«Код Незламності: історико-гуманітарний дискурс» у Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького

 14 вересня 2026 року, у стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького відбувся просвітницький захід під назвою «Код Незламності: історико-гуманітарний дискурс». До обговорення важливих питань історичної пам’яті та національної ідентичності у стінах музею долучилися учні старших класів Ужгородського наукового ліцею разом із вчителем історії Людмилою Матьовкою.

Просвітницьку зустріч відкрив старший науковий співробітник відділу новітньої історії Ігор Шніцер. У своїй доповіді науковець зосередив увагу на історичних випробуваннях, які впливали на формування українського суспільства, феномені людської стійкості та важливості збереження культурної спадщини й історичної пам’яті, особливо в умовах сучасних викликів. Окрему увагу було приділено питанню національної ідентичності, а саме тому, як історія, культура, мова, родинна пам’ять та усвідомлення власного коріння формують відчуття приналежності до спільноти. Учні мали можливість не лише слухати, а й долучатися до дискусії, висловлювати власні думки та ставити запитання.

Продовжив захід у музеї старший науковий співробітник відділу новітньої історії Василь Міщанин із доповіддю «Музейний код: як історія гартує незламність». Він наголосив, що війна, яку веде росія проти України, має на меті знищення української ідентичності, тому музеї стали першочерговими цілями агресора. Присутнім було представлено шокуючі факти масштабів катастрофи: станом на початок 2026 року понад 2000 об’єктів культурної інфраструктури пошкоджено або зруйновано, зокрема постраждали Національний музей Г. Сковороди, Маріупольський художній музей ім. А. Куїнджі, Іванківський історико-краєзнавчий музей, а нещодавно – Національний музей «Чорнобиль» та Національний художній музей України. Окрему увагу було приділено наймасштабнішому пограбуванню сучасності – мародерству на державному рівні, внаслідок якого понад 480 000 музейних предметів було незаконно вивезено до рф та окупованого Криму.

В умовах війни Закарпатський обласний краєзнавчий музей перетворився на стратегічний хаб і надійний тил, який регулярно надає свої зали для проєктів колег із постраждалих регіонів та допомагає вимушеним переселенцям віднайти історичну опору. Головний посил виступу – ворог може розбити стіни, але не здатний знищити нашу пам’ять.

Підбиваючи підсумки просвітницького заходу, директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького Ольга Шумовська наголосила на важливій місії музею у збереженні, осмисленні та передачі майбутнім поколінням історичного досвіду українців. За її словами, незламність полягає не лише у здатності вистояти перед складними випробуваннями, а й у збереженні історичної пам’яті, прагненні знати та розуміти власне минуле, берегти правду й передавати її наступним поколінням. Музей, на переконання Ольги Шумовської, є особливим простором, де історія оживає, перестає бути сукупністю дат та імен із підручника й набуває особистого та зрозумілого для кожного виміру. Саме через глибоке осмислення минулого, зазначила директорка, ми можемо краще усвідомити себе сьогодні, зрозуміти цінності, які нас об’єднують, і відповідальніше дивитися у майбутнє.

Зустріч стала простором для відкритого діалогу між музейниками, педагогами та молоддю, адже саме через такі розмови формується живе й відповідальне ставлення до історії. Дякуємо юним ліцеїстам та педагогам за щирий інтерес до історії та активну участь у дискусії.

Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького й надалі продовжує реалізовувати просвітницькі ініціативи, спрямовані на популяризацію історико-культурної спадщини краю, розвиток критичного мислення та формування у молодого покоління усвідомленого ставлення до національної пам’яті.

Василь МІЩАНИН,

Ігор ШНІЦЕР,

старші наукові співробітники відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати ім. Августина Волошина Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького

Осінній вечір в Ужгородському замку

 Осінній вечір в Ужгородському замку має свій особливий, майже відчутний на дотик шарм. Коли літня спека спадає, а старовинний дворик занурюється у перші прохолодні сутінки, кам'яні мури фортеці наче оживають. Саме в такій атмосфері відбувся 12 вересня концерт вокальної формації «Піккардійська Терція». Це культовий український вокальний гурт, який уже понад тридцять років є візитівкою українського акапельного співу. Створена 24 вересня 1992 року у Львові, формація пройшла шлях від студентського гурту до лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка та заслужених артистів України. Унікальність колективу полягає в тому, що вони не просто співають без інструментального супроводу (а капела), а здатні своїми голосами майстерно імітувати звуки найрізноманітніших музичних інструментів – від духових до перкусії.

Виступ вокальної формації «Піккардійська Терція» – це унікальний мистецький вечір, де багатовікова історія зустрічається із чистою магією людського голосу. Внутрішній дворик старовинної фортеці, в якій розміщується Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького, перетворюється на відкритий акустичний майданчик із неймовірною атмосферою. Старі кам'яні мури, які бачили століття історії, стають природними резонаторами для бездоганного акапельного співу легендарного львівського колективу. Музична програма «Піккардійської Терції» під куполом вечірнього ужгородського неба дарує слухачам справжню палітру емоцій.

Концерт у стінах замку зібрав багато поціновувачів якісної музики – як місцевих жителів, так і гостей Закарпаття. Коли сонце ховається за замкові вежі, а простір наповнюється багатоголоссям без жодного інструментального супроводу, виникає відчуття повної гармонії та затишку. Осінь додає цій події неповторних візуальних та емоційних акцентів. Прохолодне вечірнє повітря стає густішим, завдяки чому унікальні голоси «піккардійців» звучать ще чіткіше, глибше та проникливіше, розлітаючись луною поміж замкових галерей. Програма осіннього концерту підбирається з особливим настроєм – вона коливається між світлою ностальгією, глибокою лірикою та зігріваючим затишком.

Відсутність інструментів створює ефект прямого зв'язку між артистами та слухачами. Здається, ніби музика народжується безпосередньо тут і зараз, зігріваючи серця присутніх. Між піснями учасники формації діляться теплими спогадами, жартують та розмовляють із глядачами, перетворюючи великий концерт на дружні посиденьки у колі близьких людей.

Коли наприкінці вечора весь замковий двір в унісон підспівував «Червону калину», межа між сценою та залом остаточно зникала. Осінній концерт «Піккардійської Терції» в Ужгороді залишив довгий і теплий післясмак надовго.

Михайло Джахман,

завідувач відділу новітньої історії,

Меморільного музею-кімнати А. Волошина

З Київщини до Закарпаття: робочий візит із культурною зупинкою в музеї

 Сьогодні, 11 вересня, до Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького завітала делегація Фастівської районної державної адміністрації Київської області, яка перебуває в Ужгороді з робочим візитом.

Нам надзвичайно приємно, що серед насиченої робочої програми гості знайшли час, аби відвідати наш музей та познайомитися з його історико-культурною спадщиною. Для делегації була організована оглядова екскурсія експозиціями Ужгородського замку, під час якої гості мали можливість простежити історію Закарпаття від найдавніших часів до сьогодення, а також дізнатися більше про історію самого замку та його роль у розвитку краю.

До екскурсії приєдналася директорка музею Ольга Шумовська, яка детальніше розповіла про представлені експозиції, музейні проєкти, особливості роботи закладу та сучасні підходи до збереження й популяризації культурної спадщини.

Під час екскурсії гості ознайомилися з експозиціями, присвяченими різним сторінкам історії та культури Закарпаття: від археологічних пам’яток та історичних залів до етнографії, народної культури й традицій нашого краю. Окрему увагу було приділено експозиції, присвяченій російсько-українській війні, яка зберігає пам’ять про сучасні події та героїзм українського народу.

Водночас музейні експозиції сьогодні — це не лише артефакти, представлені у вітринах. Наші зали дедалі більше доповнюються інтерактивними елементами, які допомагають відвідувачам глибше зануритися в історичний матеріал, побачити його по-новому та відчути безпосередній зв’язок минулого із сучасністю.

Ми щиро радіємо кожному гостю, який переступає поріг нашого музею, адже такі зустрічі — це можливість не лише розповісти про Закарпаття, його історію та культуру, а й налагодити нові контакти, обмінятися досвідом та відкривати одне одному різні куточки України.

Дякуємо делегації Фастівської районної державної адміністрації Київської області за візит, увагу до нашої роботи та за те, що під час перебування в Ужгороді обрали час для знайомства з музеєм. Для нас це справді цінно й важливо.

Будемо раді зустріти вас знову та сподіваємося, що ця зустріч стане лише першою з багатьох. Двері нашого музею завжди відкриті для нових зустрічей, цікавих розмов і спільного пізнання історії.

Неллі Гасинець,

ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи

Цінне поповнення наукової бібліотеки музею до Дня Ужгорода

 Сьогодні, 11 вересня, напередодні Дня Ужгорода, наукова бібліотека Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького поповнилася ще одним цінним виданням — другим номером журналу Varosh «Архітектура Ужгорода».

Дуже символічно, що саме напередодні свята міста головна редакторка журналу Галина Гичка подарувала примірник видання нашому музею. Для нас особливо приємно, що серед матеріалів журналу є тексти та світлини, пов’язані з Ужгородським замком — місцем, яке є невід’ємною частиною історії та архітектурного образу нашого міста.

«Архітектура Ужгорода» — це більше, ніж журнал про будівлі. Це сучасний мистецький та культурно-просвітницький проєкт, який пропонує по-новому поглянути на міський простір через історії знакових споруд, архітектурні деталі та людей, які досліджують, зберігають і популяризують архітектурну спадщину Ужгорода.

Водночас це видання стало одним із майданчиків, де розпочалася співпраця нашого музею та Varosh. На шпальтах журналу вже знаходять своє місце окремі дослідження науковців музею, присвячені історичній та культурній спадщині Закарпаття. Для нас важливо, що результати музейної наукової роботи отримують можливість бути представленими широкій аудиторії та відкривати читачам маловідомі сторінки історії нашого краю.

Окрему цінність виданню надає його міжнародний формат — журнал має також англомовну версію, завдяки чому історії та архітектурна спадщина Ужгорода можуть бути представлені ширшій іноземній аудиторії.

Для музейної наукової бібліотеки такі видання мають особливе значення. Вони стають частиною джерельної бази, до якої зможуть звертатися дослідники, музейні працівники, студенти та всі, хто цікавиться історією й культурою нашого міста.

Щиро дякуємо Галині Гичці та всій команді Varosh за цей цінний подарунок, за увагу до культурної спадщини Ужгорода та за важливу співпрацю, яка допомагає популяризувати наукові дослідження, історію та культурне надбання Закарпаття.

Нехай такі видання зберігають історію міста, відкривають її нові сторінки та допомагають нам ще уважніше дивитися на Ужгород, який щодня живе поруч із нами.

Неллі Гасинець,

ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи

Футбольна історія, що стає надбанням громади (відео)

 

Футбольна історія, що стає надбанням громади

 Відомий закарпатський та український футболіст, суддя, тренер Томаш Пфайфер сьогодні надав для експонування свої нагороди та деякі архівні матеріали до Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.

Унікальна колекція спортивних реліквій тепер буде доступна кожному шанувальнику гри. Футболіст вирішив увічнити пам’ять про визначні моменти своєї кар'єри, передавши для експонування до нашого музею предмети які довгий час зберігав вдома.

Виставку музею «Відлуння першого свистка» доповнили майже двома десятками унікальних артефактів: медалі за перемоги у чемпіонатах та кубкових протистояннях, що відображають ключові тріумфи спортсмена та друковані матеріали з легендарних домашніх та виїзних матчів, які містять багато цінної інформації. За словами самого футболіста, зберігати такі речі вдома в коробках – це позбавляти молодь можливості надихатися великими перемогами. Кожен кубок та кожна програмка – це жива історія українського футболу, яка тепер допомагатиме виховувати нові покоління чемпіонів.

Передача особистих спортивних архівів до музеїв – це поширена світова практика, яка допомагає зберігати футбольну ідентичність. Свого часу подібні кроки робили як світові зірки так і легенди українського футболу. Тепер цю естафету пам'яті підтримав і наш земляк. Отримане музеєм зібрання унікальне тим, що воно охоплює весь шлях футболіста: від перших кроків у дитячо-юнацькій школі до матчів найвищого професійного рівня.

Томаш Йосифович Пфайфер – легенда закарпатського футболу – народився 27 вересня 1942 р., відомий український футболіст, тренер та футбольний суддя всесоюзної категорії. Він є майстром спорту СРСР (1964) та автором унікального гола у ворота видатного воротаря Лева Яшина. Томаш Пфайфер розпочинав свій шлях у футболі на ужгородській галявині Лиса гора. Протягом 11 років професійних виступів (з 1962 по 1972 рік) він грав на позиціях півзахисника та нападника.

Футболіст протягом кар’єри грав за такі клуби: «Верховина» / «Говерла» (Ужгород) – рідний клуб, у складі якого він став віце-чемпіоном УРСР 1972 року (перша зона другої ліги класу «А»); СКА (Львів) – тут він провів шість яскравих сезонів, сформувавши одну з найсильніших атакувальних ліній команди. У 1964 році дійшов до чвертьфіналу Кубка СРСР, а у 1965 році став чемпіоном СРСР у класі «Б»; «Авангард» (Тернопіль) та СКА (Одеса).

Загалом за кар'єру він зіграв 343 лігові матчі та забив 50 голів. Також з 1962 по 1964 рік захищав кольори збірної УРСР, але через важку травму був змушений рано завершити кар'єру гравця. Після завершення ігрової кар'єри Томаш Йосифович присвятив себе тренерській та суддівській роботі. Пропрацював футбольним арбітром 16 років. Отримав звання судді всесоюзної категорії (1986). Відсудив понад 60 матчів як головний арбітр у полі та близько 100 поєдинків (зокрема 64 матчі вищої ліги СРСР) як лайнсмен. У серпні 1982 року очолив ужгородське «Закарпаття», яке перебувало на останньому місці в турнірній таблиці другої ліги, та зумів вивести команду з кризи. Протягом тривалого часу працював директором ДЮСШ «Спартак» в Ужгороді, а також очолював однойменний ужгородський стадіон «Спартак»

Директорка музею Ольга Шумовська висловила глибоку вдячність спортсмену за такий жест і запевнила, що всім переданим предметам забезпечать належні умови зберігання та безпеки.

Михайло Джахман,

завідувач відділу новітньої історії,

Меморільного музею-кімнати А. Волошина

Презентація книги "Екзоти Ужгорода" в Ужгородському замку (відео)

 

Презентація книги "Екзоти Ужгорода" в Ужгородському замку

 Ужгород - це місто з багатовіковою історією, де кожна старовинна будівля, вулиця і навіть дерева мають свої таємниці. У вересні воно відзначає День народження. Сьогодні в музеї розпочали цикл заходів до Дня міста презентацією книги "Екзоти Ужгорода". Модератор заходу Руслана Джахман відзначила важливість видання, яке дає можливість краще пізнати природу Ужгорода, зокрема дерева, які прикрашають ужгородські вулиці. Директор музею Ольга Шумовська нагадала про те, що завдяки військовим ЗСУ ми можемо працювати, відзначати День міста, збиратися на такі зустрічі й закликала вшанувати хвилиною мовчання воїнів, які віддали своє життя за Незалежність України.

Автор книги професійний гід Юрій Яновський розповів про ідею та структуру книги, яка написана у формі путівника містом, який знайомить із 45 видами дерев. Про кожне дерево є наукова інформація та нарис про його походження, легенди тощо. За допомогою Qr коду можна побачити місце, де воно сфотографоване. Також автор розповів коротку історію про озеленення міста.

Родзинкою презентації стала екскурсія замковим парком від автора книги. Відвідувачі познайомилися з такими екзотичними деревами, як псевдотсуга Мензіса, тамарикс, сумах оцтовий, софора японська...

Книга "Екзоти Ужгорода" - це чудовий подарунок для ужгородців та гостей міста. З нею можна досліджувати дерева, які цікаві в будь-яку пору року.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Про естетику румунського строю розповіли у краєзнавчому музеї (відео)

 

Про естетику румунського строю розповіли у краєзнавчому музеї

 8 вересня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулася зустріч «Естетика румунського строю», присвячена особливостям традиційного румунського одягу та вишивки, а також відображенню українсько-румунських культурних взаємозв’язків у традиційному вбранні Закарпаття. Захід розпочали з хвилини мовчання на знак вшанування пам’яті тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Звертаючись до присутніх, директор музею Ольга Шумовська наголосила на тому, що Україна та Румунія мають спільний історико-культурний простір, а Закарпаття – особливий регіон, де впродовж століть перетиналися різні культури, традиції та мистецькі впливи. Поруч із українцями тут живе численна румунська громада, а українсько-румунські культурні контакти є важливою складовою багатокультурної спадщини нашого краю.

Вона зазначила, що висвітлення спільної культурної спадщини, представлення її багатства та різноманіття, а також збереження й популяризація культурних надбань різних громад є одним із важливих завдань музею. Саме такі зустрічі дають можливість не лише глибше пізнати культуру сусідньої країни, а й побачити взаємозв’язки та спільні риси, що формувалися впродовж тривалого історичного співіснування народів Закарпаття.

Модератор заходу, завідувач сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова відзначила, що подібні заходи – чудова можливість не тільки висвітлити одну із сторінок історії й культури нашого краю. Це ще й шанс відкривати щось нове, дізнаватися більше про спільну українсько-румунську спадщину. Із особливостями румунської вишивки та традиційного костюму, а також переплетеннями українсько-румунських традицій, що знайшли своє відображення в одязі, присутніх ознайомила Марія Левицька, дослідниця закарпатської вишивки.

Саме крізь ці питання Марія Левицька запропонувала поглянути на традиційний румунський стрій – через його орнамент, колір, форму та техніки виконання, водночас простежуючи художні й культурні перегуки із традиційним одягом Закарпаття.

На прикладі румунського строю зі своєї колекції лекторка ознайомила присутніх з особливостями вишивки та оздоблення, кольоровою гамою, характерними елементами традиційного костюма. Окремо розповіла про особливості формування приватних колекцій традиційного одягу, процес пошуку та збору автентичних речей і труднощі, які супроводжують цю роботу.

Лекція була особливою ще й тому, що сьогодні гості музею мали можливість не лише слухати. Пані Марія представила давні традиційні сорочки зі своєї колекції, які можна було роздивитися безпосередньо – звернути увагу на техніку виконання, орнамент, дрібні деталі вишивки, крій, фактуру та поєднання кольорів. Серед цих зразків – і закарпатські сорочки. І саме їхнє порівняння з румунським традиційним вбранням дозволило побачити цікаві художні перегуки, спільні риси та водночас особливості кожної традиції. Адже традиційний стрій – це не просто одяг. Це своєрідна мова культури, у якій говорять колір, форма, орнамент і спосіб виконання. Іноді ця мова може розповісти про минуле не менше, ніж писемне джерело.

Серед почесних гостей заходу був консул Румунії в Солотвині Артур Цвентарний - Consulatul României la Slatina. Звертаючись до присутніх, пан консул наголосив, що українсько-румунські контакти мають багатовікову історію, а культури двох народів мають чимало спільного. Він підкреслив важливу роль музею у збереженні та представленні цієї спільної спадщини: саме музей є тим місцем, де особливо виразно можна побачити культурні взаємозв’язки, пізнати історію та побачити матеріальні свідчення традицій наших народів. Збережені в музейних колекціях предмети дають можливість не лише досліджувати минуле, а й відкривати те, що об’єднує українську та румунську культури сьогодні. Тільки пам’ятаючи своє минуле, ми можемо йти в майбутнє. Пан консул також висловив надію на якнайшвидше припинення війни та встановлення справедливого й тривалого миру, наголосивши на підтримці Румунією українського народу в його боротьбі за свободу та незалежність.

Сьогоднішня зустріч позначена ще однією важливою подією – до музейної колекції передали румунський народний костюм, зібраний Марією Левицькою. Для музею це не лише цінне поповнення фондів, а й можливість зберегти та представити широкій аудиторії частину традиційної культури румунської громади Закарпаття.

Приємним доповненням до зустрічі став музичний супровід відомого скрипаля Сергія Пічкаря. Мелодії у його виконанні створили особливу атмосферу заходу, додали зустрічі теплоти, камерності та затишку, органічно доповнивши розмову про традиційну культуру та мистецтво.

Зустріч «Естетика румунського строю» стала не лише розмовою про традиційний одяг і вишивку, а й можливістю побачити культурні зв’язки, які протягом століть формували особливе багатокультурне середовище Закарпаття. Адже збереження таких зв’язків, їх дослідження та популяризація – це важливий крок до глибшого взаєморозуміння та розвитку українсько-румунського культурного діалогу.

Василина Палинчак-Кутузова

завідувач сектору етнографії