Найдавніша та найцінніша історико-архітектурна пам'ятка Ужгорода – Ужгородський замок. Замок має давню та цікаву історію, до наших днів зберігся у чудовому стані, чим приваблює до себе сотні тисяч туристів щороку. І це не дивно, адже саме замок став тим ядром навколо якого почало розростатися місто, та став його візитівкою. Фортеця в різні часи притягувала до себе знаменитих майстрів пензля та інших митців, про що свідчать десятки чудових робіт із її зображенням. У фондосховищах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зберігається чудова робота виконана, в техніці карбування на металі, під назвою «Ужгородський замок». Її створили Федорченко Григорій та Федорченко Тетяна у 1988 році. Ця чудова робота є маловідома і представлена вперше.
Щороку 18 квітня починаючи з 2000 року в Україні відзначають День пам’яток історії та культури. Цього ж дня у світі відзначається Міжнародний день пам’яток та історичних місць, встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО.
Пам'ятка культури – визначна споруда, археологічний об'єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання країни чи людства загалом (пам'ятка історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо) і охороняється законом. В залежності від наукової, історичної та художньої цінності пам'ятки культури бувають світового, державного та місцевого значення.
У 1947 році Ужгородський замок було передано під експозиційні приміщення музею, створеному 20 червня 1945 року. На сьогодні це провідна музейна установа краю. Загальна кількість музейних експонатів на квітень 2024 року становить понад 182 тис. одиниць зберігання. Але, безумовно, найціннішим експонатом музею є старовинний замок – пам'ятка архітектури ХIV – XVIII ст., а його дослідження та збереження для наступних поколінь є одним із основних завдань музею.
Наукові дослідження, а саме обстеження замку, були проведені спеціалістами Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління у 1968 – 1969 роках. За їх результатами розроблені проектні пропозиції з відтворення та реставрації замку. Згодом почалися масштабні відновлювальні роботи, які тривали до початку 1990-их роках. За цей час був виконаний величезний обсяг робіт. Насамперед сухі рови були розчищені від дерев та інших насаджень. Наступним етапом стало очищення від шару землі фортечних стін, ровів та бастіонів. І насамкінець були проведені реставраційно-відновлювальні та консерваційні роботи у палаці, на трьох бастіонах на східній та південній куртинах.
Інша частина фортечних укріплень залишилася не реставрованою і потребує невідкладних робіт. Складність реставрації подібних укріплень полягає у тому, що необхідно зберігати риси фортифікацій, характерні для усіх етапів мілітарного функціонування, не порушуючи цінних нашарувань періодів необоронного функціонування замку.
Михайло Джахман – завідувач відділу новітньої історії та Меморільного музею-кімнати А. Волошина
