Анонс

До Дня художника України запрошуємо на камерну виставку, присвячену творчості видатного закарпатського митця Андрія Коцки. 

У межах виставки буде представлено вибрані твори з фондової колекції музею, які допоможуть ближче познайомитися з творчою спадщиною художника та його особливим мистецьким баченням. 

📅 9 жовтня; 

⏰ 15:00; 

📍 Перший поверх замкового палацу, нова експозиційна зала; 

🎟️ Вартість — за ціною вхідного квитка;

 Запрошуємо відкрити для себе творчість Андрія Коцки та ще раз переконатися, наскільки самобутнім і неповторним є мистецтво Закарпаття.



Кіно починається з ідеї, а втілюється через образ

 6 жовтня у стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького відбувся черговий захід, організований представниками кіношколи «Скалка», які вкотре обирають Ужгородський замок простором для навчання, творчості та народження нових мистецьких ідей.

Перед початком заходу з вітальним словом до присутніх звернувся ідейний натхненник проєкту Вʼячеслав Єгоров, який також виступив модератором зустрічі.
Першим лектором став Іван Ілько, викладач Закарпатської академії мистецтв, який присвятив свою лекцію темі мудборду в кіно.
Учасники дізналися, як за допомогою візуальних образів сформувати майбутню атмосферу фільму, передати його настрій, стиль і емоційний тон ще до початку зйомок.
Лектор розповів про принципи створення мудборду, важливість роботи з кольором, фактурою, світлом, композицією та референсами, а також про те, як правильно підібрані візуальні матеріали допомагають режисеру й творчій команді сформувати цілісне бачення майбутньої роботи.
Наступним спікером став Роберт Довганич — дослідник фотографії, PhD у галузі мистецтвознавства та викладач Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
Його лекція була присвячена побудові кадру та візуальній мові кіно. За допомогою кадрів із відомих та культових фільмів лектор на конкретних прикладах показав, як працює композиція, чому погляд глядача спрямовується саме в певну частину кадру, як взаємодіють персонажі та простір і яку роль у сприйнятті сцени відіграють світло, перспектива, масштаб, симетрія, колір та розташування об'єктів.
Говорили також про те, як один кадр може розповісти історію без слів, створити необхідний емоційний стан і навіть підказати глядачеві, як сприймати персонажа чи подію.
Обидві лекції викликали значний інтерес у слухачів. Адже отримані знання учні кіношколи зможуть не лише осмислити теоретично, а й безпосередньо застосувати під час власної творчої практики — від формування задуму та пошуку візуального стилю до створення окремого кадру й цілісної кіноісторії.
Особливо цінно, що навчання відбувається не лише в аудиторному форматі. Уже найближчим часом учасники матимуть можливість перенести отримані знання у практичну площину під час зйомок нових мистецьких робіт.
Щиро дякуємо організаторам та лекторам за проведення цієї змістовної, цікавої та важливої зустрічі. Для нас особливо приємно, що це лише одна з багатьох зустрічей кіношколи «Скалка», які відбудуться цього тижня.
Попереду — нові заходи, нові творчі пошуки, а мури Ужгородського замку знову стануть локацією для створення мистецьких робіт.
Для нашого музею велика честь бути простором, де історична спадщина зустрічається із сучасним мистецтвом, а минуле стає джерелом натхнення для нових творчих історій.
Дякуємо всім, хто творить, навчається, досліджує та надихає!
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи













Участь у засіданні круглого столу «Школа під голубим небом» Василя Сухомлинського: від історії до сьогодення»

 6 жовтня у Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського НАПН України відбувся круглий «Школа під голубим небом» Василя Сухомлинського: від історії до сьогодення» до 108 річниці від дня народження педагога. Захід організували Національна академія педагогічних наук України відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України та Всеукраїнська асоціація Василя Сухомлинського в змішаному форматі.

​Основними питаннями, які обговорили, були:
- «Школа під голубим небом» Василя Сухомлинського як педагогічний феномен.
- Навчання й виховання в єдності з природою – головний концепт «Школи під голубим небом».
- Сучасні практики організації освітнього процесу просто неба.
- Закордонний досвід організації шкільної/позашкільної освіти в єдності з природою.
​Від музею участь у круглому столі взяла завідувачка сектору природи Руслана Джахман. Вона представила доповідь «Від музейної зали до природного простору: екологічні заходи просто неба в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Т. Легоцького».
​Сучасний музей дедалі більше виходить за межі традиційного уявлення про нього як простір експозиційних залів, вітрин та музейних предметів. Сьогодні музей є відкритим освітнім і культурним середовищем, здатним поєднувати історію, природу, науку та живе спілкування з відвідувачами. Особливо важливого значення набуває ця функція для природничо-краєзнавчої роботи, адже пізнання природи найкраще відбувається не лише через експонат, а й безпосередньо під час спостереження за живим природним середовищем.
​Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького має значний потенціал для проведення екологічних заходів просто неба. Територія музейного комплексу та замкового парку створює своєрідний природний простір, у якому можна поєднати музейну освіту з безпосереднім дослідженням навколишнього середовища.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи







Символ звитяги в музей: прапор бригади стане частиною музейної експозиції

 4 жовтня в Ужгороді урочисто відзначили День територіальної оборони України. Головні заходи дня присвятили воїнам 101-ї окремої бригади ТрО Закарпаття, які пройшли складний бойовий шлях від оборони Бахмута до виконання завдань на Харківщині, Запоріжжі, Донеччині, а нині тримають оборону на Сумщині та Донецькому напрямку.

Урочисті заходи об'єднали військовослужбовців, командування підрозділу, керівництво Закарпатської області (голову ЗОР Романа Сарая та заступника голови ОВА Олександра Музиченка), мера Ужгорода Богдана Андріїва, представників духовенства та громади міста. Офіційна частина розпочалася на головній площі міста. На знак поваги до подвигу бійців територіальної оборони стяг 101-ї бригади ТрО урочисто підняли на головний флагшток області та на будівлі обласної військової адміністрації (ОВА). Представники духовенства спільно з громадою помолилися за збереження життів воїнів, які боронять Україну, та їхнє якнайшвидше повернення додому, а також вшанували світлу пам’ять усіх полеглих Героїв-земляків.
Кращим бійцям бригади вручили високі державні та регіональні відзнаки й почесні грамоти за мужність, сумлінне виконання бойових завдань та вірність присязі. Також представники бригади вручили міському голові прапор та коїн підрозділу на знак вдячності за постійну підтримку від міста. Центральними вулицями Ужгорода пройшла піша хода. Під супровід військового оркестру військовослужбовці, ветерани та керівництво краю пронесли величний п'ятиметровий прапор 101-ї бригади ТрО. Хода завершилася на площі біля Закарпатської обласної філармонії яскравою музичною програмою-подякою захисникам.
Цього ж дня військовослужбовці 101-ї бригади ТрО у супроводі заступниці директора Департаменту культури Галини Ломпарт відвідали Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького. Вони оглянули Ужгородський замок, музейні експозиції та виставки, зокрема експозицію «За Україну, за її волю», де окремий розділ присвячено історії 101-ї бригади ТрО.
Наступного дня військовослужбовець Владислав Товтин за дорученням командування 101-ї бригади ТрО передав до музею прапор бригади. Директорка музею Ольга Шумовська подякувала військовослужбовцям, які навіть у складних умовах бойової обстановки, знаходячи хвилини для перепочинку, дбають про збереження історичної пам’яті та передають музею важливі свідчення сучасної війни.
Музейні предмети є важливим джерелом документування історії воєн, адже дають змогу глибше осмислювати події та зберігати їх для майбутніх поколінь. В умовах війни музейна експозиція стає вагомим інструментом збереження пам’яті про минуле й сучасність, а також формування та зміцнення національної ідентичності.
Після наукового опрацювання прапор поповнить музейну збірку та буде представлений в експозиції «За Україну, за її волю».
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії,
Меморільного музею-кімнати А. Волошина












Анонс

7 жовтня о 11:00 у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбудеться науково-освітній захід для дітей молодшого шкільного віку, присвячений Всесвітньому дню охорони місць проживання.

Карпати — це не лише мальовничі гори та густі ліси, а й домівка для багатьох диких тварин. Під час заходу діти дізнаються більше про мешканців Карпат, їхнє природне середовище та важливість його збереження.

На учасників чекає пізнавальна зустріч, цікаві факти про тварин та можливість по-новому поглянути на природу рідного краю.

📅7 жовтня;
⏰11:00;
📍Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького;

Запрошуємо маленьких дослідників вирушити у захопливу подорож світом дикої природи Карпат! 



Відзначаючи 135-річчя від Дня народження Йосипа Бокшая…

 Сьогодні, 2 жовтня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулася особлива подія — відкриття виставки одного експонату, присвяченої 135-річчю від дня народження відомого живописця і монументаліста, народного художника України та одного з фундаторів закарпатської школи живопису Йосипа Йосиповича Бокшая.

Головною окрасою заходу стала картина «Палаюче серце Ісуса» (1944). Особливість цієї події полягає в тому, що сакральний твір митця був уперше представлений широкому загалу. Відвідувачі музею отримали унікальну можливість побачити рідкісну сторінку творчої спадщини Йосипа Бокшая та простежити, як у його мистецтві гармонійно поєдналися глибокий духовний зміст, висока художня майстерність та традиції закарпатської школи живопису.
Організатором заходу виступив відділ науково-освітньої роботи музею, співробітники якого доповнили експозицію концептуальною інсталяцією, що розкриває життєвий шлях митця. Оскільки Бокшай насамперед визнаний майстер пейзажу, а закарпатський край асоціюється із величними горами, інсталяцію виконали у зелених кольорах — символ лісів та Карпат.
Сама композиція теж вибудувана у формі гори, яка уособлює сходження художника на творчий олімп. Біля її підніжжя відтворено період навчання за допомогою гіпсових фігур та світлин його вчителів Імре Ревеса й Ігнаца Рошковича. Далі розгортається шлях творчого розквіту й визнання, представлений символічними атрибутами художника — пензлями, тюбиками фарби, капелюхом та незмінною люлькою, а також портретами світових майстрів Джованні Баттіста Тьєполо, Фріца фон Уде та Жана-Етьєна Ліотара, які надихали Бокшая. На самій же вершині символічної гори, на радянській газеті «Правда» як своєрідним атрибутом тоталітарної епохи, стоїть Новий Завіт із вервицею. Це підкреслює, що, попри утиски й заборони радянської системи, християнська духовність та вірність власним переконанням завжди залишалися для митця найвищою цінністю.
Особливе зацікавлення викликала й представлена архівна кінохроніка 1962 року, знята в селі Новоселиця та надана Закарпатською обласною лікарнею, де Йосипа Бокшая зафільмовано під час гостювання у відомого лікаря Олександра Торбича.
Важливість цієї виставки важко переоцінити, адже за радянських часів сакральна творчість художника перебувала під суворою цензурною забороною, а його спадщину спрощували виключно до пейзажного жанру. Показ полотна «Палаюче серце Ісуса» повертає сучасникам справжній духовний вимір постаті Бокшая.
Організатори заходу висловлюють щиру подяку керівництву музею за підтримку, а також колегам за всебічне сприяння та допомогу у підготовці експозиції. Ця подія стала надзвичайно теплою та пам'ятною для всього колективу, адже серед музейників є і ті, кому випала честь знати Йосипа Йосиповича особисто. Виставка одного експонату триватиме впродовж тижня, тож музей запрошує всіх охочих завітати та торкнутися духовної спадщини видатного закарпатського Майстра.
Михайло Лесів, зав. відділу науково-освітньої роботи













У День учителя — зустріч із неймовірною молоддю в Ужгородському замку

 Сьогодні, 2 жовтня, у День учителя, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відвідали учні та вчителі Молодіжного театру-студії «Трикутник» із міста Мукачево.

Це була особлива зустріч, адже серед студійців — не лише мукачівські діти, а й молодь, яка нині тимчасово проживає в Мукачеві та приїхала з Харкова, Києва, Покровська, Бучі, Запоріжжя, Житомира та Дніпра.
На вході до Ужгородського замку юних відвідувачів особисто зустріла директорка музею Ольга Шумовська, яка провела для них екскурсію. З великим зацікавленням студійці відкривали для себе кожну залу, знайомилися з історією, культурою та традиціями Закарпаття через музейні артефакти, а також мали можливість взаємодіяти з інтерактивними експонатами.
Особливо цінним стало те, що ця екскурсія перетворилася на живий діалог. Молодь ставила запитання, ділилася власними враженнями, розповідала про свій досвід життя в нашому краї та активно долучалася до розмови. Саме такі щирі зустрічі допомагають відчути музей не лише як простір історії, а й як місце спілкування, відкриттів та нових емоцій.
А на завершення сталося ще одне дуже тепле момент. На прохання однієї з відвідувачок Ольга Шумовська залишила побажання для молоді в її особистому записнику.
Окрема подяка всім, хто долучився до організації цієї зустрічі, зокрема директору департаменту культури Закарпатської ОДА Євгену Тищуку, який особисто приєднався до екскурсії.
І, звичайно, у День учителя особливі слова вдячності тим, хто привів юних відвідувачів до музею — педагогам Молодіжного театру-студії «Трикутник», зокрема Вероніці Тищук та Вероніці Тищук. Дякуємо вам за вашу працю, турботу, натхнення та за те, що допомагаєте молоді розкривати свої таланти, пізнавати світ і творити власне майбутнє.
Бажаємо вам сил, невичерпного натхнення, вдячних учнів та якомога більше приводів пишатися результатами своєї важливої справи.
А учням бажаємо ніколи не втрачати свого ентузіазму, щирості та віри у власні сили. Завжди випромінюйте добро, бережіть свою допитливість і сміливо мрійте. Ми дуже щасливі зустрічати таку талановиту, відкриту та прекрасну молодь!
Ми щиро раді, що цього дня ви обрали саме наш музей і подарували нам можливість познайомитися з вами. Двері Ужгородського замку завжди відкриті для ініціативної, творчої та допитливої молоді!
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи








Секрети хижаків

 4 жовтня відзначають Всесвітній день тварин. Напередодні свята завідувачка сектору природи Руслана Джахман в експозиції «Природа Закарпаття» розповідала маленьким відвідувачам музею про диких мешканців наших лісів. Діти дізналися про цікаві факти про хижих ссавців, а також побачили рись євразійську, ведмедя бурого, вовка сірого, кота лісового та лисицю звичайну та довідалися, хто з цієї п’ятірки занесений до Червоної книги України. Також обговорили особливості їхньої поведінки, спосіб життя, живлення, пристосування до навколишнього середовища та роль у природних екосистемах.

​Особливий інтерес викликали маловідомі факти про рись євразійську та кота лісового. Обидва види належать до родини котячі й активні вночі. Кіт лісовий більший за домашнього кота, селиться в місцях, які добре прогріваються сонцем. Вони можуть схрещуватися з домашніми котами й це може призвести до втрати чистокровної популяції. Руслана Василівна закликала дітей бути відповідальними господарями для своїх домашніх улюбленців. Рись колись була поширеним видом у природі, але люди полювали на неї заради м’яса та хутра. Діти щиро здивувалися, коли почули, що плями на тілі в кожної особини свої й за ними їх науковці можуть ідентифікувати. Це можна сказати «паспорт» тварини. Всі охочі мали можливість розмалювати свою рись на листівці, а на пам’ять про розмову отримали наліпки від партнера музею Інституту еколого-релігійних студій.
Руслана Джахман
Завідувач сектору природи









«ІНТЕРЛЯЛЬКА. 20 НЕЗАБУТНІХ ФЕСТИВАЛІВ» — 20 фестивалів, 36 років історії

 Сьогодні, 1 жовтня, у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулося урочисте відкриття ретроспективної виставки «ІНТЕРЛЯЛЬКА. 20 НЕЗАБУТНІХ ФЕСТИВАЛІВ».

У виставковій залі представлено 36-річну історію найстарішого міжнародного фестивалю театрів ляльок України: архівні афіші, раритетні ляльки, елементи сценографії, світлини та пам’ятні матеріали, що зберігають історію 20 фестивальних едицій.
Цьогоріч «Інтерлялька» відзначає ювілей — двадцятий випуск, який традиційно об’єднує на Закарпатті театральні колективи з України та різних країн світу.
Започаткована 36 років тому, «Інтерлялька» провела свій перший фестиваль у 1990 році та за цей час стала найстаршим фестивалем театрів ляльок в Україні й однією з яскравих мистецьких візитівок Закарпаття. І ця історія продовжуватиметься — попереду нові фестивалі, нові постановки, зустрічі та незабутні театральні моменти.
Під час урочистого відкриття до присутніх звернулися почесні гості: Галина Ломпарт, заступниця директора департаменту культури; Мирослав Петій, директор-художній керівник Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Бавка»; та Ольга Шумовська, директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького.
У своїх виступах вони наголосили на важливості «Інтерляльки» для культурного життя Закарпаття, її багаторічній історії та особливій цінності мистецьких подій, які навіть у складні часи об’єднують людей навколо творчості, живого спілкування та спільних цінностей.
Та на цьому вечір не завершився. Після огляду експозиції всі охочі спустилися до підземель Ужгородського замку, де відбувся показ «ІРОД» за п’єсою відомого закарпатського драматурга Олександра Гавроша, поставленої у Закарпатському академічному обласному театрі ляльок «Бавка».
Постановка звертається до вічних тем морального занепаду, тиранії та влади, але водночас залишає глядачеві важливе послання надії та віри у духовне відродження.
Режисерка, заслужена артистка України Наталія Орєшнікова, у творчому тандемі зі львівською сценографкою Інессою Кульчицькою створили постановку з особливою сценічною мовою, оригінальною формою та глибоким символічним змістом.
Архетип вертепної драми тут стає своєрідним шляхом до роздумів про Храм душі, який кожна людина будує протягом свого життя.
У підземеллях лунали слова, музика та співи, а простір наповнювався особливою атмосферою. Поєднання історичних стін, світла, голосів та майстерної гри акторів створило момент, у якому глядачі могли повністю зануритися у сценічне дійство.
Фінал був особливо емоційним — глядачі зустріли акторів стоячи, віддаючи їм заслужену подяку за майстерність та пережиті емоції.
Щиро дякуємо всім, хто долучився до створення цього особливого дня: організаторам, творчій команді «Бавки», акторам, режисерам, сценографам, музейникам та кожному, хто своєю працею допомагає мистецтву Закарпаття жити й розвиватися.
Окрема подяка Закарпатському академічному обласному театру ляльок «Бавка» за багаторічну працю, розвиток театрального мистецтва в нашому краї та популяризацію української й закарпатської культурної спадщини. Саме завдяки таким ініціативам мистецтво залишається живим, доступним та близьким до людей.
У час, коли мистецтво набуває особливої сили, надзвичайно цінно мати простір для зустрічей, діалогу та творчості.
Сподіваємося, що Ужгородський замок ще не раз стане майданчиком для таких подій, об’єднуючи музей, театр, митців і глядачів.
Дякуємо за довіру та за можливість бути частиною цієї прекрасної історії.
Виставка триватиме протягом двох тижнів. Завітайте, щоб поринути у магічну історію «Інтерляльки»!
До нових зустрічей в Ужгородському замку!
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи








Вартові української землі»: у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї відкрили оновлену експозицію «За Україну, за її волю»

 1 жовтня 2026 року, до Дня захисників і захисниць України, у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбувся історико-просвітницький захід «Вартові української землі» та відкриття оновленої експозиції «За Україну, за її волю».

Під час історико-просвітницького заходу «Вартові української землі» завідувач відділу науково-освітньої роботи Михайло Лесів звернувся до студентів першого курсу юридичного факультету, розповівши про багатовікову історію боротьби українського народу за свободу, гідність і незалежність. Він наголосив, що в найскладніші періоди історії саме захисники й захисниці України ставали на оборону рідної землі та її майбутнього. Від княжих дружин до сучасних Сил оборони України покоління за поколінням українці передавали відповідальність за збереження державності, свободи та незалежності нашої країни.
Цього ж дня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулося відкриття оновленої експозиції «За Україну, за її волю». Співробітниками відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати А. Волошина експозицію було актуалізовано та доповнено новими матеріалами, що розповідають про події новітньої історії України та участь закарпатців у захисті держави.
Відкриття оновленої експозиції розпочалося хвилиною мовчання, як знак глибокої шани до всіх, хто віддав своє життя за Україну, її свободу та незалежність. До присутніх звернулася директорка музею Ольга Шумовська, наголосивши, на важливості збереження правди про події, які переживає Україна, та її передачі наступним поколінням. Вона зазначила, що за кожним експонатом, світлиною чи документом стоїть конкретна людська історія – мужності, жертовності та любові до України. Окремо Ольга Шумовська підкреслила важливість участі молоді в таких заходах, адже безпосереднє ознайомлення з музейними матеріалами допомагає глибше усвідомити ціну свободи та значення збереження історичної пам’яті. Вона подякувала студентам юридичного факультету, а також завідувачу кафедри теорії та історії держави і права Івану Перешу за участь у музейних заходах до Дня захисників і захисниць України.
Експозиція «За Україну, за її волю» охоплює події 2013 – 2026 років, від Євромайдану та Революції Гідності до повномасштабної російсько-української війни. Особливу увагу у ній приділено участі закарпатців у захисті України. Науково-інформаційні матеріали експозиції було оновлено та доповнено новими світлинами, предметами військового призначення, а також особистим військовим спорядженням Віктора Синька. Ці речі мають особливу цінність, адже вони є безпосередніми свідченнями подій сучасної війни. Музей прагне не просто показати їх відвідувачам, а зберегти через них пам’ять про конкретних людей, їхній шлях, службу, мужність і жертовність.
Особливо зворушливою частиною заходу стали розповіді матерів загиблих Героїв – Еріки Синько, Ірини Мельник та Кристини Гапак. Вони поділилися спогадами про своїх дітей, розповіли про їхні характери, життєві шляхи та любов до України. Такі особисті свідчення є надзвичайно важливими для музейної експозиції. Адже за історичними датами та подіями завжди стоять люди – батьки, сини, брати та друзі. Їхні історії допомагають відвідувачам відчути людський вимір війни та усвідомити справжню ціну свободи.
Важливим доповненням до експозиції стали прапори 503-го окремого батальйону морської піхоти де ніс службу її син Владислав та Луганського прикордонного загону, які передала музею Ірина Мельник. У цих предметах поєдналися історія військового підрозділу, особиста родинна пам’ять і сучасна боротьба за територіальну цілісність України.
Оновлена експозиція «За Україну, за її волю» покликана вшанувати захисників і захисниць України та зберегти пам’ять про Героїв, які віддали життя за нашу свободу. Вона також є важливим свідченням новітньої історії нашої держави, що дає можливість відвідувачам простежити події та зміни, які переживала Україна впродовж останніх років, і побачити їх через призму особистих історій закарпатців.
Представлені в експозиції світлини, документи, військові предмети та особисті речі захисників допомагають зберегти не лише факти, а й живу пам’ять про людей, які стали учасниками історичних подій. Кожен експонат має свою історію та нагадує про мужність, жертовність і незламність українців у боротьбі за свободу та незалежність.
Ігор Шніцер,
науковий співробітник відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати А. Волошина