«Конституція – найвищий закон України»

Державне свято України, яке закріплене в самій Конституції, відзначається щорічно 28 червня на честь ухвалення Конституції в 1996 році.

У червні 1996 року депутати Верховної ради ухвалили Конституцію України. Це сталося на 5-й рік після проголошення незалежної нашої країни. До 1996 року використовували Конституцію Української Радянської Соціалістичної Республіки (1978 року з деякими змінами). І ось нарешті на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання народні обранці ухвалили головний Закон країни –під час голосування ЗА висловилися 315 парламентарів.

Ухвалення Конституції Закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Варто згадати, що до того новітній конституційний процес розпочався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України» – вже у жовтні була створена Конституційна комісія. З набуттям Україною незалежності у 1991 році стало зрозуміло, що розбудова правової системи в незалежній державі повинна здійснюватися на власній основі – незважаючи ні на кого.

Тож за перші роки державності комісіями, зокрема створеними Верховною Радою та президентом, було складено декілька проектів Конституції. Вони тривалий час обговорювалися, доповнювалися і доопрацьовувалися. Ліві сили схилялися в бік применшення ролі президентської влади, приватновласницьких відносин, за надання однакового статусу українській та російським мовам а також за збереження автономного статусу Криму. Праві, в яких об`єдналися представники «партії влади», підприємницькі кола та депутати національної культурно-мовної орієнтації, виступили за сильну президентську вертикаль, гарантування всієї повноти приватновласницьких прав, панування української мови та ліквідацію автономії Криму.

Коли була прийнята нова Конституція, у ній визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної. Крим визнавався автономною республікою у складі України.

Які у нас були Конституції:

А загалом за тоненькою брошурою, якою є Конституція України – не одне сторіччя народної законотворчості. Тут можна згадати і «Руську правду» доби Київської Русі, і козацькі та гетьманські конституції, включно з Конституцією Пилипа Орлика – однією з найперших на європейських теренах, а також Конституцію Української Держави 1918 року. Від початку прийняття, нинішній Основний Закон України змінювався декілька разів. Прикметно, що в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права і свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України згідно зі ст.157 і взагалі не може бути змінена.

Повна назва документа – Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького, договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом, який визначав права та обов`язки усіх членів Війська. Укладений він був 5 квітня 1710 року. Від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко, документ написаний латиною і староукраїнською мовою і складається з преамбули та 16 статей. Вважається пам`яткою української політико-філософської та правової думки. Була чинною 4 роки, коли Пилип Орлик і Військо Запорозьке боролися за землі Гетьманщини.

Конституція Пилипа Орлика – це визначний український народно-політичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації. Дослідники небезпідставно називають її однією з перших у світі демократичних конституцій, головна ідея цього документу – повна незалежність України.

В.о. зав. відділу науково-освітньої роботи

Кристина Балла

Запрошуємо на роботу

Делегація музейників з усієї України відвідала Ужгородський замок

 У четвер, 27 червня, до Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького завітала делегація музейників із усієї України. Серед них – представники музейних закладів із Вінниці, Чернівців, Києва, Пирогова, Сум. Всі вони – учасники ІІ Міжнародного музейного форуму «Сучасний музейний простір і виклики сьогодення», який проходить в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту протягом 26-28 червня 2024 р.

Ознайомила поважних гостей із музейними виставками та експозиціями провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Василина Палинчак-Кутузова. Вона розповіла про історію та культуру краю, його населення, звичаї і традиції. На прикладі експозиції «Закарпаття у VIII ст. – 1920 р.» гості дізналися про політичну та економічну історію Закарпаття. Предмети, знайдені під час археологічних розкопок у 2018-2019 та 2023 роках, і представлені в оновленій експозиції «Артефакти середньовічної церкви», викликали щирий захват та інтерес у колег-музейників. Із духовною та матеріальною культурою вони змогли ознайомитися у експозиціях «Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття», де їх особливо зацікавило застосування цифрових технологій з метою озвучення деяких видів народних інструментів. Зацікавлення викликала також виставка «Художнє та побутове литво Закарпаття», де наші колеги ознайомилися із історією залізоливарного мистецтва нашого краю, відомими майстрами цієї справи, які творили на заводах Закарпаття та їх виробами. Василина Василівна також представила фахівцям музейної справи розділ «Благодійна діяльність Марії Терезії для Мукачівської греко-католицької єпархії», який є доповненням до діючої експозиції «З історії духовної культури Закарпаття XVII – початку ХХ ст.». Доповідь про створення цієї частини експозиції вона представила на секційному засідання конференції попереднього дня.

