19 лютого щороку відзначається День малого державного герба України. Тризуб, як малий герб України, був затверджений 19 лютого 1992 року постановою Верховної Ради. У 1996 році його статус був закріплений у Статті 20 Конституції України. Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на українських територіях з давніх часів і шанувався як магічний знак та оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями Київської Русі, оскільки був знаком князівського роду Рюриковичів. Він згадується також як «Знак Княжої Держави Володимира Великого».
На теренах нашого краю тризуб широко почали використовувати у 1938 – 1939 роках. Прапор та емблему стилізованого тризуба з мечем у центрі січовики перейняли від Організації українських націоналістів (ОУН). Її члени брали активну участь в організації та діяльності Організації Народної Оборони «Карпатська Січ» (ОНОКС). Установчі збори ОНОКС відбулися 9 листопада 1938 року в Хусті. Автор емблеми – відомий митець Роберт Лісовський (1893 – 1982). Він народився у Запоріжжі, вчився у Київській студії О. Мурашка, Українській академії мистецтв, потім закінчив Берлінську академію мистецтв. Професор Української студії пластичного мистецтва у Празі (1929 – 1945). Після Другої світової війни жив в Італії, Великій Британії. Швейцарії. Прославився як графік та ілюстратор українських поетичних збірок. Помер у 1982 році в Женеві (Швейцарія).
Згодом герб став центральною композицією Прапора ОУН. У підпільних умовах, в яких довгі роки діяла ОУН, використовувати прилюдно та навіть зберігати прапор було складно і небезпечно. Однак при цьому прапор ОУН використовувався у 1938-1939 роках на Закарпатті як прапор «Карпатської Січі», в лавах якої члени ОУН боролися за незалежність Карпато-Української Держави.
Прапор ОУН є блакитний, зі золотим тризубом з мечем в центрі полотнища.
Найбільш масово символіка з тризубом використовувалася під час передвиборчої кампанії серед населення Карпатської України. Тисячі листівок у містах та селах краю закликали всіх прийти на вибори й проголосувати за кандидатів від Українське Національне Об'єднання (УНО). На переважній більшості агітаційної продукції зустрічається тризуб. Підтвердженням цього є також передвиборчі матеріали у газеті «Нова свобода» за січень – лютий 1939 року.
«Віче звичайно затягалося аж до вечора. У всіх вікнах кожної хатини розсвітилися свічки, а на стінах виднілися національні прапорці, тризуби і портрети прем'єр-міністра о. д-ра Августина Волошина…. Вже від ранніх годин будували вітальні брами для кандидатів на послів чи для інших важливих промовців. На деяких місцях ті брами виглядали дуже «парадно», звичайно окрашені тризубами і великими надписами різних гасел» – ось так про використання символіки згадує у своїй книзі «Сойм Карпатської України» Степан Росоха, яка була видана у 1949 році у Венніпегу (Канада).
В умовах, коли гітлерівська Німеччина розпочала анексію Чехії а парламент Словаччини проголосив незалежність, відбулася важлива подія в історії Закарпатського краю – проголошення незалежності Карпатської України. Під час засідання Сойму 15 березня 1939 року Президентом незалежної Карпатської України обрали Августина Волошина, прем’єр-міністром – Юлія Ревая, а головою Сойму – Августина Штефана. Парламент затвердив Конституцію, державну мову – українську, синьо-жовтий прапор, герб та гімн – «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Згідно Конституційного Закону ч. 1 § 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперешній краєвий герб: медвідь у лівім півколі і чотири сині та три жовті смуги у правому півколі і ТРИЗУБ св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, зокрема експозицію «Карпатська Україна. 1938 – 1939», де відвідувачі зможуть ознайомитися з оригінальними експонатами та науково-інформаційними матеріалами, які відображають визначні події в історії нашого краю та українського народу. На багатьох світлинах та оригінальних експонатах можна побачити тризуб – Герб Української держави, який і по сьогоднішній день є символом боротьби українського народу за свободу та незалежність.
Михайло Джахман – завідувач відділу новітньої історії та Меморільного музею-кімнати А. Волошина
