Ужгородський замок: історична спадщина в діалозі між громадами

 21 жовтня Ужгородський замок відвідали учасники заходу «Муніципальна енергія: досвід громад. Закарпаття та міжрегіональна співпраця», який триває з 20 до 23 жовтня 2026 року та об’єднує представників Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Метою зустрічі є обмін практичним досвідом у сфері енергоефективності та енергоменеджменту, ознайомлення з успішними рішеннями громад і поглиблення міжрегіональної співпраці. До складу делегації увійшли 20 представників трьох областей, зацікавлених у поширенні ефективних практик, налагодженні професійних контактів і спільному пошуку рішень для розвитку місцевого самоврядування.

В рамках своєї програми, учасники заходу також відвідали Ужгородський замок, де для гостей організували оглядову екскурсію музейними експозиціями. Учасники мали нагоду познайомитися з багатовіковою історією фортеці, дізнатися про ключові етапи розвитку Закарпаття, його культурні традиції та історичну спадщину, яка формувалася на перетині різних народів і культур.

Прогулянка залами замку стала можливістю відкрити для себе ще одну важливу складову життя нашого краю — його історичне різноманіття, яке й сьогодні залишається основою для взаєморозуміння, співпраці та розвитку. Адже, як і в минулому, сучасне Закарпаття є простором взаємодії різних громад, культур і традицій, об’єднаних спільними прагненнями та відповідальністю за майбутнє.

Особливого значення такі зустрічі набувають у контексті міжрегіонального партнерства. Обмін досвідом, налагодження професійних контактів і знайомство з особливостями інших громад допомагають краще розуміти потреби регіонів, знаходити спільні рішення та формувати міцні зв’язки, необхідні для сталого розвитку.

Делегацію в Ужгородському замку супроводжувала Уляна Іванівна Гурчумелія — начальник Управління з питань організаційного забезпечення діяльності ради, міжнародних та регіональних зв’язків Закарпатської обласної ради. Організатором міжмуніципального візиту виступає Ігор Мельничук, виконавчий директор МАОМС «Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття».

Щиро дякуємо учасникам делегації за теплий візит, зацікавленість історією та культурною спадщиною Закарпаття! Для нашого музею важливо бути відкритим майданчиком не лише для збереження й популяризації історії, а й для спілкування, обміну думками та зміцнення партнерських зв’язків між регіонами України.

Бажаємо учасникам візиту плідної роботи, нових ідей та успішного втілення спільних ініціатив на благо українських громад!

Михайло Лесів,

завідувач відділу науково-освітньої роботи

Змії, ящірки, черепахи: знайомство зі світом плазунів

 21 жовтня відзначають Всесвітній день рептилій. Щоб дізнатися більше про цих давніх і загадкових мешканців нашої планети до музею завітали учні 4 А класу Ужгородського ліцею №3 разом зі своєю вчителькою Крижевською В. В. Під час зустрічі з дітьми завідувачка сектору природи Руслана Джахман розповіла про їхнє різноманіття в природі України та Закарпаття, особливості будови тіла, спосіб життя, пристосування до навколишнього середовища та інші цікаві факти.

Особливу увагу було приділено розвінчанню міфів і стереотипів про плазунів, зокрема про змій, яких найбільше бояться люди. Проте кожен вид займає своє місце в природі, а змії та ящірки регулюють чисельність комах та гризунів. Ними, в свою чергу, живляться інші тварини.

Після наукової частини маленькі дослідники закріпили свої знання під час квесту «Рептилії Карпат». Вони поділилися на п’ять команд «Шустрі веретільниці», «Супер черепашки», «Кмітливі ящірки», «Веселі змійки» та «Класні вужики» й побігли на свої перші локації виконувати завдання. У експозиції «Природа Закарпаття» шукали черепаху болотяну, в бібліотеці розгадували кросворд від Мавки, на замковому подвір’ї вгадували назви тварин, птахів, які харчуються плазунами та з’ясовували, які твердження про рептилій правдиві, а які є вигадками. В результаті всі учасники команди отримали однакову кількість балів, а завдяки додатковому бонусному балу за швидкість виконання завдань перемогу отримали «Шустрі веретільниці». Головним призом для всіх були отримані знання, а від партнера музею Інституту еколого-релігійних студій ще й солодощі.

