Запрошуємо на мега круту подію, що присвячена популяризації закарпатської спадщини та сучасному діалогу з традиціями: «Минуле творить майбутнє»

 Презентація бренду Lebet + майстер-клас (workshop) з кераміки!

Від глибин традиційних орнаментів — до сучасного мінімалізму.

Від печі минулого — до твоїх власних рук сьогодні.

На Вас чекає:

Офіційна презентація від Марини Гутлебет, засновниці бренду Lebet — сучасна кераміка, що поєднує спадщину та актуальний дизайн;

Виступ спікера з Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького (Ужгородський замок) — захоплива розповідь про історію закарпатської кераміки, традиції та її місце в культурі регіону;

Майстер-клас, де кожен зможе стати співавтором цієї історії.

Об’єднавшись, ми зробимо унікальну вазу з сучасної кераміки, яка назавжди залишиться з нашим замком;

Живий музичний супровід — магічна атмосфера під саксофон Віктор Шуфан.

4 березня (середа)

16:00

Каплиця Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33, Ужгород).

Це не просто подія — це місток між минулим і майбутнім, де традиційна кераміка Закарпаття набуває нового дихання в сучасному світі.

Приходьте відчути, як минуле Закарпаття формує його майбутнє — через глину, музику, історії та ваші власні руки!

Вхід вільний!

Василю Комендарю - 100 років.

 У науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького оформлена книжково-ілюстративна виставка «Василю Комендарю - 100 років». На ній експонуються монографії, навчальні посібники, доповіді на міжнародних, республіканських, регіональних, міжвузівських конференціях, статті з енциклопедій та Червоної книги України, науково-популярні статті з періодичних видань, фотоальбоми, наукові видання, особливо з природи Карпатського краю та захисту довкілля.

Комендар Василь Іванович - відома особистість у науковій ботанічній спільноті. Вагомим є його внесок у розробку підходів до комплексного популяційного вивчення рідкісних видів рослин, створенні заповідників та національних природних парків у Карпатах. Завдяки його принциповості та наполегливості вдалось зберегти Долину нарцисів, праліси Закарпаття та багато інших унікальних природних об’єктів.

Наталія Сачавська,

завідувачка наукової бібліотеки

Кафедра лісівництва УжНУ передала бібліотеці Закарпатського ОКМ ім. Тиводара Легоцького наукові видання

 Кафедра лісівництва Ужгородського національного університету передала до наукової бібліотеки Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького збірники матеріалів V та VI Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Стан та перспективи природокористування в сучасних умовах».

У виданнях представлено результати досліджень закарпатських науковців. Публікації висвітлюють сучасний стан і перспективи природокористування з урахуванням базових принципів сталого розвитку. Значна частина матеріалів присвячена вивченню природно-заповідного фонду Закарпатської області.

Наукові роботи згруповано за тематичними секціями: «Облік та використання природних ресурсів», «Раціональне лісокористування», «Перспективи лісовідновлення в умовах сучасних економічних викликів», «Охорона та захист лісів», «Збереження біорізноманіття і безпека довкілля в контексті антропогенних та кліматичних змін», «Інформаційні технології в природокористуванні», «Природно-заповідний фонд Карпатського регіону: сучасний стан і перспективи розвитку».

Передані видання стануть у пригоді науковцям, фахівцям природоохоронної та лісогосподарської галузей, а також студентам природничих спеціальностей.

Запрошуємо всіх зацікавлених ознайомитися з новими надходженнями у фондах наукової бібліотеки музею.

Михайло Тофелюк,

ст. науковий співробітник сектору природи Закарпатського ОКМ ім. Тиводара Легоцького, інженер кафедри лісівництва УжНУ

Розмови про складне: як говорити з молоддю про окупацію АР Крим та м. Севастополь у музейному просторі

 26 лютого — День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя — це дата, що вшановує події 2014 року, коли тисячі кримчан вийшли під стіни парламенту автономії в Сімферополі, виступаючи за територіальну цілісність України. Цей день є важливим не лише як історична згадка про початок відкритої фази російської агресії, а як символ громадянської позиції, солідарності та відповідальності. У музейному середовищі ця дата має особливе значення, адже музей — це простір формування історичної пам’яті, критичного мислення та осмислення складних сторінок сучасної історії.

Саме тому сьогодні співробітники ЗОКМ ім. Т. Легоцького, зібрались для проведення невеличкого методичного семінару, щоб вчергове згадати ці події, а також поговорити про те, як доносити такі складні теми для нашої молоді та міжнародної спільноти.

Початок сучасної російсько-української війни безпосередньо пов’язаний із подіями лютого–березня 2014 року. 20 лютого розпочалася фаза військового втручання Російської Федерації, а в ніч із 26 на 27 лютого озброєні підрозділи без розпізнавальних знаків захопили будівлі Верховної Ради АР Крим і Ради міністрів. Згодом Росія визнала, що це були її регулярні війська. Під контролем збройних формувань 16 березня було проведено так званий «референдум», а 18 березня підписано договір про включення Криму до складу РФ. Уже 27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію №68/262 «Територіальна цілісність України», підтвердивши невизнання зміни статусу півострова.

Завдячуючи науковій бібліотеці нашого музею, наші співробітники отримали нагоду проаналізувати чимало літератури та джерел цих історичних подій, що особливо важливо, адже навколо них виникло чимало міфів. Так, твердження про утиски російської мови не відповідає фактам: до 2014 року вона домінувала в освіті та медіа Криму. Міфом є й теза про «законний референдум», адже він відбувався в умовах військової присутності, без передбачених Конституцією України процедур. Не підтверджується і твердження про повну одностайність кримчан чи «безкровність» анексії — були масові проукраїнські акції, випадки насильства, загиблі та зниклі безвісти.

Для музею ця тема — не лише про фіксацію фактів, а про спосіб розмови з молоддю. Важливо поєднувати історичну точність із педагогічною чутливістю, пояснювати складні поняття доступно, працювати з документами та свідченнями, створювати простір для запитань і критичного мислення.Музей у цьому контексті не є трибуною політичної агітації. Його завдання — створити простір для аргументованої розмови, для запитань і критичного аналізу джерел. Робота з документами, картами, міжнародними рішеннями, свідченнями очевидців допомагає формувати відповідальне ставлення до інформації.

Таким чином, День спротиву окупації Криму — це не лише про минуле. Це про здатність суспільства пам’ятати, аналізувати й робити висновки. А музей стає простором, де ця пам’ять набуває змісту, глибини та відповідальності — особливо для молодого покоління, яке формує майбутнє країни.

Михайло Лесів,

зав. відділу науково-освітньої роботи

ДО УВАГИ ВІДВІДУВАЧІВ ! ЗМІНА ГРАФІКУ РОБОТИ ЗОКМ ІМ. ТИВОДАРА ЛЕГОЦЬКОГО

 

«Жива пам’ять: свідчення війни» – у музеї відбувся лекторій для учнів Ужгородського наукового ліцею

 25 лютого 2026 року в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького пройшов лекторій, присвячений осмисленню подій сучасної війни через призму історичної пам’яті. Гостями музею стали вихованці Ужгородського наукового ліцею у супроводі класного керівника, вчителя історії та правознавства, кандидата історичних наук Людмили Матьовки. Учнівську молодь привітала директорка музею Ольга Шумовська.

Головним спікером виступив старший науковий співробітник музею, доктор історичних наук Василь Міщанин. Розпочався захід біля символу незламності: прикордонного стовпа з острова Зміїний, який нині знаходиться в Ужгородському замку.

Основна частина лекції розпочалася вшануванням пам’яті загиблих у війні за Незалежність України. Саме так трактується російсько-українська війна у контексті державної політики пам’яті.

Під час основної частини лекції, що проходила безпосередньо в експозиції «За Україну, за її волю!», ліцеїсти змогли побачити історію не на сторінках підручників, а в реальних артефактах. Кожен експонат тут – це символ стійкості та німе свідчення випробувань, які проходить наш народ. Також присутні могли ознайомитися з відкритою напередодні тимчасовою виставкою «Філателія як літопис російсько-української війни».

«Пам’ять – це єдина зброя, яку неможливо відібрати, і єдиний фундамент, на якому ми зведемо храм нашої Перемоги», – ці слова стали лейтмотивом зустрічі.

Разом із молоддю ми пройшли шляхом від глибини спільних втрат до твердого переконання у швидкій Перемозі і справедливому мирі. Дякуємо ліцеїстам за щиру зацікавленість та небайдужість. Саме в такі моменти розуміємо: майбутнє України – у надійних руках.

Пам’ятаємо минуле. Творимо теперішнє. Віримо в Перемогу!

Василь Міщанин,

старший науковий співробітник відділу новітньої історії,

Меморіального музею-кімнати А. Волошина

Дослідження флори Закарпаття: п'ять імен в історії науки. До 100-річчя дня народження Комендаря В. І

 3 березня у Всесвітній день дикої природи запрошуємо на відкриття виставки, присвяченій 100-річчю від дня народження доктора біологічних наук, професора Ужгородського національного університету, академіка академії наук Вищої школи, професора Національного університету «Києво-Могилянська академія» Комендаря Василя Івановича.

Відвідувачі музею будуть мати можливість ознайомитися із життям та діяльністю п’ятьох постатей, які внесли вагомий вклад у розвиток ботанічної науки на Закарпатті. На виставці будуть представлені гербарії, наукові праці та особисті документи Людвіка Вагнера, Іштвана Лаудона, Антонія Маргіттая, Степана Фодора та Комендаря В. І.

