Листопадові сторінки історії: для учнів Ужгородського наукового ліцею провели екскурсію в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького

 13 листопада 2026 року в ЗОКМ ім. Тиводара Легоцького відбулася пізнавальна тематична екскурсія для вихованців Ужгородського наукового ліцею. Провідником у світ ключових подій вітчизняної історії став доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати імені Августина Волошина Василь Міщанин.

Маршрут екскурсії охопив одразу кілька знакових експозицій закладу – «Закарпаття між двома світовими війнами», «Карпатська Україна», Меморіальну кімнату Президента Карпатської України Августина Волошина, а також виставковий простір «За Україну, за її волю». Головною особливістю розповіді став символічний зв’язок із листопадовими датами в історії нашої держави.
Своє знайомство з музейними реліквіями ліцеїсти розпочали біля особливого експоната – прикордонного стовпа з легендарного острова Зміїний, який став уособленням сучасної стійкості українських воїнів. Від цієї символічної точки група перейшла до огляду виставки «За Україну, за її волю», де зустріч розпочалася зі спільного вшанування пам’яті полеглих захисників і захисниць України. Саме тут Василь Міщанин зосередив увагу молоді на доленосних подіях новітньої історії, які припали на листопад: початку Революції Гідності, що змінила хід розвитку країни, та річниці визволення Херсона від російських окупантів.
Поглиблюючи історичні паралелі, науковець провів учнів крізь зали міжвоєнного періоду та становлення Карпатської України. У Меморіальній кімнаті Августина Волошина ліцеїсти дізналися про складні геополітичні виклики того часу, зокрема про трагічні наслідки Першого Віденського арбітражу, рішення якого у листопаді 1938 року перекроїло карту краю та позбавило Закарпаття його найбільших міст і родючих земель.
Завершальним і найбільш щемливим акордом зустрічі стала розмова про Голодомор в Україні 1932–1933 років – страшний геноцид українського народу, пам’ять жертв якого традиційно вшановують у листопаді. Василь Міщанин провів глибоку паралель між подіями того часу по обидва боки Карпат. Історик нагадав, що на початку 1930-х років світова економічна криза спричинила «голодні роки» і на території Підкарпатської Русі, яка тоді входила до складу Чехословаччини. Однак реакція державних систем була кардинально протилежною: у той час як уряд демократичної Чехословаччини відкрито визнав проблему, організував для нужденних «голодні акції», постачання зерна, харчів та фінансову допомогу, тоталітарний радянський режим у Наддніпрянській Україні штучно створив голод, заперечував його існування, оточив села військами та прирік мільйони людей на смерть. Дослідник наголосив на важливості збереження історичної правди та розумінні того, як трагедії минулого перегукуються із сучасними випробуваннями, які долає українська нація.
Доповнила розповідь історика тематична книжкова виставка, приурочена до Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні. Її спеціально до заходу підготувала та презентувала завідувачка бібліотеки музею Наталія Сачавська. Ліцеїсти мали змогу ознайомитися з науковими працями, документальними свідченнями очевидців та архівними матеріалами з фондів музейної книгозбірні, які розкривають масштаби цієї трагедії.
Екскурсія пройшла у форматі живого діалогу, залишивши у ліцеїстів глибокі враження. Подібні заходи в стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького допомагають молоді не просто вивчати дати з підручників, а й відчувати нерозривний зв’язок поколінь у боротьбі за свободу та незалежність України.
Василь Міщанин,
старший науковий співробітник відділу новітньої історії та Меморіального музею-кімнати імені Августина Волошина








Повідомлення

 


«Карпатська зміна»: 460 дітей завітали до нашого музею

 Сьогодні, 12 листопада, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького приймав особливих гостей — 460 дітей із прифронтових територій України, зокрема Харківської та Луганської областей.

Візит відбувся за підтримки президента України Володимира Зеленського, в межах реалізації експериментального проєкту із запровадження Всеукраїнського проєкту підтримки дітей із прифронтових територій України «Карпатська зміна».
Для юних відвідувачів музейна команда організувала екскурсії, під час яких діти разом із нашими екскурсоводами мали змогу познайомитися з різноманіттям музейних експозицій — від території музею до історичних залів. Вони відкривали для себе сторінки минулого нашого краю, розглядали унікальні експонати, знайомилися з його історією та культурою, а також взаємодіяли з інтерактивними й цифровими музейними об’єктами, які дозволяють не лише спостерігати, а й безпосередньо долучатися до пізнавального процесу.
Діти були надзвичайно активними, допитливими та зацікавленими: уважно слухали розповіді, ставили запитання, ділилися враженнями та охоче долучалися до спілкування. І дуже швидко звичайні екскурсії перетворилися на щиру й теплу зустріч, сповнену дитячих усмішок, відкриттів та позитивних емоцій.
Такі ініціативи мають особливе значення. Адже дітям, які живуть і зростають в умовах війни, надзвичайно важливо мати можливість хоча б на певний час відволіктися від тривог, змінити обстановку, побачити нові місця, знайти друзів, отримати нові враження та просто побути дітьми. Саме через такі зустрічі, спілкування, пізнання й позитивні емоції створюється простір підтримки, турботи та відчуття безпеки.
Для нашого музею велика радість і водночас особлива відповідальність — бути частиною таких важливих ініціатив, приймати юних гостей і ділитися з ними історією та культурною спадщиною Закарпаття. Ми щиро вдячні за можливість стати частиною їхньої подорожі та сподіваємося, що сьогоднішня зустріч подарувала дітям не лише нові знання, а й ті самі щасливі миті, щирі усмішки та теплі спогади, які залишатимуться з ними надовго.
Дорогі наші юні гості, дякуємо, що завітали саме до нас! Ми раді були розділити з вами цей день і чекаємо на нові зустрічі!
Карпатська зміна Закарпаття
Карпатська зміна
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи










Музей долучається до ініціативи «Подорож до себе. Шляхи відновлення»

 Сьогодні, 12 листопада, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького долучився до онлайн-зустрічі в межах національної ініціативи «Подорож до себе. Шляхи відновлення».

Під час зустрічі учасники мали змогу обговорити важливі питання, пов’язані з розвитком відновлювального туризму в Україні, роллю культурної спадщини, музеїв та інших культурних інституцій у процесі психоемоційного відновлення людей, а також можливості співпраці й залучення музейних просторів до цієї ініціативи.
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, особливого значення набувають простори, де люди можуть віднайти внутрішню рівновагу, відволіктися від щоденних переживань, отримати нові враження та відчути зв’язок зі своєю історією і культурою. Саме таку важливу роль можуть відігравати музеї, адже вони не лише зберігають пам’ять і культурні надбання, а й створюють можливості для пізнання, натхнення, спілкування та емоційного відновлення.
Для нашого музею участь у таких зустрічах — це можливість долучатися до важливих загальнонаціональних процесів, обмінюватися досвідом, відкривати нові напрями діяльності та шукати способи зробити музейний простір ще доступнішим і значущим для різних категорій відвідувачів.
Ми щиро раді бути частиною ініціативи «Подорож до себе. Шляхи відновлення» та надалі долучатимемося до її заходів, адже переконані: культура, історія та спільна спадщина здатні не лише об’єднувати людей, а й допомагати знаходити сили для відновлення та руху вперед.
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи









Майстер-клас «Новорічна іграшка з джинсової тканини»

 ​До Всесвітнього дня вторинної переробки, який відзначають щорічно 15 листопада, наукові співробітники сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького організували майстер-клас із виготовлення новорічних прикрас із джинсової тканини для учнів 4 В класу Ужгородського ліцею №5 (класний керівник Шеба Я. І.).

​Спочатку Руслана Василівна пояснила учням для чого потрібно сортувати й переробляти відходи, а діти ділилися своїми екологічними звичками. Хтось розповідав, що сортує сміття вдома, а дехто вже й створював цікаві композиції зі вживаних речей. У музеї школярі переглянули вироби, виготовлені з побутових відходів: сумки, прикраси тощо. Особливу увагу привернула сувенірна продукція, зокрема тарілка, зроблена зі скляної пляшки, яку презентувала їм директорка музею Ольга Шумовська.
Після перегляду мультика про виникнення джинсів, всі поринули у творчий процес і кожен створював свою кульку для ялинки. Така спільна праця допомагає спілкуватися, проявити свої здібності, фантазію та обмінятися ідеями. Справжня святкова магія народжується не лише з блиску новорічних прикрас, а й із дбайливого ставлення до навколишнього світу. А дізнатися краще про основні правила рециклінгу діти мали можливість за допомогою лепбуків «На шляху до ZERO WASTE», який для заходу надав партнер музею Інститут еколого-релігійних студій.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи








Анонс

 

📢 Запрошуємо на науково-пізнавальний захід "Енциклопедичний образ Закарпаття", який відбудеться в краєзнавчому музеї ім. Т.Легоцького 13 листопада 2026 року.
Це хороша нагода в колі краєзнавців дізнатися про еволюцію енциклопедичних праць та місце Закарпаття на їх сторінках.
Під час заходу буде представлено унікальні енциклопедичні видання із фондів Наукової бібліотеки музею та приватних колекцій.
📅 Дата: 13 листопада 2026 року 🕑 Початок: 15:00
📍Конференц-зал адмінбудівлі музею, 2-й поверх.
Запрошуємо всіх зацікавлених!

Heritage3D: цифрове майбутнє культурної спадщини Ужгородського замку

 Сьогодні, 10 листопада, у каплиці замкового палацу Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького відбулася фінальна конференція міжнародного транскордонного проєкту Heritage3D «Цифрові рішення для об’єктів спадщини Сабінова та Ужгорода», реалізованого за підтримки програми Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна.

З вітальним словом до присутніх звернулася директорка музею Ольга Шумовська, яка подякувала партнерам за реалізацію проєкту та наголосила на важливості міжнародної співпраці, впровадження сучасних цифрових технологій і пошуку нових можливостей для збереження та популяризації культурної спадщини.
Серед спікерів заходу був представник ГО «Асоціація проєктних менеджерів «Ядро» Євген Лукша, який детально представив результати роботи над проєктом, зокрема цифрову реконструкцію Ужгородського замку, створення його 3D-моделей у різні історичні періоди, відтворення втраченої церкви Святого Юрія, а також нову візуальну ідентичність і туристичний бренд замку. Окремо було презентовано концепцію оновленого вебсайту музею, запуск якого ми з нетерпінням очікуємо.
Особливо приємно було вітати наших словацьких партнерів із міста Сабінова. Нас об’єднує не лише спільна робота, а й теплі дружні стосунки та обмін досвідом. Після гостинного прийому в Словаччині ми були раді зустріти партнерів уже в Ужгороді. Під час конференції вони також представили результати своєї роботи, зокрема цифрове сканування та відтворення об’єктів культурної спадщини.
Heritage3D — це значно більше, ніж цифрові моделі та нові технологічні рішення. Це спільний внесок у збереження історії, відкриття нових можливостей для музею та створення сучасного досвіду для відвідувачів.
Щиро дякуємо всім партнерам за довіру, професійну роботу, підтримку та плідну співпрацю! Ми не зупиняємося на досягнутому, адже попереду ще багато ідей і спільних ініціатив.
До нових зустрічей і нових успішних проєктів!
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи












Вишите Закарпаття: традиції народів краю в орнаментах, нитках і барвах

 10 листопада – Міжнародний день вишивальниць

Вишивка – це не лише оздоба одягу чи домашнього текстилю. В орнаментах, кольорах і техніках відображені місцеві традиції, естетичні уподобання та культурні зв’язки поколінь. Особливо виразно це простежується на Закарпатті – багатонаціональному краї, де кожна спільнота зберігала власні особливості вишивального мистецтва.
Міжнародний день вишивальниць відзначають 10 листопада. Його започаткували у 2013 році, пов’язавши дату з ушануванням святої великомучениці Параскеви Іконійської, яку в народній традиції вважають покровителькою вишивальниць. Із її іконою можна ознайомитися в експозиції музею «Сакральна скарбниця». Ще однією покровителькою майстринь вишивання вважають святу Варвару, зображення якої представлено в експозиції «Історія духовної культури Закарпаття».
З цієї нагоди в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького представили інсталяцію «Вишите Закарпаття: традиції народів краю в орнаментах, нитках і барвах», розміщену в експозиції «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття». Вона знайомить відвідувачів із розмаїттям вишивальних традицій українців, угорців і румунів Закарпаття.
Перед початком заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників і захисниць України.
Звертаючись до учасників, директорка музею Ольга Шумовська наголосила, що вишивка є особливою мовою культурної спадщини, у якій поєдналися майстерність, пам’ять і традиції багатьох поколінь. За кожним музейним експонатом стоїть праця й талант конкретної майстрині. Тому завдання музею – не лише зберігати ці свідчення минулого, а й відкривати їх сучасникам, підтримувати інтерес до народного мистецтва та сприяти передаванню традицій наступним поколінням.
Авторка інсталяції, завідувачка сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова, ознайомила присутніх із представленими предметами та розповіла про особливості вишивки різних етнографічних груп і народів краю.
Українська вишивка Закарпаття формувалася в середовищі лемків, бойків, гуцулів і долинян. Кожна група мала характерні особливості оздоблення одягу, а в окремих місцевостях побутували власні варіанти орнаментів, кольорових поєднань і розташування вишивки.
Так, у лемківських осередках Перечинщини жіночі сорочки прикрашали комір, манжети, плечову частину та нагрудний розріз. Для ранніх зразків були характерні геометричні орнаменти, виконані низинкою, хрестиком і гладдю; на початку ХХ століття поширилися також стилізовані рослинні мотиви. Бойківські сорочки вирізнялися стриманішим декором і дрібними геометричними візерунками: спочатку переважала біла вишивка, згодом з’явилися багатоколірні поєднання. Гуцульська вишивка Рахівщини відома геометричними композиціями та насиченою кольоровою гамою. Вона доповнювала оздоблення інших складових жіночого строю, зокрема кептарів. У долинянських осередках особливості сорочок визначалися не лише орнаментом і кольорами, а й кроєм та розташуванням вишивки на рукавах, манжетах і нагрудній частині.
Своєрідністю відзначалися й вишивальні традиції угорського населення Закарпаття, особливо в осередках Берегівщини. Для оздоблення одягу використовували різні різновиди гладі, часто поєднуючи вишивку з мереживом. Серед поширених мотивів – тюльпани, фіалки, волошки та інші квіти, скомпоновані у букети й симетричні композиції. Ці особливості відображені в угорських вишитих рушниках 1930–1940-х років із сіл Великі Береги та Оросієво, які зберігаються в музейній колекції.
Локальні риси мала й вишивка жіночого одягу румунського населення краю. Одним із характерних типів сорочки, поширених у південних районах Закарпаття, була так звана «волоська» сорочка. Її вирізняли прямокутний виріз горловини, призбирані частини полотна та оздоблення рукавів, манжет і нагрудної частини. У музейній збірці цей напрям представлений жіночою сорочкою 1930–1940-х років із Добрянського Тячівського району, спідницею-фартухом із Солотвина 1940-х років і фартухом «плат» того самого періоду з Бая-Маре (Румунія).
Окрему частину інсталяції становлять предмети, що демонструють використання вишивки в повсякденному побуті. У фондах музею зберігаються рушники, скатертини, серветки, фрагменти оздоблення подушок та інші текстильні вироби. Серед них – рушник із Киблярів 1930-х років, відомий під місцевою назвою «пулька», рушник із Чорної Тиси, виконаний у 1950-х роках Василиною Дердюк, скатертина 1930-х років із Виноградова, серветка 1960-х років з Ужгорода та таця з вишивкою під склом із Кушниці 1940-х років. Особливу увагу привертає чоловіча вишита краватка 1940–1950-х років.
Про майстринь минулого нагадує також поштова листівка 1930-х років із зображенням вишивальниці з Рахівщини. Адже саме жіноча праця забезпечувала передавання навичок від матері до доньки: жінки створювали одяг і домашній текстиль, готували посаг, зберігали й розвивали місцеві орнаментальні традиції.
Традиція вишивання продовжується і сьогодні. І приємно бачити, як народні вишиті орнаменти займають все більше місця в оздобленні сучасного одягу, стають мейн-стрімом. Представлена інсталяція дає змогу побачити вишивку як важливу складову матеріальної та духовної культури Закарпаття. У музейних предметах збереглися свідчення майстерності, смаків і повсякденного життя мешканців краю, а діяльність сучасних вишивальниць підтверджує тяглість традиції, яка й надалі знаходить своє продовження.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії










Відзначення музейників з нагоди професійного свята

 Сьогодні, 10 листопада, з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, який щороку відзначають 9 листопада, в атріумі Закарпатської обласної державної адміністрації відбулося урочисте нагородження представників культурної спільноти краю.

Захід об’єднав численних працівників музеїв, театрів, бібліотек, мистецьких шкіл, закладів освіти, культурно-мистецьких установ, творчих колективів, а також митців і діячів культури, які своєю щоденною працею збагачують культурне життя Закарпаття та дбають про збереження його самобутньої спадщини.
Під час урочистостей представникам галузі вручили грамоти та подяки за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток культури та збереження культурної спадщини краю.
До відзначення долучилися і представники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького на чолі з директоркою Ольгою Шумовською.
За сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди професійного свята були нагороджені музейні працівники: Марія Боднар — завідувач сектору обліку; Лариса Ганусинець — провідний науковий співробітник відділу фондів; Наталія Сачавська — завідувач бібліотеки; Людмила Никитюк — старший інспектор з кадрів; Наталія Товтин — завідувач відділу фондів; Надія Поп — головний бухгалтер; Ігор Шніцер — старший науковий співробітник відділу новітньої історії та меморіальної кімнати-музею Августина Волошина; Неллі Гасинець — старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи.
Таке відзначення — це не лише визнання професійних здобутків, а й важливе свідчення поваги до людей, які щодня працюють задля збереження історичної пам’яті, культурних традицій та духовних цінностей нашого краю.
Адже за кожною музейною експозицією, збереженим артефактом, дослідженням, виставкою чи культурною подією стоїть велика праця фахівців, відданих своїй справі.
Саме завдяки цим людям культурна спадщина продовжує жити, передаватися наступним поколінням і залишатися невід’ємною частиною нашої національної ідентичності.
Щиро вітаємо всіх нагороджених колег! Дякуємо за професіоналізм, відповідальність, відданість музейній справі та вагомий внесок у збереження культурного надбання нашого краю.
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи






Запрошуємо на презентацію стендової виставки Тракайського музею (Литва) «Хвалити, благословляти, проповідувати: історія релігійних та світських орденів»!

 Виставка познайомить відвідувачів із зародженням, еволюцією та роллю лицарських, чернечих і світських орденів у європейській історії та історії Великого князівства Литовського.

Експозиція розкриває історію духовно-лицарських орденів, що виникли за часів Хрестових походів, зокрема госпітальєрів, тамплієрів і тевтонців, які поєднували чернечі обітниці з військовою діяльністю задля захисту християнства.
📅 18 листопада;
⏱️ о 16:00;
📍Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, Ужгородський замок;
Запрошуємо відкрити маловідомі сторінки історії, дізнатися більше про традиції лицарства та чернецтва й ознайомитися зі спільною історичною спадщиною європейських народів.
Чекаємо на вас!



Підписатися на: Дописи (Atom)