Археолог – мандрівник у часі, романтик, чи професіонал? (відео)



Археолог – мандрівник у часі, романтик, чи професіонал? (День археолога у краєзнавчому музеї)

 Напередодні Дня археолога, який в Україні офіційно відзначають 15 серпня, співробітники відділу історії та краєзнавства Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького 14 серпня провели публічний захід «Археолог – мандрівник у часі, романтик, чи професіонал?». І місце проведення було обране не випадково – експозиційна зала «Тиводар Легоцький – історик, археолог, музеєзнавець», де розміщено кращі зразки його археологічної спадщини.

Завідувач відділу Валерія Русин зосередила увагу присутніх на археологічній збірці музею, яка охоплює чисельні пам’ятки давньої історії Закарпатського краю, зокрема епохи палеоліту, мезоліту, неоліту та слов’янські старожитності. Особливе місце тут посідає колекція бронзових виробів, одна з найбільших в Україні.
Під час лекції присутні дізналися, як формувалася археологічна колекція, а саме в період з 3 березня 1948 року і донині (78 років). Процес комплектування проходив завдяки матеріалам польових розкопок, випадковим знахідкам і передаванням від наукових експедицій чи громадян. Він базується на наукових критеріях історичної цінності, джерелознавчого потенціалу та законності походження й хронологічно розділений на етапи активностей археологічних досліджень на Закарпатті: 1948-1950, 1950-1960, 1970-1980, 1990-ті, 2008-2023 роки.
Окрему увагу було приділено біографії та археологічній діяльності Елемира Зотлукала (1894-1950), як одного з перших, чия колекція поповнила фонди музею вже у 1948 році. Переважна більшість його знахідок походить із Мукачева та околиць (гори Галліш і Ловачка, Мала Гора, Жорнина, Обуч). Особливої цінності заслуговують матеріали раннього залізного віку (VIII-III cт.ст. до н.е.) із курганів Куштановицької культури, досліджених у Куштановиці, Білках, Колодному та Голубинному. Гарна колекція предметів епохи неоліту була знайдена і під час розкопок на Малій Горі біля Мукачева. Ці дані підтвердили і спеціально відібраними експонатами з археологічної колекції, а саме: урною із с. Колодне, VII-ІІІ ст.ст. до н.е., посудиною з Малої Гори, Мукачево, VII-ІІІ ст.ст. до н.е., урною і черпаком із вушком із с. Білки, Гальштатська культура.
Біля фотопортрету Елемира Зотлукала експонувалися й інші оригінали: відома монографія братів Зотлукалів „Дані до передісторії Підкарпатської Русі»., видана у Мукачеві в 1937 році, та нововиявлена стаття Е. Зотлукала «Закарпаття у дзеркалі культури доби бронзи» в угорськомовній ужгородській газеті «Вісник» (Közlöny) у 1937 році.
Згадала свою роботу над археологічними експозиціями і директорка музею Ольга Шумовська, котра люб’язно відповіла на чисельні запитання. Присутні гості зацікавилися історією археологічних поповнень музею і жваво брали участь в обговоренні теми. Зокрема, звучали запитання про процедуру надходжень і їх опрацювання. Приємно, що серед присутніх були й представники молодої генерації, котрий задавав питання про роботу археологів, їх професійну кваліфікацію і співпрацю з музеєм. Серед інших питань під час дискусії піднімались теми збереження в стінах музею нових надходжень археологічних знахідок на території Закарпатської області тощо.
Отже, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, у фондах якого знаходяться понад 32 тисячі археологічних експонатів, гідно відзначив День археолога.
Валерія Русин.
завідувач відділу історії та краєзнавства










Фотовиставка «Народна спадщина Закарпаття на фотографіях столітньої давнини»

 Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького запрошує на відкриття фотовиставки «Народна спадщина Закарпаття на фотографіях столітньої давнини», присвяченої Всесвітньому дню фотографії.

Фотографія – це не лише мистецтво зафіксувати мить, а й унікальне історичне джерело, яке дає можливість побачити минуле очима його сучасників. Світлини, зроблені на Закарпатті як місцевими, так і приїжджими фотографами понад сто років тому, зберегли для нас образи людей, традиційний одяг, особливості побуту, заняття та звичаї мешканців краю.
На виставці будуть представлені світлини, що відтворюють різні аспекти традиційної культури Закарпаття та дають змогу побачити особливості повсякденного життя, свят, звичаїв і побуту мешканців краю. Через об'єктив фотографа постають окремі миті життя, які сьогодні стали цінними свідченнями історії та культури регіону.
Запрошуємо здійснити своєрідну мандрівку в минуле, роздивитися Закарпаття столітньої давнини й переконатися, наскільки багато може розповісти одна фотографія.
📅 Дата: 19 серпня 2026 року;
🕒 Час: початок о 15:00;
📍 Місце: 2-й поверх замкового палацу, експозиція «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття»;
🎟️ Вхід: за музейним квитком;



Відкриття виставки "Відлуння першого свистка" (відео)

 


Відлуння першого свистка

 13 серпня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулося відкриття тимчасової виставки «Відлуння першого свистка: 125 років футбольної історії краю». Виставка пропонує відвідувачам унікальну мандрівку часом – від першого футбольного матчу, проведеного в Ужгороді 15 серпня 1901 р., до сучасних здобутків закарпатських команд.

Відкриття розпочалося словами подяки всім військовим Сил оборони України та вшануванням хвилиною мовчання всіх, хто віддав своє життя за Українську державу. Під час урочистого відкриття директорка музею Ольга Шумовська подякувала колекціонерам та історикам за надані матеріали та команді музею за створену виставку. Вона наголосила, що футбол – це не просто гра. Це частина нашої культури, історії та національної ідентичності. І ця виставка – чудовий привід для старшого покоління згадати історичні матчі, а для молоді – надихнутися на власні перемоги. Своїми думками та спогадами на відкритті поділилися історик спорту Михайло Рущак, спортивний журналіст, історик Володимир Тарасюк, відомий футболіст та футбольний арбітр Томаш Пфайфер, футбольний суддя, спортивний журналіст Степан Селменський, спортивний журналіст, ветеран російсько-української війни Роман Сенишин та голова Закарпатського обласного товариства філателістів Геннадій Будкевич.
Експозиційний простір поділений на окремі хронологічні та тематичні зони, кожна з яких наповнена унікальними артефактами. Відвідувачам виставки представлені перші друковані методичні матеріали з правилами гри, архівні фотографії перших спортивних майданчиків на берегах Ужа, футбольні афіші та програми, а також фотографії XX століття із зображенням футбольних команд. Частина виставки присвячена легендарному ужгородському клубу СК «Русь» – візитівці міжвоєнного Закарпаття.
Окремі розділи виставки розповідають про те, яким був футбол Закарпаття в радянський період та в часи незалежної України. В останньому розділі представлена програма та квиток із першого офіційного матчу футбольної збірної команди України, артефакти ужгородської «Говерли», ФК «Минай», жіночого футбольного клубу «Ужгород» а також трофеї сучасного аматорського та дитячо-юнацького футболу області.
Під час відкриття виставки відбулося погашення пам’ятним штемпелем поштового конверта, присвяченого 125-річчю закарпатського футболу, яке організувало Закарпатське обласне товариство філателістів ім. Ф. Фекете. Член цього товариства Олександр Шевченко подарував музею два блоки листівок, присвячених закарпатському футболу.
Виставка «Відлуння першого свистка» – це не лише розповідь про футбольні матчі, турніри та спортивні перемоги. Це подорож у минуле, що відкриває історію зародження й розвитку футболу на Закарпатті, його традиції та найяскравіші сторінки 125-річної історії. Вона знайомить відвідувачів із витоками закарпатського футболу, його становленням і розвитком, розкриваючи історію людей, які понад століття тому започаткували футбольні традиції нашого краю. Виставка покликана вшанувати пам'ять перших футболістів, тренерів і спортивних діячів, чиї імена стали важливою частиною літопису закарпатського спорту, а також привернути увагу молодого покоління до багатої спортивної спадщини Закарпаття, повернути із забуття імена тих, хто першим виходив на поле під звуки футбольного свистка.
Запрошуємо журналістів, ветеранів спорту, палких уболівальників та всіх, хто цікавиться історією рідного краю, відвідати виставку, яка буде діяти до 15 вересня.
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії,
Меморільного музею-кімнати А. Волошина
















Анонс

 14 серпня напередодні Дня археолога у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбудеться тематична лекція з показом музейних експонатів, присвячена археологічній колекції музею.

Археологічна збірка музею охоплює пам’ятки давньої історії Закарпаття — від палеоліту, мезоліту й неоліту до слов’янських старожитностей. Особливе місце посідає колекція бронзових виробів, одна з найбільших в Україні.
Під час лекції відвідувачі дізнаються, як формувалася археологічна колекція музею, якими були її перші експонати, завдяки кому вона поповнювалася та який внесок у її становлення зробили відомі археологи краю. Доповненням до розповіді стане показ оригінальних археологічних предметів із музейної колекції.
📅 Дата: 14 серпня 2026 року;
🕒 Час: початок о 15:00;
📍 Місце: 2-й поверх замкового палацу, експозиція «Тиводар Легоцький (1830–1915) — історик, археолог, музеєзнавець»;
🎟️ Вхід: за вхідним квитком до музею;
Запрошуємо всіх, хто цікавиться археологією та історією Закарпаття, долучитися до заходу напередодні Дня археолога!



Дивовижний світ ящірок

 ​​14 серпня відзначають Всесвітній день ящірки. Це свято не має якоїсь особливої історії. Його придумали ініціатори, любителі природи для того, щоб привернути увагу до цих дивовижних істот, які відіграють важливу роль у різноманітних екосистемах. Ми теж підтримуємо хорошу ініціативу й пропонуємо вам дізнатися більше про їхнє життя.

​​Ящірки, як і змії та черепахи, належать до класу Плазуни або Рептилії. Вони холоднокровні, мають суху шкіру, вкриту лусочками, розмножуються на суші та ведуть денний спосіб життя. Загалом в Україні є тринадцять видів, а на Закарпатті – чотири. Найбільш поширеною й відомою по всій території нашого краю є ящірка прудка. Її ми найчастіше зустрічаємо як у природному середовищі, так і в культурних ландшафтах. Деколи може грітися на руїнах церкви в парку Ужгородського замку. Сама назва говорить про те, що вона дуже швидко рухається. Прудка ящірка раптово може з’явитися у вас під ногами під час мандрівки й так само швидко зникнути. Довжина тіла разом із хвостом, який у разі небезпеки може залишити, досягає до 25 см. Забарвлення тіла дуже мінливе. Самці здебільшого жовто-бурі, а в шлюбний період стають зеленими. Самки зазвичай жовто-коричневі. Черево в обох статей зеленувате або жовтувате. Характерною ознакою для цього виду є наявність темно обрамлених білих плям з обох боків тулуба.
​​У кінці квітня – на початку травня відбувається спарювання. Самки й самці деякий час можуть триматися разом. На початку літа самка відкладає від 4 до 15 яєць у нірку глибиною 6-7 см і засипає землею. Молоді ящірки з’являються в середині липня і турбуються про себе вже самі.
​​На відміну від прудких ящірок, які є скрізь, зелених ми не часто можемо зустріти. Це рідкісний вид і занесений до Червоної книги України. Дорослі особини зверху яскраво або темно-зелені з жовтими та чорними плямами, черево в самців жовте, у самок – світліше. Під час розмноження можуть змінювати забарвлення: горло в самців стає блакитним, а в самок – зеленим з мармуровим візерунком. Довжина тіла разом із хвостом може досягати до 40 см. Зелені ящірки ведуть активний спосіб життя й дуже швидко рухаються, але якщо літо спекотне, то вони можуть влаштувати собі сієсту та впасти в сплячку.
​​Найменшою з усіх наших ящірок є ящірка живородна. Її довжина тіла разом із хвостом становить 12-18 см. Вона трапляється частіше в гірських районах і навіть на полонинах. Забарвлення тіла в неї мінливе. Дорослі особини можуть бути бурими, зеленуватими, коричнуватими, а то й чорними зверху, а знизу червоноцегляні (самці) або жовті та білі (самки). Уздовж спини виділяється чорна вузька смужка, а на боках тулуба розташовані ширші смуги. У молодих живородних ящірок малюнок на спині відсутній. Самки не відкладають яйця, а народжують у серпні маленьких ящірок у прозорих оболонках, від яких вони швидко позбавляються.
​​Зовсім не схожа на своїх родичів веретільниця східна. Вона нагадує змію завдовжки до 50 см і через це її люди часто свідомо знищують. У природі Закарпаття ці ящірки зустрічаються досить часто і хоч вони мають незвичний вигляд, але у них є повіки, на відміну від змій, і легко можуть «подарувати» свого хвоста тому, хто їх впіймає. Дорослі особини мають буре забарвлення, а для самців характерні ще блакитні плямки по всьому тілу, які особливо виділяються під час розмноження. Як і живородні ящірки, веретільниці не відкладають яйця, а виношують до народження малих.
​​Часто до ящірок відносять і саламандру плямисту. Вона хоч зовнішньо схожа на них, але належить до класу Земноводні і є «родичкою» жаб, ропух та тритонів.
​​Уже через пару місяців ящірки будуть шукати собі затишні нірки для зимівлі, але зараз вони ведуть ще активний спосіб життя й у нас є всі шанси зустрітися з ними. Пам’ятаймо, що в природі кожен вид цінний, тому не треба їх чіпати, лякати та знищувати лише через те, що нам не подобається їхній вигляд.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи









Оновлюємо музейний простір і сувенірну продукцію💚

Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького продовжує розвиватися та вдосконалювати простір Ужгородського замку.

Після оновлення входу до замку та оформлення вітрини з музейною сувенірною продукцією ми підготували ще одну новинку — сувеніри з оновленим дизайном.
Тепер на касі музею ви можете придбати пам’ятний подарунок для себе, друзів чи близьких, який нагадуватиме про відвідини Ужгородського замку та знайомство з його історією.
Дякуємо нашим відвідувачам за увагу, підтримку та відгуки. Саме вони спонукають нас рухатися вперед, шукати нові ідеї та вдосконалювати музейний простір.
Чекаємо на вас в Ужгородському замку. Слідкуйте за нашими сторінками, адже попереду ще багато новинок!

















Гумор, що об’єднує заради важливої мети

 Сьогодні, 10 серпня, у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбувся стендап учасника проєкту «Леви на джипі» Романа Щербана.

Захід зібрав чимало поціновувачів творчості Романа, які прийшли провести вечір у гарній атмосфері, посміятися та водночас долучитися до важливої благодійної справи. Цього вечора стіни Ужгородського замку наповнилися гумором, щирим сміхом і позитивними емоціями, а головною метою зустрічі став збір коштів на потреби ГУР.
Кошти на підтримку збору збирали під час благодійного аукціону, де розігрували унікальні слоти. Також усі охочі мали можливість зробити свій внесок до спеціальної скриньки для донатів.
Особливо цінно, що культурний простір музею сьогодні став місцем, де гумор і гарний настрій поєдналися з підтримкою важливої ініціативи. Для нас важливо бути відкритим простором для проведення таких заходів, які об’єднують людей, сприяють благодійності та допомагають підтримувати тих, хто щодня працює задля нашої безпеки.
Щиро дякуємо Роману Щербану за цей вечір, організаторам — за можливість провести захід саме в Ужгородському замку, а всім присутнім — за активну участь, підтримку та чудову атмосферу.
Дякуємо кожному, хто сьогодні сміявся, підтримував і долучався до збору. Адже навіть вечір гумору може стати внеском у велику спільну справу.
Гасинець Неллі,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи









Анонс

 13 серпня о 15:00 в Ужгородському замку відбудеться відкриття тимчасової виставки «Відлуння першого свистка: 125 років футбольної історії краю».

Виставка присвячена 125-річній історії футболу на Закарпатті та пропонує відвідувачам мандрівку від першого футбольного матчу, проведеного в Ужгороді 15 серпня 1901 року, до сучасних здобутків закарпатських команд.
Виставка представить унікальні матеріали з історії розвитку футболу краю: перші друковані методичні матеріали з правилами гри, архівні фотографії спортивних майданчиків на берегах Ужа, футбольні афіші та програми, світлини футбольних команд XX століття. Окремі розділи виставки присвячені легендарному ужгородському СК «Русь», розвитку футболу в незалежній Україні, а також історії «Говерли», ФК «Минай» і сучасного аматорського та дитячо-юнацького футболу Закарпаття.
Під час відкриття відбудеться погашення пам’ятним штемпелем поштового конверта, присвяченого 125-річчю закарпатського футболу.
📅 Дата: 13 серпня 2026 року;
🕒 Час: початок о 15:00;
📍 Місце проведення: Ужгородський замок, вул. Капітульна, 33, м. Ужгород, ІІ поверх замкового палацу;
🎟️ Вхід: за вхідним квитком до музею.
Виставка діятиме протягом місяця. Музей відчинений щодня, крім понеділка, з 10:00 до 18:00;
Запрошуємо журналістів, ветеранів спорту, вболівальників, мешканців і гостей краю відвідати відкриття виставки та дізнатися більше про 125 років футбольної історії Закарпаття.