День рисі: таємниці лісової кішки
11 червня відзначають Міжнародний день рисі. Сьогодні маленькі відвідувачі завітали до музею, щоб довідатися більше про цю таємничу кішку. Завідувачка сектору природи Руслана Джахман розповіла їм, що рись належить до родини котячих, але набагато більша за звичних для нас домашніх котиків. У нашій природі вона трапляється в Карпатах та на Поліссі. Загалом в Україні близько півтисячі особин, а в минулому ця тварина була досить поширеною у європейських лісах. Колись вона гуляла й подвір’ям Ужгородського замку. «Якби ви прийшли сімдесят років тому до музею, то ви могли б зустріти живу рись. Майже рік вона тут жила, а потім втекла до лісу», – розповідала дітям Руслана Василівна. Цей факт їх дуже здивував.
Рись занесена до Червоної книги України і є рідкісним видом, тому потребує додаткових досліджень. Саме з цією метою Ужанський НПП бере участь у Міжнародному транскордонному Українсько-Словацько-Польському проєкті LECA «Співжиття заради збереження» у партнерстві з WWF і Технічним університетом у Зволені (Словаччина). Під час заходу учасники переглянули відео з фотопасток, які встановлені в Ужанському НПП, а в експозиції «Природа Закарпаття» побачили таксидермічну скульптуру рисі.
Після наукової частини почалося найцікавіше: ігри та завдання, які підготувала для них таємнича рись. Дітки створювали листівки й таким чином дізналися, які ще тварини живуть в лісах Закарпаття, грали в гру «Правда-неправда» і складали пазл-карту «Україна», яку розмалювали учні ужгородських закладів міста під час акції «Україна очима дітей», яку організувало Управління Освіти Ужгорода. Карту виготовив і передав до музею Андрій Доніченко (голова громадської організації «Паралельний світ»). Це був досить тривалий процес, але вони справилися й на складеній карті показали області, в яких зустрічається рись євразійська.
Ось так весело, корисно й пізнавально можна проводити канікули в музеї: гратися й дізнаватися щось нове. Запрошуємо вас долучатися до наших заходів та пізнавати природу рідного краю разом із нами.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи
Ужгородський замок радо прийняв юних учасників конкурсу «Легенди Карпат»
11 червня Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відвідала велика група учнів та викладачів мистецьких шкіл Мукачівського району – учасників конкурсу образотворчого та декоративного мистецтва «Легенди Карпат» 2026 року.
Конкурс проводиться з метою підтримки та розвитку мистецької освіти, початкового образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, а також удосконалення професійної майстерності викладачів. Для гостей музею була організована безкоштовна екскурсія найцікавішими експозиціями, що розкривають багату історію та культурну спадщину нашого краю.
Під час відвідування учасники мали змогу ближче познайомитися з унікальними музейними колекціями, археологічними знахідками, історичними артефактами та сучасними мультимедійними експонатами, які допомагають по-новому відкривати сторінки минулого та роблять знайомство з історією більш захопливим і доступним.
Для нашого музею надзвичайно важливо приймати молодь, яка цікавиться мистецтвом, історією та культурою рідного краю. Саме такі зустрічі сприяють збереженню історичної пам’яті, надихають на творчість та допомагають відкривати нові грані культурної спадщини Закарпаття.
Щиро дякуємо нашим гостям за цікавість до музею, активність та теплі враження від відвідування. Нам завжди приємно вітати допитливих і творчих відвідувачів у стінах Ужгородського замку.
До нових зустрічей!
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи
«Історія у гербах: шляхетні роди та їх володіння» — подорож у світ родової символіки Закарпаття
10 червня в стінах Ужгородського замку відбулася тематична екскурсія до Всесвітнього дня геральдики «Історія у гербах: шляхетні роди та їх володіння». Захід дав можливість відвідувачам відкрити для себе захопливий світ середньовічних символів та простежити, як через герби відображалися походження роду, його влада, політичні амбіції, військова слава та культурна спадщина.
Особливу увагу під час екскурсії було приділено роду Другетів — одній із найвпливовіших аристократичних династій Закарпаття, яка протягом кількох століть володіла значними територіями Ужанського комітату та визначала політичне життя краю. Учасники заходу дізналися про особливості їхнього родового герба із зображенням семи птахів, які більшість дослідників пов’язують із дроздами, хоча питання точного визначення цих птахів і сьогодні залишається предметом наукової дискусії.
Окрему увагу було приділено збереженому опису старовинного герба Другетів, який колись знаходився над головним входом до замкового палацу. Над воротами до стіни була вмурована майже квадратна кам’яна плита з рельєфним гербовим зображенням. У 1884 році видатний закарпатський краєзнавець, засновник музейної справи на Закарпатті Тиводар Легоцький у науковому журналі «Турул» опублікував детальний опис цієї пам’ятки та виконав її точний малюнок. На плиті було зображено геральдичний щит, розділений навпіл стрічкою із трьома пряжками: у верхній частині розміщувалися чотири птахи, а в нижній — три, усі повернуті у правий геральдичний бік. Верх композиції прикрашав рослинний орнамент зі стилізованого листя. Вже наприкінці ХІХ століття плита перебувала у пошкодженому стані, а в 1930-х роках збереглася лише її верхня частина з чотирма птахами та пряжками. Імовірно, руйнування нижньої частини було пов’язане з облаштуванням металевого піддашка над кам’яним карнизом у період, коли в замку діяла Ужгородська духовна семінарія Мукачівської греко-католицької єпархії.
Під час екскурсії також було розглянуто можливий зв’язок Другетів з італійським лицарем Друго де Мерлото, представником старовинного роду германського походження. Його родовий герб містив зображення восьми срібних мерлетів — геральдичних птахів, що дозволяє дослідникам проводити паралелі між символікою обох родин.
Не менш цікавим став огляд герба графського роду Берчені, який походив із Верхньої Угорщини та досяг найбільшої могутності у XVII столітті. Учасники екскурсії ознайомилися зі значенням його головних символів — графської корони, хрестів та єдинорога. Ці елементи відображали високий соціальний статус роду, його відданість християнській традиції, військову честь, мужність та ідеали шляхетності.
Окремий розділ екскурсії був присвячений князівському роду Ракоці — одній із найвпливовіших магнатських родин Центрально-Східної Європи. Відвідувачі дізналися про еволюцію їхнього герба, центральними елементами якого були колесо та птах із перснем або гілкою у дзьобі, а також про доповнення композиції символами князівської влади Семигородського князівства.
Окрім того, під час екскурсії не оминули увагою і постать останнього графа в історії Ужгородського замку — Ференца Дюлої. Його складний родовий герб став яскравим прикладом того, як представники дрібної угорської шляхти, поступово просуваючись суспільною та службовою ієрархією, завдяки вдалим династичним шлюбам, розширенню земельних володінь та зміцненню власного становища набували права на нові геральдичні елементи. Таким чином, герб перетворювався на своєрідний літопис роду, у якому відображалися походження, життєвий шлях, соціальне піднесення та здобутки його власника.
Тематична екскурсія стала нагодою поглянути на історію Закарпаття через мову геральдики — особливу систему знаків, у якій закодовані пам’ять про походження родів, їхні володіння, політичний вплив та роль у розвитку нашого краю.
Щиро дякуємо всім учасникам, які долучилися до тематичної екскурсії та разом із нами відкривали таємниці старовинних гербів. Запрошуємо відвідувачів і надалі брати участь у науково-освітніх заходах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького та продовжувати відкривати багату історичну спадщину Ужгородського замку.
Михайло Лесів,
завідувач відділу науково-освітньої роботи
Група військовослужбовців відвідала Ужгородський замок
9 червня Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького відвідала група військовослужбовців. Для гостей була організована екскурсія найцікавішими залами музею.
Під час відвідування військовослужбовці мали змогу ближче познайомитися з історією та культурою нашого краю, оглянути музейні експозиції, унікальні артефакти, а також сучасні мультимедійні дошки та інтерактивні експонати, що доповнюють оновлені виставки музею.
Для нашого музею дуже важливо приймати різні групи відвідувачів, адже кожна така зустріч є можливістю поділитися історією та культурною спадщиною Закарпаття. Особливо приємно, коли серед наших гостей є військовослужбовці, які, попри надзвичайно відповідальну та складну роботу, знаходять час для знайомства з історією та культурою регіону.
Щиро дякуємо нашим захисникам і захисницям за їхню щоденну працю, мужність і відданість своїй справі. Саме завдяки їм музей має можливість працювати, приймати відвідувачів, реалізовувати нові проєкти та продовжувати зберігати й популяризувати культурну спадщину Закарпаття.
Дякуємо за службу та завжди раді бачити вас у стінах нашого музею!
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи
Таємничий світ сов у музеї
Майстер-класом та онлайн-спостереженням за сипухою ми завершили в музеї цикл заходів, присвячених Дню охорони навколишнього середовища. Незвичний вигляд сов здавна цікавили й захоплювали людину. Щоб більше дізнатися про цих дивовижних птахів, до музею завітали майбутні третьокласники Ужгородського греко-католицького приватного ліцею «Теобенд», які навчаються в класі «Ливан».
Завідувачка сектору природи Руслана Джахман розповіла про види сов, які зустрічаються на Закарпатті та цікаві факти про них. Особливий інтерес викликала розповідь про пристосування сов до нічного способу життя, безшумний політ, гострий слух і надзвичайний зір. Діти довідалися також про те, що найбільшим серед сов є пугач, а найменшим – сичик-горобець. Сплюшка євразійська відлітає в теплі краї, а сова сіра, вухата та сичі залишаються. В холодні зими може залетіти й улюблениця Гаррі Поттера біла полярна сова. Під час заходу всі мали можливість заглянути в гніздо найкрасивішої сови сипухи й побачити, що там відбувається, адже із гніздової скриньки, яка розташована в селі Велика Бакта ведеться онлайн-трансляція. Учні побачили аж 7 пташенят, які відрізнялися між собою. Старші вже з пір’ям, а молодші ще в пушку.
Після розповіді кожен охочий виготовив собі сову з картону на згадку про гарно проведений час, а завершили захід в експозиції, де шукали й рахували сов.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи
Онлайн-навчання в рамках Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021–2027
8 червня 2026 року науковий співробітник Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького Ігор Шніцер долучився до онлайн-навчання, організованого в рамках Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021–2027. Захід був присвячений особливостям реалізації Фонду Малих Проєктів за Пріоритетом 4 «Співпраця» та об’єднав представників установ, організацій і потенційних бенефіціарів з прикордонних регіонів України та Польщі.
Навчальна програма складалася з двох тематичних блоків. Під час першої сесії учасники ознайомилися із загальними правилами функціонування Фонду Малих Проєктів, територією підтримки, критеріями прийнятності бенефіціарів, вимогами до партнерства та видами діяльності, що можуть отримати фінансування в межах Пріоритету 4. Особливу увагу було приділено питанням розвитку транскордонної співпраці між установами культури, освіти, громадськими організаціями та органами місцевого самоврядування.
У другому блоці навчання експерти детально розглянули практичні аспекти реалізації малих проєктів. Учасники отримали інформацію щодо формування бюджету проєкту, правил визначення прийнятних витрат, розробки індикаторів результативності, роботи з генератором заявок і звітів, а також критеріїв оцінювання проєктних пропозицій. Окремий акцент було зроблено на вимогах до інформаційної та промоційної діяльності в межах проєктів, що фінансуються Програмою Interreg NEXT Польща – Україна 2021–2027.
Завершальним етапом заходу стала сесія запитань і відповідей та індивідуальні консультації, під час яких учасники мали можливість отримати фахові роз’яснення щодо підготовки власних проєктних ініціатив та участі у конкурсах Фонду Малих Проєктів.
Участь у такому навчанні сприяє підвищенню професійної компетентності працівників музею у сфері міжнародного проєктного менеджменту та відкриває нові можливості для розвитку транскордонної культурної співпраці. Отримані знання стануть корисними для підготовки майбутніх проєктних заявок, спрямованих на збереження та популяризацію історико-культурної спадщини Закарпаття, розширення міжнародних партнерств і залучення додаткових ресурсів для розвитку музейної справи.
Ігор Шніцер,
науковий співробітник
Тематична екскурсія до Всесвітнього дня геральдики «Історія у гербах: шляхетні роди та їх володіння»
10 червня о 15:00 в Ужгородському замку відбудеться тематична екскурсія до Всесвітнього дня геральдики «Історія у гербах: шляхетні роди та їх володіння».
Під час екскурсії відвідувачі дізнаються про походження та символіку різних фамільних гербів, історію найвідоміших шляхетських родів Закарпаття, а також про їхні володіння, вплив на розвиток краю та сліди, які вони залишили в його історичній спадщині.
Ужгородський замок
Початок о 15:00
Вартість участі — за вхідним квитком до музеюЗапрошуємо всіх охочих відкрити для себе захопливий світ геральдики та поглянути на історію крізь призму старовинних гербів.
Птахи Ужгородського замку: серпокрилець чорний
7 червня відзначають Всесвітній день серпокрильця. Це свято започаткувала організація «Серпокрильці без кордонів» у 2019 році з метою привернути увагу до цих унікальних птахів, оскільки їхня популяція зменшується. Дату обрали таку, щоб була зручною для обох півкуль та всіх видів серпокрильців світу.
Родина Серпокрильцеві налічує більше сотні видів. В Україні є два – серпокрилець чорний та білочеревий. Ці птахи останніми прилітають із теплих країв, коли вже тепло й достатньо комах. Цього року вони трохи запізнилися. Серпокрильці чорні до Ужгородського замку повернулися в другі вихідні травня, якраз коли відзначали День мігруючих птахів. Галасливі зграйки чорних птахів одразу заявили про себе голосними криками.
Серпокрильці часто літають в одній компанії з ластівками, тому дехто їх так і називає. На перший погляд, це дуже схожі птахи, хоч систематично ці види належать до різних рядів. Серпокрилець чорний – єдиний представник ряду Серпокрильцеподібні на Закарпатті, а ластівки належать до ряду Горобцеподібні. Серпокрилець помітно більший від ластівки, загальне оперення в нього темно-буре, на фоні блакитного неба виглядає геть чорним. У всіх видів ластівок низ тулуба білий або світло-сірий. Зараз серпокрильці поширені у населених пунктах. Вони облаштовують свої гнізда на високих будівлях, дзвіницях, замкових спорудах. Облюбували й Ужгородський замок. Для будівництва свого затишного куточка їм потрібні щілини в стінах, під дахом тощо. Все менше таких місць залишається, тому в багатьох європейських країнах для них встановлюють штучні гніздівлі.
Серпокрильці, на відміну від ластівок та інших дрібних птахів, ніколи не сідають на електричні дроти або гілки дерев. Більшість часу ці птахи перебувають у повітрі. Вони все роблять на льоту: живляться, п’ють воду, збирають гніздовий матеріал і, навіть можуть подрімати та спарюватися. Період насиджування яєць у них триває протягом 11-16 днів. Самець і самка по черзі висиджують пташенят, які досить довго перебувають у гнізді – до 40 днів, а якщо погода несприятлива, то й довше. Якщо довго йдуть дощі, то птахам стає дуже важко, адже вони живляться тільки комахами в повітрі, які в холодні дні не літають. Тоді серпокрильці впадають у стан заціпеніння. В них знижується температура тіла, сповільнюється серцебиття й дихання. В такому стані дорослі особини можуть перебувати чотири дні, а пташенята – десять. Коли погода покращується, вони дуже швидко відновлюються.
На початку серпня серпокрильці уже покидають Закарпаття і в парку стає тихіше й сумно без цих гучних птахів. Але зараз ще є два місяці, щоб спостерігати за їхніми постійними маневрами. Вони так швидко літають, що сфотографувати ми їх не встигли, тому пропонуємо вам чудове зображення серпокрильця чорного на малюнку талановитого художника Ігоря Землянських.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи
Підписатися на:
Дописи (Atom)