Сьогодні, у день св. Валентина, на лекцію кандидата історичних наук, доцента, завідувача кафедри угорської історії та європейської інтеграції при УжНУ Ласло Зубанича у виставковій залі нашого музею зібралося чимало поціновувачів історії минулого нашого краю. Присутнім було цікаво і пізнавально почути про життєвий шлях та діяння одного з представників великої династії Другетів, історія яких тісно пов'язана з нашим краєм та Ужгородським замком, а саме Валентина І (Балінта) (1577-1610). Як слушно зауважив на самому початку виступаючий, вивчення історії родин (у нашому випадку це історія шляхетної родини) може збагатити локальну історіографію багатьма такими деталями, які у другій половині ХХ століття здавалися майже втраченими.
Відомо, що Балінт (І) Другет, головний королівський суддя, феішпан комітатів Унг і Земплін був другим сином у родині Іштвана Другета і Фружини Терек. Ми дізналися про незвичні ситуації в житті і політичних діяннях Балінта (І), наприклад, про його відмову бути обраним князем Трансільванського князівства, про Віденський мир 1606 року, про його раптову смерть 9 листопада 1609 р. в Ужгородському замку. Саме тут, у склепі церкви Св. Юрія, 14 березня 1610 року поховали Балінта (І).
Історія стосується минулого і звертається до сучасності, спираючись на результати досліджень, допомагає краще зрозуміти закони історичного розвитку. Не викликає сумнівів, що ретельне вивчення історії іноді руйнує ілюзії, але натомість створює реальну цінність. Пізнання локальної історії за життєвим шляхом окремої людини, особливо, якщо це не пересічна особистість, поглиблює наші знання з історії рідного краю.
Директор музею Ольга Шумовська, вручаючи пам'ятні музейні сувеніри, подякувала Ласло Зубаничу за фахову і цікаву розповідь, у якій ми пізнавали уже знайоме, і дізнавалися про нове. Знаний дослідник історії роду Другетів поділився з нами не тільки своїм дослідженням, але й приніс у дарунок декілька видань, серед яких і останнє у співавторстві з О. Ферков та І. Міськовим «Нариси з історії Другетів».