Відкрита лекція "Незламний Харків. Або чому потрібно допомагати місту яке стримало навалу росіян"

    30 серпня 2022 року в Ужгородському замку відбулася відкрита лекція на тему: "Незламний Харків. Або чому потрібно допомагати місту яке стримало навалу росіян".

    Лектор: Дмитро Твердохліб. Волонтер відділу цивільно-військового співробітництва J9 спецпідрозділу "Кракен", виконавчий директор Гуманітарний Центр Харківщини 

    Реквізити для бажаючих допомогти: Найменування отримувача: СОГ ГС ЦРХП Код отримувача: 44018111 Рахунок в форматі відповідно до стандарту IBAN: UA033515330000026002025901811 Назва банку: ХАРКІВСЬКЕ ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 4441 1144 5091 4070

Музейна ікона "Успіння Пресвятої Богородиці" ХІХст.

Ікона «Успіння Пресвятої Богородиці». ХІХ ст.
Дерево, фарба. Розмір 42 х 31.5 см Ікону передано
Закарпатському краєзнавчому музею
Чопською митницею у 1983 р.

    Щороку 28 серпня християни східного обряду відзначають Успіння Пресвятої Богородиці. У народі свято називають Перша Пречиста. Християни західного обряду відзначають це свято 15 серпня (за григоріанським календарем). Того ж дня римо-католики святкують Внебовзяття Пресвятої Діви Марії.

    Успіння Пресвятої Богородиці – день закінчення земного життя Пресвятої Діви Марії, матері Ісуса Христа. За християнською традицією називають не смертю а успінням, оскільки вона не померла, а мирно заснула і перейшла в Царство Небесне. За переказами цього дня апостоли зібралися в Єрусалимі для прощання і поховання Богородиці. І в цей момент до них зійшов Христос з ангелами. Пресвята Діва Марія звернулася до Господа з молитвою і з радістю передала свою душу в його руки. Саме ця подія зображується на іконах Успіння Пресвятої Богородиці. 

    На представленій іконі з музейної колекції сюжет схожий. Зображено ложе, на якому лежить Богородиця з похиленою на бік головою. Навколо десять святих, перший зліва апостол Петро. У центрі стоїть Ісус Христос і тримає у руках немовля, яке уособлює душу Пресвятої Діви Марії. В іконі домінують червоний, зелений та синій кольори. 

    Успіння Пресвятої Богородиці – це світле і радісне свято, коли віруючі святкують перемогу вічного життя над смертю. У всіх храмах відбуваються урочисті богослужіння. Це останнє, дванадцяте дванадесяте свято календарного церковного року. А перше дванадесяте свято нового церковного року – Різдво Пресвятої Богородиці, християни східного обряду відзначають 21 вересня.

Михайло Джахман, Лариса Ганусинець –
співробітники відділу експозиційної та
науково-методичної роботи


Робота фондово-закупівельної комісії

    25 серпня 2022 року в процесі роботи фондово-закупівельної комісії здійснено експертизу культурних цінностей, які надійшли в результаті пошукової роботи співробітників нашого закладу, а також завдяки безкорисливим громадянам, небайдужим до історії рідного краю.

    Серед нових надходжень предмети, пов'язані з сучасними бойовими діями на території нашої держави, надані Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області – уламки ракети зенітно-ракетної системи С-300, головка та стартовий двигун від ракети ТРК “Точка У”, частина боєприпасів від систем “Смерч” та “Ураган”, пускова установка від переносного зенітно-ракетного комплексу “Javelin” тощо. 

    Історію творчості Президента Карпатської України Августина Волошина поповнить машинописний текст його праці “Спомини”, виданої в Ужгороді 1923 року. Цікавинкою є серветки, вишиті в 1930-х роках його сестрами Ольгою та Оленою.

    Окремими сторінками крайової історії чехословацької доби є пам'ятна дошка Ротарі клубу на честь приїзду до Ужгорода президента ЧСР Томаша Масарика, бюст віце-президента Підкарпатської Русі Антоніна Розсипала, подяка секретарю торговельного товариства м. Ужгорода Арпаду Ронаї за сприяння в організації промислової виставки на Підкарпатської Русі 1927 року, екземпляри угорськомовної незалежної газети «Вісті з Ужа», що виходила у пасажі Батя в Ужгороді у 1930-х роках.

    Надійшли твори сакрального мистецтва. Серед них - ікона «Св. Апостол Яків», написана у другій половині ХІХ ст. угорським церковним художником Яношем Мігалі, ікона «Пресвята Богородиця» ХІХ ст., релікварій ХІХ ст. із колекції Т. Легоцького.


    Фонди музею поповнились спадщиною першого директора Ужгородської картинної галереї Ласло Шандора, пов'язаною з історією художнього музею, подій у мистецькому житті міста і краю наприкінці 1940-х років.

    У футбольних вболівальників викличуть інтерес програма та квиток на першу міжнародну товариську зустріч, яка відбулася 29 квітня 1992 року в Ужгороді з командою Угорщини. 

    Небайдужих до природи рідного краю порадують гербарії, сформовані працівниками музею за результатами природознавчої експедиції в різних куточках Закарпатської області та гнізда птахів.

    Незабаром частина згаданих речей поповнить експозиції музею, і наші гості матимуть змогу побачити додаткові барви вітчизняної історії й відчути неповторний дух минувшини.

Анонс відкритої лекції


30 серпня о 15.00 годині в каплиці Ужгородського замку.

Тема: "Незламний Харків. Або чому потрібно допомагати місту яке стримало навалу росіян".

Лектор: Дмитро Твердохліб. Волонтер відділу цивільно-військового співробітництва J9 спецпідрозділу "Кракен", виконавчий директор "Гуманітарного Центру Харківщини".

Запрошуються всі бажаючі.

Відзначення Дня Незалежності України в Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького - фоторепортаж

    У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім.Т.Легоцького до Дня Незалежності України відбулося спецпогашення нової патріотичної поштової марки «Вільні. Незламні. Непереможні».










В Ужгородському замку погасили марку, присвячену Дню Незалежності України

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ


    Проголошення Незалежності України є знаменною подією у житті нашого народу. Сьогодні є підстава стверджувати, що Україна відбулася як держава. Вона має інституційну систему державної влади, власне законодавство, зайняла чільне місце в світовому та європейському співтовариствах.



    З нагоди відзначення Дня Незалежності України 24 серпня в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького проводилася екскурсія для військовослужбовців. Зав. відділу науково-освітньої роботи Марія Марич ознайомила військових з історією нашого краю та виставками і експозиціями музею. 

    Зав. відділу історії Карпатської України Іван Орос провів нашим захисникам тематичну екскурсію по виставці «Коли гримлять гармати музи мовчать», яка присвячена бойовим діям, які розв’язала рф на території нашої країни.


    Музейні працівники висловили велику вдячність воїнам, а також працівникам ДСНС, котрі несуть не менш важливу місію у війні з рф, дякуючи яким, ми маємо змогу відзначати сьогодні найважливіший день в історії нашої країни – День Незалежності.

Поважні гості музею

    З нагоди відзначення Дня незалежності України Закарпатський Краєзнавчий музей ім.Т.Легоцького відвідали Голови Закарпатської обласної ради різних скликань. Серед поважних гостей були: діючий голова облради Володимир Чубірко, Микола Андрусь (голова ради 2002-2006 років), Іван Балога (головував з 2010 по 2014 роки) та Михайло Рівіс, діючий депутат ради (був головою у 2015-2020 роках).

    Шановним відвідувачам музею в.о. директора О.Ю. Шумовська провела коротку екскурсію та ознайомила їх із нагальними проблемами і труднощами роботи установи.





Вітаємо з Днем незалежності України!


Прийміть щирі вітання від Закарпатського Краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького з Днем незалежності України - найбільшим національним святом.

Бажаємо вам щастя, добра і злагоди, порозуміння і згуртованості, через які пролягає шлях до нового життя, до кращого прийдешнього.

Нехай невичерпним буде джерело віри, надії й любові до України!

Відкрита лекція з нагоди відзначення Дня Незалежності України: "РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА"

    Відкрита лекція з нагоди відзначення Дня Незалежності України: "РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА".

    Лектор: Роман Офіцинський - краєзнавець, доктор історичних наук, професор, журналіст, письменник.

    Файл тексту лекції із посиланнями на додаткові матеріали та ілюстрації можна взяти за посиланням: ФАЙЛ

Виставка дитячих патріотичних малюнків «Любіть Україну, як сонце любіть…»

    До Дня Незалежності України в Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького  створено виставку дитячих патріотичних малюнків «Любіть Україну, як сонце любіть…». На виставці представлено творчі роботи юних митців Тересвянської дитячої школи мистецтв Тересвянської селищної ради, Тячівського району. Виставлено 17 художніх творів вихованців викладачів Тиводар-Баршай Т. В., Лазур О.В., Чорей А. В., Шпілька П. В. та ін. Через творчість діти передають свою любов до рідного краю, своє ставлення до війни в Україні, віру в перемогу над ворогом, віру в те, що Україна є і буде вільною й незалежною.  

    Виставка розміщена на третьому поверсі Ужгородського замку і буде діяти з 23 серпня протягом двох тижнів.

    Запрошуємо Всіх бажаючих відвідати й оглянути виставку.


Тарасенко Н. І. – співробітник відділу
експозиційної та науково-методичної роботи


Виставка – перегляд «Прапор вільної держави»

    23 серпня український народ вшановує один із трьох символів суверенітету держави – Державний Прапор України.

    Український прапор – це наш історичний дух, наша совість і незламність, це – вічно жива пам’ять про героїчне минуле, це гордість, слава і велич народу. До цієї дати в науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького оформлено виставку – перегляд «Прапор вільної держави»

    На виставці представлена література  з історії формування української державності, боротьби українського народу за незалежність своєї держави.


Підготувала Сачавська Н.Є.
Бібліотекар музею

Український прапор — грізна зброя проти ворога

    23 серпня, щороку в Україні відзначається День Державного Прапора України. В атмосфері національного піднесення, викликаного Актом проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року, 4 вересня 1991 року було прийнято історичне рішення про підняття над будинком Верховної Ради України національного синьо-жовтого прапора. А 28 січня 1992 року синьо-жовтий прапор було визнано Державним Прапором України. 19 лютого 1992 року після гострих дискусій Верховна Рада затвердила малий Герб України - тризуб. Ще раніше 16 січня 1992 року Державним Гімном України було затверджено написану в 1863 році українським композитором М. Вербицьким пісню “Ще не вмерла України і слава, і воля...”. Незалежна Українська держава відмовилася від імперських державних символів  прийняла свої, що відображали її національні й історичні традиції.

    Відповідно до статті 20 Конституції України 1996 року Державний Прапор України - стяг   із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. 24 липня 2000 року офіційно встановлено державне свято — День Прапора.

    Історичне значення Державного Прапора, як символу Держави, дуже піднялося з початком проведення АТО, ООС та повномасштабної російсько-української війни 24 лютого 2022 року. Для ворогів України Державний Прапор страшніший  від пороху, заліза і броні. А для захисників України він є символом свободи, демократії і перемоги. З ним ідуть у бій, ним накривають тіла загиблих героїв.

    Українських прапорів в діючій експозиції музею “Коли гримлять гармати, музи мовчать” багато. Вони - чи не основні експонати історичних подій. В залі кілька прапорів Євромайдану та Революції Гідності. Виставлені прапори учасників Євромайдану від міста Ужгорода та Тячівського району. На них автографи і підписи учасників революції. На прапорі обласної організації Всеукраїнського об`єднання “Свобода” сліди від вогню і кіптяви. Увагу відвідувачів привертають обгорілі і закурені українські прапори з місць жорстоких боїв Української Армії. Не можна без сліз дивитися на дитячий малюнок, знайдений в середині розбитого танку, де на пропалених малюнках символів країни запеклася кров захисників України.

    Десятки українських прапорів на історичних фотографіях подій революції та війни. З нетерпінням чекаємо, чим скоріше побачити в експозиції музею Прапор Перемоги в російсько - українській війні 2022 року.

                     Слава захисникам України! Слава Україні! Героям Слава!


Орос І.І. - завідувач відділом
історії Карпатської України,
меморіальної кімнати-музею
А. Волошина, меморіального
комплексу “ Красне поле”.

Унікальний благодійний арт-проект Ігора Іванківа “НАМОЛЕНЕ НЕБО” - вперше в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького

    19 серпня 2022 року вперше в Ужгороді, в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького, відбулася презентація унікального благодійного арт-проекту “НАМОЛЕНЕ НЕБО”. Він був започаткований головою благодійної організації “Карпатський мистецький фонд” Ігорем Іванківим разом із художниками з різних областей України. Створити цей проект організаторів надихнули роботи відомого львівського іконописця і реставратора Лева Скопа, які він створює на старих ґонтах з церкви Святого Юра в Дрогобичі.  Спочатку проект налічував 30 робіт, а на сьогоднішній день на виставці представлено вже 70 чудових картин, виконаних на дерев'яних дощечках, які раніше були фрагментами покрівлі Струківської церкви XVI століття у Ясінях, що на Закарпатті.


    Митці, роботи яких є на виставці, в різних техніках і в різній релігійній, духовній тематиці оформили дощечки з гонти, чим дали культурній пам'ятці нове життя. У своїх картинах художники намагались розповісти цілі історії.



    Презентацію цього цікавого арт-проекту урочисто відкрила в.о. директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Андреа Ронай, яка наголосила, що назва виставки “НАМОЛЕНЕ НЕБО” дуже символічна. Адже саме молитва до Бога те, що рятує серця та душі християн. Багато відвідувачів знайде тут пошук духовного зцілення від нелюдяної жорстокості російських окупантів.  На запрошення організаторів в урочистому заході взяли участь єпископ Ужгородський і Закарпатський Кирил, заслужений працівник культури України, дослідник дерев'яних церков Закарпаття, мистецтвознавець Михайло Сирохман, в.о. директора департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської військової адміністрації Віктор Кравчук, художник Василь Варга, дві роботи якого представлені також на виставці, науковці, журналісти, музейні співробітники міста.

    Унікальна художня виставка на церковній гонті “НАМОЛЕНЕ НЕБО” присвячується Дню Незалежності України і триватиме до 2 вересня 2022 року.


Валерія Русин, завідувач відділу
історії та краєзнавства

Музейна ікона. Ікона "Преображення Господнє" - поч. ХХ ст.

    19 серпня християни східного обряду відзначають Преображення Господнє. Свято належить до дванадесятих свят – дванадцяти найважливіших подій в житті Христа і Богородиці. Преображення Господнє, або Яблучний, Великий, Горіховий Спас – це назви однієї і тієї ж події. Перша – за церковним календарем, інші – за народним.

    Преображення Господнє – день, описаний в Євангеліях як явище слави і Божественної величі Ісуса Христа перед трьома апостолами на горі Фавор в Ізраїлі. За переказами учні Ісуса Христа Петро, Яків та Іоанн побачили, як Учитель преобразився: його обличчя засяяло, як сонце, а одяг став білим, як світло. Традиція святкування з'явилася в ІV ст., коли імператриця Олена Константинопольська звела перший храм на честь Преображення. Нині на вершині діють два монастирі: католицький та православний.

    Первісно Преображення святкували в лютому. Зважаючи на те, що це радісне за настроєм свято зазвичай випадало на час Великого Посту, а це не відповідало духові посту і покути, то його було перенесено на 6 серпня (19 серпня за новим стилем). Свято прижилося далеко не відразу і не скрізь. Першими його запровадили в себе східні церкви, з'єднавши з місцевими язичницькими святами, присвяченими збиранню врожаю. На Заході свято ще в ХІІ ст. не було загальним: його заснував у 1457 р. Папа Калікст ІІІ, установивши тоді ж богослужбовий чин.

    Преображення Господнє відзначають під час Успенського посту, який триває з 14 по 27 серпня, і закінчується великим святом – Успінням Пресвятої Богородиці. В ці дні достиглі злаки та фрукти християни приносять для благословення на знак подяки Богу. Частину цього врожаю в перші століття вони жертвували до храму для здійснення таїнства Євхаристії.

 

Михайло Джахман, Лариса Ганусинець –
співробітники відділу експозиційної та
науково-методичної роботи

Виставка «Життєва багатогранність Іштвана Лаудона»

    20 серпня 2022 року відзначатимемо 160-річчя від народження знатного  ужгородського  натураліста і вчителя кінця ХІХ початку ХХ століття, засновника відомого міського парку рослин-екзотів – Іштвана Лаудона.

    Наразі відвідувачі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького можуть більше дізнатися про цього науковця, відвідавши виставку «Життєва багатогранність Іштвана Лаудона» (автори: Р. Джахман, М. Біланич), яка була відкрита у виставковій галереї музею 18 серпня. 

    Про виставку та її створення присутнім розповіла головна авторка – старший науковий співробітник сектору природи музею Руслана Джахман

    Усім було цікаво дізнатись про цю непересічну особистість: вчителя, науковця, дослідника, натураліста, мандрівника, захисника вітчизни і навіть винороба за родинною традицією. Іштван Лаудон був тією особистістю, яка дійсно й по-справжньому любила природу, вивчала її та дбала про неї. Одним із історичних доказів такої любові науковця став заснований ним величний на той час сад – прикраса міста.


    Опісля розповіді присутні мали змогу ознайомитись із експонатами та пригоститись зі солодкого столу. Для всіх охочих була проведена екскурсія підвалами Ужгородського замку. 

    Захід проведено у рамках співпраці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького з Інститутом еколого-релігійних студій (керівник Alexander Bokotey) за підтримки Союзу охорони природи Німеччини (NABU).