Візит військовослужбовців системи МВС
Сьогодні Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького відвідали військовослужбовці системи МВС, які перебувають на лікуванні після отриманих поранень.
Музей з великою шаною приймає наших захисників, адже культура та історія можуть стати важливим джерелом підтримки. Для гостей була проведена екскурсія, яка знайомила їх із багатою спадщиною Закарпаття. Працівники музею прагнули створити теплу атмосферу, щоб кожен відчув повагу та вдячність суспільства.
Такі зустрічі є важливими як для військових, так і для музею, адже вони зміцнюють зв’язок між минулим і сучасним, допомагаючи зберігати історичну пам’ять і підтримувати тих, хто боронить Україну. Ми завжди відкриті для наших героїв і раді поділитися з ними багатством культури та історії рідного краю. Ми щиро дякуємо кожному захиснику, який завітав до музею. Ваші мужність, сила та незламність є джерелом натхнення для всіх нас.
Гуца Олександра
старший науковий співробітник сектору природи
Професійний діалог та співпраця заради успіху: круглий стіл з екскурсоводами Закарпаття в Ужгородському замку
26 лютого в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулася зустріч екскурсоводів з усіх куточків Закарпаття з нагоди Всесвітнього дня екскурсовода, який офіційно відзначався днями раніше. Ця подія стала знаковою для всіх, хто присвятив своє життя збереженню та популяризації культурної та історичної спадщини нашого краю.
З особливою радістю ми вітали у стінах нашого музею таку велику кількість висококваліфікованих фахівців своєї справи. Ця зустріч принесла велику користь усім її учасникам, адже під час заходу відбулося жваве й плідне обговорення широкого спектру питань, що стосуються туристичної галузі, зокрема організації та проведення екскурсій.
Захід проходив у невимушеній атмосфері, що дало можливість кожному учаснику поділитися своїм досвідом, отримати цінні знання від колег, висловити власні ідеї та отримати конструктивні поради. Основна увага була приділена актуальним питанням розвитку туризму на Закарпатті, а також викликам, з якими стикаються сучасні екскурсоводи та музейні працівники. Було висунуто низку конкретних пропозицій щодо вдосконалення екскурсійної діяльності, популяризації туристичних об’єктів, зокрема музеїв та історичних пам’яток, а також покращення умов для туристів, які відвідують наш край.
Окремо було обговорено шляхи підвищення відвідуваності музеїв, у тому числі Ужгородського замку, розширення спектра екскурсійних маршрутів, впровадження інноваційних підходів у подачі матеріалу та використання сучасних технологій у туристичній сфері. Значну увагу учасники зустрічі приділили питанням співпраці між екскурсоводами, музеями, туристичними агенціями та місцевою владою, оскільки лише спільними зусиллями можна досягти якісних змін у сфері туризму.
Такі зустрічі є надзвичайно важливими, оскільки вони сприяють налагодженню професійних зв’язків, обміну досвідом, генерації нових ідей та ефективному вирішенню проблемних питань. Завдяки таким заходам підвищується рівень туристичного обслуговування, розширюються можливості для розвитку місцевого туризму, що, у свою чергу, позитивно впливає на економіку регіону та збереження його культурної спадщини.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького висловлює щиру подяку всім учасникам зустрічі за їхню активну участь, конструктивні пропозиції та прагнення до покращення туристичної сфери краю. Ми щиро сподіваємось на подальшу плідну співпрацю, адже тільки спільними зусиллями ми зможемо зробити Закарпаття ще привабливішим для туристів та зберегти його унікальну культурну спадщину для майбутніх поколінь!
Лесів Михайло,
завідувач відділу науково-освітньої роботи.
Гості у музеї
До Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького завітали представники Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії імені М.С. Щепкіна. Театральний колектив, перебуваючи на Закарпатті, скористався нагодою, щоб більше дізнатися про історію та культурну спадщину нашого регіону.
Під час екскурсії гості відвідали музейні експозиції, які знайомлять із багатовіковою історією Закарпаття, його етнографічним розмаїттям та природними багатствами. Особливу увагу театрали приділили огляду археологічних знахідок середньовічної церкви Ужгородського замку. Вони також мали змогу прогулятися замковим парком, дізнатися про архітектурні особливості палацу та значення замку для історії регіону.
Музейна екскурсія стала для гостей цікавою подорожжю у минуле, відкривши для них нові сторінки історії Закарпаття.
Гуца Олександра
Старший науковий співробітник сектору природа
Виставка "За Україну, за її волю" у атріумі ОВА-ОДА
До третьої річниці повномасштабного вторгнення наукові співробітники Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького підготували тимчасову виставку в атріумі Закарпатської ОДА-ОВА. Вона охоплює невеликий (кінець 2013 початок 2025 років), але дуже важливий період в історії сучасної України. Понад десять років українці борються за свою незалежність від росіян, за своє право жити у вільній європейській країні.
На виставці представлена інсталяція, присвячена Героям Небесної Сотні, які першими віддали своє життя за європейський вибір українців. Експонуються зразки трофейної зброї, зокрема уламки ТРК "Точка У", ЗРК С-300, тощо. Також можна побачити взірці військового озброєння, передані українськими партнерами. Окремий розділ виставки присвячений закарпатцям, які загинули за свободу і незалежність України.
Запрошуємо відвідати виставку в найголовнішій будівлі нашого краю. Вона буде діяти з 27 лютого по 7 березня.
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії Меморіального музею-кімнати А. Волошина
Молодь у музеї: практичний досвід у сфері культури
У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького успішно пройшов практику студент Академії культури і мистецтв спеціальності «Менеджмент соціокультурної діяльності».
Протягом практики у відділі «Маркетинг та розвиток музею» студент ознайомився з внутрішньою роботою музею, зокрема:
-проводив зйомки заходів і флешмобів
-вивчав структуру складання звітів і планів
-долучався до організації та популяризації музейних подій
-розробив власний соціокультурний проєкт та презентував його куратору й керівнику практики, отримавши цінні рекомендації для вдосконалення
Цей досвід дав можливість ближче познайомитися з культурною сферою, спробувати себе в реальних умовах роботи та зробити свій внесок у розвиток музею!
Горкій І. - завідувач відділу маркетингу та розвитку музею
Історії захисників і захисниць: голос який варто почути
25 лютого в експозиції "За Україну, за її волю" відбувся важливий захід, приурочений до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ця дата нагадує нам про ціну свободи та про тих, хто щодня захищає нашу державу. Сьогодні силами співробітників музею було доповнено експозицію новими експонатами - різними предметами й речами з передової , що регулярно надходять від наших бійців. Речі військового часу вже стали значущою частиною фонду ЗОКМ, який вважає своїм обов’язком збирати і фіксувати факти нашого сьогодення у війні, щоб зберегти об’єктивну історію для майбутніх поколінь та долучитися до збереження та формування національної пам’яті українців. Зовсім скоро виставка на тематику війни буде представлена і в атріумі Закарпатської ОДА і діятиме з 26.02 по 07.03.
Також особливою гостею нинішньої події стала наша захисниця – військова Євгенія, яка служить у 15-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні Збройних Сил України.
Євгенія поділилася з відвідувачами власним досвідом перебування на фронті, розповіла про те, з чим стикаються українські військові в реаліях війни, як виглядає повсякденне життя на передовій та які виклики стоять перед жінками у війську. Її розповідь не залишила байдужими нікого, адже це був голос людини, яка безпосередньо бореться за свободу нашої країни.
Попри те, що Збройні Сили України мають значну кількість жінок у своїх лавах, ця сторона війни все ще залишається недостатньо висвітленою. Жінки служать не лише у медичних підрозділах чи штабах, а й виконують бойові завдання, командують підрозділами, працюють на передовій нарівні з чоловіками. Вони стають снайперами, операторками дронів, артилеристками, розвідницями, зв’язківцями – і цей список можна продовжувати.
Їхній внесок у боротьбу за незалежність України безцінний, і кожна така історія заслуговує на те, щоб бути почутою. Саме тому наш музей вважає за необхідне показувати війну з різних ракурсів – не лише через історії відомих командирів чи великих битв, а й через особисті свідчення тих, хто захищає нас сьогодні.
Ми щиро дякуємо Євгенії за її службу та за те, що вона відкрила нам завісу реального життя військових. Ми також висловлюємо глибоку шану всім захисникам і захисницям, які борються за нашу країну, часто ціною власного життя та здоров’я.
Окрім того після заходу в Конференц залі Ужгородського нашим гостям було продемонстровано два короткометражні фільми проекту «Варта» - «Херувими» та «Приборкувачі бурі». У картині "Херувими" розповідаються історії військових 11-ї окремої бригади армійської авіації "Херсон". «Приборкувачі бурі» – історія про військових 25 ПО ДШБ, які проводять запеклі танкові бої, використовуючи техніку радянських часів. Виконують бойові завдання та активно допомагають піхоті у відвоюванні українських земель на сході країни.
Тож Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького продовжує свою діяльність, попри всі виклики війни. Ми готові і надалі висвітлювати історію нашої боротьби, зберігати пам’ять про героїчні вчинки українців та розповідати про події, які визначають майбутнє нашої країни. Адже пам’ять – це також наша зброя, а правда про війну має звучати голосно.
Дякуємо всім, хто відвідує наш музей, підтримує нашу роботу та допомагає зберігати історію для майбутніх поколінь.
Лесів Михайло,
завідувач відділу науково-освітньої роботи та промоції.
У ювілейний рік музею продовжуємо приймати подарунки від меценатів.
Сьогодні отримали у дарунок від Михайла Васильовича Кравчука з Рахівського району, села Чорна Тиса - тарницю.
Тарниця — це традиційна гуцульська річ, яка є важливим елементом культури та побуту місцевих жителів. Використовувалась тарниця для перевезення молока з полонини. У бербениці, які мали бути парні на два боки сідла, наливалось молоко, кріпились до тарниці і так перевозилось. Тарниця символізує багаті традиції ручної роботи, зокрема виготовлення предметів із дерева, яке є одним із основних матеріалів для гуцульських майстрів. Тарниці використовувалися для перевезення молочних продуктів, але також виконували декоративну функцію, відображаючи індивідуальний стиль і майстерність того, хто її створював.
Нажаль зі слів Михайла Васильовича тарниці вже років 15, як перестали виготовляти, тому щиро вдячні за такий презент.
Подарунок у вигляді тарниці, виготовленої за традиційною гуцульською технологією, буде чудовим вкладом у збереження культурної спадщини краю.
Адміністрація музею
Просвітницький захід у стінах Ужгородського замку для військовослужбовців
22 лютого ЗОКМ ім. Т. Легоцького на базі Ужгородського замку приймав важливих гостей - військовослужбовців 711 окремої бригади розмінування. Для наших захисників було проведено краєзнавчу екскурсію, яка хронологічно розпочиналася з історії перших поселень слов'ян на замковій горі аж до сучасних подій. Ця акція є надзвичайно важливою, адже в цей день захисники змогли глибше познайомитись із пам'ятками, які відображають героїчні подвиги предків та нагадують нам про величезний шлях, який було пройдено, що має певні відголоски в сучасних подіях.
У окремій залі "За Україну, за її волю", яка присвячена подіям російсько-української війни, захисники розглянули експонати, які показують військові злочини росії на території України. Екскурсія мала не тільки пізнавальне підґрунтя, а й стала емоційно значущим досвідом, адже всі присутні змогли відчути єдність і міць із тими товаришами, які захищають нашу Батьківщину. Спільне переживання важливих подій з історії нашої держави допомагає як військовим, так і простому цивільному населенню усвідомити свою роль у державотворчих процесах.
Висловлюємо щиру подяку військовослужбовцям 711 окремої бригади розмінування, за вашу службу, мужність та непереборну силу духу. Ваша діяльність є продовженням великих справ, які здійснюються для блага нашої країни. Лише завдяки консолідації населення та за допомогою спільних зусиль можлива наша майбутня перемога над російськими окупантами! Все буде Україна!
Іванна Бабинець,
старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи
Небесна Сотня: пам’ятаємо, шануємо, продовжуємо боротьбу
21 лютого у стінах Ужгородсього замку відбувся захід присвячений памяті Героям Небесної Сотні за участі ужгородських пластунів. Зокрема пластуни мали змогу через екскурсії, гутірки, спілкування, тренінги, квести та спільну молитву в різних локаціях замку, ще раз осмислити події Революції Гідності, згадати тих, хто віддав своє життя за свободу та європейське майбутнє України.
Зокрема, після загальних зборів, пластуни провели молитву за полеглими Героями, також на декількох локаціях замку наші юні гості змогли навчитись чимало цікавого. А саме поспілкуватися з учасниками Революції Гідності, пройти начання по домедичній підготовці, послухати лекцію по медіаосвіті і вмінню розпізнавати фейки. Наймолодші змогли весело та корисно провести час, займаючись творчістю.
Такі заходи є надзвичайно корисними для молоді, оскільки допомагають формувати національну свідомість, зберігати історичну пам’ять і усвідомлювати ціну незалежності. Вони навчають критично мислити, аналізувати історичні події та їхній вплив на сьогодення, формують громадянську позицію та відповідальність за майбутнє країни. Крім того, такі події сприяють єднанню молоді, створюють атмосферу підтримки та патріотизму, надихають до активної участі в суспільному житті. Саме через такі ініціативи формується свідоме покоління, яке цінує свободу, пам’ятає своїх героїв і готове захищати незалежність України.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького завжди підтримує такі ініціативи, адже вони допомагають зберігати історичну пам’ять, формують національну свідомість і нагадують, якою ціною виборюється незалежність нашої країни.
Дякуємо всім, хто долучився до заходу! Разом будуємо майбутнє, пам’ятаючи про наше минуле.
Лесів Михайло,
завідувач відділу науково-освітньої роботи.
Міжнародний день екскурсовода
Сьогодні, 21 лютого, світ відзначає Міжнародний день екскурсовода – свято тих, хто веде нас стежками історії, відкриває незвідані куточки минулого та робить кожну екскурсію справжньою подорожжю в часі.
Бути екскурсоводом – це не просто розповідати факти. Це мистецтво оживляти історію, запалювати цікавість та надихати. Саме завдяки вам, шановні екскурсоводи, пам’ятки говорять, старі мури розповідають свої легенди, а кожен відвідувач стає трішки ближчим до минулого свого краю.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького щиро вітає всіх, хто обрав цю важливу професію! Дякуємо вам за вашу відданість, за те, що ділитеся знаннями, зберігаєте історичну пам’ять та допомагаєте людям відкривати для себе культурну спадщину.
Окрім того з цим святом можна привітати і співробітників ЗОКМ, адже всі науковці, що нині працюють в музеї, опановували і навички екскурсовода, адже вони є невід’ємною частиною роботи Ужгородського замку. Шановні колеги, Ви щодня докладають зусиль, щоб історія нашого краю звучала голосно й цікаво! Ваша праця – це міст між минулим і сучасністю, безцінний внесок у збереження та популяризацію культурної спадщини.
Дякуємо вам за вашу відданість, глибокі знання та любов до своєї справи! Бажаємо вам натхнення, нових відкриттів, цікавих зустрічей і вдячних відвідувачів. Нехай кожен ваш день буде сповнений цікавими розповідями, а кожна екскурсія залишає слід у серцях слухачів!
Щиро Ваш, відділ науково-освітньої роботи!
Бібліотека Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького отримала нові цікаві видання
Співробітники Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького вдячні доктору філософії, головному спеціалісту Департаменту культури Закарпатської ОВА Костянтину Куцову та кандидату історичних наук, завідувачу кафедри модерної історії України та зарубіжних країн ДВНЗ «УжНУ» Ігорю Шніцеру за подарований збірник матеріалів «Карпатська Україна як етап українського державотворення та боротьби українців за незалежність у ХХ ст.».
Видання містить матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Карпатська Україна як етап українського державотворення та боротьби українців за незалежність у ХХ ст.» присвяченої 85-річчю проголошення незалежності Карпатської України та 150-й річниці з дня народження Августина Волошина, що відбулася в Ужгороді 14-15 березня 2024 року. В організації та проведенні конференції активну участь взяли і співробітники Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького. На базі музею працювали деякі секції.
Матеріали, що ввійшли до збірника висвітлюють важливі сторінки в історії нашого краю. Карпатська Україна як держава проіснувала недовго, проте заявила світові про волелюбність українського народу, залишила свій слід в українській історії, підтвердила, що Закарпаття є українською землею. Навіть короткотривале існування цієї держави стало символом національних прагнень всього українського народу.
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії
та Меморільного музею-кімнати А. Волошина
Спадщина Федора Потушняка Краса віршованого слова
Попередня наша публікація була присвячена Ф. Потушняку як письменнику. Тепер же ми хочемо ознайомити вас із його амплуа поета. Опрацьовуючи цього тижня архівні матеріали зі спадщини вченого, а це безліч рукописів та машинописів із авторськими помітками, нотатками, замітками, ми заглибилися і в поетичні глибини його натури. Як виявилося, найкращий і найплідніший період творчості Потушняка-поета – це 1930-40-ві роки. Ось назви його поетичних збірок: «Далекі вогні» (1934 р.), «Хвилини вічності» (1936 р.), «Таємничі вечори» ( 1938 р.), «Можливості» (1939 р.), «На білих скалах» (1941 р.), «Кристали» (1942 р.), «Терези вічності» (1944 р.).
Поезія Федора Потушняка переповнена містицизмом, який є відображенням його захоплення демонологічними віруваннями. У той же час, перечитуючи вірші поета, перед нами розкривається художня краса віршованого слова піїта та його особиста світоглядна позиція.
Пропонуємо вам ознайомитися із деякими вибраними нами оригінальними поезіями Потушняка-поета!
Валерія Русин, Василина Палинчак-Кутузова,
куратори виставки «Федір Потушняк – відомий вчений Закарпаття»,
наукові співробітники відділу історії та краєзнавства
«БАРВИ РІДНОЇ МОВИ»
Рідна мова – важливий елемент культурної та національної свідомості людини. Мова – не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона – найсильніший інструмент збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.
Міжнародний день рідної мови – свято, засноване 26 жовтня 1999 року на Генеральній конференції ЮНЕСКО, де було оголошено про підтримку мовного та культурного різноманіття й багатомовності.
Головна мета цього дня – підтримати самобутність і значимість кожної мови та її важливість для народу. Недарма кажуть, що після відмови від рідної мови нація вмирає, адже мова містить історію та культуру держави.
З 2000 року День рідної мови щорічно відзначають в Україні.
До Міжнародного дня рідної мови в науковій бібліотеці ЗОКМ ім. Т. Легоцького підготовлено виставку «Барви рідної мови».
Сачавська Н.Є.,
Зав. бібліотеки
НЕБЕСНА СОТНЯ ВОЇНІВ МАЙДАНУ
20 лютого у Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького відбулося вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні та відкриття тимчасової виставки «Небесна Сотня Воїнів Майдану». Зі вступним словом виступила директорка музею Ольга Шумовська. Вона акцентувала на важливості проведення таких заходів, адже Революція Гідності змінила Україну і кожного громадянина. Присутні хвилиною мовчання вшанували всіх Героїв, які віддали своє життя за Україну і за нашу свободу. З виставкою та подіями Революції Гідності ознайомив завідувач відділу новітньої історії та Меморіального музею-кімнати Августина Волошина Михайло Джахман.
20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".
Події, які відбувалися 20 лютого на вулиці Інститутській в Києві увійшли в новітню історію України як «кривавий четвер». Цього дня снайпери вбили 48 євромайданівців. Їх, разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні. Той день став кульмінацією Революції Гідності. Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.
Революція Гідності бере свій початок від 21 листопада 2013 року. Тоді багато людей згуртувалися в соцмережах та вийшли на площу в Києві, щоб висловити протест проти відмови проросійського президента Віктора Януковича підписувати угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом. В різних містах України щодня організовували акції на підтримку євроінтеграції. У ніч із 29 на 30 листопада озброєні бійці «Беркуту» силою витіснили людей із площі, застосувавши вибухові пакети, б’ючи людей кийками і давлячи ногами. Через жорстокий розгін протестувальників, 1 грудня до Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Через євроінтеграційні гасла протести назвали Євромайданом. Згодом він отримав назву Революція Гідності.
Поштовхом до подальшої ескалації протистояння стало ухвалення Верховною Радою України 16 січня 2014 року «диктаторських законів», які обмежували права громадян. 19 січня євромайданівці розпочали ходу, щоб підготувати безстроковий пікет Верховної Ради України. Хода зустрілася із загонами внутрішніх військ почалися сутички, які тривали всю ніч. 22 січня вперше за час Революції Гідності загинули два активісти.
Наприкінці січня масові виступи охопили й інші регіони України. Протестувальники займали адміністративні будівлі, усували з посад проросійських голів держадміністрацій. Ці протести стали реакцією народу на загострення протистояння Євромайдану після прийняття «диктаторських законів».
Закарпатці з перших днів підтримали Євромайдан і вийшли на масовий мітинг в Ужгороді на площі Театральній та в інших містах. Найбільш активними були студенти, учасники патріотичних українських молодіжних організацій, члени Всеукраїнського об'єднання «Свобода» та ін. Сотні наших краян доєдналися до євромайданівців у Києві розуміючи, що все буде вирішуватися саме в столиці. Для потреб київського Євромайдану із Закарпаття регулярно відправляли гуманітарну допомогу. Наприкінці січня 2014 року в Ужгороді розпочали блокування будівлі Закарпатської ОДА. На площі Народній розбили наметове містечко та звели барикади. Сюди автобусами приїжджали активні громадяни з різних районів краю.
Вічна і світла пам'ять Патріотам, Героям Небесної Сотні, що загинули в боротьбі за демократичні ідеали та європейське майбутнє України…
Михайло Джахман – завідувач відділу новітньої історії та Меморільного музею-кімнати А. Волошина
Тризуб на Закарпатті: історія, традиції використання
19 лютого щороку відзначається День малого державного герба України. Тризуб, як малий герб України, був затверджений 19 лютого 1992 року постановою Верховної Ради. У 1996 році його статус був закріплений у Статті 20 Конституції України. Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на українських територіях з давніх часів і шанувався як магічний знак та оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями Київської Русі, оскільки був знаком князівського роду Рюриковичів. Він згадується також як «Знак Княжої Держави Володимира Великого».
На теренах нашого краю тризуб широко почали використовувати у 1938 – 1939 роках. Прапор та емблему стилізованого тризуба з мечем у центрі січовики перейняли від Організації українських націоналістів (ОУН). Її члени брали активну участь в організації та діяльності Організації Народної Оборони «Карпатська Січ» (ОНОКС). Установчі збори ОНОКС відбулися 9 листопада 1938 року в Хусті. Автор емблеми – відомий митець Роберт Лісовський (1893 – 1982). Він народився у Запоріжжі, вчився у Київській студії О. Мурашка, Українській академії мистецтв, потім закінчив Берлінську академію мистецтв. Професор Української студії пластичного мистецтва у Празі (1929 – 1945). Після Другої світової війни жив в Італії, Великій Британії. Швейцарії. Прославився як графік та ілюстратор українських поетичних збірок. Помер у 1982 році в Женеві (Швейцарія).
Згодом герб став центральною композицією Прапора ОУН. У підпільних умовах, в яких довгі роки діяла ОУН, використовувати прилюдно та навіть зберігати прапор було складно і небезпечно. Однак при цьому прапор ОУН використовувався у 1938-1939 роках на Закарпатті як прапор «Карпатської Січі», в лавах якої члени ОУН боролися за незалежність Карпато-Української Держави.
Прапор ОУН є блакитний, зі золотим тризубом з мечем в центрі полотнища.
Найбільш масово символіка з тризубом використовувалася під час передвиборчої кампанії серед населення Карпатської України. Тисячі листівок у містах та селах краю закликали всіх прийти на вибори й проголосувати за кандидатів від Українське Національне Об'єднання (УНО). На переважній більшості агітаційної продукції зустрічається тризуб. Підтвердженням цього є також передвиборчі матеріали у газеті «Нова свобода» за січень – лютий 1939 року.
«Віче звичайно затягалося аж до вечора. У всіх вікнах кожної хатини розсвітилися свічки, а на стінах виднілися національні прапорці, тризуби і портрети прем'єр-міністра о. д-ра Августина Волошина…. Вже від ранніх годин будували вітальні брами для кандидатів на послів чи для інших важливих промовців. На деяких місцях ті брами виглядали дуже «парадно», звичайно окрашені тризубами і великими надписами різних гасел» – ось так про використання символіки згадує у своїй книзі «Сойм Карпатської України» Степан Росоха, яка була видана у 1949 році у Венніпегу (Канада).
В умовах, коли гітлерівська Німеччина розпочала анексію Чехії а парламент Словаччини проголосив незалежність, відбулася важлива подія в історії Закарпатського краю – проголошення незалежності Карпатської України. Під час засідання Сойму 15 березня 1939 року Президентом незалежної Карпатської України обрали Августина Волошина, прем’єр-міністром – Юлія Ревая, а головою Сойму – Августина Штефана. Парламент затвердив Конституцію, державну мову – українську, синьо-жовтий прапор, герб та гімн – «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Згідно Конституційного Закону ч. 1 § 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперешній краєвий герб: медвідь у лівім півколі і чотири сині та три жовті смуги у правому півколі і ТРИЗУБ св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, зокрема експозицію «Карпатська Україна. 1938 – 1939», де відвідувачі зможуть ознайомитися з оригінальними експонатами та науково-інформаційними матеріалами, які відображають визначні події в історії нашого краю та українського народу. На багатьох світлинах та оригінальних експонатах можна побачити тризуб – Герб Української держави, який і по сьогоднішній день є символом боротьби українського народу за свободу та незалежність.
Михайло Джахман – завідувач відділу новітньої історії та Меморільного музею-кімнати А. Волошина
«Збереження культури – ключ до процвітання нації, тому дякуємо вам за вашу роботу» - такі слова залишив нам з один гостей ЗОКМ ім. Т. Легоцького до Дня спонтанного прояву доброти, що відзначався 17 лютого
Нещодавно в галереї Ужгородського замку, на першому поверсі, ми організовували спеціальне місце з двома боксами, в одному ми залишили свої добрі побажання для наших відвідувачів, а в інший вони залишили такі ж для наших співробітників та музею. Вважаємо, що у важкі часи, подібні до тих, що наша країна проживає зараз, поширення у світі добра, є найгострішою необхідністю, адже саме добро, як показує час, є найефективнішою нашою зброєю, а тому саме воно, зрештою, завжди перемагає зло. Саме тому ми в ЗОКМ ім. Т. Легоцького вирішили зробити свій внесок в поширення добра в цьому світі та серед наших гостей, а що найприємніше, отримали взаємність для себе.
Кожне повідомлення від наших гостей, надзвичайно приємно читати. Більшість, звичайно ж, бажає всім нам миру, здоров’я, добра та скорішої перемоги. Такі слова є додатковою мотивацією для всіх нас і показником того, що наша праця недаремна.
Щоб трохи порадувати і Вас – наших читачів в Інтернеті, ділимося деякими цитатами з записок наших гостей. Дякуємо Вам всім за довіру та теплі побажання, особливо в часи таких нелегких випробувань. Ви – наша віра у світле майбутнє, ви спонукаєте вірити в силу культури ще більше, тож давайте разом докладати зусиль для її збереження!
З повагою, Ваш ЗОКМ ім. Т. Легоцького.
Нова фотозона в музеї!
Наш музей стає ще цікавішим для відвідувачів! Відтепер у нас з’явилася нова фотозона, де ви зможете зробити атмосферні світлини у стилі рококо.
Локація відтворює історичний інтер’єр кімнати XVIII ст. – з каміном, меблями та декором, а головним акцентом є вишукане вбрання на манекені. Це чудове місце для пам’ятних фото, які залишать теплі спогади про візит до музею.
Завітайте до нас, зробіть стильні кадри та діліться враженнями!
Тиждень лісового кота в музеї
17 лютого в Європі святкують День кота. Це народне свято з’явилося у 1992 році спочатку в Італії, а пізніше ідея поширилася й на інші країни. Протягом тижня у рамках музейної педагогіки завідувачка сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Руслана Джахман розповідала відвідувачам цікаві факти про лісового кота, якого можна побачити в експозиції «Природа Закарпаття». Туристи порівнювали розміри свого домашнього улюбленця із диким котиком і відмітили, що лісовий кіт більший. Також дорослі гортали Червону книгу України, а дітки виготовляли котики-валентинки на пам’ять про відвідування музею.
У святковий день Руслана Василівна навідалася до приватної школи «MAIN POINT ACADEMY». За допомогою презентації вона показала представників із родини Котячі, які живуть у природному середовищі України і нагадала про те, що кіт лісовий і рись є рідкісними тваринами. Деколи до цього призводить і безвідповідальне ставлення людей до домашніх котів. Їх відпускають до лісу. Там вони схрещуватися з лісовими котами і таким чином втрачається популяція дикого кота. Діти запевнили, що вони дуже люблять своїх котиків, турбуються про них і ніколи не проженуть з дому.
Після розповіді першокласники грали у гру «Правда-неправда». Найбільше їм сподобалося відтворити звуки котиків і вони з великим задоволенням м’явкали.
На завершення заходу учні створили сувенірних котиків із картону та ниток і пообіцяли відвідати музей, щоб побачити рись і дикого лісового кота.
Руслана Джахман
завідувач сектору природи
День Єднання - символ згуртованості українців перед викликами сучасності
День Єднання – молоде свято, яке хоч не має багаторічних сформованих традицій, однак містить в собі глибокий сенс – показати цілому світу, що Україна – це єдина, вільна та незалежна держава, яка вистоїть у найважчі часи, незважаючи на труднощі.
Все розпочалося з попереджень американської та західноєвропейської розвідки про можливе повномасштабне вторгнення росії на територію України. Для зменшення хвилювання та психологічного тиску серед населення Президент України В. Зеленський спеціальним Указом від 14 лютого 2022 р. «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства» проголосив 16 лютого Днем Єднання. «Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем Єднання», – висловився тоді Глава Держави. Відтоді й почали святкувати День Єднання 16 лютого, що спочатку з’явилося на тлі військової загрози зі сторони Російської Федерації. Цього дня згідно з установою на всіх будинках та спорудах населених пунктів піднімали Державний Прапор України та виконували Гімн України о 10.00. Закордонні дипломатичні установи України в державах перебування мали організувати заходи для підтримки іміджу України на міжнародній арені. Тим часом, на всіх загальнонаціональних каналах показували привітання президента В. Зеленського, міністра оборони О. Резнікова та інших чиновників. У перервах між зверненнями представників влади на телебаченні демонстрували відеоопитування з різних міст України.
Зокрема, 16 лютого 2022 р. в Києві на стадіоні «Олімпійський» учасниками акції було розгорнуто державний прапор довжиною у двісті метрів, а згодом аналогічний прапор з’явився в Сєвєродонецьку. Люди раділи мирному небу, вивішували державні прапори в містах і селах та виступали з гаслами «Молімось за нашу Україну!», «Єдність понад усе!». Д. Кулинич, методист Палацу дітей та юнацтва Печерського район, стверджував, що єдність має бути кожного дня, а не лише 16 лютого, проте, саме в цей день вони з колегами долучилися до відзначення свята.
У лютому 2022 р. Потяг Єднання простягнувся з Ужгорода до Маріуполя. Учасники Потягу Єднання проїхали 12 областей України, після чого ствердно заявили: «Схід і Захід – разом!». Уже в вдруге цей Потяг Єднання вирушив із Закарпаття до Краматорська, який зустріли на Донеччині українські воїни, що отримали листівки та вітальні звернення від співгромадян з всієї держави. У Донецькій області в різних містах та містечках День Єднання 16 лютого відзначали масовими патріотичними заходами. У флешмобі «Коло єднання» біля найбільшого на Донеччині Державного Прапора України у Краматорську в парку «Ювілейний» взяли участь тисячі людей. Окрім цього, до акції долучилися представники органів державної і місцевої влади, військовослужбовці та командування ООС. «Єдність – наше головне знаряддя опору російській агресії. Ми сильні, бо ми – єдині, і ми переможемо!» – висловилися учасники флешмобу. У Дніпрі під час святкування все місто було перефарбовано у синьо-жовті кольори, а державний прапор піднято на площах, будівельних майданчиках, лікарнях, школах, дитсадках та маршрутках. Біля міської ради та історичного музею також проводили тематичні флешмоби та співали гімн України. У Бердянську та Генічеську відбулася урочиста хода, яка супроводжувалася грою оркестру. У Херсоні ж почесне право підняття державного прапора під час урочистої церемонії надали військовослужбовцям військової частини 3056 Національної гвардії України. Відтак, владою було організовано ряд святкових поїздок містами України, наприклад, В. Зеленський привітав українських воїнів з Днем Єднання під час відвідування Рівненської області.
Узагальному День Єднання складається з трьох основних аспектів:
- патріотизму і згуртованості незалежно від регіону чи мови спілкування;
- підтримки армії, яка захищає нашу незалежність та майбутнє;
- культурної ідентичності, яка полягає у проведенню просвітницьких заходів, що допоможуть зберегти українські традиції.
Питання солідарності української нації є не менш актуальним для сьогодення, коли збройні сили України відважно борються з російським ворогом, показуючи силу та стійкість українців перед сучасними загрозами. Щороку це свято набуває все більшого масштабу, що прокладає шлях до нашої перемоги над російськими окупантами. Тож, нехай всі причетні до свята Дня Єднання України: військовослужбовці, медики, волонтери та просте цивільне населення, у цей день з’єднаються силою патріотичного духу і вкотре покажуть, що ми незламні!
Вітаємо Вас з Днем Єднання! Слава Україні!
Бабинець Іванна,
старший науковий співробітник
відділу науково-освітньої роботи
Список використаних джерел та літератури:
1. Зайцева О. День єднання 2024: історія свята напередодні війни та красиві привітання. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.unian.ua/.../den-yednannya-2023-data-ta... (Дата звернення: 11.02.2025)
2. Крючкова Ю. День єднання в Україні: пафосна радянщина у боротьбі за рейтинги чи згуртування людей? [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/.../den.../31707047.html (Дата звернення: 11.02.2025)
3. Лотошников О. 16 лютого в Україні відзначають День єднання: історія та особливості святкування. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://opentv.media/.../16-lyutogo-v-ukrayini... (Дата звернення: 11.02.2025)
4. Рокицька В. День єднання 2025: історія свята й значення для кожного українця. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kyivpost.com/uk/post/46862 (Дата звернення: 11.02.2025)
5. Свєженцев М., Кінша Д. 16 лютого — День єднання України. Як відзначають нове свято у Києві. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://suspilne.media/207506-den-ednanna-ak-vidznacaut.../ (Дата звернення: 11.02.2025)
6. Янковський О. Чи об’єднало українців нове свято від Зеленського? [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/.../novyny.../31707136.html (Дата звернення: 11.02.2025)
7. 16 лютого 2022 року в Україні було проголошено День Єднання. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dn.gov.ua/.../16-lyutogo-2022-roku-v-ukrayini... (Дата звернення: 11.02.2025)
Підписатися на:
Дописи (Atom)