Інвестиція в інтелект: Закарпатський краєзнавчий музей та Ужгородський науковий ліцей розпочинають стратегічне партнерство

 30 березня 2026 року в Ужгородському науковому ліцеї підписали меморандум про співпрацю між Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм імені Тиводара Легоцького та ліцеєм.

Ця подія ознаменувала початок нового етапу інтеграції академічної освіти та практичної наукової діяльності на Закарпатті. Документ, підписаний директором музею Ольгою Шумовською та директором ліцею Оленою Іщенко, базується на спільному прагненні виховати нове покоління українських дослідників. Головна мета партнерства – вихід за межі традиційних шкільних підручників та залучення учнів до «живої» науки через ресурси найстарішої музейної установи краю.

Відзначимо те, що вже з початку цього року ліцеїсти активно долучалися до заходів, які проводилися музеем. Це, зокрема, просвітницький захід до Дня Соборності України (22 січня 2026 року, педагог Ярослава Хила), лекторій присвячений осмисленню подій сучасної війни через призму історичної пам’яті «Жива пам’ять: свідчення війни» (25 лютого 2026 року, педагог Людмила Матьовка). 13 березня 2026 року на базі Ужгородського наукового ліцею у межах просвітницького проєкту музею відбувся історичний кінолекторій «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України» (лектор – професор Василь Міщанин).

Ця угода відкриває нові можливості для інтеграції музейної справи в навчальний процес та популяризації науки серед молоді. Основними напрямами спільної роботи стануть:

– Науковий лекторій та експертиза: Фахівці музею залучатимуться до освітнього процесу ліцею як лектори. Це дозволить учням отримувати унікальні знання з історії, археології, етнографії та природничих наук безпосередньо від практикуючих науковців.

– Методичний супровід досліджень: Юні науковці ліцею отримають фахову підтримку при підготовці проєктів для Малої академії наук та інших конкурсів. Музей надаватиме доступ до необхідних інформаційних матеріалів та методичну допомогу в роботі з першоджерелами.

– Спільні інтелектуальні майданчики: Організація конференцій, круглих столів та семінарів, де ліцеїсти зможуть презентувати власні напрацювання на рівні з досвідченими науковцями.

– Інноваційні освітні формати: Розробка спільних програм лекторіїв та тематичних циклів занять, що поєднують теорію з вивченням реальних музейних експонатів та фондових колекцій.

Угода укладена терміном на 5 років і базується на принципах взаємодопомоги. Сторони планують регулярно узгоджувати графіки спільних заходів, залучати зовнішніх експертів та впроваджувати сучасні цифрові інструменти в освітньо-науковий процес.

Своїми міркуваннями поділилися керівники закладів. Ольга ШУМОВСЬКА, директор Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького:

«Музей – це не лише експонати в вітринах, це потужний науковий центр. Ми прагнемо відкрити наші фонди та знання наших фахівців для талановитої молоді. Співпраця з науковим ліцеєм дозволить нам виховати нове покоління дослідників, які з юних років розумітимуть цінність історичної спадщини та володітимуть методологією наукового пошуку. Ми готові стати надійним методичним партнером для кожного ліцеїста, який прагне зробити власне відкриття».

Олена ІЩЕНКО, директор Ужгородського наукового ліцею:

«Для нашого ліцею цей Меморандум – це вихід на новий якісний рівень освітнього процесу. Ми цінуємо можливість залучити досвідчених практиків-науковців до викладання та консультування наших учнів. Можливість працювати з автентичними матеріалами та отримувати професійну підтримку від колективу музею – це безцінний досвід для майбутньої наукової еліти. Це партнерство зробить навчання в ліцеї ще більш прикладним та надихаючим».

Василь Міщанин, старший науковий співробітник відділу новітньої історії, Меморіальний музей-кімната А. Волошина





Краса заради добра: благодійний показ у стінах музею

 29 березня у стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького відбувся благодійний показ у межах конкурсу «Міні Міс & Містер Закарпаття», організований командою на чолі з Наталією Сентімрей. Подія об’єднала учасників і гостей навколо спільної мети — збору коштів на лікування Олега Ригана.

Олежик був присутній на заході разом із мамою, яка щиро подякувала всім за підтримку — ці слова стали особливо емоційним моментом події й нагадали, заради чого зібралися цього дня.
Програма заходу поєднала красу та благодійність: глядачі побачили вишуканий показ від TESORO та ексклюзивну колекцію дизайнерки Катерини Чепак. На подіумі виступили як юні моделі, так і переможниці регіональних конкурсів краси. Доповненням стали благодійні аукціони від Astra Dia, Oasis Body та Kochut — кожен лот тут мав не лише естетичну, а й реальну цінність, адже наближав до спільної мети.
У цьому заході музей постав не просто як локація, а як простір, де культура набуває глибшого змісту — стає інструментом підтримки й взаємодопомоги. На цьому наголосила директорка Ольга Шумовська, підкресливши, що подібні ініціативи важливі не лише для розвитку сучасного музейного середовища, а насамперед — для збереження здоров’я дитини. Вона подякувала організаторам і всім присутнім та закликала й надалі долучатися до подібних доброчинних ініціатив.
Цей день показав, що навіть у звичному форматі події може з’явитися значно більший сенс. Благодійний показ став прикладом єдності, де щирість, підтримка й небайдужість перетворюються на реальну допомогу.
Неллі Гасинець,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи




«Ференц Ракоці ІІ та Ужгородський замок: історія та пам'ять»

 У стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького відбувся змістовний культурно-освітній захід під назвою «Ференц Ракоці ІІ та Ужгородський замок: історія та пам'ять», присвячений до 350-річчя від дня народження визначного історичного діяча — Ференца Ракоці II. Подія об’єднала науковців, дипломатів, митців і шанувальників історії, ставши важливою платформою для осмислення постаті Ракоці та його ролі в історії Центральної Європи.

З вітальним словом виступила директор музею Ольга Шумовська, яка наголосила на неординарності постаті Ференца ІІ Ракоці в історії Закарпаття та Ужгородського замку. Вона подякувала представникам угорської сторони за підтримку музею та його ініціатив з оновлення колекцій експозицій. Слідом було надано слово Галині Ломпарт, заступниці директора департаменту культури Закарпатської ОВА, яка відзначила важливість проведення таких заходів, які сприяють міждержавним культурним взаєминам з Угорщиною. Вона наголосила, що керівництво музею сумлінно ставиться до своїх обов'язків та організовує відзначення важливих дат з історії регіону.
Особливо урочистим моментом стало вручення музею цінного дарунка від представництва Генерального консульства Угорщини в м.Ужгород який передала консулка — Альбертне Шімон Едіни. Мова йде про керамічне погруддя Ференц Ракоці II, створене у 2016 році відомим угорським скульптором Тібором Турі Тереком. Цей мистецький твір не лише збагатив музейну колекцію, а й став символом культурного діалогу між Україною та Угорщиною.
Наукову частину заходу відкрила Валерія Русин із мультимедійною презентацією про ключові віхи життя Ференц Ракоці II. Вона наголосила, що Ракоці був багатогранною особистістю — поєднував політичний талант, глибоку освіту й творчі здібності, проявивши себе не лише як воєначальник, а й як мислитель і письменник. У період боротьби він створив твори «Пісня захоплення» та «Смиренна молитва», а у 1704 році видав маніфест «Recrudescunt», у якому обґрунтував право народу на опір владі. Його ідеї та стратегічне мислення відобразилися також у трактаті «Школа навчання вояка» (1708) і численних промовах до війська, що нині є важливими історичними джерелами.
Продовжив наукову програму кандидат історичних наук Ласлов Зубанич, завідувач кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції УжНУ, із презентацією «Під прапорами, за незмінними ідеалами». Його виступ був присвячений особливостям перебігу визвольної боротьби під проводом Ракоці: аналізу військових стратегій, організації куруцького війська та складним геополітичним умовам початку XVIII століття. Окрему увагу було приділено символіці боротьби, ролі ідеї незалежності та тому, як пам’ять про ці події формувалася упродовж століть.
Тему безпосереднього зв’язку історичної постаті з Ужгородом розкрив у своїй доповіді завідувач відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати А. Волошина Михайло Джахман , наголосивши на значенні Ужгородського замку як одного з важливих осередків історичних подій того часу та символу регіональної пам’яті.
Особливу атмосферу заходу створив музичний супровід. Відомий кларнетист і тараготист Шандор Шрайнер виконав пісні куруців доби Ракоці ІІ на тарогато. Ці музичні твори дозволили присутнім емоційно відчути дух епохи, відтворивши атмосферу боротьби, надії та відданості.
Завершення заходу відбулося у теплій і невимушеній атмосфері: модератор запросив гостей на частування традиційним угорським десертом Ракоці турош - це традиційний угорський десерт , що символічно поєднав історичну тематику події з культурними традиціями.
Проведення заходу у стінах замку було особливо доречним, адже тут не просто відчувається подих історії — саме з цим місцем безпосередньо пов’язана постать Ференц Ракоці II, який свого часу перебував в Ужгородському замку як почесний гість. Символічно й те, що в експозиції музею йому відведено окреме місце, що підкреслює його значення для історії краю.
Захід став яскравим прикладом того, як історія, культура та мистецтво можуть об’єднувати людей, відкриваючи нові грані постаті Ференц Ракоці II та зберігаючи пам’ять про важливі сторінки минулого.
Надія Роуканич,
ст.науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи .




Співпраця Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького з факультетом історії та міжнародних відносин у підготовці істориків

 У сучасних умовах підготовка фахівців з історії потребує не лише ґрунтовної теоретичної бази, але й глибокого занурення у практичну діяльність. Саме тому особливої ваги набуває залучення музеїв до освітнього процесу. Музеї виступають інституціями, де студенти мають змогу працювати з автентичними джерелами, опановувати методи дослідження, атрибуції та інтерпретації історичних пам’яток. Практична взаємодія з музейним середовищем формує у здобувачів важливі професійні компетентності: критичне мислення, навички роботи з першоджерелами, розуміння принципів збереження культурної спадщини та комунікації з різними аудиторіями. Крім того, участь у музейній діяльності дозволяє студентам краще усвідомити прикладне значення історичної науки та її роль у сучасному суспільстві.

У цьому контексті показовим є приклад співпраці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького з факультетом історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету. Студенти історики щорічно проходять тут практику, долучаються до науково-дослідної роботи музею, а випускники факультету поповнюють колектив установи.
Важливим кроком у поглибленні цієї співпраці стало долучення директора музею Ольги Шумовської до складу робочої групи з розробки освітньої програми за спеціальністю «Історія та археологія» на правах стейкхолдера. Такий формат взаємодії дозволяє безпосередньо враховувати потреби професійного середовища під час формування змісту освіти.
27 березня 2026 року під час засідання робочої групи Ольга Шумовська наголосила на ключовій ролі практичної підготовки здобувачів, зокрема на базі музею. Вона підкреслила, що саме практичний досвід роботи з музейними фондами, експозиціями та відвідувачами забезпечує формування конкурентоспроможного фахівця, здатного ефективно працювати у сфері збереження та популяризації історико-культурної спадщини.
Долучення музеїв у процес підготовки істориків є не лише бажаною, а необхідною умовою якісної освіти. Вона сприяє поєднанню теорії та практики, підвищує рівень професійної підготовки та забезпечує тісний зв’язок між академічним середовищем і реальними потребами галузі.
Лариса Ганусинець,
провідний науковий співробітник
відділу новітньої історії, Меморіальної кімнати-музею ім. А. Волошина


Великодню виставку представили в обласному краєзнавчому музеї

 Найбільшим християнським святом є Великдень. У цей день християни святкують перемогу добра над злом, життя над смертю. Із цим днем пов’язано чимало звичаїв і традицій, не тільки церковних, а й народних. Підготовка до свята охоплює не тільки підготовку душі й тіла через молитви й піст, а й підготовку відповідно до традицій і обрядів народу. І залежно від регіону й народу, вони відрізняються.

На Закарпатті, як мультинаціональному краї, переплелися великодні звичаї кількох народів, утворивши унікальне поєднання різних обрядів і традицій. Великодня виставка, відкрита у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького 26 березня 2026 р., репрезентує притаманні для різних регіонів краю особливості підготовки до свята.
Відкриття виставки розпочалося із вшанування хвилиною мовчання наших захисників, завдяки яким ми маємо можливість жити, творити й відроджувати наші традиції.
Звернувшись із вітальним словом до присутніх, Ольга Шумовська, директор музею, наголосила на тому, що відродження традицій, повернення їх із забуття є важливим завдання музею. І особливо наболілим воно є зараз, оскільки культура народу, його звичаї, обряди потребують збереження і захисту. Наш народ, його спадок, намагаються знищити. Але не менш проблемним є те, що дотримання традицій відходить, перестає бути актуальним. Тому у музеї через виставки, експозиції, лекції, просвітницькі заходи нагадують про надбання предків.
Про саму виставку, її структуру і представлені тут експонати розповіла автор – Василина Палинчак-Кутузова, завідувач сектору етнографії. Вона ознайомила присутніх із різними етапами великоднього циклу – від випікання пасок і розпису писанок до освячення кошиків і великодніх забав – які репрезентує виставка.
Із традицією писанкарства знайомлять писанки долинян Закарпаття, відтворені Романом Пилипом за зразками 20-30-х років минулого століття із фондів музею. Особливу роль під час великодніх свят відігравало яйце як символ світотворення, зародження життя та продовження роду. На Закарпатті писанки традиційно розписували за допомогою воскової техніки. У краї створювали переважно дво- або триколірні писанки. Їх прикрашали орнаментами, які бачили довкола себе – гілками ялини, рибками, хрестами, солярними знаками, баранячими ріжками тощо. Використовували й геометричні орнаменти: хрестики (як оберіг), ромби, трикутники, спіралі, елементи у формі літери «S».
Гуцульський пасківник – це про випікання паски та її зберігання. Випікання паски (бабки) було однією з найважливіших справ для ґаздині. Святковий хліб старалися спекти якнайбільшим, бо великий буханець свідчив про заможність сім’ї.
Кошик та великодні рушники, серед яких гуцульські, румунські, українські, представляють найважливіший етап свята – відвідини великодньої служби. Вміст кошика відрізнявся у різних районах, але обов’язковим елементом була паска. Крім неї, у кошар збирали шовдарь (свиняче копчене чи в’ялене стегно), писанки або крашанки, ковбаси, масло, сало, хрiн, цибулю, а навіть пляшечку горілки чи вина.
Святкування Великодня супроводжувалося численними іграми й забавами. Розпочиналися вони після того, як освятили паски та поїли свячених страв. Старші люди лягали відпочити, а молодь збиралася на «бавки». У народі говорили: «Без бавки був би сумний Великдень». За народними віруваннями, ігри й забави на Великдень сприяли розвитку і розквіту живої природи, вони відігравали магічно-обрядову роль. Водночас вони були розвагою. Частина ігор була поширена у всьому краї, частина – притаманна лише для того чи іншого населеного пункту. Серед популярниих ігор – «Гнати качки», «Мости» або «Ворітець», «Лапанка», «Вербове колесо». Цікавими є запозичені звичаї. Угорський «Поливаний понеділок» (угорською – Húsvéti locsolkodás) і словацька Oblievačka стали органічною частиною великодніх обрядів у нашому краї. У понеділок хлопці поливають дівчат, а ті дарують їм писанки. А вже у вівторок дівчата можуть "відплатити" – обливати хлопців і теж дарувати символічні подарунки. Усе це в атмосфері веселощів і флірту.
Тож приходьте до нашого музею і дізнавайтеся більше про звичаї святкування Великодня на Закарпатті.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії






Хто повертає час назад?

 Чи замислювалися ви, що відбувається з музейним експонатом до того, як він опиняється у виставковій залі? Його шлях із фондосховища до виставкової вітрини - це захоплива й непроста історія, у якій головну роль відіграють реставратори. Підготовка виставки - це значно більше, ніж просто розміщення експонатів. За цим стоять місяці кропіткої, майже ювелірної роботи.

Кожен предмет ретельно оглядається. Реставратор водночас і дослідник, і фахівець із відновлення: він очищає поверхню від пилу, кіптяви чи пізніших нашарувань, не порушуючи автентичності. Основним завданням є не зробити річ новою, а зберегти її такою, якою вона дійшла до нас. Майстри зміцнюють фарбовий шар, зупиняють корозію металу, стабілізують деревину - усе заради того, щоб уповільнити руйнування. Реставрація музейного предмету передбачає реконструкцію відсутніх елементів на основі історичної достовірності. Це стосується як механізмів, так і творів образотворчого чи декоративно-прикладного мистецтва, де застосування автентичних матеріалів є обов’язковою умовою збереження пам’ятки.
Не менш важливо створити правильне середовище для експонатів. Музейні спеціалісти визначають оптимальний рівень освітлення та вологості, щоб експонування не шкодило предметам.
Кожен експонат, який ви бачите у залі, - це результат сотень годин праці. Саме завдяки реставраційній роботі ми маємо змогу побачити історію не зруйнованою, а збереженою у всій її цінності.
Вже зовсім скоро ми відчинимо двері оновлених експозицій. Це підсумок тривалої наукової підготовки, який ми з радістю презентуємо широкому загалу. Чекаємо на вас у музеї - відкриття вже близько!
Хома Анастасія,
завідувачка відділу фондів.




Представник музею долучився до експертної зустрічі „Вишиванка в Україні: соціально-культурна традиція”

 Українська культура різноманітна, багата й неповторна. І кожен її елемент – матеріальний чи нематеріальний – важливий. Наша держава щодня страждає від обстрілів, а культура є однією із цілей для знищення, яку поставив перед собою ворог. Розуміючи це, з метою захисту елементів української нематеріальної спадщини Міністерство культури України з метою подання на включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства провело сьогодні, 25 березня 2026 р., експертну зустріч, спрямовану на обговорення проєкту номінаційного досьє елементу нематеріальної культурної спадщини „Вишиванка в Україні: соціально-культурна традиція”. Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького представила завідувач сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова. У режимі онлайн та офлайн до заходу долучилося близько 100 учасників з усієї України.

З вітальним словом виступила письменниця, режисерка, журналістка та громадська діячка, засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк. Голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини (НКС) при Міністерстві культури та інформаційної політики України Валентина Дем'ян представила кейс документів, необхідних для подання про включення списку ЮНЕСКО. У рамках зустрічі також відбулося фахове обговорення проєкту номінаційного досьє, надання пропозицій та зауважень до нього.
Вважаємо, що українська вишиванка як об’єкт нематеріальної культурної спадщини нашого народу заслуговує бути включеною до всесвітньої спадщини людства.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії




Інклюзія та ментальне здоров’я: нові знання для музейної практики

 25 березня працівники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького долучилися до серії онлайн-навчань, спрямованих на розширення професійних знань та впровадження сучасних підходів у роботі з відвідувачами. Протягом дня музейники взяли участь у кількох лекціях, що охоплювали як питання інклюзії, так і теми ментального здоров’я та психологічної підтримки.

У межах освітнього курсу з інклюзивних практик «Музей для кожного» навчання традиційно складалося з двох частин. Перша лекція була присвячена темі взаємодії з людьми, які мають особливі мовленнєві потреби. Її провела Еляна Данілавічютє — кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця, завідувачка відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. М. Ярмаченка НАПН України. У межах теми «Особи з особливими мовленнєвими потребами: етичне спілкування, супровід, допомога» учасники дізналися про принципи коректної комунікації, важливість уважного слухання, тактовності та створення безпечного простору для діалогу. Також було розглянуто практичні підходи до супроводу відвідувачів і надання допомоги без нав’язливості чи порушення особистих меж.
Після короткої перерви відбулася друга частина навчання — лекція Артема Мойсеєнка «Просторові рішення, що роблять музей доступнішими для всіх». Під час виступу було акцентовано на ролі середовища як одного з ключових елементів доступності. Йшлося про продуману навігацію, логіку розміщення експозицій, зручність пересування та застосування принципів універсального дизайну. Особливу увагу приділили тому, як навіть невеликі зміни в організації простору можуть суттєво вплинути на комфорт і залученість відвідувачів.
Окрім цього, музейники взяли участь в онлайн-тренінгу з першої психологічної допомоги, організованому у співпраці з Товариством Червоного Хреста України — однією з найавторитетніших гуманітарних організацій, що надає допомогу в кризових ситуаціях і активно працює у сфері підтримки ментального здоров’я. Під час тренінгу учасники ознайомилися з базовими принципами надання першої психологічної допомоги — емоційної підтримки людей, які пережили стресові або травматичні події. Йшлося про типові реакції на стрес, способи делікатного спілкування, уміння вислухати без тиску та важливість збереження особистих меж. Також увагу було зосереджено на самодопомозі та профілактиці емоційного вигорання, що є особливо актуальним для працівників культурної сфери в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Такі зустрічі змінюють не лише підхід до роботи, а й сам спосіб мислення: музей поступово перестає бути лише місцем збереження експонатів і дедалі більше стає простором взаємодії, де важлива не тільки інформація, а й те, як її сприймає людина. Саме через такі кроки формується сучасний музей — уважний до деталей, відкритий до різного досвіду і здатний адаптуватися до потреб своїх відвідувачів.
Неллі Гасинець,
провідна екскурсоводка відділу науково-освітньої роботи





