Професійний розвиток заради толерантності: музейники долучилися до навчання з протидії мові ненависті

 4 березня працівники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького зареєструвалися та взяли участь у презентації Рекомендацій для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації, яку провела Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Захід відбувся в межах проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство» за підтримки Офіс Ради Європи в Україні (проєкт «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза» (SFEM-UA)) з урахуванням європейських стандартів та норм чинного законодавства. До обговорення були запрошені представники медіа та громадськості.

Серед спікерів – голова Національної ради Ольга Герасим’юк, керівниця проєкту Ради Європи Земфіра Кондур, офіцерка проєкту Анастасія Палюх, член Національної ради Максим Онопрієнко. Модерувала зустріч відповідальна секретарка, членкиня Національної ради Олена Ніщo.

Участь у такому фаховому навчанні стала важливим кроком для музейних працівників у напрямку формування чутливої, коректної та відповідальної комунікації. Отримані знання сприятимуть впровадженню принципів недискримінації, поваги до різноманіття та дотримання етичних стандартів у роботі з відвідувачами та інформаційними матеріалами.

Такі ініціативи розширюють професійні компетентності команди музею та зміцнюють його позицію як відкритого, сучасного й толерантного культурного простору, доступного і комфортного для всіх.

Неллі Гасинець,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Відкриття виставки «Дослідження флори Закарпаття: п’ять імен в історії науки»

 3 березня у Всесвітній день дикої природи в музеї відкрилася виставка, присвячена 100-річчю від дня народження доктору біологічних наук, професору УжНУ та Національного університету «Києво-Могилянська академія» Комендарю В. І., яку музей організував у співпраці з біологічним факультетом УжНУ, кафедрою біології і хімії Закарпатського угорського університету ім Ференца ІІ Ракоці та Науково-дослідним центром імені Фодор Іштвана.

​Вчений народився 2 березня 1926 р. у с. Буштино на Підкарпатській Русі (зараз смт. Буштино Тячівського району). Навчався спочатку в рідному селі, з 1936 р. по 1939 р. – в Празі, з 1939 р. по 1944 р. – в Хустській гімназії, з 1944 по 1946 – в СШ №2 м. Хуст. У 1946 році вступає до Ужгородського університету на біологічний факультет. Спеціалізується на кафедрі морфології та систематики рослин і під керівництвом професора Х. Ю. Руденка вивчає лікарські рослини Закарпаття. У 1951 році Василь Іванович вступає до аспірантури у відділ геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР. 3 роки досліджує високогірну рослинність Чорногірського хребта і в 1954 році захищає кандидатську дисертацію на тему «Рослинність гірського масиву Чорногори (Східні Капати) і шляхи її використання в народному господарстві». Після захисту дисертації повертається до Ужгорода на рідну кафедру, яку згодом перейменували на кафедру ботаніки, якою керував з 1962 р. до 1992 року.

​У 1970 році захистив докторську дисертацію на тему «Приполонинські ліси і криволісся Українських Карпат, їх трансгенез, структурно-генетичні зв’язки з високогір’ям системи Карпат, Альп і Балкан», а в 1971 р. отримав звання професора. У 1955 р. на схилі полонини Рівної кафедрою ботаніки разом із Перечинським лісокомбінатом на площі 30 га закладені унікальні досліди по способах відновлення верхньої межі лісу для посилення захисних функцій лісів Карпат. Результати досліджень верхньої межі лісу опубліковані в монографії «Форпости гірських лісів», яка побачила світ у 1966 році. За досліди на полонині Рівній він, разом із професором Степаном Фодором, отримав патент “Способи відновлення верхньої межі лісу”.

​З 1978 по 1982 рік Василь Іванович був деканом біологічного факультету УжДУ, а в 1993 році з його ініціативи на біологічному факультеті було засновано науково-дослідну лабораторію охорони природних екосистем, якою керував до смерті. У 1994 році призначений професором Національного університету «Києво-Могилянська академія».

​Усе своє життя вчений працював у сфері охорони довкілля і збереження біологічного різноманіття. П’ятнадцять років (1960-1975 рр.) він очолював Закарпатське обласне відділення Товариства охорони природи УРСР. Стільки ж боровся з чиновниками за унікальну Долину нарцисів поблизу Хуста. Понад 30 публікацій присвятив Василь Іванович цій квітці. Він ініціював створення Карпатського заповідника та національних парків на території нашого краю.

​Василь Іванович помер 24 червня 2015 року в Ужгородській лікарні, де перебував на реабілітації після операції на суглоби. Похований на кладовищі на горі Кальварія.

​На виставці представлені фото, гербарій, документи, оригінал легендарного «Бальзаму Комендаря» та книги. Модератором виставки була завідувачка сектору природи Руслана Джахман, яка поділилася своїми спогадами про викладача. Директорка музею Ольга Шумовська нагадала про те, що зараз від війни страждають не лише люди, а й природа і закликала берегти природні багатства рідного краю. Вона також від всіх присутніх подякувала воїнам ЗСУ і оголосила хвилину мовчання за тих, хто за наш спокій віддав своє життя. Декан біологічного факультету УжНУ Ярослава Гасинець подякувала музею за співпрацю і розповіла про діяльність біобази в Колочаві, яку було створено з ініціативи Василя Івановича. Доцент кафедри біології і хімії Закарпатського угорського університету ім Ференца ІІ Ракоці Єва Андрик розповіла про діяльність Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії з охорони природних екосистем, якою Василь Іванович керував майже до кінця свого життя. Спогадами про захисника природи поділилися і голова Закарпатського товариства охорони природи Олександр Геревич а Михайло Бабидорич зачитав вірш, присвячений Василю Івановичу. Художник Франциск Ерфан розповів про портрет «Комендар», який він написав у 1997 році.

​На виставці представлені експонати дослідників флори Закарпаття Людвіга Вагнера, Іштвана Лаудона, Антонія Маргіттая, Степана Фодора, якими Василь Іванович надихався, а з Степаном Фодором вони були навіть колегами. Протягом тижня відвідувачі музею мають можливість побачити муміфіковану кисть, привезену Іштваном Лаудоном, а протягом місяця – найстаріший гербарій із 1851 року з колекції Вагнера, диплом Антонія Маргіттая, першу книгу Степана Фодора і ще багато цікавих експонатів. Щиро запрошуємо відвідати наш музей і оглянути виставку.

Руслана Джахман,

завідувачка сектору природи

ВІДЗЕРКАЛЕННЯ. РЕФЛЕКСИ. РЕЗОНАНСИ.

 Це - про представлені на

однойменній виставці картини Стефана Арпада Мадяра, Ольги Мадяр та Олени

Ковалевської. Це - про візуальне втілення художниками найважчого

одинадцятирічного періоду в історії незалежної України. Це – про зображення

алегорії метаморфоз почуттів та сприйняття дійсності двома професійними

художниками і одного художника-аматора (психолога).

Закарпатець Стефан Арпад Мадяр – член Спілки художників України, член

Всесвітньої асоціації спеціалісті з кольору (АІС), досліджує вплив на людину

монохромного довкілля. Ольга Мадяр – відомий графік, член Професійної

спілки художників Мюнхена (Верхньої Баварії), активний учасник художніх

антивоєнних виставок. Олена Ковалевська – психолог, експерт творів мистецтва,

куратор художніх і фотовиставок.

Демонстровані в експозиції твори – це наше сьогодення. Назви картин слугують

відправною точкою для семантичного розшифрування колірної гами

композицій, їх знаків та символів.

Краєзнавчий музей імені Т.Легоцького продовжує колекціонувати цікавинки, пов´язані з брендом «Ужгородський замок»

 Тематична колекція краєзнавчого музею зростає щороку, передусім, завдяки меценатам, дарувальникам, музейникам і краєзнавцям, різним творчим особистостям. Одним із таких є вже давній друг і щирий поціновувач нашого музею Петро Габрин, котрий вкотре завітав з цікавими подарунками.

Цього разу музей поповнився двома унікальними поштовими листівками першої половини ХХ століття із зображенням Ужгородського замку. Виготовлені й представлені світу свого часу фотокартки від UNIE, Praha та WEINSTOCK, Budapest збереглися в чудовому стані. Також пан Петро передав у дар музею сувенірну тарілочку (у формі попільнички, радіус 11,5 см), у центрі якої зображено одну з найвідоміших скульптур Геракла та Лернейської гідри на фоні замкового комплексу.

Директорка музею Ольга Шумовська висловила щиру вдячність краєзнавцю за постійну підтримку та популяризацію Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького й передала отримані експонати музейникам для подальшого їх належного оформлення на зберігання у відповідних фондах.

Маріан Токар,

провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Участь музейних працівників у тренінгу з природничої педагогіки в межах проєкту «Зелені скарби Карпат»

 Працівники нашого закладу взяли участь у Тренінгу з природничої педагогіки, що відбувся 2 березня 2026 року в межах проєкту «Зелені скарби Карпат», організованого Відділом екології та захисту довкілля Комунального закладу позашкільної освіти Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН» Закарпатської обласної ради.

