Анонс

 "Листи з фронту " мистецький проєкт про досвід війни

18 листопада 2026 року о 15:00 у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбудеться презентація мистецького проєкту "Листи з фронту" , що поєднує сучасне мистецтво та реальні свідчення війни.

Вперше проєкт було представлено 17 квітня 2026 року у Великій лаврській дзвіниці Національного заповідника "Києво-Печерська лавра " в Києві.

Проєкт об’єднує роботи художників Владислава Габди та Оксани Брензович. Серія "Війна без прикрас" звертається до візуальних свідчень воєнної реальності, а робота "Лист, який не можна переписати" досліджує пам’ять, матеріал і незворотність подій.

У цьому проєкті реальність набуває ознак живопису, а межа між життям і смертю стає визначальним елементом візуальної мови "- зазначає мистецтвознавець Михайло Сирохман.

В основі експозиції - реальні артефакти війни: пошкоджені бронежилети та елементи захисту, представлені як художні об’єкти, що поєднують документальність і мистецьку інтерпретацію.

Також у межах проєкту будуть представлені зразки сучасних військових технологій, надані 2-м штурмовим батальйоном 5-ї окремої штурмової Київської бригади та ротою управління безпілотних авіаційних комплексів РУБАК.

Проєкт реалізовано за підтримки Тракайського історичного музею Литва у співпраці з Культурними силами України.

Кураторка проєкту — Альвіга Змеєвскене,директорка Тракайського історичного музею

Анонс

 Вишите Закарпаття: традиції народів краю в орнаментах, нитках і барвах

До Міжнародного дня вишивальниць, який відзначають 10 листопада, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького запрошує на відкриття тематичної інсталяції, присвяченої мистецтву народної вишивки та майстерності тих, хто зберігає й продовжує цю традицію.

Вишивка — це особлива мова культури, у якій кожен стібок, орнамент і колір мають своє звучання. Вона супроводжувала людину в повсякденному житті та святах, прикрашала одяг і домашній простір, передавала естетичні смаки, родинні звичаї й художній досвід поколінь.

Буде представлено зразки вишивального мистецтва української, угорської та румунської культур Закарпаття: вишиту сорочку, рушники, скатертини, п’яльця та інші предмети. Також буде представлено незвичайний експонат — вишиту краватку.

Ця добірка дає змогу побачити розмаїття вишивальних традицій нашого краю, порівняти орнаментальні мотиви, техніки та особливості оздоблення різних виробів. А ще — замислитися над тим, скільки терпіння, вправності й творчості потребує мистецтво, у якому голка та нитка стають інструментами творення краси.

Запрошуємо відкрити для себе багатство вишитого Закарпаття та віддати шану майстриням, завдяки яким народні традиції не залишаються лише сторінками минулого, а продовжують жити!

Дата: 10 листопада 2026 року

Початок: 15:00

Місце проведення: Ужгородський замок, експозиція «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття».

Вхід: за музейним квитком.

Анонс

  Запрошуємо на майстер-клас «Новорічна іграшка із джинсової тканини»!

11 листопада о 12:00 у конференц-залі музею відбудеться творчий майстер-клас, присвячений Всесвітньому дню вторинної переробки сировини, який щороку відзначають 15 листопада.

Під час заходу поговоримо про вплив відходів на довкілля, дізнаємося, які матеріали можна переробляти та використовувати повторно, поділимося власними екологічними звичками й переглянемо мультфільм про джинси.

А найцікавіше — власноруч виготовимо оригінальну новорічну прикрасу з джинсової тканини, давши старим речам нове життя!

11 листопада 2026 року;
о 12:00;
Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, Ужгородський замок;

Долучайтеся до творчості, адже турбота про довкілля починається з маленьких кроків!

Сакральна скарбниця музею: новий етап експозиційного розвитку

 6 листопада в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького відбулося відкриття виставки «Сакральна скарбниця музею», присвяченої духовній та мистецькій спадщині нашого краю.

Захід відбувся напередодні Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва й став нагодою не лише представити відвідувачам унікальні музейні пам’ятки, а й продемонструвати нові підходи до їх експонування.

Під час відкриття до присутніх звернувся Віктор Кравчук, заступник директора Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації. Він високо оцінив представлену експозицію, відзначивши її європейський рівень, та висловив захоплення продуманістю й якістю презентації музейних колекцій.

Директорка музею Ольга Шумовська під час свого виступу наголосила, що створення виставки стало результатом прагнення впроваджувати сучасні експозиційні підходи, натхненням для яких слугував досвід європейських музеїв. За її словами, «Сакральна скарбниця музею» стала черговим важливим етапом експозиційного розвитку установи, засвідчивши поступ музею в напрямі оновлення способів презентації культурної спадщини та створення якісного музейного простору.

Про концепцію виставки, її наповнення та особливості представлених пам’яток детально розповіла Лариса Ганусинець, провідний науковий співробітник відділу фондів музею, яка безпосередньо працювала над підготовкою експозиції. Вона ознайомила гостей з історією, мистецькими особливостями та призначенням кожного експоната, розкривши їхню культурну й духовну цінність.

Особливу увагу привертає те, що частина представлених предметів експонується вперше. Це дало змогу відвідувачам відкрити для себе нові, досі не представлені широкому загалу сторінки музейної збірки.

Центральне місце в експозиції посіли вироби з дерева — одного з найдавніших і найважливіших матеріалів сакрального мистецтва. Відвідувачі мали змогу побачити ікони, скульптурні образи, хрести та свічники, у яких втілилися релігійні традиції, духовні переконання й художні вподобання минулих поколінь.

Кожен із представлених предметів є не лише свідченням майстерності народних умільців, а й важливим джерелом для вивчення духовного життя, мистецьких традицій та культурної історії Закарпаття.

Виставка «Сакральна скарбниця музею» продемонструвала, що музейна колекція — це не лише зібрання цінних історичних предметів, а й простір для сучасних інтерпретацій, нових експозиційних рішень та змістовного діалогу з відвідувачем.

Відкриття виставки стало ще одним кроком у розвитку музею, підтвердженням прагнення відповідати сучасним музейним стандартам і водночас зберігати та популяризувати духовні надбання нашого краю.

Запрошуємо відвідати виставку «Сакральна скарбниця музею» в Ужгородському замку та ближче познайомитися з унікальними пам’ятками сакрального мистецтва, що зберігаються у фондах музею!

Михайло Лесів,

завідувач відділу науково-освітньої роботи

Відзначення тих, хто творить і береже культуру!

 Сьогодні, 6 листопада, напередодні Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, який в Україні відзначають 9 листопада, представники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького на чолі з директоркою Ольгою Шумовською долучилися до урочистостей, організованих Ужгородською міською радою.

Захід об’єднав працівників культури, митців, представників міської влади, почесних гостей та всіх, хто своєю діяльністю збагачує культурне життя Ужгорода.

Особливо приємно, що серед відзначених грамотами Ужгородської міської ради були й представники нашого музею. За сумлінну працю, вагомий внесок у збереження та примноження культурної спадщини, популяризацію унікальних надбань та з нагоди професійного свята нагороди отримали старша музейна доглядачка Іванна Бурковська, художниця ІІ категорії Олена Еврій, старша наукова співробітниця Лариса Ганусинець та директорка музею Ольга Шумовська.

Для нас культура — це не лише надбання минулого, а й жива основа нашої ідентичності, пам’ять поколінь та важлива складова майбутнього. Саме щоденна праця музейників допомагає зберігати цю спадщину, відкривати її для нових поколінь і робити культурне життя нашого краю багатшим.

Щиро радіємо, що діяльність музейної спільноти отримує належне визнання, а робота нашого музею стає дедалі помітнішою. Дякуємо Ужгородській міській раді за увагу, підтримку та відзначення праці наших колег!

Вітаємо всіх, хто причетний до творення, збереження та популяризації культури! Бажаємо натхнення, невичерпної енергії, нових творчих здобутків і вдячних сердець тих, для кого ви щодня працюєте.

Зі святом усіх, хто береже, творить і примножує українську культуру!

Неллі Гасинець,

ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи

УНІКАЛЬНИЙ МУЗЕЙНИЙ ЕКСПОНАТ СТВОРИВ СВЯТО МУЗИКИ ТА ЇЇ ТВОРЦІВ В УЖГОРОДСЬКОМУ ЗАМКУ

 У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбувся культурно-мистецький захід, присвячений Всесвітньому дню піаніста. Просторий зал Ужгородського замку зібрав шанувальників фортепіанної музики, поціновувачів класики, професійних музикантів, композиторів, викладачів та вихованців Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є. Задора, музейників. Це свято музики органічно пов’язало всіх присутніх ще й тому, що в колекції краєзнавчого музею відвідувачі мають можливість побачити унікальні музичні інструменти, серед яких є й фісгармонія «Pajkr Rezső és Társa» (також відома як Pajkr Rezső és társai) у вишуканому дерев’яному корпусі з різьбленим декором та металевою фурнітурою, старовинне піаніно відомої німецької фабрики Karl Fricke з міста Лігніц (німецька назва сучасного польського міста Легниця в Сілезії) та рояль із дерев’яним каркасом і мінімальним залізним кріпленням, виготовлений у Відні – «Friedr. Kalles Schüler von J.B. Streicher K.K. HOF-FORTE PIANO fabricant in Wien», якому за словами фахівців щонайменше 180 років.

Саме останній із названих експонатів постав у центрі уваги під час публічного культурно-мистецького заходу, який організували співробітники відділу історії та краєзнавства музею. Модератором виступила завідувачка відділу Валерія Русин. Вона розповіла присутнім про ініціаторів відзначення Всесвітнього дня піаніста і традиції святкового вшанування майстерності гри на піаніно, про еволюцію музичних інструментів і тих, хто вдихнув життя в піаніно – піаністів, своєрідних чарівників, які оживляють ноти, перетворюючи їх на мелодії. Було згадано цілу плеяду світових класиків Моцарта, Баха, Бетховена, Шопена, Шумана, Брамса, Ліста й багатьох інших виконавців. Відтак фокус уваги присутніх було спрямовано й до крайової історії – майстрів фортепіанного мистецтва, піаністів, композиторів, педагогів гри на струнно-ударних клавішних інструментах (роялях і піаніно), які в тій чи іншій мірі пов’язані з Карпатським регіоном. Аудиторії було представлено імена Іди Фінцицької, Бейли Бартока, Дезидерія Задора, Софії Дністрянської, Маріанни Валковської, Етелли Чуприк, Йожефа Ерміня та інших сучасних послідовників кращих традицій закарпатської фортепіанної школи.

Чудовим доповненням святкового вчора стало живе та емоційне виконання відомих музичних творів на унікальному роялі віденського виробництва – майже 200-літньому експонаті краєзнавчого музею. У виконанні студентів Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є. Задора Анастасії Ягусевич, Ангеліни Кокоші, Василини Кормош, Дарини Глущенко, Христини Федаш, Наталії Зирнзак, Андрія Бровді, Василя Вербещука дуетом з викладачкою Ібоєю Філіп прозвучали музичні сонати, прелюдії та інші твори відомий авторів. Виступ молодих талантів показав, що фахова підготовка здійснюється на високому професійному рівні їхніми педагогами Маріанною Сокач, Наталією Савченко, Нелею Кудловською, Юлією Тетерюк-Кінч, Ібоєю Філіп, Олесею Коцан.

Відомий музикант, соліст Національного заслуженого академічного Закарпатського народного хору Шандор Шрайнер, крім того, що підготував до гри цінний експонат-рояль і зіграв наприкінці заходу декілька музичних епізодів, розповів присутнім про особливості цього унікального інструмента і актуалізував увагу молоді на великій честі виступити в музеї саме на цьому старовинному роялі.

Це підтвердила у своєму слові до присутніх і директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольга Шумовська, наголосивши на важливості проведення таких заходів, які об’єднують знаменні дати й події, музейні експонати та їх сучасне розуміння і, в даному випадку – звучання. Керівниця музею подякувала гостям, педагогам та їхнім учням за шанування традицій минулого рідного краю і побажала творчих, професійних успіхів заради майбутнього Закарпаття і України. Також Ольга Шумовська привітала усіх присутніх із прийдешнім Днем працівників культури – сфери, яка сьогодні впевнено стоїть на сторожі національних історико-культурних цінностей.

Маріан ТОКАР,

провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства музею

Ромський світ Закарпаття у етнографічній спадщині Федора Потушняка

 Щороку 5 листопада відзначають Всесвітній день ромської мови (World Day of Romani Language) – дату, покликану привернути увагу до збереження, розвитку та популяризації ромської мови як важливої складової культурної спадщини ромського народу. Мова є не лише засобом спілкування, а й носієм історичної пам'яті, традицій, усної творчості та колективного досвіду, що передаються від покоління до покоління. Вона зберігає особливості світосприйняття народу, його уявлення про світ, родинні зв'язки та історичний шлях.

Відзначення цього дня – нагода звернутися й до історії ромської спільноти Закарпаття, простежити її культурні традиції та повсякденне життя через архівні свідчення. Особливе місце серед таких джерел посідають етнографічні матеріали Федора Потушняка, які зберігаються у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Серед рукописних і машинописних матеріалів привертають увагу записи, присвячені ромському населенню, під назвою «Кочові цигани». У них дослідник звертається до особливостей способу життя, поселень, житла, господарських занять, ремесел і соціальних взаємин ромської спільноти. Ці записи дають змогу побачити окремі сторінки її історії та повсякдення, а також краще зрозуміти культурне розмаїття Закарпаття.

Серед аспектів, на яких зупиняється Потушняк, є відмінності у способі життя ромського населення. У тексті він зазначає: «Цигане поділяються на "шатрові" і осілі або "валькові"». Саме таку термінологію використовує автор у своїх записах, класифікуючи ромські групи за характером проживання та господарювання.

Описуючи першу групу, Потушняк звертає увагу на тимчасовий характер перебування її представників у населених пунктах. За його спостереженнями, вони зупинялися за селом, на відкритих місцях, де облаштовували шатра. Такі стоянки були пов'язані з пошуком роботи, обміном виробів на продукти харчування та наданням різноманітних послуг місцевим мешканцям. Коли потреба в їхній праці зменшувалася, вони залишали поселення. Дослідник приділяє увагу й самому шатру, описуючи його конструкцію, матеріали та спосіб облаштування. Таким чином, тимчасове житло постає не лише як прихисток, а й як важлива складова мобільного способу життя.

Іншу модель проживання Потушняк пов'язує з осілими ромськими громадами. Їхні поселення, за його описом, розташовувалися переважно на околицях сіл. Автор зазначає: «Валькові цигане – це осілі цигане. Вони звичайно живуть за селом, або на зарінку в невеличких кучах, наскоро побудованих, без всякого характерного стилю». Цікавими є й відомості про виготовлення будівельного матеріалу – вальків, які використовували для спорудження житла та господарських будівель. Потушняк описує технологічний процес: глину викопували, змочували водою, змішували з посіченою соломою, вимішували, а потім формували з неї будівельні блоки. Ці деталі дають уявлення про традиційні будівельні практики та матеріальне облаштування осілих ромських поселень.

Окреме місце в записах посідає господарська діяльність. Особливу увагу автор приділяє ковальству, яке було одним із важливих ремесел частини ромського населення Закарпаття: «… займаються звичайно ковальством. Це їх привілейоване ремесло...». Далі він перелічує вироби, пов'язані з ремісничою діяльністю, згадуючи серпи, залізні колки, виготовлення та ремонт господарського реманенту. Праця ромських ковалів забезпечувала потреби сільського населення в необхідних металевих виробах і була важливою складовою економічної взаємодії з навколишніми громадами.

Ф. Потушняк також згадує виготовлення та продаж різноманітних виробів, обмін предметів побуту на продукти харчування й інші форми господарських контактів із місцевими мешканцями. У цих описах простежується взаємозалежність між ремісничою спеціалізацією ромського населення та повсякденними потребами сільських громад.

Не оминув дослідник і соціального життя ромських громад. У матеріалах є згадки про родинні зв'язки, шлюби, хрестини, весільні та поховальні звичаї, внутрішню організацію громад, а також роль хрещених батьків і значення родинних відносин. Саме в родинному середовищі традиційно відбувалася передача знань, звичаїв, життєвого досвіду та мовних традицій наступним поколінням. Хоча записи Потушняка не є спеціальним дослідженням ромської мови, вони зберігають відомості про культурне середовище, у якому ця мова функціонувала.

Важливим доповненням до письмових записів є фотографії, що зберігаються разом з етнографічним матеріалом «Кочові цигани». На них зображено представників ромської спільноти: жінок із дітьми, чоловіків, родинні та дитячі групи. Світлини відображають особливості повсякденного одягу, родинного побуту, ремісничих занять і житлового середовища. Особливу увагу привертають жінки з немовлятами, загорнутими у ткані покривала, а також групові фотографії дітей біля житлових споруд. Точне місце фотографування наразі невідоме. За окремими візуальними ознаками світлини попередньо можна датувати 1930-ми – першою половиною 1940-х років ХХ століття.

Ці фотографії доповнюють письмові свідчення, повертаючи до нашого погляду людей, чиє повсякденне життя стало предметом етнографічного зацікавлення Потушняка. За ними постають родини, дитинство, побут і традиції ромської спільноти, а отже – живе культурне середовище, невід'ємною частиною якого була мова. Сьогодні, відзначаючи Всесвітній день ромської мови, важливо пам'ятати, що збереження культурної спадщини не обмежується матеріальними пам'ятками, фотографіями чи письмовими документами. Не менш важливими є мова, усна традиція, родинна пам'ять і знання, які передаються між поколіннями. Саме вони забезпечують тяглість культури та зберігають її самобутність.

Етнографічні записи й фотографії Федора Потушняка допомагають відкрити маловідомі сторінки історії ромів Закарпаття, побачити їхню присутність у культурному просторі краю та осмислити внесок ромської спільноти в його багатонаціональну спадщину. Звернення до таких архівних джерел – це також спосіб зберегти пам'ять про культурне розмаїття Закарпаття та віддати належне спільнотам, чия історія є невід'ємною частиною історії нашого краю.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Анонс

 Напередодні Всесвітнього дня піаніста Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького запрошує на культурно-мистецький захід, присвячений цій події.

Ми розповімо, коли та у кого виникла ідея створити це свято, яке переросло у міжнародне, згадаємо найвідоміших представників закарпатської фортепіанної школи, їхніх учнів, які продовжують традиції своїх наставників і прославляють наш край не тільки в Україні, але і за її межами.

Серед усіх інструментів фортепіано вважається найефективнішим засобом для розуміння теоретичних концепцій музики. Історія цього музичного інструменту та його виконавців багата і різноманітна, що стосується і музейного раритетного експонату – віденського фортепіано ХІХ століття.

Музичну атмосферу на ознайомчій лекції створюватимуть талановиті студенти Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора.

Дата: 5 листопада 2026 року;

Початок: 15:00;

Місце проведення: Ужгородський замок, третій поверх замкового палацу;

Вхід: за музейними квитками;

Тішимося на зустріч із поціновувачами фортепіанної музики у залах древнього замку над Ужем.

