25 березня працівники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького долучилися до серії онлайн-навчань, спрямованих на розширення професійних знань та впровадження сучасних підходів у роботі з відвідувачами. Протягом дня музейники взяли участь у кількох лекціях, що охоплювали як питання інклюзії, так і теми ментального здоров’я та психологічної підтримки.
У межах освітнього курсу з інклюзивних практик «Музей для кожного» навчання традиційно складалося з двох частин. Перша лекція була присвячена темі взаємодії з людьми, які мають особливі мовленнєві потреби. Її провела Еляна Данілавічютє — кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця, завідувачка відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. М. Ярмаченка НАПН України. У межах теми «Особи з особливими мовленнєвими потребами: етичне спілкування, супровід, допомога» учасники дізналися про принципи коректної комунікації, важливість уважного слухання, тактовності та створення безпечного простору для діалогу. Також було розглянуто практичні підходи до супроводу відвідувачів і надання допомоги без нав’язливості чи порушення особистих меж.
Після короткої перерви відбулася друга частина навчання — лекція Артема Мойсеєнка «Просторові рішення, що роблять музей доступнішими для всіх». Під час виступу було акцентовано на ролі середовища як одного з ключових елементів доступності. Йшлося про продуману навігацію, логіку розміщення експозицій, зручність пересування та застосування принципів універсального дизайну. Особливу увагу приділили тому, як навіть невеликі зміни в організації простору можуть суттєво вплинути на комфорт і залученість відвідувачів.
Окрім цього, музейники взяли участь в онлайн-тренінгу з першої психологічної допомоги, організованому у співпраці з Товариством Червоного Хреста України — однією з найавторитетніших гуманітарних організацій, що надає допомогу в кризових ситуаціях і активно працює у сфері підтримки ментального здоров’я. Під час тренінгу учасники ознайомилися з базовими принципами надання першої психологічної допомоги — емоційної підтримки людей, які пережили стресові або травматичні події. Йшлося про типові реакції на стрес, способи делікатного спілкування, уміння вислухати без тиску та важливість збереження особистих меж. Також увагу було зосереджено на самодопомозі та профілактиці емоційного вигорання, що є особливо актуальним для працівників культурної сфери в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Такі зустрічі змінюють не лише підхід до роботи, а й сам спосіб мислення: музей поступово перестає бути лише місцем збереження експонатів і дедалі більше стає простором взаємодії, де важлива не тільки інформація, а й те, як її сприймає людина. Саме через такі кроки формується сучасний музей — уважний до деталей, відкритий до різного досвіду і здатний адаптуватися до потреб своїх відвідувачів.
Неллі Гасинець,
провідна екскурсоводка відділу науково-освітньої роботи