Музей і надалі залишається простором де пізнання природної спадщини Закарпаття поєднується з екологічним вихованням, формуванням допитливості та любові до навколишнього світу.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Особисті речі Героя: до музейної експозиції «За Україну, за її волю» передали речі Романа Гапака

21 жовтня 2026 року мати загиблого захисника України Романа Гапака, Крістіна Гапак, передала до музею особисті речі сина – світлини, військову форму, берці та інші предмети, а також тубуси від боєприпасів. Передані експонати поповнять музейну експозицію «За Україну, за її волю», зберігатимуть пам’ять про Героя та стануть важливими свідченнями його життєвого й бойового шляху, мужності, самопожертви та незламності українських захисників.

Роман Гапак із позивним «Цитрус», сержант підрозділу безпілотних ударних авіаційних комплексів 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади (військова частина А1556), справжній воїн і Герой, який віддав життя за Україну у 22 роки. Він народився в Ужгороді у квітні 2002 року. З дитинства мріяв про військову службу, а щойно йому виповнилося 18 років, у 2020 році підписав контракт із 15-м окремим гірсько-штурмовим батальйоном 128-ї ОГШБр. Роман Гапак свідомо обрав шлях захисника й залишався в строю, навіть маючи можливість звільнитися за станом здоров’я. Він брав участь у бойових діях у зоні ООС, а повномасштабне російське вторгнення зустрів на Донеччині та Луганщині. Роман обороняв Волноваху, воював на найнебезпечніших напрямках, виконував складні бойові завдання та неодноразово виявляв виняткову мужність. Згодом він долучився до підрозділу безпілотних літальних апаратів 128 ОГШБр, працював із великим дроном «Немезіс», мав багато бойових вильотів. 27 травня 2024 року Роман Гапак загинув поблизу м. Оріхів Запорізької області під час виконання бойового завдання внаслідок ураження ворожим FPV-дроном. Йому було лише 22 роки. Чотири з них він присвятив захисту Батьківщини.

За мужність і героїзм Романа Гапака нагороджено орденами «За мужність». Він повний кавалер цієї почесної державної нагороди. Передача особистих речей Романа до музейної колекції – це не просто поповнення експозиції. Це акт збереження пам’яті про людину, яка стала на захист своєї країни й заплатила за її свободу найвищу ціну. Такі речі допомагають відвідувачам відчути живий зв’язок із тими, хто боронив і продовжує боронити Україну, побачити за військовими званнями й нагородами конкретну людину, її вибір і незламну волю.

Особливо зворушливо, що ці речі передала до музею мама Героя, Крістіна Гапак. У цьому вчинку – прагнення зберегти пам’ять про сина, зробити його історію частиною національної пам’яті та передати її наступним поколінням. Відтепер особисті речі Романа Гапака розповідатимуть відвідувачам про його життєвий шлях, відвагу й безмежну відданість Україні.

Музей щиро дякує матері Романа Гапака за довіру та важливий внесок у збереження пам’яті про її сина. Наш обов’язок – берегти ці свідчення, розповідати правду про українських захисників і робити все, щоб імена Героїв не були забуті.

Ігор Шніцер,

старший науковий співробітник

Франція та Закарпаття: історія, що об’єднує

 Сьогодні, 20 жовтня, Ужгородський замок відвідали представники французької волонтерської асоціації Ukraine De COEUR на чолі з її президентом Жаном Мастіном Буше. Гості перебувають на Закарпатті з візитом і завітали до музею в супроводі засновника та керівника благодійного фонду «Спалах» Замана Байрамоглу та голови Мукачівської районної ради Романа Тарабія.

Для французьких гостей музейники організували оглядову екскурсію експозиціями Ужгородського замку, під час якої вони ознайомилися з історією фортеці, культурною спадщиною Закарпаття та визначними сторінками минулого нашого краю. Прогулянка музейними залами стала не лише знайомством з історією, а й можливістю відкрити численні історичні та культурні перетини між Закарпаттям і Францією. Адже зв’язки нашого краю з французьким світом мають глибше коріння, ніж може здатися на перший погляд.

Зокрема, історія Ужгородського замку нерозривно пов’язана з родом Другетів, походження якого дослідники пов’язують не лише з Італією, але й з французькими землями також. Французький слід можна відшукати й у військовій історії: серед музейних експонатів представлені зразки холодної зброї французького походження, що дають змогу простежити розвиток європейського озброєння та військових традицій. В історії фортифікаційної справи також відображено вплив французьких інженерних і архітектурних традицій, які відіграли важливу роль у розвитку європейського оборонного будівництва. Навіть мова зберігає сліди багатовікових контактів між народами. Запозичені слова, предмети побуту, мистецькі впливи та військові технології нагадують, що історія Закарпаття формувалася в постійному діалозі різних культур.

Саме такі моменти роблять музейну екскурсію особливою: переходячи із зали до зали, ми разом із гостями знаходили нові точки дотику між минулим наших країв, відкривали спільні європейські історичні контексти та переконувалися, що культурна спадщина не має кордонів.

Щиро дякуємо нашим французьким гостям за візит, відкритість до культурного діалогу та важливу волонтерську діяльність. У час, коли Україна бореться за свою свободу, підтримка міжнародних друзів, їхня небайдужість і конкретні справи солідарності мають особливу цінність.

Переконані, що такі зустрічі не лише відкривають нові сторінки спільної історії, а й зміцнюють людські зв’язки, взаєморозуміння та дружбу між Україною і Францією. Дякуємо, що знаходите час знайомитися з нашою спадщиною та підтримувати Україну!

Михайло Лесів,

зав. відділу науково-освітньої роботи

Ужгородський замок — місце зустрічей культур і традицій

 Сьогодні, 20 жовтня, до Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького завітали наші друзі з Польщі - Павел Боболович, який був організатором зустрічі разом з дружиною Ольгою, а також фотограф, історик і почесний член Асоціації польських художніх фотографів (ZPAF) Роман Кравченко.

Зустріч відбулася під час лекції до Дня кулінара. Після заходу гості поспілкувалися з директоркою музею Ольгою Шумовською, обговоривши можливості подальшої співпраці та перспективи представлення унікальних фотографічних робіт у виставкових залах музею.

Роман Кравченко — митець, який працює в рідкісній техніці амбротипії, використовуючи мокрий колодійний процес і скляні пластини. Його роботи поєднують історичну фотографічну технологію із сучасним мистецьким баченням. Особливе місце у творчості фотографа посідають образи Польщі та її людей, а також унікальні світлини Криму. Його творчість презентували в різних країнах, зокрема в Україні, Польщі, Іспанії та Грузії.

Особливо символічним стало те, що саме під час цієї зустрічі до музею завітала делегація з Франції та Мукачева. Серед її представників був гість кримськотатарського походження, тож спілкування з фотографом, чиї роботи відображають Крим, стало нагодою для обміну думками про культурну спадщину, пам’ять і значення фотографії у збереженні історій народів.

Ми раді, що музей стає простором для таких щирих зустрічей, міжкультурного діалогу та знайомства з різними традиціями. Такі моменти нагадують, що мистецтво здатне об’єднувати людей незалежно від кордонів і походження.

Щиро дякуємо нашим гостям за візит, тепле спілкування та зацікавленість у співпраці. Сподіваємося, що незабаром матимемо нагоду представити роботи Романа Кравченка у виставкових залах музею та продовжити цю важливу культурну взаємодію.

До нових зустрічей в Ужгородському замку!

Неллі Гасинець,

ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи

«За одним столом: кулінарна спадщина багатокультурного Закарпаття» (до Міжнародного дня кухаря і кулінара)

 20 жовтня 2026 року в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбувся захід «За одним столом: кулінарна спадщина багатокультурного Закарпаття», присвячений Міжнародному дню кухарів та кулінарів. Присутнім розповідали про традиції харчування та кулінарній спадщині етнічних громад краю.

Розпочали захід із вшанування пам’яті тих, хто загинув у війні за свободу України.

Закарпатська кухня – це не лише сукупність традиційних рецептів, а й важлива частина історичної пам’яті регіону. Протягом століть тут поруч жили українці, угорці, румуни, словаки, роми, німці, євреї, чехи та представники інших громад. Кожна з них зберігала власні кулінарні звичаї, водночас взаємодіючи із сусідами. Як результат – сформувалася багата гастрономічна культура, у якій поєдналися місцеві продукти, різноманітні способи приготування та родинні традиції.

Під час заходу завідувачка сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова розповіла про те, як природні умови, господарство та повсякденне життя впливали на харчування мешканців Закарпаття. Особливу увагу приділили продуктам, які становили основу традиційного столу: картоплі, кукурудзяному та пшеничному борошну, квасолі, капусті, грибам, молочним продуктам, яйцям, м’ясу й сезонним овочам. Саме з простих і доступних інгредієнтів поставали страви, рецепти яких передавалися в родинах із покоління в покоління.

Окрема частина розповіді стосувалася локальних страв Закарпаття. Серед них – ріплянка з Колочави, різноманітні страви з квасолі, мелайник, ґаламбиць, різні види голубців, а також чернянська й раковецька начинки. Останні цікаві як приклади місцевих кулінарних традицій, пов’язаних зі святковим і родинним життям. Рецепти начинки могли відрізнятися залежно від населеного пункту та родини, відображаючи доступність продуктів і досвід господинь.

Угорську кулінарну традицію представили через перкельт, паприкаш крумплі, керезет, торгоню та інші страви. Її характерними рисами є використання паприки, цибулі, м’яса, картоплі й овочів, а також різноманітність тушкованих страв і густих підлив. У цьому контексті згадали й Велику Добронь, відому традицією вирощування перцю. Словацька кухня постала через страпачки, галушки з бринзою, капустницю та домашню випічку, а румунську репрезентували через мамалигу, козонак, булз, чорбу й інші традиційні наїдки. Про швабські гастрономічні традиції розповіли через представлення таких страв, як суп айнкоптф і різновид пельменів маутташен, а також виготовлення різних ковбасних виробів.

Не менш цікавою була кулінарна спадщина ромського населення. У розповіді прозвучали відомості про традиційний хлібний виріб мариклю, страви з курки й різні цікаві страви кочових ромів. Їх розглядали в контексті конкретних кулінарних традицій, які роми перебирали від населення тих територій, де проживали самі, й додавали власні кулінарні традиції.

Особливим доповненням до заходу стала презентація кухонного приладдя та старовинного посуду з фондової колекції музею. Серед представлених предметів – горіхоколка та ніж для нарізання тіста з колекції Т. Легоцького, спеціальний шприц для набивання гурки, товкачка з верхівки ялинки, виделки та ложки для приготування страв, глечики для молока, узвару тощо.

Наприкінці заходу директор музею Ольга Шумовська подякувала всім присутнім за увагу до культурної спадщини Закарпаття та наголосила на важливій ролі музею в її дослідженні й популяризації. За її словами, одне із завдань музейної роботи – знайомити відвідувачів із багатством культури рідного краю, руйнувати стереотипи та розширювати уявлення про його історію й традиції. Такі заходи допомагають побачити Закарпаття в усій його культурній багатоманітності, зокрема й через кулінарну спадщину. Адже кухня краю – це значно більше, ніж відомий усім бограч. Це безліч інших страв, за якими стоять історії родин, громад і поколінь. Кожна з них відображає місцеві продукти, господарські традиції, кулінарні вподобання та культурні взаємовпливи, що формувалися протягом століть.

Окремо Ольга Шумовська звернулася до присутніх із проханням долучатися до збереження цієї спадщини – приносити до музею старовинні сімейні рецепти, рукописні записи кулінарних порад і давні кулінарні книги. Такі матеріали мають особливу цінність, адже зберігають не лише перелік інгредієнтів і спосіб приготування страви, а й пам’ять про людей, родинні звичаї та повсякденне життя минулих поколінь. У музейному просторі вони зможуть стати частиною ширшої розповіді про гастрономічну культуру Закарпаття та допомогти зберегти її для майбутніх поколінь.

Захід нагадав, що традиційна кухня – це не лише смак і спосіб приготування їжі. Вона зберігає пам’ять про повсякденне життя, родинні свята, сезонні роботи, гостинність і взаємодію громад. «За одним столом» - це розповідь про те, як різні традиції співіснують, взаємодіють і збагачують одна одну. Кулінарна спадщина Закарпаття залишається живою доти, доки родинні рецепти зберігають, досліджують, записують і передають наступним поколінням.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Оголошення про зміну графіку роботи музейних експозицій і виставок

 Звертаємо вашу увагу, що у зв’язку з переходом на зимовий режим роботи змінюється графік роботи музейних експозицій і виставок.

Відтепер вони відкриті для відвідувачів з 10:00 до 17:00, крім понеділка.

У понеділок для відвідування доступна лише територія музею, тоді як експозиційні зали зачинені. В усі інші дні ви можете оглянути як територію, так і музейні експозиції та виставки.

Чекаємо на вас у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького — в Ужгородському замку!

Дякуємо, що обираєте нас і відкриваєте разом із нами історію та культурну спадщину Закарпаття!

Оголошення про зміну режиму роботи музею 1 листопада

 

Шановні відвідувачі!

У неділю, 1 листопада 2026 року, каса та експозиції Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького працюватимуть з 10:00 до 15:00.

Просимо врахувати зміну графіка під час планування візиту.

Дякуємо за розуміння, чекаємо на вас у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького!

Участь у журі екологічного конкурсу «Карпати – довірене нам Творіння»

 У середині вересня на Закарпатті стартував дитячий екологічний конкурс «Карпати – довірене нам Творіння», який організували Комісія з питань екології Мукачівської греко-католицької єпархії спільно з ГО «Інститут еколого-релігійних студій» (ІЕРС), «Міжрелігійний та громадянський природоохоронний форум Східної Європи» (IRCEF) та КЗПО «ЗОЦДЮТ „ПАДІЮН”».

Конкурс проходив до 16 жовтня у рамках Часу створіння – щорічного періоду молитви, роздумів і конкретних дій на захист Божого Творіння, який триває від 1 вересня, Всесвітнього дня молитви за збереження створіння, до 4 жовтня – дня пам’яті святого Франциска Ассізького, покровителя тварин, природи та екології. Цей час запрошує християн до вдячності Творцеві, навернення у ставленні до довкілля та спільної відповідальності за наш спільний дім. Частиною цього дарованого нам Творіння є Карпати.

Номінації та вимоги до конкурсних робіт

- Малюнок «Карпати – наш спільний дім»

- Літературна робота «Відповідальність за Творіння»

- Відеоролик «Збережемо Карпати разом»

19 жовтня журі, до складу якого входила й завідувачка сектору природи Руслана Джахман підбило підсумки й визначило переможців у номінації «Карпати – наш спільний дім». Всі учасники дуже талановито відобразили своє захоплення рідною природою. Їхні роботи відкривали неповторний світ Карпат, його багатство, гармонію та вразливість, тож обрати найкращі було досить складно. При відборі журі звертало увагу на оригінальність малюнка та техніку виконання.

Дитячі малюнки є свідчать про те, що природна спадщина нашого краю живе не лише в горах і лісах, а й у серцях маленьких громадян нашої країни. Завдання дорослих: зберегти її для них, а не знищити.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Анонс

 Змії, ящірки, черепахи: знайомство зі світом плазунів 

Чи знаєте ви, чим відрізняються змії від ящірок, як черепахи захищаються від небезпеки та яку роль плазуни відіграють у природі? 

До Всесвітнього дня рептилій запрошуємо на науково-освітній захід, присвячений дивовижному світу плазунів. На вас чекає знайомство з особливостями цих тварин, їхнім способом життя та значенням для екосистеми.

 📅 21 жовтня; 

⏱️ 12:30; 

📍 Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького; 

Запрошуємо всіх охочих відкрити для себе більше цікавого про світ плазунів!