Розширюємо партнерство: музей налагоджує співпрацю з німецькою громадою Закарпаття

 До важливих завдань краєзнавчого музею належить дослідження, збереження та популяризація історико-культурної спадщини населення регіону. Важливою складовою цієї роботи є налагодження безпосереднього діалогу з представниками національних спільнот, які формують багатокультурне середовище Закарпаття. Саме з цією метою відбулася робоча зустріч директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Ольги Шумовської та завідувача сектору етнографії Василини Палинчак-Кутузової з керівницею ГО «Чинадіївське товариство німців» Валерією Осовською та її чоловіком Едуардом.

Під час візиту до Німецького дому в Чинадієві музейники ознайомилися з діяльністю товариства, його культурно-просвітницькими ініціативами та заходами, спрямованими на збереження й розвиток німецьких традицій у краї. Мали Відбулася також змістовна розмова з членами товариства про історію німецької громади Закарпаття та особливості її культурної спадщини. Окрему увагу приділили перспективам ширшого представлення культури закарпатських швабів у музейному просторі, зокрема через тематичні виставки та експозиційні проєкти.

Важливим результатом зустрічі стала домовленість про співпрацю між ГО «Чинадіївське товариство німців» та Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм ім. Т. Легоцького, спрямовану на дослідження, збереження та популяризацію історії й культурної спадщини німецької спільноти Закарпаття. Практичним кроком до її реалізації стала передача музею зразків традиційного німецького одягу – капелюхів та жіночого вбрання дірндл (нім. Dirndl), які доповнять музейне представлення етнокультурного розмаїття краю.

Висловлюємо щиру вдячність Марії Левицькій – доброму другові нашого музею, яка неодноразово долучалася до поповнення музейних фондів, сприяла розширенню наших знань про історію та культуру краю, допомагала відкривати й представляти її різноманітні сторінки широкому загалу. Саме завдяки її сприянню стала можливою сьогоднішня зустріч. Щиро цінуємо її підтримку, небайдужість та готовність долучатися до збереження й популяризації культурної спадщини Закарпаття.

Переконані, що ця зустріч і налагоджені контакти стануть важливим кроком до подальшої співпраці, сприятимуть глибшому осмисленню багатонаціональної історії нашого регіону та ширшому представленню культурної спадщини його національних спільнот. Адже музей сьогодні – це не лише простір збереження предметів і колекцій, а й місце зустрічі культур, діалогу поколінь та співпраці з людьми – носіями традицій, пам'яті й унікального культурного досвіду.

https://www.facebook.com/share/19ZGu9S2QW/

https://www.facebook.com/share/1Lsixwh8XR/

https://www.facebook.com/share/1BRBRzKuYz/

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Анонс

 Напередодні Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького запрошує на відкриття виставки «Сакральна скарбниця музею»

Дерево здавна було одним із найважливіших матеріалів у сакральному мистецтві, адже саме в ньому майстри минулих століть втілювали віру, духовні переживання та уявлення про Божественне. Через іконопис, скульптуру та декоративно-ужиткове мистецтво дерев’яні вироби стали невід’ємною частиною української релігійної та культурної спадщини.

На виставці будуть представлені унікальні музейні пам’ятки: старовинні ікони, сакральна дерев’яна скульптура, свічники та хрести. Кожен із цих предметів має власну історію, зберігає сліди майстерності давніх ремісників і відображає багатовікові духовні традиції нашого народу.

Це не просто зібрання предметів сакрального мистецтва, а можливість доторкнутися до культурної пам’яті, відчути тяглість поколінь і глибше усвідомити значення духовної спадщини для збереження української національної ідентичності та духовної незалежності.

Дата: 6 листопада 2026 року Початок: 15:00 Місце проведення: Ужгородський замок, другий поверх замкового палацу.

Вхід: за музейними квитками

Щиро запрошуємо всіх поціновувачів історії, сакрального мистецтва та музейних старожитностей відвідати виставку й відкрити для себе унікальні скарби духовної спадщини, які зберігаються у фондах нашого музею!