Благодійна документальна фото-виставка - «Розлам. Харків»

    01.10.2022 року о 15:00 у підземеллі Ужгородського замку відбудеться відкриття благодійної документальної  фото-виставки -  «Розлам. Харків».

 Будуть представлені документальні фотографії, зроблені з початку березня до середини серпня 2022 року у місті Харкові командою воєнних документалістів. Виставка є своєрідною живою розповіддю про зруйновану освіту, культуру, пам’ятки культурної спадщини та звісно ж людські долі.

Після урочистого відкриття:

    Знаний багатьом в Ужгороді харківський волонтер та архітектор Богдан Бондаренко проведе невеличку екскурсію по експозиції та розповість що саме на фото зафіксовано.

    А також лекція відомого дослідника історії міста Антона Бондарєва «Харків та Слобідська Україна. Від стереотипів до реалій» 

Організатори:

    Гуманітарний центр Харківщини, Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького, професор УЖНУ Федір Шандор, Інформаційний центр «Майдан Моніторинг», міжнародна організація Team 4 Ukraine.

    Проєкт, в рамках якого стала можливою виставка «Розлам. Харків», проходить за підтримки Crown Agents International Development.

    Фото виставки FRACTURE – РОЗЛАМ зробили Юлія Гуш, Сергій Петров, Євген Титаренко, Олексій Свід, Катерина Яшиш, Наталія Зубар та Дрон №1 Інформаційного центру “Майдан Моніторинг”. Куратор Наталія Зубар. Дизайнер Дарія Семенюк.

    Усі кошти зібрані під час проведення виставки будуть спрямовані на рахунок «Гуманітарного Центру Харківщини» на потреби Харківських військових. 

    Найменування отримувача: СОГ ГС ЦРХП Код отримувача: 44018111 Рахунок в форматі відповідно до стандарту IBAN: UA033515330000026002025901811 Назва банку: ХАРКІВСЬКЕ ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 4441 1144 5091 4070

Онлайн-виставка «Туристичне Закарпаття у першій половині ХХ ст.»

    Люди завжди подорожували – знайти краще місце для проживання, ознайомитися з культурою і звичаями інших народів. Не обов’язково подорожувати на великі відстані, достатньо поїхати на берег найближчої річки, у сусідній лісок чи містечко. Туристом вважають не тільки людей, чий стиль життя пов’язаний з подорожами та рюкзаками. Турист – це людина, яка прагне до знань, дізнаватися нове, розширювати світогляд.

    Всесвітній день туризму заснований Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристичної організації в 1979 році в іспанському місті Торремоліно. Указом Президента України від 21 вересня 1998 року було встановлено, що 27 вересня в Україні щороку відзначатиметься День туризму. Святкують його не лише любителі подорожей, а й ті, хто має відношення до сфери туристичної діяльності. 

    Музейні працівники теж певним чином задіяні у цьому напрямі. Тому з метою відзначення свята було підготовано онлайн-виставку «Туристичне Закарпаття у першій половині ХХ ст.» на фондових матеріалах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.


Василина Палинчак-Кутузова,
провідний науковий співробітник
відділу історії та краєзнавства

Вітаємо з Всесвітнім днем туризму


    Всесвітній день туризму 2022: Тема цього року - "Переосмислення туризму". Метою є переосмислення туризму в інтересах розвитку, в тому числі через освіту та робочі місця, а також вплив туризму на планету та можливості для більш сталого зростання.

    Всесвітній день туризму, який відзначається щороку 27 вересня, є глобальним днем, що сприяє підвищенню обізнаності про соціальну, культурну, політичну та економічну цінність туризму, а також про внесок, який цей сектор може зробити у досягнення цілей сталого розвитку всіх країн світу.

Лекція: «Діалог між поколіннями, освіта та праця - засоби для будування тривалого миру»


    21-го вересня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького був проведений науково-освітній захід на який було запрошено студентську молодь міста Ужгород.


    Міжнародний день миру традиційно святкують 21 вересня в усьому світі в тому числі і в Україні, свято покликано змусити кожного не тільки задуматися, але й зробити що - небудь дієве заради спокою і миру на Землі.


    Було проведено Лекцію: «Діалог між поколіннями, освіта та праця - засоби для будування тривалого миру», підготувала ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи музею – Балла Кристинна.

Анонс онлайн-виставки «Туристичне Закарпаття у першій половині ХХ ст.»


    З давніх часів люди подорожували – щоб вклонитися релігійним святиням, встановити торговельні зв’язки з сусідами, побачити чудеса світу або чомусь навчитися. Індустріалізація, вдосконалення інформаційної інфраструктури, використання нових видів транспортних засобів сприяли тому, що люди стали більше подорожувати і частіше робили це з метою розважитися, побачити щось нове.

    Наш край приваблював мешканців країн Центральної та Східної Європи ще за часів Австро-Угорщини. Втім, недостатньо розвинена інфраструктура й погане сполучення не сприяли масовому паломництву сюди. Після підписання Сен-Жерменської мирної угоди 1919 р. Закарпаття ввійшло до складу Чехословацької республіки. Новоприєднані землі стали місцем паломництва для любителів подорожувати, відкривати щось незвідане й цікаве.

    Історія розвитку туризму на Закарпатті, відкриття цих земель для індустріалізованих європейців, не тільки як багатого корисними копалинами краю, а й як територій, де збереглися традиції і панує мудрість поколінь, і буде висвітлена у онлайн-виставці «Туристичне Закарпаття у першій половині ХХ ст.». Вона приурочена до відзначення Всесвітнього дня туризму, яке щороку відзначаємо 27 вересня.

Музейна ікона. Ікона «Різдво Пресвятої Богородиці». ХІХ ст.

Ікона «Різдво Пресвятої Богородиці». ХІХ ст.
Дерево, фарба. Розмір 32.5 х 27 см
Ікону передано Закарпатському краєзнавчому музею
Чопською митницею у 1982 р.

    21 вересня християни східного обряду відзначають Різдво Пресвятої Богородиці, а християни західного обряду – 8 вересня. Різдво Пресвятої Богородиці у народі – Друга Пречиста – день, що ознаменував появу на світ майбутньої Святої, матері Ісуса Христа. Це одне з найважливіших церковних свят з якого починається календарний цикл релігійних свят. Воно належить до дванадесятих свят, пов'язаних із земним життям Ісуса Христа.

    Ікони цієї тематики сповнені особливої урочистості та людської теплоти. Народження у безплідних батьків Йоакима і Анни дитини, котра мала стати матір’ю Бога, є приводом до особливої радості. Іконографія привертає увагу в першу чергу своїм жанровим характером з великою кількістю персонажів та детальним відтворенням сцен. Такий підхід має на меті передати атмосферу радісного дійства, співучасником якого стає кожен глядач. Виразні паралелі іконографічної схеми Різдва Марії перегукуються зі сценами народження таких святих: Миколай, Параскева та Іван Предтеча.

    Християни відзначають це свято приблизно з V століття, а у Х столітті з'являються перші ікони присвячені Пречистій Богородиці. Згідно з переказами, Марія народилася у благочестивій родині Йоакима та Анни. У пари довгий час не було дітей, і вже в немолодому віці Бог вислухав їхні молитви і послав їм дитину. Цю радісну звістку подружжю приніс ангел, і незабаром у них народилася дівчинка Марія. Йоаким і Анна пообіцяли віддати дитину на служіння Богу, і після трьох років ввели її в Єрусалимський Храм, де дівчина перебувала до повноліття.



Лариса Ганусинець, Михайло Джахман – 
співробітники відділу експозиційної та
науково-методичної роботи

Експонат одного дня

Ікона «Богородиця з Немовлям» ХVIII ст.
Дерево, фарба, срібло, напівкоштовне каміння.
Розмір 31.5 х 26.5 см Ікону передано
Закарпатському краєзнавчому музею
Чопською митницею в 1974 р.