Оглянувши експозиції, музейники залишилися задоволеними і висловили щирий захват від оглянутого та прослуханої розповіді. На завершення вони запрошували колектив нашого музею відвідати їхні заклади та висловили надію на співпрацю й обмін досвідом.

Василина Палинчак-Кутузова,

провідний науковий співробітник

відділу історії та краєзнавства

Екскурсія для закордонних колег

 Сьогодні, 26 червня, Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького відвідали іноземні колеги. Серед них – генеральний директор Національного музею Буковини у Сучаві (Румунія) Костянтин-Еміл Урсу, директор Етнографічного села-музею Шошто Сюзанна Сюч, науковий співробітник Етнографічного села-музею Шошто Река Кейс. До Ужгорода вони приїхали для участі в ІІ Міжнародному музейному форумі «Сучасний музейний простір і виклики сьогодення», який цими днями проводить Закарпатський музей народної архітектури та побуту.

Оглядову екскурсію для закордонних музейників провели провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Василина Палинчак-Кутузова та завідувачка відділу маркетингу та розвитку музею Іветта Горкій. Гостей ознайомили із історією Ужгородського замку, представили музейні експозиції, які висвітлюють аспекти розвитку нашого краю. Зацікавленість у наших колег з-за кордону викликала оновлена експозиція «Артефакти середньовічної церкви». Вони із захопленням роздивлялися предмети, знайдені під час археологічних розкопок на руїнах середньовічної церкви Ужгородського замку, особливо зацікавили нумізматичні знахідки. Особливий інтерес становила для колег із Етнографічного музею Шошто музейна збірка народних інструментів та одягу. Окрему увагу тут вони приділили цікавому експонату «курагов», представленому в одному із розділів експозиції. Інтерес викликали й такі виставки та експозиції, як «Кава на жорнах століть», «Закарпаття у VIII ст. – 1920 р.», «З історії духовної культури Закарпаття у ХVII – на початку ХХ ст.», особливо оновлений розділ останньої – «Благодійна діяльність Марії Терезії для Мукачівської греко-католицької єпархії». Приємно було чути похвальні слова від гостей. Вони відзначили високий рівень оформлення експозицій та виставок, наповненість експонатами та різнобічне висвітлення тієї чи іншої теми.

Василина Палинчак-Кутузова,

провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Представники музею – на ІІ Міжнародному музейному форумі «Сучасний музейний простір і виклики сьогодення»

 Одним із завдань музейного співробітника є представлення результатів своєї наукової роботи широкому загалу. Це не тільки виставки і експозиції. Однією із складових цього процесу є участь у конференціях, форумах, круглих столах.

Співробітники Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького активно пропагують свою наукову діяльність через такого роду заходи. Ось і сьогодні, 26 червня, представники нашого закладу взяли участь у роботі ІІ Міжнародного музейного форуму «Сучасний музейний простір і виклики сьогодення», який цьогоріч проходить на базі Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Свої наукові доробки представили учасникам завідувач сектору природи Михайло Біланич та провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Василина Палинчак-Кутузова.

Михайло Біланич виступив із доповіддю на тему «Історія експозиції «Природа Закарпаття» Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та її сучасне оновлення». Він ознайомив присутніх із процесом створення цієї експозиції, однієї із найдавніших у музеї, та етапами її розвитку й оновлення. Михайло Михайлович розповів про співробітників відділу природи, які доклали зусиль для розширення й поповнення колекції природничих експонатів та їх представлення для огляду відвідувачами. Доповідач також акцентував увагу на останньому масштабному оновленні природознавчої експозиції, яке відбулося наприкінці минулого – у першій половині цього року.

Василина Палинчак-Кутузова представила доповідь «Розділ «Благодійна діяльність Марії Терезії для Мукачівської греко-католицької єпархії». Учасники конференції почули про передумови та процес створення цієї частини експозиції. Вона також розповіла про цікаві експонати та факти, виявлені в процесі пошукової та дослідницької діяльності співробітників відділу історії та краєзнавства. Важливим на цьому етапі було правильне визначення елементів та частин кінської збруї XVIII ст., представленої у доповненні до експозиції. Доповідачка звернула увагу слухачів на важливість постійного доповнення і розширення уже існуючих музейних експозицій, оскільки це дозволить всебічно висвітлити ту чи іншу тему, дасть відвідувачам ширше уявлення про процеси, які відбувалися у соціальному, економічному та політичному житті краю певного періоду.

Представлення наукових розвідок та доробків є важливою частиною у діяльності співробітників нашого музею. Це сприяє популяризації закладу та поширення інформації про виставки, експозиції, окремі експонати за межі нашого краю та держави.

Василина Палинчак-Кутузова,

провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Анонс

Школа юного архколога на базі Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького

 Як і у попередні роки у червні 2024 розпочала свою роботу літня «Школа юного археолога». У програмі роботи «Школи» екскурсії та теоретичні заняття учнів, що перемежаються з участю юних археологів в роботі археологічної експедиції УжНУ по дослідженню церкви Св. Юрія в Ужгородському замку (кер. Мойжес О.В.). Наразі тривають підготовчі роботи до археологічного польового сезону а саме консервація минулорічних розкопів. Згодом відбудуться і повноцінні археологічні розкопки. Робота школи стала можливою завдяки тривалої та плідної співпраці УжНУ, Закарпатського краєзнавчого музею та ПАДІЮНу. Учнівська молодь таким чином поєднує додаткове навчання, цікавий та змістовний досуг з реальною посильною роботою на користь держави та збереження і вивчення історико-культурної спадщини країни і зокрема Закарпаття. Це справжні юні патріоти!

До речі робота «Школи» буде проводитись на протязі всього літа. Учнівська молодь (віком 12-17 років) може приєднатися будь коли на протязі сезону. Заняття безкоштовні. (тел. для довідок 0506647660 – Дзембас Олександр Васильович)

Анонс

Екскурсія для учнів Ліцею «Гірчичне Зерно»

 Закарпаття є одним з найбільш мультикультурних регіонів України, відомим своєю багатою історією та різноманітними культурними впливами. Цей регіон на протязі багатьох століть був частиною різних держав, що знайшло відображення в архітектурі, кулінарії, мовах та традиціях. Тут мешкають українці, угорці, румуни, шваби, словаки та представники інших національних груп. Мультикультурна спадщина робить Закарпаття привабливим для туристів та дослідників культури.

Музейні екскурсоводи відіграють важливу роль у наданні інформації та пояснень з історії, етнографії, мистецтва, природи та культури краю. Вони допомагають відвідувачам поглибити свої знання, сприяють взаєморозумінню між різними культурами та національностями, а також підтримують розвиток толерантності та взаємоповаги.

Сьогодні, 25 червня 2024 року, виконувач обов'язків завідувача відділу науково-освітньої роботи та промоції Кристина Балла провела екскурсію «Закарпаття — мультикультурний край» для учнів Приватного Ліцею «Гірчичне Зерно».

Метою екскурсії було краще ознайомлення з рідним Закарпаттям, його культурною та історичною спадщиною. Учасники мали змогу дізнатися більше про визначні місця, традиції та події, що вплинули на розвиток регіону. Така подорож сприяє поглибленню знань про історію та культуру, зміцненню почуття гордості за рідний край і формуванню національної самосвідомості.

Екскурсія для юних художників

 Сьогодні, 24 червня, Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького відвідали юні художники. 55 вихованців дитячих художніх шкіл міст Запоріжжя, Харкова, Житомира та Полтави, студії образотворчого мистецтва Центру естетичного виховання міста Шостка Сумської області з’їхалися на Закарпаття для участі у 14-денній благодійній програмі Другого Всеукраїнського художнього пленеру «Діти і мистецтво для України». Серед учасників цієї мистецької програми – діти з багатодітних та малозабезпечених сімей, діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, талановиті діти з районів, близьких до зони проведення активних бойових дій, активні учасники благодійної програми «Діти і мистецтво для України».

Проведення програми мистецького таборування є необхідним в рамках підтримки ментального здоров’я дітей, які третій рік поспіль живуть під постійними обстрілами і ракетними ударами рф. Подібні табори сприяють продовженню мистецької освіти в літній період. За результатами пленеру буде створено нову виставкову експозицію «100 картин дітей Незламної України». Її надішлють до США для проведення фандрейзингової благодійної виставки програми «Діти і мистецтво для України».

У рамках пленеру діти відвідали і Ужгородський замок, у якому розташовується наш заклад. Тут їх зустріли та провели цікаву й змістовну екскурсію старший науковий співробітник сектору природи Руслана Джахман та провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Василина Палинчак-Кутузова. Юних художників ознайомили з історією Закарпаття, його легендами, культурою та традиціями. Діти оглянули архітектуру та фортифікаційні особливості замку, його парк і краєвиди, які відкриваються із бастіонів. Насамкінець відвідали середньовічний шоу-рум, розташований в одному із підвалів, де особливий інтерес викликали ковальські міхи, подаровані нещодавно музею ужгородцем Павлом-Чучкою-молодшим, а також історична реконструкція обладунків, які представлені тут.

Колектив Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького щиро вдячний дітям-учасникам пленеру за ту справу, яку вони роблять на благо нашої держави й нашого народу. Сподіваємось, що вони й надалі продовжать творити чудові картини, а наш музей та Ужгородський замок послужив для них джерелом натхнення. Чекатимемо всіх з повторним візитом!

Василина Палинчак-Кутузова,

провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Складання присяги

 В рамках популяризації історичної просвіти, з метою підняття духу особового складу та привиття любові до Українських традицій в стінах Ужгородського замку відбулось складання присяги вірності українському народу.

У співпраці з адміністрацією музею в особі директора Шумовської Ольги, заступника директора департаменту-начальник управління культури, мистецтв та фінансового забезпечення департаменту культури

Ломпарт Галини, єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія (Руднік), керівника академічного духовного оркестру Співака Володимира було організовано даний масовий захід.

Дякуємо всім дотичних до заходу і дякуємо нашим захисникам.

Адміністрація музею

Тематична екскурсія

 21 червня у замкових стінах відбулася відкрита тематична екскурсія в доповненій експозиції «Закарпаття у роки Другої Світової Війни» приурочена до Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Наукові співробітники відділу новітньої історії, «Меморіальної музея-кімнати ім. А. Волошина» Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького ознайомили присутніх з доповненими матеріалами про створення та діяльність Чехословацького корпусу імені Свободи.

Під час тематичної екскурсії присутні ознайомились не тільки з доповненими експонатами, а і познайомилися з долею краян, що перейшли чехословацько-радянський кордон та потрапили в радянські табори, а згодом стали основою корпусу. Відкрили та поглибили знання про події Другої Світової Війни на території нашого краю і дізналися цікаві факти про Чехословацький корпус.

Екскурсія включала цікаві інтерактивні завдання, які допомогли їм краще зрозуміти та запам’ятати отриману інформацію. Проведення, пізнавальних заходів сприяє популяризації та вивченню історії нашого краю. Захід пройшов у дружній атмосфері, сприяючій розумінню молоді сучасних тенденцій вивчення події, що зовсім недавно колихали не тільки наш край, а і світ в цілому.

Варга Віталій,

старший науковий співробітник

Відділу новітньої історії,

«Меморіальної кімнати-музею ім. А. Волошина»

Закарпатці у складі Першого Чехословацького армійського корпусу

 Після захоплення Карпатської України угорськими військами для військових Карпатської січі та мирних жителів постало тяжке питання – що робити далі? Частина жителів краю обрала для себе шлях еміграції, в тому числі до Польщі. Саме з цих колишніх військових та чоловіків, що добровільно взяли до рук зброю, у другій половині березня почнуть формувати Чехословацький легіон. До його складу увійшли близько 900 осіб жителів не тільки нашого краю, а і всієї Чехословаччини. Перебували військові на сході Польщі (найбільш чисельна частина у Кракові та Львові). Легіон не забезпечили великою кількістю зброї та амуніції. Швидке навпаки – на озброєнні було всього 12 кулеметів та 50 гвинтівок. Тому важко було бути боєздатним підрозділом.

У вересні 1939 року Німеччина почала збройну агресію та, перейшовши кордон Польщі, почала окупацію. Легіон у цей час відійшов до східного кордону. З вступом військ радянського союзу на територію Польщі військові опинилися під окупацією. Вони здали зброю, сподіваючись на помилування з боку радянських військ, але сталося навпаки. Учасників полку оголосили інтегрованими особами та відправили до таборів. Радянський уряд не надавав особливої уваги учасникам полку, бо не вважав їх великою проблемою. Ба більше, навіть у 1940 дозволив виїзд учасників легіону до країн, що боролися проти Німеччини. Основна маса учасників легіону скористалася можливістю.

З початком псування відносин між СРСР та Третім Рейхом почався пошук майбутніх партнерів. Одним з кроків були переговори між представниками СРСР та чехословацьким урядом у вигнанні. Як результат, у травні 1941 було підписано договір, за яким на території СРСР було дозволено сформувати Чехословацький піхотний полк. Це рішення врятувало закарпатців від повного винищення.

Окремий Чехословацький полк почали формувати у 1942 р. у місті Бузулук (нині Оренбургська область). Першими були 93 колишні легіонери (одним з них був Степан, який заради конспірації записався як чех), що примхою долі залишилися в радянському союзі. Згодом додалися жителі Чехії та Словаччини, що свого часу незаконно перетнули кордон. Також до полку вступали ті з громадян радянського союзу, що мали чеське або словацьке коріння. Формування корпусу затягувалося, що дало час для підготовки бійців. Воїни використовували чехословацьку форму та погони, жили за статутом чехословацької армії. У організаційних питаннях батальйон підпорядковувався уряду у вигнанні, а оперативних – командуванню радянських частин. Такий порядок зберігся і до кінця Другої Світової Війни.

«Бойове знамено чехословацького корпусу перед будинком командування в с. Веселому (Харківська область).

Наприкінці 1942 року національний склад батальйону виглядав так: 277 чехів, 21 словаків, 286 євреїв і 1.780 українців із Закарпаття. 30 січня 1943 р. учасники батальйону склали присягу. З початком лютого почався бойовий шлях Окремого Чехословацького піхотного батальйону.

«Історичне фото. Цього дня 974 чехословацьких Воїна відправляються на боротьбу за вільну Чехословаччину»

«Дорога на фронт військових Чехословацького корпусу в СРСР. Лютий 1943»

У період лютого-березня 1943 року сили батальйону, що спочатку увійшли до складу 3-ї танкової армії Воронезького фронту було зайняті у обороні сіл на Харківщині. 8-9 березня брали участь у Харківській оборонній операції, втративши близько 112 бійців та 106 пораненими, що було непоправною жертвою не тільки для закарпатців, а і всієї України. Напередодні 15 березня від радянського військового командування надійшов наказ про зміну рубежів. Відповідно до нього батальйон відійшов за межі Харкова. Спочатку знову на оборонні позиції, але пізніше, у зв’язку зі змінами на фронті 25 березня, відійшов до тилу.

«Командир чехословацької частини Людвиг Свобода перед Строєм зачитує наказ про нагородження бійців, що проявили геройство в боях під Соколовим (Харківська область, 1943 рік)»

Радянське командування оцінило порив бійців батальйону та наказало створити на основі батальйону 1-у окрему Чехословацьку піхотну бригаду. Формування її відбувалося в Новохоперську (Воронезька область, РФ). До складу бригади увійшло 3 517 осіб, до яких додали радянських офіцерів, але їхня кількість була мізерна. З жовтня 1943 бригада пройшла геройський шлях, учасники батальйону брали участь у Київській наступальній операції, Житомиро-Бердичівській, Корсунь-Шевченківській операціях. За героїзм, проявлений у цих операціях, бригада була нагороджена чотирма нагородами (двома радянськими та двома чехословацькими). Весною 1944 р. її перевели до тилу, але не надовго.

У квітні 1944 року бригада була реорганізована в 1 Чехословацький армійський корпус. Його чисельний стан становив 16 171 особи. Серпень 1944 року став переломним для корпусу – бійці 1 українського фронту (в складі якого була бригада) підійшли до довоєнного кордону Чехословаччини. У Східно-Карпатській операції корпусу приділили роль одного з найголовніших військових формувань для прориву для допомоги словацькому повстанню.

Частина бійців у важких боях прорвалися у гори та звільнили місто Дукле, а згодом геройськи був взятий Дукельський перевал. Після переходу перевалу бої відбувалися уже на території довоєнної Чехословаччини. До кінця війни корпус звільняв територої у складі 4-го Українського фронту. 17 травня 1945 року урочистим парадом у Празі закінчився бойовий шлях корпусу.

«Командири Чехословацького корпусу з радянськими інструкторами. Другий справа: командир Чехословацького корпусу генерал-полковник Свобода та його заступник ст.лейт. Богумир Ломський, пізніше міністр оборони Чехословаччини»

Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 10 серпня 1945 року за вміле командування підрозділом та героїзм громадянину Чехословаччини Вайді Степану Миколайовичу посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Чехословацька бригада була нагороджена орденами Суворова II ступеня і Богдана Хмельницького I ступеня, чехословацьким Військовим Хрестом та медаллю «За хоробрість перед ворогом». Командиру корпусу наказом Президії Верховної Ради СРСР за вміле командування підрозділом та героїзм було присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Віталій Варга,

ст. науковий співробітник відділу новітньої історії

Квест «Пізнай природу Закарпаття»

 21 червня наукові співробітники сектору природи Руслана Джахман та Михайло Біланич у співпраці з Інститутом еколого-релігійних студій (https://www.facebook.com/IERS.org.ua) організували для дітей цікавий екологічний квест «Пізнай природу Закарпаття». Учасники поділилися на дві команди і виконували завдання на різних локаціях у замковому парку на різних маршрутах.

Команда «Фонтанчики» отримала блакитний маршрут і разом із Русланою Джахман шукали завдання в блакитних конвертах, а команда «Стрибунці» разом із Михайлом Біланичем мали знайти зелені конвертики. Так, у процесі гри, маленькі дослідники вгадували назви лікарських дерев і кущів разом із експерткою Інституту еколого-релігійних студій Альоною Стельмах, бібліотекарка Наталія Сачавська провела екскурсію по музейній бібліотеці і запропонувала розгадати «Кросворд від Мавки», в експозиції «Природа Закарпаття» складали пазл «Карта Закарпаття» (подарунок від Андрія Доніченка). Вони також відчули себе справжніми художниками на пленері в замку, який організувала для них старша наукова співробітниця музею Лариса Ганусинець, і розмальовували птахів.

Набуті знання закріпили під час екскурсії по експозиції «Природа Закарпаття». Ось так весело й пізнавально можна проводити час на канікулах, тож запрошуємо учнів на наші активності.

Руслана Джахман

старший науковий співробітник сектору природи

Музейні інновації: озвучення народних музичних інструментів

  Виставка “Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття”, яка активно оновлюється за останні 3 роки, користується все більшою популярністю серед відвідувачів музею. Віднині тут “заграли” кілька народних інструментів краю, про які туристи могли і не знати.

Народні музичні інструменти відіграли та продовжують відігравати важливу роль в історії української музики. Серед представлених на нашій виставці є чимало таких, які не такі популярні. Адже деякі інструменти кожен з нас знає добре, як то скрипку чи сопілку. А що таке дримба, кевчегдуда або басоля? Або чим відрізняється цитера від цимбал? Якщо глядач дивується формі чи виду інструмента, то часто немає уяви, як саме він звучить! Тому співробітники відділу історії та краєзнавства вирішили озвучити 7 цікавих експонатів, історією яких найбільше цікавляться відвідувачі, таких як дримба, бербениця, кевчегдуда, басоля, цитера, цимбали, трембіта, а також послухати звучання мелодій у виконанні троїстих музик. До кожного з цих експонатів подано назву, коротку історію і звичайно звук. Текстові інформації базуються на дослідженнях відомого закарпатського етнолога і музикознавця Віктора Шостака. А здійснити задум щодо озвучення народних музичних інструментів допомогла завідувачка відділу маркетингу Іветта Горкій, яка створила QR-коди. Відвідувачі музею можуть сканувати їх за допомогою смартфона.

Віднині усі зацікавлені виставкою “Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття” мають змогу відчути магію народної музики разом із нами! Отож насолоджуйтесь не тільки видом, але й звучанням!

Валерія Русин, завідувач відділу історії та краєзнавства

Тиводар Легоцький – засновник музейної справи на Закарпатті

 20 червня ц.р., у день народження Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, завідувач відділу історії та культури Валерія Русин прочитала лекцію “Тиводар Легоцький – засновник музейної справи на Закарпатті”. Експозиція, присвячена фундатору музейництва на Закарпатті Тиводару Легоцькому, була створена у нашому музеї ще у 2015 р., авторами якої були Йосип Кобаль та Олена Кобаль. Тоді колектив Закарпатського краєзнавчого музею першим ініціював надати закладуі ім'я видатного історика, археолога, етнографа, засновника музейної справи у краї Тиводара Легоцького. Через 5 років експозицію оновили, збагативши її новими артефактами з колекції вченого і видозмінивши художнє оформлення. Усі присутні на урочистостях з приводу дня народження були запрошені до цих експозиційних залів, де могли не тільки слухати розповідь, але й розглядати експонати з колекції Тиводара Легоцького. Лекторка наголосила, що головною метою найвідомішого на той час колекціонера старожитностей було створення публічного музею, де його колекція з понад 7000 артефактів могла б зберегтися навіть після його смерті. У квітні 1869 року він зробив першу спробу заснування археологічного товариства Березького комітату, яка зазнала невдачі. Через 38 років, у 1907 р., було засноване Музейне товариство ім. Т. Легоцького у Мукачеві, зареєстроване офіційно тільки у 1909 р. Задуманий ним музей міг офіційно розпочати роботу лише через багато років після його смерті, у 1929 році. Ці факти виступаюча підтвердила документальними матеріалами. Присутні дізналися і про те, як після 1947 року колекція Т. Легоцького потрапила до краєзнавчого музею в Ужгороді.

Наприкінці виступу завідувачка відділу історії та краєзнавства ознайомила усіх з новим поповненням музею — фотокопією портрету Йожефа Мезеї “Тиводар Легоцький. 1855 р.”. Репродукція портрету була подарована представниками Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ у березні ц.р. Тішимося з того, що у день народження нашого закладу співробітники відділу історії та краєзнавства виставили для показу копію портрету молодого Т. Легоцького з відповідною легендою про даний експонат.

Валерія Русин, завідувач відділу історії та краєзнавства

До дня народження музею – подарунок від професора Маріана Токаря

 Сьогодні, 20 червня, до річниці створення Народного музею Закарпатської України у 1945 р., Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького Маріан Токар, директор Науково-дослідного інституту політичної регіоналістики УжНУ, доктор наук з державного управління, краєзнавець, подарував книжку «Витоки демократичного врядування на Закарпатті в об’єктиві архівних джерел. До 100-річчя проведення перших демократичних парламентських виборів у регіоні», яку видав у співавторстві з Юрієм Данильцем. У виданні поміщені вибрані тематичні фотодокументи й описи оригінальних матеріалів, частина з яких зберігається у фондах нашого музею. Ця книжка чудово ілюструє ті політичні процеси, які відбувалися на території нашого краю та мали наслідком становлення демократичних принципів у владі. Вона слугуватиме путівником для дослідників, які вивчатимуть політичну історію Закарпаття та опрацьовуватимуть матеріали з цього питання, які містяться у музейних фондах.

Щиро вдячні автору за цінний подарунок до дня народження музею!

Лариса Ганусинець, старший науковий співробітник відділу новітньої історії, «Меморіальної музею-кімнати ім. Августина Волошина»

Відкриття оновленої експозиції "Артефакти середньовічної замкової церкви"

 В урочистій атмосфері та з великим піднесенням відбулося відкриття нової експозиції, присвяченої артефактам середньовічної замкової церкви. Ця подія стала справжнім святом для всіх шанувальників історії та культури, які з нетерпінням чекали на можливість доторкнутися до минулого.

Експозиція представила унікальні реліквії, знайдені під час археологічних розкопок на території замкової церкви Святого Юрія. За три польові сезони археологічна експедиція під керівництвом. к.і.н. Володимира Мойжеса віднайшла понад тисячу предметів та передала Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького. Зараз більша частина , найкращі експонати представлені у експозиції. Серед них - церковні предмети, прикраси, деталі одягу, монети, кахлі, кераміка і багато іншого. Ці унікальні артефакти розкривають загадкову атмосферу і духовне життя середньовіччя. Кожен експонат несе в собі частинку історії, яка дбайливо зберігалася століттями.

Відкриття виставки супроводжувалося виступом автора експозиції Ольги Шумовської та цікавою розповіддю про археологічні дослідження керівника Володимира Мойжеса. Відвідувачі могли не лише оглянути артефакти, але й дізнатися більше про їх походження.

Ця експозиція є важливим кроком у збереженні та популяризації культурної спадщини нашого краю. Вона не лише дає змогу доторкнутися до історії, але й сприяє глибшому розумінню. Відвідувачі залишилися враженими та надихненими, а організатори вже планують нові проєкти, щоб і надалі радувати публіку такими ж захоплюючими експозиціями.

Запрошуємо всіх охочих відвідати цю унікальну залу і поринути у чарівний світ середньовічної замкової церкви, відчути подих минулого та відкривати для себе нові грані історії.