Кельти на Закарпатті

     Про кельтів на Закарпатті жодної писемної згадки не залишилось, однак є артефакти, які можуть також багато про що розповісти. Тиводару Легоцькому під час археологічної експедиції вдалося між Галішем і Ловачкою виявити кілька господарських споруд і 24 напівземлянкові житла. Численні вироби з заліза і бронзи вказували на те, що тут був металургійний центр, де виготовляли речі побутового вжитку (коси, серпи, сокири, цвяхи та інше), зброю, ювелірні прикраси. Знайдені під час експедиції ножиці для стрижки овець і ножі-скребачки для обробки шкіри свідчать, що кельти, які проживали на Закарпатті, були вівчарями.





     Кельти володіли однією з найдосконаліших у тогочасній Європі технологій виготовлення заліза і сталі. Вони вміли видобувати метали з глибоких родовищ, а кельтські ковалі виковували стальні мечі, шоломи, кольчуги.






     Поселення на горі Ловачці, яке досягло розквіту у І ст. до н.е., було найвіддаленішим східним форпостом латенської археологічної культури. Окрім нього на Закарпатті відомо майже 40 неукріплених кельтських поселень. Серед них виділяється металургійний центр площею 25 км2 біля річки Ботар, лівої притоки Тиси. Знайдена тут велика кількість залізоплавильних горнів дозволяє називати Ботарський район одним з найбільших металургійних центрів Європи. Менші землеробські поселення були знайдені у селах Ратівці, Довге Поле, Середнє, Дийда, Вилок, Олешник, Дерцен, Клячаново та ін. Кельти любили селитися у низовині та передгірних місцевостях, де були добрі умови для ведення сільського господарства. Головним їхнім заняттям було хліборобство.





     Щодо вірувань кельтів, то у 1952 році біля села Мала Бийгань Берегівського району археологи знайшли статуетку оголеного чоловіка та вепра, які символізують колосальну силу й родючість. Давні джерела розповідають, що у кельтів були поширені жертвоприношення, вони боялися повернення мертвих, тому трупи спалювали чи рубали на частини.



     Тривале перебування кельтів на території Закарпаття відбилося у топоніміці краю, зокрема у наявності низки типово кельтських за походженням – Латориця, Лаборець.

     Час розквіту латенської (кельтської) культури на Закарпатті припав на ІІ – 1 пол. І ст. до н.е. – період найінтенсивнішого розвитку матеріальної культури та соціальної організації кельтів у Європі.



     Колекцію справжніх кельтський старожитностей можна побачити у ЗОКМ ім. Т. Легоцького. Левова частина знахідок першовідкривача закарпатських кельтів Тиводара Легоцького знаходиться саме у музеї і скоро буде представлена широкому загалу.

Підготувала завідувач сектору археології О. Ю. Шумовська

Вшанування пам’яті героїв «Ілловайськ – 2014» в експозиції музею

    24 серпня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про «День пам’яті захисників України», який щороку відзначається 29 серпня. Цей день 2014 року вважається найбільш скорботним і трагічним у новітній історії України. Рівно шість років тому українські військові й бійці добровольчих батальйонів потрапили в оточення під Ілловайськом. Порушивши попередні домовленості та закони війни, регулярні частини збройних сил Росії, що вторглися до України, під прицільним вогнем обстріляли «зелений коридор», яким виходили українські бійці. Подолати цю «дорогу смерті» вдалося не всім – на полях серед соняшників залишилися підбиті танки, спалені автомобілі, тіла мертвих і поранених, глибокі вирви і гаряче місиво з металу і людської крові.


    За офіційними даними на полях під Ілловайськом загинуло 366 українських військових і правоохоронців, 429 було поранено, 128 потрапило у полон, 158 вважаються зниклими безвісти.

    У суботу, 29 серпня 2020 року, у діючій експозиції музею «Коли гримлять гармати, музи мовчать» відбулися скорботні заходи до Дня пам’яті захисників України – героїв неоголошеної війни на Сході України.

    На захід були запрошені учасники бойових дій, волонтери, громадські діячі, педагоги Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. У залі, біля речових експонатів з Ілловайської битви, букет живих квітів – соняшників, які стали символом цієї трагедії. Саме поля соняхів стали прихистком тих, кому вдалося вирватися з дороги вогню і залишитися живим у цьому пеклі війни.

    Присутні вшанували загиблих героїв хвилиною мовчання і запалили свічки біля портретів героїв Ілловайська та героїв Небесної Сотні.

    Для учасників пам’ятної події була проведена тематична лекція-реквієм «Ми пам’ятаємо!». Її провів завідуючий відділом музею, автор даної експозиції Орос І.І. На обличчях присутніх була гордість за силу духу і мудрість наших захисників України і гіркий смуток за тих, які віддали своє життя за незалежність України. Серед героїв Ілловайська було багато захисників із нашої області. Пораненим, але живим вибрався із «Ілловайського котла» ужгородець Олексій Тороні – воїн 51-ої гвардійської  Володимир-Волинської окремої механізованої бригади.

    Ми пишаємося воїнами легендарного 128 гірсько-піхотної бригади. Це один із найпотужніших колективів Збройних Сил України. Протягом усієї війни бригада бере участь і завжди виконує свої завдання з честю та гідністю.

    Великим другом нашого музею є керівник ГО «Пошук-Захід», волонтер–учасник експедиції «Чорний тюльпан» у зоні АТО у 2014-2015 роках Олександр Русин. Він та члени його експедиції кілька радів їздили на Схід України для пошуку поранених та загиблих бійців у районах найбільш запеклих боїв, особливо Дебальцево та Ілловайськ. Їхнє завдання - повернути загиблих додому, де їх чекають рідні. Велику кількість речових експонатів діючої експозиції складають артефакти, привезені спеціально для музею членами місії «Чорний тюльпан». Це прострелені каски, гільзи, спалений бінокль, залишки автомобільних номерів, понівечена армійська фляга із запеченою всередині донбаською землею, побутові солдатські речі, дитячі малюнки тощо.

    Учасники пам’ятних заходів оглянули банери «Пам’яті загиблих бійців неоголошеної війни» та портретів загиблих військовослужбовців та добровольців. До речі, двоє учасників акції серед загиблих знайшли своїх родичів.

    Діюча експозиція постійно поповнюється новими експонатами, останніми стали речі та військові форми бійців, учасників бойових дій 15 Ужгородського гірсько-штурмового батальйону, представлені у залі музею.

    Війна на Сході України торкнулася кожного українця. Всі ми відчули її жахи, переживаємо за кожного бійця української армії. Сьогодні десятки тисяч патріотів захищають від ворога свободу, незалежність і цілісність України. Наші захисники потребують уваги і розуміння, а загиблі герої – вічної пам’яті та пошанування.

    У бібліотеці музею створена до цієї трагічної події в історії Української держави виставка з книжково-газетних публікацій. На стендах – фотографії з місць запеклих боїв, портрети загиблих і поранених бійців, найновіші видання і публікації.

Орос І.І. – завідувач відділу історії Карпатської України, 
Меморіальної кімнати-музею А. Волошина,
Меморіальний комплекс «Красне поле»

Експонат місяця

Ідея проголошення незалежності України відродилася ще у ході перебудови.



Ідея проголошення незалежності України відродилася ще у ході перебудови. 
  16 липня 1990 року парламент УРСР проголосив Декларацію про державний суверенітет. Декларація стала фактично програмою побудови незалежної держави.
  17 березня 1991 року в СРСР проведено Всесоюзний референдум щодо збереження СРСР.
  Невдала діяльність ДКНС у серпні 1991 року стала одним з поштовхів до розпаду СРСР та проголошення незалежності України.
  24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України.
            Вашій увазі пропонується плакат від 10 березня 1991 р. з оголошенням проведеннея в Ужгороді народного зібрання на тему «За незалежну Україну!», що зберігся у фондах музею.

МІЖНАРОДНЕ ВИЗНАННЯ ПРАЦІ МУЗЕЙНИКІВ

    У серпні 2020 року Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького отримав відзнаку – сертифікат якості 2020 року від найбільшого у світі сайту про подорожі (туризм) ТріпЕдвайзера. За результатами оцінки незалежних відгуків музей увійшов у ТОП 10% найкращих музеїв світу.

    Установа серед музейних закладів відзначена уже вдруге - вперше  зазначеним сайтом Закарпатський обласний краєзнавчий музей було відзначено у 2019 році. Але такого високого рейтингу музей досягнув уперше.  

    У повідомленні зазначено, що ТріпЕдвайзер щороку аналізує перегляди та  відгуки мандрівників з усього світу про враження від перебування в історичних локаціях з метою відбору та визначення найкращих:

    «Ви є частиною ексклюзивної групи і ми хочемо допомогти вам прославити і рекламувати цей значний успіх», - зазначено у повідомленні.

    ТріпЕдвайзер (TripAdviser) – американський сайт подорожей. Сприяє його користувачам спланувати поїздку в будь-яку країну світу. Для користувачів послуги сайту безкоштовні.

    ТріпЕдвайзер працюємайже у 50 країнах світу на 25 мовах та обслуговує більше 300 млн. відвідувачів щомісяця, має більше 70 млн. зареєстрованих користувачів, які залишили більше 200 млн. відгуків. Це найбільший у світі сайт про подорожі. Заснований він у 2000 році. 

    Сподіваємося, що для гостей Закарпаття це незалежне міжнародне визнання буде додатковим стимулом для відвідання музею з метою пізнання багатої історико-культурної спадщини народів Карпатського регіону.

День Незалежності України в діяльності музею

     Проголошення незалежності України є знаменною подією в житті нашого народу. Прагнення до того, щоб бути господарем у своєму домі, було властиве йому протягом нашої багатовікової героїчної і трагічної історії. Але реалізувати це прагнення вдалося тільки наприкінці ХХ століття. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року став тією відправною подією, з якою пов’язана новітня історія Української держави, її сучасне і майбутнє. Минулі двадцять дев’ять років незалежного розвитку України довели правильність обраного нею шляху.

     З прийняттям Акту на політичній карті світу з’явилася нова незалежна і самостійна держава – Україна. Народ України продемонстрував усьому світові своє прагнення до свободи і власної державності. День проголошення незалежності України відзначається як державне свято – День незалежності.

     Водночас багаторічний досвід показав, що сама по собі державна незалежність не є панацеєю від усіх негараздів. На сьогодні ми маємо проблеми у соціально-економічній та духовній сферах. Немає стабільності й достатньої визначеності у політичному житті. Триває конфронтація між законодавчою і виконавчою гілками влади, продовжує залишатися недосконалою система правосуддя, мають місце численні грубі порушення прав людини і громадянина.

     Проголошення незалежності перетворило культурну політику на одну з важливих сфер діяльності держави. Культура розглядається як один з головних чинників національного відродження.

     Разом з тим за умов економічної кризи, останній період карантинними обмеженнями, зменшуються розміри державного забезпечення культури. Держава не виділяє навіть той мінімум коштів, який був раніше. Сфера культури потрапила в жорсткі лещата фінансової залежності. Не виконуються рішення уряду щодо забезпечення визначеної зарплати працівникам музеїв.

     Але і в таких складних умовах колектив музею впевнено дивиться у майбутнє. У цьому році ми відзначили 75-у річницю заснування установи. З цією важливою датою колектив музею привітав Голова Верховної Ради України п. Дмитро Разумков: «Щиро вітаю вас із знаменною подією – 75-річчям заснування провідного науково-просвітницького закладу, безцінної скарбниці пам‘яток історії й культури Закарпаття,…- йдеться у вітанні Д. Разумкова.- Ваш високий професіоналізм, самовідданість і сумлінна праця спрямовані на підвищення рівня освіченості громадян нашої держави, утвердження гуманістичних ідей та духовних цінностей в суспільстві.

     Дякую вам за вірність професії. Переконаний, що високий рівень та ентузіазм і надалі будуть служити справі збереження безцінних скарбів національної спадщини України та історико-культурних надбань рідного Закарпаття.

     Бажаю вам міцного здоров’я, особистого щастя, нових вагомих наукових досягнень та успішної реалізації творчих задумів». 

     До Міжнародного дня музеїв у реставрованих приміщеннях установи відкриті експозицію: «Народні музичні інструменти Закарпаття» та виставку «Артефакти середньовічної церкви». Відвідувачі музею мають можливість вперше побачити нові цінні експонати музею, отримані внаслідок археологічних розкопок замкового храму студентами-істориками Ужгородського національного університету та співробітниками нашого музею. До ювілейної дати заснування музею наукові співробітники підготували і відкрили стаціонарну виставку «75 років Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького». На виставці подана інформація про історію музею від дня заснування і до нинішнього періоду. Зібрано велику кількість фотографій працівників музею: всіх керівників закладу, заступників директора, завідуючих відділів, наукових співробітників. Багато світлин розповідають про науково-експозиційну і реставраційно-ремонтну діяльність закладу.

     Вперше створена виставка музейних плакатів та афіш. Вона охоплює період з 70-х років ХХ ст. до нинішнього часу і нараховує понад 30 одиниць. По ній можна простежити, які експозиції і виставки відкривалися в залах музею. Представлені програми наукових конференцій, оголошення про відзначення Міжнародного дня музеїв тощо.

     До Дня Незалежності України в діючій експозиції «Коли гримлять гармати, музи мовчать» представлені історичні документи і світлини проголошення і становлення Української держави в перші дні і роки її існування. Подані всі державні символи країни: Прапор, Гімн, Герб. Боротьба за нашу незалежність продовжується і сьогодні. Про це свідчать історичні експонати, обпалені вогнем і омиті кров’ю наших краян, воїнів-захисників на Сході України.

     У бібліотеці музею діє фотовиставка «Вони боролися за Українську незалежність». На ній подані портрети видатних діячів Української Народної Республіки, Західно-Української Народної республіки, Гуцульської Республіки, Карпатської України, діячів національно-визвольних змагань кінця ХХ ст.

     Створена нова книжкова виставка з історичної літератури, газетних і журнальних статей «Крізь плин століть і гомін сьогодення». На виставці крім республіканських і обласних видань – останній «Науковий збірник». Випуск XVIII-XIX Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького 2019 року. 

Орос І.І. – завідувач відділу історії Карпатської України, 
Меморіальної кімнати-музею А. Волошина,
Меморіального комплексу «Красне поле»

Подяки директору музею

     На ім‘я директора музею В. С. Шеби продовжують надходити подяки за відзнаки, якими були удостоєні дипломатичні представники та партнери з співпраці з іноземних держав з нагоди 75-річчя утворення Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. 

     Нижче подано листи-подяки, що надійшли від Державного секретаря Угорщини, відповідального за національну політику в угорському уряді п. Потапі Арпада Яноша та директора музею ім. Йоша Андраша з м. Ніредьгази (Угорщина) п. др. Реміаша Тібора

     Зазначені документи надіслав на адресу директора музею Генеральний консул Угорщини в м. Ужгороді Йожеф Бугайло.


Ділова зустріч колег

     Організація ефективної роботи в умовах карантину та кризових явищ, відсутності фінансування на найнеобхідніші потреби з метою виживання установ, співпраця - такий неповний перелік питань, обговорених керівниками Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького (В. С. Шеба) та Мукачівського історичного музею (М. Белеканич). Ділова зустріч відбулася у середу, 05 серпня 2020 року, в Мукачівському замку. Розглянуто також питання надання практичної допомоги мукачівським колегам у справі побудови нових експозицій. 

Мукачівський замок із висоти пташиного польоту

     Учасником діалогу був заступник директора з наукової роботи Закарпатського обласного краєзнавчого музею М. В. Делеган, який, зокрема, запросив колег до участі у спільних наукових дослідженнях та публікації результатів своїх досліджень мукачівськими музейниками на сторінках Наукового збірника обласного краєзнавчого музею.

     Ділові контакти будуть продовжені.

Вдячність Іштвана Грежі за відзнаку музею

     Висловлюючи на своїй сторінці у Фейсбуці вдячність директору музею В. С. Шебі за відзнаку, Іштван Грежа запевняє у перспективах подальшої співпраці.

     Дякуємо п. І. Грежі за підтримку музею і також сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.

Директор музею
В. С. Шеба

     A napokban kaptam meg a Lehocki Tivadar Kárpátaljai Megyei Helytörténeti Múzeum igazgatója, Seba Vaszil úr által adományozott oklevelet, melyet az ungvári várban nagy sikerrel működő, háromnyelvű történeti kiállítás támogatásáért vehettem át. Köszönöm az elismerést, dolgozunk tovább!



     Нещодавно отримав подяку, якою мене нагородив пан Василь Шеба, директор Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, за підтримку успішно діючої в Ужгородському замку тримовної історичної експозиції. Дякую за визнання, працюємо і на далі!

РОЗПОЧАТО РЕМОНТ АВАРІЙНОЇ ДІЛЯНКИ КРІВЛІ ЗАМКУ

В результаті багаторічних зусиль керівника установи нинішнього року виділено 2 млн. грн. на ремонт аварійної ділянки крівлі замку. Згідно чинного законодавства проведено тендерну процедуру. Ремонтні роботи розпочато минулого тижня.

Ремонт даху Ужгородського замку - вид на західну стіну
Ремонт даху Ужгородського замку - початок заміни конструкцій крівлі

     Дякуючи підтримці керівництва ОДА є надія, що до кінця 2020 р. будуть профінансовані всі роботи по ремонту північно-західної частини крівлі замку.

СВІТ, ЗАЧАРОВАНИЙ СТРУНОЮ – ДАРУНОК З НАГОДИ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

(Шостак В. А. Світ, зачарований струною: Музикознавчий нарис/Віктор Шостак.
– Ужгород: Карпати, 2020. – 200 с., іл.).

     Творчі особистості вміють не тільки самі радіти швидкоплиним, сповненим різнобарв‘ям рокам, годинам і хвилинам, а й щедро ділитися з інтелектуалами, краєзнавцями, шанувальниками музичного мистецтва й колегами своїми загальнозначимими здобутками. Безцінним дарунком з нагоди чергового дня народження ощасливив насамперед себе і численних шанувальників свого таланту завідувач сектору (довгі роки – відділу) народного мистецтва та етнографії Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Віктор Андрійович Шостак. Відлік його багаторічного досвіду на зазначеній посаді бере початок з 1980 року!


  Енциклопедичне видання розкриває історію і розвиток струнно-смичкового мистецтва в Закарпатті – тему, що до нині залишалася малодослідженою. Разом з тим це музичне мистецтво в краї чи не найбільш популярне після хорового співу.

  В книзі використано чимало архівних першоджерел, зокрема й таких, що вперше введені в науковий обіг. Збагачує видання й сприяє ліпшому розкриттю його змісту солідна добірка фотоілюстрацій.

  Етнограф, етномузиколог, поважний представник сучасної української органології, провідний вчений у галузі дослідження інструментальної музики Закарпаття, художній керівник народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород» зробив вагомий вклад у справу дослідження вищезазначеної теми.

  Доречно зазначити, що нинішнього року Віктор Андрійович підготував практично нову, осучаснену експозицію «Народні музичні інструменти Закарпаття», яка викликає постійний інтерес у відвідувачів музею. Експозиція приваблює не тільки перлинами народної творчості, а й виступає джерелом науково-дослідної роботи, зазначено у книзі.

  Колеги щиро вітають Віктора Андрійовича з подвійним святом – днем народження і виходом у світ цінного етномузикологічного дослідження та бажають міцного здоров‘я, довгих років спільної праці й нових творчих звершень.

Оголошення

З 1 серпня 2020 року для відвідувачів відкриті
основні експозиції та виставки музею.



Вхід відвідувачів на територію музею та виставки й експозиції – тільки в масках.

Групи відвідувачів можуть складатися з 10-15 чоловік за умови дотримання санітарно-епідемічних вимог.

Маски можна придбати у касі музею.

З повагою,
Адміністрація музею.