Ужгородський замок оновлюється — і це просто неймовірно!

 З гордістю презентуємо нову сувенірну продукцію, яка стала частиною масштабного ребрендингу нашої головної історичної перлини.

Сучасний, стильний, а водночас глибоко історичний — новий бренд Ужгородського замку базується на концепції «нашарування історії» та слогані «Замок, що назвав місто». І тепер ця ідея відображається не лише у візуальній айдентиці, а й у нашій сувенірній лінійці!

Від блокнотів і футболок до підвісок, шоперів та магнітів — оновлена продукція виглядає яскраво, сучасно і стильно. Це — ідеальний подарунок для себе чи друзів, пам’ятка про місто, де історія оживає.

Особлива подяка команді, яка зробила це можливим:

ГО «Асоціація проєктних менеджерів “Ядро”»

Рекламний дім IDEA

Експерткам проєкту:

* Балко Олександрі (проєктна менеджерка)

* Дробиняк Маріанні (маркетологиня-стратег)

* Васлюк Юлії (графічна дизайнерка)

* Гецко Дарії (маркетологиня)

Проєкт реалізовано в рамках HUSKROUA/23/S/2.2/009 «Цифрові рішення для об’єктів спадщини Сабінова та Ужгорода».

Дякуємо кожному, хто долучився до оновлення Ужгородського замку — разом ми зберігаємо спадщину та створюємо майбутнє!

Адміністрація музею

Гості з Німеччини в Ужгородському замку

 Сьогодні Ужгородський замок мав честь приймати надзвичайно приємних гостей — пані Марину Метц, професорку Університету прикладних наук Дармштадту (Німеччина), разом з її чоловіком.

Пані Марина перебуває на Закарпатті в рамках спільного проєкту з Закарпатською академією культури і мистецтв, що реалізується за підтримки DAAD. Разом з чоловіком вона активно відкриває для себе багатство історії та культури нашого краю, зокрема — через знайомство з його культурними скарбами.

Для гостей була організована індивідуальна екскурсія Ужгородським замком та музеєм, яка перетворилася на справжній міжкультурний діалог. Це була не просто традиційна розповідь про експонати — екскурсія набула форми живої бесіди, в якій охоче брали участь усі присутні. Відбулася відкрита, щира розмова, де кожен ділився власними знаннями, враженнями та досвідом. Зокрема пані Марина розповіла, що Дармштадт це місто побратим нашого Ужгорода. Такий формат виявився надзвичайно цікавим і змістовним — що й не дивно, адже пані Марина має багатий досвід у музейній сфері, зокрема працювала свого часу в Ермітажі, а нині активно займається освітньою та науковою діяльністю.

Гості щиро захопилися експозицією, атмосферою замку та глибиною представленої історії. Їх особливо вразила різноманітність експонатів і любов, з якою зберігається та подається культурна спадщина Закарпаття.

Ми щиро дякуємо пані Марині та її чоловіку за візит, цікаве спілкування та теплі враження, якими вони поділилися з нами. Для нас це був не просто візит — це була подія, яка ще раз довела, що музей — це не лише місце збереження минулого, а й простір для взаєморозуміння, натхнення та нових знайомств.

Михайло Лесів,

завідувач відділу науково-освітньої роботи

Ужгородський замок (ребрендинг) -відео з події

 

Воздвиження Чесного Хреста – традиції й музейні експонати

 Одним з 12 головних свят Церкви є Воздвиження Хреста Господнього. Відзначають його 14 вересня за новоюліанським календарем. Свято встановлене на згадку про віднайдення Хреста, на якому був розп'ятий Ісус. Його знайшла Олена, матір візантійського імператора Костянтина. Згідно з легендою, що виникла наприкінці IV ст., Олена наказала знести язичницький храм, який був побудований за наказом імператора Адріана поблизу Голгофи, над імовірним місцем знаходження гробниці Ісуса, та вказала місце для початку розкопок, в результаті яких було знайдено три різні хрести. Імператриця вирішила провести випробування. Для цього з міста привели жінку, яка була майже при смерті. Коли вона доторкнулася до першого і другого хрестів, її стан не змінився, але торкнувшись до третього, хвора раптово одужала. Олена оголосила цей хрест Істинним Хрестом. Початок празникові Воздвиження дало посвячення храму Воскресіння Господнього, який збудував св. Костянтин Великий на Голгофі у Єрусалимі. Посвячення храму відбулося за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня відбулося врочисте Воздвиження віднайденого Хреста Господнього. Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.

Для греко-католиків краю та Ужгорода зокрема це свято є важливим ще й тому, що головний греко-католицький храм міста та Мукачівської греко-католицької єпархії приурочений Воздвиженню Хреста. У 2025 р. храмове свято собору збіглося із святкуванням Дня Ужгорода.

У фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького також зберігаються експонати, які відображають релігійний аспект цього свята. Це гравюра, сюжет якої розповідає про момент знаходження святою Оленою хреста, на якому був розп’ятий Христос. Вмілою рукою майстра зображено радість і щирий захват імператриці та присутніх священнослужителів і помічників від знаходження реліквії. Ще одним експонатом, який пов’язаний із святом, є церковна корогва. З однієї сторони на ній зображено сцену «Воздвиження Чесного Хреста», а з іншої – Матір Божу, покровительку Мукачівської греко-католицької єпархії. Ймовірно, цю корогву було виготовлено на честь освячення Ужгородського греко-католицького катедрального собору в 1780 р.

У народній традиції з цим святом пов’язано кілька пересторог, звичаїв і традицій. Вважається, що в цей день не можна працювати, прибирати в будинку, прати, шити. Також краще не починати ніяких важливих справ, бо все розпочате піде прахом. Іде строгий піст, тому не можна їсти м'ясо, рибу, яйця і молочні продукти. Їжу можна приправляти тільки рослинною олією. Заборонено ходити до лісу. У народі кажуть, Лісовик обходить свої володіння і перераховує всіх тварин. Якщо людина попадеться йому на очі, то з лісу вона вже не повернеться. Вважається, що тоді ведмеді готуються до зимової сплячки, змії ховаються в нори до самої весни. У свято Воздвиження Хреста Господнього всі плазуни сповзаються в одне місце, щоб влаштувати собі на зиму гніздо. Тому в будинках ретельно замикали ворота і двері, щоб змії не заповзли в будинок. Вважали, що «на Здвиження земля движиться ближче до зими», а тому від цього часу наступають холодні дні і птиці вилітають до вирію. За народною уявою, вирій – це тепла країна, де ніколи не буває зими і де живуть тільки птиці й гади: птиці в долинах, а гади на горбах. Першою до вирію летить зозуля, бо вона є ключницею вирію: «У неї золотий ключ від тієї країни». До вирію повзуть і гади, а тому в день Здвиження небезпечно ходити в ліс.

Євген Онацький у статті «Здвиги, Здвиження», опублікованій у підготованій ним «Українській Малій Енциклопедії» (вийшла у 8 томах і 16 книгах в Буенос-Айресі (Аргентина) протягом 1957-1967) писав: «На Карпатській Україні казали, що з Здвигів починаються капустяні вечори, бо лиш та капуста буде добра, що її по Здвигах кладуть у барило».

Пам’ятаймо і шануймо свої звичаї і традиції.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

До Дня міста – видання про Ужгород з наукової бібліотеки музею

 До святкування Дня Ужгорода долучилася і наукова бібліотека Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Адже саме Ужгородський замок став фундаментом, із якого виріс Ужгород. З багатого книжкового фонду бібліотеки відібрані найцікавіші видання про наше древнє місто. Поряд із старими путівниками, публікаціями на стенді знаходимо і сучасні книги. Нами відібрано дослідження про Ужгород від першого історика міста Кароя Мейсароша, переклад і наукове опрацювання якого здійснив Ален Панов; а також видання правнука, доктора Павла Мейсароша.

Для тих, хто цікавиться історією, життям міста Ужгород, представлено перше видання книги «Ужгород відомий та невідомий» Йосипа Кобаля. До речі, третє видання книги вийшло на початку вересня ц.р. Для огляду виставлені і книги Людвіга Філіпа про своє рідне місто за назвою «Ужгород – рідне місто моє», перший путівник по Ужгороду «Ужгород» Петра Сови і його відому книгу «Минуле Ужгорода».

Можна тут знайти й одну з книг відомої ужгородської журналістки Тетяни Літераті, яка знайомить нас із втраченим Ужгородом, і путівники по Ужгороду, видані у різні часи. До видань додано і подарунок нашому музею з нагоди Дня міста від Всеукраїнського державного видавництва «Карпати» – книгу-альбом «Моє місто», де зібрано акварелі архітекторки Лариси Селіхової, що зображають вулиці та будови Ужгорода, кольорові інформативні довідники про Ужгород.

Наталія Сачавська,

завідувач бібліотеки музею

Max Sir International Film Festival в Ужгородському замку

 Сьогоднішній день для ЗОКМ ім. Т. Легоцького був надзвичайно насиченим. Це і презентація нового брендингу музею, початок святкування Дня міста Ужгорода, відкриттям нової виставки присвяченої гербу міста і, звісно ж, найголовніша подія дня, а можливо і всього останнього часу - Max Sir International Film Festival, що цьогоріч проходить саме в Ужгороді і нашому замку! Фестиваль об’єднує художні та документальні стрічки, короткометражне кіно, анімацію, фільми, створені із застосуванням штучного інтелекту, повнометражні роботи та театральні проєкти — створюючи особливий простір для мистецького оповідання. Прем’єрний захід відбувся в Коста-Риці й зібрав понад 3000 кінематографістів зі 143 країн світу. Другий фестиваль, що торік пройшов у Львівському палаці мистецтв, об’єднав уже 6000 учасників більш ніж зі 160 країн.

Сьогодні ж захід проходить саме в Ужгороді і розпочався він з панельної дискусії за участі представників влади, що дотичні до мистецтва та, власне митців, чия творча діяльність активно репрезентує сучасний стан української культури. Серед учасників: Євген Тищук, Вʼячеслав Єгоров, Наталія Шетеля, Ольга Ладижець.

Продовжився фестиваль активним обговоренням та фотографуванням на червоній доріжці, де особливу увагу до себе привернула головна зірка вечора - Макс Сір. Макс Сір - художник, театральний режисер і актор із багаторічним досвідом. Він керував театральними компаніями та мистецькими школами в Чилі, здобував перемоги в міжнародних програмах у Нью-Йорку, викладав теорію мистецтва в університеті. Як художник, він має понад 40 виставок у світі - від Вашингтона й Парижа до Лондона, Афін, Києва та Львова. Його роботи виставлялися на престижних подіях, серед яких Salon International d'art contemporain у Парижі та Parallax Art Fair у Лондоні. Тому його приїзд до Ужгорода є дійсно особливим.

Яскравим продовженням вечора було дефіле-перформанс з учасницями конкурсу «Міс та місіс Закарпаття». Саме це дійство стало ефектним відкриттям виставки робіт митців Закарпаття. Свої твори тут представили: Віталій Дорош, Олена Алябʼєва, Марія Ващенко, Іванка та Олександр Войтович, Тарас Данилич, Іван Дідик, Надія Дідик-Боднар, Юлія Єгорова-Рогова, Йосип Черній, Антон Ковач, Ольга Ладижець, Наталія Мирончук, Іванна Фешко та інші. Кураторами виставкової програми виступили Аліна Романик і Євгенія Колесникова. Сама виставка триватиме ще тиждень, тому встигніть її побачити.

Ну а опісля всього цього, всі присутні мали нагоду стати учасниками кінопоказу, який не залишив байдужим нікого. Серед представлених фільмів - переможці в різних номінаціях, які оцінювало спеціальне жюрі. Журі кінофестивалю очолили відомі експерти, а почесним членом став сам Макс Сір. Статуетку для переможців створили у співпраці художника з Ольгою Ладижець. Кіно тривало до самого вечора, тому насолоди для гостей було чимало.

"Max Sir International Film Festival" став важливою подією в культурному житті Ужгорода та України, поєднавши міжнародний досвід та локальне мистецтво, підкресливши незламність і силу української культури. Тому дякуємо всім організаторам за таку чудову роботу та довіру провести фестиваль саме в нашому музеї!

