Увага ваканції!

Чим живе музей протягом року (Адміністрація)

Чим живе музей протягом року (Науково-освітній віділ)

Чим живе музей протягом року (Господарська частина)

Чим живе музей протягом року (Музейні доглядачі)

Чим живе музей протягом року (Відділ фондів)

Чим живе музей протягом року (Відділ експозиційної та науково-методичної роботи)

Чим живе музей протягом року (Сектор Природи)

Чим живе музей протягом року (Відділ історії та краєзнавства)

Різдв'яна коляда!

Камерна виставка «Зимові розваги. Ковзани»

 Участь у журі ІІ (обласного) етапу Всеукраїнської виставки- конкурсу „Український сувенір”

Старший науковий співробітник сектору природи відділу історії та краєзнавства Руслана Джахман взяла участь у журі ІІ (обласного) етапу Всеукраїнської виставки-конкурсу „Український сувенір”, який проходив 12- 14 грудня 2023 року у КЗПО „ПАДІЮН” Закарпатської обласної ради.

Цьогоріч на конкурс надійшло 310 дитячих робіт від закладів загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти нашої області. Кращі вироби обирали за такими критеріями: загальне враження, ідея роботи, якість виконання, відповідність традиціям щодо форм, колориту, органічне поєднання національних художніх традицій і сучасних тенденцій формотворення, відповідність роботи вимогам конкурсу.

 Окремою номінацією конкурсу була „Подарунок воїну”, в якій учасники активно виготовляли подарунки захисникам ЗСУ. Власноруч зроблені ангелики, сердечка наші охоронці зможуть носити в кишеньці біля серця, новорічні іграшки та інші поробки зігріватимуть серця воїнів та оберігатимуть їх.

 За результатами підсумків ІІ (обласного) етапу Всеукраїнської виставки-конкурсу „Український сувенір” найкращі та найоригінальніші роботи відібрані та надіслані на ІІІ Всеукраїнський етап до Національного еколого-натуралістичного центру місто Київ.

 

Перегляд робіт студентів Закарпатської академії мистецтв спеціальності реставрація в Ужгородському замку

 У рамках співпраці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та Закарпатської академії мистецтв в наукових, навчальних, творчих і культурних галузях, щорічно, у реставраційній майстерні музею проводяться практичні заняття студентів-реставраторів 2-3 курсів кафедри декоративно-прикладного мистецтва.

Керівником практичних занять з реставрації музейних предметів - пам’яток історії та мистецтва є завідувач сектору реставрації К. Кліса. Цьогоріч, 21 грудня, в інтерактивній кімнаті музею відбувся черговий перегляд студентських семестрових робіт з реставрації предметів, виготовлених з металу та шкіри. Екзаменаційна комісія позитивно оцінила рівень та якість студентських робіт з реставрації музейних предметів та привітала юних реставраторів з успішно складеним іспитом. Голова комісії, доктор мистецтвознавства, професор М. Приймич окремо відзначив кваліфікований підхід до відновлення цінних музейних артефактів, зокрема колекції вудил та елементів кінської збруї XVIII ст. єпископа А. Бачинського, знайдених у підземеллях Ужгородського замку.

 

Елементи кінської збруї XVIII ст. єпископа А. Бачинського

 

 

Серед артефактів особливу увагу привертають також і предмети холодної зброї, а саме шаблі і тесаки періоду кінця XIX – початку XX ст. У процесі реставраційних робіт, співробітникам сектору реставрації та студентам-реставраторам вдалося розкрити унікальні клейма які знаходяться на пам’ятках історії, що у майбутньому дасть змогу науковцям ретельно дослідити походження та історію даних предметів.

Історична холодна зброя після реставрації

 З нетерпінням представляємо вам наш календар на наступний 2024 рік! Ми з великим задоволенням працювали над цим проектом, щоб зробити його особливим

Наш календар - це не просто звичайний засіб для відліку днів, а справжнє творіння мистецтва, яке ми робили з любов’ю.Щоб кожен раз коли ,дивлячись на нього, Ви бачили красу музею, яку ми стараємось зберегти

Запрошуємо на відкриття виставки!⛸️

 

Ще одне маленьке диво у нашому музеї!

Ужгородський замок оселив у своїх стінах справжню красуню - ялинку, яка миттєво зачарує всі погляди.

Прекрасна ялинка в нашому замку стала справжньою королевою. Дякуємо за казковий подарунок прекрасній людині, меценату, волонтеру пану Олександру

Музейські працівники зробили величезну роботу, щоб створити чудову новорічну атмосферу для відвідувачів.

Це чудово! Коли музейники прикладають зусилля для зроблення краси, для відвідувачів, це дарує незабутні враження і дозволяє насолоджуватися культурою та мистецтвом.

Отож запрошуємо всіх!

 

120 років тому вийшла друком перша наукова стаття Олександра Грабаря

Цьогоріч ми відзначали 140-річчя від дня народження першого завідувача відділу природи Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького, відомого орнітолога Олександра Грабаря. Протягом року наукові співробітники читали лекції, присвячені його біографії, виставляли його художні твори, наукові праці, особисті книги та розмістили онлайн-виставку на сайті музею ( https://www.zkmuseum.com/2023/08/140.html ). Цією заміткою про першу наукову статтю, яка вийшла друком 120 років тому, закінчуємо ювілейний рік Олександра Грабаря.

Свою першу наукову статтю «Az urali bagoly fészkelése hazánkban»
орнітолог опублікував у серпні 1903 року в часописі «Természettudományi
közlöny» («Природознавчий вісник») на сторінках 522-523 угорською мовою.
Вона невелика за обсягом, але має важливу наукову цінність, тому що в ній
автор вперше подає інформацію про факт гніздування сови довгохвостої
(уральської) Strix uralensis на території Австро-Угорщини, до складу якої
входила і територія Закарпаття.

У статті Олександр Грабар пише про те, що гніздо сови довгохвостої він виявив у кінці червня 1902 року (на той час йому ще не було й 19 років і він закінчив перший курс університету) в урочищі Настаз біля Ублі Земплінського комітату (Словаччина). Воно знаходилося на галявині, оточеній великими буками, між двома кам’яними брилами. У гнізді було двоє молодих птахів, які дуже схожі на пташенят сірої сови, але набагато більші за розмірами. Лісник, що був разом з Олександром Грабарем, застрелив біля гнізда самку і вона потрапила в колекцію молодого вченого. Нам невідомо, що сталося з цим опудалом. У колекції музею є чучело сови довгохвостої,
здобутої набагато пізніше у 1934 році, а в колекції Зоологічного музею УжНУ
більшість сов довгохвостих, здобутих у 20-их роках ХХ століття. У цій же
статті Олександр Грабар також повідомляє, що в тому ж році (1902) він отримав із Великих Лазів (зараз Ужгородський район) молодий екземпляр сови, яка ще
не вміла літати, тобто вона точно вилупилася в нашому краї.

Пізніше Олександр Грабар написав ще дві статті, присвячені сові довгохвостій. Одна з них вийшла в 1926 році угорською мовою у орнітологічному журналі «Aquila», а інша – руською мовою в журналі «Підкарпатська Русь» у 1932 році. Тут уже автор подає свої детальні результати спостережень за цим видом: дату та місця зустрічей з птахом. Також Олександр Грабар досліджував вміст шлунку здобутих птахів і в більшості випадків у шлунках він знаходив залишки дрібних гризунів. Це означає, що сова довгохвоста є корисним видом і потребує охорони, на чому й наголошує дослідник. У статті він звертається до вчителів, щоб ті проводили просвітницьку роботу серед населення. «На жаль, до нас ще не дійшла інтенсивна охорона природи, тому закликаю кожну відчуваючу і шляхетно думаючу людину, щоб допомагали нам охороняти наших природних скарбів – наших цікавих птахів» (переклад Р. Джахман). Такими словами завершив свою публікацію у «Підкарпатській Русі» Олександр Грабар.

 

У бібліотеці Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького зберігається підшивка

часописів «Természettudományi közlöny», серед яких є й примірник, в якому
надрукована перша стаття Олександра Грабаря. У 2009 році завідувач відділу
археології Йосип Кобаль переклав її на українську мову, а пізніше текст
перекладу вміщено у книгу «Олександр Грабар (до 130-річчя з дня
народження)» (Кобаль, 2013), тож зараз вона доступна кожному, хто цікавиться
пернатими нашого краю. 

Руслана Джахман старший науковий співробітник
сектору природи відділу історії та краєзнавства

Цикл відкритих лекцій. Теодор Ромжа.

Підписано договір про співпрацю

 

Сьогодні в Ужгородський замок завітали аж 20 пластунів-новаків! Це одні з наймолодших учасників Пласту — національної скаутської організації України, котра нещодавно відзначала 100 років від дня заснування в Ужгороді.

 

Діти мали цікаву та веселу гру-квест — їм потрібно було зібрати та повернути на стіни замку чарівні знаки, які захищають будівлю від руйнування. Щоб це зробити маленьким пластунам слід було виконувати завдання, бігати з точки на точку та здобувати магічні персні — амулети, що давали певні переваги у грі. Новацтво справилось на відмінно — замок знову у безпеці

Анонс

 

Майстер-клас із виготовлення новорічної аромобаночки

 Наукові співробітники сектору сектору природи відділу історії та краєзнавства разом із експертами Інституту еколого-релігійних студій провели для учнів 4 Б класу (класний керівник Шкробинець О. М.) Ужгородського ліцею «Інтелект» традиційний майстер-клас із виготовлення новорічної аромобаночки.

Старший науковий співробітник музею Руслана Джахман розповіла про види хвойних дерев, які зростають на вулицях Ужгорода та показала їхні плоди.  Діти щиро здивувалися, коли дізналися про те, що не всі хвойні дерева мають шишки. У тиса восени дозрівають червоні плоди, схожі на ягідки, звідси дерево й отримало свою назву тис ягідний. Всі його частини, крім плодів, отруйні, тому гілки з тису не можна ставити в  новорічну композицію. 

 До речі, тис ягідний занесений до Червоної книги України, тому його треба охороняти. Потім дітки переглянули пізнавальний мультик про ялинку і створили чудові композиції в скляних баночках, які доповнять святкову атмосферу вдома. Для своїх виробів вони використали шишки сосни звичайної, морську сіль, сухоцвіти та ароматизовану олію апельсину. 

      Під час екскурсії по замковому парку завідувач сектору природи Михайло Біланич показав школярам кущі тиса ягідного, модрину європейську, псевдотсугу Мензіса та інші хвойні дерева, які ростуть на території Ужгородського замку. Особливу увагу звернули на модрину, яка щорічно скидає восени хвою.

     На внутрішньому дворику директорка музею Ольга Шумовська привітала діток із прийдешніми святами й побажала всім миру та перемоги в Новому році, а учні поділилися враженнями від майстер-класу і заспівали колядку «Нова радість стала».

    У класі навчається багато дітей, які залишили свої домівки через війну. Такі заходи в музеї допомагають краще пізнати історію та природу Закарпаття, а також допомагають всім відволіктися від жахливих реалій, в яких зараз живуть дітки.