Захід мав виразний музейно-педагогічний нахил, адже саме музейний простір є важливою платформою для формування у дітей екологічного мислення. Під час теоретичної частини учасники розглянули сучасні підходи до подачі природничих знань у музеї, обговорили, як зробити лекційну частину живою, інтерактивною та доступною для різних вікових категорій. Організатори поділилися власним досвідом проведення занять, тематичних екскурсій та інтерактивних програм, продемонстрували приклади ефективної комунікації з дитячою аудиторією.

Особливий інтерес викликали ідеї для проведення екологічних квестів у музейному просторі, інтерактивних заходів, майстер-класів із природних матеріалів та творчих занять, що допомагають дітям не лише слухати, а й досліджувати, аналізувати та взаємодіяти з експозицією. Обговорювалися практичні інструменти залучення дітей до активної участі — через гру, дослідницькі завдання, командну роботу та рефлексію.

Творчою складовою тренінгу стало оформлення власної «еко-книжечки» — тематичного записника, у якому кожен учасник відобразив свої асоціації з елементами екосистеми та власну роль у збереженні довкілля. Ця вправа допомогла глибше усвідомити взаємозв’язки в природі та знайти нові підходи до пояснення дітям природничих цінностей через особистісний досвід.

Важливим етапом професійного розвитку педагогів, дала можливість оновити методичний інструментарій та надихнула на впровадження нових форматів екологічних заходів у музейному середовищі.

Надія Роуканич,

ст.науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи

Запрошуємо всіх на цікаву лекцію про життя Жужанни Кесевгі (1700 - 1750)

 Чи багато Ви знаєте про життя третьої дружини графа Міклоша Берчені? Якщо не дуже, то вже цієї п’ятниці, Ви отримаєте нагоду дізнатися про неї все. Разом з Вами ми поговоримо про те, як Жужанна Кесевгі опинилася при дворі Берчені, якою була її доля, як так вийшло, що вона стала дружиною графа та яким було найбільше кохання в її житті (спойлер: з коханням не все так однозначно

). Її життя це чудовий спосіб поглянути на офіційне графське життя крізь призму звичайних людських якостей, де є кохання, зради, радість, горе, гумор, корисливість та непрості взаємовідносини.

06.03 (п’ятниця)

15:00

Ужгородський замок (Капітульна 33, друга зала експозиції «Історія Закарпаття у період VIII ст. - 1919 р»)

Вхід: вільний

Лектор: Михайло Лесів - зав. відділу науково-освітньої роботи музею.

Чекаємо на Вас!

Запрошуємо на мега круту подію, що присвячена популяризації закарпатської спадщини та сучасному діалогу з традиціями: «Минуле творить майбутнє»

 Презентація бренду Lebet + майстер-клас (workshop) з кераміки!

Від глибин традиційних орнаментів — до сучасного мінімалізму.

Від печі минулого — до твоїх власних рук сьогодні.

На Вас чекає:

Офіційна презентація від Марини Гутлебет, засновниці бренду Lebet — сучасна кераміка, що поєднує спадщину та актуальний дизайн;

Виступ спікера з Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького (Ужгородський замок) — захоплива розповідь про історію закарпатської кераміки, традиції та її місце в культурі регіону;

Майстер-клас, де кожен зможе стати співавтором цієї історії.

Об’єднавшись, ми зробимо унікальну вазу з сучасної кераміки, яка назавжди залишиться з нашим замком;

Живий музичний супровід — магічна атмосфера під саксофон Віктор Шуфан.

4 березня (середа)

16:00

Каплиця Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33, Ужгород).

Це не просто подія — це місток між минулим і майбутнім, де традиційна кераміка Закарпаття набуває нового дихання в сучасному світі.

Приходьте відчути, як минуле Закарпаття формує його майбутнє — через глину, музику, історії та ваші власні руки!

Вхід вільний!

Василю Комендарю - 100 років.

 У науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького оформлена книжково-ілюстративна виставка «Василю Комендарю - 100 років». На ній експонуються монографії, навчальні посібники, доповіді на міжнародних, республіканських, регіональних, міжвузівських конференціях, статті з енциклопедій та Червоної книги України, науково-популярні статті з періодичних видань, фотоальбоми, наукові видання, особливо з природи Карпатського краю та захисту довкілля.

Комендар Василь Іванович - відома особистість у науковій ботанічній спільноті. Вагомим є його внесок у розробку підходів до комплексного популяційного вивчення рідкісних видів рослин, створенні заповідників та національних природних парків у Карпатах. Завдяки його принциповості та наполегливості вдалось зберегти Долину нарцисів, праліси Закарпаття та багато інших унікальних природних об’єктів.