Михайло Лесів,

завідувач відділу науково-освітньої роботи

З ІСТОРІЇ ГЕРБА УЖГОРОДА (відео)

 

З ІСТОРІЇ ГЕРБА УЖГОРОДА

 12 вересня 2025 року з нагоди Дня міста на другому поверсі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького відкрилася тематична виставка «З історії герба Ужгорода». У минулому році співробітники відділу історії та краєзнавства вже представляли декілька експонатів на цю тему і, зважаючи на великий інтерес широкої громадськості до історії герба Ужгорода, вирішили показати усі експонати з фондового зібрання музею, що стосуються цієї тематики. Тут ви знайдете і металічні герби у техніці карбування, виконані відомим закарпатським художником і скульптором Іваном Бровді у 1969 році, до речі один масивний з яких у ці роки оздоблював вхідну браму до замку, про що ми згадували на минулорічній виставці, і кольоровий герб Ужгорода, намальований власноруч другим директором нашого музею Петром Совою за зразком 1635 року. Окрасою виставки є фігуральна скульптурна композиція з гіпсу, кваліфіковано відновлена музейними реставраторами, виконана чеським скульптором Драгоновським у 1930-их роках, що символічно зображує у повний зріст фігури чоловіка і жінки та герб Ужгорода по середині. Представлено тут і «Повідомлення мера про стан міста Унґвар» за 1907 і 1912 роки відомого мера Ужгорода Мігая Фінцицького, за часи правління якого був офіційно затвержений вид герба міста : «щит у стилі бароко, синього кольору, на якому із зеленої землі росте виноградний кущ із трьома виноградними лозами, з яких крайні посередині щита перетинають одна одну і з них звисає по одному золотистому грону, а з кожної із трьох лоз звисає по одному зеленому листку». Не викликає сумнівів те, що дане зображення характеризує Ужгород та його околиці як давній осередок виноградарства та виноробства на Закарпатті. Музейники вже цитували легенду про виникнення винограду у місті, а нині підкріплюємо її експонатами, знайденими в музейному архіві, зокрема машинописом Петра Сови «Легенда про початок виноробства у Дунайській котловині», занотована краєзнавцем за розповіддю Миколи Яцика в Ужгороді на Глибокій дорозі під час збору винограду.

Герб Ужгорода має дуже цікаву історію, адже виявилося що до 1635 року на знайденій печатці 1561 року, яку свого часу дослідив знаний ужгородський професор Яків Штернберг, збереглося малорозбірливе зображення галузки з 4-ми листками й шестикутної зірки та літерами WNG. У 1880-их роках на основі печатки 1635 року цісарський урядом було затверджено герб міста на червоному щиті.Копії даних гербів за оригіналами професійно відтворила художник музею Олена Еврій.

14 липня 1990 року історичний герб Ужгорода відновлено і затверджено рішенням Ужгородської міської ради: герб становить собою класичний геральдичний щит синього кольору, на якому зображено переплетену золоту виноградну лозу з трьома золотими листками і двома золотими гронами.

Доповнюють виставку поштові конверти, радянські значки із зображенням герба Ужгорода з фондів музею.

Сьогодні автентичний герб Ужгорода можна побачити на фронтоні хірургічного та опікового корпусів Закарпатської обласної лікарні ім. А. Новака, а також сучасне відтворення гербу – на готелі «Ужгород», Театральній площі та при заїзді до Ужгороду.

Після вшанування пам'яті жертв російсько-української війни хвилиною мовчання директор музею Ольга Шумовська відмітила, що символічний знак нашого міста пройшов великий відрізок часу і ця тематика залишається актуальною і нині. Відрадно, що музейні фонди мають експонати, що стосуються історії герба Ужгорода, про які можуть дізнатися якомога більше відвідувачів. Згадала багатьох істориків, краєзнавців, журналістів, серед них П. Сова, Ю Качій, П. Федака, В. Куликовський, Я. Штернберг, І. Міськов, Т. Літераті, які досліджували історію герба і печаток Ужгорода.

