12 травня в Ужгородському замку, в казематах якого у середньовіччя катували прогресивних представників волелюбного місцевого населення, а нині активно розвивають духовність і українську культуру, урочисто відкрито виставку фотоклубу “BARDFA” з міста Бардіїв Словацької республіки. Виставка присвячена Дню Європи і є відповіддю на аналогічну виставку закарпатських фотохудожників, яка демонструвалася у Бардієві минулого року.
До експозицї включено художні фото, що вдало демонструють цікаву творчість колективу у складі двадцяти чоловік, створеного нещодавно, у 2015 році. Співзвучне українському гуманістичне світосприйняття словацьких колег-фотохудожників. На їх фото - гармонія людини і природи, спортивна динаміка, центральною фігурою якої є Людина, стихії природи, що вдало відображені методом контрастності. По суті, на знімках, філософія людського буття на фоні сучасної природи…
Вступним словом – вітанням українсько-словацьку мистецьку подію відкрив заступник директора музею з наукової роботи, голова Закарпатської обласної організації НСКУ М. В. Делеган. Він наголосив на важливості фотомистецтва у суспільному житті краю та розвитку народної дипломатії, міжнародних регіональних зв᾽язків, зокрема, у галузі фотомистецтва. Михайло Делеган сказав, що виставка покликана «напередодні Дня музеїв прокладати стежку дружби між народами, аби українцям сповна стати європейцями». Своїх українських побратимів цілком підтримав голова Бардіївського фотоклубу Йозеф Геферт.
Для ужгородців та відвідувачів музею цікавими є роботи фотомитців Бардієва, древнього русинського міста, центральну площу якого кілька років тому ЮНЕСКО включено до списку світової культурної спадщини. Маловідомим є і той факт, що досліджував історію й архітектуру міста Бардієва український мистецтвознавець, енциклопедист, архітектор і графік Володимир Січинський. Його праця «Архітектура міста Бардієва» (Львів, 1931) й до нинішнього часу не втратила свою актуальність. В. Січинський реставрував і вперше опублікував план міста Бардієва з 1768 року, за яким у 1960-1980-х роках було реконструйовано центральну частину міста. Цікаво, що саме за зазначену реконструкцію Бардіїв удостоїли відзнаки ЮНЕСКО.
У вищезазнченій праці В. Січинський дослідив, що найдавнішою є згадка про Бардіїв у 1241 році, зафіксована в «Початковому руському літописі», де йдеться про те, що у цьому році галицький князь Данило пішов «із Угрів в Ляхи на Бардуїв».
Володимиру Січинському належить найвизначніша наукова монографія про сакральну архітектуру Карпатського регіону - “Drevene stavby v Karpatské oblasti”, яка вийшла у світ в 1940 році у видавництві Чеської академії наук у Празі.
За проектом В. Січинського і під його керівництвом у 1938 році побудовано останню дерев᾽яну церкву на Пряшівщині – в селі Нижній Комарник, яку в 1968 році було проголошено національною пам᾽яткою культури Словаччини.
Організаторами виставки - Спілка фотохудожників Закарпаття, Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького та Закарпатська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.
Михайло ЗаКарпатський
Ужгород