В складних гнітючо-пандемічних, лімітуючих живий обмін науково-просвітницькою й пізнавально-виховною та ін. інформацією між людьми умовах, працівники музею, зокрема й члени Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, презентують новий творчий, світлий за змістом і завданнями, формуючий життєдайний, людиноцентричний настрій проект - ознайомлення з найбільш популярними, цікавими та найціннішими експонатами Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.
Перший пропонований експонат, без якого майже неможливо уявити подвір'я Ужгородського замку й музею – Геракл, що прийшов до нас з грецької міфології. Чавунна скульптура давньогрецького супер-героя відлита у 1842 році на залізо-ливарному заводі у селі Тур'я-Ремета (нині Перечинського району). Автор мистецького твору - відомий скульптор-модельєр В. Кінне. Це засвідчують надписи «UNGVHA̓R 1842» та «W. KINNE. FEC» на основі скульптури. У той час підприємці, виробництва яких знаходилися у невеликих населених пунктах, на свою продукцію обов‘язково ставили клеймо з назвою найближчого, добре відомого міста. У нашому випадку найближчим і загальновідомим був Ужгород (UNGVÁR). Скульптурна композиція відображає один із дванадцяти подвигів славного й непоборного грека – перемогу Геракла над лернейською гідрою.
Понад століття Геракл був окрасою бальнеологічного курорту на Ужоцькому перевалі. Ужоцькі купелі у ХІХ ст. користувалися великою популярністю в тодішній Угорщині й Галичині. Скульптура, розташована у центрі купальні-фонтана, на чаші якої привертав увагу відвідувачів великоформатний надпис «HERKULES», була його окрасою. Під час Першої світової війни ці оздоровниці зазнали масштабних руйнувань. Спроби відновити їх роботу і минулу популярність у 1920-30 рр. виявилися безуспішними.
У 1947 році директор краєзнавчого музею Петро Сова організував перевезення пошкодженої скульптури до Ужгорода. На одній світлині, що зберігається у музейних фондосховищах, зафіксовано момент, як П. Сова оглядає Геракла перед його мандрівкою з Ужоцького перевалу. Після реставраційних робіт скульптуру встановили на замковому подвір'ї. З тих пір відвідувачі мають змогу милуватися цією монументальною пам'яткою залізо-ливарного мистецтва Закарпаття.