    21 вересня християни східного обряду відзначають Різдво Пресвятої Богородиці, а християни західного обряду – 8 вересня. Різдво Пресвятої Богородиці у народі – Друга Пречиста – день, що ознаменував появу на світ майбутньої Святої, матері Ісуса Христа. Це одне з найважливіших церковних свят з якого починається календарний цикл релігійних свят.

    У рамках проекту «Музейна ікона» 21 вересня в першому залі експозиції «З історії духовної культури ХVІІ – початку ХХ ст.» (Каплиця Ужгородського замку) буде представлено коштовну ікону з фондів Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького». Ікона «Богородиця з Немовлям» у вишуканому срібному окладі, оздобленому перлинами та напівкоштовним камінням, належить до найцінніших експонатів нашого музею. Срібний оклад із чудовим дрібним гравіюванням покриває всю ікону за винятком обличчя та рук. На ньому є клейма, які вказують на рік (час) виготовлення окладу – 1835, та проба срібла – 84, яка відповідає сучасній – 875. Вага срібного окладу складає 377 грам.

    Вважається, що ікона у срібному окладі береже будинок, зміцнює сімейні відносини, очищає ауру побуту допомагає вирішувати сімейні протиріччя між подружжям. Срібло вважають тим металом, що виганяє нечисть та рятує від хвороби.

    Запрошуємо всіх бажаючих 21 вересня відвідати музей та оглянути коштовну ікону «Богородиця з немовлям» з 10 до 17 год.



Лариса Ганусинець, Михайло Джахман – 
співробітники відділу експозиційної та
науково-методичної роботи

Лекція-дискусія на тему: «Фортифікаційні споруди середньовіччя на території Закарпаття»


    17-го вересня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького був проведений науково-освітній захід − квест для учнів 5-х класів УЗОШ №6 ім. В. Гренджі-Донського.


    Лекцію-дискусію на тему: «Фортифікаційні споруди середньовіччя на території Закарпаття» підготувала ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи музею - М.Лангвізер. Інтерактивний підхід дав змогу виявити вже наявні в учнів знання з історії замків нашого краю та доповнити їх новими, цікавими фактами.


    Після лекції, з метою отримання учнями навиків орієнтування на місцевості, був проведений пізнавально-розважальний квест. Діти, за допомогою плану-карти, розшукували на замковому подвір’ї листи-згортки, яких було по десять для кожної з двох команд. У листах-згортках містилися запитання, на які учні повинні були дати відповіді. Обидві команди правильно відповіли на 9 з 10-ти запитань, що засвідчило про відмінні знання учнів з історії рідного краю.

    У результаті, тригодинний захід пройшов цікаво та пізнавально, діти не лише прослухали лекцію, чудово провели час на свіжому повітрі, але і закріпили отримані знання.


Старший науковий співробітник 
відділу науково-освітньої роботи М. Лангвізер

Відкрита лекція "Іштван Лаудон - видатний ужгородський педагог, науковець і натураліст"


    Гуляючи Ужгородом по вул. Ф. Ракоці у напрямку від «Совиного гнізда» до площі Народної, виходимо до невеличкого огородженого парку зі старими розкішними деревами. Інформаційний стенд, розташований біля нього, повідомляє нам про те, що заснував його ще в ХІХ столітті ужгородець, учитель гімназії Іштван Лаудон, а на паркані «примостилася» й бронзова міні-скульптура, присвячена засновнику.




    Більше про видатного ужгородця відвідувачі Закарпатського обласного музею ім. Т. Легоцького дізналися на відкритій лекції, яку 16 вересня прочитала старший науковий співробітник сектору природи Руслана Джахман. Вона розповіла їм про те, чим займався, цікавився і якими країнами подорожував Іштван Лаудон та презентувала видання, в яких є переклади публікацій Іштвана Лаудона з угорської на українську мову.



    Ознайомившись із цікавими фактами, слухачі, а серед них і учні 11 А класу Ужгородської ЗОШ № 12 разом зі своїм класним керівником Негер М. Д. оглянули також виставку «Багатогранність життя Іштвана Лаудона», на якій побачили й гербарій, зібраний вченим у 1885 році. Старший науковий співробітник сектору природи відділу історії та краєзнавства Бучмей О. В. провела для учнів екскурсію по експозиції «Природа Закарпатя», а завідувач сектору природи Біланич М. М. – по підземних приміщеннях замку та виставці «Страшні реалії війни».




    Захід проведений у рамках святкування Дня Ужгорода, який уже традиційно відзначають у середині вересня.

Відкрита лекція на тему: "Закарпатський іконостас: історія та художні особливості"


    14.09.2022 року в каплиці Ужгородського замку відбулася відкрита лекція на тему: "Закарпатський іконостас: історія та художні особливості".

    Лектор: Михайло Приймич, доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв.

Стіни Ужгородського замку «лікують» від руйнівної рослинності

Стіни Ужгородського замку «лікують» від руйнівної рослинності Для цього з ініціативи виконувачки повноважень директора ...

Опубліковано Закарпатська обласна рада Вівторок, 13 вересня 2022 р.

Анонс лекції


14.09.2022 року o 15.00 годині в каплиці Ужгородського замку відбудеться відкрита лекція на тему: "Закарпатський іконостас: історія та художні особливості"

    Лектор: Михайло Приймич, доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв.

ЗАПРОШУЮТЬСЯ ВСІ БАЖАЮЧІ

Картина з краєвидом старого Ужгорода

    Оглядаючи художні полотна в експозиційних залах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, часто привертає увагу картина з краєвидом старого Ужгорода. Цікавість викликає не тільки давність живопису, але й манера малювання. Картина виконана академічно, у теплих тонах, олійною фарбою. Перед нами відкривається панорама Ужгорода. На загальному фоні міського краєвиду чітко виділяються дві триярусні вежі Хрестовоздвиженського греко-католицького кафедрального собору, а зліва здалеку височіє стародавній Ужгородський замок. Цілісна композиція полотна розвиває інтерес до сприйняття виду нашого древнього міста наприкінці ХІХ ст. 

     “Вид Ужгорода” - таку назву дав своїй картині знаний митець Ференц Гевердле, коли малював її  у 1890 р. Музей придбав це полотно у 1965 р.

“ВИД УЖГОРОДА” Ференц Гевердле. Картина. 1890 р.
Полотно, олія (До Дня Ужгорода)

    Досліджуючи історію картини, ми знайшли цікаві факти і про самого художника. Ференц Гевердле, вчитель, згодом вчитель гімназії, художник, народився 1841 р. у Буді. Спочатку він навчався малюванню у Якоба Мороштоні в Будапешті, а на початку 1860-х років отримав диплом у Віденській художній академії. Після закінчення студій працював у Бухаресті і Константинополі, звідки повернувся до Будапешта. 31 жовтня 1868 р. Гевердле був призначений на посаду вчителя малювання до Ужгородської королівської чоловічої гімназії ім. Другетів, де пропрацював 30 років, коли у 1898 р. пішов у відставку за станом здоров'я. У гімназії він успішно організував студію образотворчого мистецтва, яку завжди старався модернізувати. Відомо, що у 1877-78 навчальному році йому вдалося придбати 48 мольбертів, акварельні, олійні фарби, пензлі для малювання. За цей період Ференц Гевердле виховав ціле покоління молодих людей, здібних до живопису Серед його талановитих учнів були Дюло Віраг, Андор Новак, Ігнац Рошкович. До речі, портрет І. Рошковича, намальований його вчителем Гевердле у 1884 р., зараз знаходиться в Національній галереї Будапешта. Визнання Гевердле як знаної особистості, відомого художника він отримав ще при своєму житті. 30-річний ювілей його вчительської діяльності широко відзначили у цілому місті у 1898 р.: від вітальних промов у гімназії Еммануїла Рошковича, Яноша Петрідеса, директора навчального закладу Ласло Годолі та інших, до урочистих богослужінь у католицький церкві і греко-католицькому соборі Ужгорода, так і до званої вечері в готелі “Корона”.

    Не забули згадати про діяльність Гевердле і тоді, коли у листопаді 1910 р. до Ужгорода надійшла звістка про смерть художника у рідному Будапешті, яка наздогнала його у 69-річному віці.

    Ференц Гевердле, дійсний член художнього Національного Салону Будапешта, активний учасник сезонних вернісажів, був різножанровим художником. Він залишив по собі і гарні пейзажі, і натюрморти, і портрети. Портрети відомих історичних і державних діячів, таких як Л. Кошут, Г. Дайка, І. Сечені, принесли йому неабияку популярність. Про його захоплення сакральним мистецтвом свідчать твори за релігійною тематикою, згадаймо хоча б замовлення від дирекції гімназії створити образи Пресвятої Діви Марії і Св. Імре, або доручення самого єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Юлія Фірцака реставрувати ікони.


Валерія Русин, завідувач
відділу історії та краєзнавства музею


Ужгородський замок на поштових листівках та світлинах першої половини ХХ ст.

    Ужгородський замок – перлина міста і є його найдревнішою і найціннішою історико-архітектурною будовою. Його історія нараховує не одну сотню років, а стіни зберігають не одну таємницю. Згадки про існування укріплення Гунг на час переходу угорців у кінці ІХ ст. через Карпатські перевали у Тисо-Дунайську низовину зустрічаємо в угорських літописах ХІІ ст. Володарями укріплення були родини Обо (до початку XIV ст.),  Другетів  (від початку XIV ст. до 1691) та Міклош Берчені  (1691-1711). Протягом 1778-1944 рр. тут розташовувалася Ужгородська богословська семінарія. А з 1947 р. замок став прихистком для Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.

    За час свого існування фортеця зазнавала численних реконструкцій. У 1653 р. були укріплені зовнішні оборонні стіни, а у 1658 – в´їзд до фортеці. Наприкінці ХVI ст. замок остаточно набуває сучасного вигляду. Втім, палацову будівлю потім ще кілька разів перебудовували та удосконалювали – у 1709-1710 рр. (за часів Міклоша Берчені), у 1776-1778 рр. (після перенесення сюди духовної семінарії)  та у 1946-1947 рр., коли тут було вирішено розмістити музей.

    Сам замок неодноразово ставав об’єктом для зображення на творах мистецтва, а з появою фотоапарата – і на світлинах. У фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зберігаються численні листівки та фотографії, які зображують фортецю з різних ракурсів та у різні періоди. Метою ж цієї виставки є показати відвідувачу зовнішній вигляд замку та його околиць у першій половині ХХ ст. Частина представлених фотографій та поштових листівок були зроблені й належали відомому краєзнавцю П. Сові. Також є фотографії, виготовлені місцевими фотографами С. Качуреком, М. Поратунським та В. Чижмарем.

    Зокрема, привертає увагу поєднання старовинних фотографій із сучасними, на яких увазі відвідувачів представлений вигляд деяких локацій замку у давнину й тепер. 

    Виставка триватиме з 09 вересня 2022 р. по 14 жовтня 2022 р.


Василина Палинчак-Кутузова,
провідний науковий співробітник
відділу історії та краєзнавства

Міжнародний день грамотності у краєзнавчому музеї

    У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відзначили Міжнародний день грамотності, який щорічно святкують 8 вересня.

    Міжнародний день грамотності був заснований Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у 1966 році, щоб «нагадати громадськості про важливість грамотності як питання гідності та прав людини». 

    Освіта - могутній інструмент побудови злагодженого суспільства, де кожна її ланка успішно виконує свою функцію, тому важливо підкреслити значення освіти та грамотності в житті, як окремої особистості, так і суспільства загалом.

    В рамках освітнього заходу, старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи Анна-Марія Олейник прочитала лекцію «Історія світової та української писемності» для учнів 11 класу Ужгородської НВК "Гармонія". Учні дізналися про історію розвитку писемності, видатних упорядників української мови та творчості провідних письменників та поетів України. 

    Після цікавої лекції, з метою ознайомлення учнів з історією краю,  співробітниками відділу науково-освітньої роботи було  проведено екскурсію по експозиціях та виставках музею. 

Відділ науково-освітньої роботи

Делегація науковців-ботаніків у музеї


    Наприкінці робочого тижня (2 вересня) співробітники музею приймали колег-науковців з Ботанічого саду ім. М. М. Гришка (м. Київ): старшого наукового співробітника к.б.н. Олександра Шиндера,  наукову співробітницю к.б.н Юлію Кругляк разом зі старшим науковим співробітником Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України к.б.н. Мирославом Шеверою та співробітницею кафедри ботаніки біологічного факультету УжНУ Мирославою Соймою. Вчені мають на меті дослідити рослинність деяких парків м. Ужгорода, і, зокрема, їх зацікавив дендросад Лаудона, який знаходиться на вул. Ракоці біля міської дитячої лікарні. А оскільки нещодавно в нашому музеї була відкрита виставка про засновника цього дендросаду – Іштвана Лаудона, то вони з радістю відвідали музей та ознайомились з цією виставкою. Екскурсію виставкою провела її головна авторка – старший науковий співробітник сектору природи Джахман Руслана.

Відкрита лекція "Незламний Харків. Або чому потрібно допомагати місту яке стримало навалу росіян"

    30 серпня 2022 року в Ужгородському замку відбулася відкрита лекція на тему: "Незламний Харків. Або чому потрібно допомагати місту яке стримало навалу росіян".

    Лектор: Дмитро Твердохліб. Волонтер відділу цивільно-військового співробітництва J9 спецпідрозділу "Кракен", виконавчий директор Гуманітарний Центр Харківщини 

    Реквізити для бажаючих допомогти: Найменування отримувача: СОГ ГС ЦРХП Код отримувача: 44018111 Рахунок в форматі відповідно до стандарту IBAN: UA033515330000026002025901811 Назва банку: ХАРКІВСЬКЕ ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 4441 1144 5091 4070

Музейна ікона "Успіння Пресвятої Богородиці" ХІХст.

Ікона «Успіння Пресвятої Богородиці». ХІХ ст.
Дерево, фарба. Розмір 42 х 31.5 см Ікону передано
Закарпатському краєзнавчому музею
Чопською митницею у 1983 р.

    Щороку 28 серпня християни східного обряду відзначають Успіння Пресвятої Богородиці. У народі свято називають Перша Пречиста. Християни західного обряду відзначають це свято 15 серпня (за григоріанським календарем). Того ж дня римо-католики святкують Внебовзяття Пресвятої Діви Марії.

    Успіння Пресвятої Богородиці – день закінчення земного життя Пресвятої Діви Марії, матері Ісуса Христа. За християнською традицією називають не смертю а успінням, оскільки вона не померла, а мирно заснула і перейшла в Царство Небесне. За переказами цього дня апостоли зібралися в Єрусалимі для прощання і поховання Богородиці. І в цей момент до них зійшов Христос з ангелами. Пресвята Діва Марія звернулася до Господа з молитвою і з радістю передала свою душу в його руки. Саме ця подія зображується на іконах Успіння Пресвятої Богородиці. 

    На представленій іконі з музейної колекції сюжет схожий. Зображено ложе, на якому лежить Богородиця з похиленою на бік головою. Навколо десять святих, перший зліва апостол Петро. У центрі стоїть Ісус Христос і тримає у руках немовля, яке уособлює душу Пресвятої Діви Марії. В іконі домінують червоний, зелений та синій кольори. 

    Успіння Пресвятої Богородиці – це світле і радісне свято, коли віруючі святкують перемогу вічного життя над смертю. У всіх храмах відбуваються урочисті богослужіння. Це останнє, дванадцяте дванадесяте свято календарного церковного року. А перше дванадесяте свято нового церковного року – Різдво Пресвятої Богородиці, християни східного обряду відзначають 21 вересня.

Михайло Джахман, Лариса Ганусинець –
співробітники відділу експозиційної та
науково-методичної роботи


Робота фондово-закупівельної комісії

    25 серпня 2022 року в процесі роботи фондово-закупівельної комісії здійснено експертизу культурних цінностей, які надійшли в результаті пошукової роботи співробітників нашого закладу, а також завдяки безкорисливим громадянам, небайдужим до історії рідного краю.

    Серед нових надходжень предмети, пов'язані з сучасними бойовими діями на території нашої держави, надані Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області – уламки ракети зенітно-ракетної системи С-300, головка та стартовий двигун від ракети ТРК “Точка У”, частина боєприпасів від систем “Смерч” та “Ураган”, пускова установка від переносного зенітно-ракетного комплексу “Javelin” тощо. 

    Історію творчості Президента Карпатської України Августина Волошина поповнить машинописний текст його праці “Спомини”, виданої в Ужгороді 1923 року. Цікавинкою є серветки, вишиті в 1930-х роках його сестрами Ольгою та Оленою.

    Окремими сторінками крайової історії чехословацької доби є пам'ятна дошка Ротарі клубу на честь приїзду до Ужгорода президента ЧСР Томаша Масарика, бюст віце-президента Підкарпатської Русі Антоніна Розсипала, подяка секретарю торговельного товариства м. Ужгорода Арпаду Ронаї за сприяння в організації промислової виставки на Підкарпатської Русі 1927 року, екземпляри угорськомовної незалежної газети «Вісті з Ужа», що виходила у пасажі Батя в Ужгороді у 1930-х роках.

    Надійшли твори сакрального мистецтва. Серед них - ікона «Св. Апостол Яків», написана у другій половині ХІХ ст. угорським церковним художником Яношем Мігалі, ікона «Пресвята Богородиця» ХІХ ст., релікварій ХІХ ст. із колекції Т. Легоцького.


    Фонди музею поповнились спадщиною першого директора Ужгородської картинної галереї Ласло Шандора, пов'язаною з історією художнього музею, подій у мистецькому житті міста і краю наприкінці 1940-х років.

    У футбольних вболівальників викличуть інтерес програма та квиток на першу міжнародну товариську зустріч, яка відбулася 29 квітня 1992 року в Ужгороді з командою Угорщини. 

    Небайдужих до природи рідного краю порадують гербарії, сформовані працівниками музею за результатами природознавчої експедиції в різних куточках Закарпатської області та гнізда птахів.

    Незабаром частина згаданих речей поповнить експозиції музею, і наші гості матимуть змогу побачити додаткові барви вітчизняної історії й відчути неповторний дух минувшини.

Анонс відкритої лекції


30 серпня о 15.00 годині в каплиці Ужгородського замку.

Тема: "Незламний Харків. Або чому потрібно допомагати місту яке стримало навалу росіян".

Лектор: Дмитро Твердохліб. Волонтер відділу цивільно-військового співробітництва J9 спецпідрозділу "Кракен", виконавчий директор "Гуманітарного Центру Харківщини".

Запрошуються всі бажаючі.

Відзначення Дня Незалежності України в Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького - фоторепортаж

    У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім.Т.Легоцького до Дня Незалежності України відбулося спецпогашення нової патріотичної поштової марки «Вільні. Незламні. Непереможні».