У ЗОКМ ім. Т. Легоцького відбулася публічна лекція до 205-річчя від дня народження Кароя Мейсароша

 21 липня у Каплиці Ужгородського замку відбулася публічна лекція «Штрихи до життя Кароя Мейсароша», присвячена 205-й річниці від дня народження видатного дослідника, історика, письменника та громадського діяча, автора першої фундаментальної історії Ужгорода.

Захід об'єднав усіх, хто цікавиться історією міста, науковою спадщиною Кароя Мейсароша та розвитком історичних досліджень Закарпаття. Лекція стала нагодою не лише згадати життєвий шлях ученого, а й по-новому осмислити його внесок у вивчення історії Ужгорода.

Першою до присутніх звернулася завідувачка відділу історії та краєзнавства музею Валерія Русин, яка представила ґрунтовний огляд біографії Кароя Мейсароша. Вона розповіла про найцікавіші сторінки його життя, багатогранну наукову й творчу діяльність, наголосивши, що дослідник є автором понад 800 наукових праць, присвячених історії, психології, соціології, історії церкви, праву, державному управлінню, сільському та лісовому господарству, фінансам, культурі й багатьом іншим галузям знань.

Особливу увагу лекторка приділила маловідомим фактам із життя вченого. Слухачі почули уривки з його автобіографії, у якій Мейсарош із притаманним йому почуттям гумору описував власну зовнішність. Також було розкрито сторінки його сімейного життя, згадано дружину та дітей, численні переїзди, які супроводжували його професійну діяльність, а також різноманітні сфери, у яких він працював упродовж життя. Окремий блок лекції був присвячений ужгородському періоду, коли Карой Мейсарош створив свою найвідомішу працю — «Історію Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні», видану у 1861 році.

Другу частину лекції провів завідувач відділу науково-освітньої роботи Михайло Лесів, який зосередив увагу на самій праці «Історія Ужгорода». Він охарактеризував її як фундаментальний твір, що започаткував наукове вивчення історії міста. Попри те, що окремі положення книги сьогодні зазнають критики через неточності або використання обмеженої джерельної бази, жодне вагоме дослідження з історії Ужгорода — навіть сучасне — не обходиться без звернення до праці Мейсароша. Саме вона стала міцним підґрунтям для подальших історичних розвідок і розвитку краєзнавчих досліджень.

Під час виступу Михайло Лесів також представив власні коментарі та уточнення до окремих розділів книги, зокрема тих, що стосуються описів Ужгородського замку. Порівнюючи текст Мейсароша із сучасними археологічними, історичними та архівними дослідженнями, він показав, як за понад півтора століття розширилися знання про минуле замку, та продемонстрував, у чому сучасна історична наука доповнює або уточнює висновки першого історика Ужгорода.

Після завершення лекції директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольга Шумовська наголосила на важливості проведення подібних науково-просвітницьких заходів. Вона підкреслила, що звернення до постатей, які стояли біля витоків дослідження історії краю, сприяє популяризації історичної науки, формує повагу до культурної спадщини та допомагає сучасному суспільству краще розуміти минуле Ужгорода і Закарпаття. Такі лекції не лише відкривають маловідомі сторінки історії, а й створюють простір для наукової дискусії, осмислення нових відкриттів та зацікавлення історією широкої аудиторії.

Приємною подією стало й поповнення фонду наукової бібліотеки музею. У подарунок від праправнука Кароя Мейсароша бібліотека отримала одне з видань праць видатного дослідника, що стане цінним джерелом для майбутніх наукових досліджень і ще одним символом збереження пам'яті про автора першої історії Ужгорода.

Щиро дякуємо всім, хто завітав на лекцію, проявив інтерес до історії нашого міста та долучився до відзначення 205-ї річниці від дня народження Кароя Мейсароша.

Запрошуємо відвідувати наступні наукові, культурно-просвітницькі та мистецькі заходи Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького, де на вас чекають нові відкриття, цікаві зустрічі та захопливі сторінки історії Закарпаття.

Михайло Лесів,

завідувач відділу науково-освітньої роботи

Легендарні хіти Michael Jackson у симфонічному звучанні пролунали в Ужгородському замку

 18 липня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького, у внутрішньому дворику замкового палацу, відбувся концерт «Симфонічний Michael Jackson» у виконанні струнного квартету BLACK TIE.

Цього вечора старовинні мури замку наповнилися всесвітньо відомими композиціями «Billie Jean», «Smooth Criminal», «Thriller» та багато інших, які у витонченому симфонічному аранжуванні зазвучали по-новому. Майстерне виконання музикантів подарувало слухачам незабутні емоції та можливість по-новому відкрити для себе творчість легендарного Короля попмузики.

Концерт зібрав велику кількість глядачів, які із захопленням слухали кожну композицію та щиро дякували виконавцям гучними оплесками. Поєднання улюблених хітів, професійного виконання та неповторної атмосфери Ужгородського замку створило особливий настрій і зробило цей літній вечір справді незабутнім.

Для нашого музею велика честь бути місцем проведення таких культурних подій, які об'єднують поціновувачів музики різних поколінь. Щиро дякуємо струнному квартету BLACK TIE, організаторам заходу та всім глядачам, які розділили з нами цей чудовий музичний вечір. До нових зустрічей в Ужгородському замку!

Неллі Гасинець,

ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи

Вечір кримськотатарської культури «QIRIM: музика і слово Криму» (відео)

 

Культура єднає серця

 18 липня у Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького в експозиційній залі, де тепер представлена виставка робіт Народного художника України Рустема Скибіна «Щит/QALQAN» відбувся вечір кримськотатарської культури «QIRIM: музика і слово Криму», що проходить у межах міжнародного культурного проєкту «QALQAN / Щит».

Всі бажаючі зібралися тут, щоб через музику, поезію та мистецтво доторкнутися до багатовікової культури кримськотатарського народу – культури, яка, попри всі випробування, продовжує жити, розвиватися й надихати. Захід відбувається за підтримки об'єднаної ініціативи «Кримський фронт» та за фінансової допомоги Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Фонд Національного Добробуту Криму».

Захід розпочався хвилиною мовчання. Всі присутні вшанувати світлу пам'ять захисників і захисниць України, які віддали свої життя за нашу свободу та незалежність, а також усіх мирних громадян, чиї життя забрала російська агресія. Згадали тих, хто загинув, захищаючи право кожного народу жити на своїй землі, зберігати свою культуру, мову та історичну пам'ять.

З вітальним словом виступила директорка музею Ольга Шумовська, яка відзначила, що наш музей радо приймає сьогодні цей унікальний проєкт "QIRIM: музика і слово Криму". Культура корінного народу Криму – це невід'ємна, яскрава та надзвичайно глибока частина загальноукраїнської ідентичності. Сьогодні, коли ворог намагається знищити нашу пам'ять, такі заходи є нашим культурним щитом. Вони зближують серця людей на Закарпатті та в Криму, нагадуючи, що ми єдині у прагненні зберегти свою автентичність. Подякувала пану Джемілю Карікову та пані Зейнеп Яґʼяєвій за те, що привезли цей унікальний дух пісні та слова до нашого краю.

Головною подією заходу став концерт відомого українського кримськотатарського музиканта, Народного артиста України та Заслуженого діяча мистецтв України Джеміля Карікова. Його творчість поєднує традиційні мелодії Криму із сучасним звучанням, відкриваючи слухачам глибину й красу кримськотатарської музичної спадщини.

Поетичним голосом вечора кримськотатарської культури стала Зейнеп Яґʼяєва, яка чудово доповнила музичну програму художнім читанням творів кримськотатарських авторів.

Культура живе не лише у слові та музиці, а й у мистецтві, що передається з покоління в покоління. Всі охочі на заході мали змогу долучитися до майстер-класу з традиційного розпису хною. Його провела Лілія Дерман – дизайнерка одягу, дослідниця кримськотатарського мистецтва та культурної спадщини, майстриня, яка популяризує традиційні кримськотатарські ремесла та декоративне мистецтво. Під час майстер-класу присутні мали змогу більше дізнатися про символіку орнаментів, традиції використання хни та власноруч отримати традиційний розпис.

До нових зустрічей в Ужгородському замку!

Михайло Джахман,

завідувач відділу новітньої історії,

Меморільного музею-кімнати А. Волошина

До Дня етнографа: тематичну екскурсію оновленою експозицією «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття» провели в музеї

 Етнографія відкриває світ традицій, звичаїв і матеріальної культури, що формували самобутність кожного народу. Саме завдяки етнографічним дослідженням зберігаються знання про народний одяг, ремесла, музичні інструменти, житло, родинні звичаї та повсякденне життя наших предків.

Щороку 17 липня в Україні відзначають День етнографа – професійне свято дослідників народної культури, співробітників музеїв, фольклористів та всіх, хто присвячує свою діяльність вивченню, збереженню й популяризації етнокультурної спадщини. Саме завдяки їхній праці до наших днів зберігаються народні традиції, звичаї, обряди, традиційний одяг, музичні інструменти, ремесла та інші безцінні надбання духовної й матеріальної культури українського народу.

До Дня етнографа у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького провели тематичну екскурсію оновленою експозицією «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття», присвячену багатій етнокультурній спадщині нашого краю. Її провела завідувач сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова. Захід розпочався хвилиною мовчання, вшановуючи пам’ять воїнів, які поклали життя на захист нашої держави.

Під час екскурсії відвідувачі мали можливість ознайомитися із етнографічною мозаїкою Закарпаття, яке протягом століть було місцем співіснування різних народів і культур. Завдяки географічному положенню, природним умовам та історичним процесам у краї сформувалися локальні етнографічні групи українців – лемки, бойки, гуцули, долиняни, а поруч із ними зберегли свої традиції угорці, румуни, словаки, роми та представники інших національних спільнот. Усе це знайшло своє відображення в народному одязі, декоративно-ужитковому мистецтві, музиці, побуті та обрядах, представлених у музейній експозиції.

Окремий розділ експозиції знайомить із найбільшою в області музейною колекцією традиційних народних музичних інструментів. У експозиції вони розташовані за способом видобування звуку, що відповідає класифікації, розробленій музикознавцями Е. Горнбостелем і К. Заксом. Відвідувачі мали змогу ознайомитися із різними типами і видами інструментів, дізнатися про їх конструкцію, способи виготовлення і гри на них. Деякі з інструментів використовували не лише як музикування, а й застосовували у календарній, родинній й пастушій обрядовості. Особливу увагу приділено традиційному народному інструментальному ансамблю – троїстим музикам, яка демонструються у окремій вітрині.

Не менш змістовною є частина експозиції, присвячена народному одягу. У тематичних вітринах представлено автентичні комплекси вбрання різних етнографічних груп Закарпаття та національних меншин. Екскурсанти мали змогу ознайомитися із особливостями крою, орнаментики, технік вишивки, кольорової гами й декоративного оздоблення. Під час екскурсії екскурсовод також розповіла, як за елементами одягу визначали вік людини, її сімейний стан, місце проживання та соціальний статус. Предмети домашнього побуту, ремісничі вироби, традиційний посуд, дитячі речі, зразки вишивки – ці пам'ятки матеріальної культури, представлені у кожній вітрині, дають цілісне уявлення про життя населення Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття.

Доповненням до екскурсії стала тематична книжкова виставка з фондів наукової бібліотеки музею, присвячена етнографії та фольклору Закарпаття. Відвідувачі мали змогу ознайомитися з працями відомих дослідників, які в різні роки вивчали традиційну культуру, побут, народні вірування, звичаї та обряди мешканців краю. Серед представлених видань – праці Федора Потушняка, Володимира Гнатюка, Михайла Тиводара, Івана Хланти, Євгенії Навроцької, Віктора Шостака, Іллі Грибанича та інших учених, чий науковий доробок став вагомим внеском у дослідження й збереження етнокультурної спадщини Закарпаття.

Запрошуємо відвідати експозицію та збагатитися знаннями про культуру, побут та традиції населення краю.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Анонс

 21 липня о 15:00 у Каплиці Ужгородського замку відбудеться публічна лекція «Штрихи до життя Кароя Мейсароша», присвячена 205-й річниці від дня народження видатного дослідника, історика, письменника та громадського діяча.

Чи багато ми знаємо про першого історика Ужгорода Кароя Мейсароша? Біографія цієї людини надзвичайно цікава й насичена різноманітними подіями, а його наукова та творча спадщина вражає своєю багатогранністю. Упродовж життя він досліджував питання психології, соціології, історії, історії церкви, історії культури, сільського та лісового господарства, права, історії права, фінансів, державного управління, політики й церковної політики. Для ужгородців же його ім'я насамперед пов'язане з фундаментальною працею «Історія Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні», яка стала першою комплексною історією міста.

Під час лекції відвідувачі матимуть можливість дізнатися цікаві й маловідомі факти з життя Кароя Мейсароша, ознайомитися з його науковою спадщиною, побачити Ужгород та Ужгородський замок його очима, а також поринути в атмосферу епохи, яка сформувала одного з найвизначніших дослідників історії міста.

Місце проведення: Каплиця Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33)

Дата: 21 липня 2026 року

Час: початок о 15:00

Вхід: за музейними квитками.

Запрошуємо всіх охочих відвідати публічну лекцію, присвячену 205-й річниці від дня народження Кароя Мейсароша, та відкрити для себе постать людини, яка першою створила фундаментальну історію Ужгорода й залишила по собі багату наукову спадщину.

Відеоанонс

 18 липня о 15:00 на третьому поверсі палацу Ужгородського замку відбудеться вечір кримськотатарської культури «QIRIM: музика і слово Криму», який проходитиме у межах міжнародного культурного проєкту «QALQAN / Щит».

Головною подією вечора стане концерт відомого кримськотатарського композитора,

мультиінструменталіста, Народного артиста України та Заслуженого діяча мистецтв України Джеміль Каріков.

Поетичний супровід забезпечить відома акторка та радіоведуча Зейнеп Яґʼяєва.

Також відбудеться майстер-клас з розпису хною від майстрині Лілії Дерман

Місце проведення: третій поверх палацу

Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33)

Дата: 18 липня 2026 року

Час: початок о 15:00

Вхід: за музейними квитками.

За підтримки обʼєднаної ініціативи «Кримський фронт» та фінансової допомоги Благодійної організації «Міжнароджний благодійний фонд «Фонд Національного

Добробуту Криму».

У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулася публічна лекція до Дня Української Державності

 15 липня у Каплиці Ужгородського замку відбулася публічна лекція «Віхи української державності: від Декларації про державний суверенітет до Дня Української Державності», присвячена Дню Української Державності.

Відкриваючи лекцію, музейні працівники наголосили, що День Української Державності покликаний утверджувати історичну тяглість українського державотворення, яке має понад тисячолітню історію. Українська державницька традиція бере свій початок ще з доби Київської Русі, а розвиток української політичної думки, права, культури та національної ідентичності тривав упродовж наступних століть, попри численні історичні виклики.

У першій доповіді, яку прочитав Михайло Лесів, було розкрито тему християнізації Русі як одного з найважливіших етапів українського державотворення. Було детально висвітлено історичне значення Хрещення Русі князем Володимиром Великим у 988 році, наголошено, що ця подія стала не лише релігійним, а й цивілізаційним вибором, який визначив подальший розвиток держави, освіти, культури, писемності та права. Також було простежено основні етапи формування української державності — від княжої доби, через козацьку державу та національно-визвольні змагання, до 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, що стала одним із найважливіших документів на шляху до відновлення незалежності.

Самій декларації була також присвячена окрема доповідь від Василя Міщанина з окресленням історичних передумов ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Було охарактеризовано політичні процеси кінця 1980-х років, які сприяли активізації національно-демократичного руху, відродженню української державницької ідеї та формуванню прагнення до незалежності. Значну увагу приділено змісту Декларації, її історичному значенню та юридичній силі, а також її ролі як фундаменту подальших державотворчих процесів. Крім того, було висвітлено події, що відбувалися після її ухвалення, зокрема прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, його підтвердження на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року та міжнародне визнання незалежної України.

Завершальна частина лекції була присвячена періоду незалежності України та сучасним державотворчим процесам. Цю частину лекцію прочитав

Ігор Шніцер і ним було проаналізовано основні етапи розвитку української держави після 1991 року, розглянуто становлення демократичних інститутів, розвиток громадянського суспільства, конституційні реформи, а також європейський та євроатлантичний курс України. Окремий акцент було зроблено на сучасних викликах, з якими Україна зіткнулася в умовах російської збройної агресії. Було наголошено, що сьогодні українська державність проходить черговий етап свого утвердження, а боротьба за свободу, незалежність і територіальну цілісність є продовженням багатовікової традиції українського державотворення.

Директор Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольга Шумовська наголосила на важливості проведення подібних просвітницьких заходів, адже вони допомагають глибше зрозуміти історичні витоки української державності, формують історичну пам’ять, зміцнюють національну свідомість та виховують повагу до багатовікової боротьби українського народу за право жити у власній незалежній державі. Особливої ваги такі лекції набувають сьогодні, коли українці щодня відстоюють свою свободу, незалежність і право на майбутнє.

Колектив музею щиро дякує воїнам Збройних Сил України, усім захисникам і захисницям, а також кожному, хто підтримує нашу державу та наближає перемогу. Саме завдяки їхній мужності ми маємо можливість працювати, досліджувати, зберігати історико-культурну спадщину та проводити подібні просвітницькі заходи.

Щиро вітаємо всіх із Днем Української Державності! Нехай це свято нагадує про силу нашої історії, єдність українського народу, незламність державницьких традицій та нашу спільну відповідальність за майбутнє незалежної, демократичної й сильної України.

Михайло Лесів,

завідувач відділу науково-освітньої роботи

Анонс

 Запрошуємо на тематичну екскурсію «Народні музичні інструменти та народний

одяг Закарпаття» (до Дня етнографа)

Щороку 17 липня в Україні неофіційно відзначають День етнографа — професійне свято науковців, музейників, фольклористів і всіх, хто досліджує, збирає, зберігає та популяризує народну культуру. Їхня праця допомагає зберегти для майбутніх поколінь традиції, звичаї, народний одяг, музичну культуру, ремесла, обряди та інші важливі складові культурної спадщини.

З цієї нагоди 17 липня о 15:00 у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбудеться тематична екскурсія оновленою експозицією

«Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття».

Відвідувачі матимуть змогу познайомитися з багатством традиційної культури краю, побачити народний одяг різних етнографічних груп і національних спільнот Закарпаття, а також дізнатися про традиційні музичні

інструменти, їхні особливості та роль у житті місцевого населення.

Представлені в експозиції автентичні музейні предмети розкривають етнокультурне розмаїття Закарпаття та самобутність його народних традицій.

Місце проведення: другий поверх палацу Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33)

Дата: 17 липня 2026 року

Час: початок о 15:00

Вхід: за музейними квитками.

Запрошуємо жителів і гостей міста долучитися до тематичної екскурсії, присвяченої Дню етнографа, та відкрити для себе багатий світ народної культури Закарпаття, її унікальних традицій, музики й одягу, що є невід'ємною частиною історичної та культурної спадщини нашого краю.

Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького долучився до проведення Всеукраїнського круглого столу з питань українського державотворення

 14 липня 2026 року старший науковий співробітник Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Ігор Шніцер взяв участь у Всеукраїнському науково-освітньому круглому столі «Українська держава: люди, ідеї, дії». У рамках заходу науковець виступив із доповіддю «Августин Волошин і Карпатська Україна: історичний досвід державотворення», присвяченою ролі відомого державного, громадського та церковного діяча у процесах українського національного державотворення.

Під час своєї доповіді Ігор Шніцер також ознайомив учасників круглого столу з експозицією Меморіального музею-кімнати Августина Волошина, що діє у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького з 2002 року. Науковець представив основні тематичні розділи експозиції, розповів про музейні предмети, документи та світлини, які висвітлюють життєвий шлях Августина Волошина. Особливу увагу в доповіді було приділено ролі музею у збереженні пам'яті про Августина Волошина та популяризації його історичної спадщини серед широкої громадськості.

Всеукраїнський науково-освітній круглий стіл став важливим майданчиком для фахового діалогу, обміну науковими напрацюваннями та популяризації історії українського державотворення. Захід об'єднав представників музейної спільноти, наукових установ, закладів вищої освіти та культурних інституцій з різних регіонів України, сприяючи зміцненню професійної співпраці та збереженню національної історичної пам'яті. Особливого значення такі наукові форуми набувають сьогодні, коли осмислення історичного досвіду боротьби за українську державність є важливою складовою формування національної свідомості та консолідації українського суспільства.

Ігор Шніцер,

старший науковий співробітник