Відпочиваючий Гермес

     Подвір'я Ужгородського замку прикрашає скульптура ще одного античного героя, що «народилася» у ливарних цехах Тур'є-Реметівського залізо-ливарного заводу. Гермес (у римлян – Меркурій) у давньогрецькій міфології –  вісник богів і провідник душ померлих, покровитель мадрівників, торгівців та злодіїв. Скульптура є копією твору відомого грецького скульптора IV ст. до н. е. – Лісіппа, і відома під назвою «Відпочиваючий Гермес».


     Автором цього мистецького витвору є відомий угорський скульптор Лорінц Дунайський, який за 250 форинтів у 1832 р. виготовив фігуру сидячого Гермеса для ливарні у Тур'я-Реметі. Ливарні форми використовували неодноразово. Нам відомо про сім копій, одна з них знаходиться на Закарпатті.


     Скульптура мала не тільки естетичне але й практичне застосування. Це була вишукана чавунна грубка, яка прикрашала інтер'єр приміщень. Фігура нагрівалася через вмонтовану у стіну топку, що знаходилася у задній частині грубки. Дверцята топки знаходилися у сусідньому приміщенні. Дим виходив через трубу над топкою, а не через отвір у голові як дехто вважає. Нижня частина музейного Гермеса замурована у кам'яну основу так, що топку тепер побачити не можливо. Відомий краєзнавець П. Сова писав, що внизу на грубці є напис «Ungvár», як і на його сусіді по замковому подвір'ї – Гераклові. До наших днів експонат зберігся із незначними пошкодженнями: втрачена одна рука та обламані крильця на ногах. Друга, пошкоджена рука зберігається у фондосховищі музею.


     Чавунна скульптура-грубка «Відпочиваючий Гермес» належить до найкращих взірців залізо-ливарного мистецтва Закарпаття ХІХ ст. До музею експонат потрапив за сприяння директора краєзнавчого музею П. Сови у 1948 р., а до того знаходився на території кінного заводу села Тур'я Ремети.
     Фото з інтернет-видання «Про Захід» та Джахмана М.

28 ТРАВНЯ – ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ КРАЄЗНАВСТВА

Шановні працівники музею!

  Вітаємо Вас з Всеукраїнським днем краєзнавства, який відзначається з 2017 року. Мета свята дуже благородна – підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців, поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентації практичних здобутків у цьому напрямку; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства.


     Нинішнього року відзначення Всеукраїнського дня краєзнавства обмежене карантинними заходами у зв‘язку з епідемією.

      Незважаючи на суттєві труднощі незалежні від краєзнавців, вами здійснено і продовжують реалізовуватися цікаві й захоплюючі проекти й плани, спрямовані не виконання головних завдань краєзнавчого руху, створення пізнавальних, привабливих і цікавих умов для відвідувачів музею.

      Міцного здоров‘я Вам, великого людського щастя, сімейного затишку й нових творчих удач.

Шеба В. С., директор музею,                              Делеган М. В., заступник директора 
член правління Закарпатської                             музею з наукової роботи, голова
обласної організації Національної                     Закарпатської обласної
спілки краєзнавців України.                               організації Національної спілки
                                                                               краєзнавців України.   

Шановні музейні працівники Закарпаття!

     Щиросердечно вітаю вас, хранителів історико-культурної спадщини нашої Сріберної Землі, з професійним святом.

     Музеї Закарпаття – це викристалізоване життям правдиве відображення духовної культури, реліквій, звичаїв, традицій нашого унікального багатонаціонального краю, його працьовитих, талановитих, мудрих, толерантних людей.

     Саме завдяки вашій щоденній самовідданій праці, наше стародення живе в музейних розписах, експонатах, експозиціях, у високому мистецтві, до яких долучитися має змогу кожен із нас, відкриваючи щоразу нові непізнані сторінки багатої, безцінної минувшини.

     Тож нехай ваша фаховість і подвижництво й надалі сприяють збереженню та примноженню безцінних надбань нашого народу для нинішніх і прийдешніх поколінь.

     Щиро бажаю вам міцного здоров’я, творчого натхнення, нових професійних успіхів і всіляких життєвих гараздів!

Миру вам, добра і щастя!

Голова Закарпатської обласної ради
Михайло Рівіс

ПАМ‘ЯТАЄМО!

     День пам'яті жертв політичних репресій - щорічний національний пам'ятний день в Україні, що відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року в третю неділю травня з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.


     Пам’ятати трагічні сторінки своєї країни - національний і духовний обов’язок кожного українця. Це та пам’ять, на якій будується наше майбутнє.

Тож ревно помолімося за всіх,
Кого сувора доля не пригорне,
Хто не зазнав ні радості, ні втіх,
За всіх, кого нещадно чавлять жорна,
Кому завмер у горлі криком сміх,
Чиї неясні дні, як ночі, чорні.
Ти, Боже, їх у темряві не кинь,
Благослови їм шлях серед пустинь.
Ю. Клен

     З цієї нагоди в науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького організовано книжкову виставку під назвою «Зламана доля…». На ній представлені документальні й художні видання про репресії радянської влади щодо українців.

ГОЛОВІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОДА ПРЕДСТАВИЛИ АРТЕФАКТИ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЦЕРКВИ УЖГОРОДСЬКОГО ЗАМКУ


Олексій Петров:
«У Міжнародний день музеїв відвідав Ужгородський замок. Привітав працівників із професійним святом. Подякував їм за роботу. Вони продовжують організовувати нові виставки, чекають на завершення карантину і повернення відвідувачів.

Одна із останніх виставок - «Артефакти середньовічної церкви». Експонати знайшли під час розкопок, які проводили на території замку. Шаблі, перстні, брошки, каблучки, медальйони, монети ХVІ-ХVІІ ст, керамічні люльки, глечики, уламки скляних посудин та багато іншого.

Загалом колекції зібрані у замку – вражають. Рекомендую, після завершення карантину, обов’язково відвідати цю середньовічну фортецю. Наразі для гостей доступні замкові дворики на відкритому повітрі.

Музей у замку - це наша історія, яку ми маємо знати і пам’ятати. Бо, як те дерево без коріння, народ без історії приречений....»

18 травня відзначають Міжнародний день музеїв. 
На Закарпатті музеї пропонують відвідувачам заходи до святкування професійного свята. Зокрема, день відкритих дверей для огляду замків, різних експозицій та виставок, вернісажів, фестивалів – і все безкоштовно. Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім.Т.Легоцького не став виключенням. Щороку у цей день тут для відвідувачів готують фотовиставки ремесла давніх часів, експозиції художнього та побутового литва Закарпаття різних епох, фрагментів кам’яного готичного різьблення замкової церкви св. Юрія, декоративно-художніх робіт тощо. На жаль, через карантин цьогоріч для відвідувачів відкрита лише територія Ужгородського замку.

Нині голова облдержадміністрації Олексій Петров разом із заступницею Ольгою Травіною відвідали Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім.Т.Легоцького та теплими словами привітали колектив з професійним святом. Потім директор Василь Шеба провів гостей у відреставровану залу, де представлено оновлену та збагачену постійно діючу експозицію «Народні музичні інструменти Закарпаття».
Керівник області побував на відкритті виставки «Артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку», де завідувачка сектором археології Ольга Шумовська розповіла про представлені матеріали розкопок церкви на території Ужгородського замку. Серед знахідок – керамічні люльки ХVІІ -ХІХ ст.ст, глечики, чарки, декоративні закляпки для трун, уламки скляних посудин та чахлів. Особлива увага унікальним раритетам – шаблі угорсько-польського типу, перстні-печатки, брошки, каблучки, медальйони, монети ХVІ-ХVІІ ст.ст. Загалом, понад тисячу предметів старовини знайдено на місці церкви Святого Юрія. До слова, експонати цієї виставки експонуються вперше.

Оглянувши історичні цінності, Олексій Петров поцікавився, які проблемні питання наразі є у закладу. Ужгородський замок входить до семи чудес України, має унікальний зразок укріплень бастіонного типу, належить до романського архітектурного стилю. За словами Василя Станіславовича, дах фортеці потребує негайної реставрації та відповідного фінансування. За кошторисною документацією ремонт становить 18 млн грн, 2 млн з яких обіцяли з обласного бюджету. Очільник краю запевнив, що докладе зусилля, аби через різні інвестиційні проекти винайти кошти на реставрацію архітектурної пам'ятки Закарпаття.

Святкування Міжнародного дня музеїв в бібліотеці музею

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ -2020 В УЖГОРОДСЬКОМУ ЗАМКУ

     Міжнародний день музеїв, який у всьому світі щороку святкують 18 травня, в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького  нинішнього року відзначили у адаптованих до карантину умовах  - без глядачів, тільки за участі обмеженої кількості працівників установи та представників владних структур. Музейники і цьогоріч готувалися до свята з ентузіазмом і любов'ю, щоб показати відвідувачам щось нове й цікаве з історії замку та області. Для відвідувачів, насамперед, яких музей уже зачекався, журналістів та представників влади нашого краю на чолі з новопризначеним головою обласної державної адміністрації Олексієм Геннадійович Петровим, наукові співробітники  презентували оновлену експозицію «Народні музичні інструменти Закарпаття» та нову виставку «Артефакти середньовічної церкви».

Відкрив експозицію й виствку та вручив нагороди працівникам музею його директор В. С. Шеба.

Керівник обласної державної адміністрації О.Г. Петров привітав колектив музею з професійним святом і пообіцяв музейникам конкретну підтримку в реалізації головних завдань установи. Найважливішим є те, що він запевнив у підтримці вирішення головної проблеми музею – капітального ремонту давно аварійного даху замку.


У відреставрованій залі, де представлено оновлену та збагачену постійно діючу експозицію «Народні музичні інструменти Закарпаття», її автор, знаний музикознавець краю, завідувач сектору етнографії відділу історії та краєзнавства Віктор Андрійович Шостак інформував, що на відвідувачів чекають більше 300 експонатів, серед яких багато унікальних, які систематизовані і розміщені у 4 тематичних розділах.

     Народні музичні інструменти – яскраве свідчення мистецького життя трудового народу. Ті з них, що збереглися протягом віків і дійшли до наших днів, є живими свідками найдавніших і найглибших культурних зв’язків між народами. Багатонаціональність Закарпаття, сусідство з різними народами Європи сприяли формуванню музичного фольклору краю. В той же час кожна національність зберегла свої звичаї, обряди, пісенну й хореографічну народну творчість, самобутність в одязі, вишивці, говорах, архітектурі, в музиці.

Такі древні музичні інструменти, як флояри, дримби, трембіти, яким більше 500 років, виконували не тільки музичну, але і магічну функцю та у свій час були своєрідними засобами комунікації. Талановиті народні майстри створили інструменти різноманітні за формою, кількістю струн, звукодобуванням і тембром звучання.

Багатьма цікавими й унікальними експонатами представлена нинішня експозиція музичного інструментарію. Побудована згідно систематизації музінструментів Е. Хорнбостеля і К. Закса, вона несе у собі наукове призначення, поєднуючи у собі художній смак та віками відшліфовані традиції їх виготовлення. 

Представлені пам’ятки свідчать, що звукові пристосування, які використовували люди у минулому, пройшли еволюцію свого розвитку, стали своєрідним звуковим еталоном формування духовного буття.

Чільне місце займають роботи професійних майстрів музичних інструментів – скрипки, альти, сопілки і цимбали В. Качали, Б. Гоздока, П. Вередюка, Ф. Керека, Р. Кленцея, Ф. Куліша, Д. Хвуста, О. Сабова.

Експозицію доповнено і новим цікавим і неповторним підрозділом, присвяченим історії дитячих народних інструментів та іграшок. Одночасно в них розглядається вплив «найпростіших» музичних інструментів на музично-естетичне формування у дитини перших слухових вражень, на становлення процесу музичного мислення і сприймання.

Вдалим доповненням виставки є зібраних фотоілюстративних матеріал, що дає змогу ширше і повніше уяснити виконавські можливості інструментів, їх виготовлення, специфіку видобування звука, манеру гри.

Матеріали експозиції дають можливість простежити шлях, який пройшов музичний інструментарій Закарпаття, заглянути в історію його розвитку від найдавніших часів до сьогодення.

Народними музичними інструментами, представленими в експозиції, постійно цікавляться дослідники музичної культури, фахівці-музейники не тільки в Європі, але і в Канаді та Північній Америці. 


      Керівник області також ознайомився з щойно відкритою виставкою «Артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку», де завідувачка сектору археології Ольга Юріївна Шумовська, у світлій щойно відремонтованій за зароблені музеєм кошти залі,  розповіла про представлені матеріали розкопок церкви на території Ужгородського замку. Починаючи з 2018 року, згідно Угоди між Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм ім. Т. Легоцького й Ужгородським національним університетом, укладеним на п‘ять років, розкопками середньовічної церкви Св. Юрія в Ужгородському замку керує кандидат історичних наук, археолог, доцент Ужгородського національного університету  Володимир Мойжес.  

Замкова церква – сакральна пам’ятка міста Ужгорода, що привертає увагу закарпатців та його гостей, зберігає багаті й складні та суперечливі, жертовні сторінки історії багатьох століть краю й продовжує залишатися недостатньо дослідженою.

Уперше руїни замкової церкви досліджувались у 1978 р., коли під час  реставраційних робіт в Ужгородському замку, було виявлено п’ятигранну апсиду з контрфорсами. Розкопки проводила Закарпатська археологічна експедиція під керівництвом відомого археолога Степана Івановича Пеняка. Розчистка фундаменту церкви й наукові роботи здійснювалися із перервами до 1987 року: від завалів до рівня підлоги було очищено апсиду, сакристію, менше половини площі центрального й бокового нефу, та частково поховальну споруду – крипту, що прибудована до південної стіни нефу.

Польові дослідження відновлені лише у 2018 році: була розкопана площа апсиди. У 2019 році роботи здійснювалися на більшій частині центрального нефу. За два роки вдалося зробити розкопки на площі близько 180 м².

В результаті розкопок виявлено декілька крипт. Їх склепіння були зруйновані, ймовірно, ще у середині XVIII ст., під час пограбування австрійськими солдатами. Тоді ж було знищено й більшість наявних тут поховань. За межами крипт, у ґрунті, зафіксовано більше 70 поховань XV–XVIІ ст. Окремі з них зазнали пошкодження під час пізніших поховань або були перерізані стінами крипт чи іншими перебудовами.  

За два роки археологічною експедицією музею передано багато унікальних артефактів, знайдених під час розкопок. Частина з них є унікальними і вперше експонуються на виставці «Артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку».За цей період віднайдено і досліджено кілька сотень артефактів.  Серед знахідок – керамічні люльки ХVІІ -ХІХ ст.ст, глечики, чарки, декоративні закльопки для трун, уламки скляних посудин та кахлів. Особлива увага унікальним раритетам – шаблі угорсько-польського типу, персням-печаткам, брошкам, каблучкам, медальйонам, монетам ХVІ-ХVІІ ст., деталям чоловічого та жіночого одягу. Загалом, уже понад тисячу предметів старовини знайдено на місці церкви Святого Юрія. Усі вони набули експозиційного вигляду завдяки співпраці археологів, наукових співробітників і реставраторів музею. Усі експонати  експонуються вперше. Колекція середньовічних артефактів вражає. Важливо зазанчити, що уже третій рік, як в музеї впроваджено практику експонування для відвідувачів нових експонатів, що надходять до установи. 

  Важливо, що за результатом відвідання музею на сайті Закарпатської обласної державної адміністрації її голова зазначив: «Олексій Петров:

«У Міжнародний день музеїв відвідав Ужгородський замок. Привітав працівників із професійним святом. Подякував їм за роботу. Вони продовжують організовувати нові виставки, чекають на завершення карантину і повернення відвідувачів.

Одна із останніх виставок - «Артефакти середньовічної церкви». Експонати знайшли під час розкопок, які проводили на території замку. Шаблі, перстні, брошки, каблучки, медальйони, монети ХVІ-ХVІІ ст, керамічні люльки, глечики, уламки скляних посудин та багато іншого.

Загалом колекції зібрані у замку – вражають. Рекомендую, після завершення карантину, обов’язково відвідати цю середньовічну фортецю. Наразі для гостей доступні замкові дворики на відкритому повітрі.

Музей у замку - це наша історія, яку ми маємо знати і пам’ятати. Бо, як те дерево без коріння, народ без історії приречений....»

У відкритті експозиції й виставки також взяли участь заступник голови Закарпатської обласної державної адміністраціїї О. В. Травіна та директор департаменту культури облдержадмінстрації О. Ю. Бабунич. 

Працівники музею готові з радістю й новими експозиціями та виставками зустріти відвідувачів провідного закладу культури краю.