Меморіальний парк "Красне поле" - філіал Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького
Красне поле – Закарпатські Крути, поле бойової слави захисників Карпатської України
 |
| "Бійці за волю Карпатської України" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
Карпатська Україна 1938 – 1939 рр. – героїчна, яскрава сторінка новітньої історії нашої держави, один з визвольних етапів історичних змагань, пролог здобуття Україною своєї незалежності.
Красне поле під Хустом – найдорожчий Пантеон борців за незалежність молодої Карпатоукраїнської держави. Це велике поле нерідко називають Карпатськими Крутами.
 |
| "Чекаючи на ворога" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
Тапонім «Красне поле» є дуже давнім. Жителі села Рокосово, яким належали ці землі, назвали це поле «Красним», бо воно кілька століть поспіль родило красні, гарні врожаї різних сільгоспкультур. Землі рівнинні, багаті, притисянські, одні з кращих в області. Від красивих врожаїв і це поле стали називати «Красне поле».
Але 15 березня 1939 року це велике Красне поле над швидкоплинною Тисою звучало не в значенні «гарне, красиве», а в розумінні «червоне», яким було того дня від пролитої крові молодих захисників Карпатської України – Незалежної держави, проголошеної того дня на Першому засіданні її Сойму.
 |
| "Січовики чекають на ворога" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
Красне поле – це велика рівнина, що простягається перед Хустом, столицею Карпатської України на сім кілометрів від Хустських воріт на сході до Великої Копані на заході і на п’ять кілометрів від зелених лісових хребтів на півночі через срібну Тису до Королева на півдні. Це велике поле ділить навпіл залізна дорога з високим насипом і довгим мостом через Тису. По середині цього великого поля, за п’ять кілометрів від Хуста, поблизу автомагістралі Мукачево – Хуст в роки незалежності України на площі чотири гектари землі відкрито Меморіальний парк «Красне поле». По середині парку – Пам’ятник карпатським січовикам, що загинули на цьому місці. Навколо пам’ятного хреста посажений великий парк із сотнями декоративних дерев і кущів.
Цей парк і величний монумент – священне місце для кожного закарпатця, кожного українця у всьому світі.
 |
| "Президент о. А. Волошин виходить з владної будівлі" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
День 15 березня 1939 року назавжди залишиться у пам’яті волелюбних краян, бо цього дня наш край за свою багатовікову історію став незалежною державою – Карпатською Україною із своїм новообраним Президентом О. Августином Волошином.
Срібна земля черговий раз у ХХ ст. довела, що вона є невід’ємною частиною Соборної України. Карпатська Україна 1938 -1939 рр. – це одна із світлих сторінок Закарпаття, народ якого після століть поневолення нарешті здобув свою державність. Сталося це конституційним шляхом.
 |
| "Повстанці в горах, ідуть співаючи" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
Карпатська Україна і Красне поле в літописі боротьби за українську державність мають особливе почесне місце. Їх велич і трагедія завжди нагадуватимуть, якою дорогою ціною здобуто незалежність нашої держави.
 |
| "Повстанці роблять перехід на нові позиції" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
15 березня 1939 року регулярні угорські війська розпочали загальний наступ по всій території кордону. Основний напрямок нападу був на Севлюш і столицю Карпатської України – Хуст. Проти слабоозброєних вояків – січовиків, студентів та гімназистів наступала угорська хортистська армія з танками, літаками, артилерією та важкою зброєю. Спочатку вдалося зупинити ворога під Севмошем. Потім важкі бої тривали за міст поблизу Королева та на високому залізничному насипі. Та найбільш кровопролитні бої відбулися на красному полі.
 |
| "Мобілізовані Карпатської України в Січовому Домі, Хуст" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
П’ятий кілометр від Хуста. Тут на Красному полі, зустрілися в нерівному бою патріоти молодої незалежної держави із регулярною армією ворога. Це були переважно юнаки, малопідготовлені до військової справи, з однією гвинтівкою старого зв’язка – однією на двох. Вони добре розуміють на що ідуть. Вони гідно зустріли ворога на Красному полі і віддали найдорожче – життя. Угорські війська рвалися в напрямку Хуста. Все робилося для того, щоб не допустити скликання Сойму.
 |
| "Засідка на ворога в лісі" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
Остаточно зупинити просування ворога вони не мали змоги. Однак озброєного до зубів окупанта вони затримали майже на добу, давали можливість Сойму проголосувати за незалежність Карпатської України, обрати Президента, Уряд та проголосувати за основні законодавчі документи держави «Конституційний Закон №1». Повідомлення про бій на Красному полі, про величезну мужність і високий патріотизм карпатських січовиків з’явились на сторінках газет усього світу, що викликало величезний резонанс і симпатії світової громадськості.
 |
| "Розстріляні Січовики, знайдені в лісі 28 травня" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
На Красному полі загинуло 230 захисників: січовиків, українців чехословацької армії, добровольців, переважно семінаристів і пластунів. Зразки героїзму на Красному полі показали добровольці з Польщі, Західної України, Буковини та інших земель. Було захоплено в полон 450 героїв. Втрати ворога убитими становило 160 чоловік і 400 отримали поранення.
 |
| "Поранений січовик оплакує брата на похованні" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
Трагічна доля багатьох героїв Карпатської України очікувала не тільки на полі бою. Знесилених, поранених ловили і мордували, били, катували, кидали по в’язницях і страчували у різних куточках нашого краю.
 |
| "Мати із доньками, переховуючись, на могилі січовика" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
Ідеї, за які боролися карпатські січовики, підхопила українська молодь краю під час угорської окупації. Другу річницю проголошення Карпатської України 15 черезня 1941 року учні Хустської гімназії відзначили тим, що на Хустському замку підняли синьо – жовтий прапор, а на Красному полі на могилі січовиків поставили дубовий хрест з написом «Борцям за волю України». Першого квітня 1941 року групу підпільників заарештували і впродовж окупації вони перебували в концентраційних таборах Угорщини. В часи існування Радянського Союзу що короткочасну, але героїчну сторінку історії Карпатської України шельмували, замовчували, перекручували, а її активних діячів репресували, називали зрадниками, ворогами народу. Президента Карпатської України Августина Волошина арештували в Празі в 1945 році, вивезли до Мокви, ув’язнили в Лефортово, потім у Бутирку, де він помер 19 липня 1945 року. Місце поховання досі невідоме.
 |
| "Зліва на право сидять: Юлія́н Рева́й, прем'єр-міністр Карпатської України, о. Августин Волошин, президент Карпатської України, Августин Штефан, професор, голова Сойму Карпатської України" - фото Каленика Лисюка, 1939 рік |
Після проголошення незалежності України вчені – історики дослідили і написали багато правдивих монографій і праць по історії Карпатської України і битва на Красному полі.
 |
| Меморіальний парк "Красне поле" |
В 1990 році громадськість області вперше відкрито святкувала 51–шу річницю Карпатської України на Красному полі. Тоді ж був споруджений і відкритий перший монумент – величний пам’ятник хрест. Красне поле було залите десятками, десятками державних прапорів, прапорів Карпатської України. Героям – січовикам прийшли поклонитися живі учасники подій, активісти громадських організацій, учасники національно визвольних змагань країни. Було багато сусідів – братів галичан, буковинців, волинян.
Пізніше на Красному полі було побудовано новий пам’ятник – монумент борцям Карпатської України. Він постав на тому місці, де була найбільша братська могила тих, хто загинув на полі бою. Урочисто його відкрили 15 березня 1999 року в ювілейну 60 – річницю Карпатської України. Тоді ж був закладений Меморіальний парк, посаджені дерева і кущі. При вході до Монумента - Пам’ятного Хреста встановлені дві кам’яні стели. На них написи:
«Вічна пам’ять усім полеглим за свободу і незалежність України!
Батьківщина гордиться своїми кращими синами і дочками!
На другій стелі напис:
«Тут на Красному Полі 15 березня 1939 року, коли в Хусті Сойм (парламент) Карпатської України проголосив державну незалежність, майже беззбройні вояки Карпатської Січі стримували навалу багатократпереважаючих угорсько – гортіївськиї військ. І всі полягли за свободу проголошеної держави.
Вічна слава оборонцям Карпатської України!»
Відзначення чергових роковин Карпатської України відбуваються на Красному полі щороку. В цей до Монумента з’їзджаються поважні гості, делегації з усієї України.
Запрошуються живі учасники тих подій. На жаль, з кожним роком їх менше. Учасники покладають живі квіти і вінки, відбувається поминальна панахида за загиблими. Крім Красного поля поминальні заходи на братських могилах січовиків відбувається по всій області: в Ужгороді, Рокосові, замковій горі в Хусті, Стеблівці, Великій Копані, Перечині, на Верецькому перевалі в Міжгірському і Рахівському районах.
 |
| Меморіальний парк "Красне поле" - філіал Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького |
Щороку красне поле відвідують відомі діячі національно – визвольних змагань, керівники держави, репресовані, відомі політки, учні шкіл, студенти, жителі міст і сіл Закарпаття.
 |
| автор фото - Габрієла Мазютинець |
Меморіальний парк «Красне поле» щорічно відвідують десятки тисяч туристів, відпочиваючих в курортах і здровницях Закарпатської області. Він став один із найбільш відвідуваних закладів на автошляхах нашого краю.
 |
| Меморіальний парк "Красне поле" |
Героїв Красного поля – січовиків – пом’янімо і сьогодні і вовіки з похиленою головою. На їх героїзмі ми повинні виховувати нові молоді покоління. Це за нас, за нашу Українську державу першими в Європі, майже голіруч стали вони на одчайдушний двобій із монстром фашизму. І полягли в нерівному бою.
Вічна їм слава!
Вічна їм пам’ять!