День історика у колі молодих дослідників

 Сьогодні у стінах Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відбувся науково-освітній захід до Дня історика — «“Срібна земля” Закарпаття: історіографія крізь призму ключових постатей та сучасні дослідницькі перспективи».Подія пройшла у колі юних дослідників, студентської молоді та всіх, хто небайдужий до історії рідного краю. Учасники мали змогу представити власні наукові напрацювання, обговорити важливі аспекти історіографії Закарпаття та поділитися своїм досвідом дослідницької роботи.

Під час зустрічі було розглянуто низку важливих положень: хтось акцентував увагу на постатях, через які ми можемо глибше пізнати минуле Закарпаття, інші ж зосередилися на дослідниках, чиї праці найчастіше стають основою для сучасних наукових розвідок. Лунали цікаві думки про те, як формується науковий підхід молоді та які джерела використовуються у пошуках історичної істини.Такий обмін думками мотивує глибше занурюватися у вивчення історії власного краю, відкривати нові імена та переосмислювати вже відомі факти. Дехто поділився власним досвідом дослідження рідного краю під час навчання на факультеті історії та міжнародних відносин УжНУ. У свою чергу, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького радо вітає молодь та всіляко заохочує її до наукових пошуків і дослідження історії рідного краю. Музейний простір відкриває широкі можливості для пізнання минулого, надихає на нові відкриття та формує глибше розуміння культурної спадщини Закарпаття.
Саме тут, серед унікальних експонатів і автентичних свідчень історії, молоді дослідники мають змогу не лише здобувати знання, а й розвивати власні наукові інтереси, працювати з джерелами та відчувати живий зв’язок поколінь.
Музей залишається відкритою платформою для ініціативної молоді, підтримуючи прагнення до пізнання, творчого пошуку та популяризації історії. Такі заходи вкотре доводять: вивчення рідного краю — це не лише про минуле, а й про формування свідомого майбутнього.Захід відбувся у дружній та теплій атмосфері, сповненій зацікавлення, наукового пошуку та святкового настрою. Саме такі зустрічі формують нове покоління дослідників, які з любов’ю та відповідальністю ставляться до вивчення історії Закарпаття.
Надія Роуканич ,
ст.науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи






Майстер-клас «Пасхальна листівка»

 Сьогодні маленькі відвідувачі експозиції «Природа Закарпаття» мали можливість не тільки оглянути різноманіття флори й фауни Закарпатської області, а й брали участь у створенні пасхальної листівки. Вони слухали розповідь завідувачки сектору природи Руслани Джахман про птахів та особливості їхніх кладок, а потім обирали собі візерунки для своїх виробів. Найбільше дітям сподобалися білі в червону крапочку яйця синичок та білі з чорними цяточками кладки вивільги. Розмальовані паперові яйця прикрасили квітами та ґудзиками.

Під час творчого процесу учасники грали в гру «Птахознайко» і розкладали птахів біля своїх гнізд, а також шукали в експозиції вивільгу та синичку та розповідали про свої великодні традиції.
Такі майстеркласи в природничій експозиції поєднують творчість та глибоке усвідомлення краси птахів рідного краю, а створені власноруч вироби несуть в собі тепло, щирість та святковий настрій.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи








Запрошуємо на благодійний показ, що об’єднує красу, стиль і добрі серця!

 29 березня о 14:00 в атмосферному Ужгородському замку відбудеться особлива подія — благодійний показ у рамках «Міні Міс & Містер Закарпаття».

На вас чекає:
• Вишуканий показ від TESORO
• Ексклюзивний показ від дизайнерки Катерини Чепак
• Благодійні аукціони від Astra Dia & Oasis Body та Kochut
• Щирі емоції, дитяча безпосередність і натхнення
🫶🏼 Головна мета заходу — допомога Олегу Ригану.
Усі зібрані кошти будуть спрямовані на його лікування.
Це більше, ніж просто показ — це можливість стати частиною доброї справи та підтримати неймовірних діток❤️
📍 Ужгородський замок
📅 29 березня
🕑 14:00



“Срібна земля” Закарпаття: історіографія крізь призму ключових постатей та сучасні дослідницькі перспективи

 25 березня о 15:00 у стінах Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відбудеться науково-освітній захід до Дня історика - “Срібна земля” Закарпаття: історіографія крізь призму ключових постатей та сучасні дослідницькі перспективи».


Локація : Конференц-зал, ІІ прверх адмінбудівлі.

Подія об’єднає студентську молодь, юних дослідників. У межах заходу буде представлено наукові напрацювання студентів, присвячені постатям, що відіграли важливу роль у формуванні історичного обличчя Закарпаття. Особливу увагу буде зосереджено на тому, як ці історичні діячі постають у сучасних наукових інтерпретаціях та студентських дослідженнях.
Окремий блок заходу буде присвячений історіографії Закарпаття — аналізу праць провідних істориків, які слугують методологічною основою для молодих науковців. Учасники матимуть змогу простежити, як формується науковий дискурс, якими джерелами послуговується молодь у пошуку історичної істини та як відбувається переосмислення вже відомих фактів у світлі новітніх підходів.
Музейний простір як осередок збереження культурної спадщини стане не лише локацією проведення заходу, а й важливим символом безперервності історичної пам’яті. Саме тут, серед автентичних експонатів і матеріальних свідчень минулого, особливо гостро відчувається значущість наукового пізнання та популяризації історії рідного краю. Формування у молодого покоління відповідального ставлення до власної історії є невід’ємною складовою розвитку національної свідомості та культурної ідентичності.
Учасники заходу також обговорять перспективи дослідження Закарпаття сучасною молоддю. Особливий акцент буде зроблено на краєзнавстві як фундаментальній основі наукового пошуку, що відкриває широкі можливості для міждисциплінарних досліджень, інтеграції локальної історії у ширший європейський контекст та розвитку нових підходів до вивчення регіону. 
Бачити менше


«Великий день, Світлий день»

 26.03.2026 р. о 15.00 год.

Виставкова зала, 2-й поверх палацу Ужгородського замку
Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького (Капітульна, 33)
Запрошуємо на відкриття великодньої виставки «Великий день, Світлий день», що відкриває багатий світ традицій, символів і духовної спадщини Закарпаття.
Представлені тут експонати розкривають особливості святкування Великодня в регіоні. Відвідувачі зможуть ознайомитися з основними етапами від підготовки до свята до його кульмінаційних обрядів: традиції випікання пасок, розпис писанок, освячення великодніх кошиків та дізнатися про глибокий символізм кожного елементу святкового дійства. Особлива увага приділена великодній обрядовості – звичаям, що передаються з покоління в покоління та формують культурну ідентичність краю. Окремий розділ виставки присвячений великоднім іграм і забавам, які супроводжували святкування та об’єднували громаду.Виставка «Великий день, Світлий день» – це можливість відчути атмосферу свята, доторкнутися до живої традиції та відкрити для себе багатство великодньої культури Закарпаття.
Чекаємо Вас на відкритті!


Ференц Ракоці ІІ та Ужгородський замок: історія та пам'ять ( до 350-річчя від дня народження Ференца Ракоці ІІ)

 27 березня 2026 року виповнюється 350 років від дня народження Ференца

ІІ Ракоці, лідера національно-визвольної війни угорського народу 1703 -1711
років проти Габсбургів. Ця подія залишила по собі слід і в історії нашого краю,
адже це була спільна визвольна боротьба угорського та українського
населення.
Що спонукало найбагатшого магната Угорського королівства очолити
антигабсбурзьку війну за незалежність? Що нам відомо про його походження
та виховання? Яке відношення мав князь до історії нашого краю? Перебуваючи
в Мукачівському замку, чи навідувався він до Ужгородського? Хто був ідейним
наставником і другом Ференца ІІ Ракоці? Хто такі «Gens fidelissima»?
Якщо Ви зацікавилися, запрошуємо на культурно-просвітницьку подію
«Ференц ІІ Ракоці та Ужгородський замок: історія та память», яка відбудеться
27 березня 2026 року в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім.
Тиводара Легоцького о 14 годині.