Андраш Комаромі: повернення імені видатного дослідника до історичної пам’яті Закарпаття

 17 листопада у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького відбулася лекція, присвячена життю, науковій діяльності та творчій спадщині Андраша Комаромі — історика, архіваріуса, літературознавця, члена-кореспондента Угорської академії наук, який зробив вагомий внесок у дослідження історії Угорщини та Закарпаття.

Проведення таких заходів є важливою складовою музейної науково-просвітницької діяльності, адже вони дають можливість відкривати широкому загалу імена діячів, які з різних причин залишилися недостатньо відомими в історичній пам’яті нашого краю, а також привертати увагу до наукової спадщини, що й сьогодні має значну дослідницьку цінність.
Під час лекції було висвітлено основні етапи життєвого шляху Андраша Комаромі. Майбутній учений народився 18 листопада 1861 року в селі Петрово на території сучасного Берегівського району. Здобувши освіту в Мараморош-Сігетській реформатській гімназії та Будапештському університеті, він розпочав професійну діяльність в Угорському національному музеї, а згодом працював в Угорському державному архіві. Його наукові здобутки отримали широке визнання: у 1895 році Комаромі обрали членом-кореспондентом Угорської академії наук, а в 1917 році він обійняв посаду головного архіваріуса Угорщини.
Окрему увагу було приділено науковим зацікавленням дослідника. Комаромі вивчав історію Угорщини XVI–XVII століть, генеалогію шляхетських родин, архівні документи та історичні джерела. Він був не лише автором численних наукових праць, а й активним учасником академічного життя, редактором історичних часописів «Nagy Iván» та «Történelmi Tár». Його дослідження, присвячені угорським гайдукам, донині мають важливе значення для угорської історіографії.
Особливе місце в науковому доробку Андраша Комаромі посідають праці з історії рідної Угочанщини. Серед них — «З архіву Угочанського комітату» (1893), «Замок Нялаб і його домінія» (1894), «Походження Іштвана Вербевці» (1896), «З архіву родини Перені» (1900), «Пам’ятки епохи куруців в архіві комітату Угоча» (1901) та «Протоколи Марамороського комітату» (1910). Дослідник прагнув створити узагальнену історію Угочанського комітату, однак реалізувати цей задум йому не вдалося. Водночас зібрані ним документи та численні публікації стали важливим джерелом для вивчення минулого регіону.
У межах лекції також було розглянуто внесок сучасних закарпатських науковців у дослідження та популяризацію спадщини Комаромі. Серед них варто відзначити Чатарі Дьордя, Керестень Балажа, Йосипа Кобаля, Олену Кобаль та Ріхарда Міхока. Їхні праці охоплюють різні аспекти дослідження постаті вченого: біографію та професійну діяльність, опрацювання й видання його історичних розвідок, а також використання зібраних ним архівних матеріалів у сучасних дослідженнях історії Закарпаття.
Постать Андраша Комаромі є важливою не лише для угорської історіографії, а й для дослідження минулого Закарпаття. Його праці містять цінні відомості про історію Угочанського комітату, формування великих маєткових господарств, роль родини Перені, генеалогію місцевої шляхти та суспільні відносини XVI–XVII століть. Залучення цих матеріалів до сучасних досліджень відкриває нові можливості для глибшого осмислення історії нашого краю.
Проведення подібних лекцій сприяє збереженню історичної пам’яті, популяризації наукової спадщини та поверненню до суспільного й наукового простору імен видатних особистостей, чия діяльність була пов’язана із Закарпаттям. Адже вивчення минулого неможливе без належної уваги до тих, хто присвятив своє життя його дослідженню. Сподіваємося, що такі зустрічі сприятимуть подальшому відкриттю маловідомих сторінок нашого минулого та заохочуватимуть до нових історичних досліджень.
Михайло Лесів,
завідувач відділу науково-освітньої роботи








Анонс

 «Нація нескорених: історія боротьби за Гідність і Свободу»

Тематичний просвітницький захід для учнівської молоді до Дня Гідності та Свободи: від подій Революції Гідності до боротьби сучасного покоління українців за незалежність і свободу.

Запрошуємо учнівську молодь на тематичний просвітницький захід до Дня Гідності та Свободи!

Разом пригадаємо події Революції Гідності, вшануймо мужність і незламність тих, хто відстоював європейський вибір України, та поговоримо про боротьбу сучасного покоління українців за незалежність, свободу й майбутнє нашої держави.
 
🗓️20 листопада 2026 року;
⏱️о 12:00;
📍Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького;

Це історія про людей, які не скорилися. Про силу єдності, ціну свободи та відповідальність кожного за долю України.



Анонс

 У пошуках минулого: дослідницька спадщина Андраша Комаромі

17 листопада з нагоди 165-річчя від дня народження Андраша Комаромі — історика, архіваріуса та літературознавця — відбудеться публічна лекція «У пошуках минулого: дослідницька спадщина Андраша Комаромі».
Під час зустрічі матимемо нагоду більше дізнатися про життєвий шлях науковця, його дослідницьку діяльність та внесок у вивчення історичного минулого.
Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією, краєзнавством та культурною спадщиною!
📅 17 листопада;
🕒 Початок о 15:00;
📍Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького;
🏷️За наявності вхідного квитка до музею;



ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ ОБРАЗ ЗАКАРПАТТЯ ПРЕДСТАВИЛИ В КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ ім. Т. ЛЕГОЦЬКОГО

 У конференц-залі Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького відбувся науково-просвітницький захід «Енциклопедичний образ Закарпаття». Його представляв провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства музею, професор кафедри соціології та соціальної роботи Ужгородського університету Маріан Токар.

Науковець актуалізував на питаннях важливості енциклопедій для суспільства як особливої форми збереження, систематизації та поширення людських знань. Він підкреслив, що належні енциклопедичні знання стосуються історичної пам’яті, ідентичності та відповідальності перед наступними поколіннями. Водночас енциклопедії є своєрідним інтелектуальним відображенням історії, культури й суспільного розвитку людства, дають можливість не лише отримати інформацію про певні історичні події, явища та персоналії, а й побачити цілісну картину розвитку окремих країн, регіонів і народів. Також він представив присутнім еволюцію енциклопедичних видань від друкованих до електронних, розповів про історію світового досвіду та української енциклопедистики, яка пройшла свій складний шлях до національного самопізнання. Говорилося і про окрему цікаву сторінку енциклопедистики – тематичні енциклопедії – за сферами людської діяльності та зайнятості, галузями знань тощо.
Основна увага була зосереджена на тому, як Закарпаття представлене в енциклопедичному просторі, наскільки повно й системно в наукових виданнях відображена його багатовікова історія, складні суспільно-політичні трансформації та багатокультурна спадщина. Також піднімалося питання, наскільки ґрунтовно енциклопедичні видання розкривають внесок видатних особистостей, котрі формували історію краю, розвивали його культуру, науку, освіту, літературу та мистецтво. Звучала й проблема необхідності критичного осмислення наявного доробку, визначення, які сторінки регіональної історії вже отримали належне наукове висвітлення, а які досі залишаються недостатньо дослідженими або представленими в енциклопедичних виданнях. Це важливо і для формування цілісного інтелектуального портрету Закарпаття. Зрештою, це спонукає замислитися над тим, наскільки повним, об’єктивним і репрезентативним є сучасний енциклопедичний образ нашого краю, чи відображає він усе розмаїття його історичного досвіду, культурних традицій, інтелектуальних здобутків і людського потенціалу.
Відтак ішлося про комплексне відображення регіону у відомих енциклопедіях – його історії, географії, природи, етнокультурного розмаїття, соціальних процесів, економіки, науки, освіти, релігії, мистецтва, літератури, архітектури та видатних особистостей. Адже Закарпаття – надзвичайно цікавий об’єкт для енциклопедичного пізнання. Енциклопедичний образ Закарпаття – це не просто сукупність відомостей про регіон, а систематизоване відображення його історичної долі, культурної самобутності, природного багатства, людського потенціалу та місця в українському і європейському цивілізаційному просторі. Саме така збалансована позиція є важливою і для сучасного енциклопедичного краєзнавства.
Загалом Маріан Токар подав енциклопедичний образ Закарпаття крізь п’ять основних вимірів: історичний, природно-географічний, етнокультурний, інтелектуальний і біографічний, музейно-культурний. Науковий співробітник представив найпопулярніші загальноукраїнські енциклопедичні видання, де відображено історію, культуру, біографістику Закарпаття, а також регіональні енциклопедичні праці. У підсумку доповідач констатував, що в нашому краї маємо вже сформовану традицію регіональної енциклопедичної та довідкової роботи як послідовного процесу накопичення, систематизації та осмислення знань про Закарпаття. Було сказано і про проблеми, зокрема заангажованість та відсутність системної єдності накопиченого досвіду в енциклопедичній справі.
Краєзнавець розповів і про власний багаторічний досвід енциклопедичної роботи у знаних національних видавничих проєктах «Сучасна енциклопедія України» та «Енциклопедія історії України», поділився враженнями про співпрацю з редколегіями і специфікою енциклопедичного стилю. Своїм досвідом творення історичних енциклопедій поділився і відомий краєзнавець Дмитро Поп, який високо оцінив актуальність науково-пізнавального заходу і розповів про особливості й складності енциклопедичної праці. Свої думки з цього приводу озвучив і відомий історик, доцент Ужгородського університету Михайло Зан. Він також подякував організаторам за цікавий змістовний захід і наголосив на важливості енциклопедичних видань для комплексного пізнання Закарпаття, оскільки це має не тільки наукове, а й суспільне, культурне та національне значення.
Наприкінці заходу було запропоновано для огляду на книжкових стелажах близько двадцяти унікальних енциклопедичних видань із фондів Наукової бібліотеки Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та приватних зібрань. Усі охочі мали змогу потримати в руках і погортати раритетні друковані примірники енциклопедичних книжок, виданих упродовж 1881–1939 років у Берліні, Лейпцигу, Грюнвальді, Відні, Будапешті, Празі та інших містах. А сам музей отримав ще й подарунок – німецькомовну «Енциклопедію технічної хімії» 1930 року видання.
Завершила науково-пізнавальний захід директорка краєзнавчого музею Ольга Шумовська, котра подякувала за подарунок, особливу увагу до енциклопедичного образу нашого краю, представлені унікальні видання та звернулася через присутніх із запрошенням до наукової спільноти, істориків, краєзнавців відвідувати музей, бібліотеку й працювати з її багатими видавничими фондами.
Маріан ТОКАР, провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства музею








Листопадові сторінки історії: для учнів Ужгородського наукового ліцею провели екскурсію в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького

 13 листопада 2026 року в ЗОКМ ім. Тиводара Легоцького відбулася пізнавальна тематична екскурсія для вихованців Ужгородського наукового ліцею. Провідником у світ ключових подій вітчизняної історії став доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати імені Августина Волошина Василь Міщанин.

Маршрут екскурсії охопив одразу кілька знакових експозицій закладу – «Закарпаття між двома світовими війнами», «Карпатська Україна», Меморіальну кімнату Президента Карпатської України Августина Волошина, а також виставковий простір «За Україну, за її волю». Головною особливістю розповіді став символічний зв’язок із листопадовими датами в історії нашої держави.
Своє знайомство з музейними реліквіями ліцеїсти розпочали біля особливого експоната – прикордонного стовпа з легендарного острова Зміїний, який став уособленням сучасної стійкості українських воїнів. Від цієї символічної точки група перейшла до огляду виставки «За Україну, за її волю», де зустріч розпочалася зі спільного вшанування пам’яті полеглих захисників і захисниць України. Саме тут Василь Міщанин зосередив увагу молоді на доленосних подіях новітньої історії, які припали на листопад: початку Революції Гідності, що змінила хід розвитку країни, та річниці визволення Херсона від російських окупантів.
Поглиблюючи історичні паралелі, науковець провів учнів крізь зали міжвоєнного періоду та становлення Карпатської України. У Меморіальній кімнаті Августина Волошина ліцеїсти дізналися про складні геополітичні виклики того часу, зокрема про трагічні наслідки Першого Віденського арбітражу, рішення якого у листопаді 1938 року перекроїло карту краю та позбавило Закарпаття його найбільших міст і родючих земель.
Завершальним і найбільш щемливим акордом зустрічі стала розмова про Голодомор в Україні 1932–1933 років – страшний геноцид українського народу, пам’ять жертв якого традиційно вшановують у листопаді. Василь Міщанин провів глибоку паралель між подіями того часу по обидва боки Карпат. Історик нагадав, що на початку 1930-х років світова економічна криза спричинила «голодні роки» і на території Підкарпатської Русі, яка тоді входила до складу Чехословаччини. Однак реакція державних систем була кардинально протилежною: у той час як уряд демократичної Чехословаччини відкрито визнав проблему, організував для нужденних «голодні акції», постачання зерна, харчів та фінансову допомогу, тоталітарний радянський режим у Наддніпрянській Україні штучно створив голод, заперечував його існування, оточив села військами та прирік мільйони людей на смерть. Дослідник наголосив на важливості збереження історичної правди та розумінні того, як трагедії минулого перегукуються із сучасними випробуваннями, які долає українська нація.
Доповнила розповідь історика тематична книжкова виставка, приурочена до Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні. Її спеціально до заходу підготувала та презентувала завідувачка бібліотеки музею Наталія Сачавська. Ліцеїсти мали змогу ознайомитися з науковими працями, документальними свідченнями очевидців та архівними матеріалами з фондів музейної книгозбірні, які розкривають масштаби цієї трагедії.
Екскурсія пройшла у форматі живого діалогу, залишивши у ліцеїстів глибокі враження. Подібні заходи в стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького допомагають молоді не просто вивчати дати з підручників, а й відчувати нерозривний зв’язок поколінь у боротьбі за свободу та незалежність України.
Василь Міщанин,
старший науковий співробітник відділу новітньої історії та Меморіального музею-кімнати імені Августина Волошина








Повідомлення

 


«Карпатська зміна»: 460 дітей завітали до нашого музею

 Сьогодні, 12 листопада, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького приймав особливих гостей — 460 дітей із прифронтових територій України, зокрема Харківської та Луганської областей.

Візит відбувся за підтримки президента України Володимира Зеленського, в межах реалізації експериментального проєкту із запровадження Всеукраїнського проєкту підтримки дітей із прифронтових територій України «Карпатська зміна».
Для юних відвідувачів музейна команда організувала екскурсії, під час яких діти разом із нашими екскурсоводами мали змогу познайомитися з різноманіттям музейних експозицій — від території музею до історичних залів. Вони відкривали для себе сторінки минулого нашого краю, розглядали унікальні експонати, знайомилися з його історією та культурою, а також взаємодіяли з інтерактивними й цифровими музейними об’єктами, які дозволяють не лише спостерігати, а й безпосередньо долучатися до пізнавального процесу.
Діти були надзвичайно активними, допитливими та зацікавленими: уважно слухали розповіді, ставили запитання, ділилися враженнями та охоче долучалися до спілкування. І дуже швидко звичайні екскурсії перетворилися на щиру й теплу зустріч, сповнену дитячих усмішок, відкриттів та позитивних емоцій.
Такі ініціативи мають особливе значення. Адже дітям, які живуть і зростають в умовах війни, надзвичайно важливо мати можливість хоча б на певний час відволіктися від тривог, змінити обстановку, побачити нові місця, знайти друзів, отримати нові враження та просто побути дітьми. Саме через такі зустрічі, спілкування, пізнання й позитивні емоції створюється простір підтримки, турботи та відчуття безпеки.
Для нашого музею велика радість і водночас особлива відповідальність — бути частиною таких важливих ініціатив, приймати юних гостей і ділитися з ними історією та культурною спадщиною Закарпаття. Ми щиро вдячні за можливість стати частиною їхньої подорожі та сподіваємося, що сьогоднішня зустріч подарувала дітям не лише нові знання, а й ті самі щасливі миті, щирі усмішки та теплі спогади, які залишатимуться з ними надовго.
Дорогі наші юні гості, дякуємо, що завітали саме до нас! Ми раді були розділити з вами цей день і чекаємо на нові зустрічі!
Карпатська зміна Закарпаття
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи










Музей долучається до ініціативи «Подорож до себе. Шляхи відновлення»

 Сьогодні, 12 листопада, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького долучився до онлайн-зустрічі в межах національної ініціативи «Подорож до себе. Шляхи відновлення».

Під час зустрічі учасники мали змогу обговорити важливі питання, пов’язані з розвитком відновлювального туризму в Україні, роллю культурної спадщини, музеїв та інших культурних інституцій у процесі психоемоційного відновлення людей, а також можливості співпраці й залучення музейних просторів до цієї ініціативи.
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, особливого значення набувають простори, де люди можуть віднайти внутрішню рівновагу, відволіктися від щоденних переживань, отримати нові враження та відчути зв’язок зі своєю історією і культурою. Саме таку важливу роль можуть відігравати музеї, адже вони не лише зберігають пам’ять і культурні надбання, а й створюють можливості для пізнання, натхнення, спілкування та емоційного відновлення.
Для нашого музею участь у таких зустрічах — це можливість долучатися до важливих загальнонаціональних процесів, обмінюватися досвідом, відкривати нові напрями діяльності та шукати способи зробити музейний простір ще доступнішим і значущим для різних категорій відвідувачів.
Ми щиро раді бути частиною ініціативи «Подорож до себе. Шляхи відновлення» та надалі долучатимемося до її заходів, адже переконані: культура, історія та спільна спадщина здатні не лише об’єднувати людей, а й допомагати знаходити сили для відновлення та руху вперед.
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи









Майстер-клас «Новорічна іграшка з джинсової тканини»

 ​До Всесвітнього дня вторинної переробки, який відзначають щорічно 15 листопада, наукові співробітники сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького організували майстер-клас із виготовлення новорічних прикрас із джинсової тканини для учнів 4 В класу Ужгородського ліцею №5 (класний керівник Шеба Я. І.).

​Спочатку Руслана Василівна пояснила учням для чого потрібно сортувати й переробляти відходи, а діти ділилися своїми екологічними звичками. Хтось розповідав, що сортує сміття вдома, а дехто вже й створював цікаві композиції зі вживаних речей. У музеї школярі переглянули вироби, виготовлені з побутових відходів: сумки, прикраси тощо. Особливу увагу привернула сувенірна продукція, зокрема тарілка, зроблена зі скляної пляшки, яку презентувала їм директорка музею Ольга Шумовська.
Після перегляду мультика про виникнення джинсів, всі поринули у творчий процес і кожен створював свою кульку для ялинки. Така спільна праця допомагає спілкуватися, проявити свої здібності, фантазію та обмінятися ідеями. Справжня святкова магія народжується не лише з блиску новорічних прикрас, а й із дбайливого ставлення до навколишнього світу. А дізнатися краще про основні правила рециклінгу діти мали можливість за допомогою лепбуків «На шляху до ZERO WASTE», який для заходу надав партнер музею Інститут еколого-релігійних студій.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи








Анонс

 

📢 Запрошуємо на науково-пізнавальний захід "Енциклопедичний образ Закарпаття", який відбудеться в краєзнавчому музеї ім. Т.Легоцького 13 листопада 2026 року.
Це хороша нагода в колі краєзнавців дізнатися про еволюцію енциклопедичних праць та місце Закарпаття на їх сторінках.
Під час заходу буде представлено унікальні енциклопедичні видання із фондів Наукової бібліотеки музею та приватних колекцій.
📅 Дата: 13 листопада 2026 року 🕑 Початок: 15:00
📍Конференц-зал адмінбудівлі музею, 2-й поверх.
Запрошуємо всіх зацікавлених!