Директор Всеукраїнського державного багатопрофільного видавництва «Карпати» Віктор Браславець потішив присутніх книжковими подарунками - подарував книгу-фотоальбом «Моє місто», видану у 2004 р., на обкладинці якої зображено стелу із зображенням герба Ужгорода, та короткі довідники про місто.

Виставка «З історії герба Ужгорода» діятиме до 12 жовтня.

Валерія Русин,

завідувач відділу історії та краєзнавства

700 років історії в сучасному стилі: ребрендинг Ужгородського замку

 Сьогодні в стінах Ужгородського замку відбулася важлива подія – презентація нового бренду однієї з найвизначніших пам’яток Закарпаття. 700-річна фортеця отримала сучасний візуальний стиль і комунікаційну концепцію, що зберігає автентичність та водночас відповідає вимогам сьогодення.

Перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета привітав колектив з ініціативністю та успішною реалізацією проєкту, подякував за прагнення вдосконалювати роботу закладу та побажав нових досягнень. Він підкреслив, що колектив музею разом із міжнародними партнерами здійснив серйозну й професійну роботу, яка викликає щире захоплення. Це чудовий подарунок до Дня Ужгорода, адже гасло «Замок, який дав назву місту» звучить водночас красиво й історично справедливо. Також посадовець побажав партнерам успішного виконання всіх завдань проєкту.

Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв привітав музейну спільноту з ребрендингом і наголосив на тому, що замок є не лише символом міста, але й важливою платформою для міжнародної співпраці, освітніх і туристичних проєктів. Він підкреслив, що оновлений візуальний стиль сприятиме ще більшій привабливості Ужгорода для гостей і зміцненню його культурного іміджу.

Алла Чернобук, очільниця Управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради, привітала колектив музею з презентацією бренду та підкреслила значення подібних ініціатив для культурного розвитку міста.

Зі вступним словом виступив заступник директора департаменту культури Закарпатської ОДА Віктор Кравчук, який відзначив важливість ребрендингу як кроку до більшої впізнаваності замку та підкреслив його значення для культурної спадщини краю.

Директорка музею Ольга Шумовська розповіла про концепцію бренду та його головні особливості. Новий візуальний стиль та комунікаційна стратегія були створені в рамках міжнародного проєкту HUSKROUA «Цифрові рішення для об’єктів спадщини Сабінова та Ужгорода», що реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах програми Interreg Next Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна.

Координатор проєкту в Україні Євгеній Лукша (ГО «Асоціація проєктних менеджерів ЯДРО») наголосив на важливості ребрендингу та розповів, як нова айдентика буде інтегрована в медійну складову проєкту. Він підкреслив, що сучасний візуальний стиль допоможе ефективніше комунікувати із громадськістю, розширити охоплення аудиторії та зробити спадщину замку більш доступною для різних поколінь.

Основою бренду стала концепція «нашарування історії». Замок постає як простір, у якому поєдналися різні епохи – від військових функцій до духовних і культурних традицій. Кожна епоха залишила свій відбиток, створюючи багатогранний образ пам’ятки.

Логотип розроблений на основі архітектурного плану замку, із використанням інверсійного ефекту. П’ятий бастіон символізує діалог між минулим і сучасністю, а форма діалогового вікна робить айдентику максимально зручною для застосування у цифровому середовищі.

Брендова комунікація нагадує захопливі розповіді гіда – зрозумілі, доступні та сучасні. Вона передбачає роботу з різними аудиторіями: інтерактиви для молоді, освітні програми для школярів, науковий контент для дослідників, багатомовні матеріали для туристів, а також події для мешканців міста.

Ребрендинг відкриває нову сторінку в житті Ужгородського замку. Він стає не лише історичною пам’яткою, а й культурним простором, який об’єднує традиції минулого з можливостями сучасності, формуючи унікальний центр для зустрічей, навчання та дозвілля.

Іветта Горкій,

Завідувачка відділу маркетингу та розвитку музею

Логотип замку як рамка для історії

 Один із головних прийомів нової айдентики –використання logomark як рамки. Через нього ми бачимо знайомі історичні постаті й образи по-новому. Та вона робить так, щоб ці герої минулого виглядали ще цікавіше і привертали ще більше уваги.