87-ма річниця подвигу: на Красному полі вшанували карпатських січовиків

 Команда Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького на чолі з директоркою Ольгою Шумовською долучилася до пам’ятних заходів на меморіальному комплексі Красне поле. Саме тут, на території музейного філіалу, відбулося вшанування подвигу героїв, які 87 років тому стали на захист Карпатської України.

Події березня 1939 року, коли бійці Карпатської Січі вступили у нерівний бій з регулярною угорською армією, назавжди залишилися в історії Закарпаття як символ мужності, жертовності та прагнення до державної незалежності.

Урочистості в меморіальному парку об’єднали військовослужбовців, представників правоохоронних органів, духовенство та громадськість. Особливої емоційності заходу додав виступ хору, у виконанні якого звучали патріотичні пісні на честь полеглих захисників. Під час церемонії присутні поклали квіти до пам’ятного хреста, вшановуючи молодих січовиків, які ціною власного життя боронили рідну землю.

Для працівників музею відвідування Красного поля має особливе значення. Опіка над цим меморіальним місцем і популяризація знань про події 1939 року є важливою частиною діяльності установи, адже збереження історичної пам’яті про Карпатську Україну сприяє формуванню національної свідомості та історичної відповідальності наступних поколінь.

Сьогодні відлуння тих березневих подій набуває нового звучання, проводячи паралелі між боротьбою карпатських січовиків і сучасним протистоянням українського народу за свободу та незалежність.

Світла пам’ять героям Карпатської України та всім, хто віддав життя за незалежність нашої держави.

Неллі Гасинець,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Дещо з матеріалів Федора Потушняка про Івана Сільвая

 Письменник та церковний діяч Іван Сільвай (також відомий як Уриїл Метеор) народився 15 березня 1838 р. в свалявському селі Сусково в родині священика Антонія Сільвая та Катерини Легези. Його постать – видатна для історії Закарпаття. Поет-прозаїк, публіцист, фольклорист і церковний проповідник був широко ерудованою і обдарованою людиною, знав кілька мов, грав на скрипці і флейті, гарно малював, професійно займався різьбою по дереву. Був знайомий з Олександром Митраком, Іваном Раковським, Адольфом Добрянським, Євгеном Фенциком, Едуардом Еганом, Костянтином Матезонським.

Напередодні річниці від дня народження діяча пропонуємо вашій увазі деякі матеріали з архівної спадщини Федора Потушняка, присвячені Івану Сільваю. Одна із нотаток у записах дослідника стосується діяльності І. Сільвая як різьбяра. Зокрема, йде мова про знахідку однієї із пам’яток художньої різьби, яка була виготовлена священником. Це палка з сливового дерева, добре відполірована та прикрашена рослинним орнаментом і фігурою у виді жіночої голови, а також підпис автора.

Закінчивши семінарію в Пешті, Іван Сільвай повернувся додому, де отримав приход у с. Дусино, а через кілька років – у рідному селі Сусково. Якраз про стосунки священника із його парафією і йде мова у ще одному матеріалі з архіву Ф. Потушняка. Вченому під час перебування у цьому селі вдалося поспілкуватися із селянами, які знали особисто душпастира. Нотатки про це містять цінну інформацію як про самого Івана Сільвая, так і про життя жителів Сускова того періоду, в тому числі й про історію церкви.

Ці матеріали є важливим джерелом для істориків, краєзнавців та тих, хто цікавиться минулим свого краю.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Очима молоді: Карпатська Україна через призму музейної експозиції Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького

 13 березня 2026 р. до річниці проголошення Карпатської України в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулася студентська наукова конференція «Очима молоді: Карпатська Україна через призму музейної експозиції». Захід об’єднав молодих істориків – студентів факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету, які цікавляться історією рідного краю та досліджують події, пов’язані з Карпатською Україною та постаттю її президента Августина Волошина.

На відкритті конференції з вітальними словами до учасників звернулися директор музею Ольга Шумовська та декан факультету історії та міжнародних відносин Віталій Андрейко. У своїх виступах вони наголосили на важливості дослідження історії Карпатської України, збереження національної пам’яті та активної участі молодого покоління у вивченні минулого рідного краю. Змістовний екскурс по історії створення експозиції «Карпатська Україна» та Меморіальної кімнати президента Карпатської України Августина Волошина в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького для учасників конференції зробив завідувач відділу новітньої історії, «Меморіальний музей – кімната ім. Августина Волошина» Михайло Джахман.

У межах конференції було представлено низку змістовних студентських доповідей, присвячених історії Карпатської України та життю і діяльності її президента Августина Волошина. Зокрема, молоді дослідники звернули увагу на різні аспекти його біографії: формування світогляду у дитячі та юнацькі роки, внесок у розвиток освіти на Закарпатті, педагогічну, наукову та літературну спадщину, публіцистичну діяльність, духовне служіння та роль у політичному житті краю. Окремі виступи були присвячені постаті Августин Волошин як державного діяча у період становлення та падіння Карпатської України, а також його діяльності в еміграції та трагічним обставинам переслідувань радянськими спецслужбами.

Під час наукового заходу також відбулася презентація книжково-ілюстративної виставки «Біля джерел Карпатської України», підготовленої науковою бібліотекою музею. Експозиція знайомить відвідувачів з історією подій 1938 – 1939 років, постатями політичних і громадських діячів того часу, а також з книжковою спадщиною Августин Волошин.

Проведення подібних науково-просвітницьких заходів в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї вже стало доброю традицією та є важливим для формування історичної свідомості молоді. Саме молоде покоління має продовжувати дослідження та зберігати пам’ять про Карпатську Україну, символ прагнення закарпатських українців до свободи і власної державності. Вивчення постаті Августин Волошин допомагає глибше зрозуміти процеси українського державотворення, а також усвідомити значення духовного, освітнього й культурного розвитку суспільства.

Студентська наукова конференція в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького стала важливою платформою для молодих істориків, які мають можливість не лише представити результати власних досліджень, але й долучитися до збереження історичної пам’яті про події та постаті, що відіграли визначальну роль у формуванні української ідентичності на Закарпатті.

Ігор Шніцер,

к.і.н., старший науковий співробітник

відділу новітньої історії, Меморіальної кімнати-музею ім. А. Волошина

Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького

Фонди Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького поповнилися новими предметами

 Серед нових надходжень Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького жіночі хустки, які є важливим джерелом для дослідження естетичних уподобань та побутової культури населення краю. Хустка у повсякденному житті виконувала не лише практичну функцію, а й була важливим елементом жіночого строю, що відображав вік, соціальний статус та регіональні особливості.

Окрім того, музейна колекція поповнилася годинником, який є цікавим зразком побутової речі свого часу. Подібні предмети відображають особливості розвитку технічної культури та повсякденного життя. Вони дозволяють простежити зміни у сприйнятті часу, організації праці та дозвілля, а також можуть доповнити експозиції, присвячені міському побуту та історії повсякденності.

Ще одним новим експонатом стала жіноча сумка минулого століття, яка є прикладом предмета щоденного користування. Такі речі мають значення для музейних колекцій, адже відображають повсякденні потреби людей, особливості моди, матеріалів і технік виготовлення у певний період. Сумка може стати доповненням до колекції предметів побуту та допомогти відтворити атмосферу повсякденного життя минулого століття.

Поповнення фондів новими предметами є важливою складовою роботи музею. Кожен предмет, навіть на перший погляд звичайний, з часом стає історичним свідченням, яке допомагає зберігати та передавати майбутнім поколінням пам’ять про культуру і побут нашого краю. Музей щиро дякує Марії Шніцер за безоплатну передачу цікавих предметів до музейних фондів. Завдяки таким небайдужим людям музейні колекції поповнюються новими експонатами, які допомагають зберігати та репрезентувати історію повсякденного життя нашого краю.

Лариса Ганусинець

провідний науковий співробітник

відділу новітньої історії, Меморіальної кімнати-музею ім. А. Волошина

Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького

У межах просвітницького проєкту музею відбувся історичний кінолекторій «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України»

 13 березня 2026 року на базі Ужгородського наукового ліцею було проведено історико-просвітницький захід, присвячений дослідженню державотворчих процесів на Закарпатті у міжвоєнний період 1919–1939 років, присвячений 87-й річниці Карпатської України. Подія була організована для учнів старших класів як частина циклу зустрічей, спрямованих на поглиблення знань молоді про національну історію та формування чіткої громадянської позиції.

Головним елементом програми став показ документальної стрічки «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939». Цей фільм, створений режисером Тарасом Химичем, є масштабним кінодослідженням, що поєднує унікальні архівні кадри, кінохроніку того часу та коментарі сучасників та учасників подій того періоду. Стрічка детально відтворює атмосферу епохи, ілюструючи шлях регіону від входження до складу Чехословаччини на правах автономії до кульмінаційного моменту – проголошення незалежності Карпатської України у березні 1939 року. Особливу цінність фільму надає використання спогадів очевидців та візуалізація визвольних змагань, що підкреслює прагнення закарпатських українців до об’єднання в єдиній соборній державі.

Науковий супровід заходу забезпечив Василь Міщанин – доктор історичних наук, професор кафедри модерної історії України та зарубіжних країн ДВНЗ «УжНУ», старший науковий співробітник відділу новітньої історії Меморіального музею-кімнати А. Волошина Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. У своєму виступі лектор розкрив складні механізми українського державотворення на теренах Срібної Землі, проаналізував політичну ситуацію в тогочасній Європі та пояснив, чому події 1939 року стали невід’ємною частиною фундаменту сучасної української державності.

Організація заходу стала можливою завдяки активному сприянню адміністрації ліцею, зокрема заступниці директора з методичної роботи Оксани Станко та вчителів історії Світлани Іваниш та Людмили Матьовки. Спільні зусилля музею та навчального закладу дозволили створити простір для живої дискусії, під час якої старшокласники обговорили роль постаті Августина Волошина та значення історичного досвіду Карпатської України для викликів сьогодення.

Такі заходи сприяють не лише засвоєнню навчального матеріалу, а й формуванню тяглості історичної пам’яті, демонструючи молоді нерозривний зв’язок поколінь у боротьбі за соборність та свободу України.

Василь Міщанин,

старший науковий співробітник відділу новітньої історії Меморіального музею-кімнати А. Волошина.

Музей для кожного: працівники краєзнавчого музею продовжують навчання з інклюзивних практик

 12 березня працівники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького долучилися до онлайн-лекції в межах освітнього курсу з інклюзивних практик «Музей для кожного». Навчання відбулося у дистанційному форматі та стало продовженням професійного розвитку музейників у сфері створення доступного культурного простору.

Лекція складалася з двох тематичних частин. Перша була присвячена елементам змістової доступності музею для відвідувачів із порушенням зору, де йшлося про способи адаптації інформації, експозицій і музейних матеріалів так, щоб вони були зрозумілими та доступними для всіх. Друга частина стосувалася роботи з ветеранами, які мають порушення зору, зокрема особливостей комунікації, підтримки та створення комфортного середовища під час відвідування музею.

Лекторами виступили Кіра Степанович, а також представники громадських організацій «Protez Foundation» та «Trinity Hub», які поділилися практичним досвідом роботи з людьми з порушеннями зору та розповіли про важливість інклюзивного підходу у культурних інституціях.

Для музею подібні навчання мають особливе значення, адже його щодня відвідують люди різного віку, досвіду та потреб. Завдання музейників — зробити так, щоб кожен відвідувач почувався комфортно, мав можливість повноцінно сприймати експозицію та відчував повагу й увагу до своїх потреб. Розвиток інклюзивних практик допомагає працівникам краще розуміти відвідувачів, знаходити з ними спільну мову та формувати відкритий, доступний і дружній простір для всіх.

Участь у таких освітніх ініціативах сприяє підвищенню професійних компетентностей команди музею та є важливим кроком на шляху до створення сучасного культурного середовища, де музей справді стає простором для кожного.

Неллі Гасинець, 

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Біля джерел Карпатської України

 У науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького підготовлено книжково-ілюстративну виставку «Біля джерел Карпатської України», присвячену річниці проголошення Карпатської України.

15 березня виповнюється 87 років від дня, коли українське населення Закарпаття вперше за багато століть зробило спробу створити власну національну державу. Історія Карпатської України була недовгою, лише кілька місяців автономії та кілька днів незалежності. Проте ці події стали яскравою й драматичною сторінкою минулого краю, у якій немовби віддзеркалилася вся складність української історії ХХ століття.

Для закарпатців ця сторінка історії є водночас і приводом для гордості, і трагічним спомином. Вшанування тих подій та пам’яті людей, які боролися за свободу рідного краю, залишається важливим обов’язком сучасного покоління.

Представлені на виставці книжки та ілюстративні матеріали знайомлять відвідувачів з історією Карпатської України, її політичними та громадськими діячами, а також із тими, хто віддав своє життя за волю рідного краю. Особливе місце на виставці займають праці президента Карпатської України Августина Волошина. Відвідувачі виставки можуть ознайомитися з його педагогічними, науковими та літературними працями. Представлені видання дають можливість побачити Августина Волошина не лише як політичного діяча, а й як педагога, науковця, письменника і духовного провідника свого часу.

Книжково-ілюстративна виставка «Біля джерел Карпатської України» виконує не лише інформаційну, а й виховну місію, оскільки допомагає сучасникам усвідомити значення історичних подій і зберегти пам’ять про тих, хто творив історію нашого краю

Наталія Сачавська,

завідувачка бібліотеки

Майстер-клас «Писанки від птахів» у музеї

 Як і навіщо птахи розфарбовують свої кладки? Чому в деяких видів вони яскраві, а в інших – ні? На ці та ще багато інших запитань дізнавалися відповіді студенти другого курсу біологічного факультету УжНУ, які навчаються на спеціальності «Біологія» 091 під час майстер-класу «Писанки від птахів», який провела для них завідувач сектору природи Руслана Джахман. До музею вони завітали разом зі своєю викладачкою Гринь О. В. у рамках вивчення навчального предмета з методики проведення лабораторних робіт.

Пташині яйця дуже різноманітні. Вони різняться за розмірами, кольором та формою. Кольорова гама визначається двома пігментами: протопорфірином (червоно-коричневий) та білівердином (синьо-зелений). Кількість пігментів та їх співвідношення фарбує яйця у різні кольори: від жовтого, блакитного, зеленого до темно-коричневого, чорного. Навіть в одного виду птахів яйця можуть бути різного кольору. У вівсянки звичайної, наприклад, вони бувають і червонуваті, і бежеві, і голубуваті, ще й засіяні дрібними бурими цяточками й рисками. Деякі з них нагадують справжні писанки та крашанки. Руслана Василівна порекомендувала студентам застосовувати під час проведення занять із дітьми метод розмальовування дерев’яних чи паперових яєць візерунками, схожими на пташині. Можна створювати вироби різних розмірів і таким чином порівнювати розміри пташиних кладок тощо. Їх можна прикрасити й використовувати як святковий декор, а ще це дуже позитивно впливає на психоемоційний стан дитини. Це відчули й студенти, коли вони долучилися до створення таких незвичних писанок.

Під час лекторка продемонструвала для майбутніх науковців і екологічну гру «Птахознайко», яку музей отримав від Українського товариства охорони птахів, а в експозиції «Природа Закарпаття» студенти мали можливість побачити інтерактивні стенди, встановлені у співпраці з Інститутом еколого-релігійних студій.

Такі навчальні майстеркласи можуть бути дуже ефективними в системі освіти. Вони роблять навчальний процес яскравим та інтерактивним.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Майстер-клас «Писанки від птахів»

 Дата проведення: 12 березня 2026 року

Час проведення:13 година

Місце проведення: Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького

Уже через декілька тижнів ми будемо святкувати Великдень, тож запрошуємо студентів на цікавий майстер-клас «Писанки від птахів». Під час заходу дізнаєтеся про різноманіття пташиних яєць. Для чого їх птахи «розмальовують»? У кого найкрасивіші кладки, а в кого – звичайні білі та ще багато цікавих фактів про пернатих. 

👉На згадку кожен учасник створить свою писанку з пташиними візерунками

👉Вхід за ціною квитка в музей

👉Реєстрація за ном. 0958913062, кількість місць обмежена, тому реєстрація обов’язкова.

ВІДКРИТТЯ ХУДОЖНЬОЇ ВИСТАВКИ «ВІДЗЕРКАЛЕННЯ. РЕФЛЕКСИ. РЕЗОНАНСИ»

 10 березня 2026 року у виставковій залі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т.. Легоцького урочисто відкрито виставку художніх творів Стефана Арпада Мадяра, Ольги Мадяр та Олени Ковалевської. Йдеться про візуальне втілення художниками найважчого одинадцятирічного періоду в історії незалежної України, про зображення алегорії метаморфоз почуттів та сприйняття дійсності двома професійними художниками і одного художника-аматора (психолога).

Закарпатець Стефан Арпад Мадяр – член Спілки художників України, член Всесвітньої асоціації спеціалісті з кольору (АІС), досліджує вплив на людину монохромного довкілля. Наукові дослідження: кольородинаміка, психоаналіз колір. впливу, зокрема створення кольородинамічного середовища, яке гармонізує психоемоціональний стан людини у звичних та екстремальних умовах. На основі розробленої ним теорії «біоколор» створив терапевтичну. методику (випробувана на антарктичній станції «Академік Вернадський»), що дозволяє збалансувати внутрішній стан людини без хімічних препаратів. Учасник Антарктичної. експедиції (2016).

Ольга Мадяр – відомий графік, член Професійної спілки художників Мюнхена (Верхньої Баварії), активний учасник художніх антивоєнних виставок.

Олена Ковалевська – психолог, експерт творів мистецтва, куратор художніх і фотовиставок.

Демонстровані в експозиції твори – це наше сьогодення. Назви картин слугують відправною точкою для семантичного розшифрування колірної гами композицій, їх знаків та символів. Твори доводять, що кольоротерапія здатна лікувати людську душу.

Виставку відкрила, директор музею Ольга Шумовська, яка у своєму вітальному слові, зокрема, подякувала за співпрацю з Ласлом Зубаничем, котрий є одним із ініціаторів організації демонстрації картин у музеї. Консул Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород Едіна Албертне Шімон відзначила важливість співпраці та підтримки двох народів сусідніх країн, зокрема на культурно-мистецькій ниві. Насамкінець присутні прослухали онлайн-привітання від художника Стефана Арпада Мадяра з м. Київ, яке переклав та доповнив Ласлов Зубанич.

Запрошуємо до музею оглянути цікаві роботи даних художників, які можна споглядати до 25 березня 2026 року.

Валерія Русин,

завідувач відділу історії та краєзнавства