Проект «Лекція в Замку»

     13 вересня в Ужгородському замку було проведено лекцію для 1-го курсу факультету МЕВ УжНУ на тему «Ужгород і Закарпаття на карті Європи» в рамках дисципліни «Країнознавство», яку викладає професор Ален Панов. Вже традиційно студенти-міжнародники вивчають як творилась історія Ужгорода і Закарпаття не тільки теоретично, а й мають нагоду уявити: як замок виглядав у минулому, якими були його володарі, які були традиції і звичаї тих часів, хто заселяв землі Закарпаття і до складу яких країн воно входило. Проведення «польових» лекцій стало родзинкою кафедри міжнародної політики, викладачі якої вважають, що найбільш якісне сприйняття інформаційного потоку може відбуватися у відповідній атмосфері та підкріплюватися практичним компонентом. Проект «Лекція в Замку» триває п’ятий рік поспіль і є результатом плідної співпраці поміж кафедрою та Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм ім. Т. Легоцького.

Засідання Реставраційної ради музею

10 вересня відбулося третє в цьому році засідання Реставраційної ради музею. 

Члени ради обговорили та затвердили дві програми проведення консерваційно-реставраційних заходів спрямованих на  збереження експонатів, а саме секретеру XVIII ст. та виробів з металу кінця ХІХ - початку ХХ століття. 


Особливістю процесу реставрації старовинного секретеру є те, що він відбуватиметься у поєднанні досвіду художника-реставратора музею Крістіни Кліса та набуття навичок і майстерності студентами 3 курсу Закарпатської академії мистецтв.

Реставрація виробів з металу, яку виконуватиме художник по металу музею Роман Мурник дозволить доповнити діючі експозиції відновленими експонатами, зокрема великим греко-католицьким хрестом, двома чавунними пічками ХІХ століття, боковиною лавиці та підсвічником.

Художники-реставратори музею Крістіна Кліса та Роман Мурник детально розповіли про етапи консервації та реставрації  експонатів XVIII – ХІХ століть. 

На засіданні також було приділено увагу питанню збереженості експонатів у експозиційних залах музею. Визначені невідкладні заходи із створення відповідного мікроклімату для зберігання музейних предметів і колекцій, зокрема надані рекомендації з дотримання відповідного температурного, вологісного та світлового режимів. 

Керував роботою Реставраційної ради заступник директора з наукової роботи музею, голова Реставраційної ради М. В. Делеган.

Відкрита лекція «Олександр Грабар – ужгородець, знавець птахів Закарпаття»

     Святкування Дня Ужгорода – це чудова нагода згадувати людей, які проживали, працювали й розвивали місто. З цією метою старший науковий співробітник сектору природи відділу історії та краєзнавства Руслана Джахман 13 вересня прочитала лекцію «Олександр Грабар – ужгородець,   знавець птахів Закарпаття».


     Відомий орнітолог і перший завідувач відділу природи в музеї  народився 17 серпня 1883 року в Будапешті, але через деякий час його сім’я переїхала до Ужгорода і проживала на вул. Ракоці (зараз вул. А. Волошина). Тут він навчався в Ужгородській католицькій гімназії ім. Другетів, згодом продовжив навчання в Будапештському університеті. Після  закінчення університету йому пропонують роботу в Національному музеї, але любов до рідного міста змушує молодого фахівця повернутися додому. З 1911 року і до кінця життя   він живе і працює в Ужгороді. До 1944 року – вчителем в Ужгородській гімназії, а з 1945 р. і до смерті (помер 30 червня 1959 р.) – на посаді завідувача відділу природи Закарпатського краєзнавчого музею. 
     Крім наукових праць та картин, видатний орнітолог залишив після себе унікальну колекцію чучел денних хижих птахів та сов (близько 250 експонатів). Більша частина  зберігається в Зоологічному музеї УжНУ. 
    На захід завітали студенти біологічного факультету УжНУ. Молодь з цікавістю прослухала біографію Олександра Грабаря та ознайомилася з надрукованою спадщиною вченого. Студенти мали можливість побачити  найбільш цитовану  орнітологами   роботу “Птаство Підкарпатської Русі”, яка була надрукована  в 1931 році у декількох номерах журналу “Подкарпатська Русь”.

Історія Ужгорода – на полотні

     До Дня міста співробітники відділу історії та краєзнавства музею презентують полотно відомого закарпатського живописця Шандора Петкі «Ужгород будується» за 1962 рік. Тема виявилася настільки актуальною і популярною, що картину закупив Закарпатський краєзнавчий музей у 1968 році.

«Ужгород будується», Шандор Петкі

     Уперше робота була представлена на персональній виставці, присвяченій 25-річчю педагогічної та 20-річчю творчої діяльності Шандора Ференцовича, у листопаді того ж року в приміщенні колишнього Клубу письменників (нині - Спілки письменників). 

     Картину «Ужгород будується» доповнюють оригінальні експонати з приватного архіву родини Петкі: запрошення на персональну виставку Ш.Ф. Петкі з його автографом і каталог творів виставки за 1962 рік.

Поповнення у фондах музею

     Орден Свободи, яким Указом Президента України від 14 березня 2019 року № 74/2019 (посмертно) нагороджено відомого громадсько-політичного діяча Закарпаття Клочурака Степана Степановича, передано на державне зберігання у фонди музею.

День пам'яті захисників України у Закарпатському ОКМ імені Тиводара Легоцького

     29 серпня, у День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького запрошує відвідати постійно діючу експозицію «Inter arma silent musa» («Коли гримлять гармати, музи мовчать»). Тут представлено понад триста оригінальних експонатів, історичних світлин, дитячих малюнків і подарунків, історичних і популярних видань.


     Багато учасників Революції Гідності, захисників України в зоні АТО та Операції Об’єднаних Сил стали близькими друзями музею за роки проведення бойових дій на Сході України. Співробітники та відвідувачі музею щиро вдячні активістам громадської організації «Пошук–Захід» та волонтерам експедиції «Чорний тюльпан» (керівник Олександр Русин), які працювали на місцях запеклих боїв в зоні Іловайського котла на Сході України. Звідти вони привезли велику кількість понівеченої війною зброї, військового спорядження, солдатських речей. Ціною власного життя активісти і волонтери під кулями ворога по крихтах збирали залишки розбитої техніки й людських тіл, обпалених документів, щоб донести інформацію рідним про події на фронті.

     Дана експозиція музею сприяє збереженню пам’яті й формує шанобливе ставлення до бійців, що захищають Батьківщину на Сході України.