Квест в Ужгородському замку - фоторепортаж.

Анонс відкриття експозиції та відкритої лекції

    03.11.2022 року o 15.00 годині відбудеться відкриття експозиції "Кабінет Кароя  Мейсароша - першого історика Ужгорода. ХІХ ст.", підготовленої на матеріалах, наданих родиною Панових. Рукописна спадщина - із фондів музею.



Опісля, о 15.30, в каплиці Ужгородського замку відбудеться відкрита лекція:

Тема. Перша книжка про Ужгород: деякі акценти в історії міста

Лектор. Ален Панов, кандидат історичних наук, доктор філософії, автор "Першої книжки про Ужгород"

Інформація про лектора: Ален Панов
  • Кандидат історичних наук, доктор філософії, професор-завідувач кафедрою міжнародної політики УжНУ
  • 2011 р. – голова Закарпатського осередку Спілки дипломатів України
  • 2000р. – викладач, доцент, професор, завідувач кафедрою Ужгородського національного університету
  • 2006 р.-2010 р. – Консул, в.о. Генерального консула України в Ніредьгазі (Угорщина)
  • 2002 р. – 2006 р. – заступник Ужгородського міського голови
  • 1999 р. – 2006 р. – Представник України в Карпатському єврорегіоні
  • 2000 р. – 2002 р. – вчитель Холмокської ЗОШ
  • 1999 р. – 2000 р. – керівник секції, юрисконсульт Ужгородського палацу дітей та юнацтва «Падіюн»

ОГОЛОШЕННЯ!!!

    У зв’язку з впровадженням зимового часу з 31.10.2022 р. режим роботи експозицій та виставок для відвідувачів з 10:00 до 17:00 год.

Адміністрація музею

ОГОЛОШЕННЯ!!!

    У зв’язку з відзначенням в Україні Дня всіх святих та поминання померлих 01.11.2022 р. режим роботи музею з 10:00 до 15:00 год.

Адміністрація музею

Портрети історичних постатей в ужгородському замку

Студентам про дослідників природи Закарпаття

    Територія сучасної Закарпатської області у кінці ХІХ  століття входила до складу Австро-Угорщини і була слабо вивчена у природничому плані. Деякі фрагментарні відомості про флору і фауну Закарпаття збирали в основному аматори, які були чудовими фахівцями в певній галузі, хоч і не мали відповідної освіти. Тільки на початку ХХ століття розпочалися системні дослідження природи цієї території, які проводилися вченими Австро-Угорщини, а пізніше науковцями Чехословацької республіки. Поряд із ними працювали й Антоній Маргіттай та Олександр Грабар, які все своє життя присвятили дослідженню природи закарпатського краю. Невідомо чи вони були знайомі між собою чи зустрічалися, проте вони мають багато спільного: народилися в один час, працювали вчителями у гімназії, а найголовніше, що їх об’єднувало – це любов до природи, до рідної землі.


    25 жовтня для студентів 2 курсу біологічного факультету УжНУ старший науковий співробітник сектору природи Руслана Джахман  прочитала лекцію  «Oлександр Грабар і Антоній Маргіттай: Паралелі життя». Вона навела цікаві факти із життя дослідників і показала їхні основні наукові праці. 


    Студенти оглянули також виставку присвячену Іштвану Лаудону– засновнику саду екзотичних рослин в Ужгороді, а під час екскурсії по експозиції «Природа Закарпаття» – експонати, виготовлені Олександром Грабарем. Завідувач сектору природи Михайло Біланич розповів їм про методи проведення екскурсії в музеї. 

    В кінці заходу науковці побажали майбутнім вчителям легкого навчання й досягти таких успіхів, яких досягли свого часу Антоній Маргіттай та Олександр Грабар. 

Участь у конференції "Реалії та перспективи еколого-освітньої роботи в парадигмі стійкого розвитку"


    Завідувач сектору природи відділу історії та краєзнавства ЗОКМ ім. Т. Легоцького Біланич Михайло та старший науковий співробітник Руслана Джахман взяли заочну участь у конференції "Реалії та перспективи еколого-освітньої роботи в парадигмі стійкого розвитку : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції" (Поліський природний заповідник: Просвітницька робота (polesye-reserve.in.ua) (5 жовтня 2022 р.).

    У збірнику матеріалів конференеції   опубліковано спільні тези на тему: "Екопросвітницькі заходи як складова музейної педагогіки та краєзнавчої роботи у часі військового стану"




    Біланич М.М., Джахман Р.В. Екопросвітницькі заходи як складова музейної
педагогіки та краєзнавчої роботи у часі військового стану. // Реалії та перспективи еколого-освітньої роботи в парадигмі стійкого розвитку : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Поліський природний заповідник: Просвітницька робота (polesye-reserve.in.ua) (5 жовтня 2022 р.). Селезівка : Поліський природний заповідник, 2022. – С. 15-18.  (163 ст).


Музеєм розроблено дизайн сувенірної продукції

Майстер-клас «Осінні барви Ужгородського замку»

    Щоденні обстріли території України російськими загарбниками з повітря, суші, моря тримають у напрузі весь ритм життя населення, економіки та культури країни. У цій напруженій обстановці важко проводити заняття з дітьми навіть у найбільш віддалених містах. Попри все – 18 жовтня у Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького було підготовлено і проведено майстер-клас з малювання для дітей Ужгородської школи мистецтв та дітей вимушено переселених осіб. Навчали дітей художній майстерності Заслужений художник України Вовчок В. І. та Йолич М. М. – викладачі Ужгородської школи мистецтв.

    Осінь прикрасила листя дерев золотистими, багряними, червоними та зеленими кольорами. А небо було напрочуд голубе, сонце зігрівало своїм теплом душі і тіло як дітей, так і дорослих… Старшим дітям дуже сподобалася сама будівля Ужгородського замку. Тож викладачі показували учням як правильно відтворити на папері велич і красу старовинної фортеці на фоні осінніх барв. Молодші діти любувалися листопадом, із задоволенням збирали кольорові листочки і малювали осінь та рідні домівки і бажали скорішої Перемоги України у війні з росією. Влад, Костя та Аліса, які переїхали до Ужгорода, рятуючись від війни, з Харкова, Луганська та Києва хочуть скоріше повернутися до дому і своїх друзів. 

    Ідею проведення майстер-класу з малювання для дітей підтримали ужгородські волонтери «Совиного гнізда». Вони надали матеріали для проведення майстер-класу і солодощі для дітей. Велике спасибі їм за співпрацю та підтримку.

Тарасенко Н. І. – співробітник відділу
експозиційної та науково-методичної роботи


ВІДКРИТА ЛЕКЦІЯ ПРО ГОРЯНСЬКУ РОТОНДУ

    Відкрита лекція «Горянська ротонда: особливості живопису та питання атрибуції» професора мистецтвознавства Михайла Приймича, що пройшла 19 жовтня 2022 року у замковій каплиці, зібрала багато охочих дізнатися про історію церкви св. Анни. Ця тема викликала жвавий інтерес як і у музейних співробітників, гідів екскурсоводів Ужгорода, так і у представників професорсько-викладацького складу кафедри археології, етнології та культурології УжНУ, Всеукраїнського державного видавництва «Карпати»,  творчої інтелігенції міста. Адже Горянська ротонда – знакова споруда для Закарпаття. Вона вважається третім за давністю храмом-пам’яткою в Україні, після Софії Київської і Кирилівської церкви в Києві. Усередині ротонди збереглися фрески ХІV-XV століття, виконані ранньоренесансними художниками школи Джотто. Розписи Горянської ротонди нетипові для Закарпаття, адже багато в чому подібні до церковних розписів в Північній Італії того ж періоду, і навіть святі на них зодягнені у італійський одяг. Як відзначив доктор мистецтвознавства Михайло Приймич, подібний комплекс проторенесансного живопису є чи не єдиним в Україні. Про нього, як не дивно, дізналися тільки у 1879 році, коли робітники, які ремонтували храм, випадково натрапили на дивовижні кольорові фрески, поховані під шаром старого тиньку. 


    Було цікаво послухати не тільки про історію зведення ротонди, її послідовних чотирьох покровителів святу Анну, святого Миколая, святого Георгія і Покрову Пресвятої Богородиці, але й дізнатися про релігійні сюжети фресок, технологію їх виконання. Як виявилося, Горянська ротонда має повно таємниць, які ще тільки належить розгадати.


Валерія Русин, завідувач відділу
історії та краєзнавства

Тематичне заняття «Покрова - свято мужності і звитяги»

    З нагоди відзначення Дня захисників та захисниць України 18 жовтня 2022 року в експозиції музею «З історії духовної культури Закарпаття 18-20 ст.» для студентів факультету туризму та міжнародних комунікацій УжНУ було проведено тематичне заняття «Покрова - свято мужності і звитяги». З нагоди свята з фондових колекцій в експозиції була виставлена ікона «Покрова святої Богородиці». Старший науковий співробітник відділу науково - освітньої роботи музею Вероніка Петрушка ознайомила студентів зі змістом зображення на цій іконі, розповіла історію виникнення свята та акцентувала на значимості його для українського народу особливо в реаліях сьогодення.

Практичне заняття для студентів


    18 жовтня 2022 року на базі музейних експозицій відбулося практичне заняття для студентів 2-3 курсів факультету туризму та міжнародних комунікацій УжНУ. Старший науковий співробітник відділу науково – освітньої роботи музею Анна Олейник ознайомила студентів з екскурсійною роботою, звернула увагу на різноманітність музейних маршрутів, акцентувала на вмінні подати інформацію таким чином, щоб викликати у відвідувачів зацікавленість. Головна мета екскурсії: екскурсанти повинні отримати інформацію, а також задоволення від екскурсії.

Птахи Ужгородського замку: повзик

     У парку Ужгородського замку впевнено хазяйнує осінь: на деревах і кущах достигли плоди, оцетове дерево поступово змінює своє забарвлення із зеленого кольору на яскраво-червоний, жовтіють листочки на липах, кленах, грабах… Де-не-де ще доцвітають трав’янисті рослини, а от плющ звичайний якраз квітує й у сонячні дні збирає навколо  великі рої комах-запилювачів. Більшість перелітних птахів уже відлетіли в теплі краї, залишилися лише ті, які здатні переживати наші зими. 

плоди тису ягідного, заховані повзиком на сакурі

    Відвідувачі музею щиро дивуються, коли бачать  синю пташку, яка спритно пересувається в різних напрямках. Це – повзик. Він єдиний може вільно рухатися по стовбуру дерева головою донизу, тому за цією ознакою його легко впізнати. У повзиків, порівняно з іншими птахами, міцніші ноги й гострі кігті, завдяки яким він добре бігає по дереву, не опираючись на хвоста.

весною повзик співає

    Повзик є постійним мешканцем замкового парку, тому спостерігати за ним можна в любу пору року, але восени вони особливо цікаві. Птах  весь час чимось зайнятий, тому на людину зовсім не звертає увагу. У нього є куди важливіші справи: встигнути наробити запасів їжі на зиму. В усі заглибини та тріщини кори на деревах ховає насіння, горіхи тощо. Стовбури ясенів, кленів, сакур та каштанів ніби хтось спеціально прикрасив червоними «ягідками» тису ягідного, який рясно плодоносить на території  Ужгородського замку. Це робота повзиків. Для того. щоб сховати їжу, пташці треба трохи потрудитися й прикласти чималі зусилля. Часто ця праця марна, тому що хитрі синиці крутяться десь поряд й одразу знаходять схованку. Повзик на них не зважає й невтомно продовжує свою справу. Взимку його запасами підживляться багато видів птахів.

    Весною повзики утворюють пари й будують гніздо. Зазвичай використовують природні дупла, або створені дятлом. Щоб у гніздо не потрапили непрохані гості, птахи замазують глиною льоток під свої розміри. Деколи для цього потрібно виготовити до 250 грамів міцного розчину, який складається зі слини та глини.  Будівельним матеріалом для гнізда слугують лусочки верхнього тонкого шару кори (частіше соснової), рослинні волокна та сухі листочки. Працьовиті птахи відкладуть яйця, виховають діток і знову почнуть робити запаси на зиму. Так і живуть: весь час у русі.

Руслана Джахман старший науковий співробітник
сектору природи відділу історії та краєзнавства

Анонс відкритої лекції


     19.10.2022 року o 15.00 годині в каплиці Ужгородського замку відбудеться відкрита лекція на тему: "Особливості живопису Горянської ротонди"

    Лектор: Михайло Приймич, доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв

ЗАПРОШУЮТЬСЯ ВСІ БАЖАЮЧІ

Поповнення експозиції в ЗОКМ ім. Т. Легоцького

Нові експонати з фронту поповнили експозицію у Закарпатському краєзнавчому музеї

Пам’ятна кімната у Закарпатському краєзнавчому музеї, присвячена Євромайдану, АТО та сучасним подіям російсько-української війни – поповнюється новими експонатами з фронту. У День захисників і захисниць України та свята Покрови Пресвятої Богородиці – музейні працівники представили для відвідувачів оновлену експозицію. #закарпатський_краєзнавчий_музей Підписуйтесь на наш телеграм-канал: https://t.me/Tv21Ungvar

Опубліковано Tv21 Унгвар Пʼятниця, 14 жовтня 2022 р.

Колектив ЗОКМ ім. Т.Легоцького відзначив 14 жовтня

Колектив музею представив ікону «Покрова Пресвятої Богородиці» - ХІХ ст.

Колектив музею представив ікону «Покрова Пресвятої Богородиці» - ХІХ ст.

День захисників і захисниць України в музеї відзначили новою виставкою та експонатами з фронтів війни

   Минуло понад 230 днів з початку повномасштабної війни російського агресора проти України, активна фаза якої розпочалася 24 лютого 2022 року. Увесь цей час українці живуть сподіваннями і тривогами, надією і твердим переконанням, що ми здобудемо перемогу над ворогом.

   Збройні сили України перейшли в потужний контрнаступ на кількох ділянках фронту, зокрема в Харківській, Херсонській, Донецькій і Луганській областях. Українські бійці кожного дня звільняють від озвірілих рашистів міста і села встановлюють в деокупованих населених пунктах Державні прапори України. На поки-що окупованих територіях активізувалися українські партизани. Наші хлопці знищують колаборантів, які перейшли на бік ворога.

   Бійці 128-окремої гірсько-штурмової закарпатської бригади звільняють від ворога міста і села Херсонської області. Поряд з воїнами Української армії на фронті мирні жителі, кращі представники освіти, науки, культури, робітничого класу, які об'єдналися до лав територіальної оборони. Так на Харківщині, Донецькій і Луганській областях ведуть активні бойові дії воїни 68 батальйону 101 бригади територіальної оборони в лавах яких наші земляки.

   Війна забирає багато воїнів-захисників,помирають найкращі. В ході наступу загинуло багато закарпатців. Народи світу в захваті від героїчних дій Української армії. Ворог в паніці, полишає воєнну техніку і тікає з української землі. Українці пишаються своїми героями, вірять у вас, моляться за вас, чекають вас. Ми певні: ви очистите всю територію України від ворожого окупанта.

   З початку широкомасштабної війни на території України наукові працівники музею вже кілька разів доповнювали діючу експозицію новими експонатами і трофеями з місць бойових дій, представили історичні світлини хроніки найважливіших подій та показали портрети наших героїв-визволителів української землі.

   Цього разу ми показуємо нові експонати, які нам доставили зі Сходу України із місць жорстоких боїв наші друзі , друзі музею - євромайданівці, а нині бійці 68 батальйону 101 бригади територіальної оборони Федір Шандор, Олександр Волосянський, Денис Ман, Віктор Щадей. Вони самі, або через своїх рідних чи знайомих приносили і передали музею всі ці, представлені в експозиції експонати - свідки війни. Здебільшого, це пошкоджена зброя, яку відступаючі рашисти кидали на землі, тікаючи з окупованих ними міст і сіл України.

   Бачимо прилад нічного бачення машиніста російської армії, залишки розбитої рації, ручний кулемет, гранатомет, солдатська каска, аптечка тощо.

   Юрист О. Волосянський приніс в музей осколки, залишки від смертоносних снарядів та літературу з якої видно, що ця війна готувалася ворогом ще задовго до початку воєнних дій АТО в 2014 році.

   Дорогі наші захисники України, друзі музею, чекаємо вас з чимскорішою Перемогою, побачимося в музеї. Слава Україні! Героям Слава!


Орос І. І. - завідувач відділу історії Карпатської України,
Меморіальної кімнати-музею Августина Волошина та
меморіального комплексу «Красне поле».

Музейна ікона. «Покрова Пресвятої Богородиці». ХІХ ст.

Ікона «Покрова Пресвятої Богородиці». ХІХ ст.
Дерево, фарба, золочення. Розмір 35.7 х 31 см
Ікону передано Закарпатському краєзнавчому музею
Чопською митницею у 1983 р.

    Свято Покрови Пресвятої Богородиці (в народі Третя Пречиста) православні та греко-католики відзначають 14 жовтня. Його повна назва – Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії й пов'язана з назвою частини одягу Богородиці – головним покривалом, який ще називають омофором. Покрова Пресвятої Богородиці – одне з найважливіших християнських свят. Люди вірили, що Покрова приносить щастя, кохання й достаток, оберігає від гріха й допомагає в нелегкий час.

    Згідно оповідей, під час штурму Константинополя у 910 р., усі жителі міста сховалися у Влахернському храмі та молилися Пресвятій Богородиці, щоб вона їх захистила. Так і сталося: Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами та святими, з'явилася людям і на знак того, що бере народ під опіку, покрила їх у храмі своїм омофором. Дивовижний покрив захистив місто. Піднялася буря і розкидала кораблі противника, врятувавши жителів Константинополя від смерті.

    В Україні особливо шанували ікони «Покрови Пресвятої Богородиці» козаки. Вони будували багато храмів посвячених Богородиці й вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Матір Божу вважали своєю заступницею і покровителькою. Зі святом Покрови співпадає відзначення Дня українського козацтва.

   Свято Покрови Пресвятої Богородиці вважається також днем створення УПА (Української повстанської армії). З 2014 р. 14 жовтня відзначають День захисників України, а в 2021 році його перейменували на День захисників і захисниць України. Ікона «Покрова Пресвятої Богородиці» здавна відома як захисниця від ворогів. У неї просять допомоги перед боєм – її незримий омофор покриває воїна, який воює за добру справу, приносить йому перемогу. У наш час, коли Україна переживає непрості часи зумовлені російською агресією особливо важливо просити в Богородиці захисту для наших військових.

   У рамках проекту «Музейна ікона» в першому залі експозиції «З історії духовної культури ХVІІ – початку ХХ ст.» (Каплиця Ужгородського замку) буде представлено ікону «Покрова Пресвятої Богородиці» з фондів Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького».

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати наш музей та оглянути чудову ікону.


Лариса Ганусинець, Михайло Джахман –
співробітники відділу експозиційної
та науково-методичної роботи.

«ГОРДІСТЬ І ОБЕРІГ ДЕРЖАВИ – ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ»


День захисника України –
Мужності й геройства свято.
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає,
Всю нашу велику родину,
Рідну землю свою – Україну.

    14 жовтня вписане в календар української історії як День святої Покрови Пресвятої Богородиці, День  українського козацтва, День захисника України.

    Традиційно в бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького  оформлена книжково-ілюстративна виставка «Гордість і оберіг держави –  захисники України». 
В цей нелегкий  час  для України, згадуємо козаків – відважних і мужніх захисників, які в  далекому минулому стояли на сторожі української державності. Покровителькою козацтва вважалася Пресвята Богородиця, до заступництва якої зверталися козаки. Тому сьогоднішніх воїнів, захисників України з великою шаною вітають 14 жовтня, за героїзм, мужність, жертовність, відданість своїй державі, своєму народу. 

    Захист Вітчизни  від тих, хто загрожує  територіальній цілісності країни – свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, величезної самопожертви і самовіддачі. Воєнні події початку 2014 року змусили переглянути ставлення українського суспільства до захисту Вітчизни. Сьогоднішні воїни захищають  незалежність нашої держави, вони носять почесне звання захисника України, вони уособлюють всі етапи розвитку нашого славетного війська: це ті, хто вів смертельний двобій з фашизмом, брав участь у так званих локальних воєнних конфліктах, учасники Революції  Гідності, добровольці та військові. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Це бійці, що зі зброєю в руках знаходяться на сході України, волонтери, і просто пересічні громадяни захисники неньки – України. Ми всі пишаємося ними.  Низький усім уклін за мужність.

Сачавська Н.Є. бібліотекар

Вітаємо!


Цього дня, 14 жовтня, ми вітаємо всіх, хто захищав нашу країну і продовжує це робити після повномасштабного
вторгнення росії в Україну.
Дякуємо вам, герої!
Бажаємо  здоров’я, мудрості, успіхів!

Вітаємо з днем художника

Йосип Бокшай, «Ужгородський замок».

    Де́нь худо́жника - професійне свято України. Відзначається щорічно у другу неділю жовтня. Свято встановлено «… ураховуючи роль художників України в розвитку українського образотворчого мистецтва, відродженні національних традицій у художній творчості та на підтримку ініціативи Спілки художників України …» згідно з Указом Президента України «Про День художника» від 9 жовтня 1998 року № 1132/98.

День тварин в Ужгородському замку

 
     На початку жовтня відзначають дві важливі екологічні дати: Всесвітній день охорони місць проживання (6 жовтня) та Всесвітній день захисту тварин (4 жовтня). З цієї нагоди наукові співробітники сектору природи відділу історії та краєзнавства організували 6 жовтня День тварин в Ужгородському замку для учнів 3 А класу Багатопрофільного ліцею «Інтелект» - ЗОШ I-III ступенів №11 Ужгородської міської ради (класний керівник Симкович В. М.). Маленькі любителі природи разом із науковцями говорили про домашніх та диких тварин та досліджували фауну й флору замкового парку.

    Спочатку старший науковий співробітник Руслана Джахман розповіла учням про представників тваринного світу замкової гори. Тут постійно живуть білочки (одну з них діти одразу й побачили), багато птахів та комах. Потім завідувач сектору природи Михайло Біланич показав, як правильно користуватися біноклем, а старший науковий співробітник Олена Бучмей роздала баночки зі збільшувальним склом. Діти із захопленням розглядали мурашок, мух та інших комах. При цьому всі комашки залишилися живими і після дослідження були випущені в природнє середовище. Також побачили великі скупчення червоноклопів червоних, яким більше подобався сонячний бік дерева, ніж затінений.

    Птахів помітити високо на дереві чи в небі важко. Тут учні скористалися біноклями, які надали колеги з Інституту еколого-релігійних студій, а при огляді виставки «Крилаті вісники волі» вони шукали назви видів, яких спостерігали у замковому парку.

    На завершення заходу наукові співробітники провели учням екскурсію по природничій експозиції й показали різноманіття тваринного світу Закарпаття та наголосили на важливості охорони місць проживання живих організмів. У природі все взаємопов’язане, тому, коли висихає струмок чи знищується дерево, то певні рослини й тварини, які там існували, теж зникають. На жаль, через людську діяльність, деякі види вже назавжди зникли з природного середовища.

Древні палеодиковинки


    Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького має цінну колекцію скам’янілостей. Це, переважно, – амоніти та белемніти. Вони, зазвичай, невеликих розмірів, але іноді зустрічаються й доволі цікаві екземпляри. Більша частина древніх палеодиковинок потрапила в музей із Приборжавського кар'єру. Під час експедицій у Приборжавський кар'ер по видобутку мармурового вапняку (1981, 1985, 2008 і 2020 рр.) співробітниками музею зібрано чимало скам'янілостей та відбитків морських організмів. Давайте, приглянемось до зовні непоказних палеонтологічних експонатів і вони розкажуть нам дуже багато. За вітринним склом - невеликі ребристі черепашки, мовби витончені рукою вправного і терплячого майстра. Це - скам'янілості організмів, які водилися в морських глибинах.


    Отже, на місці Карпатських гір колись було море?

    У кінці палеозойської ери на території сучасних Карпат було Карпатське море, яке проіснувало понад 100 млн. років (до палеогенового періоду кайнозойської ери). Воно було частиною потужного океану Тетис. У цьому морі плавали різні організми: амоніти, белемніти, корали, морські їжаки, гастроподи, радіолярії, остракоди, тощо. Всі вони жили, розмножувалися і живилися один одним. Помираючи, падали на морське дно і залишалися там навічно у вигляді скам’янілостей, щоб у майбутньому дивувати нас своїми формами, розмірами і розумінням того, що 400-100 мільйонів років тому на планеті Земля теж були живі, хай навіть і примітивні, організми.


    Ammonoidea або Амоніти – це підклас головоногих молюсків, що мешкали в морях і океанах Землі за часів девонського і крейдового періодів. Найстарішим формаціям амонітів понад 400 млн. років. Вік наймолодших – не менше 65 млн. років. Раковини – це «житло», яке давно вимерла тварина створювала все життя. Ззовні будиночок виглядав як кругла або витягнута спіраль або баранячий ріг. Внутрішній пристрій черепашки амоніту стандартний: вона заповнена камерами-секціями, розділеними перегородками. Чим далі від початку, тим камери просторіші. Мільйони років черепашку заповнював пісок та шматочки інших мінералів. Найчастіше в середині виявляються халцедон та кальцит, які скам’янівши, утворили міцну «начинку». Ці морські тварини мали здебільшого спіральну закручену черепашку. Форма спіралі вважалася містично божественною в первісних і пізніших культурах. Вона означала вічний кругообіг часу: все в цьому світі повторюється, виходячи з кожним витком на новий рівень. Невипадково стародавні єгиптяни, які першими звернули увагу на амоніт, назвали його ім’ям свого верховного божества. Його зображували з химерно завитим баранячим рогом. Римляни, які підкорили Єгипет, не сперечалися з традицією, охрестивши скам’янілі черепашки рогами Амона.


    Амоніти вели хижий спосіб життя. Серед них зустрічалися справжні гіганти до 3 метрів у діаметрі. Із загадкових причин всі амоніти вимерли в кінці юрського періоду, тобто біля 140 млн. років тому.

О. Бучмей, ст. науковий співробітник сектору природи.

До уродин Тиводара Легоцького


    5 жовтня 2022 року виповнюється 192 роки від дня народження Тиводара Легоцького, фундатора музейної справи у краї, знаного археолога, історика, етнографа. З цієї нагоди віднині експозицію Закарпатського обласного краєзнавчого музею «Тиводар Легоцький (1830-1915) – історик, археолог, музеєзнавець» доповнить нова знахідка з колекції дослідника – МАСКАРОН. Артефакт був вирізьблений із дерева невідомим майстром у XVIII ст. Покритий срібленням і золоченням. Знайдений у 1904 р. у старій римо-католицькій церкві св. Мартина м. Мукачево.

    Тиводар Легоцький досліджував історію сакральних пам’яток, зокрема і римо-католицької церкви у Мукачеві, звідки походить експонат. В одній із вітрин можна побачити і рукопис «Історія римо-католицької церкви в Мукачеві» 1904 р.


    В архітектурі маскарон або маска — це прикраса, що зазвичай представляє маску, людську фігуру, іноді страшну, з апотропейною функцією: її початкове завдання полягало в тому, щоб відганяти злих духів, щоб вони не проникли в будинок. Декоративні маскарони були запозичені з греко-латинської античності художниками епохи Відродження. Мода на маскарон вибухнула у XVIII ст. Жива і химерна прикраса маскарон дозволяє оживити геометричну строгість фасадів, інтегруючись в архітектурні декорації.

    Враховуючи, що стара римо-католицька церква св. Мартина в Мукачеві протягом століть – 700 років – була мовчазним свідком буремних подій, боротьби, радощів і горя, і що від усієї церкви як пам'ятник залишилося лише прекрасне святилище, побудоване в готичному стилі, наприкінці ХІХ ст. виникла ідея збудувати тут нову церкву. Масштабний збір коштів розпочався вже у лютому 1899 року. Серед благодійників був і граф Ервін Шенборн, який, як відомо, 21 грудня 1903 р. виділив 70 000 крон на будівництво нової церкви.


    6 квітня 1904 р., після Великодніх свят, розпочався внутрішній демонтаж і руйнування старого римо-католицького костелу в Мукачеві.

    План нової римо-католицької церкви церкви розробив угорський архітектор Дьозо Ціглер, викладач Інституту прикладного мистецтва в Будапешті. Церковна рада доручила її будівництво Мартону Вагнеру, майстру-будівельнику з угорського міста Ясапаті, що на північному-сході Угорщини. Демонтаж церкви тривав 6 тижнів. Центральна нава, готичні північні бічна нава і вежа були демонтовані. Святилище старої церкви, де причащали хворих, проводили таїнства хрещення, вінчання, залишилося як архітектурна пам’ятка.

    Нова церква, будівництво якої завершилося перед Першою світовою війною, була зведена в еклектичному стилі. У склепі церкви поховано і Тиводара Легоцького у листопаді 1915 року. Тиводар Легоцький описує історію римо-католицької церкви св. Мартина як у своїй монографії «Історія Березького комітату» від 1881 р., так і у рукописному дослідженні від 1904 р. Ця тема його також приваблювала, адже до його колекції потрапило більше 50 артефактів зі старої римо-католицької церкви, серед яких одним із найцікавіших є зображення Маскарона.



Валерія Русин, 
завідувачка відділу 
історії та краєзнавства.

Виставка «Крилаті вісники волі»


    До Всесвітнього дня захисту тварин, який традиційно відзначають 4 жовтня, у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відкрилася виставка «Крилаті вісники волі». Розміщена на 10 стендах детальна інформація про птахів Карпат чудово доповнює експозицію «Природа Закарпаття» й дозволяє нам краще поринути в дивовижний світ пернатих, дізнатися про їх особливості життя, тощо.


    Завідувачка відділу історії та краєзнавства Валерія Русин привітала присутніх і наголосила на тому, що основною метою цього свята є привернення уваги до домашніх і диких тварин та природнього середовища їх існування. Виконуюча обов’язки директора музею Ольга Шумовська акцентувала на важливості таких виставок для відвідувачів музею з просвітницькою метою саме зараз, коли від військових дій страждають не тільки люди, але й природа й, зокрема, птахи України. Авторка виставки старший науковий співробітник сектору природи Руслана Джахман розповіла про основні моменти роботи над виставкою й закликала всіх до спостереження за крилатими вісниками волі.



    Виставка підготовлена науковими співробітниками сектору природи Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького спільно з колективом Інституту еколого-релігійних студій за ініціативи Комісії з екології МГКЄ (секретар Александр Бокотей) в рамках співпраці з Союзом охорони природи Німеччини (NABU International)