Попередня наша публікація була присвячена Ф. Потушняку як письменнику. Тепер же ми хочемо ознайомити вас із його амплуа поета. Опрацьовуючи цього тижня архівні матеріали зі спадщини вченого, а це безліч рукописів та машинописів із авторськими помітками, нотатками, замітками, ми заглибилися і в поетичні глибини його натури. Як виявилося, найкращий і найплідніший період творчості Потушняка-поета – це 1930-40-ві роки. Ось назви його поетичних збірок: «Далекі вогні» (1934 р.), «Хвилини вічності» (1936 р.), «Таємничі вечори» ( 1938 р.), «Можливості» (1939 р.), «На білих скалах» (1941 р.), «Кристали» (1942 р.), «Терези вічності» (1944 р.).
Поезія Федора Потушняка переповнена містицизмом, який є відображенням його захоплення демонологічними віруваннями. У той же час, перечитуючи вірші поета, перед нами розкривається художня краса віршованого слова піїта та його особиста світоглядна позиція.
Пропонуємо вам ознайомитися із деякими вибраними нами оригінальними поезіями Потушняка-поета!