ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ: ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ (1803-1865) (До 220-річчя від дня народження) 25 квітня у першому залі експозиції...
Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Вівторок, 25 квітня 2023 р.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ: ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ (1803-1865)
«ЇЇ величність – книга»
.jpg)
25 квітня до Всесвітнього дня книги та авторського права, який відзначають 23 квітня, на другому поверсі галереї Ужгородського замку діє тимчасова виставка раритетних видань із бібліотеки Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького. На виставці представлено цінні видання відомих і маловідомих авторів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Запрошуємо всіх відвідати наш музей та оглянути виставку.
«Світ птахів Ігоря Землянських»
«Світ птахів Ігоря Землянських» – в Ужгородському замку триває виставка орнітологічного живописуЗображення різних видів пернатих, що мешкають в Україні, а також екзотичних птахів, можна побачити на виставці орнітологічного живопису Ігоря Землянських. Художник з Київщини вперше презентує свою творчість на Закарпатті. У стінах краєзнавчого музею Ужгородського замку він представив 82 роботи із детальними натуралістичними зображеннями птахів. Подробиці – у сюжеті. #Світ_птахів_Ігоря_Землянських #орнітологічний_живопис #ужгородський_замок Підписуйтесь на наш телеграм-канал: https://t.me/Tv21Ungvar
Опубліковано Tv21 Унгвар Понеділок, 24 квітня 2023 р.
Весняний пленер закарпатських художників в Ужгородському замку
Весняний пленер закарпатських художниківВ Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького розпочався весняний пленер митців Закарпатської організації Національної спілки художників України. Триватиме він впродовж місяця, після чого, 18 травня, роботи митців представлять на виставці, присвяченій Міжнародному дню музеїв
Опубліковано 21 Ужгород Понеділок, 24 квітня 2023 р.
Відкриття виставки «Світ птахів Ігоря Землянських»
🐦🦅🦜 21 квітня у виставковій залі нашого музею відбулося відкриття довгоочікуваної та дуже цікавої виставки...
21 квітня у виставковій залі нашого музею відбулося відкриття довгоочікуваної та дуже цікавої виставки орнітологічного живопису «Світ птахів Ігоря Землянських», автором якої є провідний художник-анімаліст України Ігор Землянських. Присутні мали нагоду переглянути 46 рамок із 82 детальними натуралістичними зображеннями птахів та дізнатися про життя пернатих від фахівців-орнітологів та експертів із біорізноманіття. Тут представлені зображення не тільки тих видів пернатих, що мешкають в Україні, але й екзотичних птахів. Окрім малюнків, експонуються також листівки із авторськими зображеннями птахів, Червона книга України та колекція різних номерів журналу «Птах» із ілюстраціями художника. Виставку підготували співробітники сектору природи відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького за участі київського видавця та координатора сайту «Пернаті друзі – Пташиний світ України» Олександра Бобка та команди Інституту еколого-релігійних студій (керівник Олександр Бокотей). Мистецьку експозицію відкрила вступним словом директорка музею Ольга Шумовська. Координувала відкриття – завідувачка відділу історії та краєзнавства Валерія Русин.
За словами пана Бобка, художник Ігор Землянських є певним мистецьким феноменом для всієї України, оскільки він спеціалізується на анімалістичних ілюстраціях, зокрема орнітологічної тематики. Ще навчаючись у середній школі, він опублікував свої перші статті про птахів та почав малювати їх з юних років. У кінці 1990-х років пан Ігор працював в Інституті зоології імені І. І. Шмальгаузена та брав участь в експедиціях по Україні на посаді старшого лаборанта. Колеги оцінили його художній талант та почали пропонувати виготовлення ілюстрацій до різних видань. У 1996 році Українське товариство охорони птахів випустило перший плакат із малюнком чайки. З часом, завдяки великій кількості замовлень, Ігор обрав роботу художника та ілюстратора, не втрачаючи зв'язку з науковцями та аматорами-птахолюбами. За словами самого пана Ігоря, він вперше відвідав Ужгород і дуже радий, що має змогу представити свою виставку саме тут, у стінах древнього замку, що зачаровує своєю красою та історичною утаємниченістю.
Робочий візит генерального секретаря центральноєвропейської служби транскордонних ініціатив
Із робочим візитом Ужгородський замок, Закарпатський обласний музей ім. Т. Легоцького відвідав Gyula Ocskay -...
Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Середа, 19 квітня 2023 р.
Робочий візит делегації з федеральної землі Бургенланд
Делегація федеральної землі Бургенланд відвідала із робочим візитом Ужгородський замок, Закарпатський обласний музей ім....
Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Середа, 19 квітня 2023 р.
Анонс
До Всесвітнього Дня Землі, який традиційно відзначають 22 квітня, запрошуємо на відкриття виставки художніх робіт «Світ птахів Ігоря Землянських».
День пам'яток історії та культури Ужгородський замок – найцінніша історико-архітектурна пам'ятка міста
 |
| Ужгородський замок. О. Грабарь. 1940-ві рр. Акварель |
Щорічно 18 квітня з 2000 року в Україні відзначається День пам’яток історії та культури. Цього ж дня у світі відзначається Міжнародний день пам’яток та історичних місць, встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО.
Пам'ятка культури – визначна споруда, археологічний об'єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання країни чи людства загалом (пам'ятка історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо) і охороняється законом. В залежності від наукової, історичної та художньої цінності пам'ятки культури бувають світового, державного та місцевого значення.
Найдавніша та найцінніша історико-архітектурна пам'ятка Ужгорода – Ужгородський замок. Замок має давню та цікаву історію, до наших днів зберігся у чудовому стані, чим приваблює до себе сотні тисяч туристів щороку. І це не дивно, адже саме замок став тим ядром навколо якого почало розростатися місто, та став його візитівкою. (фото 1)
 |
| Ужгородський замок взимку. Вид з південної сторони. Літографія Густава Зомборі. 1858 р. |
Згідно з археологічними дослідженнями, перші люди на Замковій горі поселилися ще у добу палеоліту. У давніх хроніках перші згадки про ужгородське городище відносяться до кінця ІХ ст. Літописець угорського короля Бели ІІІ Анонімус у своїй праці «Діяння угрів», написаній десь у кінці ХІІ ст., описує наступні події. У 895 р. угорські племена на чолі з вождями Алмошем та його сином Арпадом під натиском печенігів відступають на захід і, перейшовши карпатські перевали, підходять до Ужгородського замку. Обороною фортеці керував легендарний слов'янський князь Лаборець. Переважаючі сили угорців здолали опір захисників ужгородської фортеці. Сам Лаборець рятується втечею, але був схоплений і страчений на берегах річки, яка з тих пір носить назву Лаборець (сучасна Словаччина).
Перша достовірна згадка про замок в Ужгороді та про саме місто відноситься до 1154 р. Тоді арабський мандрівник, дослідник, географ Аль-Ідрісі виготовив карту світу, на якій було вперше позначено укріплення та поселення під назвою Унг. Справа в тому, що до початку ХХ ст., а точніше до 1920 р., Ужгород мав офіційну назву Унгвар. Переважна більшість дослідників вважає, що у перекладі з тюркської та угорської мов слова «унг» та «вар» означають укріплення над водою чи річкою. А в ті далекі часи Замкова гора з двох сторін омивалася річкою Уж.
Невідомо який вигляд могли мати фортифікаційні та інші споруди Ужгородського замку у ті далекі часи, але можна припустити, що вони не дуже відрізнялися від тогочасних укріплень у сусідніх регіонах. Ймовірніше, це була дерев'яна чи кам'яна вежа (донжон), оточена земляним ровом та насипом, на вершині якого були вертикально закопані у землю загострені колоди (частокіл). Про міць ужгородської твердині свідчить той факт, що у 1086 р. половці на чолі з ханом Кутеском так і не змогли захопити замок. А от, попри відчайдушний опір захисників фортеці, переважаючі сили монголо-татар весною 1241 р. захопили і зруйнували укріплення. Згадується фортеця також в угорських хроніках та історичних працях ХІІІ-ХІV ст.
 |
| Ужгородський замок. О. Грабарь. 1940-ві рр. Акварель |
Протягом майже чотирьох століть історія Ужгорода і угорської держави була тісно пов’язана з родом графів Другетів. Першим до Угорського королівства прибув Філіп І Другет, який на початку ХІV ст. отримав від короля Карла Роберта у якості гонору Ужгородський замок та належну до нього територію. За час володарювання у краї Другети збудували, а точніше докорінно перебудували Невицький та Ужгородський замки. Багато для розбудови замку та міста зробили такі представники цього роду: Іштван V (? – 1599), Дєрьдь ІІІ (1583 – 1620), Янош Х (1611 – 1645) та Дєрдь IV (1633 – 1661).
Наукові дослідження доводять, що замок, який зберіг основні риси до наших днів будувався і перебудовувався у кілька етапів протягом ХІІІ – ХVІІІ ст. Спочатку в ХІV – ХV ст. у романському стилі були зведені з каменю східне та західне крила палацу, які між собою з'єднувалися фортечними стінами. Ці споруди були обнесені сухим ровом та земляним насипом.
Останні суттєві перетворення родиною Другетів у замку були здійснені у кін. ХVІ – середині ХVІІ ст. У 1590-их роках перебудовано замковий палац, зведено могутні вежі в усіх чотирьох кутах та з'єднано житловими приміщеннями східне, західне та південне крила палацу. Тогочасну перебудову замку пов'язують із одним з найбільших землевласників Північно-Східної Угорщини – Ужанським та Земплинським наджупаном Іштваном V Другетом. (фото 2)
 |
| Охоронна дошка з Ужгородського замку. 1970-ті рр. |
У завершальному вигляді на початку XVІІІ ст. замковий палац являв собою чотириярусну споруду разом із підвалами. Четвертий ярус під самою крівлею займали по всьому периметру бійниці. У палаці нараховувалося більше 40 приміщень. У підвалах знаходилися каземати (в'язниця), льохи, де зберігали продукти і т. д.. Перший поверх займали господарські приміщення та кімнати для обслуги замку. Вікон на першому поверсі не було, тільки бійниці. На другому поверсі розташовувалися кімнати господарів замку та їхніх гостей, а також помпезний лицарський зал.
У внутрішньому дворику палацу, який має розміри приблизно 25х20 метрів, представлені архітектурні стилі різних епох. Це свідчить про перебудови замку протягом чотирьох століть. У східній частині дворика, зліва від входу знаходиться замковий колодязь. Глибина сягає 30 метрів. Верхня частина колодязя – дубовий зруб шестикутної форми. Із колодязем пов'язана одна із легенд про таємні ходи Ужгородського замку. Переказують, що в давнину качка, кинута у колодязь, випливала згодом до русла Малого Ужа. (фото 3)
У ХVІ – ХVІІ ст. Ужгородський замок розташований неподалік могутнього Мукачівського замку на кордоні з Трансільванським князівством, був епіцентром боротьби між протестантськими князями Трансільванії та католицькими правителями Габсбурзької монархії. Один із найбільш нищівних штурмів відбувся у 1644 р. Тоді трансільванський князь, володар Мукачівського замку Дєрдь Ракоці І зруйнував укріплення. Його воєвода Янош Балінг, вдало застосувавши гармати, артилерійським вогнем пошкодив замок і вимусив здатися його гарнізон. Володар замку Янош Х Другет змушений був покинути замок.
 |
| План-схема Ужгородського замку. Друга половина ХVІІІ ст. |
Зважаючи на важливе воєнно стратегічне розташування та відповідно до вимог часу у 1653 – 1658 рр. були зведені нові фортечні укріплення бастіонного типу. Це масштабне будівництво пов'язують із наджупаном Ужанського комітату Дєрдєм IV Другетом (1633 –1661). (фото 4)
 |
| Паспорт історичного пам'ятника (будівлі). Ужгородський замок. 1964 р. |
Зовнішні фортифікаційні споруди мають форму неправильного чотирикутника, а після добудови на початку ХVІІІ ст. п'ятого кілеподібного бастіону конфігурація стає наближена до неправильного п'ятикутника. У той час кожен із бастіонів мав свою назву: Йозефа, Карла, Фердинанда, Терезії та Франциска. Загалом оборонна лінія складалася з п'яти кам'яних бастіонів різного розміру, з'єднаних кам'яною стіною (куртиною) та в'їзної вежі з підйомним мостом. З трьох сторін замок оточений сухим ровом завглибшки 8-10 метрів і шириною до 20 метрів. (фото 5)
Основний вхід у замок прикривав так званий «гусарський замок». Ці фортифікаційні укріплення складалися із земляних насипів та дерев'яного клиноподібного частоколу. А от з північно-східної сторони основні фортечні стіни прикривав рів, заповнений водою з р. Малий Уж. Тут же була зведена система з земляних ровів та насипів.
Останні перебудови ужгородської фортеці як військового об'єкта пов'язують із іменем графа Міклоша Берчені (1665 – 1725). У 1691 р. Він був призначений пожиттєво наджупаном комітату Унг, а наступного року викуповує посілості Другетів на Ужанщині, у тому числі й Ужгородський замок. Після смерті першої дружини Крістіни Другет, у 1695 р. одружився з вродливою і багатою донькою державного судді Іштвана Чакі - Крістіною (1654 – 1723). Місцем проживання молода пара обрала Ужгородський замок. Вони перебудували палац і перетворили його у розкішний графський осідок, великосвітський центр культурного й політичного життя краю кінця XVII – початку XVIII ст.
У роки національно-визвольної війни угорського народу 1703 – 1711 років Ужгородський замок став одним із центрів боротьби. У 1709 – 1710 років Берчені залучив французького військового інженера Лемара та хорватського спеціаліста Стубіча і провів останні перебудови замку, як фортифікаційної споруди та світського житла феодалів. Після поразки повстання у 1711 р. Міклош Берчені разом із дружиною виїжджають до Османської імперії. Ужгородський замок та інші їхні володіння переходять до австрійської казни, яка розмістила тут військовий гарнізон.
У 1728 р. через пожежу в замку був пошкоджений палац та повністю вигоріла замкова церква. Католицький храм Св. Юрія відомий тим, що тут 24 квітня 1646 р була проголошена Ужгородська унія, так і не відновили.
Після того як замок втратив своє воєнно-стратегічне значення імператриця Марія Терезія (1717 – 1780) передала його у володіння новоствореної Мукачівської греко-католицької єпархії, яка вирішила розмістити тут духовну семінарію. У 1776 – 78 рр. під керівництвом єпископа Андрія Бачинського проведено значні роботи з перебудови замку. Приміщення пристосовували під аудиторії, спальні семінаристів, кабінети і т. д.
 |
| Вигляд південно-західного бастіону до реставрації. 1968 – 1969 рр. |
У 1857 р. єпископ Василь Попович (1796 – 1864) видав наказ облаштувати каплицю у колишньому лицарському залі. Освячення зробили 11 лютого 1858 р. на честь покровителів семінарії Трьох Святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоуста. Каплиця, як і семінарія у стінах замку проіснувала до 1945 р.
У 1947 р. Ужгородський замок було передано під експозиційні приміщення музею, створеному 20 червня 1945 р. На сьогодні це провідна музейна установа краю. Загальна кількість музейних експонатів на квітень 2023 р. становить понад 181 тис. одиниць зберігання. Для огляду відвідувачів відкриті понад півтора десятка постійних експозицій та тимчасових виставок, які знайомлять з історією, природою та культурою Закарпаття. Але, безумовно, найціннішим експонатом музею є старовинний замок – пам'ятка архітектури ХIV – XVIII ст., а його дослідження та збереження для наступних поколінь є одним із основних завдань музею. (фото 6)
 |
| Реставраційно-відновлювальні роботи на східній фортечні стіні. 1970 – 1980-ті рр. |
Наукові дослідження, а саме обстеження замку, були проведені спеціалістами Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління у 1968 – 1969 рр.. За їх результатами розроблені проектні пропозиції з відтворення та реставрації замку. Згодом почалися масштабні відновлювальні роботи, які тривали до початку 1990-их рр. За цей час був виконаний величезний обсяг робіт. Насамперед сухі рови були розчищені від дерев та інших насаджень. Наступним етапом стало очищення від шару землі фортечних стін, ровів та бастіонів. І насамкінець були проведені реставраційно-відновлювальні та консерваційні роботи у палаці, на трьох бастіонах на східній та південній куртинах. (фото 7,8)
Інша частина фортечних укріплень залишилася не реставрованою і потребує невідкладних робіт. Складність реставрації подібних укріплень полягає у тому, що необхідно зберігати риси фортифікацій, характерні для усіх етапів мілітарного функціонування, не порушуючи цінних нашарувань періодів необоронного функціонування замку. Адже замок як фортифікаційний об'єкт відображає еволюцію форм укріплень, які набули характерних рис для кожного регіону та певного періоду.
Михайло Джахман – завідувач відділу
експозиційної та науково-методичної роботи
Майстер-клас з оформлення пасхальних кошиків для дітей тимчасово переміщених осіб
З нагоди головного християнського свята - світлого Христового Воскресіння в Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького зав. відділу науково-освітньої роботи Г. Титаренко та наукові співробітники К. Балла та А-М. Олейник провели майстер-клас з оформлення пасхальних кошиків для дітей тимчасово переміщених осіб.
Метою цього заходу було залучення дітей до творчого пізнання культурної спадщини нашого народу, до розкриття краси української обрядовості, а також виховання почуттів патріотизму і любові до культурних скарбів України, інтерес і повагу до народних традицій.
Діти з великим задоволенням та натхненням взялися за оздоблення святкових кошиків, виготовлення писанок.
На завершення наукові співробітники К. Балла та А-М. Олейник ознайомили дітей з музейною виставкою «Великдень: історія, мистецтво».
Нова фотозона в Ужгородському замку із портретом "Білої Діви" - легендарного привида середньовічної фортеці
Нова фотозона в Ужгородському замку з "портретом Білої Діви"📷👸🏻 В Ужгородському замку відкрили нову фотозону із вигаданим портретом легендарної "Білої Діви", що за давніми переказами є привидом цієї середньовічної фортеці. Відтепер відвідувачі музею зможуть зробити селфі в новій відкритій локації, що в середні віки слугувала як вхід до кімнат якими користувалася охорона замку. Оскільки оригінального зображення напів-міфічного персонажу примарної Білої Діви не збереглося, її "неофіційний" уявний портрет створив провідний програміст музею Василь Габорець. Для цього було використано найновіші генеративні моделі нейронної мережі для створення зображень з текстової команди (штучним інтелектом). Автор ідеї нової фотозони - директор музею Ольга Юріївна. Дякуємо сторінці Ænigmata Historiæ за друк уявного портрету "Білої Діви", легендарного привида Ужгородського замку.
Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Субота, 15 квітня 2023 р.
Традиційне писанкарство
Традиційне писанкарствоЦе писанки нашиих предків! Деяким понад століття! Золоті фонди закараптських традицій презентували в Ужгородському замку! Писанки збирали з різних куточків Закарапття! Частину передали з етнографічного музею з Мукачева.
Опубліковано М-Студіо Пʼятниця, 14 квітня 2023 р.
Відкрита лекція військового історика Антона Бондарєва - "Гора Черемха. Забута битва, яка змінила світову історію"
Відкрита лекція військового історика Антона Бондарєва - "Гора Черемха. Забута битва, яка змінила світову історію", - до...
Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Четвер, 13 квітня 2023 р.
Науково-освітній захід до Дня довкілля
Щорічно в Україні у третю суботу квітня відзначають День довкілля. Основною метою свята є підвищення екологічної свідомості українців про стан та проблеми навколишнього середовища. Кожен живий організм у природі є важливий і займає свою екологічні нішу. Про роль птахів у довкіллі розповідали напередодні свята наукові співробітники сектору природи відділу історії та краєзнавства учням 1 А класу Ужгородської ЗОШ №5 (класний керівник Дем’ян О. О.).
Старший науковий співробітник музею Руслана Джахман розповіла про пернатих, які найчастіше зустрічаються в міському ландшафті. Дітки впізнавали види, які вони бачили на шкільному подвір’ї та біля своїх будинків. Найбільш відомими є горобці, синички, горихвістки чорні, зяблики, голуби, ворони сірі та ластівки міські. Про те, як привабити ще більше синичок до свого садку, розповів завідувач сектору природи Михайло Біланич. Він запропонував почепити для них будиночок і показав як він має виглядати. Про те, як синички облаштовують таке помешкання, учні дізналися після перегляду пізнавального відео.
Цьогоріч День довкілля відзначають 15 квітня, напередодні Світлого Воскресіння Христового, тож дітки виготовили ще й сувенірні писанки до свята. Розмальовували пташиними «візерунками», заодно й дізналися, чому в одних птахів кладки блакитного кольору, в інших – коричневого, а деякі пернаті відкладають білі яйця. Для виробів школярі використали картон та залишки шпалер – відходи, які могли опинитися сміттєвому відрі, а згодом у довкіллі. За свою працю дітки отримали також солодку винагороду від пташок.
Захід пройшов у рамках співпраці з Інститутом еколого-релігійних студій, який надав необхідні інформативні матеріали.
Благодійна акція «Паска для воїна»
☦️ До благодійної акції «Паска для воїна», що відбулася на площі перед будівлею Закарпатської ОДА-ОВА, долучився весь...
Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Вівторок, 11 квітня 2023 р.
Анонс
АНОНС! У четвер 13 квітня о 16:00 за підтримки професора Федіра Шандора та «Закарпатської Туристичної Організації» до...
Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Понеділок, 10 квітня 2023 р.
Фотовиставка. Життя закарпатських ромів у світлинах
8 квітня відзначається Міжнародний день ромів. Свято приурочене до дати проведення І-го Всесвітнього конгресу ромів у Лондоні в 1971 році та «дня коней» – ромського свята у Трансильванії. Воно встановлене на ІV-му Всесвітньому конгресі ромів у Сероцьку в Польщі 1990 року.
Закарпаття – багатонаціональний край і п'ята за чисельністю національність – роми. У нашому краї вони почали з'являтися на початку ХV ст., а перше поселення було зареєстроване в Ужгороді у ХVІ ст. Займалися головним чином ковальським ремеслом, торгівлею кіньми, виробництвом саману. Частина з них заробляли на прожиток музикою та танцями. Селилися, як правило, на околицях міст та сіл. Найбільшими місцями компактного поселення ромів на Закарпатті були і є Ужгород, Мукачево, Берегово, Свалява та ін.
У фондосховищах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зберігається чудова збірка фотографій, які відображають життя та побут ромів, які проживали в околицях міста Ужгорода у 1920 – 1930-их роках. Значна частина цих світлин була зроблена знаними у місті фотографами Емілом Кантором, Стефаном Качуреком і відомим краєзнавцем Петром Совою. На багатьох фото на звороті є відтиски штемпелів С. Качурека та Е. Кантора і підписи П. Сови.
.jpg)
До Міжнародного дня ромів на другому поверсі галереї Ужгородського замку відкрито тимчасову виставку світлин. Виставка створена із оригінальних фотографій 1920 – 1930 рр. (та фотокопій виготовлених з оригіналів) із фондів Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького. Частина світлин, які тут представлені виставлені вперше. Фотовиставка буде діяти до 14 квітня»
Музейна ікона. Ікона «Благовіщення Пресвятої Богородиці»
 |
| Ікона «Благовіщення Пресвятої Богородиці» Кінець ХІХ – початок ХХ століття Дерево, фарба. Розмір 24 х 18 см Ікону передано Закарпатському краєзнавчому музею Чопською митницею у 1981 р. |
У рамках музейного проекту «Музейна ікона» у експозиції «З історії духовної культури Закарпаття» (Каплиця Ужгородського замку) представлено ікону із запасників музею «Благовіщення Пресвятої Богородиці». Відвідувачі зможуть оглянути ікону до 14 квітня.
Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з найважливіших свят для християн, належить до дванадесятих церковних свят і вважається третім за значенням після Великодня та Різдва Христового. Благовіщення означає "блага" звістка. Саме цього дня перед Дівою Марією з'явився Архангел Гавриїл, щоб сповістити її про скоре народження Ісуса Христа, Сина Божого, Спасителя людства.
За григоріанським та новоюліанським календарями християни західного та східного обряду святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці 25 березня. У християн східного обряду святкування відбувається за юліанським календарем – 7 квітня.
Контрнаступ Української Армії. "Повертаємо своє!"
24 лютого виповнився рік, як росія повномасштабно вторглася в Україну. Хоча все почалося 2014-у році з окупації Криму. Розпочавши криваву війну, вона підірвала систему колективної безпеки, встановлену після Другої світової війни. Водночас показала справжнє обличчя путінського режиму, що хотів не просто загарбати території, а знищити українську армію національну ідентичність, через 3 дні марширувати по Києву.
Та коли народ продемонстрував стійкість і єдність перед чисельно переважаючим ворогом. Ні звірства окупантів на тимчасово захоплених територіях, ні варварські обстріли мирних міст та критичної інфраструктури не зламали дух спротиву. Більш того, це пришвидшило консолідацію нації. Всенародна підтримка, масовий волонтерський рух допомагають нашим героїчним ЗСУ стримувати і відкидати ворога.
Ми щиро вдячні всім зарубіжним союзниками за потужну різносторонню підтримку. Українці захищають не лише власну свободу та європейський вибір, а й цивілізований світо-порядок.
Трагедія українських міст Бучі, Ірпіня, Гостомеля, Бородянки, Охтирки, Сум, Чернігова та інших, стали справжнім шоком для всього світу. Весь світ емоційно вибухнув через російських мародерів, насильників та убивць у військовій формі, які здійснили жахливі вбивства мирного населення, руйнування житлового фонду та інфраструктури мирних міст. Реакція як звичайних громадян, так і провідних світових ЗМІ і політиків однозначна — абсолютний шок та загальний осуд, а також вимога якнайшвидшого кримінального покарання.
Сьогодні ми відзначаємо першу річницю визволення українських міст поблизу Києва та на півночі України. В місті Бучі, яка швидкими темпами відбудовується і стає ще кращою як була, пройшов саміт керівництва Держави і багатьох європейських країн.
Йде другий рік російсько-української війни. Український народ і його доблесні Збройні Сили звільняють нові території України. Попереду нелегкий час. Та ми вистояли а значить - переможемо. Щиро віримо, що це станеться якнайшвидше. Слава Україні! Героям слава!
Орос І.І.
Виставка робіт вихованців «ПАДІЮНУ» - "ЗБЕРЕЖІТЬ СКАРБИ РІДНОГО КРАЮ"
Відкриття виставки робіт вихованців «ПАДІЮНУ» в Ужгородському замку, що виконана згідно комплексної наскрізної...
Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Вівторок, 4 квітня 2023 р.
ВЕЛИКДЕНЬ В УЖГОРОДСЬКОМУ ЗАМКУ
Зануритися в атмосферу Великодня, історію і традиції святкування у краї запрошують наукові співробітники музею новою тематичною виставкою, що відкрилася 4 квітня на 3-му поверсі Ужгородського замку. Директор департаменту культури Закарпатськох ОДА Євген Тищук підкреслив, що свято Великодня вважається найсвітлішим, найважливішим святом у християнській традиції.
Великдень – це свято весни. Воно, як і Різдво, складається з багатьох ритуалів і за своїм характером є центральним весняним обрядом. Тому співробітники відділу історії та краєзнавства поклали за мету висвітлити основні елементи свята завдяки цікавим оригінальним експонатам.
Виразом і символом великодня є паска. «Символ виросшого сонця супроти карачуна, який єсть виразом малого сонця» (Федір Потушняк). Звідси значне місце на виставці відведено спеціальному начинню: декоративні керамічні глечики, великі миски, пасківники, вовняні тайстри (бесаги), пасхальні кошики. Експонування доповнюють декорації з гілок трьох видів верби, яку освячують у церкві на Цвітну неділю. Освячені «шутки» «кутки», «міцки», «бирки», як називають вербу у різних районах краю, кладуть за ікону, матері ударяють своїх дочок по плечах, щоб скорше віддалися, старі люди нею ударяють худобу, бо тоді вона принесе користь за ціле літо.
Не можемо не згадати і про писанки, як старі, так і нові, і модерні. Цікавий матеріал про писанки ми знайшли у газеті «Літературна неділя» за 1943 рік, у статті Федора Потушняка. Звичай писанок став невід'ємною частиною великодніх обрядів у краї. Адже писанка – маленьке диво, створене руками простої жінки. Наприклад, писання воском було характерне більше для гірських районів. На виставці представлені 10 писанок, знайдених музейниками у с. Лазіщина на Рахівщині у 1980-их роках. Вражає чудовий орнамент, насичений складним геометричним декором і зображенням оленя, риби, надписами «Христос Воскрес». Декілька мальованок, розташованих на керамічній тарілі, були привезені зі Свалявщини у 1960-их роках. Окремо виділені відписані писанки за старими зразками, які виготовлені провідним науковим співробітником сектору етнографії музею Романом Пилипом.
Доповнюють виставку «Великдень: історія, мистецтво» авторські роботи Одарки Долгош – модерні різнокольорові писанки, .подаровані знаною мисткинею нашому музею напередодні свята. Розглядаючи мистецький аспект великодньої обрядовості, звертаємо увагу ще на один дарунок. Це великодні листівки та марки незалежної України від відомого колекціонера-філателіста, музейного працівника Володимира Бубняка.
Виставка триватиме до 5 травня 2923 року.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства
Майстер-клас «Писанки від птахів»
Пташині яйця дуже різноманітні. Вони різняться за розмірами, кольором та формою. Деякі з них нагадують справжні писанки та крашанки.
Про різноманіття пташиних яєць дізналися дітки внутрішньо переміщених осіб та вихованці КЗПО «Падіюн» під час майстер-класу «Писанки від птахів», який уже традиційно напередодні Великодня організували наукові співробітники Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.
Дітки дізналися про те, що в синиці великої яйця білі в червону крапочку, а в горобця хатнього переважають бурі кольори. Найбільше сподобалися яскраві блакитні в чорну цяточку кладки дроздів. Науковці нагадали також правила поведінки, якщо натрапили на пташине гніздо.
Під час майстер-класу дітки власноруч виготовили декоративні писанки топер із картону, розмалювали дерев’яні писанки їх пташиними візерунками та прикрасили квітами. Матеріали для майстер-класу надали партнери музею з Інституту еколого-релігійних студій.
Підписатися на:
Дописи (Atom)