У музеї представили виставку робіт обласних етапів конкурсів «Український сувенір» та «Новорічна композиція»

 Закарпаття – край, багатий не лише на історичні події та культурні надбання, а й на таланти. Переконатися в цьому відсьогодні можуть відвідувачі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Тут відкрили виставку робіт обласного етапу двох Всеукраїнських конкурсів: «Український сувенір» та «Новорічна композиція». Участь у них беруть участь закладів шкільної та позашкільної освіти з усієї області. Спочатку всі вироби експонувалися у КЗПО «ПАДІЮН», де вимогливе журі відбирало найкращі з найкращих для представлення на фінальному етапі конкурсів у Києві. До журі Всеукраїнської виставки-конкурсу «Український сувенір» було включено і представника нашого музею – завідувача сектору етнографії Василину Палинчак-Кутузову. Надихнувшись представленими роботами, вона запропонувала організувати виставку робіт, які були надіслані для участі в обласному (ІІ) етапі конкурсу. Директор музею Ольга Шумовська та керівник відділу екології та захисту довкілля КЗПО «ПАДІЮН» Оксана Кремінь підтримали цю ініціативу.

Відкриття виставки відбулося 14 січня 2026 р. у затишному виставковому залі на другому поверсі палацу. Присутні вшанували хвилиною мовчання воїнів, які захищають нас, і завдяки яким ми маємо можливість працювати, а наші діти – творити і розвивати свої вміння й таланти.

У вітальному слові директор Ольга Шумовська наголосила, що одним із завдань музею є підтримувати творчу молодь, сприяти її розвитку, реалізації, забезпечувати всебічній популяризації нашої культури як в Україні, так і за її межами. І такі виставки – це чергове підтвердження того, що ми рухаємося в правильному напрямку, що є особливо важливим у цей важкий для нашої держави час. Таланти наших дітей багатогранні, їх підтримка є пріоритетною. Ця виставка дозволить ознайомитися із виробами відвідувачам музею з усієї України та з-за кордону.

Оксана Кремінь, керівник відділу екології та захисту довкілля, підкреслила, що обласний етап конкурсів, роботи для яких експонуються зараз у музеї, охопили величезну кількість учасників – понад 1000 виробів з усієї області. Кожен витвір – це мистецтво. І відрадно, що до їх створення долучалися не тільки діти, а й члени їх родин. Це сприяло обміну знаннями, зміцненню сімейних зв’язків та передачі родинних і народних традицій від покоління до покоління.

Василина Палинчак-Кутузова, завідувач сектору етнографії, автор ідеї, відмітила, що наш край талановитий і дитячі роботи, які представлені на виставці, це вкотре підтверджують. Вона подякувала за підтримку ініціативи з боку дирекції музею та представників КЗПО «ПАДІЮН», зокрема відділу екології та захисту довкілля. Всеукраїнські конкурси, як «Український сувенір» та «Новорічна композиція», мають на меті виховання національного світогляду учнівської молоді, залучення молодого покоління до джерел і процесу творення українського народного мистецтва, стимулювання розвитку творчого пошуку, художнього смаку при виконанні креативних робіт з використанням традиційних матеріалів і технік. У сучасному світі гаджетів та віртуальної реальності це є важливим і водночас непростим завданням. Те, що до участі в конкурсі долучилася така кількість учасників, демонструє, що наші діти можуть і вміють творити. А завдання музею – їм допомагати і підтримувати.

Надіслані на виставку вироби з глини, дерева, лози, соломи, трави, паперу, тканини тощо та представлені у номінаціях «Подарунок воїну», «Дідух», «Скарбничка родинної творчості». Запрошуємо всіх до ознайомлення!

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

НОВЕ ПОПОВНЕННЯ МУЗЕЙНОЇ ВИСТАВКИ

 Мандруючи постійно діючими і тимчасовими експозиціями Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, не оминайте виставку «Кава на жорнах століть». Віднині вона доповнена новими експонатами, з легендою яких хочемо поділитися з Вами.

