19 серпня християни східного обряду відзначають Преображення Господнє. Свято належить до дванадесятих свят – дванадцяти найважливіших подій в житті Христа і Богородиці. Преображення Господнє, або Яблучний, Великий, Горіховий Спас – це назви однієї і тієї ж події. Перша – за церковним календарем, інші – за народним.
Преображення Господнє – день, описаний в Євангеліях як явище слави і Божественної величі Ісуса Христа перед трьома апостолами на горі Фавор в Ізраїлі. За переказами учні Ісуса Христа Петро, Яків та Іоанн побачили, як Учитель преобразився: його обличчя засяяло, як сонце, а одяг став білим, як світло. Традиція святкування з'явилася в ІV ст., коли імператриця Олена Константинопольська звела перший храм на честь Преображення. Нині на вершині діють два монастирі: католицький та православний.
Первісно Преображення святкували в лютому. Зважаючи на те, що це радісне за настроєм свято зазвичай випадало на час Великого Посту, а це не відповідало духові посту і покути, то його було перенесено на 6 серпня (19 серпня за новим стилем). Свято прижилося далеко не відразу і не скрізь. Першими його запровадили в себе східні церкви, з'єднавши з місцевими язичницькими святами, присвяченими збиранню врожаю. На Заході свято ще в ХІІ ст. не було загальним: його заснував у 1457 р. Папа Калікст ІІІ, установивши тоді ж богослужбовий чин.
Преображення Господнє відзначають під час Успенського посту, який триває з 14 по 27 серпня, і закінчується великим святом – Успінням Пресвятої Богородиці. В ці дні достиглі злаки та фрукти християни приносять для благословення на знак подяки Богу. Частину цього врожаю в перші століття вони жертвували до храму для здійснення таїнства Євхаристії.
Михайло Джахман, Лариса Ганусинець –
співробітники відділу експозиційної та
науково-методичної роботи