Сьогодні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулася публічна бесіда «10 сенсацій Першої світової», присвячена дню завершення першої глобальної світової трагедії, яка приголомшила світ у 1914–1918 роках.
Події Першої світової війни шокували тогочасний світ як у військовому, так і в політичному, технологічному та культурному аспектах життя. Це були зміни, які торкнулися тодішніх уявлень про життя людей у новому столітті. Перша світова війна – стала новим типом збройного конфлікту в історії людства і її справедливо назвали «матір’ю всіх трагедій ХХ століття». Вона охопила понад 30 держав, мобілізувала понад 70 млн осіб на війну, у ній загинуло понад 10 мільйонів солдатів і близько 12 мільйонів мирних жителів (називають 25 млн загальних жертв).
Ведучий і лектор публічного заходу провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства музею Маріан Токар у своїй презентації виділив 10 ключових сенсаційних для тогочасного світу фактів, подій і явищ, які «відкрила» людству та війна. Серед них було актуалізовано на специфічних причинах початку війни (Сараєвське вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу) – локальному терористичному інциденті, який переріс у глобальну катастрофу, що тривала чотири роки й охопила майже всі континенти.
Далі було обговорено такі гучні явища як масштаб і руйнівність бойових дій, перше застосування хімічної зброї проти військових (під м. Іпр у 1925 р.), застосування нових технології війни (1915 – 1916 рр., коли вперше масово застосовувалися літаки, танки, підводні човни, кулемети, радіозв’язок, бронетехніка). Йшлося і про розпад 4-х великих імперій (Австро-Угорщина, Російська, Німецька, Османська) та появу десятків нових національних держав, що стало політичною сенсацією (карта Європи змінилася повністю), про російські революції, що спричинили раптову політичну та військову нестабільність, руйнували старі союзи і змусили всі сторони переглянути свої стратегії, про вступ США у війну в 1917 році, що змінювало баланс сил, про повоєнне формування нового світового порядку (Версальський договір, створення Ліги Націй, ідеї самовизначення народів), про роль пропаганди як нової «психологічної зброї» і масової культури, що зародили у соціумі емоційне ставлення до війни, про появу модерної культури масової комунікації, яка поєднала політику і мистецтво й породила такі феномени як маніпуляція та популізм.
У підсумку, втрати і приголомшливі масштаби жертв та руйнацій у війні стали невимовним моральним шоком для людства. А жахи війни спричинили злам у світогляді та культурі – митців, письменників, музикантів, які почали відображати абсурдність тогочасної реальності, безглуздість війни, моральну спустошеність і пошук сенсу життя у світі після глобальної катастрофи. Під час заходу присутні згадали й інші новації, крім зброї, породжені Першою світовою війною, які людство використовує і досі.
На завершення заходу, у формі дискусії, говорили про меморіалізацію, збереження символів і пам’яті людства про жертв війни (квітка маку, могила невідомого солдата, вічний вогонь, типові надгробки воїнам, меморіальні комплекси), а також про європейські й українські традиції культури колективної пам’яті, що залишається актуальним і в наші дні.
Маріан Токар,
провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства
