«Плавле кача по тисині…»

Василь Гренджа-Донський

    Розпочинаємо нову музейну рубрику під назвою «СтоЛітТому». Тут ми будемо періодично публікувати цікаві матеріали з історії нашого краю, які хронологічно охоплюють двадцяті роки минулого століття. Це короткий та водночас складний, насичений і яскравий період в історії Закарпаття. Саме в цей час зародилися і укріпилися ті ідеї державотворення, які вилилися у проголошення незалежної держави – Карпатської України (14-15 березня 1939 р.). В умовах правової Чехословацької держави, у якій діяла одна із найдемократичніших конституцій світу, Закарпаття постало перед необхідністю становлення громадського суспільства. На початку 1920-их рр. у краї створюються нові політичні партії, виникають культурно-освітні товариства та громадські організації, формується новий адміністративно-територіальний устрій. Незважаючи на труднощі наш край за цей короткий період пройшов школу формування громадського суспільства в умовах парламентської системи, що дозволила виробити і здійснити на практиці свою національно-державну програму.


    Рівно сто років тому в Ужгороді під назвою «Квіти з терньом» вийшла дебютна збірка закарпатського поета, письменника, громадського та культурного діяча Василя Степановича Гренджі-Донського. В цій збірці вперше опубліковано текст пісні «Пливе кача по Тисині». Відповідно саме Гренджу-Донського вважають автором вірша. Проте ряд дослідників припускають, що вона має глибоке народне коріння, бо на початках своєї творчості він черпав багато з народного фольклору. У збірці 1923 року вона дещо відрізнялася від її теперішнього змісту. Пісня у виконанні «Піккардійської Терції», яка вперше прозвучала у 2002 році в часи Революції гідності була запропонована як реквієм під час панахиди за загиблими героями. Через сильне смислове та емоційне навантаження з часом вона стала неофіційним гімном, який виконували за загиблими активістами Євромайдану та героями російсько-української війни.


    Народився Василь Степанович Гренджа-Донський 23 (4) квітня 1897 року у Воловому, Мараморошського комітату (сьогодні селище Міжгір'я, Хустського р-ну). В роки Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії. Кілька років навчався та працював у Будапешті. Після переїзду до Ужгороду працював у Підкарпатському банку, редагував різні періодичні видання, займався громадсько-політичною та літературною діяльністю. Був активним учасником українського національного руху. З іменем Гренджі-Донського пов'язаний розвиток і становлення нової української літератури та національного відродження на Закарпатті. Його збірка поезій “Квіти з терньом» за словами мовознавців була першою в краї книгою світського автора, написаною українською літературною мовою, а інша – “Шляхом терновим”, 1924 року видання – першою книгою, опублікованою українським фонетичним правописом. З проголошенням Карпатської України переїжджає до Хуста, де редагує щоденну газету “Нова свобода” бере активну участь у суспільно-політичному житті. Після окупації хортиською Угорщиною був заарештований, згодом емігрував до Братислави де жив та працював до самої смерті 25 листопада 1974 року.

Михайло Джахман – завідувач відділу
експозиційної та науково-методичної роботи