««З Богом за Вітчизну та Свободу». Презентація збірника документів про Визвольну війну Ференца Ракоці ІІ (1703-1711 рр.).

 14 жовтня 2026 р. в залах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького відбулася презентація збірника джерел «З Богом за Вітчизну та Свободу» (Документи Державного архіву Закарпатської області про Визвольну війну Ференца Ракоці ІІ (1703-1711 рр.). Документи зібрав, переклав на українську мову та підготував до опублікування Юрій Чотарі, кандидат історичних наук, професор Закарпатського угорського університету імені Ф. Ракоці ІІ в м. Берегово.

Рецензентами збірника виступили: Іштван Цігань, кандидат історичних наук, Калман Мейсарош, доктор філософії (обидва з Інституту та Музею військової історії в м. Будапешт); Іван Мандрик, доктор історичних наук, професор Ужгородського університету та Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ.

Збірник вмістив 140 унікальних документів, які розкривають різноманітні проблеми періоду Визвольної війни під проводом Ференца Ракоці ІІ. Оригінали документів зберігаються в Державному архіві Закарпатської області (далі – ДАЗО) та складені латинською та угорською мовами. Автор-упорядник Ю. Чотарі переклав їх на українську мову. Книга містить ілюстрації, іменний та географічний покажчики, пояснення одиниць виміру та валют, згаданих у виданні. Передмову до видання написав Михайло Місюк, директор ДАЗО.

Модератором презентації була завідувачка відділу історії та краєзнавства Валерія Русин. Вона розпочала захід хвилиною мовчання, під час якої присутні вшанували мужніх воїнів, які поклали своє життя за незалежність України. Валерія Іванівна розповіла про багаторічну співпрацю музею з упорядником збірника, звернула увагу на фондову колекцію закладу та наголосила на необхідності її подальшого вивчення.

Рецензент збірника проф. Іван Мандрик, розповів присутнім про історичне тло періоду Визвольної війни, охарактеризував постать Ференца Ракоці ІІ, торкнувся складних перипетій збройної боротьби. За словами Івана Олександровича, особливо важливим є переклад унікальних документів та оприлюднення їх українською мовою. Це дасть можливість залучити ширшу плеяду дослідників, краєзнавців, студентів до вивчення того складного періоду в історії Закарпаття та Угорщини загалом.

Упорядник, проф. Юрій Чотарі, зосередив свою увагу на підготовці видання, над яким він працював багато років. Дослідник розповів про труднощі прочитання складних почерків джерел, методику добору документів, загальну мету збірника.

У дискусії виступив М. Місюк, котрий говорив про унікальну джерельну базу очолюваного ним архіву. З його слів, документи, які увійшли у цей збірник, – це лише невелика частина фондів. Він закликав молоде покоління активніше звертатися до джерел, опрацьовувати документи та відкривати раніше не відомі факти. Кандидат історичних наук, доцент Закарпатської академії мистецтв Іван Міськов високо оцінив якість видання, наголосив на скрупульозності автора-упорядника та його неймовірній працьовитості. Кандидат історичних наук, доцент Ужгородського університету Володимир Фенич, який був знайомий зі збірником документів раніше, зосередив свою увагу на джерелах з історії греко-католицької церкви. Доктор філософії, доцент Закарпатського угорського університету імені Ф. Ракоці II Адальберт Рац розповів про спільні проєкти Закарпатського угорського університету, який він разом з упорядником збірника представляє, та Закарпатського обласного краєзнавчого музею.

Певні підсумки заходу підвела директорка музею Ольга Шумовська. Вона подякувала автору за вибір площадки для презентації, наголосила на важливості наукової співпраці між музеєм та університетом, запросила дослідників заглибитися у вивчення музейних фондів.

Юрій Данилець,

старший науковий співробітник

відділу історії та краєзнавства

«Феодосій Злоцький – письменник, етнограф та церковний діяч» (до 180-річчя з дня народження)

 13 жовтня 2026 р. в стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького відбулося вшанування 180-річчя з дня народження видатної та неординарної постаті в крайовій історії о. Феодосія Злоцького.

Захід модерувала завідувачка відділу історії та краєзнавства Валерія Русин. Присутні з подякою згадали пам'ять тих, хто віддав життя за свободу України, вшанувавши загиблих хвилиною мовчання.

Старший науковий співробітник відділу історії та краєзнавства, кандидат історичних наук, доцент Юрій Данилець виступив з об’ємною та цікавою лекцією на тему: «Феодосій Злоцький – письменник, етнограф та церковний діяч» (до 180-річчя з дня народження).

У центрі уваги лекції була постать о. Феодосія Злоцького як важливої сполучної ланки між добою закарпатських «будителів» та модерним народовецьким рухом першої чверті XX століття. Попри значний внесок у збереження й розвиток української культури Закарпаття, його спадщина тривалий час залишалася маловивченою.

Під час лекції детально висвітлили походження та душпастирський шлях о. Феодосія. Народившись 11 жовтня 1846 р. в селі Осій у родині священника із давнім шляхетським корінням, він здобув освіту в гімназіях Сатмара та Ужгорода, а вищу теологічну підготовку пройшов у стінах Ужгородської та Будапештської центральної духовної семінарії. Після висвячення в сан священника у 1874 р. його душпастирська діяльність проходила в парафіях сіл Ільниця, Ізки, Копашново та Золотарьово, де він плідно поєднував церковне служіння із дослідницькою працею.

Значну увагу Юрій Данилець приділив художній та літературній спадщині діяча. У доповіді було простежено еволюцію автора від ранніх поетичних спроб, написаних «язичієм», до визрівання власного художнього стилю на основі живих закарпатських говірок. Лектор подав жанровий огляд його доробку, який охоплює епічні поеми («Кобзар», «Чорнокнижник»), балади («Дівчина і чоботята»), патріотичну й інтимну лірику, а також угорськомовні поезії, у яких автор відстоював права свого народу. Окремо було розглянуто прозовий та драматичний доробок, зокрема філософсько-історичну повість «Вічний жид Агасфер» та тритомну працю «Кирило і Мефодій на Підкарпатській Руси».

Окрім літературної творчості, під час заходу проаналізували мовознавчі й філологічні здобутки о. Феодосія. Зокрема, розкрито значення його наукової праці «Історична граматика підкарпатського руського язика» (1883), написаної угорською мовою. Лектор охарактеризував внесок Ф. Злоцького в обґрунтування нормування правопису на основі живих говірок, повернення до вжитку літери «ґ» та розробку граматичної термінології.

Важливою складовою лекції став огляд етнографічної та фольклористичної діяльності науковця. Доповідач висвітлив його роботу на чолі Ужгородської філії Угорського етнографічного товариства. Також було представлено систематизований доробок дослідника, що включає описи понад 200 народних обрядів і вірувань, унікальний збірник із 1050 прислів'їв та приказок, а також рукописні зібрання народних пісень.

У блоці, присвяченому публіцистиці та краєзнавству, розглянуто активну співпрацю Ф. Злоцького з часописами «Светъ», «Новый светъ», «Kelet», «Наука» та іншими виданнями, де висвітлювалися соціально-економічні питання, проблеми шкільництва й мовні дискусії. Окрім цього, слухачам презентували краєзнавчі праці та розвідки дослідника, зокрема рукопис «Історія села Осій» та дослідження про монастирі й храми Закарпаття.

Підсумовуючи, Юрій Данилець підкреслив, що головна заслуга Феодосія Злоцького полягає у здійсненні рішучого переходу від книжного класицизму та «язичія» до живої народнорозмовної мови, реалізму й модерного художнього смаку. Постать о. Феодосія є прикладом видатного «будителя» Закарпаття, наукова й літературна спадщина якого є важливим і невід'ємним надбанням української культури.

Після цього з вітальною промовою до гостей та учасників заходу звернулася директор музею Ольга Шумовська. Вона наголосила на важливості дослідження забутих імен закарпатської історії, котрі залишили значний слід в різних галузях науки та літератури. Особливо важливо у наш складний час прививати любов до історії різного краю молодшому поколінню, яке навчається в школах та університетах.

З боку присутніх та гостей виступив греко-католицький священник із с. Золотарьово на Хустщині о. Віталій Полянський. Від імені делегації педагогів та управлінців з с. Золотарьово та Драгово, які відвідали захід, він подякував керівництву музею за чудову ініціативу вшанування пам’яті о. Ф. Злоцького, наголосив на необхідності поглиблення співпраці між музеєм та сільською громадою. Священник висловив сподівання, що дослідження творчої спадщини о. Ф. Злоцького буде продовжуватися та запевнив у зацікавленні і сприянні з свого боку.

Юрій Данилець,

старший науковий співробітник

відділу історії та краєзнавства

Анонс

 

Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького запрошує на фотовиставку «Межі світла. Нічні спостереження. Львів, літо 2026». У центрі проєкту — нічний Львів, де світло й тінь, рух і тиша, людська присутність і порожнеча створюють особливий образ міста. Через фотографію автор досліджує плинність часу та сліди людського життя на тлі історичної архітектури. Автор виставки — Юрій Ковальчик, доктор фізико-математичних наук, професор і фотохудожник, чиї роботи представлені в музейних та приватних колекціях України й інших країн світу. 16 жовтня 2026 року; 16:00; Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, Ужгородський замок; Запрошуємо завітати до музею, відвідати виставку та відчути особливу атмосферу нічного міста крізь призму світла, тіні й часу!

Виставка діятиме до 30 жовтня 2026 року.

Завершення сезону кіношколи «Скалка» 2026 в Ужгородському замку

 У стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького завершився сезон кіношколи «Скалка» 2026 року — простору, де ідеї перетворюються на історії, творчі задуми набувають візуального втілення, а захоплення кіномистецтвом стає поштовхом до створення власних робіт.

Фінальна зустріч стала нагодою підбити підсумки спільної роботи, згадати пройдений шлях і побачити результати творчих пошуків учасників.

Важливою частиною заходу стали перегляди фільмів, створених учнями кіношколи. Кожна робота — це результат навчання, експериментів, пошуку власної мови та вміння розповідати історії засобами кіно.

Під час завершального заходу також відбулося нагородження найкращих робіт. Водночас головною цінністю цього сезону є не лише відзнаки чи готові фільми, а й досвід, здобуті знання, нові творчі навички та можливість пройти шлях від першого задуму до його втілення на екрані.

Кіномистецтво потребує не тільки таланту й натхнення, а й наполегливої праці, уважності до деталей, здатності бачити незвичайне у звичайному та сміливості експериментувати. Саме тому такі освітні ініціативи мають особливе значення: вони створюють середовище для розвитку молодих митців, обміну досвідом і народження нових ідей, які згодом можуть перетворитися на повноцінні мистецькі проєкти.

Щиро дякуємо організаторам кіношколи «Скалка», лекторам, наставникам та всім учасникам за спільну працю, відданість своїй справі й внесок у розвиток сучасного українського кіномистецтва. Кожен, хто долучився до цього сезону, став частиною спільного творчого процесу, у якому важливими є і знання, і взаємна підтримка, і готовність розвиватися.

Для Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького особливо цінно, що Ужгородський замок став простором для такого творчого діалогу. Історичні мури, багатовікова архітектура та особлива атмосфера замку відкривають нові можливості для мистецького осмислення спадщини й надихають на створення сучасних історій.

Завершення сезону — це не кінець творчого шляху, а ще одна сходинка до нових задумів, відкриттів і кінематографічних пошуків.

Дякуємо всім, хто був частиною кіношколи «Скалка» у 2026 році! Нехай здобутий досвід стане міцним підґрунтям для нових робіт, сміливих ідей та історій, які обов’язково знайдуть свого глядача.

Михайло Лесів,

зав. відділу науково-освітньої роботи

Федір Потушняк про художників Закарпаття: погляд сучасника

 Образотворче мистецтво є особливою формою творчого самовираження, що відображає внутрішній світ людини, її почуття, переживання та світосприйняття. Через кольори, лінії й форми художники передають красу навколишнього світу, осмислюють людське буття та відкривають глядачеві власне бачення дійсності. Живопис, графіка і скульптура становлять невід’ємну частину національної культури, зберігають історичну пам’ять і засвідчують духовний потенціал народу.

Щороку в другу неділю жовтня в Україні відзначають День художника. З цієї нагоди пропонуємо ознайомитися з маловідомою сторінкою творчої спадщини Федора Потушняка – видатного закарпатського етнографа, археолога та дослідника, матеріали якого зберігаються у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.

Серед наукових зацікавлень Потушняка було й образотворче мистецтво. У машинописному нарисі «Художники Закарпатської України» він розглянув творчість Й. Бокшая, Ф. Манайла, А. Ерделі, А. Коцки, А. Добоша та інших представників мистецького середовища краю. Вчений прагнув не лише охарактеризувати окремих митців, а й осмислити особливості закарпатської художньої школи, її самобутність та зв’язок із життям народу.

У центрі міркувань Потушняка – переконання, що справжнє мистецтво не обмежується відтворенням зовнішнього вигляду предметів і явищ. Його завдання полягає у розкритті внутрішньої сутності зображуваного, передаванні духовного досвіду людини та народу. Дослідник вважав, що національна своєрідність художника виявляється не лише у виборі сюжетів чи зображенні рідних краєвидів, а й у глибокому відчутті природи, людських взаємин і повсякденного життя. Саме через це мистецтво набуває особливого змісту й стає вираженням духовного світу спільноти.

Особливу увагу автор приділив Йосипу Бокшаю, розглядаючи його творчість у контексті пошуку гармонії між людиною, природою та навколишнім світом. У художніх образах Бокшая Потушняк убачав відображення краси рідного краю, його природного розмаїття та особливостей місцевого життя. Звернення до знайомого й близького середовища давало митцеві змогу створювати твори, в яких місцеві мотиви набували ширшого людського й культурного значення.

Важливе місце в нарисі посідає Адальберт Ерделі – художник, чия творчість вирізнялася оригінальністю та постійним пошуком нових засобів вираження. Потушняк звернув увагу на його знайомство з європейськими мистецькими течіями й здатність творчо переосмислювати їх, виробляючи власну художню мову. Водночас вчений наголошував на значенні педагогічної діяльності Ерделі, який впливав на формування молодих митців і заохочував їх до самостійних творчих пошуків. У цьому контексті постать художника постає не лише як приклад індивідуальної майстерності, а й як важлива складова становлення мистецького середовища Закарпаття.

Окремі спостереження Потушняка стосуються Андрія Коцки. Автор пов’язував формування його світобачення з перебуванням у гірському середовищі, знайомством із життям гуцулів, красою Карпат і полонин. У творчості художника дослідник відзначав особливу чутливість до кольору, ліризм і здатність передавати емоційну виразність образів. Простота та ніжність, які він убачав у роботах Коцки, були для нього не просто індивідуальними рисами художньої манери, а способом осмислення життя й навколишнього світу.

Розглядаючи творчість закарпатських митців, Федір Потушняк прагнув зрозуміти, що саме надає їхньому мистецтву самобутності. Він звертав увагу на поєднання індивідуального художнього бачення з досвідом народу, на органічний зв’язок творчості з природою та культурним середовищем краю. У його трактуванні закарпатська художня школа постає як цілісне мистецьке явище, водночас сформоване завдяки неповторності кожного з її представників.

Цінність нарису полягає в тому, що Потушняк був сучасником художників, про яких писав. Це давало йому змогу спостерігати за мистецьким життям Закарпаття в період становлення художньої школи, осмислювати творчі пошуки митців і фіксувати їхнє сприйняття в тогочасному інтелектуальному середовищі. Його текст є не лише роздумом про природу мистецтва, а й свідченням того, як сучасник оцінював творчість провідних художників краю та визначав їхнє місце в культурному житті.

Збережений у музейних фондах машинописний нарис дає змогу по-новому поглянути на історію закарпатського образотворчого мистецтва, доповнюючи відомості про його представників свідченням людини, яка осмислювала цей процес у час його розгортання. Такі матеріали набувають особливого значення напередодні 2027 року, проголошеного Роком закарпатської школи живопису. Вони нагадують, що збереження мистецької спадщини передбачає не лише вивчення картин і біографій художників, а й уважне дослідження документів, які відтворюють історію формування та осмислення художніх традицій Закарпаття.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Анонс

 14 жовтня о 15 годині у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т Легоцького відбудеться презентація науково-джерелознавчого видання «З богом за Вітчизну та свободу!», підготовленого та перекладеного на українську мову істориком, професором Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ Юрієм Чотарі.

Видання представляє раніше не опрацьовані архівні документи про Визвольну війну 1703–1711 років під керівництвом Ференца Ракоці II, що зберігаються в Державному архіві Закарпатської області. Перекладені з угорської та латинської мов українською, ці джерела висвітлюють маловідомі сторінки історії Закарпаття та Центрально-Східної Європи й мають важливе наукове значення.

14 жовтня 2026 р.;

15:00;

Друга зала експозиції «Закарпаття від VIII до початку ХХ ст.»;

Зйапрошуємо істориків, краєзнавців, архівознавців, усіх, кого цікавить історія Закарпаття, на презентацію Збірника архівних документів Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ.

Вдячність, що об’єднує: музей і Національна гвардія України

 9 жовтня Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відвідав представник 26-го Закарпатського полку Національної гвардії України. Зустріч із директоркою музею Ольгою Шумовською стала продовженням уже започаткованої співпраці, спрямованої на збереження історичної пам’яті та висвітлення подій сучасної історії України.

Під час зустрічі сторони обмінялися словами вдячності й подарунками на знак взаємної поваги та обговорили подальші напрями взаємодії. Зокрема, домовилися про долучення військовослужбовців Національної гвардії України до поповнення музейного зібрання експонатами військової тематики, які допоможуть зберегти для майбутніх поколінь свідчення нашого часу та розповісти відвідувачам про сучасну боротьбу українського народу за свободу й незалежність.

Для нашого музею така співпраця має особливу цінність. Адже музей — це не лише простір збереження минулого, а й місце, де документується сучасність, формуються історична свідомість і національна пам’ять. Сьогодні важливо не втратити свідчень подій, учасників і героїв, які творять новітню історію України.

Щиро дякуємо військовослужбовцям Національної гвардії України за службу, мужність, відданість і щоденну працю заради безпеки нашої держави. Переконані, що наша співпраця й надалі розвиватиметься, допомагаючи зберігати правду про сьогодення та передавати її наступним поколінням.

Дякуємо за довіру, підтримку й готовність долучатися до важливої справи збереження історичної пам’яті! Завжди раді бачити вас у нашому музеї!

Неллі Гасинець,

ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи

Камерна виставка «Незабутній Андрій Коцка»

  9 жовтня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відкрилася камерна виставка з художньої фондової колекції закладу «Незабутній Андрій Коцка (1911-1987)». Подія, присвячена Всеукраїнському дню художника, вшановує пам'ять знаного митця Андрія Коцки, якому у травні цього року відзначили 115-річницю від дня народження.

Шануючи пам'ять тих, хто віддав життя за свободу України, присутні розпочали захід хвилиною мовчання. Після цього з вітальною промовою до гостей звернулася директор музею Ольга Шумовська, яка наголосила на силі мистецтва представників закарпатської школи живопису, зокрема Андрія Коцки, зазначивши також, що представлені полотна є глибоким відображенням епохи, в якій творив художник.

Ініціатор виставки Валерія Русин підкреслила, що втілити в життя задумку авторів виставки допомогла, в першу чергу, адміністрація музею, підготувавши нову простору експозиційну залу, науковці з відділів фондів, новітньої історії, художники-реставратори та художник-дизайнер. Вона коротко розповіла про біографію Андрія Коцки, який належить до другого покоління закарпатських художників, що витворили місцеву живописну традицію, заснованою Адальбертом Ерделі та Йосипом Бокшаєм. Музейниця поділилася родинними споминами про нього, про незабутній стиль майстра, чиї картини прикрасили стіни нового музейного простору.

На камерну виставку відібрано 6 особливих полотен, написаних у часовому розрізі від 1937 – до 1981 року. Картини «Школярі» та «Дві дівчини у червоних хустках», датовані 1937-им та 1940-им роком, були створені Коцкою у селі Тихий, де він у той час вчителював. Саме учні школи та місцеві селяни (особливо дівчата й жінки Верховини) стали першими моделями для його відомих психологічних портретів.

У картинах «Гуцульська процесія в 1930-их роках», «Дерев'яна церква в с Ясіня», «Дерев'яна церква в с. Ужок» Андрій Коцка відтворив автентичні стилі закарпатського дерев'яного зодчества (зокрема, бойківський, лемківський та гуцульський), які органічно вписалися в карпатський ландшафт.

Як виявилося, у творчій спадщині народного художника України знайшлися і монументальні полотна. Нашу увагу привернула картина завдовжки 2 м «Перший герой соціалістичної праці на Закарпатті Пенчо Пенчев», виконана у 1981 році. Її замовило партійне керівництво, яке ідеологічно тиснуло на закарпатських митців, публічно дорікаючи за те, що вони тяжіють до західноєвропейських стилів і відмовляються працювати в рамках жорсткого соцреалізму. Прийшлося створювати портрети передовиків виробництва, зокрема так була написана картина про болгарина Пенчо Пенчева, який очолював ланку кукурудзоводів у колгоспі ім. Димитрова у Росвигові на Мукачівщині.

Камерна виставка «Незабутній Андрій Коцка», яка діятиме до 27 жовтня цього року, пропонує відвідувачам глибше пізнати спадщину митця крізь призму фондової колекції саме нашого музею.

Валерія Русин,

завідувач відділу історії та краєзнавства

Анонс

 13 жовтня 2026 р. запрошуємо Вас відвідати культурно-просвітницький захід, присвячений 180-річниці з дня народження о. Феодосія Злоцького, поета, письменника, етнографа та церковного діяча.

Музейні співробітники ознайомлять Вас з цікавою біографією священника. Спираючись на архівні документи прослідкують його родовід, зупиняться на оцінці опублікованої та рукописної спадщини.

Попри активну творчу діяльність більшість творів о. Ф. Злоцького залишаються в рукописах та очікують на свого дослідника.

Дата: 13 жовтня 2026 р.;

Час: 15:00;

Місце проведення: каплиця Ужгородського замку (2 поверх);

Вхід: за музейним квитком.

ФОНДИ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ МУЗЕЮ ПОПОВНИЛИСЯ ЕКСКЛЮЗИВНИМ ВИДАННЯМ З УГОРЩИНИ

 Сьогодні Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького отримав особливий подарунок від Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород – ексклюзивне п'ятитомне видання до 350-річчя від дня народження Ференца Ракоці ІІ. 2026 рік ознаменувався відзначенням ювілейних заходів з приводу святкування ювілею видатного керівника національно-визвольної війни угорського народу 1703–1711 років проти Габсбургів. Ця подія має глибоке історичне значення не лише для Угорщини, а й для України, зокрема для Закарпаття, адже у його війську пліч-о-пліч проти гніту імперії воювали угорське та українське населення краю. Протягом року з нагоди ювілею проводиться низка пам'ятних та урочистих заходів у Карпатському регіон. Так і у нашому закладі у березні ц.р. відбулася цікава культурно-просвітницька подія «Ференц Ракоці ІІ та Ужгородський замок: історія та пам'ять», яка об’єднала науковців, дипломатів, митців і шанувальників історії, ставши важливою платформою для осмислення постаті Ракоці та його ролі в історії Центральної Європи.

Угорське видавництво «Méry Ratio» опублікувало ексклюзивне п'ятитомне критичне видання автобіографічних творів Ференца Ракоці ІІ з нагоди його ювілею. Особливістю видання є те, що воно відмовляється від попередніх форматів палітурок і публікує твори в окремих томах, дотримуючись оригінальної структури текстів. Даний подарунковий набір складається з п'яти книг. Перші три томи під назвою «Зізнання» опрацьовані і перекладені з латинської мови. Четверта книга – це мемуари Ференца Ракоці ІІ., також у перекладі з латинської мови. П'ята книга «Дослідження автобіографічних творів Ференца Ракоці ІІ» - це окремий супровідний том, що містить 14 нових досліджень, написаних спеціально для цієї нагоди, про творчість князя та метафізичні уроки його творів. Редакторами даної книги стали сучасні знані угорські дослідники: Калман Мейсарош, Ференц Тот та Габор Тюшкес.

Ексклюзивне подарункове видання доповнило наукову бібліотеку музею завдяки своїй історичній і науковій цінності та буде доступним для поціновувачів минулого нашого краю. Його історії.

Валерія Русин,

завідувач відділу історії та краєзнавства