ГЕРАКЛ – СИМВОЛ УЖГОРОДСЬКОГО ЗАМКУ ТА МУЗЕЮ

     В складних   гнітючо-пандемічних,   лімітуючих   живий   обмін   науково-просвітницькою й пізнавально-виховною   та   ін.   інформацією   між   людьми умовах, працівники музею, зокрема й члени Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, презентують новий творчий, світлий за змістом і завданнями, формуючий життєдайний, людиноцентричний настрій проект - ознайомлення з найбільш популярними, цікавими та найціннішими експонатами Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.

    
     Перший пропонований експонат, без якого майже неможливо уявити подвір'я Ужгородського замку й музею – Геракл, що прийшов до нас з грецької міфології. Чавунна скульптура давньогрецького супер-героя відлита у 1842 році на залізо-ливарному заводі у селі Тур'я-Ремета (нині Перечинського району). Автор мистецького твору - відомий скульптор-модельєр В. Кінне. Це засвідчують  надписи «UNGVHA̓R  1842» та «W.  KINNE.  FEC» на основі скульптури. У той час підприємці, виробництва яких знаходилися у невеликих населених пунктах, на свою продукцію обов‘язково ставили клеймо з назвою найближчого, добре відомого міста. У нашому випадку найближчим і загальновідомим був Ужгород (UNGVÁR). Скульптурна композиція відображає один із дванадцяти  подвигів славного й непоборного грека – перемогу Геракла над лернейською гідрою.

    
    Понад   століття   Геракл   був   окрасою бальнеологічного   курорту   на Ужоцькому перевалі.   Ужоцькі   купелі   у   ХІХ   ст.   користувалися   великою популярністю в тодішній Угорщині й Галичині. Скульптура, розташована у центрі   купальні-фонтана,   на   чаші   якої привертав   увагу   відвідувачів великоформатний надпис «HERKULES», була його окрасою. Під час Першої світової   війни   ці оздоровниці   зазнали   масштабних   руйнувань.   Спроби відновити   їх   роботу   і   минулу   популярність   у   1920-30   рр.   виявилися безуспішними.

     У 1947 році директор краєзнавчого музею Петро Сова організував  перевезення пошкодженої   скульптури   до   Ужгорода. На одній світлині, що зберігається у музейних фондосховищах, зафіксовано момент, як П. Сова оглядає Геракла перед його мандрівкою з Ужоцького перевалу. Після реставраційних робіт скульптуру встановили на замковому подвір'ї. З тих пір відвідувачі мають змогу милуватися цією монументальною пам'яткою залізо-ливарного мистецтва Закарпаття.