Делегація з музею перебуває на тренінгу у місті Требішов, Словаччина

👨‍🏫🇺🇦🇸🇰 Делегація з музею перебуває на тренінгу у місті Требішов, Словаччина.

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Понеділок, 27 лютого 2023 р.

Рік війни, боротьби за демократію і незалежність віри в близьку Перемогу!

    Вже рік війни яку український народ та його героїчні Збройні Сили ведуть жорстоку війну з підступним ворогом. 24 лютого 2022 року путін і його армія розпочали широкомасштабний наступ на Україну, від Чорнобиля, Харкова, Києва до Херсону. З першого дня народної війни Українська армія філігранно нищила російські військові колони, прості люди ринули у військкомати, в тероборону, на будівництво барикад, блокпостів, організувались волонтери – якби не це все, то України уже б, напевно, не було. Весь народ був готовий до спротиву, горів ним, жив і вмирав за свою свободу.

    До такої готовності українців боротися і вмирати за свою Батьківщину не були готові не тільки вороги в кремлі, але й народи світу. Згуртований в єдиний кулак український народ довів собі і народом Європи і всього демократичного світу у віру у Велику Перемогу. Війна принесла багато сліз і горя. Народи світу прихистили мільйону українських біженців, які нашвидкуруч переїжджали від щоденних бомбардувань і руйнування українських міст і сіл.

    Сьогодні Україна, найбільша країна Європи, в ході найкривавішої війни останніх восьми десятиліть виборює собі відповідне місце у світі і захищає весь демократичний світ від жорсткого і підступного ворога людства.

    З першого дня війни працівники музею розпочали збір нових експонатів хід воєнних дій на території України і участь у них наших земляків. В діючій експозиції протягом року створено кілька нових цікавих виставок. Першою була виставка «Життя проти війни» про початок широкомасштабного наступу рашистів на Україну. На ній десятки портретів героїв війни, їхні особисті речі, вогнепальна зброя, робота волонтерів, прийом переселенців. Демонструвалася виставка «Військові каски, розмальовані волонтерами».

    На дворі Ужгородського замку створено нову атракцію-виставку із зразків-решіток великої вогнепальної зброї «Страшні реалії війни». До Дня Української Державності в музеї організовано демонстрацію великої фотовиставки донецького фотографа Сергія Ваганова. «Літопис російсько-української війни» До 31-ої річниці Збройних Сил України в приміщенні обласного музично-драматичного театру ім. братів Шерігіїв організовано і відкрито виставку з оригінальних експонатів «Українська армія – армія перемоги»

    Дирекція музею і весь колектив щиро вдячні дарувальникам нових експонатів: учасникам аварійно-рятувального загону спецпризначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в луганській області, бійцям Ужгородського 15-го батальйону 128 гірсько-штурмової бригади територіальної оборони Ф. Шандору, О. Волосянському, Д. Ману та іншим.

    Всі українці, від найменших до найстарших, відчули біль, страждання, втрати помешкання, і найгірше – втрати рідних. Всі ми молимося за здоров’я і силу наших воїнів і чекаємо близької довгоочікуваної Перемоги.

Слава Україні! Героям Слава!

Окопні свічки передано волонтерам

 

    22 лютого в нашому музеї вихованці та педагоги Закарпатського обласного центру дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН» Закарпатської обласної ради разом зі співробітникам музею виготовляли окопні свічки.  "Подвійна користь окопних свічок: допомога захисникам і повторне використання відходів" - Ця акція була приурочена до сумної дати, яку відзначає Україна 24 лютого, а саме минає рік від початку війни… 

    Тому молодь долучилась до доброї справи  – підтримки наших захисників. Сьогодні окопні свічки були передані у волонтерський центр «Руху підтримки закарпатських військових». 

    Волонтери, в свою чергу, передадуть окопні свічки військовим. Також частину з них передано військовим капеланам Мукачівської греко-католицької єпархії, які теж скоро відвезуть окопні свічки на фронт…

Анонс

Постер до стрічки «Снайпер. Білий Ворон»

            🎥 З нагоди річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького запрошує всіх бажаючих на перегляд фільму «Снайпер. Білий Ворон», що відбудеться 1 березня 2023 р. об 11:00 год.

🎞️ Стрічка вийшла в широкий національний прокат 24 серпня 2022. Фільм розповідає про початок війни на Донбасі в 2014 році. Історія Миколи Вороненка – снайпера із позивним «Ворон», - заснована на реальних подіях в житті вчителя з Горлівки, пацифіста за переконанням. Проте війна на Донбасі в 2014 році докорінно змінює його власні принципи. Він вчиться снайпінгу та йде захищати свою землю від росіян.

Подвійна користь окопних свічок: допомога захисникам і повторне використання відходів

    22 лютого в музеї співробітники сектору природи разом із вихованцями та педагогами Закарпатського обласного центру дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН» Закарпатської обласної ради провели корисне заняття з виготовлення окопних свічок.

    Учасники дізналися про те, як виготовляти свічки з матеріалів, що були заготовлені співробітниками музею за сприяння Інституту еколого-релігійних студій та самих юних натуралістів. За допомогою парафіну, металічних баночок, м’якого картону молодь виготовила власні окопні свічки і довідалася, що таким чином не лише допомагає захисникам, які матимуть змогу зігрітися в окопах та бліндажах, але й надає друге життя відходам.

    Учасники були дуже захоплені заняттям та із задоволенням долучилися до процесу виготовлення свічок. Захід став для дітей чудовою нагодою проведення часу разом, покращення навичок саморобної праці та розширення знань про різноманітні методи виготовлення свічок.

    Завдяки педагогам «Падіюну» (Ольга Величканич, Оксана Стрічко, Ганна Андрусь, Юліанна Курак, Марина Павко) учнівська молодь була відповідально організована і мотивована створювати щось добре, а саме заняття для неї було у стилі ноу-хау.

    Заняття з виготовлення окопних свічок стало чудовою ініціативою для молоді розвивати свою творчість. Учасники відчули задоволення та отримали цінний досвід, який, за бажання, зможуть використовувати у своєму житті.

    Насамкінець учасники підписали свої вироби, висловивши найкращі побажання захисникам.

    Заняття провели завідувач сектору природи музею Біланич Михайло, старша наукова співробітниця Джахман Руслана у співпраці з педагогами «Падіюну» та за підтримки Інституту еколого-релігійних студій.

    Окопні свічки будуть передані волонтерам, які доставлять їх за призначенням.

Автентична весільна атрибутика 20-40-их років ХХ ст.

    Якщо ви ще не бачили автентичну весільну атрибутику нашого краю 20-40-их років ХХ ст., то маєте нагоду ознайомитися з оригінальними весільними вінками, прапорами, навіть деякими світлинами в експозиції нашого музею «Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття» на 2-му поверсі Ужгородського замку.

    Закарпаття завжди славилося яскравими весільними обрядами, які зберегли багато архаїчних елементів, пов'язаних із давніми народними звичаями. Велику роль відігравала весільна атрибутика, зокрема головні убори (у дівчат – вінки, «косиці», «корони», у чоловіків – весільні капелюхи - крисані), нашийні та нагрудні прикраси.

    Найстаріший, з 1920 року, весільний вінок молодої знайдено на Рахівщині, в селі Лазещина. Саме з цього часу весільні вінки («корони») на картонній основі побутували і в ясінянських гуцулок. Експонуються також два вінки, з обох боків яких за допомогою тоненьких дротиків звисають круглі декоровані «вушка». Датуються 30-ми роками ХХ ст. Декоровані вони дзеркальцями, різнокольоровим бісером, стеклярусом, фольгою, намистинами з дутого скла, дрібними пацьорками. Весільний вінок із с. Тереблі виготовлений із пластинок кори липи, обшитий білою стрічкою і оздоблений різнокольоровими квіточками.

    Нагрудні прикраси «богрийди» (в експозиції представлені чоловічі з сіл Ясіня і Лазещина) робили з барвінку або штучних квітів, кольорової стрічки, використовуючи дротики, фольгу, дуте скло. Вони прикріплювалися у день весілля молодим, а також дружкам і дружбам, із лівого боку біля серця.

    На Рахівщині у давнину весілля починалося із приготування весільного деревця. З ним молоді йшли до вінчання. Весільне деревце вбиралося у гуцульські китиці кольорово, яскраво, красиво. А курагов, так званий весільний прапор, є палицею з вінком на вершечку, прикрашеною кольоровими стрічками, китицями та дзвониками (у румун – хустками). Ці весільні атрибути використовувалися на весіллях у Рахові, Ясінях у 1930-их роках.

    Доповнюють автентичну весільну атрибутику краю і оригінальні світлини 1920-1930-их років, серед яких цікавим є святкування весілля у с. Люта Великоберезнянського району та інші.

    В окремій вітрині представлені прикраси нашийні, нагрудні та наручні бойків, лемків, долинян і гуцулів Закарпаття.

Валерія  Русин, завідувач відділу

історії та краєзнавства

Науково-освітній захід до Всесвітнього дня екскурсовода "На допомогу майбутньому гіду"

    Сьогодні, 21-го лютого, в день, коли міжнародна спільнота святкує Всесвітній день екскурсовода, старший науковий співробітник музею Вероніка Петрушка провела зустріч із студентами факультету туризму та міжнародних комунікацій УжНУ.

    Професія екскурсовода відносно молода. Є чимало прогалин в теоретичній науці, тому практична діяльність екскурсовода є основним джерелом черпання інформація про фах екскурсовода. Студенти дізналися про «внутрішню кухню» людини, яка проводить екскурсії щодень.

    Якими якостями повинен володіти екскурсовод, над якими навичками потрібно працювати, щоб бути цікавим розповідачем, які «мінуси» та «плюси» професії – про це та багато іншого говорили учасники сьогоднішньої зустрічі.

Міжнародний день екскурсовода

Сьогодні ми святкуємо Міжнародний день екскурсовода! Цей день присвячений визнанню важливої ролі, яку відіграють...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Вівторок, 21 лютого 2023 р.

День Героїв Небесної Сотні в музеї

День Героїв Небесної Сотні в музеї. 18-20 лютого, щороку, в Україні відзначають пам’ятні дні Героїв Небесної Сотні. Їм...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Понеділок, 20 лютого 2023 р.

День Героїв Небесної Сотні

    20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні. Пропоноване цьогоріч гасло: "Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни".

    Учасників Революції Гідності, які загинули від рук силовиків і їхніх найманців, у народі та зі сцени Майдану назвали Небесною Сотнею.

    Офіційне число тих, хто до неї належить, – 107 осіб. Люди різної національності, віку, освіти з усіх регіонів України та з-за кордону, успішні підприємці й незаможні пенсіонери, науковці, митці, студенти...

    Наймолодшому, Назарієві Войтовичу, було 17. Найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки.

    Указом Президента України від 11 лютого 2015 року встановлено офіційний День Героїв Небесної Сотні, який відзначають щороку 20 лютого.

Співчуття з приводу втрати колеги

Делеган Михайло Васильович

    З глибоким сумом колектив Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького  оплакує смерть нашого шановного колеги, заступника директора з наукової роботи, Делегана Михайла Васильовича, який відійшов у вічність 19 лютого 2023 року. 

    Ми висловлюємо наші найглибші співчуття його родині, близьким і друзям у цей важкий час. Ми поділяємо їхню скорботу, прощаючись з нашим колегою.

Україна відзначає День Державного Герба

Освітньо-пізнавальний захід для дітей тимчасово переміщених осіб «Спочатку було слово»

    У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького проводився освітньо-пізнавальний захід для дітей тимчасово переміщених осіб «Спочатку було слово». Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

    З давніх часів люди жили без книг. Вони не знали письма, не вміли читати, не знали, що таке папір. Про етапи розвитку письма дітям тимчасово переміщених осіб, які були присутні зі своєю наставницею Мінаковою Любов’ю , розповіли наукові співробітники відділу науково-освітньої роботи: Олейник Анна-Марія та Балла Крістіна. Захід було проведено з метою популяризації української мови серед молоді.

    Після цього співробітники науково-освітнього відділу музею К. Балла та А-М. Олейник провели з дітьми майстер-клас «Перо і каліграфія», в якому діти писали гострим пером та чорнилами, а по закінченню отримали грамоти за старання. Захід справив незабутнє враження на дітей. Вони не тільки зрозуміли, але і відчули, як створювалися рукописні книги.

Відкрито виставку дитячих малюнків «З добротою в серці»

Ійяс Дюло (01.04.1874 – 13.02.1943) – яскравий представник першого покоління закарпатської школи живопису

    13 лютого 2023 року виповнилося 80 років з дня смерті видатного ужгородця Дюли (Юлія) Ійяса. 

Ійяс Дюло (01.04.1874 – 13.02.1943)

    З цієї нагоди співробітники відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького створили камерну виставку з оригінальних експонатів, які виставляються для огляду вперше. Тут представлено 4 художні твори автора у супроводі архівних матеріалів, які дають можливість розкрити цікаві деталі з творчого життя художника. На цю подію надихнуло дослідження відомої ужгородської журналістки, дослідниці історії рідного міста Тетяни Літераті, котра у минулому році опублікувала розвідку про життя Дюло Ійяса (https://prozahid.com/vtrachenyj-uzhhorod-khudozhnyk-diula-ijias-iatsyk/). 

    Дюло Ійяс, корінний ужгородець, народився 1 квітня 1874 року у сімї ремісника Ондраша Яцика. Змалку цікавився історією, минулим краю, особливо мистецтвом. Як відмічають мистецтвознавці у 1940-их роках, своїм кумиром вважав Мігая Мункачі, з яким особисто хотів зустрітися. Шлях у мистецтві починав як аутодидакт. У 19-річному віці нібито сам Шімон Холлоші, учнем якого Ійяс був у Нодь Бані, вивіз молодого юнака на навчання до Мюнхена. На початку ХХ століття він виїхав до США,  де зумів закінчити курси з прикладного мистецтва в Коледжі Купер Юніон у Нью-Йорку, пізніше влаштуватися ілюстратором у The New York Times та інших журналах. Згодом свою художню майстерність вдосконалював і у Парижі. Повернувшись до рідного міста, у 1913/14 році  працював на посаді вчителя малюнку і каліграфії в ужгородській греко-католицькій препарандії, де мав 18 годин. З початком Першої світової війни у серпні 1914 р. був мобілізований до армії і став військовим кореспондентом. У його художньому доробку залишилися роботи про події на Ужоцькому перевалі у 1915-1916 році. Тогочасна преса постійно інформувала про персональні виставки Дюло Ійяса в Ужгороді, Ніредьгазі протягом 1911-1913 років, де автор виставляв понад 100 робіт. 

    Між двома світовими війнами як член мукачівського клубу митців (1921 р.) Ійяс представляв свої твори на групових виставках у Мукачеві, Берегові та Ужгороді. Пізніше став членом Товариства художників Підкарпатської Русі (1931 р.) під керуванням Адальберта Ерделі, який у 1944 р. згадує Дюло Ійяса як дуже плідного митця, імпресіоніста. 

    Ми сподіваємося, що у ході своїх досліджень і пошуків і надалі будемо знаходити невідомі матеріали про життя і творчий спадок одного з яскравих представників першого покоління закарпатської школи живопису.

    Камерна виставка триватиме до 14 березня 2023 року.

Валерія Русин, завідувач
відділу історії та краєзнавства

Майстер-клас «Валентинка для мами»

    14 лютого католицька церква під час літургії згадує Святого Валентина. За легендою, християнський священник Валентин жив за часів імператора Клавдія II Готського (III ст. від Р. Х.) й поруч з основним покликанням займався природничими науками та медициною. Войовничий імператор Клавдій нібито вважав, що сім'я заважає солдатам воювати за імперію і видав наказ, яким забороняв воїнам одружуватися. Валентин, попри цей указ, продовжував таємно вінчати всіх охочих. За це його заарештували й ув'язнили під охороною офіцера, прийомна донька якого була сліпою. Священник оздоровив її, а опісля навернув на християнство батька й цілу родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову, що й сталося 14 лютого. Через роки після страти Валентина було канонізовано католиками, як мученика, який постраждав за віру. З 496 року 14 лютого стало Днем Святого Валентина після указу Папи Римського Геласіуса.

      Червоне серце  здавна є символом кохання. Воно присутнє на подарунках до Дня святого Валентина. Серце часто проявляється в різних природних явищах. Його утворюють лебеді та інші птахи, які, при зустрічі, ніжно торкаються одне одного. Пелюстки, листочки та плоди багатьох рослин теж мають серцеподібну форму. Очевидно, цей символ має таки природне походження. Де шукати серце в природі, маленьким відвідувачам розповідала старший науковий співробітник сектору природи відділу історії та краєзнавства Руслана Джахман. Потім вони разом виготовляли валентинки для найріднішої в світі мами. Для своїх виробів вони використали вживані джинси, картон, ґудзики та засушені рослини і таким чином дізналися, як можна вторинно використовувати відходи.

        Готові вироби подарували матусям і після роботи ще подивилися мультфільм про історію джинсів.

        Захід пройшов у рамках співпраці з Інститутом еколого-релігійних студій. Дякуємо колегам за надані матеріали для майстер-класу.

Екскурсія для студентів 1 курсу спеціальності «Дизайн» Закарпатської академії мистецтв

    13 лютого 2023 року у рамках договору про співпрацю між Комунальним  закладом «Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького» Закарпатської  обласної ради та Закарпатською академією мистецтв було проведено екскурсію для студентів 1 курсу спеціальності 002 «Дизайн», ОПП «Графічний дизайн» 023 «Образотворче мистецтво», «Декоративне мистецтво», «Реставрація». Їх було направлено до закладу для проходження пленерно-етнографічної практики. Її керівники – Іваньо Юрій Юрійович та Фогаш Наталія Степанівна – передали своїх підопічних у добрі руки досвідчених екскурсоводів. Ними стали співробітники науково-освітнього відділу Балла Крістіна та Олейник Анна-Марія. Вони ознайомили слухачів з історією замку та його володарів, розповіли про його місце в історії Ужгорода. Крім цього, студенти прослухали змістовну розповідь про музей, розташований у замку, та його експонати.