Міжнародний день людей похилого віку

     Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН. 
Україна як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 року щорічно відзначає цей день.

Міжнародний день людей похилого віку

     Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь. За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. У цей день світ говорить про проведені активні дії щодо захисту інтересів людей похилого віку, створення для них сприятливих умов життя, про невирішене у цій сфері. Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, найбільше багатство яких є досвід, знання, вміння, та мудрість.

     Міжнародний день людей похилого віку покликаний висловити визнання особам старшого віку за їх внесок у розвиток людського потенціалу культури та економіки.

     Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького приєднується до відзначення Міжнародного дня людей похилого віку, а саме: оголошує благодійну акцію – запрошує всіх бажаючих людей похилого віку відвідати територію Ужгородського замку безкоштовно. 

Конференція “Синантропізація флори та рослинності”

Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького приймав учасників XII міжнародної конференції “Синантропізація флори та рослинності” 

20-22 вересня на Закарпатті проходила XII міжнародна конференція “Synanthropization of Flora and Vegetation” (“Синантропізація флори та рослинності”). Її організаторами виступили Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Ужгородський національний університет, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, Комунальний заклад «Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького» Закарпатської обласної ради за участі Карпатського біосферного заповідника, Національного природного парку «Синевир», Державного природознавчого музею НАН України.

 


 
 

     Урочисте відкриття відбулося 20 вересня в каплиці Ужгородського замку. Відкривав конференцію голова оргкомітету, кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Мирослав Шевера. Він розповів про її історію та засновників. Учасників наукового форуму привітали також Борто Й. Й. (перший заступник голови Закарпатської облради), Делеган М. В (заступник директора з наукової роботи Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького), Ілдика Орос (ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ), Ярослава Гасинець (декан біологічного факультету УжНУ), Габор А. А. (секретар Ужгородської міської ради), Рибак М. П. (директор Карпатського біосферного заповідника), Тюх Ю. Ю. (заступник директора з науково-дослідної роботи Національного природного парку «Синевир»), Дмитро Томенчук (представник Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації). В роботі конференції взяла участь і основоположник наукової школи з вивчення синантропної й адвентивної флори в Україні доктор біологічних наук, професор, почесний член Українського ботанічного товариства Протопопова Віра Вікторівна. У березні цього року вона відзначила поважний ювілей – 85 років. Під час урочистої церемонії у величних стінах Ужгородського замку, доктор Марія Заліберова (старший науковий співробітник інституту ботаніки Словацької академії наук) вручила ювілярці найвищу відзнаку Словацького ботанічного товариства при Словацькій академії наук – диплом та медаль імені Йозефа Голубі. Після пленарного засідання учасники мали можливість детально ознайомитися з історією та природою Закарпаття під час екскурсій залами Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького, які провели для них Андрея Ронаї (учений секретар музею) й Михайло Біланич (завідувач сектору природи).

     Того ж дня науковці оглянули екологічні стежки в Ужгородському держлісгоспі та відвідали одну з найстаріших церков України – Горянську ротонду.

     21 вересня конференція продовжила свою роботу в Угорському інституті ім. Ференца Ракоці (м. Берегово). Вчені з Польщі, Словаччини, Білорусії та України ділилися науковими здобутками з дослідження як корисних так і проблемних адвентивних видів. Старший науковий співробітник сектору природи відділу історії та краєзнавства Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького Руслана Джахман доповіла про гербарні зразки інвазивних рослин, які зберігаються у фондах музею та адвентивні види, що зростають на території Ужгородського замку. 

     22 вересня були цікаві екскурсії в природу. Спочатку по ботанічному заказнику місцевого значення Ардов, який знаходиться в околицях Берегова. Це вулканічний пагорб, на якому зростають низькорослі ксеротермні дубові ліси, реліктова липа срібляста, багато червонокнижних рослин. Кандидат біологічних наук Роман Кіш розповів про головні відмінності у різних видах липи, дуба, винограду та інших представників флори. Наступною зупинкою був субпаннонський дубово-грабовий ліс в урочищі Острош (околиця м. Мукачево). Під час екскурсій наукові співробітники зібрали гербарій для поповнення ботанічних фондів музею. 

     На завершальному етапі учасники відмітили високий рівень організації конференції та домовилися зустрітися через три роки.

XII міжнародна конференція “Синантропізація флори та рослинності” відбудеться на Закарпатті

     Негативний вплив інвазивних видів на флору, фауну та суспільство уже давно набув глобального характеру. Амброзія полинолиста, борщівник Сосновського, гірчак японський, золотарник канадський та інші, не характерні для природи України, рослини все більше захоплюють території і поступово витісняють аборигенні види. Науковці звернули увагу на цю проблему ще наприкінці ХХ століття. У 1994 р. проф. Андраш Терпо з Будапештського аграрного університету і д-р Сергій Мохнацький із Кошицького ботанічного саду організували першу міжнародну конференцію “Anthropization and Environment of Rural Settlements. Flora and Vegetation” (“Антропізація навколишнього середовища малих поселень. Флора і рослинність”). Вона проходила в Угорщині та Словаччині. Згодом кожні два роки фахівці збиралися для обговорення підсумків проведених досліджень синантропізації рослинного покриву. Конференції приймали такі країни, як Угорщина (1996, 2006), Словаччина (1998, 2004, 2012), Польща (2000, 2008, 2014) та Україна (2002, 2010). Спочатку тематика доповідей стосувалася флори та рослинності малих поселень. Останнім часом небезпечні рослини проникли й на території об’єктів природно-заповідного фонду і становлять серйозну загрозу природному біорізноманіттю заповідників та національних парків. На попередньому науковому форумі, який відбувся в 2014 році в м. Познань (Польща) уже обговорювали адвентивну флору окремих регіонів та великих міст. Конференція змінила назву на “Synanthropization of Flora and Vegetation” (“Синантропізація флори та рослинності”).



     Цьогоріч дванадцяту міжнародну конференцію “Synanthropization of Flora and Vegetation”, проведуть в Україні. Її організаторами є Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Ужгородський національний університет, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ та Комунальний заклад «Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького» Закарпатської обласної ради за участі Карпатського біосферного заповідника, Національного природного парку «Синевир», Державного природознавчого музею НАН України. Науковці з Польщі, Словаччини, Білорусії, Угорщини та України зберуться на Закарпатті, щоб обговорити негативний вплив рослин-агресорів на природні екосистеми. 20 вересня в каплиці Ужгородського замку о 10 годині відбудеться урочисте відкриття конференції а о 12 – пленарне засідання. Наступного дня вчені продовжать свою роботу в м. Берегові на базі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Також учасники конференції будуть мати можливість оглянути деякі архітектурні пам’ятки Закарпаття й відвідають ботанічні заказники «Ардов» та «Острош»