Запрошуємо всіх на відкриття виставки «Палац Великих Князів Литовськивських у Вільнюсі: історичне поєднання Литви і України».

 Ця виставка розповідає про багатовікові зв’язки Литви та України — від спільної історичної спадщини до сучасної співпраці музеїв і солідарності у час війни.

Відкриваємо її за сприяння Львівського історичного музею та Музею великокняжого палацу у Вільнюсі.

20 березня

16:00

ЗОКМ ім. Т. Легоцького (Капітульна 33, галерея на другому поверсі палацу)

Вхід вільний!

Чекаємо на Вас з нетерпінням!

Продовження навчання з інклюзії: нові підходи до роботи з відвідувачами

 18 березня працівники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького вкотре долучилися до онлайн-навчання в межах освітнього курсу з інклюзивних практик «Музей для кожного».

Лекція була поділена на дві частини. Перша охоплювала тему безбар’єрності послуг для людей з порушенням слуху, зокрема питання комунікації, доступності аудіоматеріалів та облаштування простору. Спікерками виступили Світлана Литовченко та Світлана Кульбіда — фахівчині Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. М. Ярмаченка НАПН України, а також Українське товариство глухих. Вони наголосили, що ця тема є надзвичайно актуальною, адже люди з порушенням слуху часто стикаються з бар’єрами у доступі до інформації, а культурні установи мають забезпечити для них рівні можливості сприйняття експозицій.

Після короткої перерви відбулася друга частина, присвячена роботі з відвідувачами з порушенням слуху. Спікеркою виступила Тетяна Кривко, яка поділилася практичними порадами та реальними кейсами взаємодії з такою аудиторією.

Лекції супроводжувалися фото- та відеоматеріалами, а також прикладами з реального життя, що дозволило учасникам краще зрозуміти потреби людей з порушенням слуху та обговорити можливі рішення у музейному середовищі.

Подібні навчання є вкрай важливими для музейників, адже допомагають розвивати професійні навички, формують чутливість до потреб різних відвідувачів і дають практичні інструменти для створення доступного простору. У підсумку це сприяє тому, що музей стає відкритим, зрозумілим і комфортним для кожного, незалежно від його можливостей.

Неллі Гасинець,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Символ єдності: постать Августина Волошина в епістолярному діалозі двох регіонів

 17 березня у Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького відбулося відкриття тимчасової виставки «Символ єдності: постать Августина Волошина в епістолярному діалозі двох регіонів» присвяченої 152-річчю з дня народження визначного педагога, громадсько-політичного, культурно-національного діяча, священника, прем'єра і президента Карпатської України Августина Волошина. На виставці представлені матеріали, які репрезентують зв’язки нашого видатного земляка з Галичиною. Перед відкриттям виставки хвилиною мовчання вшанували всіх, хто віддав своє життя за Українську державу. Директорка музею Ольга Шумовська наголосила, що такі виставки на основі реальних документів повертають правду про те, що Закарпаття завжди прагнуло бути частиною соборної України. Мета нашого музею – не просто зберегти ці речі, а популяризувати знання про Августина Волошина та Карпатську Україну як символ національних прагнень всього українського народу. Збереження цієї пам'яті є нашою історичною відповідальністю перед майбутніми поколіннями. Завідувач відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати А. Волошина Михайло Джахман розповів про матеріали, які представлені на цій невеликій виставці.

У 2019 р. музейні зібрання Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького поповнилися цінними альбомами з привітаннями Августина Волошина з 50 та 60-річними ювілеями. Ці альбоми були знайдені Ференцом Паппом на горищі будинку на вул. Закарпатській в Ужгороді ще у 1997 році й передані Олександру Снігурському. У них вміщено привітання від окремих осіб, товариств, освітніх та громадських організацій нашого краю. Переважна частина цих привітань від духовенства, урядовців і політиків Чехословацької Республіки, а також українських діячів екзилю та еміграційних громад у різних країнах. Окрему групу становлять привітання, надіслані приватними особами та організаціями з Галичини. Переважна більшість вітань написано українською мовою, решта – чеською, угорською, латиною та ін. Привітання, зібрані в цьому альбомі, засвідчують, що в 1920 – 1930-х рр. Августин Волошин був широко відомою постаттю та виступав яскравим символом єдності українського народу. Важливо, що мова вітальних адрес, попри відмінності від сучасних мовних норм, залишається українською. Це свідчить про те, що Закарпаття сприймалося як український край задовго до подій Карпатської України.

Зв’язки Августина Волошина з Галичиною були багатогранними, адже він розглядав цей регіон як ключового партнера українського національного відродження на Закарпатті, що ґрунтувалося на спільній греко-католицькій традиції та культурній близькості. Августин Волошин підтримував епістолярні та особисті контакти з митрополитом Андреєм Шептицьким. З кінця ХІХ ст. він регулярно відвідував Львів, розвивав активні творчі зв’язки з інтелігенцією Львова, Станіслава (Івано-Франківська), Коломиї та Перемишля.

Запрошуємо долучитися до знайомства з документальною спадщиною, яка відкриває новий ракурс на постать Августина Волошина та його зв’язки з Галичиною. Тимчасова виставка працюватиме до 31 березня 2026 року на другому поверсі Ужгородського замку.

Михайло Джахман,

завідувач відділу новітньої історії,

Меморільного музею-кімнати А. Волошина

87-ма річниця подвигу: на Красному полі вшанували карпатських січовиків

 Команда Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького на чолі з директоркою Ольгою Шумовською долучилася до пам’ятних заходів на меморіальному комплексі Красне поле. Саме тут, на території музейного філіалу, відбулося вшанування подвигу героїв, які 87 років тому стали на захист Карпатської України.

Події березня 1939 року, коли бійці Карпатської Січі вступили у нерівний бій з регулярною угорською армією, назавжди залишилися в історії Закарпаття як символ мужності, жертовності та прагнення до державної незалежності.

Урочистості в меморіальному парку об’єднали військовослужбовців, представників правоохоронних органів, духовенство та громадськість. Особливої емоційності заходу додав виступ хору, у виконанні якого звучали патріотичні пісні на честь полеглих захисників. Під час церемонії присутні поклали квіти до пам’ятного хреста, вшановуючи молодих січовиків, які ціною власного життя боронили рідну землю.

Для працівників музею відвідування Красного поля має особливе значення. Опіка над цим меморіальним місцем і популяризація знань про події 1939 року є важливою частиною діяльності установи, адже збереження історичної пам’яті про Карпатську Україну сприяє формуванню національної свідомості та історичної відповідальності наступних поколінь.

Сьогодні відлуння тих березневих подій набуває нового звучання, проводячи паралелі між боротьбою карпатських січовиків і сучасним протистоянням українського народу за свободу та незалежність.

Світла пам’ять героям Карпатської України та всім, хто віддав життя за незалежність нашої держави.

Неллі Гасинець,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Дещо з матеріалів Федора Потушняка про Івана Сільвая

 Письменник та церковний діяч Іван Сільвай (також відомий як Уриїл Метеор) народився 15 березня 1838 р. в свалявському селі Сусково в родині священика Антонія Сільвая та Катерини Легези. Його постать – видатна для історії Закарпаття. Поет-прозаїк, публіцист, фольклорист і церковний проповідник був широко ерудованою і обдарованою людиною, знав кілька мов, грав на скрипці і флейті, гарно малював, професійно займався різьбою по дереву. Був знайомий з Олександром Митраком, Іваном Раковським, Адольфом Добрянським, Євгеном Фенциком, Едуардом Еганом, Костянтином Матезонським.

Напередодні річниці від дня народження діяча пропонуємо вашій увазі деякі матеріали з архівної спадщини Федора Потушняка, присвячені Івану Сільваю. Одна із нотаток у записах дослідника стосується діяльності І. Сільвая як різьбяра. Зокрема, йде мова про знахідку однієї із пам’яток художньої різьби, яка була виготовлена священником. Це палка з сливового дерева, добре відполірована та прикрашена рослинним орнаментом і фігурою у виді жіночої голови, а також підпис автора.

Закінчивши семінарію в Пешті, Іван Сільвай повернувся додому, де отримав приход у с. Дусино, а через кілька років – у рідному селі Сусково. Якраз про стосунки священника із його парафією і йде мова у ще одному матеріалі з архіву Ф. Потушняка. Вченому під час перебування у цьому селі вдалося поспілкуватися із селянами, які знали особисто душпастира. Нотатки про це містять цінну інформацію як про самого Івана Сільвая, так і про життя жителів Сускова того періоду, в тому числі й про історію церкви.

Ці матеріали є важливим джерелом для істориків, краєзнавців та тих, хто цікавиться минулим свого краю.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Очима молоді: Карпатська Україна через призму музейної експозиції Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького

 13 березня 2026 р. до річниці проголошення Карпатської України в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулася студентська наукова конференція «Очима молоді: Карпатська Україна через призму музейної експозиції». Захід об’єднав молодих істориків – студентів факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету, які цікавляться історією рідного краю та досліджують події, пов’язані з Карпатською Україною та постаттю її президента Августина Волошина.

На відкритті конференції з вітальними словами до учасників звернулися директор музею Ольга Шумовська та декан факультету історії та міжнародних відносин Віталій Андрейко. У своїх виступах вони наголосили на важливості дослідження історії Карпатської України, збереження національної пам’яті та активної участі молодого покоління у вивченні минулого рідного краю. Змістовний екскурс по історії створення експозиції «Карпатська Україна» та Меморіальної кімнати президента Карпатської України Августина Волошина в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького для учасників конференції зробив завідувач відділу новітньої історії, «Меморіальний музей – кімната ім. Августина Волошина» Михайло Джахман.

У межах конференції було представлено низку змістовних студентських доповідей, присвячених історії Карпатської України та життю і діяльності її президента Августина Волошина. Зокрема, молоді дослідники звернули увагу на різні аспекти його біографії: формування світогляду у дитячі та юнацькі роки, внесок у розвиток освіти на Закарпатті, педагогічну, наукову та літературну спадщину, публіцистичну діяльність, духовне служіння та роль у політичному житті краю. Окремі виступи були присвячені постаті Августин Волошин як державного діяча у період становлення та падіння Карпатської України, а також його діяльності в еміграції та трагічним обставинам переслідувань радянськими спецслужбами.

Під час наукового заходу також відбулася презентація книжково-ілюстративної виставки «Біля джерел Карпатської України», підготовленої науковою бібліотекою музею. Експозиція знайомить відвідувачів з історією подій 1938 – 1939 років, постатями політичних і громадських діячів того часу, а також з книжковою спадщиною Августин Волошин.

Проведення подібних науково-просвітницьких заходів в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї вже стало доброю традицією та є важливим для формування історичної свідомості молоді. Саме молоде покоління має продовжувати дослідження та зберігати пам’ять про Карпатську Україну, символ прагнення закарпатських українців до свободи і власної державності. Вивчення постаті Августин Волошин допомагає глибше зрозуміти процеси українського державотворення, а також усвідомити значення духовного, освітнього й культурного розвитку суспільства.

Студентська наукова конференція в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького стала важливою платформою для молодих істориків, які мають можливість не лише представити результати власних досліджень, але й долучитися до збереження історичної пам’яті про події та постаті, що відіграли визначальну роль у формуванні української ідентичності на Закарпатті.

Ігор Шніцер,

к.і.н., старший науковий співробітник

відділу новітньої історії, Меморіальної кімнати-музею ім. А. Волошина

Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького

Фонди Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького поповнилися новими предметами

 Серед нових надходжень Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького жіночі хустки, які є важливим джерелом для дослідження естетичних уподобань та побутової культури населення краю. Хустка у повсякденному житті виконувала не лише практичну функцію, а й була важливим елементом жіночого строю, що відображав вік, соціальний статус та регіональні особливості.

Окрім того, музейна колекція поповнилася годинником, який є цікавим зразком побутової речі свого часу. Подібні предмети відображають особливості розвитку технічної культури та повсякденного життя. Вони дозволяють простежити зміни у сприйнятті часу, організації праці та дозвілля, а також можуть доповнити експозиції, присвячені міському побуту та історії повсякденності.

Ще одним новим експонатом стала жіноча сумка минулого століття, яка є прикладом предмета щоденного користування. Такі речі мають значення для музейних колекцій, адже відображають повсякденні потреби людей, особливості моди, матеріалів і технік виготовлення у певний період. Сумка може стати доповненням до колекції предметів побуту та допомогти відтворити атмосферу повсякденного життя минулого століття.

Поповнення фондів новими предметами є важливою складовою роботи музею. Кожен предмет, навіть на перший погляд звичайний, з часом стає історичним свідченням, яке допомагає зберігати та передавати майбутнім поколінням пам’ять про культуру і побут нашого краю. Музей щиро дякує Марії Шніцер за безоплатну передачу цікавих предметів до музейних фондів. Завдяки таким небайдужим людям музейні колекції поповнюються новими експонатами, які допомагають зберігати та репрезентувати історію повсякденного життя нашого краю.

Лариса Ганусинець

провідний науковий співробітник

відділу новітньої історії, Меморіальної кімнати-музею ім. А. Волошина

Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького

У межах просвітницького проєкту музею відбувся історичний кінолекторій «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України»

 13 березня 2026 року на базі Ужгородського наукового ліцею було проведено історико-просвітницький захід, присвячений дослідженню державотворчих процесів на Закарпатті у міжвоєнний період 1919–1939 років, присвячений 87-й річниці Карпатської України. Подія була організована для учнів старших класів як частина циклу зустрічей, спрямованих на поглиблення знань молоді про національну історію та формування чіткої громадянської позиції.

Головним елементом програми став показ документальної стрічки «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939». Цей фільм, створений режисером Тарасом Химичем, є масштабним кінодослідженням, що поєднує унікальні архівні кадри, кінохроніку того часу та коментарі сучасників та учасників подій того періоду. Стрічка детально відтворює атмосферу епохи, ілюструючи шлях регіону від входження до складу Чехословаччини на правах автономії до кульмінаційного моменту – проголошення незалежності Карпатської України у березні 1939 року. Особливу цінність фільму надає використання спогадів очевидців та візуалізація визвольних змагань, що підкреслює прагнення закарпатських українців до об’єднання в єдиній соборній державі.

Науковий супровід заходу забезпечив Василь Міщанин – доктор історичних наук, професор кафедри модерної історії України та зарубіжних країн ДВНЗ «УжНУ», старший науковий співробітник відділу новітньої історії Меморіального музею-кімнати А. Волошина Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. У своєму виступі лектор розкрив складні механізми українського державотворення на теренах Срібної Землі, проаналізував політичну ситуацію в тогочасній Європі та пояснив, чому події 1939 року стали невід’ємною частиною фундаменту сучасної української державності.

Організація заходу стала можливою завдяки активному сприянню адміністрації ліцею, зокрема заступниці директора з методичної роботи Оксани Станко та вчителів історії Світлани Іваниш та Людмили Матьовки. Спільні зусилля музею та навчального закладу дозволили створити простір для живої дискусії, під час якої старшокласники обговорили роль постаті Августина Волошина та значення історичного досвіду Карпатської України для викликів сьогодення.

Такі заходи сприяють не лише засвоєнню навчального матеріалу, а й формуванню тяглості історичної пам’яті, демонструючи молоді нерозривний зв’язок поколінь у боротьбі за соборність та свободу України.

Василь Міщанин,

старший науковий співробітник відділу новітньої історії Меморіального музею-кімнати А. Волошина.

Музей для кожного: працівники краєзнавчого музею продовжують навчання з інклюзивних практик

 12 березня працівники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького долучилися до онлайн-лекції в межах освітнього курсу з інклюзивних практик «Музей для кожного». Навчання відбулося у дистанційному форматі та стало продовженням професійного розвитку музейників у сфері створення доступного культурного простору.

Лекція складалася з двох тематичних частин. Перша була присвячена елементам змістової доступності музею для відвідувачів із порушенням зору, де йшлося про способи адаптації інформації, експозицій і музейних матеріалів так, щоб вони були зрозумілими та доступними для всіх. Друга частина стосувалася роботи з ветеранами, які мають порушення зору, зокрема особливостей комунікації, підтримки та створення комфортного середовища під час відвідування музею.

Лекторами виступили Кіра Степанович, а також представники громадських організацій «Protez Foundation» та «Trinity Hub», які поділилися практичним досвідом роботи з людьми з порушеннями зору та розповіли про важливість інклюзивного підходу у культурних інституціях.

Для музею подібні навчання мають особливе значення, адже його щодня відвідують люди різного віку, досвіду та потреб. Завдання музейників — зробити так, щоб кожен відвідувач почувався комфортно, мав можливість повноцінно сприймати експозицію та відчував повагу й увагу до своїх потреб. Розвиток інклюзивних практик допомагає працівникам краще розуміти відвідувачів, знаходити з ними спільну мову та формувати відкритий, доступний і дружній простір для всіх.

Участь у таких освітніх ініціативах сприяє підвищенню професійних компетентностей команди музею та є важливим кроком на шляху до створення сучасного культурного середовища, де музей справді стає простором для кожного.

Неллі Гасинець, 

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Біля джерел Карпатської України

 У науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького підготовлено книжково-ілюстративну виставку «Біля джерел Карпатської України», присвячену річниці проголошення Карпатської України.

15 березня виповнюється 87 років від дня, коли українське населення Закарпаття вперше за багато століть зробило спробу створити власну національну державу. Історія Карпатської України була недовгою, лише кілька місяців автономії та кілька днів незалежності. Проте ці події стали яскравою й драматичною сторінкою минулого краю, у якій немовби віддзеркалилася вся складність української історії ХХ століття.

Для закарпатців ця сторінка історії є водночас і приводом для гордості, і трагічним спомином. Вшанування тих подій та пам’яті людей, які боролися за свободу рідного краю, залишається важливим обов’язком сучасного покоління.

Представлені на виставці книжки та ілюстративні матеріали знайомлять відвідувачів з історією Карпатської України, її політичними та громадськими діячами, а також із тими, хто віддав своє життя за волю рідного краю. Особливе місце на виставці займають праці президента Карпатської України Августина Волошина. Відвідувачі виставки можуть ознайомитися з його педагогічними, науковими та літературними працями. Представлені видання дають можливість побачити Августина Волошина не лише як політичного діяча, а й як педагога, науковця, письменника і духовного провідника свого часу.

Книжково-ілюстративна виставка «Біля джерел Карпатської України» виконує не лише інформаційну, а й виховну місію, оскільки допомагає сучасникам усвідомити значення історичних подій і зберегти пам’ять про тих, хто творив історію нашого краю

Наталія Сачавська,

завідувачка бібліотеки