У внутрішньому дворику Ужгородського замку лунали «Голоси твого краю»
Закарпаття – це простір культурного різноманіття, край, де українська традиція переплітається і взаємодіє із сусідніми, де існує багата музична й пісенна спадщина. Сьогодні, 20 серпня, напередодні Дня незалежності України, відвідувачі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького мали змогу переконатися в цьому. У внутрішньому дворику палацу відбувся камерний концерт «Голоси твого краю» за участі колективу вокально-хореографічного ансамблю «Материнка» с. Кам'яниця Оноківської ОТГ. Концертну програму розпочали з хвилини мовчання в знак шани тих, хто пожертвував собою у боротьбі українського народу за волю й незалежність.
Модератор заходу Василина Палинчак-Кутузова, завідувач сектору етнографії, підкреслила, що наш край – це земля, багата на музичну спадщину. Адже народна музика, пісня і танець є не лише мистецькими формами, а й важливою частиною історичної пам’яті, духовної традиції та культурної ідентичності. Її потрібно популяризувати, поширювати й пропагувати. Сьогоднішні гості музею – ансамбль «Материнка» – долучився до проєкту музею «Забуті мелодії: від тиші до звучання», який спрямований на збереження, поширення та популяризацію вокально-інструментального спадку Закарпаття. У рамках цього проєкту було створено відеоряд, який демонструє гру на музичних інструментах. Цю колекцію постійно доповнюють – до попередніх відео додали фрагменти закарпатських народних танців «Дробойка» та «Березнянка» у виконанні артистів оркестру Національного Заслуженого академічного Закарпатського народного хору. Відтепер цей відеоряд було доповнено і новим відео за участі ансамблю.
Концертна програма колективу «Материнка» була насиченою, енергійною та живою. Вони представили твори, які репрезентують пісенну спадщину краю. У вокальних та хореографічних композиції, запропонованих до уваги глядачів, оживають традиції, образи й мелодії рідного краю. Піснею і танцем учасники ансамблю передали любов до України, рідного краю, шану до культурної спадщини та зв’язок поколінь.
Для слухачів звучали мелодії танцю «Волошин», в'язанка закарпатських та українських народних пісень «Гей немаю я голосу», «Коли я роковав», «Поляна», «Ой Марічко чічері», «Ой у саду ружа посаджена» «Легойка коломийка» «Урвалася струна», «Іду собі» та «Марічко». Пісенні композиції були доповнені хореографічними виступами та міні-сценками з життя народу.
На завершення концерту директор музею Ольга Шумовська звернулася до артистів ансамблю зі словами щирої подяки за яскравий і змістовний виступ. Вона відзначила високий професійний рівень колективу, його майстерність та особливу атмосферу, яку артисти створили для глядачів у стінах старовинного замку.
Ольга Шумовська висловила вдячність учасникам ансамблю за їхню важливу культурну місію – збереження та передачу наступним поколінням музичної й хореографічної спадщини українського народу. Діяльність колективів, які не просто зберігають традицію, а й роблять її доступною сучасному глядачеві, знайомлять із нею дітей та молодь, сприяють її популяризації, є особливо цінною.
Вона також наголосила на важливості співпраці музею з мистецькими колективами. Такі культурні події допомагають по-новому розкрити музейний простір, поєднуючи історичну спадщину замку з живою культурною традицією. Музей у цьому випадку стає не лише місцем збереження пам’яток минулого, а й відкритим простором для мистецтва, діалогу та осмислення сучасної української культури.
«Нам є за що боротися. Ми маємо багату, яскраву й різносторонню культурну спадщину, яку повинні берегти, розвивати та передавати наступним поколінням», – прозвучало у зверненні директорки музею.
Концерт став ще одним нагадуванням про те, що українська культура живе доти, доки її творять, зберігають і передають далі. І саме завдяки спільним зусиллям музейних працівників, митців, творчих колективів та громади ця спадщина продовжує звучати й об’єднувати людей.
Щиро дякуємо ансамблю «Материнка» за полум'яну концертну програму, яскраві емоції та збереження спадку наших предків.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії
ЮЛІЙ ФІРЦАК (1836-1912) – ВИЗНАЧНИЙ ЦЕРКОВНИЙ, ГРОМАДСЬКИЙ І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ ДІЯЧ. (До 190-річчя від дня народження)
20 серпня 2026 року в музейній експозиції з історії духовної культури Закарпаття у XVII - початку ХХ ст. відкрилася камерна виставка “Юлій Фірцак (1836 – 1912) – визначний церковний, громадський і культурно-освітній діяч».
Відзначаючи 190-річчя від дня народження Юлія Фірцака, наукові співробітники відділу історії та краєзнавства створили цю виставку з метою вшанувати пам'яті великої людини та віднестися до постаті єпископа і як до мислителя у сферах духовності, економіки, політики, освіти, культури.
Директорка музею Ольга Шумовська наголосила, що музей і надалі ініціює та продовжує висвітлення життєдіяльності видатних осіб краю на базі музейної колекції. Головна мета даної виставки, за її словами, познайомити якнайбільше юдей з особистістю Юлія Фірцака як моделлю лідерської поведінки, меценатства та управління.
22 серпня, 190 років тому, у невеликому Худльові на Ужгородщині, у родині місцевого пароха Базіла (Василя) Фірцака побачив світ майбутній єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії. Отримавши теологічну освіту та здобувши докторський ступінь у Відні, релігійну кар'єру розпочав у стінах Ужгородського замку, де тоді діяла духовна семінарія. З 1876 до 1887 р. обіймав посаду ректора цього закладу. 17 грудня 1891 р. Апостольський престол призначив його єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії. Єпископська хіротонія відбулася 10 квітня 1892 року в Пряшеві (Словаччина) єпископом Іоанном Валієм. Це була величезна подія у релігійному житті краю, яку активно поширювали й у місцевій пресі. Наприклад, титульна сторінка духовно-літературного журналу “Листок” за 1.07. 1891 р. була святково оформлена у супроводі фото та спеціальної оди Фірцаку. Подібний розголос мало відзначення і 50-літнього ювілею служіння церкві, про що писав і релігійний журнал “Місяцеслов” за 1911 р., обрання Фірцака почесним громадянином Ужгорода в тому ж році і присвоєння його імені відрізку вулиці від Капітульної, Собору, до будівлі чоловічої королівської гімназії (нині торговельно-економічний коледж), що бачимо і на поштовій листівці.
Велику увагу єпископ приділяв розвитку освіти, церковного співу, самопідготовці духовенства, видавництву книжок, створенню різних спільнот, а також старався піднести рівень життя русинського народу. Саме з ім'ям Юлія Фірцака пов'язана “Верховинська акція” для покращення економічного становища рутенського населення Верховини, яку очолив економіст Едмунд Еґан (1851−1901). Серед рукописного і архівного фонду нашого музею є чимало циркулярів, підписаних єпископом, церковних розпоряджень, виданих ним, документів про відоме Общество св. Василія Великого, відновлене завдяки благословення Юлія Фірцака у 1895 р., щорічні “Церковні устави”, що видавалися за наказом владики. В іншій вітрині демонструються посібники церковного співу, упорядкуванням якого серйозно переймався єпископ. Він доручив диригенту Ужгородського Хрестовоздвиженського храму Іоанну Бокшаю зібрати і записати церковні мелодії з усієї єпархії та скласти пісенник, який потім був би обов'язковим для використання в усіх церквах Мукачівської єпархії. Після завершення роботи І.Бокшай передав зібраний матеріал єпископу, який наказав надрукувати та видати його. Так у 1906 році побачило світ “Церковноє простопеніє”. За вказівкою Юлія Фірцака парох с. Нове Давидково Іоан Сільвай у 1903 р. уклав повний пісенник під назвою «Пісенник или Собраніе песней поемыхъ во дни Праздниковъ и Нарочистыхъ святыхъ, равно Песней покаянныхъ и надгробныхъ».
Згадали автори виставки і про жертовність, благодійність єпископа Юлія Фірцака: коли з нагоди 50-річчя його священства був заснований так званий Фонд ім. Ю. Фірцака для бідних, то він особисто вніс на його рахунок 43 тис. австрійських крон. Юлій Фірцак спорудив і відкрив понад 200 церковних шкіл.
Велике значення має й те, що він добився державної допомоги овдовілим священникам і церковному будівництву, заснував майже 100 кредитних і споживчих кооперативів.
В обговоренні постаті єпископа Фірцака взяв участь о. Олександр Славець, священник Хрестовоздвиженського греко-католицького собору в Ужгороді. Він, зокрема, наголосив на його людинолюбстві, старанні про соціально-економічне життя простого народу й бажанні захистити його від бідності й негараздів. Можливості єпископа контактувати з місцевою і угорською елітою він використав для пом'якшення мадяризації та намагань сприяти просвіті в нашому краї. Також о. Олександр щиро подякував музейникам за активну культурно-просвітницьку діяльність і висловив упевненість, що ці акції сприяють збереженню історико-культурної спадщини нашого регіону.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства
До Всесвітнього дня фотографа у краєзнавчому музеї представили підбірку фото етнографічного спрямування
19 серпня відзначають Всесвітній день фотографії. З цієї нагоди в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького представили фотовиставку «Народна спадщина Закарпаття на фотографіях столітньої давнини», яка знайомить відвідувачів із традиційною культурою та повсякденним життям населення краю через унікальні візуальні джерела – фотографії та поштові листівки кінця ХІХ – першої половини ХХ століття.
Захід розпочали із хвилини мовчання. Цим ми вшановуємо пам'ять тих, хто ціною свого життя боронить нас від ворога.
Директор музею Ольга Шумовська, звертаючись до присутніх, наголосила на тому, що вже майже 200 років фотографія є способом зберегти мить. Це важливе джерело, яка дозволяє вивчати минуле. І зафіксувавши таким чином подію, ми збережемо її в пам’яті не тільки для себе, а й для прийдешніх поколінь. Кожен із нас був у кадрі, фотографувався чи фотографував. Це чудовий спосіб зберегти емоції, спогади, події. Ця виставка – про фотографію не лише як мистецтво, а і як спосіб ознайомитися із минулим краю.
Завідувач сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова, автор виставки, підкреслила, що фотографія є не лише історичним, а й етнографічним джерелом, що зберігає відомості про людей, традиційний одяг, житло, побут, господарські заняття, свята й обряди. Всього на виставці представлено 18 світлин та поштових листівок кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. Всі вони відображають Закарпаття понад столітньої давнини – його природне та культурне середовище, поселення, ярмарки й повсякденне життя.
Портретні та групові фотографії показують мешканців краю у традиційному вбранні, даючи змогу простежити його локальні особливості, складові та способи носіння. Особливо цінним є те, що одяг представлений не як окремий музейний предмет, а в живому середовищі його побутування.
Світлини також показують господарське життя, зокрема випас овець, торгівлю та взаємодію людини з природою. Окремі сюжети фіксують святкові й обрядові практики, такі як освячення великодніх кошиків у Ясіня, весільну обрядовість Марамороша і Гуцульщини, участь дітей і дорослих у житті громади.
Запрошуємо оглянути виставку та через фотографії здійснити своєрідну подорож у минуле, побачити традиційну культуру Закарпаття в її природному середовищі. Кожна світлина є документом своєї епохи й водночас джерелом культурної пам’яті, що зберігає риси традиційного життя краю.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії
Анонс
20 серпня 2026 року о 17:00 у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбудеться камерний концерт «Голоси твого краю», приурочений до святкування Дня Незалежності України.
У виконанні вокально-хореографічного ансамблю«Материнка» із села Кам’яниця Оноківської сільської територіальної громади прозвучать вокальні та хореографічні композиції, у яких оживають традиції, образи й мелодії рідного краю. Через пісню і танець учасники ансамблю передають любов до України, шану до культурної спадщини та зв’язок поколінь.
Закарпаття є особливим простором культурного розмаїття, де українська традиція розвивається у взаємодії з багатою історичною та етнокультурною спадщиною краю.
Запрошуємо почути голоси Закарпаття, відчути силу української пісні та хореографії й напередодні головного державного свята ще раз згадати, що нашу незалежність творять не лише історичні події, а й культура, пам’ять, традиції та люди, які їх бережуть і передають далі.
20 серпня 2026 року; 
Початок о 17:00;
2-й поверх замкового палацу, експозиція «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття»;
Вхід: за музейним квитком; 
Третя зміна літнього табору дітей військових відвідала краєзнавчий музей імені Т. Легоцького
Сьогодні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького побувала вже третя зміна літнього табору заміського комплексу Garden Park (с. Білки) – дітей діючих військовослужбовців, а також дітей військових, які загинули в російсько-українській війні з військової частини т-0950. Цього разу це були дітки з Черкащини, Київщини, Кіровоградщини, Івано-Франківщини й Закарпаття й усі вони завітали до Ужгородського замку вперше!
Екскурсію для юних гостей провів старший науковий співробітник відділу новітньої історії, «Меморіального музею-кімнати ім. А. Волошина», професор Василь Міщанин. Юним відвідувачам було продемонстровано як постійно діючі експозиції музею, так і тимчасові, що нещодавно відкриті для туристів. Так, особливе зацікавлення дітки виявили, переглядаючи експозиційні зали «Замки Закарпаття», «Холодна і вогнепальна зброя XVI – поч. XX ст.», «Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття», де традиційно надзвичайний інтерес викликав інтерактивний бокс із народними костюмами, що дав можливість віртуально приміряти на собі одяг різних етносів і народностей, що населяють Закарпаття та виставку «Відлуння першого свистка: 125 років футбольної історії краю».
Наприкінці екскурсії група висловила подяку екскурсоводу за цікаву й пізнавальну подорож виставковими залами. Нагадаємо, що попередні дві групи дітей мали можливість побувати в музеї в червні-липні цього року. Отже, діти всіх змін літнього табору для дітей військових ЗСУ повезуть із собою з канікул спогад про теплий прийом у краєзнавчому музеї в Ужгороді та приємні враження від перегляду його унікальних експонатів.
У свою чергу, Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького висловлює подяку організаторам дитячого відпочинку, зокрема голові профспілки військової частини т-0950 Станіславу Ганьковичу, й радий надати і в майбутньому пам’ятне пізнавальне дозвілля всім охочим.
Василь Міщанин,
старший науковий співробітник відділу новітньої історії, «Меморіального музею-кімнати ім. А. Волошина»
Анонс
До Дня Незалежності України Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т.Легоцького запрошує на тематичний кінолекторій «Хроніка незалежності: осмислення», присвячений історії становлення та осмисленню незалежності України.
Підчас заходу учасники матимуть змогу переглянути документальні відеоматеріали, що відтворюють шлях України до незалежності, а також прослухати коротку тематичну лекцію, присвячену основним етапам становлення та розвитку української державності.
Дата: 24 серпня 2026 року;
Початок: о 15:00 год; Місце: Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, конференц-зал;Запрошуємо долучитися до спільного перегляду, роздумів та розмови про історію, яка твориться і сьогодні.
Анонс
Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького запрошує на тематичний захід «Традиції жовто-синього стягу на Закарпатті», присвячений Дню Державного Прапора України.
Історія українського прапора на Закарпатті має глибоке коріння. Від подій Гуцульської республіки та Всенародних зборів у Хусті 1919 року до періоду Карпатської України 1938–1939 років синьо-жовті та жовто-сині стяги були важливим символом національної єдності, державницьких прагнень і боротьби за українську незалежність.
Під час заходу йтиметься про основні етапи становлення традиції використання українського прапора на Закарпатті, зокрема про державні символи Карпатської України, затверджені 15 березня 1939 року, а також про повернення синьо-жовтого стяга у публічний простір краю наприкінці ХХ століття.
Особливу увагу буде приділено музейним експонатам та світлинам, які засвідчують присутність українського прапора на урочистих подіях, адміністративних і громадських будівлях Закарпаття.
Запрошуємо разом простежити історію українського стягу в нашому краї та дізнатися більше про символ, що уособлює свободу, гідність і незалежність України.
21серпня 2026 року;
Початок о 15:00; Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького;
Вхід — за музейним квитком;
Анонс
Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького запрошує на публічний захід-виставку, присвячений 190-річчю від дня народження Юлія Фірцака (1836–1912) — єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, визначного церковного, громадського та культурно-освітнього діяча Закарпаття.
Під час заходу говоритимемо про життєвий шлях і духовну спадщину Юлія Фірцака, його внесок у розвиток освіти, культури та суспільного життя краю, а також про значення його діяльності для Закарпаття в складі Австро-Угорщини.
Окрему увагу буде приділено «Верховинській акції» 1898–1901 років — масштабній соціально-економічній програмі, спрямованій на подолання бідності населення гірських районів, а також діяльності Фірцака у сфері освіти, захисту інтересів селянства, розвитку церковних установ і культурного життя краю.
Відвідувачі матимуть можливість побачити оригінали «Циркулярів», періодичні видання, зокрема «Місяцеслов», та інші цінні артефакти, пов’язані з епохою та діяльністю Юлія Фірцака.
Дата: 20 серпня 2026 року; Час: Початок о 15:00; Місце: 2-й поверх замкового палацу, експозиція «З історії духовної культури Закарпаття ХVІІ – початку ХХ століття»; Вхід — за музейним квитком; 
Підписатися на:
Дописи (Atom)