Бельтайн в Ужгородському замку: як пройшов другий і завершальний день фестивалю

 19 квітня в Ужгородському замку відбувся другий і фінальний день фестивалю Бельтайн — свята весняного буйноцвіту. У стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького знову зібралася велика кількість відвідувачів: завітали гості з різних куточків України та з-за кордону, а також музейники разом з директоркою Ольгою Шумовською. Приємно було вітати й почесних гостей — ветерана Ігоря Ріхтера, депутатів Закарпатської обласної ради Наталію Штефуцу і Роланда Цебера, знімальну групу видання Ukraïner та інших.

Другий день фестивалю був не менш насиченим і різноманітним. Ранок розпочався з енергетичної йоги з Іолантою Станчак, що задала гарний настрій на весь день. Відвідувачі мали змогу долучитися до лекції-майстеркласу Вікторії Кумгир «Великодні ігри Закарпаття і співання веснянок», а також взяти участь у захопливому квесті «Таємниця птахів Другеттів» з Юліанною Малик.
Особливу зацікавленість викликала лекція-екскурсія професора Володимира Мойжеса «Таємниці археологічних знахідок Ужгородського замку», яка відкрила відвідувачам нові сторінки історії. Протягом дня діяли ярмарки, а гості мали нагоду скуштувати середньовічні десерти від крамниці-кав’ярні «Zelo» та побачити показ середньовічних суконь із замку Сент-Міклош від школи «Golden hands».
Завершальна частина фестивалю була наповнена емоціями: відбувся благодійний аукціон, який між виступами гуртів провів ветеран Ігор Ріхтер, після чого гостей потішили виступи гуртів «Західні Вовки» (м. Ужгород) та «Крокіс» (м. Львів). Усі зібрані кошти з аукціону були спрямовані на потреби 413 окремого полку «Рейд», а сам фестиваль загалом мав благодійну мету — підтримку українських військових.
Такі заходи є надзвичайно важливими для музею, адже вони дозволяють оживити історію, створити простір для спілкування та об’єднати людей довкола культури й традицій. Ми щиро раді кожному, хто долучився до фестивалю, і вдячні за підтримку та теплу атмосферу, яку разом вдалося створити.
Висловлюємо величезну подяку організаторам — творчому об’єднанню «Гниле яблучко» в особі Veronika Witerec та Василь Полажинець. Ми щиро цінуємо цю співпрацю і з радістю продовжимо її в майбутньому, створюючи нові яскраві події разом.
А також висловлюємо щиру подяку Департамент культури Закарпатської ОДА за вагомий внесок в організацію та проведення культурно-масового фестивалю, спрямованого на збереження, популяризацію та розвиток культури, традиції та звичаїв краю.
Дякуємо всім відвідувачам, які розділили з нами ці два дні Бельтайну — саме завдяки вам замок наповнився життям, щирими емоціями та незабутньою атмосферою.
Неллі Гасинець,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи




Бельтайн в Ужгородському замку: як пройшов перший день фестивалю

 18 квітня в Ужгородському замку стартував перший день фестивалю Бельтайн — свята весняного буйноцвіту. У стінах Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зібралося багато відвідувачів: приїхали гості з різних куточків України, завітали іноземці, а також були присутні й самі музейники на чолі з директоркою Ольгою Шумовською.

День видався дуже насиченим та по-справжньому атмосферним. Все почалося з відкриття ярмарки та урочистої частини, після чого гостей пригощали відомими десертами «Ужгород», «Ужгородський замок» та «Закарпаття» від кондитерської ASA Sweets. Програма була цікавою для кожного: колектив «Тартан» розважав усіх середньовічними танцями, а Тетяна Попович провела пізнавальну екскурсію замком. Крім того, відвідувачі побачили поетичну постановку від об’єднання Futurum та послухали лекцію Юліанни Малик про жіночі долі у темні віки. Завершився день благодійним аукціоном та виступом легендарного львівського гурту «Мертвий Півень».
Для музею такі щорічні заходи — це не просто свято, а можливість оживити історію та залучити нових друзів до нашого закладу. Ми щиро вдячні організаторам, які вклали душу в цей фестиваль — творчому об’єднанню «Гниле яблучко» в особі Вероніки Вітерець та Василя Палажинця. Також висловлюємо велику подяку Департамент культури Закарпатської ОДА в особі керівника Євгена Тищука та Управління Туризму Та Курортів Дерт Закарпатської Ода в особі керівниці Маріанни Готри за підтримку та співпрацю. Спільними зусиллями нам вдалося створити простір, де історія поєднується з сучасним драйвом і щирим спілкуванням. Нам дуже приємно бачити замок таким живим і наповненим усмішками гостей.
Варто зазначити, що цьогорічний фестиваль має важливу благодійну мету. Всі зібрані кошти будуть спрямовані на потреби військового підрозділу для виконання бойових завдань, зокрема на ремонт автомобілів, забезпечення роботи майстерні та закупівлю необхідних комплектуючих.
Дякуємо кожному, хто завітав до нас сьогодні та долучився до цієї доброї справи. Чекаємо на вас завтра, 19 квітня, на другому дні Бельтайну. Попереду ще багато цікавого, тож приходьте за новими враженнями та гарним настроєм!
Неллі Гасинець,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи




Поважні гості в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького

 Сьогодні краєзнавчий музей імені Т.Легоцького відвідав Надзвичайний і Повноважний посол України в Угорщині Федір Шандор.

У супроводі директорки музею Ольги Шумовської та провідного наукового співробітника відділу історії та краєзнавства Маріана Токаря він переглянув декілька експозиційних та виставкових залів. Очільниця музею ознайомила професора Ф.Шандора з найновішими експозиціями і презентувала послу перший альбом музейних експозицій "Замки Закарпаття", який нещодавно вийшов з друку.
У свою чергу Федір Шандор висловив бажання допомагати з наповненням музейних колекцій історичними артефактами й високо оцінив роботу музейників у напрямку збереження і популяризації історичної та культурної спадщини Карпатського регіону.
Маріан Токар,
провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства





Історія, що дарує сили: захисники 24-ї бригади в Ужгородському замку

 18 квітня, у день свята весняного буйноцвіту, Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького став місцем особливої зустрічі та душевного відновлення. У межах програми психологічної реабілітації до Ужгородського замку завітала група з 50 осіб — військовослужбовці 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила та члени родин полонених, зниклих безвісти та полеглих Героїв.

Для музею приймати таких гостей — це велика відповідальність. Ми прагнули, щоб цей візит став для них можливістю хоча б на мить відволіктися від щоденних переживань та знайти розраду у спокої заповідної території. Разом із Михайлом Лесівим гості пройшлися залами музею, з великим зацікавленням відкриваючи для себе багатовікову історію нашого краю та таємниці замкових мурів. Було помітно, як щиро відвідувачі вчитувалися в історію, шукаючи в подіях минулого наснагу для сьогоднішнього дня.
Наприкінці зустрічі супроводжуюча групи Ірина Трішкіна (дружина звільненого з полону воїна 24-ї ОМБр) вручила подяку закладу та його директорці Ользі Шумовській. Також бібліотека музею отримала цінний подарунок — книгу Марії Дутко «Я дякую, солдате, за життя!», яка стане важливою частиною нашої фондової збірки.
Ольга Шумовська подякувала групі за візит і наголосила, що музей і надалі активно підтримуватиме всі благодійні ініціативи та завжди буде відкритим простором для наших захисників та їхніх близьких. Після екскурсії гості мали нагоду долучитися до святкування Бельтайну, щоб наповнитися світлою енергією весни та весняного оновлення. Ми щиро вдячні за цей візит і завжди чекаємо на нові зустрічі!
Неллі Гасинець,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи





«Діалог з душею» в стінах Ужгородського замку

 17 квітня о 15:00 у стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького відбулося урочисте відкриття персональної виставки художниці Ольги Кашшай під символічною назвою «Діалог з душею». Подія зібрала велику кількість відвідувачів — до музею завітали знані митці краю, поціновувачі образотворчого мистецтва, представники творчої інтелігенції, молодь та всі, кому близьке живе мистецьке слово, висловлене мовою фарб і полотна.

Ця виставка стала не просто презентацією творчого доробку мисткині, а щирою розмовою про внутрішній світ людини, переживання, пошук гармонії та сили духу. Кожна робота, представлена в експозиції, ніби відкриває глядачеві окрему сторінку особистої історії авторки — емоційну, глибоку та сповнену сенсів.
Ольга Кашшай продовжує славні мистецькі традиції знаної закарпатської родини. Вона є онукою видатного художника Антона Кашшая — одного з найяскравіших представників Закарпатської школи живопису, майстра пейзажу, чиє ім’я добре відоме далеко за межами краю. Водночас художниця впевнено йде власним шляхом, формуючи особистий стиль, у якому поєднуються чуттєвість, щирість і сучасне бачення світу.
З вітальним словом до присутніх звернулася директорка музею Ольга Шумовська, яка відзначила, що творчість Ольги Кашшай справляє сильне емоційне враження та надихає своєю щирістю. Вона підкреслила, що подібні виставки мають особливе значення для музейного простору, адже наповнюють його живою енергією сучасного мистецтва, створюють простір для діалогу між автором і глядачем, між минулим і сьогоденням.
Голова Закарпатської організації Національної спілки художників України Борис Кузьма наголосив на високому професійному рівні представлених робіт, таланті мисткині, її наполегливості та великій праці, яка стоїть за кожним полотном. За його словами, справжнє мистецтво народжується там, де є щоденна праця, внутрішня дисципліна та чесність перед собою — і саме ці риси виразно відчуваються у творчості Ольги Кашшай.
Теплі слова підтримки висловила й Ірина Калій, начальниця Мукачівського відділу культури та молодіжної політики управління освіти, культури, молоді та спорту. Вона зазначила, що давно знайома з художницею, знає її як людину віддану своїй справі, послідовну у творчому пошуку та щиру у ставленні до людей і мистецтва. Такі постаті, за її словами, формують сучасне культурне середовище Закарпаття.
Особливо зворушливим став виступ самої авторки виставки. Ольга Кашшай поділилася власною історією творчого шляху, розповіла про натхнення, пошуки, внутрішні переживання та шлях до себе через мистецтво. Вона зазначила, що роботи, представлені в експозиції, створювалися протягом п’яти років — років роздумів, емоційних змін, особистих відкриттів і духовного зростання. Саме тому виставка отримала назву «Діалог з душею» — як розмова із собою, що стала відкритою для глядача.
Після офіційної частини присутні мали змогу оглянути експозицію, поспілкуватися з художницею та поділитися власними враженнями. Атмосфера заходу була наповнена щирими емоціями, зацікавленням і теплом — тим особливим відчуттям, яке народжується там, де зустрічаються мистецтво і люди.
У непростий для країни час такі виставки набувають особливої ваги. Вони нагадують про силу культури, про здатність мистецтва підтримувати, лікувати душу, об’єднувати людей і дарувати світло навіть у найтемніші дні. Саме через творчість суспільство зберігає чутливість, пам’ять і віру в майбутнє.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького щиро дякує Ользі Кашшай за довіру, відкритість і можливість представити її роботи у стінах замку. Висловлюємо вдячність усім гостям, митцям, друзям музею та поціновувачам мистецтва, які розділили з нами цю подію та наповнили її особливим змістом. Саме завдяки таким зустрічам музей залишається живим простором культури, натхнення та людського єднання.
Михайло Лесів,
завідувач відділу науково-освітньої роботи





Науково-освітній захід «Нічні сторожі лісів і міст»

 ​У третю суботу квітня в Україні відзначають День довкілля, а 17 квітня – Міжнародний день шанування кажанів. Які кажани зустрічаються в нашому довкіллі та за що ми маємо бути їм вдячні? На ці питання шукали відповіді учні 3 А класу Ужгородського ліцею №3, які завітали до музею разом зі своєю вчителькою Крижевською В. В. та вихователем групи продовженого дня Горовенком С. Л. Яких тільки міфів ми не чули про кажанів: вони п’ють кров, плутаються у волоссі, люблять залітати у квартиру тощо. Розвінчувати їх дітям допомагала завідувачка сектору природи Руслана Джахман. Разом з’ясували, що це єдині ссавці, які вміють літати, активні вночі та їдять комах, зокрема й надокучливих комарів. Також вони є дуже рідкісними й всі занесені до Червоної книги України.

​Люди можуть допомагати цим милим тваринкам і виготовити для них будиночки. Уже декілька років наші колеги з Інституту еколого-релігійних студій проводять дослідження кажанів, які живуть на горищах храмів і встановлюють такі бет-бокси. Як їх рукокрилі заселяють, діти побачили на відео, а потім і самі під керівництвом вихователя групи продовженого дня Горовенка С. Л. спробували скласти таку конструкцію. Не обійшлося без творчості: кожен учень виготовив собі кажанчика з паперу. Оскільки зараз в Ужгородському замку цвітуть сакури, то й наші кажанчики були прикрашені рожевими квітами й, звісно, сфотографувалися під екзотичними деревами.
​У такій приємній атмосфері діти провели час, а в пам’ять про захід отримали яскраві наліпки від партнера музею Інституту еколого-релігійних студій.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи




В Ужгородському замку відбулась презентація альбому музейної експозиції «Замки Закарпаття» – першого з нової серії видань краєзнавчого музею імені Т.Легоцького

 16 квітня в експозиційній залі «Замки Закарпаття» відбулася презентація книжки про однойменну експозицію. Це інформаційний та ілюстрований альбом, який називається «Замки Закарпаття: експозиція в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького». Презентоване видання стало результатом співпраці авторки концепції експозиції Ольги Шумовської, директорки Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького й упорядника видання, професора Маріана Токаря, провідного наукового співробітника відділу історії та краєзнавства музею. Альбом віддруковано в житомирському ТОВ «Бук-Друк».

Саме дійство організатори присвятили Дню пам’яток історії та культури в Україні. Відкриваючи захід, Маріан Токар наголосив, що ця важлива дата призначена для нагадування про відповідальність за збереження історико-культурної спадщини, стимулювання розвитку культури, сприяння формуванню громадянської свідомості, що в сучасних умовах, особливо під час війни, є критично важливим. Адже руйнування пам’яток історії та культури в Україні російським агресором є цілеспрямованим ударом по історичній пам’яті, культурній тяглості та ідентичності народу. Відтак, і видавнича діяльність музею є не лише супровідною функцією, а виступає потужним інструментом наукового розвитку, популяризації культурної спадщини, формування іміджу та забезпечення сталого функціонування й розвитку музейної інституції. Друковані матеріали виконують функцію збереження культурної спадщини і тому, що фіксують інформацію про експонати, виставки, події, які можуть бути втрачені або змінені з часом. Таким чином, видавнича діяльність стає своєрідним «другим рівнем збереження» музейних цінностей.
Про це та про зміст видання, в якому подано опис експозиції «Замки Закарпаття», розміщеної в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького в 2025 році, розповіла й авторка концепції експозиції – Ольга Шумовська. Вона провела слайдову презентацію альбому крізь інформацію про історію 12 найвідоміших замків на території сучасної Закарпатської області України, їхні архітектурні описи, макети, схеми, археологічні знахідки, реконструкції зброї та обладунків, портрети відомих власників замків і представників тогочасної еліти, їхні родинні герби, інші цікаві експонати, інклюзивний інфобокс. Вона інформувала про ідею та процес створення експозиції «Замки Закарпаття», яка задумувалася з метою якнайширшої популяризації матеріальної культури та історії регіону, залучення відвідувачів до ознайомлення з багатою історико-культурною спадщиною через унікальні архітектурні пам’ятки, що розкинулися на всій території сучасного Закарпаття. Видання ілюструє місце і роль замкових споруд у історико-культурному контексті, а їх архітектурні особливості, функціональне призначення, а також культурний вплив – еволюцію регіонального соціуму в минулому. Ольга Шумовська акцентувала увагу й на тому, що експозиція «Замки Закарпаття» також є важливою із декількох аспектів для всіх, хто цікавиться історією та культурною спадщиною: культурного, туристичного, освітнього й економічного. Тому створення експозиції «Замки Закарпаття», як і видання альбому, стало важливою подією для привернення уваги до необхідності збереження цих унікальних пам’яток для майбутніх поколінь.
На завершення презентації організатори подякували всім, хто підтримував і допомагав як у експозиційній прем’єрі, так і у виданні альбому. Упорядник видання Маріан Токар анонсував продовження видавничої діяльності краєзнавчого музею і, зокрема, серії альбомів, які представлятимуть експозиції Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького. Наступне видання з цієї серії презентуватимуть уже наприкінці цього місяця.
Своїми враженнями про презентаційну активність поділилися Калман Вішкольц – автор макетів замків, Наталія Штефуца – депутатка Закарпатської обласної ради, інші гості. Саме альбомне видання, як і вся видавнича серія музейних експозицій, адресована на широке коло поціновувачів історії та культури – краєзнавців, музейників, екскурсоводів, туристів, відвідувачів музею, які відтепер мають змогу придбати чудовий подарунок-пам’ятку про відвідини експозиційних залів краєзнавчого музею імені Т.Легоцького в Ужгороді.
Маріан Токар,
провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства




Історія Закарпаття крізь призму мистецтва

 Напередодні Всесвітнього дня мистецтва

відділ науково-освітньої роботи підготував для відвідувачів особливу тематичну екскурсію — «Історія Закарпаття у мистецьких полотнах». Це була не просто мандрівка музейними залами, а своєрідна подорож у часі, де кожна картина ставала вікном у минуле, а кожен мазок — голосом епохи.
Екскурсія охопила основні експозиційні зали музею, однак акцент було зроблено саме на живописі — тих художніх творах, які не лише доповнюють експозицію, а й надають їй емоційної глибини та образності.
Серед них — монументальне полотно «Оборона Ужгородського городища» (1980) Василя Скакандія. Робота, сповнена динаміки й напруги, переносить глядача у вир історичних подій, змушуючи відчути драматизм боротьби та силу людського духу. Твір, виконаний темперою, вражає не лише масштабом, а й внутрішньою енергією.
Не менш цікавою є творчість Едіти Медвецької-Лутак — художниці, яка тонко поєднувала традиції закарпатської школи з власним баченням. Її мистецька спадщина — це багатогранний світ кольору, форми та фактури, що розкривається у живописі, графіці та декоративному мистецтві, вона допомогла нам поринути в історичне минуле часів Карла Роберта Анжуйського.
Окрему увагу привертає портретна робота Сергія Глущука — митця, який уміло балансує між історією та сучасністю. Представлені портрети Карла Роберта та Яноша Х Другета (2017) — це не просто зображення, а спроба відчути характер епохи, передати внутрішній світ історичної постаті.
Драматичну сторінку історії відображає картина Володимира Микити «Страта куруців» (1975). У ній — напруга, біль і невідворотність подій, що залишили свій слід у пам’яті краю.
Особливе місце в експозиції займає портрет Лайоша Кошута, створений у 1894 році Ференцом Гевердле. Ймовірно, основою для картини стала фотографія відомого фотопортретиста Еде Еллінгера, виконана приблизно в 1880 р. Велична постать революціонера, зображена на темному тлі, випромінює гідність і силу, а сам твір є яскравим прикладом поєднання історії та мистецтва.
Пейзаж «Вид Ужгорода» (1890) того ж автора відкриває перед глядачем спокійну й водночас величну панораму міста кінця ХІХ століття. У теплих тонах оживають знайомі силуети — замок, собор, старі вулиці, що зберігають подих часу.
Не менш захопливою є історія портрета єпископа Андрія Бачинського, знайденого у підвалах Ужгородського замку. Врятований із забуття, він сьогодні промовляє до нас крізь століття — образом, символами, деталями, що розкривають не лише зовнішність, а й внутрішній світ визначного духовного діяча.
Сакральну тематику доповнюють твори «Виховання св. Марії» (1861), екскіз руки самого Йосипа Бокшая та «Портрет невідомого єпископа» ХІХ століття, який після досліджень, імовірно, ідентифіковано як Григорія Тарковича. Ці роботи є свідченням складної історії збереження мистецької спадщини, її втрат і віднайдення.
Усі ці полотна разом творять цілісний художній літопис Закарпаття — емоційний, глибокий і багатогранний. Вони дозволяють не лише побачити історію, а й відчути її.
Щиро дякуємо всім, хто долучився до цієї екскурсії та розділив із нами цю подорож у світ мистецтва. Саме такі зустрічі допомагають по-новому відкрити минуле, краще зрозуміти культурну спадщину та відчути нерозривний зв’язок між історією і сучасністю.
Михайло Лесів,
зав. відділу науково-освітньої роботи




Оновлення в Ужгородському замку: легенди та комфорт!

 Друзі, раді повідомити про свіжі оновлення в Ужгородському замку!

Ми оновили легендарний колодязь у внутрішньому дворику – тепер він виглядає ще автентичніше та привабливіше. З колодязем пов’язана чарівна легенда про Колодязь бажань: киньте монету на дно і загадане бажання неодмінно збудеться!
Оновлено лавки у внутрішньому дворику, де наші відвідувачі можуть комфортно перепочити, милуючись виглядом палацу. Ковані елементи та зручні сидіння роблять цю зону ідеальною для релаксу.
З’явилася чудова нова фотозона – “Лавка бажань чи єднання”, розміщена в арці-переході до внутрішнього дворика. Легенда каже: якщо загадати бажання, сидячи на цій лавці, зустріти особливу людину чи бути з нею, воно неодмінно збудеться! Тут можна зробити незабутні фото чи просто насолодитися магічною атмосферою замку.
Господарська команда постійно працює над покращенням інфраструктури, щоб кожен ваш візит був комфортним і незабутнім. Кожен працівник господарського відділу: Солов’янов Дмитро, Сньозик Наталія, Приходько Павло, Самойленко Наталія, Апілат Інна, Чернецька Олександра, Реброва Оксана та Бубняк Володимир кожного дня роблять дуже багато різнопланової роботи щодо покращення комплексу у цілому. Обговорюючи ідеї і пропозиції оновлення, завжди у підсумку зʼявляється щось нове і цікаве для наших відвідувачів.
Запрошуємо завітати, загадати бажання та побачити все на власні очі! 🇺🇦🏰
Адміністрація музею