Наталія Сачавська,

завідувачка наукової бібліотеки

Народний оберіг – ляльку-мотанку – представили в краєзнавчому музеї

 Сьогодні, 26 лютого, в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку ляльок-мотанок. Модератором заходу з цієї нагоди стала Василина Палинчак-Кутузова, завідувач сектору етнографії.

Така іграшка здавна була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась. Це давній український сакральний оберіг, символ родючості, мудрості та зв'язку поколінь, архаїчний образ-символ, міцно вкорінений в українській традиції. У кожній нитці, у кожному вузлику й елементі закладено особливий сенс і внутрішню силу, завдяки чому кожен виріб є неповторним. Лялька-мотанка – складова нашої культурної пам’яті, історії та національної ідентичності. Її створення – це ритуалізований творчий акт, у якому майстриня передає виробу власні думки, наміри й духовний настрій. За народними уявленнями, лялька вбирає енергію своєї творчині й стає своєрідним талісманом для того, хто її зберігає.

Відкриття виставки розпочалося хвилиною мовчання у знак пошани й пам’яті за тими, хто ціною свого життя захищає нас і завдяки кому ми можемо жити, творити й відроджувати наші традиції.

У вітальному слові Ольга Шумовська, директор музею, наголосила на тому, що в ці важкі лютневі дні такі виставки – це промінь надії та віри в краще. Кожну ляльку роздивляєшся і перебираєш ті емоції й посили, які в ній закладені, заряджаєшся спокоєм, душевною рівновагою та умиротворенням. І в наш час це особливо важливо. Адже від ударів ворога страждають люди, цілі міста й села поринають у темряву, знищується наше надбання, наша культура. Але ці ляльки – не тільки іграшки, а й обереги, пам'ять і традиції яких наш народ спокон віків передавав з покоління в покоління. І їх треба берегти й відроджувати.

Родзинкою стали пісенні номери у виконанні вихованців відділу творчої діяльності «Джерела» КЗПО «ПАДІЮН». Софія Труш, солістка фольклорного ансамблю «Джерела» (керівник Кравчук Т.Е.) виступила з піснями «Пташка» та «Культура». Вокальний ансамбль «Промінці» (керівник Лещо Т.П.) виконав композиції «А на білім полотні» і «Мріяти».

Розповідь про ляльку-мотанку та майстерка від Марусі Орос стали чудовим екскурсом у історію іграшки-оберегу. Для демонстрації способів виготовлення мотанки юна майстриня обрала нитки як матеріал для основи. У ході майстерки вона виготовила ляльку, заряджену на перемогу України.

Оксана Кремінь, керівник відділу екології та захисту довкілля КЗПО «ПАДІЮН», за сприяння якої стала можливою підготовка виставки, розповіла про самі експонати. Вона наголосила, що ці ляльки були виготовлені учнями закладів шкільної та позашкільної освіти з усієї Закарпатської області. До їх виготовлення долучилися не тільки діти, а й їхні батьки, дідусі й бабусі. Таким чином, відроджувалася не лише традиція, а й налагоджувалися міжпоколіннєві зв’язки, відбувалася передача досвіду та обмін знаннями. А це, в свою чергу, сприяє культурному розвитку.

Тож приходьте до нашого музею і дізнавайтеся більше про традиційні українські обереги.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Кафедра лісівництва УжНУ передала бібліотеці Закарпатського ОКМ ім. Тиводара Легоцького наукові видання

 Кафедра лісівництва Ужгородського національного університету передала до наукової бібліотеки Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького збірники матеріалів V та VI Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Стан та перспективи природокористування в сучасних умовах».

У виданнях представлено результати досліджень закарпатських науковців. Публікації висвітлюють сучасний стан і перспективи природокористування з урахуванням базових принципів сталого розвитку. Значна частина матеріалів присвячена вивченню природно-заповідного фонду Закарпатської області.

Наукові роботи згруповано за тематичними секціями: «Облік та використання природних ресурсів», «Раціональне лісокористування», «Перспективи лісовідновлення в умовах сучасних економічних викликів», «Охорона та захист лісів», «Збереження біорізноманіття і безпека довкілля в контексті антропогенних та кліматичних змін», «Інформаційні технології в природокористуванні», «Природно-заповідний фонд Карпатського регіону: сучасний стан і перспективи розвитку».

Передані видання стануть у пригоді науковцям, фахівцям природоохоронної та лісогосподарської галузей, а також студентам природничих спеціальностей.

Запрошуємо всіх зацікавлених ознайомитися з новими надходженнями у фондах наукової бібліотеки музею.

Михайло Тофелюк,

ст. науковий співробітник сектору природи Закарпатського ОКМ ім. Тиводара Легоцького, інженер кафедри лісівництва УжНУ