Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, Ужгородський замок

160 учасників проєкту «Карпатська зміна» відвідали Ужгородський замок

4 червня Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відвідали 160 учасників проєкту «Карпатська зміна» з різних областей України.

Для зручності гостей було поділено на кілька екскурсійних груп, які супроводжували музейні фахівці. Під час екскурсій юні відвідувачі ознайомилися з найцікавішими експозиціями музею, дізналися більше про багату історію та культурну спадщину Закарпаття. Через унікальні вітринні експонати, сучасні мультимедійні екрани та інтерактивні елементи діти мали змогу по-новому відкрити для себе минуле нашого краю.

Окрім експозиційних залів, учасники проєкту також відвідали оновлені підвальні приміщення Ужгородського замку, де змогли відчути особливу атмосферу старовинної фортеці та ще ближче познайомитися з її історією.

Щиро дякуємо учасникам проєкту Карпатська зміна Закарпаття за візит, цікавість до історії та активність під час екскурсій. Сподіваємося, що знайомство із Закарпаттям та Ужгородським замком залишить багато приємних спогадів. Завжди раді бачити вас у нашому музеї!

Неллі Гасинець,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Ужгородський замок прийняв учасників «Форуму інноваційних шкіл України»

4 червня Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відвідали учасники «Форуму інноваційних шкіл України», який цими днями проходить на Закарпатті. До музею завітала група з близько 50 осіб.

Для гостей було організовано змістовну екскурсію, яку провели два музейні наукові співробітники. Учасники форуму ознайомилися з найцікавішими історичними залами музею, дізналися більше про багату історію та культуру Закарпаття, а також про минуле Ужгородського замку.

Особливу зацікавленість у відвідувачів викликали не лише унікальні експонати, представлені у вітринах, а й сучасні інтерактивні та інноваційні музейні рішення, які допомагають по-новому відкривати для себе історію та роблять знайомство з нею більш захопливим і доступним.

Для нашого музею надзвичайно цінно приймати такі групи, адже саме через подібні зустрічі відбувається живий діалог.

Щиро дякуємо учасникам «Форуму інноваційних шкіл України» за візит, інтерес до історичної спадщини Закарпаття та теплу атмосферу спілкування. Будемо раді новим зустрічам у стінах Ужгородського замку!

Неллі Гасинець,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи 

Підземелля Ужгородського замку знову відкриті для відвідувачів

Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького продовжує працювати над покращенням умов для своїх гостей. Відтепер підземелля Ужгородського замку знову відкриті для відвідувачів після проведення робіт.

У підземеллях облаштовано нову підлогу та повністю оновлено освітлення, що зробило простір більш комфортним, безпечним і доступним для огляду. Завдяки цьому відвідувачі мають можливість краще ознайомитися з однією з найцікавіших частин старовинної фортеці, відчути особливу атмосферу багатовікової історії замку та зануритися у його таємничий світ. Сьогодні підземелля виглядають сучасно, охайно та надзвичайно привабливо для гостей.

Оновлені підземелля не лише стали цікавою туристичною локацією, а й виконують важливу функцію укриття, забезпечуючи безпечний простір для перебування відвідувачів. Для комфорту гостей тут доступний якісний Wi-Fi-зв’язок, що дає змогу залишатися на зв’язку навіть під час перебування в укритті.

У майбутньому в підземеллях планується облаштування нових музейних просторів та тематичних локацій, які доповнять експозиційні можливості замку та зроблять відвідування ще більш змістовним і цікавим. Поєднання історичної автентичності, сучасного облаштування та нових музейних рішень відкриває широкі перспективи для розвитку цього унікального простору.

Сьогодні оновлені підземелля Ужгородського замку директорка музею Ольга Шумовська представила директору департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації Євгену Тищуку.

Відтепер туристи та мешканці краю можуть вільно відвідати підземелля замку, зануритися в його загадкову атмосферу та відкрити для себе ще одну сторінку історичної спадщини Закарпаття.

Музей і надалі працює над розвитком експозиційного простору та створенням комфортних умов для відвідувачів, щоб кожен гість отримав яскраві враження від знайомства з історією Ужгородського замку.

Неллі Гасинець,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи 

Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького вшанували пам’ять безневинних дітей – жертв агресії

4 червня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького відбувся пам’ятний захід з нагоди Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії та вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії був встановлений рішенням Генеральної Асамблеї ООН 19 серпня 1982 р. В Україні цей день відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України №1490-IX від 1 червня 2021 р. На виконання листа Офісу Президента України та розпорядження Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації музей долучився до проведення пам’ятних заходів. Зокрема на першому поверсі Ужгородського замку було відкрито символічну інсталяцію, присвячену пам’яті дітей, чиї життя забрала війна. Вона стала нагадуванням про страшну ціну російської агресії та закликом не забувати про наймолодших жертв війни.
Захід розпочався хвилиною мовчання на вшанування пам’яті всіх загиблих у російсько-українській війні – військовослужбовців, цивільних громадян та дітей, чиї життя забрала російська агресія. Під час відкриття інсталяції директорка музею Ольга Шумовська наголосила, що сьогодні пам’ять про загиблих дітей є не лише даниною поваги, а й моральним обов’язком суспільства. «Кожна дитина має право на життя, безпеку, мрію та майбутнє. Війна безжально відібрала це право у сотень українських дітей. Наш обов’язок – зберігати пам’ять про них та робити все можливе, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися. Ця інсталяція є символом нашої скорботи, нашої пам’яті та нашої відповідальності перед майбутніми поколіннями», – зазначила Ольга Шумовська.
До присутніх також звернувся завідувач відділу новітньої історії та Меморіальної кімнати-музею ім. Августина Волошина Михайло Джахман. Він підкреслив, що війна залишає глибокі рани в історії народу, а загибель дітей є найбільш болючим її наслідком. «За кожною статистичною цифрою стоїть людська доля – дитина, яка мала свої мрії, захоплення, плани на майбутнє. Вшанування пам’яті цих дітей є важливим не лише для сьогодення, а й для історичної пам’яті нашого суспільства. Ми повинні берегти правду про ці злочини та передавати її наступним поколінням», – наголосив Михайло Джахман.
Учасники заходу згадали дітей, які стали жертвами війни та долучилися до всеукраїнської акції «Голоси дітей», започаткованої Першою леді України Оленою Зеленською. Акція покликана зберегти пам’ять про найменших громадян України, чиї голоси назавжди замовкли через війну.
За офіційними даними внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України загинули 707 дітей, поранено 2 548 дітей, зникли безвісти 2 318 дітей. Водночас через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України остаточна кількість постраждалих дітей досі залишається невстановленою.
Проведення таких заходів має надзвичайно важливе значення для збереження національної пам’яті, виховання відповідальності перед майбутнім та усвідомлення трагічних наслідків війни. Пам’ять про кожну дитину, чиє життя було передчасно обірване, повинна жити в серцях українців як нагадування про цінність людського життя та необхідність боротьби за мир.

Пам’ятаємо. Схиляємо голови. Не маємо права забути.

Василь Міщанин,
Ігор Шніцер,
наукові співробітники музею

Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького вшанували пам’ять безневинних дітей – жертв агресії

Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії був встановлений рішенням Генеральної Асамблеї ООН 19 серпня 1982 р. В Україні цей день відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України №1490-IX від 1 червня 2021 р. На виконання листа Офісу Президента України та розпорядження Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації музей долучився до проведення пам’ятних заходів. Зокрема на першому поверсі Ужгородського замку було відкрито символічну інсталяцію, присвячену пам’яті дітей, чиї життя забрала війна. Вона стала нагадуванням про страшну ціну російської агресії та закликом не забувати про наймолодших жертв війни.
Захід розпочався хвилиною мовчання на вшанування пам’яті всіх загиблих у російсько-українській війні – військовослужбовців, цивільних громадян та дітей, чиї життя забрала російська агресія. Під час відкриття інсталяції директорка музею Ольга Шумовська наголосила, що сьогодні пам’ять про загиблих дітей є не лише даниною поваги, а й моральним обов’язком суспільства. «Кожна дитина має право на життя, безпеку, мрію та майбутнє. Війна безжально відібрала це право у сотень українських дітей. Наш обов’язок – зберігати пам’ять про них та робити все можливе, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися. Ця інсталяція є символом нашої скорботи, нашої пам’яті та нашої відповідальності перед майбутніми поколіннями», – зазначила Ольга Шумовська.
До присутніх також звернувся завідувач відділу новітньої історії та Меморіальної кімнати-музею ім. Августина Волошина Михайло Джахман. Він підкреслив, що війна залишає глибокі рани в історії народу, а загибель дітей є найбільш болючим її наслідком. «За кожною статистичною цифрою стоїть людська доля – дитина, яка мала свої мрії, захоплення, плани на майбутнє. Вшанування пам’яті цих дітей є важливим не лише для сьогодення, а й для історичної пам’яті нашого суспільства. Ми повинні берегти правду про ці злочини та передавати її наступним поколінням», – наголосив Михайло Джахман.
Учасники заходу згадали дітей, які стали жертвами війни та долучилися до всеукраїнської акції «Голоси дітей», започаткованої Першою леді України Оленою Зеленською. Акція покликана зберегти пам’ять про найменших громадян України, чиї голоси назавжди замовкли через війну.
За офіційними даними внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України загинули 707 дітей, поранено 2 548 дітей, зникли безвісти 2 318 дітей. Водночас через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України остаточна кількість постраждалих дітей досі залишається невстановленою.
Проведення таких заходів має надзвичайно важливе значення для збереження національної пам’яті, виховання відповідальності перед майбутнім та усвідомлення трагічних наслідків війни. Пам’ять про кожну дитину, чиє життя було передчасно обірване, повинна жити в серцях українців як нагадування про цінність людського життя та необхідність боротьби за мир.

Пам’ятаємо. Схиляємо голови. Не маємо права забути.

Василь Міщанин,
Ігор Шніцер,
наукові співробітники музею 

ПРО НОВИЙ ЦІКАВИЙ ЕКСПОНАТ – ДАРУНОК МУЗЕЮ!

Ще на початку травня музейники звітували про цікаве надходження до Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького – старовинну швейну машинку фірми Rast & Gasser, а нині розповімо про такий самий технічний винахід, але від німецької фірми Штевер. Її недавно люб'язно подарувала музею ужгородська родина Ігоря Хоми. Дана швейна машинка збереглася у робочому стані, механізм захований у спідній коробці прямокутної форми, ще видно й шпульки з нитками. Металевий корпус, із залишками декору подекуди, прикріплений до чорної емальованої поверхні. Машинка у дерев'яному футлярі, з обох боків тонко прикрашеного декоративним рослинним орнаментом із геометричними елементами. Дані про виробника містяться на латунній емблемі на німецькій мові: THE SCHUTZ-MARKE, знизу: MASCHINE (тобто «Швейна машина»). Витка художня монограма в центрі, де переплітаються літери S, W та Г-подібний елемент, вказує на конкретного виробника: Stoewer (Штевер) — відома німецька компанія, яку заснував німецький інженер Бернгард Штевер (Bernhard Stoewer) у місті Штеттін (Stettin), тодішня Німеччина (нині Щецин, Польща). Повне найменування компанії в період випуску таких машинок — Stoewer Werke (звідси й монограма SW). Шукаючи допоміжну інформацію, стало відомо, що Штевер у 1858 р. організував невелику майстерню по ремонту та виробництву саме швейних машинок. Пізніше вона отримала статус фабрики. Якщо у 1865 році тут випускали 200 машинок, то вже у 1875 р. їх випуск налічував 1 200. У 1890-і роки Штевер отримав патент від фірми «Зінгер» за американською ліцензією. У цей час виробництво машинок сягнуло 18 000. Крім швейних машинок почали виробляти й друкарські, потім велосипеди, навіть автомобілі. Проте економічна криза у світі у 1920-і роки була причиною призупинення виробництва у 1930 р., що призвело до закриття фірми у 1933 р. Один із її філіалів по виробництву швейних машинок зуміли продати компанії Адольфа Кнопфа, яка діяла, використовуючи назву Штевер, до 1965 р.

    Складно визначити датування даної швейної машинки. Вичитаний нами семизначний серійний номер вказує на масове фабричне виробництво. Наймовірніше, вона була випущена в період між 1895 та 1910 роками, тоді, коли німецькі виробники складали жорстку конкуренцію американському бренду Singer і випускали сотні тисяч одиниць техніки на рік. За технічними ознаками та зважаючи на стан збереження, беремо на себе сміливість припустити датування кінцем ХІХ ст.
    Завдяки щедрості не тільки меценатів, але й місцевих жителів, які передають унікальні артефакти, документи, предмети побуту до музею, наша фондова збірка вже вкотре поповнилася дуже цінним експонатом.

Валерія Русин, 
завідувач відділу історії та краєзнавства

Квест «Живий світ замкової гори» для вихованців ПАДІЮНу

5 червня відзначають Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Cаме в цей день 1972 року в Стокгольмі (Швеція) почала роботу Конференція ООН з проблем навколишнього середовища, за результатами якої було створено ЮНЕП – Програму ООН з навколишнього середовища.

Напередодні свята завідувачка сектору природи Руслана Джахман разом із завідувачкою відділу екології та захисту довкілля КЗПО «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН» Закарпатської області Оксаною Кремінь провели для вихованців ПАДІЮНу квест «Живий світ замкової гори». П’ять команд змагалися за титул найкращого знавця флори й фауни замкового парку. Вони розгадували кросворд від Мавки, відгадували тварин, які згадуються в прислів’ях, вивчали назви хвойних дерев та їхні плоди-шишки. У бібліотеці музею дізнавалися міфи й правду про кажанів. Всі учасники так старалися, що отримали майже однакову кількість балів і в результаті добре знають флору й фауну замкової гори стали команди «Зелений кристал», «Маленькі екологи», «Оцтове дерево». Вони отримали по 32 бали. А найкращими знавцями з результатом у 34 бали стали «Екологи» та «Бойові хом’яки».

Захід пройшов у дружній атмосфері та став чудовою нагодою ще раз нагадати про важливість охорони природи для майбутніх поколінь.

Руслана Джахман,
Завідувачка сектору природи 

Понад 100 юних гостей відвідали Ужгородський замок

2 червня Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького радо приймав юних гостей — учасників проєкту «Карпатська зміна», ініційованого Президентом України Володимиром Зеленським у співпраці з Офісом Президента України та Українською асоціацією футболу.

У межах першої зміни Закарпаття приймає 242 дітей віком від 9 до 12 років із Київської, Донецької та Запорізької областей. Близько 100 учасників проєкту завітали до нашого музею, щоб познайомитися з багатою історією та культурною спадщиною Закарпаття.

Для відвідувачів було організовано чотири екскурсійні групи. Наші екскурсоводи провели дітей найцікавішими залами музею, розповіли про минуле краю, його традиції та видатні сторінки історії. Особливу зацікавленість у юних гостей викликали інтерактивні експонати, які дозволяють по-новому відкривати для себе музейний простір. Чимало позитивних емоцій подарувало й інтерактивне дзеркало, завдяки якому діти змогли приміряти традиційний народний одяг Закарпаття.

Для нашого музею надзвичайно важливо знайомити молоде покоління з історією та культурою рідної країни, формувати інтерес до музейної справи та робити відвідування музею цікавим, пізнавальним і захопливим. Саме такі зустрічі допомагають дітям краще пізнавати минуле, цінувати культурну спадщину та відкривати для себе нові сторінки історії.

Щиро дякуємо учасникам проєкту «Карпатська зміна» за візит, щирий інтерес та активність. Сподіваємося, що знайомство із Закарпаттям залишить у ваших серцях теплі спогади, а двері нашого музею завжди будуть відкриті для нових зустрічей!

Неллі Гасинець,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Батьки і діти на світлинах першої половини ХХ ст. із фондів музею (до Всесвітнього дня батьків)

1 червня – це не тільки перший день літа. Це ще і Всесвітній день батьків. Свято є офіційною міжнародною подією, закріпленою рішенням на рівні Генеральної Асамблеї ООН від 17-го жовтня 2012-го року і відзначається щорічно в перший день літа. Воно було засноване з метою вшанування батьківства в усьому світі та визнання їхньої ключової ролі у вихованні дітей.

У народній традиції Закарпаття батьки були авторитетами. Вони не лише передавали господарські навички та життєву мудрість, а й виступали головними творцями долі своїх дітей – від влаштування шлюбів до формування глибокої поваги до старших та збереження родинних звичаїв. У традиційній культурі Закарпаття родина була не лише основою суспільного життя, а й головним середовищем виховання дітей. Саме батьки відповідали за формування моральних якостей, працьовитості, релігійності та поваги до народних звичаїв у молодого покоління. Народна мудрість стверджувала, що дитина насамперед навчається через приклад дорослих, тому особливого значення надавалося поведінці батька й матері, їхньому ставленню до праці, родини та громади.

Виховання в закарпатській сім’ї ґрунтувалося на поєднанні любові, турботи та вимогливості. Діти з раннього віку долучалися до домашніх обов’язків, опановували традиційні ремесла й господарські навички, переймали від старших знання про звичаї, обряди та народні свята. Родина виступала важливим осередком передачі культурної спадщини, забезпечуючи неперервність поколінь і збереження місцевих традицій.

Важливу роль у вихованні відігравала атмосфера взаємоповаги між членами сім’ї. Народна педагогіка наголошувала, що добрі стосунки між батьками, їхній моральний авторитет і відповідальне ставлення до дітей є запорукою виховання чесної та гідної людини. Саме тому сімейні цінності посідали особливе місце в житті закарпатців і розглядалися як основа добробуту громади.

Серед експонатів, які зберігаються у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, є і підбірка фото, на яких зображено батьків і дітей. Представлені фотографії відображають життя селянських родин Закарпаття першої половини ХХ століття. На них зафіксовано побут, одяг і сімейні традиції мешканців сільської місцевості.  Фотографії є цінними візуальними свідченнями родинного життя жителів краю першої половини ХХ століття та відображають традиційний уклад життя, побутові умови, поширені у різних районах краю.

Особливу цінність становить груповий сімейний портрет, на якому представлено кілька поколінь однієї родини. Всі вони вдягнуті у святковий народний стрій із вишитими сорочками, оздобленими безрукавками та традиційними головними уборами. Подібні знімки виконували не лише меморіальну функцію, а й були символом родинної згуртованості, добробуту та поваги до звичаїв предків. Фотографії передають атмосферу повсякденного життя селянської родини, де виховання дітей відбувалося в тісному зв’язку з домашнім господарством і працею.

Сім’я як важлива складова соціуму представлена і в експозиції «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття». Музейна вітрина присвячена традиційній родині Закарпаття та відображає сценку з повсякденного життя сільської сім’ї.  Гуцульська родина – батько, мати і донька – серед предметів домашнього вжитку, які знайомлять з повсякденним життям селянської родини, у якому діти змалку долучалися до праці та засвоювали традиційні навички господарювання. Особливе місце в композиції займає дитина, оточена батьками, що символізує передачу від покоління до покоління знань, звичаїв і моральних цінностей. Підкреслюють виховну роль роду й представлені в експозиції предмети, пов’язані з навчанням дітей, зокрема саморобний пенал та дерев’яна рахівничка. Експозиція дає змогу побачити родину не лише як соціальну одиницю, а й як важливий механізм збереження культурної спадщини Закарпаття.

Світлини першої половини ХХ століття та музейні експонати підтверджують важливість батьків у формуванні світогляду, моральних засад і трудових навичок дітей у традиційному закарпатському суспільстві. Вони не лише зберігають пам’ять про побут і сімейні цінності минулих поколінь, а й нагадують про незмінне значення батьківської любові, турботи та відповідальності у вихованні дитини.

Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору ектнографії 