Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького вшанували пам’ять безневинних дітей – жертв агресії

 4 червня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького відбувся пам’ятний захід з нагоди Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії та вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії був встановлений рішенням Генеральної Асамблеї ООН 19 серпня 1982 р. В Україні цей день відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України №1490-IX від 1 червня 2021 р. На виконання листа Офісу Президента України та розпорядження Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації музей долучився до проведення пам’ятних заходів. Зокрема на першому поверсі Ужгородського замку було відкрито символічну інсталяцію, присвячену пам’яті дітей, чиї життя забрала війна. Вона стала нагадуванням про страшну ціну російської агресії та закликом не забувати про наймолодших жертв війни.

Захід розпочався хвилиною мовчання на вшанування пам’яті всіх загиблих у російсько-українській війні – військовослужбовців, цивільних громадян та дітей, чиї життя забрала російська агресія. Під час відкриття інсталяції директорка музею Ольга Шумовська наголосила, що сьогодні пам’ять про загиблих дітей є не лише даниною поваги, а й моральним обов’язком суспільства. «Кожна дитина має право на життя, безпеку, мрію та майбутнє. Війна безжально відібрала це право у сотень українських дітей. Наш обов’язок – зберігати пам’ять про них та робити все можливе, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися. Ця інсталяція є символом нашої скорботи, нашої пам’яті та нашої відповідальності перед майбутніми поколіннями», – зазначила Ольга Шумовська.

До присутніх також звернувся завідувач відділу новітньої історії та Меморіальної кімнати-музею ім. Августина Волошина Михайло Джахман. Він підкреслив, що війна залишає глибокі рани в історії народу, а загибель дітей є найбільш болючим її наслідком. «За кожною статистичною цифрою стоїть людська доля – дитина, яка мала свої мрії, захоплення, плани на майбутнє. Вшанування пам’яті цих дітей є важливим не лише для сьогодення, а й для історичної пам’яті нашого суспільства. Ми повинні берегти правду про ці злочини та передавати її наступним поколінням», – наголосив Михайло Джахман.

Учасники заходу згадали дітей, які стали жертвами війни та долучилися до всеукраїнської акції «Голоси дітей», започаткованої Першою леді України Оленою Зеленською. Акція покликана зберегти пам’ять про найменших громадян України, чиї голоси назавжди замовкли через війну.

За офіційними даними внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України загинули 707 дітей, поранено 2 548 дітей, зникли безвісти 2 318 дітей. Водночас через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України остаточна кількість постраждалих дітей досі залишається невстановленою.

Проведення таких заходів має надзвичайно важливе значення для збереження національної пам’яті, виховання відповідальності перед майбутнім та усвідомлення трагічних наслідків війни. Пам’ять про кожну дитину, чиє життя було передчасно обірване, повинна жити в серцях українців як нагадування про цінність людського життя та необхідність боротьби за мир.

Пам’ятаємо. Схиляємо голови. Не маємо права забути.

Василь Міщанин,

Ігор Шніцер,

наукові співробітники музею

ПРО НОВИЙ ЦІКАВИЙ ЕКСПОНАТ – ДАРУНОК МУЗЕЮ!

  Ще на початку травня музейники звітували про цікаве надходження до Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького – старовинну швейну машинку фірми Rast & Gasser, а нині розповімо про такий самий технічний винахід, але від німецької фірми Штевер. Її недавно люб'язно подарувала музею ужгородська родина Ігоря Хоми. Дана швейна машинка збереглася у робочому стані, механізм захований у спідній коробці прямокутної форми, ще видно й шпульки з нитками. Металевий корпус, із залишками декору подекуди, прикріплений до чорної емальованої поверхні. Машинка у дерев'яному футлярі, з обох боків тонко прикрашеного декоративним рослинним орнаментом із геометричними елементами. Дані про виробника містяться на латунній емблемі на німецькій мові: THE SCHUTZ-MARKE, знизу: MASCHINE (тобто «Швейна машина»). Витка художня монограма в центрі, де переплітаються літери S, W та Г-подібний елемент, вказує на конкретного виробника: Stoewer (Штевер) — відома німецька компанія, яку заснував німецький інженер Бернгард Штевер (Bernhard Stoewer) у місті Штеттін (Stettin), тодішня Німеччина (нині Щецин, Польща). Повне найменування компанії в період випуску таких машинок — Stoewer Werke (звідси й монограма SW). Шукаючи допоміжну інформацію, стало відомо, що Штевер у 1858 р. організував невелику майстерню по ремонту та виробництву саме швейних машинок. Пізніше вона отримала статус фабрики. Якщо у 1865 році тут випускали 200 машинок, то вже у 1875 р. їх випуск налічував 1 200. У 1890-і роки Штевер отримав патент від фірми «Зінгер» за американською ліцензією. У цей час виробництво машинок сягнуло 18 000. Крім швейних машинок почали виробляти й друкарські, потім велосипеди, навіть автомобілі. Проте економічна криза у світі у 1920-і роки була причиною призупинення виробництва у 1930 р., що призвело до закриття фірми у 1933 р. Один із її філіалів по виробництву швейних машинок зуміли продати компанії Адольфа Кнопфа, яка діяла, використовуючи назву Штевер, до 1965 р.

Складно визначити датування даної швейної машинки. Вичитаний нами семизначний серійний номер вказує на масове фабричне виробництво. Наймовірніше, вона була випущена в період між 1895 та 1910 роками, тоді, коли німецькі виробники складали жорстку конкуренцію американському бренду Singer і випускали сотні тисяч одиниць техніки на рік. За технічними ознаками та зважаючи на стан збереження, беремо на себе сміливість припустити датування кінцем ХІХ ст.

Завдяки щедрості не тільки меценатів, але й місцевих жителів, які передають унікальні артефакти, документи, предмети побуту до музею, наша фондова збірка вже вкотре поповнилася дуже цінним експонатом.

Валерія Русин,

завідувач відділу історії та краєзнавства

Квест «Живий світ замкової гори» для вихованців ПАДІЮНу

 5 червня відзначають Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Cаме в цей день 1972 року в Стокгольмі (Швеція) почала роботу Конференція ООН з проблем навколишнього середовища, за результатами якої було створено ЮНЕП – Програму ООН з навколишнього середовища.

Напередодні свята завідувачка сектору природи Руслана Джахман разом із завідувачкою відділу екології та захисту довкілля КЗПО «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН» Закарпатської області Оксаною Кремінь провели для вихованців ПАДІЮНу квест «Живий світ замкової гори». П’ять команд змагалися за титул найкращого знавця флори й фауни замкового парку. Вони розгадували кросворд від Мавки, відгадували тварин, які згадуються в прислів’ях, вивчали назви хвойних дерев та їхні плоди-шишки. У бібліотеці музею дізнавалися міфи й правду про кажанів. Всі учасники так старалися, що отримали майже однакову кількість балів і в результаті добре знають флору й фауну замкової гори стали команди «Зелений кристал», «Маленькі екологи», «Оцтове дерево». Вони отримали по 32 бали. А найкращими знавцями з результатом у 34 бали стали «Екологи» та «Бойові хом’яки».

Захід пройшов у дружній атмосфері та став чудовою нагодою ще раз нагадати про важливість охорони природи для майбутніх поколінь.

Руслана Джахман,

Завідувачка сектору природи

Понад 100 юних гостей відвідали Ужгородський замок

2 червня Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького радо приймав юних гостей — учасників проєкту «Карпатська зміна», ініційованого Президентом України Володимиром Зеленським у співпраці з Офісом Президента України та Українською асоціацією футболу.

У межах першої зміни Закарпаття приймає 242 дітей віком від 9 до 12 років із Київської, Донецької та Запорізької областей. Близько 100 учасників проєкту завітали до нашого музею, щоб познайомитися з багатою історією та культурною спадщиною Закарпаття.

Для відвідувачів було організовано чотири екскурсійні групи. Наші екскурсоводи провели дітей найцікавішими залами музею, розповіли про минуле краю, його традиції та видатні сторінки історії. Особливу зацікавленість у юних гостей викликали інтерактивні експонати, які дозволяють по-новому відкривати для себе музейний простір. Чимало позитивних емоцій подарувало й інтерактивне дзеркало, завдяки якому діти змогли приміряти традиційний народний одяг Закарпаття.

Для нашого музею надзвичайно важливо знайомити молоде покоління з історією та культурою рідної країни, формувати інтерес до музейної справи та робити відвідування музею цікавим, пізнавальним і захопливим. Саме такі зустрічі допомагають дітям краще пізнавати минуле, цінувати культурну спадщину та відкривати для себе нові сторінки історії.

Щиро дякуємо учасникам проєкту «Карпатська зміна» за візит, щирий інтерес та активність. Сподіваємося, що знайомство із Закарпаттям залишить у ваших серцях теплі спогади, а двері нашого музею завжди будуть відкриті для нових зустрічей!

Неллі Гасинець,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Батьки і діти на світлинах першої половини ХХ ст. із фондів музею (до Всесвітнього дня батьків)

1 червня – це не тільки перший день літа. Це ще і Всесвітній день батьків. Свято є офіційною міжнародною подією, закріпленою рішенням на рівні Генеральної Асамблеї ООН від 17-го жовтня 2012-го року і відзначається щорічно в перший день літа. Воно було засноване з метою вшанування батьківства в усьому світі та визнання їхньої ключової ролі у вихованні дітей.

У народній традиції Закарпаття батьки були авторитетами. Вони не лише передавали господарські навички та життєву мудрість, а й виступали головними творцями долі своїх дітей – від влаштування шлюбів до формування глибокої поваги до старших та збереження родинних звичаїв. У традиційній культурі Закарпаття родина була не лише основою суспільного життя, а й головним середовищем виховання дітей. Саме батьки відповідали за формування моральних якостей, працьовитості, релігійності та поваги до народних звичаїв у молодого покоління. Народна мудрість стверджувала, що дитина насамперед навчається через приклад дорослих, тому особливого значення надавалося поведінці батька й матері, їхньому ставленню до праці, родини та громади.

Виховання в закарпатській сім’ї ґрунтувалося на поєднанні любові, турботи та вимогливості. Діти з раннього віку долучалися до домашніх обов’язків, опановували традиційні ремесла й господарські навички, переймали від старших знання про звичаї, обряди та народні свята. Родина виступала важливим осередком передачі культурної спадщини, забезпечуючи неперервність поколінь і збереження місцевих традицій.

Важливу роль у вихованні відігравала атмосфера взаємоповаги між членами сім’ї. Народна педагогіка наголошувала, що добрі стосунки між батьками, їхній моральний авторитет і відповідальне ставлення до дітей є запорукою виховання чесної та гідної людини. Саме тому сімейні цінності посідали особливе місце в житті закарпатців і розглядалися як основа добробуту громади.

Серед експонатів, які зберігаються у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, є і підбірка фото, на яких зображено батьків і дітей. Представлені фотографії відображають життя селянських родин Закарпаття першої половини ХХ століття. На них зафіксовано побут, одяг і сімейні традиції мешканців сільської місцевості. Фотографії є цінними візуальними свідченнями родинного життя жителів краю першої половини ХХ століття та відображають традиційний уклад життя, побутові умови, поширені у різних районах краю.

Особливу цінність становить груповий сімейний портрет, на якому представлено кілька поколінь однієї родини. Всі вони вдягнуті у святковий народний стрій із вишитими сорочками, оздобленими безрукавками та традиційними головними уборами. Подібні знімки виконували не лише меморіальну функцію, а й були символом родинної згуртованості, добробуту та поваги до звичаїв предків. Фотографії передають атмосферу повсякденного життя селянської родини, де виховання дітей відбувалося в тісному зв’язку з домашнім господарством і працею.

Сім’я як важлива складова соціуму представлена і в експозиції «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття». Музейна вітрина присвячена традиційній родині Закарпаття та відображає сценку з повсякденного життя сільської сім’ї. Гуцульська родина – батько, мати і донька – серед предметів домашнього вжитку, які знайомлять з повсякденним життям селянської родини, у якому діти змалку долучалися до праці та засвоювали традиційні навички господарювання. Особливе місце в композиції займає дитина, оточена батьками, що символізує передачу від покоління до покоління знань, звичаїв і моральних цінностей. Підкреслюють виховну роль роду й представлені в експозиції предмети, пов’язані з навчанням дітей, зокрема саморобний пенал та дерев’яна рахівничка. Експозиція дає змогу побачити родину не лише як соціальну одиницю, а й як важливий механізм збереження культурної спадщини Закарпаття.

Світлини першої половини ХХ століття та музейні експонати підтверджують важливість батьків у формуванні світогляду, моральних засад і трудових навичок дітей у традиційному закарпатському суспільстві. Вони не лише зберігають пам’ять про побут і сімейні цінності минулих поколінь, а й нагадують про незмінне значення батьківської любові, турботи та відповідальності у вихованні дитини.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору ектнографії

Запрошуємо на роботу за наступними вакансіями:

 

Останній дзвоник у замку: квест, що став цікавою пригодою

 Останній дзвоник – це особливий день для кожного учня, адже закінчується навчальний рік і попереду аж три місяці літніх канікул. Це справжнє свято, яке потрібно відзначити. Цього року святкування пройшло незвично та яскраво для учнів 5 Г класу Ужгородського ліцею імені В. С. Ґренджі-Донського. Замість традиційної лінійки в школі вони взяли участь у квесті «Живий світ замкової гори», який організували для них співробітники музею.

Подія відбулася в історичному місці, яке одразу створило відчуття пригоди та таємничості. В Ужгородському замку діти досліджували його живий світ та дізналися про те, які тварини й рослини можна побачити на замковій горі. Учні поділилися на п’ять команд, обрали собі капітанів та назву. Кожна команда отримала маршрутний лист та карту із вказаними локаціями. Завдання квесту були різноманітні: скласти з літер пропущене слово у прислів’ях, порахувати сов у експозиції «Природа Закарпаття» і знайти той вид, який живе у замку, з’ясувати правду про кажанів, вгадати дерева за їхніми плодами та вибрати фото птахів, зроблені в замку.

Після проходження всіх етапів визначили переможців та поділилися враженнями від гри. Радість, сміх, фото на згадку та яскраві наліпки з солодкими призами від Інституту еколого-релігійних студій завершили святковий захід у музеї.

Такий формат святкування останнього дзвоника сподобався всім учасникам. Він зробив цей день незабутнім, активним і наповненим емоціями. Ми щиро дякуємо учням 5 Г класу Ужгородського ліцею імені В. С. Ґренджі-Донського, їхнім батькам та класному керівнику Попович Г. І. за те, що обрали Ужгородський замок для проведення свята.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

«Разом переможемо»: в Ужгородському замку відбулися обласні змагання зі спортивного орієнтування

Сьогодні, 28 травня, у внутрішньому дворику Ужгородського замку відбулося урочисте відкриття IV (обласного) етапу всеукраїнських змагань «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги» зі спортивного орієнтування серед учнів закладів загальної середньої освіти під гаслом «РАЗОМ ПЕРЕМОЖЕМО».

Змагання проходять відповідно до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих заходів та спортивних змагань України на 2026 рік та об’єднали близько 100 учасників з різних громад Закарпатської області. Юні спортсмени демонстрували свої навички спортивного орієнтування, витривалість, уважність та вміння швидко приймати рішення.

Почесними гостями заходу стали Мар’яна Марусинець — директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА, а також заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв.

Особливо приємно, що частина дистанцій проходила територією нашого музею. Під час перебування в Ужгородському замку директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольга Шумовська провела для Сергія Тимофєєва оглядову екскурсію залами музею, ознайомивши його з історією та культурною спадщиною Закарпаття. Гостю було представлено музейні експонати, а також сучасні інтерактивні елементи експозицій.

Ми щиро раді, що Ужгородський замок стає простором для проведення таких масштабних молодіжних і спортивних заходів. Для нашого музею надзвичайно важливо бути відкритими до спортивної молоді, підтримувати активний спосіб життя, командний дух та створювати середовище, де поєднуються історія, культура, освіта і спорт.

Після завершення змагань відбулося урочисте нагородження учасників. Юні спортсмени отримали грамоти та медалі за свої досягнення, наполегливість і командний дух.

Бажаємо всім учасникам успіхів, яскравих вражень та нових перемог!

Неллі Гасинець,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

АНОНС. Квест Живий світ замкової гори. До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища.

 

АНОНС. Науково-освітній захід День рисі таємниці лісової кішки .