Спадщина Федора Потушняка Краса віршованого слова

 Попередня наша публікація була присвячена Ф. Потушняку як письменнику. Тепер же ми хочемо ознайомити вас із його амплуа поета. Опрацьовуючи цього тижня архівні матеріали зі спадщини вченого, а це безліч рукописів та машинописів із авторськими помітками, нотатками, замітками, ми заглибилися і в поетичні глибини його натури. Як виявилося, найкращий і найплідніший період творчості Потушняка-поета – це 1930-40-ві роки. Ось назви його поетичних збірок: «Далекі вогні» (1934 р.), «Хвилини вічності» (1936 р.), «Таємничі вечори» ( 1938 р.), «Можливості» (1939 р.), «На білих скалах» (1941 р.), «Кристали» (1942 р.), «Терези вічності» (1944 р.).

Поезія Федора Потушняка переповнена містицизмом, який є відображенням його захоплення демонологічними віруваннями. У той же час, перечитуючи вірші поета, перед нами розкривається художня краса віршованого слова піїта та його особиста світоглядна позиція.
Пропонуємо вам ознайомитися із деякими вибраними нами оригінальними поезіями Потушняка-поета!
Валерія Русин, Василина Палинчак-Кутузова,
куратори виставки «Федір Потушняк – відомий вчений Закарпаття»,
наукові співробітники відділу історії та краєзнавства