30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек - справжнє свято для тих, хто цінує книги та безмежний світ знань. Книги є своєрідним літописом часу, який бібліотеки зберігають для сьогодішніх і майбутніх користувачів.
Наукова бібліотека З акарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького існує в структурі закладу від часу його створення. Простежити шлях історії музейної бібліотеки, окремих видань допомагають печатки, книжкові знаки, власницька записи, автографи. що робить книгу рідкісною. Фонд бібліотеки становить понад 25 тисяч книг, журналів, газет. XVIII-XXI ст. на різних мовах світу. Серед них видання з історії краю, України та інших країн, збірники законів, статистичні дані, юридичні документи, енциклопедичні видання, багатомовні словники. Книжковий фонд складає і цінна археологічна, церковна та мистецька література. Тут науковці досліджують соціально-економічну, політичну, воєнну історію, етнографію, освіту, культуру і спорт, природу. Неабиякий інтерес представляють твори місцевих дослідників, краєзнавців, письменників, журналістів: Т. Легоцького, А. Годинки, В. Гаджеги, О. Мицюка, М. Лелекача, Ф. Потушняка, А. Волошина, П. Сови, П. Федаки, І. Хланти, І. Сенька та інших.
Зібрано періодику, зокрема “Місяцеслов”, “Місійний вісник”, “Наука”, “Карпатський голос”, “Літературна неділя”, збірники Наукового товариства “Просвіта” в Ужгороді, Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, Українського університету у Празі, Ужгородського державного університету, закордонних наукових інституцій, річні звіти гімназій краю. Збережено окремі номери та річні підшивки газет “Ung”, “Наша Земля”, “Пластун”, “Пчолка”, “Наш рідний край” “Підкарпатська Русь”, “Українське слово”, “Свобода” та багато інших.
Фонди бібліотеки постійно поповнюються книгами з дарчими написами. Це - видання, подаровані автором після презентації книги, зустрічей майстрів слова.
Інформаційний масив бібліотеки представляє великий інтерес для наукових співробітників з тематики наукових досліджень, при створенні експозицій і стаціонарних виставок, сприяння видавничій та екскурсійній роботі музею, надання допомоги фахівцям, краєзнавцям, проведення презентацій музейних видань. За останні 3 роки розкриття фонду бібліотеки в цілому активно відбувається через постійні книжкові виставки: до знаменних та пам’ятних дат, виставки-інсталяції, нових надходжень, виставки-експозиції (синтез бібліотечної та музейної виставки).
“Бібліотека – це показчик культурності даного народу, а рівночасно і тих доріг, якими культура до нас приходила. На жаль, цьому питанню уділяється найменше уваги” - цими рядками починається стаття Федора Потушняка “Бібліотеки Ужгорода в минулому”. Оскільки автор акцентує, що “в минулому, значить до 1944 року”, це стосується й історії бібліотеки нашого музею. Адже на початку її становлення книжковий фонд формувався з видань, переданих і врятованих із деяких бібліотек, перелічених Потушняком.
Вчений описує як приватні, так і публічні заклади. Найстарішою вважає приватну книгарню Івана Чурговича, частина з якої потрапила до бібліотек учительської семінарії, ужгородської гімназії. Згадує велику кількість латинських книг у невідомого з Чингави, досить вартісні бібліотеки на фарах, наприклад у Довжанській (книги і метрика писані рукою Довговича), з приватних бібліотек по селах – колекцію Злоцького. Бібліотеку єпископату вважає найціннішою, бо тут систематично збиралися рукописи і все, що було видано на Закарпатті, на жаль, тільки до 1950 року, як пише Федір Потушняк. Цінні наукові видання, твори світової класики в оригіналі знаходилися в Ужгородській гімназії, церковні книги відомих авторів – у римо-католиіькій церкві. Згадані бібліотеки общества О. Духновича, “Просвіти”, але на основну увагу заслуговує бібліотека м. Ужгород, де після Першої світової війни була зібрана велика кількість слов'янської наукової та художньої літератури, що потрібно закарпатському вченому, наприклад філологу.
Рукопис відомого закарпатського вченого, написаний чорнилом на 4 листах учительського журналу, скріпленого паперовою палітуркою вручну. Музей придбав його у 2014 році. Поповнив архівну музейну колекцію.
Наталія Свчавська,
завідувач наукової бібліотеки
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства