Експедиція по дослідженню життєвого простору сакральної архітектури Закарпаття

    Згідно з доповідною запискою №247 від 31.08.2021 та з метою поглиблення наукової роботи  на тему «Біологічні та краєзнавчі дослідження життєвого простору церковних веж на Закарпатті»  завідувач сектору природи взяв участь у  триденному виїзді (з 8 по 10 вересня) у гірські частини Мукачівського району Закарпатської області (Воловеччина, Міжгірщина).

    До співпраці в експедиції Біланич Михайло був запрошений старшим науковим співробітником  Інституту екології Карпат Національної академії наук України Андрієм-Тарасом Баштою, провідним науковцем у сфері дослідження птахів та рукокрилих. Разом з ним у команді був орнітолог з м. Берегова Леонід Покритюк. 

    Під час експедиції дослідницькою групою було обстежено низку храмів (багато з яких є дерев’яними) від м. Мукачева до села Синевирська поляна (Міжгірщина, Хустський р-н). 

    Греко-католицькі:  церква Різдва  Богородиці (м. Мукачево, мікрорайон Росвигово), церква Петра і Павла (с. Нижні Ворота), храм Вознесіння Господнього (смт Воловець), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Пилипець), церква св. Миколая (с. Ізки),  церква Покрови Пресвятої Богородиці (с. Синевирська Поляна), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Синевир), храм Преображення (с. Колочава, вул. Дружби),  Введення Пресвятої Богородиці (с. Негровець), храм  Успіння Пресвятої Богородиці (с. Негровець), церква св. Архистратига Михаїла (м. Міжгір'я), храм св. Миколая (с. Лозянське), церква св. Вознесіння (с. Лозянське), церква  св. архангела Михаїла, дерев’яна церква св. Димитрія (с. Репинне).

    Храми Православної церкви: церква Петра і Павла (с. Нижні Ворота, Воловецький район), церква Покрови Пресвятої Богородиці (с. Синевирська Поляна), церква Успіння (с. Синевир), церква Святого Предтечі Йоана (с. Колочава),  Православний храм (с. Подобовець), Православна церква (с. Гукливий, присілок Таламаш).

Результати досліджень

    У цілому під час експедиції було обстежено 22 храми. Виявлено, що для цих районів у цей час під дахом храму залишаються виводкові колонії та поодинокі особини вуханя звичайного (Plecotus auritus) та нічниці великої (Myotis myotis). Поселень чи слідів хижих птахів  у гірських районах під дахом храмів не зафіксовано.

    Окрім біорізноманіття храмового простору, дослідили також етнографічні особливості назв та різноманіття конструкцій церковних клепал (калатал) у визначеному регіоні. 

    У ході досліджень робили систематичну фотофіксацію місць та об’єктів досліджень. Зібраний фактичний матеріал  за умови відповідності його вимогам до музейних експонатів може бути переданий до фондів музею. Матеріал, отриманий під час фотофіксації, може бути використаний для художнього оформлення вітрин, стендів, а також у наукових презентаціях чи публікаціях.

    Знання і досвід, набуті співробітником Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького під час виходів у природу, використовуються при проведенні оглядових, тематичних екскурсій  тощо.

Співпраця з ЗОЕНЦ

    Співробітники сектору природи відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Михайло Біланич та Руслана Джахман взяли участь у Дні відкритих дверей Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру (ЗОЕНЦ), що здавна співпрацює зі співробітниками обласного музею ім. Т. Легоцького в еколого-освітній сфері.


    Вихованці ЗОЕНЦу неодноразово брали участь у тематичних заходах, організованих у музеї і навпаки, співробітники музею працювали з юннатами чи на базі ЗОЕНЦу чи виходили на природу і там проводили заходи.


    Тепер же в еколого-натуралістичного центру особливе свято – початок Нового навчального року в цьому позашкільному навчальному закладі і прийняття нових членів в “юні натуралісти”. Серед тих, хто з вітальним словом виступив на відкритті заходу був і Біланич Михайло, який щиро висловив надію що і з цим новим поколінням природолюбів також не одноразово буде проведено пізнавальні акції та квести так само як і з уже досвідченими юннатами.


    Справді, дуже багато справ можна зробити, згуртувавшись у співпраці.

    Біланич Михайло та Руслана Джахман вдячні за запрошення і вітають всіх працівників еколого-натуралістичного центру з Новим навчальним роком. ЗОЕНЦ – це місце, де навчають любити й берегти природу. Знаходиться за адресою вул. ЗАГОРСЬКА, 126. Приходьте самі або з дітками на екскурсію. Тут є що подивитися.

Невицький замок - кращі світлини в Instagram за минулий рік

Невицький замок - кращі фото

Невицький замок в Instagram - кращі фото за 2021 рік. Ми переглянули та відібрали найкращі світлини за період року по локації - "Невицький замок": https://www.instagram.com/explore/locations/270244060258168/

Posted by Uzhhorod Castle, T. Lehoczky Transcarpathian Regional Local History Museum on Saturday, September 18, 2021

Дбаємо. Зберігаємо. Охороняємо.

    Родзинкою нашого закладу є руїни унікальної сакральної пам’ятки, які кожного разу приваблюють погляди відвідувачів музею. Тому дуже важливо дбати і охороняти наші матеріальні залишки людської діяльності, що збереглися на поверхні землі.  За сприянням адміністрації, науковими працівниками ЗОКМ ім. Т. Легоцького було проведено розчисні роботи по благоустрою території  замкової церкви.  Адже  пам'ятки археології — речові джерела, що висвітлюють минуле людського суспільства, тому дуже важливо нам зберігати їх у належному стані. Велике значення пам'ятки археології мають для вивчення  історії, усвідомлюючи це адміністрація і колектив роблять все для збереження цього унікального об’єкту.

Відкриття фотовиставки «Українська світлина»

У середу, 15 вересня 2021 року, о 15:00 год., у Карпатському виставковому центрі Міжнародної федерації фотомистецтва...

Опубліковано Uzhhorod Castle, T. Lehoczky Transcarpathian Regional Local History Museum Середа, 15 вересня 2021 р.

    Спілка фотохудожників та краєзнавців Закарпаття спільно із обласним краєзнавчим музеєм 15 вересня 2021 року презентували у галереї (2-й поверх) Ужгородського замку 50 найкращих фото в рамках проекту «Українська фотографічна платформа. Акумулятор українського фотомистецтва». Фотовиставка підготовлена за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Думка фахівця

Думка фахівця

Опубліковано Uzhhorod Castle, T. Lehoczky Transcarpathian Regional Local History Museum Середа, 15 вересня 2021 р.


"    Ті, хто могли скласти хребет еліти, виявились "соціально опущеними". Коли людина з кількома вищими освітами щось собі шукає у сміттєвому баці, це національна катастрофа. Коли у нас в музеї заробітна платня інтелектуала європейського рівня складає 4 080 гривень, прибиральниці – 4 600 гривень, а поруч, у супермаркеті, жінка, яка переїхала в місто кілька місяців тому, сидить на касі та отримує 10 тисяч гривень, таке суспільство не може породити еліту. Таке суспільство може породити лише баблову еліту. Доки у "пацанів" навіть сумніву немає, що вони є елітою, держава не матиме справжньої еліти. Може, онуки це зрозуміють. Але онуки вчаться в Англії і будуть там жити."
Олександр Ройтбудр - художник,
керівник Одеського художнього музею

БерченiФест та концерт Honeybeast в Ужгородському замку

    Громадська організація “Про Культура Субкарпатіка” вже четвертий раз організовує БерченiФест в Ужгородському замку 19 вересня.

    Фестиваль, присвячений пам’яті графа Міклоша Берчені, головного графа повіту Унг, та його дружини Крістіни Чакі, розпочинається о 16.00 за київським часом.

    Фестиваль заснований на елементах бароко, пропозиція програм поєднує в собі риси даного стилю. Заняття рукоділлям, виконавці народної музики та традиційні вистави дадуть можливість для відпочинку гостям будь-якого віку. Крім того, бажаючих чекає ярмарок та смачна їжа.

    Завершальним акордом фестивалю буде виступ угорського альтернативного гурту “Honeybeast” та показ театру вогню “Fire Life”!

Вхід вільний!

Дарунки музею


    Останніми роками музей започаткував нову форму поповнення фондових зібрань – за рахунок дарунків громадян, насамперед Ужгорода.

    Чергове таке поповнення головної скарбниці історико-культурних цінностей Закарпаття відбулося напередодні святкування Дня міста.  Однією із ужгородських родин обласному краєзнавчому музею ім. Т. Легоцького передано в дарунок антикварні меблі: трюмо у стилі бідермаєр, комод і стілець, виготовлений у середині ХІХ ст. Ця важлива акція стала можливою за активної участі провідного наукового співробітника відділу науково-освітньої роботи Вікторії Горінецької.



    Спершу експонати оглянуть реставратори, після чого їх фахову оцінку проведуть наукові співробітники музею. Невдовзі гості та жителі міста зможуть оглянути їх у експозиційних залах музею.

    Ще одним експонатом, який поповнить нумізматичну колекцію музею, стала унікальна римська монета часів імператора Марка Ульпія Траяна (98-117 рр. н.е.). Подарував її музею Юрій Крамаренко, житель м. Кременчук Полтавської області, голова громадської організації «Спілка ветеранів- добровольців України». Йому вона дісталася у спадок від прадіда, а сам Ю. Крамаренко вирішив зробити вклад у поповнення Музейного фонду України і  подарувати монету Закарпатському обласному краєзнавчому музею. Саме  на нашому закладі він зупинив свій вибір.

    Працівники музею висловлюють щиру вдячність істинним поціновувачам минулого, пам᾽яток матеріальної й духовної культури, котрі сприяють збереженню нашої старожитності й  примножують фондові зібрання музею.

    Користуючись нагодою просимо жителів Ужгорода і Закарпаття у цілому пропонувати свої варіанти збагачення головної скарбниці культури й духовності нашого краю.

Василина Палинчак-Кутузова,
провідний спеціаліст
відділу історії та краєзнавста

Штрихи до історії однієї шафи

(З нагоди відзначення Дня Ужгорода)


    Шафа, виготовлена ужгородським ремісничим цехом з темно-коричневого горіха у 1800 році, за часів головного судді Мігая Одріані, є родзинкою колекції меблів музею. Цей музейний предмет експонується вперше в оновленій тематичній виставці “Колекція годинників Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького XVIII – ХХ століття”.

    Шафа характеризується не тільки монументальною простотою, лаконічністю та художньою різьбою, але і своєю своєрідною історією, яку нам, музейникам, вдалося частково дослідити. Увагу місцевої влади та містян до збереження цієї старовини привернули газетярі ще у далекому 1911 році, коли журналісти газети “Унг” дізналися про її занедбаний стан (грюкання дверцятами і т.д.) в одному з приміщень поліції м. Ужгорода. Хвилювалися, що недбайливе використання впевнено приведе до появи цвілі, а потім і до поступового знищення фурнітури. З'явилися думки, що шафу давно пора розмістити десь у кабінеті міського мера, хоч би для декорації, поки не знайдеться гідного місця у міському музеї, який колись буде створено. Дійсно шафа знайшла своє відповідне місце у кабінеті мера міста Ужгород Івана Гаара, правда це вже було у 1934 році, як зазначає місцева преса того періоду. Подальша доля шафи невідома аж до 1962 року, коли вона потрапила до музею.

    Шафа складається з двох частин. У нижній є 2 прямокутні дверки, верхня частина також розділена на 2 відділи; верх піднімається в невеликій арці і увінчаний гарною різьбленою дерев'яною трояндою. У верхній частині є художньо вирізаний вузький ремінець, уздовж якого вишиковуються равликоподіні мотиви. Посередині шафи, де зустрічаються обидва одвірки дверцят, по її довжині і на межі нижньої та верхньої частин проходить подвійсна стрічка у виді спіралі. На зовнішній частині двох дверних стулок є старі надписи друкованими літерами чорного кольору угорською мовою:

Архіву міста Унгвар
виготовлено 10 липня у 1800 році
під час головування головного судді
Мігая Одріані

На двох верхніх дверках шафи є надписи зсередини. У середині верхньої лівої дверки - наступний: Мігай Одріані, головний суддя, конфірмований цього 1800 року в Унгварі і його присяжні, вірні члени: Шіпош Пал, Ботг Ондраш, Троль Мігай, Фабер Янош, Ревіцкій Матяш, Доктор Томаш, господар міста.

На внутрішньому боці верхньої правої дверної стулки такий напис: Наступними є: Беньовскі Дьєрдь, Сико Йокоб, Боцей Дьєрдь, Маршулкої Йожеф і Порошкої Мігай. Завірено завдяки зусиллям дійсного нотаріуса Ригіер Демеша.

Експонабельність шафі надали реставратори музею Крістіна Кліса і Роман Мурник.


Валерія Русин, завідувач відділу історії та краєзнавства