Про режим роботи експозицій та виставок музею

    1 листопада 2023 року - скорочений режим роботи Комунального закладу «Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького» Закарпатської обласної ради

з 10.00 до 15.00 год.

    У зв’язку з впровадженням зимового часу на території України, відбудеться перехід на зимовий режим роботи експозицій та виставок Комунального закладу «Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького» Закарпатської обласної ради,

з 30 жовтня 2023 року: зимовий режим роботи
експозицій та виставок для відвідувачів з 10.00 до 17.00 год.

Практичні кроки музею до участі в європейських проектах транскордонного співробітництва

Практичні кроки музею до участі в європейських проектах транскордонного співробітництва Закарпатський обласний...

Posted by Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького on Thursday, October 26, 2023

ВАСИЛЬ СВИДА (22.10.1913 – 19.04.1989)

ВАСИЛЬ СВИДА (22.10.1913 – 19.04.1989) 20 жовтня 2023 року у залах музею в урочистій затишній атмосфері відбулося...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Пʼятниця, 20 жовтня 2023 р.

Візит делегації з Чеської Республіки до музею

Сьогодні до музею завітала делегація із Чехії, до складу якої входили представники всіх країв Чеської Республіки. 🥳 Це...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Четвер, 19 жовтня 2023 р.

Візит консула Угорщини до музею

Друзі, у нас чудові новини! Сьогодні до нашого музею з дружнім візитом завітав консул Генерального консульства Угорщини...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Четвер, 19 жовтня 2023 р.

Всесвітній День Мігруючих Птахів

    У вихідні цього тижня, а саме 14 жовтня, відзначаємо Всесвітній День Мігруючих Птахів.  Цей пам'ятний день організовується у другу суботу травня та жовтня під егідою Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP). Яке значення має цей день та чому він важливий? 

    Протягом тисячоліть європейці не знали, куди відлітають птахи на зимівлю, що породило безліч безглуздих здогадок. Аристотель припустив, що один вид птахів – горихвістка звичайна – на зиму перетворюється в іншу – вільшанку. Були ще й такі дивні припущення, як наприклад, що птахи зимуватимуть на дні океану або навіть летітимуть на Місяць. Звичайно, для українців здавна відомо, що птахи відлітають у вирій, але куди саме, сказати ніхто точно не міг. Усе достеменно з'ясувалося аж у 1822 році, коли німецький мисливець вполював  (поціливши в шию) лелеку 80-сантиметровим списом із чорного дерева, родом з Центральної Африки. Спис не вбив птаха, і рана на той час заросла. Цей випадок став першим свідченням сезонної міграції лелек до Африки. Тому Міжнародний день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day) щороку проводиться у рамках інформаційної кампанії, яка нагадує суспільству про цих дивовижних пернатих створінь, які мають здатність і силу долати тисячі кілометрів для продовження роду на наших землях навесні, а потім знову долати ту саму відстань для перезимівлі в більш сприятливих умовах. Але також Всесвітній день мігруючих птахів наголошує на важливості  охорони перелітних птахів та їхніх місць існування. 

    Щороку в різних куточках світу люди готують різноманітні пізнавальні заходи: освітні програми, виставки та екскурсії для спостереження за пернатими. Ці події організовуються у різні пори року, оскільки регіони світу переживають міграції у різні часи.  Наш музей також з цієї нагоди долучається до відзначення таких пам’ятних днів як навесні, так і восени. День мігруючих птахів відзначаємо передусім спостереженнями (бьордвотчінг) та  обліками  птахів. Також проводяться екоосвітні заходи з учнівською молоддю.

    Окрім цього, в експозиції «Природа Закарпаття» всі відвідувачі можуть ознайомитись з колекцією перелітних птахів, серед яких є ті, що перші прилітають у наші краї: лелеки,  ластівки, горихвістки, вивільги та багато-багато інших.

Презентація макету Ужгородського замку 1763 - 1765 рр.

🏰 Сьогодні керівник гуртка «Клуб рукотворного мистецтва «Майстер - хобі» ПАДІЮНу Калман Вішкольц Калман Вішколц...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Понеділок, 9 жовтня 2023 р.

Договір про співпрацю в науковій, освітній, творчій і культурній галузях

🤝🏻 Сьогодні комунальний заклад „Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького” Закарпатської...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Понеділок, 9 жовтня 2023 р.

«Мудрі й багаті літами: мій супердідусь, моя супербабуся»


    Музей вже багато років співпрацює із зразковою студією образотворчого мистецтва «Золота палітра», якою керує пані Наталя Хухра – художниця, дизайнер, Педагог з великої букви і просто чудова людина. Вихованці студії на цей раз презентували в музеї свої роботи на дуже цікаву тему: «Мудрі й багаті літами: мій супердідусь, моя супербабуся». Участь у цій виставці захотіли взяти і діти, які вимушені були покинути Україну через війну. Фото з їх малюнками також представлені. Виставка підготовлена з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку. На її відкриття запрошені ті, кого з надзвичайною теплотою, любов’ю і повагою малювали їхні внуки.

Макет Ужгородського замку 1763 — 1765 р.р.

«Плавле кача по тисині…»

Василь Гренджа-Донський

    Розпочинаємо нову музейну рубрику під назвою «СтоЛітТому». Тут ми будемо періодично публікувати цікаві матеріали з історії нашого краю, які хронологічно охоплюють двадцяті роки минулого століття. Це короткий та водночас складний, насичений і яскравий період в історії Закарпаття. Саме в цей час зародилися і укріпилися ті ідеї державотворення, які вилилися у проголошення незалежної держави – Карпатської України (14-15 березня 1939 р.). В умовах правової Чехословацької держави, у якій діяла одна із найдемократичніших конституцій світу, Закарпаття постало перед необхідністю становлення громадського суспільства. На початку 1920-их рр. у краї створюються нові політичні партії, виникають культурно-освітні товариства та громадські організації, формується новий адміністративно-територіальний устрій. Незважаючи на труднощі наш край за цей короткий період пройшов школу формування громадського суспільства в умовах парламентської системи, що дозволила виробити і здійснити на практиці свою національно-державну програму.


    Рівно сто років тому в Ужгороді під назвою «Квіти з терньом» вийшла дебютна збірка закарпатського поета, письменника, громадського та культурного діяча Василя Степановича Гренджі-Донського. В цій збірці вперше опубліковано текст пісні «Пливе кача по Тисині». Відповідно саме Гренджу-Донського вважають автором вірша. Проте ряд дослідників припускають, що вона має глибоке народне коріння, бо на початках своєї творчості він черпав багато з народного фольклору. У збірці 1923 року вона дещо відрізнялася від її теперішнього змісту. Пісня у виконанні «Піккардійської Терції», яка вперше прозвучала у 2002 році в часи Революції гідності була запропонована як реквієм під час панахиди за загиблими героями. Через сильне смислове та емоційне навантаження з часом вона стала неофіційним гімном, який виконували за загиблими активістами Євромайдану та героями російсько-української війни.


    Народився Василь Степанович Гренджа-Донський 23 (4) квітня 1897 року у Воловому, Мараморошського комітату (сьогодні селище Міжгір'я, Хустського р-ну). В роки Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії. Кілька років навчався та працював у Будапешті. Після переїзду до Ужгороду працював у Підкарпатському банку, редагував різні періодичні видання, займався громадсько-політичною та літературною діяльністю. Був активним учасником українського національного руху. З іменем Гренджі-Донського пов'язаний розвиток і становлення нової української літератури та національного відродження на Закарпатті. Його збірка поезій “Квіти з терньом» за словами мовознавців була першою в краї книгою світського автора, написаною українською літературною мовою, а інша – “Шляхом терновим”, 1924 року видання – першою книгою, опублікованою українським фонетичним правописом. З проголошенням Карпатської України переїжджає до Хуста, де редагує щоденну газету “Нова свобода” бере активну участь у суспільно-політичному житті. Після окупації хортиською Угорщиною був заарештований, згодом емігрував до Братислави де жив та працював до самої смерті 25 листопада 1974 року.

Михайло Джахман – завідувач відділу
експозиційної та науково-методичної роботи

Перші педагогічні навчальні заклади в нашому місті

Становлення та розвиток освіти, зокрема педагогічної, в нашому краї − такою була тема зустрічі співробітників...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Пʼятниця, 6 жовтня 2023 р.

Віньєтка у подарунок до дня народження Тиводара Легоцького


    У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького завжди пам’ятають про уродини визначних персон з історії нашого краю. І однією з них якраз і є день народження Тиводара Легоцького – людини, яка поклала початок музейній справі на цих землях, яка цікавилася їх історією та археологією, культурою і побутом місцевих жителів. І чиє ім’я носить наш заклад.

    День народження видатного краєзнавця ми святкуємо 5 жовтня. Саме цього дня він народився у містечку Фужіне біля сучасного міста Рієки в Хорватії у 1815 р. З 1855 р. поселився у Мукачеві. А у 1865 р. став головним прокурором Мукачівсько-Чинадіївської домінії графів Шенборнів. Цю посаду займав до свого виходу на пенсію 1896 р. Помер 25 листопада 1915 р. у Мукачеві, де і похований у католицькій церкві св. Мартина. По собі він залишив чималу наукову спадщину – 11 монографій, близько 300 статей, значний рукописний фонд, багата археологічна, нумізматична, історична та етнографічна колекції. Його ім’я назавжди вписане на сторінках історії нашого краю як археолога, історика, основоположника музейної справи.

    Постать Т. Легоцького неодноразово було втілено у пам’ятних знаках, медалях та меморіальних дошках. У 2015 р. його ім’я було присвоєно краєзнавчому музею у м. Ужгород, де зберігається значна частина зібрання колекціонера. 

    Образ дослідника було відображено і у філателії. Саме напередодні дня народження Тиводара Легоцького музею було подаровано один із філателістичних знаків – благодійну віньєтку із портретом видатного краянина. Її було випущено на честь 50-річчя від заснування Ужгородського клубу колекціонерів, яке святкували 11 жовтня 2015 р. У часі ця дата наближена до дня народження Т. Легоцького, якому того ж таки року виповнювалося 200 років. Тому його портрет і розмістили на титульній стороні віньєтки, яка виконувала роль квитка на урочистості клубу колекціонерів і мала благодійницьку функцію – гроші від її купівлі були передані на доброчинність. 

    Приємний подарунок музею зробив член міської спілки колекціонерів і музейний співробітник Володимир Бубняк. Після наукового опрацювання цей експонат займе гідне місце в музейних експозиціях.


Василина Палинчак-Кутузова,
провідний науковий співробітник
відділу історії та краєзнавства

Вироби створені руками людей з інвалідністю

Ми раді повідомити про появу в нашому музеї нової сувенірної продукції з брендовою символікою. Ці вироби створені руками...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Середа, 4 жовтня 2023 р.

Тварини замкового парку

🐀🐶🐿️ Тварини замкового парку На початку жовтня відзначають дві важливі екологічні дати: Всесвітній день...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Вівторок, 3 жовтня 2023 р.

Відкрита екскурсія для людей похилого віку


    З нагоди Міжнародного Дня людей похилого віку, на знак поваги і шанобливого ставлення до тих, хто мудрі й багаті літами, адміністрація музею зініціювала проведення відкритої екскурсії для людей такої категорії. На цю акцію відгукнулися літні люди, які вимушені були в свій час покинути рідні оселі через війну, і наше місто стало для них другою домівкою. Зав. відділу науково-освітньої роботи Титаренко Г.Є. зустріла бажаючих і ознайомила їх з експозиціями музею. Вони з цікавістю сприйняли інформацію про історію нашого краю і ,зокрема, про історію замку. Приємне враження на екскурсантів справив вигляд наших експозицій, їх насиченість оригінальними експонатами.

Духовні символи українського народу

    Цьогоріч 1 жовтня наша країна вперше відзначить у нову дату велике державне свято – День захисників та захисниць України: всіх, хто боровся і в наші дні воює за нашу країну та всіх, хто віддав життя заради України. До цієї дати в першому залі експозиції «З історії духовної культури ХVІІ – початку ХХ ст.» (Каплиця Ужгородського замку) представлено картину «Козак Мамай» ХІХ ст. та ікону «Покрова Пресвятої Богородиці» ХІХ ст. із фондів Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького».


    Картина «Козак Мамай» передана для поповнення колекцій Ужгородського державного краєзнавчого музею згідно наказу №846 по комітету в справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів Української РСР від 20 вересня 1951 року із Дніпропетровського історичного музею. Цей народний мистецький твір, як один із символів українського народу, із особистої колекції відомого українського історика, академіка Дмитра Яворницького. На оригінальній дерев'яній рамі є напис: «Така бачу на світі біда, що рід відцурався, а я горя у парчовий кожух убрався». Козак у помислах українців уособлював силу духу та незламність волі у боротьбі з поневолювачами. Зображення козака на народних картинах ХVІІІ – ХІХ ст. сприймається як своєрідний пам'ятник героїчному минулому українського народу.

    Ікона «Покрова Пресвятої Богородиці» – одна з найбільш шанованих у християн. Вона символізує віру, милосердя і співчуття. Богородиця – покровителька українського народу, матерів, незаміжніх дівчат; покровителька українського козацтва, згодом – Української повстанської армії. Тому саме цього дня в Україні відзначають День захисників та захисниць. 

    Ікона «Покрова Пресвятої Богородиці» здавна відома як захисниця від ворогів. У неї просять допомоги перед боєм. Її незримий омофор вкриває воїна, який воює за добру справу, і приносить йому перемогу. У наш час, коли Україна переживає непрості часи, зумовлені російською агресією, особливо важливо просити в Богородиці захисту для наших військових. Пресвята Богородице, Царице Небесна вкрий Твоїм Покровом кожного воїна, що у цей час боронить нашу Батьківщину.


Михайло Джахман – завідувач відділу
експозиційної та науково-методичної роботи.