Співробітники відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького поряд із колегами з інших експозиційних підрозділів прикладають багато знань та енергії для відбору і показу оригінальних або досі небачених експонатів для кращого сприйняття представленого матеріалу, поглиблення ідейного змісту діючих експозицій і виставок. Вже у цьому році експозицію “БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ МАРІЇ ТЕРЕЗІЇ НА КОРИСТЬ МУКАЧІВСЬКІЙ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ” доповнено вдруге. Нагадаємо, що благодійна діяльність Габсбурзьких правителів, зокрема й Марії Терезії – важлива частина сакральної репрезентації династії у ті часи. Різні пожертви для єпархій, монастирів, церков (літургічне вбрання і предмети, реліквії, сакральний живопис) мали на меті продемонструвати благочестя правлячого дому. У вересні 1771 р.імператриця сприяла канонізації Мукачівської греко-католицької єпархії. 6 червня 1773 р. в особливо урочистій обстановці, в імператорській каплиці Хофбург у присутності всієї імператорської родини та придворних був висвячений на єпископа Андрей Бачинський. Після посвячення Андрей Бачинський повернувся до Мукачева. Про урочистий в'їзд до міста у 1773 році, відповідно до локальної пам'яті відомо, що єпископ прибув у золотій кареті, подарованій йому Марією Терезією. Якщо про частини єпископського літургійного представлення ще щось знаємо, то подальша доля самої карети залишається невідомою. Ми можемо тільки здогадуватися, як вона могла виглядати: декорована сюжетними малюнками, орнаментальними композиціями, золочена чи золота? Можливо над її виготовленням працювали найкращі майстри каретної справи XVIII ст., відображаючи епоху, придворний побут, історію розвитку транспортної техніки та прикладного мистецтва. Або ж якою була висота та ширина карети, якими були колеса тощо. Відомо, що для довгих подорожей використовувалися великі карети, запряжені 6-12 породистими кіньми. Усередині карета мала м'які сидіння, віконця розташовувалися по боках і спереду: для спілкування з кучером. Віконця були закриті котарою тобто спеціальною завісою. Для входу під дверцями була відкидна підніжка. У темну пору доби по боках карети горіли ліхтарі. До речі мода на карети була пов'язана з появою нового класу - шляхти.
Оновлюємо, доповнюємо постійно діючі експозиції музею
Отож відвідувач може спробувати пофантазувати на цю тему, оглядаючи репліку типової карети XVIII ст., виготовлену і подаровану нам музейним меценатом Калманом Вішколцем. Доповнюють її оригінальні експонати: декоровані підхвісник, вудило, фрагмент ременя з колекції музею, де знайдена кінська збруя ще для 5 коней, бо один комплект можна розглядати на спеціальному макеті коня у центрі експозиції ще з весни минулого року. Ці предмети підтверджують відомий факт, що в упряжі карети Андрея Бачинського було 6 коней.