3 березня

: 15:00

: виставкова зала, 2 поверх Ужгородського замку

Славетна дочка України

 25 лютого виповнюється 155 років від дня народження видатної української письменниці, поетеси, перекладачки та громадської діячки — Леся Українка (Лариси Петрівни Косач-Квітки). З цієї нагоди в науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького оформлено виставку-портрет «Славетна дочка України». Виставка висвітлює життєвий і творчий шлях видатної поетеси. До експозиції увійшли збірки поезій, драматичні твори 20-х років ХХ століття, фактографічні матеріали, монографії, художні та періодичні видання.

Леся Українка входить до переліку найвідоміших жінок як минулої, так і сучасної України. Вона писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, а також працювала в галузі фольклористики. Брала активну участь в українському національному русі. Письменниця завжди перебувала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової культури.

Спадщина Лесі Українки — це цілюще джерело краси й творчого духу народу, з якого черпатимуть натхнення всі нинішні та прийдешні покоління, братимуть наснагу для життя і праці.

P.S. 25 лютого відзначається День української жінки, також відомий як День українки, на честь народження Лесі Українки — символу незламності, сили духу та відданості Україні.

Наталія Сачавська,

завідувачка наукової бібліотеки

Символ солідарності: делегація Посольства США відвідала Ужгородський замок у четверту річницю повномасштабного вторгнення

 24 лютого, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відвідали представники Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. Цього дня Ужгородський замок став місцем важливої зустрічі, що поєднала історичну пам’ять із сучасним міжнародним діалогом.

До складу делегації увійшли радник Посла з питань преси, освіти та культури Джонас Стюарт, заступниця аташе з питань культури Леслі Гібсон та координатор грантових проєктів Олександр Денисов. Оглядову екскурсію експозиційними залами провела директорка музею Ольга Шумовська.

Під час візиту делегація ознайомилася не лише з багатовіковою історією краю, а й із тимчасовою виставкою «Філателія як літопис російсько-української війни», відкритою цього дня та присвяченою подіям сучасної боротьби України, відображеним у поштовій мініатюрі. Окрему зацікавленість гостей викликали експоновані на території замкового комплексу артефакти сучасної війни, зокрема знищений автомобіль швидкої допомоги та стовп з острова Зміїного — символи незламності українського спротиву.

Після завершення екскурсії сторони мали можливість у неформальній атмосфері обговорити перспективи подальшої співпраці. Для колективу музею особливо важливо, що візит американської делегації відбувся саме у день четвертої річниці повномасштабного вторгнення, що є свідченням підтримки України в цей символічний для держави час.

Висловлюємо щиру вдячність представникам Посольства США в Україні за візит, увагу до історико-культурної спадщини Закарпаття та підтримку в надзвичайно важливий для країни день.

Неллі Гасинець,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Краєзнавчий музей ім. Т.Легоцького – практикоорієнтований простір для майбутніх фахівців

 Цього тижня здобувачі вищої освіти (бакалаври) спеціальності «Філософія», що навчаються на факультеті суспільних наук Ужгородського національного університету розпочали практику на базі Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького. Цю можливість вони отримали в результаті домовленостей керівництва музею (директор Ольга Шумовська), факультету суспільних наук УжНУ (декан Василь Левкулич) і кафедри філософії (завідувач Юрій Остапець) та підписаного нещодавно ними договору про співпрацю між установами.

Відповідальна за практику доцентка кафедри філософії Уляна Мараєва під час зустрічі з очільницею музею висловила подяку за можливість практичного вишколу студентів у стінах Ужгородського замку й виразила впевненість у тому, що здобутий практичний досвід неабияк знадобиться молоді для опанування ними професійних компетентностей. У свою чергу Ольга Шумовська підтвердила готовність установи сприяти такій можливості, адже музейний простір є чудовим практикоорієнтованим майданчиком для розширення професійних горизонтів майбутніх фахівців із різних спеціальностей.

Під кураторством досвідченої музеєзнавиці та мистецтвознавиці, завідуючої відділом історії та краєзнавства Валерії Русин студенти пізнаватимуть музейний простір із його багатими колекціями, що якнайкраще сприятиме формуванню у них цілісного уявлення про музей як соціокультурну, світоглядну й освітню інституцію та поглибить їхні знання з філософії мистецтва. Програмою студентської практики в краєзнавчому музеї також передбачено ознайомлення з основними напрямами музейної діяльності, роботою відділів і секторів, експозиціями, що презентують культурно-мистецьку мозаїку музейних зібрань тощо. Практиканти залучатимуться і до участі в культурно-просвітницьких та науково-популярних заходах, які систематично презентуються працівники краєзнавчого музею.

Завдяки насиченій програмі практики студенти також навчатимуться розвивати навички філософського осмислення й критичної інтерпретації культурної спадщини, аналізувати світоглядні ідеї, набудуть первинного досвіду професійної активності у гуманітарній сфері, формуючи здатність застосовувати філософські методи аналізу до музейних об’єктів та інтерпретації історико-культурного багатства краю. У перспективі отримані знання допоможуть і підготовці бакалаврів до вступу в магістратуру зі спеціальності «Філософія», зокрема в царині історії мистецтва.

Маріан Токар,

провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства