Ужгородський замок


Ужгородський замок - головна будівля
внутрішній вигляд замкового палацу
Ужгородський замок
   Найціннішим експонатом Закарпатського краєзнавчого музею безсумнівно є Ужгородський замок ХV-XVІІІ ст.ст., який є найдревнішою і найціннішою історико-архітектурною будовою міста Ужгорода. Згадки про існування укріплення Гунг на час переходу угорців у кінці ІХ століття через Карпатські перевали у Тисо-Дунайську низовину зустрічаємо в угорських літописах ХІІІ століття, у яких також описаний мужній слов’янський князь Лаборець. Дружина князя зазнала поразки від угорців, а сам Лаборець був убитий у східній Словаччині біля річки, яка тепер зветься Лаборець. У річку Лаборець впадає Уж. У кінці ХІІІ – початку ХІV століття Ужгородський замок значно укріплюється, розпочинається будівництво кам’яної фортеці. Можливо, саме тоді на подвір´ї Ужгородського замку збудовано церкву, фундамент якої бачимо і зараз. Принаймні, від 1284 року зберігся документ, що згадує священика цього храму Штефана. Згодом, у 1646 році у цій церкві було прийнято Ужгородську унію, а у 1996 році у замку відбулися великі урочистості з нагоди ювілею унії.

Ужгородський замок - гравюра
початок експозиції з історії релігії та духовної культури  Закарпаття
Закарпатський краєзнавчий музей
галерея замкового палацу
Ужгородський замок
   За час свого існування фортеця зазнавала численних реконструкцій. У 1653 році були укріплені зовнішні оборонні стіни, у 1658 в´їзд до фортеці, про що свідчить напис над вхідною аркою «А.D. 1658». Мабуть, тоді ж споруджено з лівого боку під´їзду відкритий камін, біля якого грілася варта. Із правого боку, біля основи внутрішньої арки, знаходиться великий камінь з висіченою у ньому ямкою, де гасили смолоскипи. Трохи раніше, у 1598 році, було вбудовано вхід у головний корпус та головну будівлю замку палац. Над в´їзною брамою корпусу є дата 1598 рік, коли було завершено одну з перебудов. Над датою зображено чотирьох шпаків – родовий герб Другетів. Обабіч герба, а також у підвальному ярусі з боку рову, видніються бійниці.

Чотири шпаки - герб Другетів
Ужгородський замок
Змагання лицарів - турнір під час "Дня музеїв"
Ужгородський замок
статуя Геракла у внутрішньому дворі замку
Ужгородський замок
Ужгородський замок - вигляд з висоти пташиного польоту
   Наприкінці ХVI століття замок остаточно набуває сучасного вигляду. Із трьох боків фортецю було оточено вирубаним у скелі сухим ровом 15-20 метрів завширшки і 5-10 метрів глибиною, а з північного сходу її захищало круте урвище. Фортеця огороджує площу у два з половиною гектари. Власне палац стоїть на краю крутого північного схилу Замкової гори. Це масивна двоповерхова споруда у стилі ренесансу. Його форми повторюють обриси фортеці. У випадку взяття ворогом кріпосних стін замок міг самостійно оборонятися далі. Його, як і зовнішні укріплення, теж оточували з трьох боків рови, через які зі сходу перекинуто міст. Спершу він був підвісний, у наш час замість нього побудований звичайний дерев´яний міст на опорах.

Замкова стіна взимку - Ужгородський замок
п'ятикутна форма Ужгородського замку
Головний вхід до Ужгородського замку
   Зовні Ужгородський замок має вигляд могутньої оборонної споруди у формі трапеції, на кожному куті якої розміщені бастіони, трохи висунуті у бік рову і з’єднані фортечною стіною. На кутових баштах було встановлено артилерію, що тримала під обстрілом усі підступи до замку. П´ятий бастіон, кілевидної форми, знаходиться з північного фасаду замку. Поруч із чим бастіоном колись була ще одна брама, що вела до замку, її сліди збереглися до нашого часу. Вона з’єднувала замок із зовнішнім, так званим «гусарським» замком, побудованим із дерева. Всередині Ужгородського замку є внутрішній дворик розміром 25 на 25 метрів з колодязем, що постачав гарнізон водою. Його видовбано у скелі глибиною понад 40 метрів, із яких 17 складає водяний стовбур. Під землею знаходяться місткі підвали-каземати, що служили складськими приміщеннями. У правому крилі замку була в’язниця із камерою для катувань. Зі сходу до замку прилягає флігель. Його збудували як одноповерховий, згодом надбудували другий поверх. Житлову надбудову зроблено також на південно-східному бастіоні. Із господарських споруд вціліла конюшня у південно-західному кутку подвір´я.

Вежі палацу Ужгородського замку
Бастіони та замкова стіна із ровом перед ними
Ужгородський замок
   У палаці нараховується понад 40 приміщень. Найбільший зал замку, так званий рицарський, що міститься на другому поверсі, було перетворено на внутрішню каплицю. У 1857 році її розписав Фердинанд Видра. Приблизно тоді ж сусідні зали оздоблено ліпкою, розписом, сусальним золотом. Зараз цей декор вже частково відновлено.

внутрішній вигляд замкової каплиці
Ужгородський замок
Вид на стелю каплиці Ужгородського замку