Одразу зліва привертає увагу невелика дерев'яна шафа прямокутної форми на чотирьох ніжках. Спереду 2 дверцят із ручками, зверху – отвір, закритий кришкою. Допоки експонат не було атрибутовано, усі були заінтриговані цим предметом. Скільки ж було подиву, коли виявилося, що мова йде про холодильну шафу або холодильник. Адже у минулому холодильник для льоду був саме тим, про що свідчить його назва – шафою, в якій разом із швидкопсувними продуктами також клали лід, оскільки він не міг охолоджуватися самостійно. Цей типовий холодильник для льоду був виготовлений на самому початку 1900-х років із сосни. Досліджуючи легенду даного холодильника, науковці відділу історії та краєзнавства знайшли опис подібного виробу, який подаємо для кращого розуміння конструкції предмета. Дерев'яна шафа була обшита зсередини оцинкованим листовим металом, а її ручка та зливний кран були виготовлені з міді. Після підняття кришки зверху, що відкидалася на петлях, лід клали на похилу дерев'яну та оцинковану вставку з листового металу. Вона була нахилена таким чином, щоб вода з танучого льоду могла стікати через отвір у дні вставки та зливатися через кран. У просторі для збору води також був оцинкований піддон з листового металу. Простір для охолодження був розділений полицею. В середньому свіжий лід доводилося класти в такий холодильник кожні три дні. Лід прибував на кінному возі, а льодовоз сидів на задній частині воза та кричав: «Ось лід!». Домогосподарки бігли купувати лід з відрами в руках.

Популярна ужгородська газета «Унг» у 1909 р. розмістила рекламу холодильників, виготовлених будапештською фірмою Ігнаца Геннефелда, право на торгівлю якими мав Арнольд Молнар в Ужгороді. Ці холодильники ніколи не ламалися, навіть дерево не постраждало.

На Закарпатті на початку ХХ століття зими були суворі й холодні. В Ужгороді ріка часто замерзала, тому жителі міста самостійно збирали лід для холодильників. Про це згадувала родина Карцубів, що в минулому мешкала на вулиці Капітульній, від якої музей свого часу закупив цю незвичайну шафу. Предмет вимагав не тільки наукового дослідження, але й фахового втручання у стан збереженості. У межах підготовки до доповнення виставки співробітники сектору реставрації працювали над холодильником, який є важливим свідченням побуту та технологій минулого. Основною метою було не «оновлення», а консервація, зміцнення та збереження автентичності музейного предмету. Проведені реставраційні роботи включали: фотофіксацію стану предмета до, під час і після втручання, укріплення деревини та обробку проти шкідників, зондування й поетапне зняття пізніших неавторських нашарувань фарби, очищення та стабілізацію дерев’яних поверхонь, заповнення тріщин і втрат матеріалу, очищення внутрішніх частин від забруднень і корозії, демонтаж, чистку та консервацію металевої фурнітури, тонування для збереження природної текстури дерева. У процесі робіт збережено максимальну кількість, оригінальних історичних ознак - патину часу, сліди використання, фактуру матеріалів, саме вони роблять музейний предмет живим носієм історії.

Готуючи до музейного показу, музейні реставратори надали експозиційного вигляду й іншому предмету на виставці - це велика коробка для зберігання печива "Dreher keksz" («Дрегер кекс») з 1930-их років. Коробка виготовлена з тонкого листа деревини, овальної форми, з покришкою. З обох боків збережені надписи угорською мовою. До 40-их років ХХ ст. кондитерські вироби цієї марки були дуже популярні у нашому краї, їх можна було замовляти та купувати в кав'ярнях, кондитерських закладах Ужгорода та інших міст області. Хоча це печиво може бути не таким відомим сьогодні, як пиво Dreher, його історія є цікавим прикладом диверсифікації бренду. Компанія Dreher, відома своїм пивом, розширила свій бренд і на кондитерські вироби, випустивши "Dreher keksz". Дефіцит сировини, втрата ринку, а потім світова економічна криза після Першої світової війни полегшили труднощі фабрики, створивши допоміжні виробництва.

Запрошуємо відвідати виставку «Кава на жорнах століть» та побачити результат не тільки дослідницької діяльності наукових співробітників нашого музею, але й кропіткої праці реставраторів, завдяки якій минуле стає доступним сьогодні.

Валерія Русин,

завідувач відділу історії та краєзнавства

Анастасія Хома,

завідувач відділу фондів

Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького бере участь у Загальних зборах ICOM України

 12 січня 2026 року наш музей долучився до звітно-виборчої конференції ICOM Ukraine — ключової події для професійної музейної спільноти країни.

Як члени Міжнародної ради музеїв (ICOM), ми взяли участь у:

голосуванні за новий склад Президії та Наглядової ради ICOM України;

обговоренні та затвердженні змін до Статуту, які мають на меті посилити інституційну спроможність організації в умовах війни та зростання викликів для музейної сфери.

Участь у роботі ICOM — це важливий інструмент для:

захисту інтересів українських музеїв;

інтеграції в міжнародну професійну спільноту;

розвитку сучасних музейних стандартів та етики.

Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького послідовно підтримує принципи ICOM щодо збереження культурної спадщини, відкритості, професіоналізму та солідарності музейників у складні для України часи.

Разом ми формуємо сильне музейне майбутнє України

Презентація відео з фотопасток НПП «Зачарований край» в експозиції «Природа Закарпаття»

 11 січня відзначають Міжнародний день заповідників та національних парків. В експозиції «Природа Закарпаття» активно висвітлюється діяльність природоохоронних установ Закарпатської області: проводяться різноманітні заходи, виставки, зустрічі з науковцями, постійно демонструють відео тварин з фотопасток, які встановлені в Ужанському НПП.

9 січня в у природничій експозиції відбулася презентація відео, створеного на основі записів із фотопасток, що розкривають унікальне багатство фауни Національний природний парк "Зачарований край". Національний природний парк був створений у 2009 році й знаходиться в межах Іршавського (зараз Хустського) району Закарпатської області на території вулканічного передгір’я Східних Карпат. Унікальними об’єктами є болото «Чорне багно» та урочище «Зачарована долина».

Для планомірного дослідження великих хижаків на території НПП «Зачарований край» встановлюють фотопастки (для літнього та зимового моніторингу). Дані відео представляють результати спостережень, починаючи з 2021 року до 2025 року. В експозиції представлені знімання оленя благородного, сарни європейської, кабана та лисиці.

Залучення мультимедійних елементів перетворює експозицію на живий діалог між глядачем і природою. Представлений відеопроєкт підсилює її головну ідею – показати красу, цінність і неповторність природи Закарпаття для нинішніх і майбутніх поколінь.

Щиро вдячні колегам НПП «Зачарований край» за надані матеріали для демонстрації відвідувачам Ужгородського замку.

Руслана Джахман

завідувач сектору природи

🌨️🏰 Зимові шати покрили Ужгородський замок

 Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького щиро запрошує відвідувачів поринути в атмосферу зимової казки. М’який сніг акуратно ліг на дрімаючі скульптури замкової території, тендітно огорнув бастіонні мури, надав загадковості силуетам тиса ягідного, оцтового дерева та іншим зеленим насадженням. Прикрашена ялинка у внутрішньому дворику палацу стала ще чарівнішою, даруючи відчуття затишку й святковості сезону.

Фотосвітлини, що ілюструють цю зимову атмосферу, виконані Оленою Еврій — художницею ІІ категорії, а також Неллі Гасинець — провідною екскурсоводкою музею.

Ця зимова атмосфера ніби сама закликає до прогулянок і фотофіксації естетичних пейзажів. Напередодні Дня музейного селфі, який відзначатиметься 21 січня, це особливо вдалий час, щоб упіймати миті зимового дива у світлинах.

Хоча сніг і приховав бруківку замкових стежок, він не стер екскурсійних маршрутів. Тож ми з радістю чекаємо гостей на екскурсіях — адже милуватися зимовими дарами історії та природи значно приємніше у супроводі пізнавального екскурсу!

Надія Роуканич

старший науковий співробітник

відділу науково-освітньої роботи

Комфорт починається з дрібниць — і ми подбали про них!

 У нашому музеї відбулися важливі й давно очікувані зміни. Ми провели комплексне оновлення санітарних зон, щоб кожен відвідувач почувався тут так само комфортно, як і серед музейних експозицій.

Було повністю замінено застарілі та зношені елементи:

• встановлено нові двері замість старих і пошкоджених,

• змонтовано сучасні унітази та умивальники,

• оновлено сантехніку та крани,

• підключено теплу воду,

• встановлено електричні сушарки для рук,

• замінено диспенсери для паперу та санітарні аксесуари,

• проведено повне санітарне оновлення приміщень.

Тепер туалетні кімнати відповідають сучасним вимогам гігієни й зручності. Ми переконані: турбота про відвідувача проявляється не лише в експозиціях, а й у комфорті кожного простору музею.

Ці зміни — ще один крок до створення по-справжньому комфортного та гідного простору для наших відвідувачів. Адже якісні, чисті й сучасні санітарні умови — невід’ємна частина турботи про людей і важливий показник рівня закладу культури. Ми віримо, що саме з таких покращень формується загальне враження про музей і повага до кожного, хто переступає його поріг.

Адміністрація музею

ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ ІШВАНА КУТЛАНА (5 СІЧНЯ 1894 – 6 ЖОВТНЯ 1969)

 2026 музейний рік розпочинаємо виставкою, присвяченою талановитому художнику із Фанчикова, що на Виноградівщині, - Іштвану Кутлану. Музейний проєкт «Повернення із забуття», започаткований нами 4 роки тому, має за мету розповідати про забутих краян, які зробили вагомий внесок у розвиток історії науки і культури нашого краю. Ішван Кутлан був не тільки художником, але й відомим спортсменом, засновником і популяризатором вільної боротьби у краї, актором, знаним учителем. Виставкою «Від Фанчикова до Парижа» музейники спробували увічнити пам'ять людини, яка уславила рідний край, на мистецьких полотнах відтворила його неповторну красу, його історію. показати багатогранність творчої особистості Іштвана Кутлана, уродженця села Фанчиково на Виноградівщині, яка принесла йому світову славу. Його картини бачив Будапешт, Прага, Париж, Бая Маре, Ужгород, Третяковка, він оформляв дитячі читанки під редагуванням О. Маркуша, ілюстрував їх з Й. Бокшаєм. Адальберт Ерделі писав за Кутлана: «він культивував деталі узбережзжя Тиси; після навчання у Парижі привіз із собою широкий мазок, з Нодьбані – свіжий подих нодьбанської мистецької колонії». Маючи можливість залишитися у Парижі, постійно прагнув додому, у Фанчиково, де його зачаровувала Тиса, навколишня краса, тепло рідної домівки.

Виставка, яку музейники планували представити як камерну, з 3-х картин, якими володіє Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, перетворилася на зібрання 19 художніх робіт, які люб'язно надали для тимчасового експонування колекціонери Василь Ковач із Берегова та Василь Русин із Ужгорода. 6 січня, на відкриття виставки, завітало чимало гостей, серед них і представники Генерального консульства Угорщини в Ужгороді, художники, поціновувачі живопису. Після хвилини мовчання звернулася до присутніх із вітальним словом директор музею Ольга Шумовська.

Отже на виставці представляємо 19 полотен, більшість з яких ліричні пейзажі та чудові натюрморти. Хронологічно художні твори охоплюють період з 1922 по 1964 рік. «Художник Тиси» - такий титул від ужгородського художника Павла Балли отримав свого часу Ішван Кутлан. Техніка малювання, яку використовував художник, найчастіше олія, іноді туш, акварель. Деякі картини створені на фанері, а не на полотні, часто підписані авторськими текстами на звороті. Художню виставку Ішвана Кутлана доповнюють оригінальні читанки, світлини, фотокопії листів до Адальберта Ерделі, Андрія Коцки. Серед розмаїття пейзажів і натюрмортів демонструється оригінальна картина мукачівця Самюеля або Шому Берегі, виконана у 1935 році. А чому ми її показуємо на виставці Ішвана Кутлана, дізнаєтесь, якщо завітаєте на виставку, яка діятиме до 30 січня 2026 року.

Сподіваємося, що представлені художні полотна Іштвана Кутлана зачарують відвідувачів нашого музею!

Валерія Русин,

куратор виставки «Від Фанчикова до Парижа»

Підсумки роботи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького за 2025 рік

 

226 400 відвідувачів музею за рік;

1 137 проведених екскурсій (959 оглядових та 178 тематичних);

87 науково-освітніх, просвітницьких і патріотичних заходів;

38 виставок (постійних, тимчасових та онлайн);

53 наукові статті, підготовлені співробітниками музею;

354 публікації на сайті та в соціальних мережах;

20+ майстер-класів і квестів для різних вікових та соціальних груп;

16 конференцій за участі наших науковців;

21 семінар;

9 різнопланових тренінгів;

43 лекції на різну тематику;

9 презентацій.

Саме з такими результатами Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького завершує 2025 рік.

Сьогодні колектив музею зібрався разом, аби пригадати пройдений шлях, підсумувати зроблене, оцінити власні досягнення та окреслити подальші плани на 2026 рік. А планів, зізнаємось, чимало — і всі вони не менш амбітні, ніж ті проєкти, які нам вдалося реалізувати у 2025-му.

Минулий рік був для музею непростим і водночас надзвичайно відповідальним, адже він став ювілейним. Це означало підготовку, організацію та втілення великої кількості ідей і задумів, покликаних показати все багатство, багатогранність і потенціал нашого музею. Музею, який упродовж багатьох років упевнено зберігає лідерські позиції серед закладів культури Закарпатської області.

Та наше лідерство — це не про сухі цифри, не про лаври першості чи нагороди. Це передусім результат щоденної, клопіткої роботи заради наших відвідувачів.

Музей — це не лише простір для емоцій і відпочинку (хоча й це ми з радістю даруємо нашим гостям ). Це можливість пізнавати себе, своє минуле, усвідомлювати теперішнє і замислюватися над майбутнім. Це маркер ідентифікації. Це дзеркало, у якому відображені покоління. І в такий складний для нашої країни час це має особливе, архіважливе значення.

Наші співробітники це добре усвідомлюють, тому щодня створюють умови для того, аби музей залишався живим, відкритим, сучасним і, що найголовніше, потрібним.

Щиро дякуємо всім нашим відвідувачам, партнерам, друзям і кожному, хто підтримує музей, розділяє з нами цей шлях і надихає рухатися вперед.

Окрема подяка — Збройним Силам України, завдяки яким ми маємо можливість працювати, зберігати, досліджувати й творити.

А далі — ще більше подій, відкриттів, виставок, зустрічей і сенсів.

Ми тільки починаємо.

Щиро Ваш, колектив ЗОКМ ім. Т. Легоцького

Ужгородський замок і краєзнавчий музей – краща туристична атракція 2025 року

 Напередодні Нового 2026 року Ужгородський замок – Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького визнано найкращою туристичною атракцією 2025 року на Закарпатті.

Це визнання закріплено відповідним дипломом ініціаторів щорічного рейтингу й моніторингу різноманітних крайових локацій порталом «Колиба» спільно з Закарпатською туристичною організацією «Паннонія». Нагороду керівництву краєзнавчого музею передав очільник популярної туристичної інституції професор Федір Шандор. Вдячні за таке визнання й надалі достойно представлятимемо й популяризуватимемо історико-культурну спадщину нашого краю!

2025 рік справді видався насиченим на різноманітні події в нашому музеї. Ми гідно відзначили 80 років з дня заснування Закарпатського обласного краєзнавчого музею, значно розширивши горизонти науково-дослідної, науково-експозиційної, фондово-збиральницької, освітньо-просвітницької, культурно-мистецької, реставраційної та волонтерської роботи. Активізувалися міжнародна співпраця та цифровізація.

За вагомий внесок у розвиток музейної справи, збереження культурної спадщини, високі досягнення в професійній діяльності та сумлінну багаторічну працю музейники неодноразово відзначалися різноманітними нагородами – від Почесної грамоти Кабінету Міністрів України, подяк Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Закарпатської обласної військової адміністрації та Закарпатської обласної ради, до подяк від військових частин і волонтерів, інших регіональних призів.

І справді – це достойне визнання музейних здобутків та праці для людей. Адже, впродовж 2025 року в музеї побували майже 225 тисяч відвідувачів, проведено до 1 200 екскурсій, 86 науково-освітніх, просвітницьких та патріотичних заходів, 83 виставки (постійні, тимчасові та онлайн), майже півсотні публічних наукових бесід-лекцій, 24 круглих столів, тематичні заходів та презентацій, 20 майстер-класів і квестів для дітей, опубліковано понад півсотні науковий статей. Крім того, на території музею відбулося 24 фестивалі, концерти та форуми тощо. І ці цифри – кропітка, фахова та відповідальна робота всього колективу музею.

Тому чергова нагорода «Краща туристична атракція – 2025» від Закарпатської туристичної організації та порталу «Колиба» почесна й показує, що Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького розвивається в правильному руслі, ставить перед собою важливі цілі й успішно продовжує роботу на ниві збереження і примноження історико-культурної спадщини Карпатського регіону.

Маріан Токар,

провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства