Ще на початку травня музейники звітували про цікаве надходження до Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького – старовинну швейну машинку фірми Rast & Gasser, а нині розповімо про такий самий технічний винахід, але від німецької фірми Штевер. Її недавно люб'язно подарувала музею ужгородська родина Ігоря Хоми. Дана швейна машинка збереглася у робочому стані, механізм захований у спідній коробці прямокутної форми, ще видно й шпульки з нитками. Металевий корпус, із залишками декору подекуди, прикріплений до чорної емальованої поверхні. Машинка у дерев'яному футлярі, з обох боків тонко прикрашеного декоративним рослинним орнаментом із геометричними елементами. Дані про виробника містяться на латунній емблемі на німецькій мові: THE SCHUTZ-MARKE, знизу: MASCHINE (тобто «Швейна машина»). Витка художня монограма в центрі, де переплітаються літери S, W та Г-подібний елемент, вказує на конкретного виробника: Stoewer (Штевер) — відома німецька компанія, яку заснував німецький інженер Бернгард Штевер (Bernhard Stoewer) у місті Штеттін (Stettin), тодішня Німеччина (нині Щецин, Польща). Повне найменування компанії в період випуску таких машинок — Stoewer Werke (звідси й монограма SW). Шукаючи допоміжну інформацію, стало відомо, що Штевер у 1858 р. організував невелику майстерню по ремонту та виробництву саме швейних машинок. Пізніше вона отримала статус фабрики. Якщо у 1865 році тут випускали 200 машинок, то вже у 1875 р. їх випуск налічував 1 200. У 1890-і роки Штевер отримав патент від фірми «Зінгер» за американською ліцензією. У цей час виробництво машинок сягнуло 18 000. Крім швейних машинок почали виробляти й друкарські, потім велосипеди, навіть автомобілі. Проте економічна криза у світі у 1920-і роки була причиною призупинення виробництва у 1930 р., що призвело до закриття фірми у 1933 р. Один із її філіалів по виробництву швейних машинок зуміли продати компанії Адольфа Кнопфа, яка діяла, використовуючи назву Штевер, до 1965 р.
