ОГОЛОШЕННЯ

З МЕТОЮ ПОПЕРЕДЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ГОСТРУ РЕСПІРАТОРНУ ІНФЕКЦІЮ,
ЗГІДНО РІШЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 25.03.2020 Р.
РОБОТУ МУЗЕЮ ДО 24 КВІТНЯ 2020 Р.
ТИМЧАСОВО ПРИЗУПИНЕНО.

Інтерв'ю з нагоди нового випуску "Наукового збірника" музею

     Інтерв'ю з нагоди виходу у світ XVIII-XIX випуску «Наукового збірника» Закарпатського обласного  краєзнавчого музею ім. Легоцького 20 березня телеканалу «Тиса-1» дав заступник директора установи з наукової роботи М. В. Делеган.

     Повідомлення про зазначену подію помістили, зокрема, на своїх сайтах Національна спілка краєзнавців України, «Закарпаття онлайн» та інші засоби масової інформації.

Вийшов у світ XVIII-XIX випуск «Наукового збірника» Комунального закладу «Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького.

    Збірник  містить статті наукових співробітників музею, науковців та краєзнавців області з актуальних питань  краєзнавства, археології, історії, етнографії та природознавства Закарпаття.

XVIII-XIX випуск «Наукового збірника»
Комунального закладу «Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького

    Грунтовне  наукове  дослідження завідувача сектору природи Михайла Біланича присвячене актуальній і малодослідженій темі поширення дерев-екзотів у Закарпатській області, зокрема хвойного екзотичного роду дерев - Кедр (Cedrus Trew). Пізнавальною є й інформація про гербарій рослин Родин Первоцвітні, що зберігається у фондах музею, автор якої є старший науковий співробітник сектору природи установи Олена Бучмей.

    Цікавими для науковців і шанувальників археологічної науки є статті Володимира Мойжеса щодо результатів археологічних розкопок руїн середньовічної церкви св. Юрія на території Ужгородського замку та Павла Пеняка щодо археологічних пам’яток Мукачівського району Закарпатської області.

    В умовах появи в Інтернеті нових документів з німецьких архівів особливу увагу читачів привертає публікація заступника директора з наукової роботи, кандидата історичних наук Михайла Делегана – «Карпатська Україна – важлива складова Українського державотворення». В публікації зроблено стислий аналіз надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехословаччини у жовтні 1938 року і проголошення незалежності Карпатської України у березні 1939 року. В статті «До 145-річчя від дня народження Волошина Августина Івановича» той же автор характеризує життєвий шлях, церковно-релігійну, науково-педагогічну, громадсько-політичну і державотворчу діяльність президента Карпатської України Августина Волошина. 

    Наукова розвідка Івана Ороса, завідувача відділу історії Карпатської України, знайомить читачів з документами із родинної спадщини сім’ї Августина Волошина про заснування та діяльність благодійного фонду «Українське Допомогове Бюро у Празі». Пізнавальною є й його інформація про відзначення 80-ти річчя проголошення незалежності Карпатської України, зокрема про відкриття в новозбудованій виставковій залі Меморіального комплексу «Красне поле» нової постійно діючої виставки «Карпатська Україна 1938-1939 рр. – героїчна сторінка історії нашої держави».

    Читачі також зможуть ознайомитися із становленням та розвитком зовнішніх фортифікаційних оборонних укріплень Ужгородського замку XVII – XVIII ст.  Повідомлення про їх використання та стан збереження на сучасному етапі подано завідувачем відділу експозиційної та науково-методичної роботи Михайлом Джахманом.  

    Поважний етнограф Віктор Шостак професійно аналізує становлення й розвиток струнно-смичкових інструментів на Закарпатті у XIX-XX ст., детально досліджує історію формування перших музичних шкіл в області. Цікавою є також стаття досвідченого етнографа Іллі Грибанича про поховально-поминальні обряди села Річка Міжгірського району кінця XIX – 50-х років ХХ ст., дослідження яких автор здійснював у зазначеному населеному пункті.

    У рубриці «Повідомлення» Руслана Джахман інформує читачів про ХІІ міжнародну конференцію «Синантропізація флори та рослинність», що проходила на базі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.

    Учений секретар музею Андреа Ронай знайомить читачів із хронікою діяльності музею – найважливішими і найцікавішими подіями, що мали місце у житті колективу та у стінах Ужгородського замку упродовж 2018-2019 рр. 

    Упорядник і науковий редактор збірника - М. В. Делеган, заступник директора музею з наукової роботи, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Відповідальний за випуск – В. С. Шеба – директор музею. 

    Рецензенти  - Олександр Андрійович Удод, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України (м. Київ) та Ігор Анатолійович Прохненко, кандидат історичних наук, доцент Ужгородського національного університету.

    Автор мистецьки оформленої обкладинки – М. Філь. На першій сторінці обкладинки зображена у кольорах брошка з жовтого металу, знайдена під час розкопок руїн церкви на території Ужгородського замку у 2018 році (із фондів музею). Черговий том результатів наукових досліджень музейних працівників та науковців вийшов у світ у видавництві TIMPANI.

Дивовижний пташиний світ водойм

     3 березня відзначається Всесвітній день дикої природи (World Wildlife Day). Саме в цей день 1973 року було прийнято Конвенцію, що регулює міжнародну торгівлю рідкісними видами флори і фауни, відому як СІТЕС. Під міжнародною охороною на сьогодні знаходиться близько 5600 видів тварин і більше 30 тисяч видів рослин. Учасниками Конвенції є 180 держав, серед яких і Україна, яка приєдналась 14 травня 1999 року.

     28 лютого до Всесвітнього дня дикої природи наукові співробітники сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького провели природничо-екологічний освітній захід «Дивовижний пташиний світ водойм» для учнів 8-Б класу ЗОШ No 12 м. Ужгорода.

     Про історію свята розповіла старший науковий співробітник музею Бучмей О. В. Вона наголосила, що життя людини тісно пов'язане з використанням ресурсів дикої природи. Дика природа — це невід’ємна частина нашої планети. Адже неможливо уявити світ без неповторних диких тварин та неймовірних рослин, непідвладних людині. Тому це свято відзначають всі ті, кому не байдуже сьогодення і майбутнє тварин і рослин. Воно важливе для тих, хто хоче вкласти свої зусилля на збереження навколишнього світу. Саме оберігати диких тварин і рослини в природному середовищі – завдання кожного з нас. Для цього потрібно виходити в природу, вивчати і спостерігати за природною фауною і флорою, розповідати про те, що природа та її розмаїття в небезпеці через людську діяльність, і у наших силах це виправити.

     Старший науковий співробітник Джахман Р. В. розказала школярам про рослинний і тваринний світ парку, де розташоване озеро, відоме в Ужгороді під назвою «Кірпічка». Вона розповіла про лисок і курочок водяних, які живуть у заростях рогозу. Гніздяться також і крижні – качки, яких у великій кількості можна бачити і на р. Уж. На озеро часто прилітають лебеді- шипуни. Щороку в різний період сюди навідуються то пари, то цілі сім’ї – пари з ще нестатевозрілими, але вже дорослими птахами. У 2018 році вони навіть вивели тут пташенят.

Учні також прослухали вище згаданий матеріал англійською мовою, який розповіла їм Негер М. Д.

     Потім розпочалася захоплена гра. Діти розділилися на 4 команди: «Лиски», «Водяні курочки», «Крижні» та «Лебеді». Вчителі Негер М.Д. та Кирей Є.Ф. запропонували школярам скласти коротку розповідь англійською мовою про пташку своєї команди. Всі команди з цією роботою справилися відмінно. Таким чином, вони не тільки дізналися цікаві факти про Всесвітній день дикої природи, про дивовижний пташиний світ озера, але і удосконалили свої знання з англійської мови.

Олена Бучмей, ст. науковий співробітник музею.

110-років від дня народження Федора Потушняка

     В рамках музейної педагогіки 27 лютого 2020 р. в Закарпатському краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького з метою навчально-пізнавального виховання і поширення знань з історії свого краю, була проведена тематична година присвячена 110-річчю від дня народження видатного Закарпатського науковця, педагога, історика, етнографа, фольклориста, археолога, філософа Федора Потушняка «Археолог із поетичним словом».

      Про життєвий та творчий шлях Федора Потушняка і його особистий внесок у розвиток та дослідження традиційної культури Закарпаття розповіла зав. відділу науково-освітньої роботи Марія Марич.  У своїй творчості автор через душу свого народу проникав до глубини душі людини загалом. Він любив добро і вірив у його силу, був чутливим до людей і гнівним до всякого зла. Героям своїх творів віддавав своє серце, жив їх радощами та болів їх болем.

    Про величезний внесок науковця у розвиток археологічної науки розповіла зав. сектору археології Ольга Шумовська. Ф. Потушняк провів дослідження у більш ніж 40 населених пунктах і вивчив 80 різних пам’яток (могильників, поселень). За своє коротке життя написав понад 300 наукових праць.

    У заході взяли участь учні сьомих класів УСЗОШ №2. Діти ознайомилися із книжково-ілюстративною виставкою «Літературна спадщина Ф. Потушняка», яку підготувала бібліотекар музея Наталія Сачавська, а також мали можливість побачити оригінальні експонати із фондів  ЗОКМ ім. Т. Легоцького і подивитися відео про процес виготовлення ліпної кераміки та сокир.

    Житимуть на нашій землі і інші люди, нові імена прикрашатимуть наш Карпатський край, але серед них завжди світитиме і зігріватиме душу ім’я Федора Потушняка.

СПАДЩИНА ФЕДОРА ПОТУШНЯКА У ЗАКАРПАТСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ ІМЕНІ ТИВОДАРА ЛЕГОЦЬКОГО

      27 лютого 2020 року виповнюється 110 років з дня народження Федора Михайловича Потушняка, поета, письменника, етнографа, археолога, який вписав своє ім'я не тільки в літературу, але й археологічну науку України.

                               “...Смисл мого життя у праці, яка б принесла користь людям”.

       Це кредо нашого видатного земляка супроводжувало все його плідне, але таке коротке (помер у віці 49 років), життя.

Федір Михайлович Потушняк

     Вихідець із селянської родини із с. Осій на Іршавщині, здібний юнак здобуває освіту спочатку в Берегівській гімназії, потім  на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Серйозно захоплюється не тільки літературою, але і науковими дослідженнями, особливо в галузі етнографії, фольклору, філософії. Одна за одною в різних виданнях з'являються його розвідки, які стосуються народних вірувань українців Закарпаття, фольклору, мови, історії, філософії тощо. Це близько 100 публікацій. На початку 1940-х років, після вчителювання у Білках та Великому Бичкові, Федір Потушняк отримує посаду наукового співробітника  “Подкарпатського общества наук”. З відкриттям Ужгородського державного університету після 1945 р. стає його викладачем, а згодом – доцентом кафедри загальної історії.  Тут він викладає етнографію, археологію, чеську мову. Цей період у житті Потушняка назавжди зближує його з археологією. З 1946 року вчений розпочинає активні польові археологічні роботи. Перші експедиції він робить у своє рідне село Осій та його околиці. Протягом 1946-1959 рр. Ф.М. Потушняк провів археологічні дослідження у більш ніж 40 населених пунктах області і вивчив понад 80 різних пам'яток (поселень, могильників). У хронологічному аспекті вони охоплюють епоху неоліту, мідного, бронзового та залізного віків (понад 52), інші датуються римським часом та епохою середньовіччя.

       Цінна археологічні колекція Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького налічує 110 предметів гальштатської, станівської, куштановицької культур, переданих до музею Федором Потушняком. Найперші з них, зафіксовані в наукових книгах за 1946 рік, є 6 керамічних предметів гальштатської культури з археологічних розкопок на Малій Горі. Пізніше фонди музею поповнилися знахідками з бронзового, неолітичного скарбів дослідника. Не менш цікавими і дуже важливими з наукової точки зору виявилися також археологічні матеріали з Берегівщини — 15 предметів. У м. Берегові в кар'єрі цегельного заводу № 2 дослідник зафіксував ще одну унікальну пам'ятку: колодязь-кадуб бронзового віку, який на основі знайдених в ньому чудової роботи глиняних посудин, датується XIV-ХІІІ ст. до н.е. (культура Станово). 

     Федір Потушняк був зарахований до  наукового штату музею як фахівець з археології наприкінці 40-х років ХХ ст. У 1952 р. археологічні розкопки проводив спільно з експедицією Закарпатського краєзнавчого музею, очолюваною К.В. Берняковичем (Колодне, Дунковиця).

       У 2014 році археологічна колекція Федора Михайловича Потушняка, якою володіє музей,  поповнилася його рукописами і нотатками. Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького закупив від родини 230 примірників рукописів і машинопису, серед яких 83 становлять етнографічні матеріали, 75 — з питань літератури, 18 — по філософії, 44 — конспекти лекцій, 11 — різні. 

       До наукової бібліотеки музею закуплено 198 підшивок газет і журналів за 1930 — 1950 роки, якими користувався Федір Потушняк, та 92 літературні твори.

        Історична, етнографічна та літературна спадщина Федора Потушняка надзвичайно велика і цінна та охоплює широкий спектр питань і аспектів. Вчений залишив по собі багатий матеріал для майбутніх дослідників, зберігши для науки цінні знання про культуру, побут, звичаї та вірування наших предків.

Ольга Шумовська, 

завідувач сектору археології, 

Василина Палинчак-Кутузова, 

провідний н/с відділу історії та краєзнавства