Сьогодні – 155 років з дня народження Володимира Гнатюка

 Володимир Гнатюк – фольклорист, етнограф, громадський діяч, дійсний член НТШ (1899), акад. ВУАН (1924). Народився 09.05.1871 в с. Велеснів (нині село Монастириської територіальної громади Чортківського району Тернопільської області). Навчався на філософському факультеті Львівського університету. Його багата творча спадщина нараховує понад 300 бібліографічних наукових праць, з них – 20 томів з українського фольклору та етнографії. Вперше в україінській фольклористиці та етнографії поставив відповідну дослідницьку роботу на науково-методологічну основу: запровадив систематичність експедицій та упорядкованих видань, створення мережі збирачів фольклору, порівняльно-історичний метод опрацювання матеріалу тощо.

Його наукова діяльність тісно пов’язана із Закарпаттям. Протягом 1895 - 1903 років (з перервами) Гнатюк здійснив шість поїздок на сюди для збору фольклорно-етнографічних матеріалів. Дослідник сходив своїми ногами весь край, побував не тільки в усіх комітатах Північної Угорщини, де українці проживали компактно (сучасне Закарпаття і Пряшівщина), але й у поселеннях, розкиданих по Південній (Бачка та Банат) і в Середній Угорщині, де українці жили окремими острівками. Втім, підірване у походах здоров’я назавжди прикувало його до письмового столу. Тож наступні 20 років відомий вчений лише опрацьовував той матеріал, що назбирав, і давав раду фольклорним записам інших ентузіастів. У 1897 році видав першу книжку шеститомника «Етнографічні матеріали з Угорської Русі».

Фольклорні записи Володимира Гнатюка цінні тим, що він зафіксував казки, байки, пісні, загадки, прислів’я, легенди Закарпаття, але, як сам пише, «мав на меті і лінгвістику». Він писав: «Знаючи, як наша філологія стоїть низько, хоч така багата у нас діалектологія, постановив я собі робити записи в різних сторонах нашої країни, можливо, найвірніші, оскільки мене вухо не зведе, щоби відтак лінгвісти могли ними користуватися». Дослідник першим зафіксував закарпатські діалекти, причому на всіх теренах їхнього поширення. «Я записав слово в слово з уст мужика», – твердить він. Серед закарпатських діячів він знався і з Юрієм Жатковичем. Від його помічниці по господарству В. Гнатюк записував співанки.

Етнографічні матеріали, опубліковані В. Гнатюком, зберігаються і в науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.

Фольклорна спадщина Володимира Гнатюка – це безцінне джерело про минувшину нашого народу, його вірування, сподівання, втілені у слові. І досліджувати ці матеріали – це відкривати заново найдавніший пласт культури краю.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

«Пори року» Вівальді знову прозвучали у стінах Ужгородського замку

 9 травня в Ужгородському замку відбувся особливий музичний вечір — концерт «Пори року» Антоніо Вівальді у виконанні камерного оркестру просто неба.

У внутрішньому дворику замку звучала одні з найвідоміших творів світової класичної музики, які перенесла слухачів у захопливу подорож крізь зміну пір року, настроїв та емоцій. Атмосфера старовинної архітектури, вечірнє небо та жива музика створили для гостей події справді неповторний настрій.

Особливого звучання концерту надав відомий львівський скрипаль Ігор Муравйов, який виконав твір в автентичній манері та тонко передаючи характер і динаміку музики Вівальді.

Концерт зібрав чимало поціновувачів класичної музики та став ще одним прикладом того, як Ужгородський замок поєднує історичну атмосферу із сучасним культурним життям міста.

Михайло Лесів,

завідувач відділу науково-освітньої роботи

«ШАНУЄМО.ПАМ’ЯТАЄМО»

 День пам’яті та примирення, який відзначається 8 травня, є важливою датою вшануванняпам’яті загиблих у Другій світовій війні 1939 – 1945 років.

Цей день було офіційно встановлено Законом України у 2023 році як вияв солідарності за європейською традицією збереження історичної пам’яті про одну з найтрагічнішихсторінок в історії людства. У цей день світова спільнота вшановує пам’ять жертв Другої світової війни, згадуючи безпрецедентні людські втрати, масштабні руйнування та страждання, спричинені воєнними діями. Водночас ця дата покликана утверджувати гуманістичні цінності миру, взаєморозуміння, толерантності та співчуття між народами.

Значення Дня пам’яті та примирення полягає не лише у вшануванні полеглих, а й у нагадуванні про те, що війна завжди є глобальною трагедією для людства. Мільйони людей різних національностей стали жертвами бойових дій, геноциду, окупаційного режиму та масового знищення.

Символом пам’яті про Другу світову війну в Україні, як і в більшості європейських країн,з 2014 року є червоний мак, що уособлює скорботу, пам’ять і шану до загиблих.

На знак ушанування пам’яті всіх, хто ціною надзвичайних зусиль і людських втрат боровся проти нацизму, а також усіх жертв Другої світової війни, наукова бібліотека Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького підготувала книжкову виставку-пам’ять «Шануємо. Пам’ятаємо».

Наталія Сачавська,

завідувачка бібліотеки

Народження нової експозиції: спільна праця заради історичної правди

 Створення нової музейної експозиції — це не лише про оформлення залу чи розміщення експонатів. Це тривалий, складний і надзвичайно відповідальний процес, у якому поєднуються наукова робота, концептуальне бачення, реставрація, технічна підготовка та щоденна командна праця десятків людей. Саме так народжуються сучасні музейні простори європейського типу — відкриті, змістовні, емоційні та засновані на історичній правді.

Нова експозиція стала результатом титанічної роботи колективу музею та адміністрації — від перших ідей і формування концепції до тематичної структури, підбору експонатів, художнього оформлення та монтажу залу. Кожен етап вимагав професійності, відповідальності й великої любові до музейної справи.

Особлива подяка працівникам відділу новітньої історії та Меморіального музею-кімнати А. Волошина: Михайлу Джахману — завідувачу, Ларисі Ганусинець, Василю Міщанину та Ігорю Шніцеру — науковим співробітникам, які працювали над науковою концепцією експозиції, її наповненням та змістовою цілісністю.

Щиро дякуємо фондовому відділу: Анастасії Хомі — завідувачці, Марії Боднар — завідувачці, Юлії Шпільці — науковій працівниці, за величезну роботу з підготовки музейних предметів, опрацювання фондів та допомогу у формуванні експозиційного матеріалу.

Окрема вдячність реставраторам: Роману Мурнику — завідувачу, Ян-Павлу Роману та Данилу Сургачову — реставраторам, які провели кропітку роботу з відновлення та збереження експонатів, подарувавши їм нове життя для майбутніх поколінь.

Велика подяка господарській команді: Дмитру Солов’янову — завідувачу, Павлу Приходьку — електрику, Інні Апилат, Наталії Сньозик та Наталії Самойленко — працівникам, які забезпечили підготовку приміщення, технічний супровід та комфортний простір для нової експозиції.

Щиро дякуємо художниці-оформлювачці Олені Еврій за тонке відчуття стилю, професійний підхід та вміння надзвичайно делікатно й глибоко подати складний історичний період мовою музейного простору.

Створення нових залів — це надзвичайно важлива частина розвитку сучасного музею. Це можливість не лише зберігати пам’ять, а й говорити з відвідувачем сучасною мовою, формувати критичне осмислення історії та утверджувати правду через музейний простір.

Ми пишаємося нашим колективом — людьми, які щодня доводять, що музей є живим місцем пам’яті, науки та культури. Дякуємо всім, хто долучився до створення цієї експозиції. Разом ми зробили справді важливу справу.

Адміністрація музею

Жива пам’ять поколінь: учні Ужгородського наукового ліцею відвідали відкриття оновленої експозиції в Ужгородському краєзнавчому музеї

 8 травня, у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Т. Легоцького став майданчиком для важливого діалогу між минулим і сьогоденням. Почесними гостями заходу стали вихованці 8-А та 9-А класів Ужгородського наукового ліцею, які разом із класними керівниками Ж. Пшеничною та С. Стегурою долучилися до відкриття оновленої експозиції «Закарпаття у роки Другої світової війни. Від Карпатської до Закарпатської України».

Захід розпочався з хвилини мовчання – мовчазної вдячності всім, хто віддав життя за Українську державу в роки Другої світової війни та в сучасній боротьбі за незалежність. Директорка музею Ольга Шумовська, звертаючись до молоді, підкреслила, що сьогодні історія для нас – це не просто параграф у підручнику, а болюча реальність, де ми знову захищаємо своє право на існування.

З вітальним словом до присутніх звернувся завідувач відділу новітньої історії, Меморільного музею-кімнати А. Волошина Михайло Джахман. Він привітав ліцеїстів із можливістю першими побачити оновлені зали та наголосив на важливості вивчення локальної історії. Під час ознайомлення з експозицією М. Джахман детально зупинився на найбільш цікавих та знакових предметах. Він розповів не лише про перебіг подій, а й про історію створення самої виставки та її перебудови протягом років, акцентуючи увагу на тому, що кожен експонат відтворює справжню атмосферу того непростого періоду.

До обговорення долучився директор Державного архіву Закарпатської області Михайло Місюк. Він зазначив, що представлені раритети – це застиглі миті доль наших земляків. Кожна фотографія чи особиста річ є незаперечним доказом того, що волю до свободи неможливо знищити жодною зброєю. Відзначимо, що при формуванні експозиції широко використано матеріали ДАЗО.

Такий формат безпосереднього занурення в минуле дозволив ліцеїстам глибше усвідомити складні сторінки історії краю: від репресій проти єврейського населення до доль закарпатців, вимушено мобілізованих до різних армій. Професор Ужгородського національного університету, співробітник ЗОКМ ім. Т. Легоцького Василь Міщанин зауважив, що нова концепція виставки допомагає молоді відійти від радянських наративів до європейської традиції вшанування.

Для учнів ліцею цей візит став важливим виховним досвідом, що сприяє формуванню патріотизму та розумінню ціни миру. Музей продовжує свою місію – берегти історію для майбутніх поколінь.

При підготовці використано інформацію та світлини з сайту Ужгородського наукового ліцею та сторінки та Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького.

Василь Міщанин, старший науковий співробітник відділу новітньої історії, Меморільного музею-кімнати ім. А. Волошина

Від Карпатської до Закарпатської України

 Сьогодні в День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років та 81-ій річниці з дня закінчення Другої світової війни в Європі в Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького відкрили оновлену експозицію «Закарпаття у роки Другої світової війни. Від Карпатської до Закарпатської України». Захід розпочали хвилиною мовчання, вшанувавши всіх, хто віддав своє життя за Українську державу та всіх, хто загинув у роки Другої світової війни.

Директорка музею Ольга Шумовська наголосила, що минуло понад вісім десятиліть від закінчення Другої світової війни, але історія знову стала для нас не просто параграфом у підручнику, а живою, болючою реальністю. Сьогодні ми не лише вшановуємо тих, хто зупинив нацизм у 1945-му, а й проводимо паралелі з нашою сучасною боротьбою за свободу та право на існування. Директор Закарпатського державного обласного архіву в Закарпатській області Михайло Мисюк відмітив, що представлені тут предмети не просто експонати – це застиглі миті доль наших земляків. Кожна фотографія, кожен лист чи особиста річ – це доказ того, що волю до свободи неможливо знищити жодною зброєю. Завідувач відділу новітньої історії та Меморіального музею-кімнати Августина Волошина Михайло Джахман познайомив відвідувачів із експозицією, розповів історію її створення та перебудов і наголосив на найбільш цікавих експонатах. Доктор історичних наук, професор Ужгородського університету та науковий співробітник музею Василь Міщанин наголосив, що сучасні експозиції допомагають відійти від радянського наративу «свята перемоги» до європейської традиції вшанування.

У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує загиблих у Другій світовій війні, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої й найжорстокішої в історії людства війни. У цій війні Україна втратила понад 8 мільйонів життів людей, які проживали на наших етнічних землях. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу. Ця музейна експозиція стане місцем вшанування пам’яті про загиблих закарпатців в жорнах цієї жахливої за масштабами війни. Трагічно склалися долі багатьох наших краян. Вони вимушено брали участь у бойових діях різних армій. Зокрема в угорській (німецькій) та чехословацькій і радянській, які воювали між собою. Багато закарпатців загинуло в боях у складі угорської армії яка на стороні гітлерівців воювала у 1941 – 1945 роках. І це не їхня провина, це їхня біда. Вони були насильно мобілізовані і змушені воювати за чужі інтереси. Тисячі краян були залучені для будівництва укріплень та примусових робіт, кинуті до в’язниць і таборів. Частина з них там і загинули. Серед закатованих та розстріляних були і закарпатці – активні діячі Карпатської Січі. В роки Другої світової війни жорстоких репресій зазнало єврейське населення Закарпаття. За офіційними даними понад 85 тис. євреїв загинуло в таборах.

Наше завдання як музею — не дати пам'яті згаснути. Ми маємо пам'ятати ціну кожного мирного ранку. І сьогодні, дивлячись на ці свідчення минулого, ми ще гостріше відчуваємо вдячність нашим сучасним захисникам.

Михайло Джахман,

завідувач відділу новітньої історії

та Меморільного музею-кімнати А. Волошина

Листівка для Мами

 Традиційно в другу неділю травня в Україні відзначають День матері. Маленькі відвідувачі музею наперед підготувалися до свята і разом із завідувачкою сектору природи виготовили листівки. На папері вони створили аплікацію квітки нарциса вузьколистого., а Руслана Василівна розповідала їм про

унікальну Долину нарцисів, яка зараз цвіте на Закарпатті.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Музеї в сучасному світі: пізнавальний візит ліцеїстів до музею

 7 травня 2026 року в Закарпатський обласний краєзнавчий музей

ім. Т. Легоцького у рамках просвітницького заходу «Музеї в сучасному світі»

до Міжнародного дня музеїв відбувся візит учнів 10 класу приватного ліцею

«Гірчичне зерно» у супроводі вчителя історії Мирослава Ігнатолі та вчительки

української мови Антоніни Харук. Для школярів екскурсію провів старший

науковий співробітник відділу новітньої історії, меморіальної кімнати-музею

ім. А. Волошина Василь Міщанин. Під час зустрічі учні ознайомилися з

історією музею, його експозиціями та основними напрямами діяльності.

Особливу увагу було приділено ролі музеїв у сучасному світі як осередків

збереження історичної пам’яті, культурної спадщини та національної

ідентичності.

Василь Міщанин розповів учням, що сучасний музей – це не лише місце

збереження старожитностей, а й важливий освітній та культурний простір, де

поєднуються історія, наука, мистецтво та новітні технології. Музеї сьогодні

активно працюють із молоддю, організовують тематичні виставки, лекції,

інтерактивні заняття, просвітницькі заходи та наукові дослідження, сприяючи

формуванню історичної свідомості й патріотичного виховання.

Під час екскурсії учні також дізналися про діяльність меморіальної

кімнати-музею ім. Августина Волошина, важливість збереження історичних

артефактів та документів, а також про значення музейної справи в умовах

сучасних суспільних викликів.

Просвітницький захід пройшов у теплій та пізнавальній атмосфері,

залишивши в учасників багато нових вражень і зацікавлення історією та

культурною спадщиною рідного краю.

Ігор Шніцер,

старший науковий співробітник

відділу новітньої історії, меморіальної кімнати-музею ім. А. Волошина

У краєзнавчому музеї імені Т. Легоцького відбулась презентація спільної словацько-української монографії з історії православної церкви

 7 травня в стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького відбулася презентація книги двох авторів: кандидата історичних наук, доцента Ужгородського національного університету, старшого наукового співробітника відділу історії та краєзнавства Юрія Данильця та доктора філософії, заступника директора з наукової роботи Східнословацького музею в Кошицях (Словаччина) Мартіна Ярінковича під назвою «Православна церква в Східній Словаччині та на Закарпатті в 1939–1945 роках». Сьогоднішній захід продовжив серію презентаційних подій, яку музей в Ужгороді публічно представляє вже не перший рік.

Цього разу, презентована монографія стала результатом спільного проєкту, який фінансувався Магістерством культури Словаччини. Модерував захід доктор наук з державного управління, професор УжНУ, провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Т. Легоцького Маріан Токар. Експозиційні інсталяції, які вдало доповнили тематичне сприйняття теми заходу, підготувала завідувачка відділу історії та краєзнавства Валерія Русин.

Із вітальними словами до учасників заходу звернулися директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольга Шумовська, директор Східнословацького музею в Кошицях доктор Домінік Береш, декан факультету історії та міжнародних відносин УжНУ, кандидат історичних наук Віталій Андрейко. Виступаючі високо оцінили результат співпраці двох учених і залучення до представлення читачам цінного видання двох дружніх музейних установ – Східнословацького музею в Кошицях (Словаччина), під егідою якого здійснено видання і Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького, в залі якого відбулася презентація, що й підтверджує важливість науково-дослідницької та презентаційно-видавничої діяльності музеїв.

Відтак слово взяли автори видання, котрі розповіли про зміст дослідження, особливості збору інформації в архівних установах різних країн, про труднощі з якими вони зіштовхувалися під час підготовки тексту, про перспективи подальшої наукової співпраці. Присутні мали змогу послухати дистанційно і рецензентів монографії, а саме професора PhDr. PaedDr. Павела Марека, Ph.D. (Оломовц, Чехія) та доцентки PhDr. Любіци Гарбульової, CSc. (Пряшів, Словаччина), котрі також підкреслили високий рівень проробленої авторами роботи й подякували за подання широкому загалу раніше невідомих сторінок релігійного життя в Східній Словаччині та на Закарпатті в роки Другої світової війни.

Презентація викликала жвавий інтерес серед присутніх, які задавали запитання й виступали в обговоренні. Захід закінчився автограф-сесією та спільним фотографуванням.

Маріан Токар,

провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Зустріч з колегами зі Східнословацького музею у Кошицях

 7 травня 2026 р. Закарпатський краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відвідала делегація з м. Кошице в Словаччині в особі директора Східнословацького музею PhDr. Ing. Домініка Береша, PhD., MBA, LL.M та заступника директора з наукової роботи Мартіна Ярінковича, PhD.

Гостей зустріли директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею Легоцького Ольга Шумовська та старший науковий співробітник відділу історії та краєзнавства, к.і.н., доцент Юрій Данилець.

Були обговорені перспективи співпраці між двома установами, котрі будуть формалізовані у спільній угоді. Заплановано її підписання найближчим часом у м. Кошіце. Ольга Шумовська ознайомила колег з роботою Закарпатського краєзнавчого музею, розповіла про найближчі плани у його роботі. Вона провела екскурсію в кількох найновіших експозиціях, які надзвичайно зацікавили колег із Словаччини. Крім того, гостям було презентовано найновіші музейні видання, які поповнять бібліотеку та фонди Східнословацького музею в Кошицях.

Співпраця з країнами-сусідами сьогодні є надзвичайно важливою, адже саме культура та музейна справа залишаються тими містками, які об’єднують світ попри кордони й виклики сучасності. Особливого значення такі партнерства набувають у контексті гасла цьогорічного Міжнародного дня музеїв — «Музеї об’єднують розділений світ». Культурна дипломатія, взаємний обмін досвідом та спільні ініціативи сприяють зміцненню міжнародних зв’язків, збереженню спільної історичної спадщини та розвитку добросусідства між народами.

Юрій Данилець,

к.і.н., доцент, старший науковий співробітник відділу історії та краєзнавства