7 червня відзначають Всесвітній день серпокрильця. Це свято започаткувала організація «Серпокрильці без кордонів» у 2019 році з метою привернути увагу до цих унікальних птахів, оскільки їхня популяція зменшується. Дату обрали таку, щоб була зручною для обох півкуль та всіх видів серпокрильців світу.
Родина Серпокрильцеві налічує більше сотні видів. В Україні є два – серпокрилець чорний та білочеревий. Ці птахи останніми прилітають із теплих країв, коли вже тепло й достатньо комах. Цього року вони трохи запізнилися. Серпокрильці чорні до Ужгородського замку повернулися в другі вихідні травня, якраз коли відзначали День мігруючих птахів. Галасливі зграйки чорних птахів одразу заявили про себе голосними криками.
Серпокрильці часто літають в одній компанії з ластівками, тому дехто їх так і називає. На перший погляд, це дуже схожі птахи, хоч систематично ці види належать до різних рядів. Серпокрилець чорний – єдиний представник ряду Серпокрильцеподібні на Закарпатті, а ластівки належать до ряду Горобцеподібні. Серпокрилець помітно більший від ластівки, загальне оперення в нього темно-буре, на фоні блакитного неба виглядає геть чорним. У всіх видів ластівок низ тулуба білий або світло-сірий. Зараз серпокрильці поширені у населених пунктах. Вони облаштовують свої гнізда на високих будівлях, дзвіницях, замкових спорудах. Облюбували й Ужгородський замок. Для будівництва свого затишного куточка їм потрібні щілини в стінах, під дахом тощо. Все менше таких місць залишається, тому в багатьох європейських країнах для них встановлюють штучні гніздівлі.
Серпокрильці, на відміну від ластівок та інших дрібних птахів, ніколи не сідають на електричні дроти або гілки дерев. Більшість часу ці птахи перебувають у повітрі. Вони все роблять на льоту: живляться, п’ють воду, збирають гніздовий матеріал і, навіть можуть подрімати та спарюватися. Період насиджування яєць у них триває протягом 11-16 днів. Самець і самка по черзі висиджують пташенят, які досить довго перебувають у гнізді – до 40 днів, а якщо погода несприятлива, то й довше. Якщо довго йдуть дощі, то птахам стає дуже важко, адже вони живляться тільки комахами в повітрі, які в холодні дні не літають. Тоді серпокрильці впадають у стан заціпеніння. В них знижується температура тіла, сповільнюється серцебиття й дихання. В такому стані дорослі особини можуть перебувати чотири дні, а пташенята – десять. Коли погода покращується, вони дуже швидко відновлюються.
На початку серпня серпокрильці уже покидають Закарпаття і в парку стає тихіше й сумно без цих гучних птахів. Але зараз ще є два місяці, щоб спостерігати за їхніми постійними маневрами. Вони так швидко літають, що сфотографувати ми їх не встигли, тому пропонуємо вам чудове зображення серпокрильця чорного на малюнку талановитого художника Ігоря Землянських.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи
