20 лютого у Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького відбулося вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні та відкриття тимчасової виставки «Небесна Сотня Воїнів Майдану». Зі вступним словом виступила директорка музею Ольга Шумовська. Вона акцентувала на важливості проведення таких заходів, адже Революція Гідності змінила Україну і кожного громадянина. Присутні хвилиною мовчання вшанували всіх Героїв, які віддали своє життя за Україну і за нашу свободу. З виставкою та подіями Революції Гідності ознайомив завідувач відділу новітньої історії та Меморіального музею-кімнати Августина Волошина Михайло Джахман.
20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".
Події, які відбувалися 20 лютого на вулиці Інститутській в Києві увійшли в новітню історію України як «кривавий четвер». Цього дня снайпери вбили 48 євромайданівців. Їх, разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні. Той день став кульмінацією Революції Гідності. Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.
Революція Гідності бере свій початок від 21 листопада 2013 року. Тоді багато людей згуртувалися в соцмережах та вийшли на площу в Києві, щоб висловити протест проти відмови проросійського президента Віктора Януковича підписувати угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом. В різних містах України щодня організовували акції на підтримку євроінтеграції. У ніч із 29 на 30 листопада озброєні бійці «Беркуту» силою витіснили людей із площі, застосувавши вибухові пакети, б’ючи людей кийками і давлячи ногами. Через жорстокий розгін протестувальників, 1 грудня до Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Через євроінтеграційні гасла протести назвали Євромайданом. Згодом він отримав назву Революція Гідності.
Поштовхом до подальшої ескалації протистояння стало ухвалення Верховною Радою України 16 січня 2014 року «диктаторських законів», які обмежували права громадян. 19 січня євромайданівці розпочали ходу, щоб підготувати безстроковий пікет Верховної Ради України. Хода зустрілася із загонами внутрішніх військ почалися сутички, які тривали всю ніч. 22 січня вперше за час Революції Гідності загинули два активісти.
Наприкінці січня масові виступи охопили й інші регіони України. Протестувальники займали адміністративні будівлі, усували з посад проросійських голів держадміністрацій. Ці протести стали реакцією народу на загострення протистояння Євромайдану після прийняття «диктаторських законів».
Закарпатці з перших днів підтримали Євромайдан і вийшли на масовий мітинг в Ужгороді на площі Театральній та в інших містах. Найбільш активними були студенти, учасники патріотичних українських молодіжних організацій, члени Всеукраїнського об'єднання «Свобода» та ін. Сотні наших краян доєдналися до євромайданівців у Києві розуміючи, що все буде вирішуватися саме в столиці. Для потреб київського Євромайдану із Закарпаття регулярно відправляли гуманітарну допомогу. Наприкінці січня 2014 року в Ужгороді розпочали блокування будівлі Закарпатської ОДА. На площі Народній розбили наметове містечко та звели барикади. Сюди автобусами приїжджали активні громадяни з різних районів краю.
Вічна і світла пам'ять Патріотам, Героям Небесної Сотні, що загинули в боротьбі за демократичні ідеали та європейське майбутнє України…
Михайло Джахман – завідувач відділу новітньої історії та Меморільного музею-кімнати А. Волошина
