Пам’ять про сучасну війну: українські захисники передали музею нові артефакти

 Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького продовжує співпрацю з військовослужбовцями Збройних сил України задля збереження та висвітлення правди про сучасну російсько-українську війну. Завдяки таким ініціативам музейна експозиція «За Україну, за волю» постійно поповнюється новими артефактами, які є не лише свідченням боротьби українського народу за незалежність, а й важливими історичними джерелами для майбутніх поколінь.

Цього разу військовослужбовець 101 бригади ТРО Олександр Соломінський передав до музею хвостовики від мін, а також уламки російського дрону «Кузнечик», який використовувався ворожими військами під час бойових дій проти України на Сумщині. Ці предмети стануть важливим доповненням експозиції, адже вони наочно демонструють сучасні засоби ведення війни та нагадують про щоденну боротьбу українських захисників за свободу і територіальну цілісність держави. Подібні експонати мають особливу цінність, оскільки дозволяють відвідувачам музею не лише дізнатися про події війни з інформаційних джерел, а й побачити реальні артефакти, привезені безпосередньо із зони бойових дій.
До поповнення музейної колекції в черговий раз долучився також військовий лікар, лейтенант медичної роти 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Ерік Глеба. Він передав до фондів музею поштові марки та конверти на військову тематику. Українська воєнна філателія вже стала окремим культурним феноменом і важливим інструментом збереження історичної пам’яті. Марки, присвячені героїзму українських військових, знаковим подіям війни, спротиву українського народу, не лише документують сучасність, а й формують символічний літопис боротьби держави за свою незалежність. Конверти та поштові випуски воєнного часу відображають емоції суспільства, силу національного духу та віру в перемогу, а відтак становлять важливу частину сучасної культурної спадщини.
Відзначимо, що співпраця Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького з українськими захисниками є вельми важливою, адже саме завдяки безпосереднім учасникам подій вдається зберегти автентичні свідчення війни. Передані до музею експонати допомагають формувати об’єктивну історичну памʼять та нагадують суспільству про ціну свободи й незалежності. Музей сьогодні виконує не лише роль культурно-освітнього осередку, а й стає місцем збереження живої історії України, яку творять сучасні Герої.
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії,
Меморіальний музей-кімната ім. Августина Волошина






«Шовкова косиця» у стінах Ужгородського замку: свято культурного розмаїття, що об’єднує серця

 21 травня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького, відбулося урочисте відкриття І Відкритого фольклорного фестивалю-конкурсу культурного розмаїття «Шовкова косиця».

Цей унікальний мистецький захід, започаткований Заслуженим академічним Закарпатським народним хором під керівництвом Наталії Петій-Потапчук, об’єднав у серці старовинного замку сотні учасників і гостей з різних куточків України та з-за кордону. Внутрішній дворик замкового палацу цього вечора був наповнений музикою, співом, танцями, щирими емоціями та атмосферою єдності.
Із вітальними словами до присутніх звернулися міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета, заступник голови Закарпатської ОВА Юрій Гузинець, директор департаменту культури Євген Тищук. У своїх виступах вони наголосили на важливості збереження народних традицій, підтримки культурного розмаїття та розвитку фольклорного мистецтва.
Для нашого музею велика честь бути співорганізатором та місцем проведення такого масштабного культурного дійства. Особливо символічно, що фестиваль стартував саме у День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття — день, який нагадує про важливість взаємоповаги, збереження традицій та духовної єдності.
На відкриття фестивалю завітала велика кількість ужгородців і гостей міста. Серед присутніх були й працівники музею, зокрема директорка музею Ольга Шумовська. Подібні події вкотре доводять, що Ужгородський замок є не лише пам’яткою історії, а й живим культурним простором, який об’єднує людей навколо мистецтва, традицій і спільних цінностей.
«Шовкова косиця» стала справжнім святом народної творчості, яке подарувало незабутні емоції та ще раз підкреслило багатство культурної спадщини нашого краю.
Неллі Гасинець,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи




Від Сходу до Заходу: цікаві зразки вишиванок із фондів музею

 У третій четвер травня в Україні традиційно відзначають День вишиванки – свято, покликане зберегти та популяризувати давні народні традиції створення і носіння українського вишитого одягу. Вишиванка є не лише елементом національного строю, а й важливим символом української культури, духовності та історичної пам’яті народу. Упродовж століть українці вкладали у вишиті орнаменти особливий зміст, передаючи через них уявлення про світ, побажання добробуту, захисту та родинного щастя. Саме тому сьогодні вишиванка залишається невід’ємною частиною української ідентичності та одним із найвпізнаваніших символів нашої держави у світі.

З нагоди свята хочемо ознайомити вас із двома цікавими експонатами із фондів Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Це чоловічі вишивані сорочки, які походять із різних куточків України та яскраво демонструють багатство регіональних традицій української вишивки.
Одна із сорочок потрапила до музейної збірки у середині ХХ століття з тодішнього Дніпропетровського державного історичного музею. Датується вона ХІХ століттям і є цінним зразком традиційного народного одягу Наддніпрянщини. Сорочка виготовлена з домотканого полотна, що свідчить про використання традиційних способів виробництва тканини у селянському побуті. Комір оздоблений плетеним орнаментом, а пазуха вишита гладдю та хрестиком. Особливої уваги заслуговують широкі рукави, шви яких з’єднані декоративним хрестиком. Вишивка має геометричний характер і виконана переважно червоними та чорними нитками – кольорами, які традиційно символізували життєву силу, захист та зв’язок із рідною землею. Орнаментальні мотиви вирізняються стриманістю та чітким ритмом, характерним для народного мистецтва центральних регіонів України.
Інша сорочка представляє вже закарпатську традицію народного одягу. Виготовлена вона у 1950-х роках у селі Лазещина Рахівського району. Цей експонат привертає увагу насамперед незвичним декоративним оздобленням – вишивкою з різнокольорового бісеру. Бісерний орнамент прикрашає комір-стійку, пазушний розріз та манжети сорочки. Яскраві кольори та складні геометричні мотиви надають виробу особливої декоративності та святковості. Подібна техніка оздоблення була характерною для гуцульського та закарпатського народного строю середини ХХ століття, де бісер широко використовувався не лише у прикрасах, а й у вишивці одягу.
Обидві сорочки є цінними музейними пам’ятками, що відображають локальні особливості української народної культури, традиції вишивки та художні вподобання різних регіонів України. Вони засвідчують багатство й різноманіття українського народного мистецтва та нагадують про важливість збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії




🎭 «Культурна мозаїка Закарпаття: традиції, що єднають покоління»

 У стінах старовинного Ужгородський замок відбувся святковий захід до Дня вишиванки та Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття — подія, яка об’єднала музейну спільноту, митців, педагогів, талановиту молодь та всіх шанувальників народної культури й традицій нашого багатонаціонального краю.

Свято стало справжнім нагадуванням про те, що Закарпаття — це територія діалогу культур, взаємоповаги та духовного багатства, де століттями поруч жили й творили українці, угорці, словаки, румуни, німці, євреї та представники багатьох інших народів.
З вітальним словом до гостей звернулася директорка Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького - Ольга Юріївна, наголосивши на важливості збереження культурної спадщини, народних традицій та історичної пам’яті, особливо у непростий для України час.
Особливу атмосферу заходу створили творчі виступи талановитої молоді та викладачів Ужгородської школи мистецтв, які через танець, музику та пісню продовжують берегти й популяризувати народне мистецтво різних національних спільнот Закарпаття. Щиро дякуємо юним талантам, керівникам творчих колективів, педагогам та концертмейстерам за високий рівень майстерності, натхнення та любов до культури рідного краю.
Святкову програму відкрив угорський народний танець «Делалфелді» у виконанні ансамблю угорського народного танцю «Сіварвань» під керівництвом Василини Синички.
Цей яскравий та темпераментний танець походить із регіону Південного Альфельду в Угорщині та є одним із найколоритніших зразків угорської народної хореографії. Глядачі мали змогу побачити стрімкі оберти, ритмічні підбивання ніг, характерні чоловічі притупування та енергійні рухи, які передають силу, емоційність і святковий дух угорської народної культури. Особливу атмосферу створювала жвава народна музика, що підкреслювала динаміку та запальний характер танцю.
Наступним номером стала «В’язанка словацьких народних пісень» у виконанні вокального ансамблю словацької народної пісні «Звончек». Керівник ансамблю — Зінаїда Лучан, концертмейстери — Ольга Бачинська та Марина Бабич.
Словацькі народні пісні — щирі, мелодійні та надзвичайно душевні — наповнили музейний простір атмосферою тепла, родинності та народної мудрості. У кожній мелодії звучали любов до рідного краю, краса карпатської природи, повага до традицій і багатовікова культурна спадщина словацького народу. Виступ ансамблю став яскравим прикладом того, як музика здатна об’єднувати людей незалежно від кордонів, мов та національностей.
Яскравим завершенням мистецької програми стала українська кадриль «Подолянка» у виконанні ансамблю народного танцю «Карічка» (старша група). Керівники колективу — Заслужена артистка України Людмила Вайзер та Василина Синичка.
Український народний танець вкотре продемонстрував красу, життєрадісність та незламний дух української культури. «Подолянка» поєднала у собі традиційні елементи народної хореографії, яскраві сценічні образи, енергійні рухи та щиру емоційність виконавців. Танок став справжнім символом єдності поколінь, любові до рідної культури та сили українських традицій, які продовжують жити й розвиватися завдяки молодому поколінню.
Щиро дякуємо всім учасникам святкової програми, творчим колективам, викладачам, керівникам, концертмейстерам, гостям заходу та кожному, хто цього дня був разом із нами у стінах старовинного замку.
Нехай вишиванка завжди залишається символом єдності українського народу, а культурне розмаїття — джерелом взаємної поваги, миру, натхнення та духовного багатства України. 💙💛
Надія Роуканич,
ст.науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи



Виставка "У межах і за межами": молодіжний перфоманс у музеї

 Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького активно долучився до проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Ерделівські читання 2026», надавши виставкову залу для демонстрації неординарного виставкового проєкту Закарпатської академії мистецтв. 20 травня тут відкрилася виставка студентів і викладачів за назвою «У межах і за межами» з дисципліни експериментальних технік живопису».

Після хвилини мовчання на вшанування полеглих Героїв та мирних громадян, які загинули внаслідок війни, з вітальним словом до присутніх звернувся ректор академії Михайло Приймич, наголосивши, що це перша локація у рамках проведення, вже 31 раз, "Ерделівських читань 2026", які триватимуть з 20 по 22 травня. Аттіла Коприва, доцент кафедри образотворчого мистецтва ЗАМ, детально зупинився на тлумаченні самої ідеї перфомансу, розшифрував вирази, "У межах і за межами", як ці філософські поняття зуміли відобразити у своїх роботах саме студенти, а не тільки їхні викладачі. Директорка нашого закладу Ольга Шумовська підкреслила, що спільна співпраця музею із Закарпатською академією мистецтв продовжується й надалі, адже ми постійно підтримуємо усі ініціативи з метою підтримки мистецького середовища краю, його популяризації.
У виставковій залі, де представлено більше 30 робіт, зібралося чимало молоді, професіоналів, поціновувачів мистецтва.
Цінуємо особистий візит на відкриття молодіжної виставки Голови Керівного комітету Проекту UAх, професора канадського Університету Concordia Ребекки Дюкло, яка відома своєю підтримкою студентів та мистецьких університетів України
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства




Нові експонати у колекції музею

 Поповнення музейних фондів є одним із найважливіших напрямів роботи кожного музею, адже саме завдяки новим надходженням зберігається та передається наступним поколінням культурна й історична спадщина нашого народу. Кожен предмет, який потрапляє до музейної колекції, має не лише матеріальну, а й духовну цінність, адже є свідченням традицій, побуту, мистецтва та пам’яті про минуле.

Особливе значення для збереження національної ідентичності мають предмети народного мистецтва, зокрема вишивка. Українські вишивані рушники та сорочки здавна були невід’ємною частиною життя українців, символізували родинний добробут, оберігали оселю та передавалися з покоління в покоління. Орнаменти, кольори та техніки вишивки відображають локальні традиції й особливості різних регіонів України.
Днями фонди Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького поповнилися вишиваними рушниками та чоловічими вишиванками. Ці предмети є цінними зразками народного декоративно-ужиткового мистецтва та мають етнографічну й культурну вартість. Вони не лише доповнять музейну колекцію, а й сприятимуть глибшому вивченню традиційної культури України.
Передані експонати стануть частиною музейних зібрань, використовуватимуться у виставковій, науково-дослідній та просвітницькій роботі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького. Завдяки таким надходженням музей продовжує виконувати свою головну місію – зберігати історичну пам’ять та популяризувати культурну спадщину для майбутніх поколінь.
Лариса Ганусинець,
провідний науковий співробітник
відділу новітньої історії, Меморіальний музей





Реекспозиція як переосмислення традиції: досвід оновлення етнографічного залу Закарпатського краєзнавчого музею

 Міжнародний день музеїв – 2026 у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького запам’ятався відвідувачам насиченою програмою та відкриттям оновленої експозиції «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття». Завдяки поєднанню традиційного музейного підходу із сучасними мультимедійними рішеннями експозиція набула нового звучання та стала більш інтерактивною й доступною для відвідувачів різного віку.

Потреба в оновленні цієї частини музейного простору назрівала вже давно. Застарілі експозиційні меблі, необхідність осучаснення підходів до представлення музейних предметів та переосмислення самої концепції експонування спонукали колектив музею до проведення масштабної реекспозиції. За ініціативи директорки музею Ольги Шумовської спільно із завідувачкою сектору етнографії Василиною Палинчак-Кутузовою було ухвалено рішення представити оновлену експозицію саме до Міжнародного дня музеїв.
Підготовка до відкриття тривала понад рік. За цей час було проведено значний обсяг роботи: розроблено нову тематичну структуру та концепцію експозиції, здійснено добір музейних предметів, проведено їх очищення й часткову реставрацію, підготовлено нове експозиційне обладнання та виконано ремонтні роботи у виставковому залі. Особливу увагу приділено поєднанню автентичних експонатів із сучасними засобами музейної комунікації, що дозволило створити цілісний та емоційно насичений експозиційний простір.
Завідувачка сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова спільно з директоркою музею Ольгою Шумовською виступила авторкою концепції та тематичної структури експозиції оновленої експозиції. Робота з етнографічними колекціями музею, вивчення традиційної культури Закарпаття та особливостей локальної матеріальної спадщини дозволили сформувати цілісний експозиційний задум. Основна увага була зосереджена не лише на оновленні візуального вигляду залу, а й на переосмисленні підходу до представлення традиційної культури Закарпаття. Головною ідеєю стало створення експозиції, яка б не просто демонструвала окремі музейні предмети, а дозволяла відвідувачам відчути атмосферу народного життя та зрозуміти взаємозв’язок матеріальної й духовної культури мешканців краю.
В основу експозиції покладено ідею показати багатство та різноманіття традиційної культури Закарпаття через поєднання народного одягу та музичних інструментів як невід’ємних елементів повсякденного життя, святково-обрядової культури та духовного світу населення регіону. Народний одяг представлено як важливу складову щоденного та святкового життя, що супроводжувала людину під час календарних і родинних обрядів та відображала локальні особливості, естетичні смаки й майстерність народних умільців. Музичні інструменти, своєю чергою, розкривають багатство музичної традиції Закарпаття, яка формувалася під впливом природного середовища, локальних ремесел та міжкультурних контактів.
Важливою та надзвичайно відповідальною складовою підготовки оновленої експозиції стала фондова робота. Саме музейні фонди є основою для створення змістовного й повноцінного експозиційного простору. Завдяки роботі завідувача відділу фондів Анастасії Хоми, завідувача сектору обліку Марії Боднар, наукової співробітниці сектору обліку Юлії Шпільки та завідувача сектору етнографії Василини Палинчак-Кутузової було проведено ретельний відбір музейних предметів із фондових колекцій музею. Особлива увага приділялася не лише художній та історичній цінності експонатів, а й їхній здатності цілісно відобразити багатство й різноманіття традиційної культури Закарпаття. До експозиції увійшли унікальні зразки народного одягу, музичних інструментів та предметів декоративно-ужиткового мистецтва, які репрезентують різні етнографічні райони краю. Відібрані експонати дали змогу ширше показати локальні традиції, особливості народних ремесел, орнаментики та музичної культури населення Закарпаття. Значний обсяг роботи був пов’язаний і з підготовкою самих музейних предметів до експонування. Співробітники сектору реставрації Ян-Павло Роман і Данило Сургачов під керівництвом завідувача сектору Романа Мурника здійснили очищення, консервацію та часткову реставрацію окремих експонатів. Завдяки їхній кропіткій праці музейні предмети не лише зберегли свою автентичність, а й набули оновленого вигляду, відкривши відвідувачам багатство народної вишивки, фактуру тканин, дерева та декоративного оздоблення музичних інструментів.
Музейний простір потребує не лише змістовного наповнення, а й відповідного технічного та візуального оформлення. Велика роль у реалізації цього напряму роботи належить завідувачу відділу новітньої історії, Меморіальної кімнати-музею ім. Августина Волошина Михайлу Джахману, який розробив проєкт нових експозиційних вітрин. Особливу увагу приділено функціональності, сучасному дизайну та гармонійному поєднанню нових меблів із загальним простором експозиційного залу.
Разом зі співробітниками відділу новітньої історії Василем Міщанином й Ігорем Шніцером та працівниками господарської частини музею Михайлом Джахманом було здійснено монтаж нових експозиційних меблів. Конструкції вітрин розроблялися з урахуванням специфіки музейних предметів, що дозволило максимально вигідно представити експонати та привернути увагу відвідувачів до деталей народного мистецтва різних районів Закарпаття.
Необхідним стало й оновлення самого експозиційного залу. Важлива роль у цій частині роботи належала господарському відділу музею: Дмитру Солов’янову — завідувачу, Павлу Приходьку — електрику, Інні Апилат, Наталії Сньозик та Наталії Самойленко — працівникам. Вони забезпечили проведення ремонтно-підготовчих робіт та створення належних умов для функціонування нового експозиційного простору. Було підготовлено стіни та поверхні залу, здійснено технічний супровід монтажу експозиційного обладнання, а також оновлено систему освітлення залу та вітрин. Нове освітлення дозволило не лише покращити загальне візуальне сприйняття експозиції, а й вигідно підкреслити особливості музейних предметів, створивши сучасний і комфортний простір для відвідувачів.
Щира вдячність художниці-оформлювачці Олені Еврій за професіоналізм, тонке відчуття стилю та уважне ставлення до кожної деталі експозиційного простору.
Останнім, але не менш важливим етапом роботи над реекспозицією став монтаж експозиції, під час якого всі попередні напрацювання були об’єднані в єдиний цілісний музейний простір. До роботи долучилася майже вся команда музею, включно з представниками адміністрації. Процес побудови експозиції – це не лише технічна підготовка, а й злагодженої співпраці, уважності до деталей та спільного бачення кінцевого результату. Важливим у цьому процесі стало вміння делікатно й змістовно передати атмосферу традиційної культури мовою музейної експозиції, зберігши баланс між сучасними дизайнерськими рішеннями та автентичністю представленої культурної спадщини.
Особливий талант експозиційної роботи на цьому етапі проявила директорка музею Ольга Шумовська. Саме завдяки її творчому баченню, професійному досвіду та тонкому відчуттю музейного простору вдалося гармонійно поєднати музейні предмети, експозиційне обладнання, освітлення та художнє оформлення залу. Художнє оформлення стало не лише естетичним доповненням, а важливою складовою емоційного сприйняття експозиції. Воно допомогло глибше розкрити красу й самобутність традиційної культури Закарпаття, підкреслити унікальність народного одягу та музичних інструментів і створити для відвідувачів особливий простір, у якому історія, мистецтво та культурна пам’ять органічно поєдналися в єдину музейну розповідь.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії




Оновлена. Сучасна. Мультимедійна

 (оновлену експозицію «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття» представили в обласному краєзнавчому музеї)

Сьогодні, 18 травня, світова музейна спільнота відзначає своє професійне свято. З цієї нагоди в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького представили оновлену експозицію «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття». Вона стала чудовим підтвердженням цьогорічного гасла ICOM «Музеї, що об’єднують розділений світ». У експозиції представлені народний одяг та музичні інструменти багатонаціонального населення краю, що засвідчують культурне розмаїття Закарпаття, взаємопроникнення традицій та духовну єдність різних етнічних спільнот.
Відкриття експозиції розпочалося із виступу артистів оркестру Заслуженого академічного Закарпатського народного хору, які виконали твір "Волошин" (Михайло Матола (скрипка), Михайло Бровді (баян), Юрій Свистун (бубен)).
Із вітальним словом до присутніх звернулася директор музею Ольга Шумовська. Вона наголосила на важливості цієї експозиції як такої, що знайомить відвідувачів із матеріальною та нематеріальною культурою і традиційними заняттями мешканців краю. Для побудови експозиції музейники знайомилися із кращим досвідом українських та закордонних музеїв. Особливу увагу було приділено сучасним підходам до представлення етнографічних колекцій, поєднанню автентичних музейних предметів із мультимедійними елементами та створенню цілісного тематичного простору. За словами директорки, нова експозиція покликана не лише зберігати культурну спадщину, а й сприяти міжкультурному діалогу, формуванню поваги до традицій різних народів та популяризації історико-культурного надбання Закарпаття серед молоді й гостей краю.
Депутат обласної ради Наталія Штефуца висловила своє захоплення від проведеної музейниками роботи. Вона наголосила, що це – дійсно європейський рівень. І важливим є те, що тут представлено культурні надбання різних національностей, які проживають на цій території, адже вони є тим, на чому базується унікальність нашого регіону.
Заступник директора департаменту культури Закарпатської ОВА Віктор Кравчук підкреслив, що у цей нелегкий для країни час музеї продовжують велику роботу – вони не тільки зберігають і примножують Музейний фонд України, а й знайомлять відвідувачів із надбаннями і культурою попередніх поколінь.
Заступник директора управління туризму та курортів Закарпатської ОВА Любов Когуч акцентувала на тому, що, відвідуючи музей, часто бувала у експозиції до її оновлення. І зміни, які відбулися, вражають та підтверджують вихід музею на європейський рівень. А підхід до представлення експонатів зробить їх огляд ще цікавішим, привабливішим для туристів.
Завідувач сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова розповіла про структуру експозиції, яка складається із двох розділів – народні музичні інструменти та народний одяг етнографічних груп, що проживають у регіоні. У музеї зберігається чудова колекція народних музичних інструментів, якої немає більше в жодному музейному закладі нашого краю. У експозиції репрезентовані всі основні групи музичних інструментів, поширені серед населення Закарпаття. Чудовим доповненням до їх представлення став музичний супровід у виконанні артистів оркестру Закарпатського народного хору. Так, до прикладу, представлені у першій вітрині дримби озвучили мелодією із "Сухого танцю" Михайло Бровді (дримба) та Іван Вархол (сопілка). "Сухий танець" - це унікальний танок, що виконувався на Хустщині у період Різдвяного посту під акомпанемент дримби та сопілки. Наталії Петій-Потапчук, директору-художньому керівнику, головному диригенту Закарпатського народного хору, вдалося відшукати інформацію про цей звичай. "Інвертіта" (румунський народний танець) у виконанні Івана Вархола (сопілка), Михайла Матоли (скрипка), Михайла Бровді (баян) та Юрія Свистуна (бубен) став чудовою демонстрацією мембранних музичних інструментів, які демонструються у другій вітрині. У третій вітрині експонуються інструменти, у яких джерелом акустичних коливань є повітря, замкнене в резонансному просторі стовбуру інструменту. Для їх озвучення артисти оркестру виконали наступні твори: «Коломийки на тилинці» (виконують Іван Вархол (тилинка), Михайло Матола (скрипка), Михайло Бровді (баян)); "Мир вам" Бейли Ковача (соло на кларнеті – Шандор Шрайнер); фрагмент "Фантазії для сопілки" Василя Попадюка (соло на сопілці – Іван Вархол). А унікальний музичний інструмент нашого краю – трембіту - озвучив соліст Віктор Орос. Струнні інструменти, які демонструються у четвертій вітрині, зазвучали у виконанні Михайла Матоли (скрипка) із «Коломийками». В'язанку гуцульських мелодій з репертуару П. Вередюка, а саме соло на гуцульських цимбалах виконав Леонтій Ленарт. На завершення музичного номеру артисти оркестру виконали «Гуцулку».
Друга частина експозиції демонструє особливості народного костюму різних етнографічних груп населення краю – бойків, лемків, гуцулів, а також долинян, зокрема боржавських та королівських. Показано також і одяг національних меншин – румунів і угорців. Кожен комплекс доповнюють зразки вишивки, дерев’яного різьблення та гончарства, виконані у техніці й стилі, притаманному для тієї чи іншої місцевості.
На завершення увазі присутніх було представлено мультимедійне доповнення – віртуальне 3D-дзеркало, яке дає можливість приміряти цифрову копію костюму бойків, лемків, гуцулів чи королівських долинян. На згадку можна зробити фото, а свій образ доповнити спецефектами. Поява такого мультимедійного доповнення стала можлива завдяки співпраці з компанією 3dcomlab. Колаборація директора музею Ольги Шумовської та керівника компанії Михайла Шишкіна сприяла тому, що саме в нашому закладі першим серед усіх музеїв Західної України з’явилося таке обладнання.
Запрошуємо всіх оглянути оновлену експозицію! Вас чекає море вражень!
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії




Міжнародний день музеїв в Ужгородському замку: свято культури, традицій та єдності

 У Міжнародний день музеїв Ужгородський замок наповнився особливою атмосферою єдності, культури та живої історії. Цьогорічне гасло свята — «Музеї об’єднують розділений світ» — стало головною ідеєю всього святкового дня в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького.

Урочистості розпочалися зі слів вдячності всім, хто підтримує музейну справу, береже культурну спадщину та щодня працює задля збереження історичної пам’яті. Особливе місце під час відкриття заходу зайняла хвилина мовчання на вшанування полеглих Героїв та мирних громадян, які загинули внаслідок війни. Також пролунали слова щирої вдячності воїнам Збройних сил України та всім захисникам і захисницям, завдяки яким ми маємо можливість працювати, творити та зберігати нашу культуру.
Надзвичайно піднесену та емоційну атмосферу свята створив Заслужений академічний Закарпатський народний хор під керівництвом Наталії Петій-Потапчук. Саме у виконанні хору прозвучав Державний Гімн України, який став одним із найзворушливіших моментів урочистостей. Гості також насолодилися музичними номерами — піснею «Гей, на високій полонині» в обробці Петра Миславського у виконанні соліста Андрія Свида та піснею «Євичка» в обробці Наталії Петій-Потапчук на слова Тетяни Рибак і музику Ігоря Білика у виконанні солістки Мирослави Ганжерлі. Народна музика, автентичне звучання та щирість виконання наповнили стіни замку теплом, емоціями та справжнім духом Закарпаття.
Особливістю цьогорічного свята стало відкриття оновленої експозиції «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття», яка стала центральною подією програми та ще раз підкреслила важливість збереження традиційної культури нашого краю.
Також у межах святкування відбулося відкриття виставки «Історія кав’ярень Будапешта», організованої спільно з Генеральним консульством Угорщини в місті Ужгороді, відкриття виставки малюнків «Естетика флори» авторства Ігоря Землянських та Альони Бобко, а також презентація спеціального сюрпризу — нового доповнення до однієї з постійно діючих експозицій музею.
Із вітальними словами до гостей звернулися директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького Ольга Шумовська, перший заступник голови Закарпатської ОДА Андрій Шекета, Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, директор Департаменту культури Закарпатської ОДА Євген Тищук, Генеральний консул Угорщини в місті Ужгород Йожеф Бачкаї, Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Генріх Сасай та Генеральний консул Республіки Польща у Львові Марек Радзівон.
Під час урочистостей працівників музею було відзначено грамотами та подяками від Закарпатської обласної військової адміністрації, Ужгородської міської ради, Департаменту культури Закарпатської ОДА, Закарпатської обласної ради та музейної спільноти. Такі відзнаки — це висока оцінка щоденної сумлінної праці музейників, їхньої відданості професії та вагомого внеску у збереження культурної спадщини Закарпаття.
Щиро дякуємо всім, хто розділив із нами цей особливий день. Разом ми вкотре довели, що музей — це живий простір культури, пам’яті, традицій та єдності.
Надія Роуканич,
ст.науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи


Триває завантаження. Завантажено 5028172 з 5028172 Б.




МАНДРІВНА ВИСТАВКА ВІД УГОРСЬКИХ КОЛЕГ

 Наступним етапом у насиченій святковій програмі нашого музею до Міжнародного дня музеїв 18 травня стало урочисте відкриття мандрівної виставки під назвою «Старі кав’ярні Будапешта». Раніше її вже могли побачити відвідувачі в Таллінні, Києві та Генеральному консульстві Угорщини в м. Ужгород. Експозиція за допомогою фотографій і детальних описів відтворює світ кав’ярень угорської столиці від XVII століття до 1980-х років. Вона налічує 11 великих постерів, де за науковою концепцією відомої угорської дослідниці Ноемі Шалі виділено 9 ключових тем: від ознайомлення з напоєм, історією найвідоміших кав'ярень до їх ролі у суспільному житті. Подані конкретні історії, багато цікавих даних. Тексти складені трьома мовами: українською, угорською та англійською. Документи, фотографії надані з колекцій Музею торгівлі та туризму Угорщини, Будапештського історичного музею, з приватних збірок та тогочасних газет і журналів.

Виставка організована Міністерством зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, від імені якого усіх присутніх привітала перший заступник Генерального консула Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород пані Андрея Фюлоп. До привітань приєдналися директор музею Ольга Шумовська та завідувач відділу історії та краєзнавства Валерія Русин.
Кав'ярні завжди були частиною суспільного життя та й першочерговими осередками демократії у Європі. У найбільших з них. особливо на літніх майданчиках, грали військові оркестри. У менших місцях обходилися циганськими ансамблями з 4-5 музикантів, але й тут виступали першокласні музиканти, які задовольняли всі стилі та всі потреби: вони грали на народних цимбалах, джазовій трубі та надсучасному саксофоні. Цей факт підтверджується й історією кавової традиції у нашому краї. Отож не випадково на відкритті виставки лунала музика у прекрасному виконанні оркестрової групи Заслуженого академічного Закарпатського народного хору.
За створення атмосферного кавового задуму щира подяка знаним художникам Олександру та Іванці Войтовичам, картини яких розміщені у галереї.
Мандрівну виставку розмістили у замковій галереї на другому поверсі поряд із експозицією “Кава на жорнах століть”. До 22 червня 2026 року маєте нагоду краще пізнати світ кав'ярень, куди ходили не лише за кавою, але і за культурою та спілкуванням.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства