Понад 100 юних гостей відвідали Ужгородський замок

2 червня Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького радо приймав юних гостей — учасників проєкту «Карпатська зміна», ініційованого Президентом України Володимиром Зеленським у співпраці з Офісом Президента України та Українською асоціацією футболу.

У межах першої зміни Закарпаття приймає 242 дітей віком від 9 до 12 років із Київської, Донецької та Запорізької областей. Близько 100 учасників проєкту завітали до нашого музею, щоб познайомитися з багатою історією та культурною спадщиною Закарпаття.
Для відвідувачів було організовано чотири екскурсійні групи. Наші екскурсоводи провели дітей найцікавішими залами музею, розповіли про минуле краю, його традиції та видатні сторінки історії. Особливу зацікавленість у юних гостей викликали інтерактивні експонати, які дозволяють по-новому відкривати для себе музейний простір. Чимало позитивних емоцій подарувало й інтерактивне дзеркало, завдяки якому діти змогли приміряти традиційний народний одяг Закарпаття.
Для нашого музею надзвичайно важливо знайомити молоде покоління з історією та культурою рідної країни, формувати інтерес до музейної справи та робити відвідування музею цікавим, пізнавальним і захопливим. Саме такі зустрічі допомагають дітям краще пізнавати минуле, цінувати культурну спадщину та відкривати для себе нові сторінки історії.
Щиро дякуємо учасникам проєкту «Карпатська зміна» за візит, щирий інтерес та активність. Сподіваємося, що знайомство із Закарпаттям залишить у ваших серцях теплі спогади, а двері нашого музею завжди будуть відкриті для нових зустрічей!
Неллі Гасинець,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи






Батьки і діти на світлинах першої половини ХХ ст. із фондів музею (до Всесвітнього дня батьків)

1 червня – це не тільки перший день літа. Це ще і Всесвітній день батьків. Свято є офіційною міжнародною подією, закріпленою рішенням на рівні Генеральної Асамблеї ООН від 17-го жовтня 2012-го року і відзначається щорічно в перший день літа. Воно було засноване з метою вшанування батьківства в усьому світі та визнання їхньої ключової ролі у вихованні дітей.

У народній традиції Закарпаття батьки були авторитетами. Вони не лише передавали господарські навички та життєву мудрість, а й виступали головними творцями долі своїх дітей – від влаштування шлюбів до формування глибокої поваги до старших та збереження родинних звичаїв. У традиційній культурі Закарпаття родина була не лише основою суспільного життя, а й головним середовищем виховання дітей. Саме батьки відповідали за формування моральних якостей, працьовитості, релігійності та поваги до народних звичаїв у молодого покоління. Народна мудрість стверджувала, що дитина насамперед навчається через приклад дорослих, тому особливого значення надавалося поведінці батька й матері, їхньому ставленню до праці, родини та громади.
Виховання в закарпатській сім’ї ґрунтувалося на поєднанні любові, турботи та вимогливості. Діти з раннього віку долучалися до домашніх обов’язків, опановували традиційні ремесла й господарські навички, переймали від старших знання про звичаї, обряди та народні свята. Родина виступала важливим осередком передачі культурної спадщини, забезпечуючи неперервність поколінь і збереження місцевих традицій.
Важливу роль у вихованні відігравала атмосфера взаємоповаги між членами сім’ї. Народна педагогіка наголошувала, що добрі стосунки між батьками, їхній моральний авторитет і відповідальне ставлення до дітей є запорукою виховання чесної та гідної людини. Саме тому сімейні цінності посідали особливе місце в житті закарпатців і розглядалися як основа добробуту громади.
Серед експонатів, які зберігаються у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, є і підбірка фото, на яких зображено батьків і дітей. Представлені фотографії відображають життя селянських родин Закарпаття першої половини ХХ століття. На них зафіксовано побут, одяг і сімейні традиції мешканців сільської місцевості. Фотографії є цінними візуальними свідченнями родинного життя жителів краю першої половини ХХ століття та відображають традиційний уклад життя, побутові умови, поширені у різних районах краю.
Особливу цінність становить груповий сімейний портрет, на якому представлено кілька поколінь однієї родини. Всі вони вдягнуті у святковий народний стрій із вишитими сорочками, оздобленими безрукавками та традиційними головними уборами. Подібні знімки виконували не лише меморіальну функцію, а й були символом родинної згуртованості, добробуту та поваги до звичаїв предків. Фотографії передають атмосферу повсякденного життя селянської родини, де виховання дітей відбувалося в тісному зв’язку з домашнім господарством і працею.
Сім’я як важлива складова соціуму представлена і в експозиції «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття». Музейна вітрина присвячена традиційній родині Закарпаття та відображає сценку з повсякденного життя сільської сім’ї. Гуцульська родина – батько, мати і донька – серед предметів домашнього вжитку, які знайомлять з повсякденним життям селянської родини, у якому діти змалку долучалися до праці та засвоювали традиційні навички господарювання. Особливе місце в композиції займає дитина, оточена батьками, що символізує передачу від покоління до покоління знань, звичаїв і моральних цінностей. Підкреслюють виховну роль роду й представлені в експозиції предмети, пов’язані з навчанням дітей, зокрема саморобний пенал та дерев’яна рахівничка. Експозиція дає змогу побачити родину не лише як соціальну одиницю, а й як важливий механізм збереження культурної спадщини Закарпаття.
Світлини першої половини ХХ століття та музейні експонати підтверджують важливість батьків у формуванні світогляду, моральних засад і трудових навичок дітей у традиційному закарпатському суспільстві. Вони не лише зберігають пам’ять про побут і сімейні цінності минулих поколінь, а й нагадують про незмінне значення батьківської любові, турботи та відповідальності у вихованні дитини.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору ектнографії






Запрошуємо на роботу за наступними вакансіями: