В народі вже давно існує думка,
Що культура є нації основа
І є для неї справжнім порятунком,
Так само, як і материнська мова.
Та все ж у всій живій духовній сфері,
Котра царює вічно над землею,
Найперше треба відкривати двері
До всіх скарбів безцінного музею.
Бо тим скарбам таки ціни немає:
Вони - жива історії сторінка,
Народ з любов´ю їх оберігає,
Як найдорожчу золоту перлинку.
Й не випадково із цілого світу
Сюди охоче люди поспішають,
Де їх так щиро із палким привітом
Музейники щоразу зустрічають.
Вклонися, друже, низько, ти музею
І тим його служителям натхненним,
Котрі духовність щирістю своєю
Й трудом своїм збагачують щоденним.
В. С. Габорець
Травень 2020 р.
Поетичне вітання оприлюднено за згодою автора.
Василь Степанович Габорець
 |
| Василь Степанович Габорець |
Відомий громадсько-культурний діяч, краєзнавець, культуролог. Народився 20 січня 1936 р. в селі Липча Хустського району. Семирічну освіту здобув у рідному селі. Після завершення навчання в Хустському педагогічному училищі продовжив здобуття освіти на факультеті української філології Ужгородського державного університету. Всі вузівські роки був Шевченківським стипендіатом.
Усе своє життя Василь Степанович присвятив розвитку культури і мистецтва Закарпаття. Понад 17 років працював завідувачем відділу культурно-масової роботи, потім секретарем облпрофради, згодом - в управлінні культури облдержадміністрації, де майже двадцять років обіймав посаду начальника.
Часто виступав у ролі талановитого сценариста, режисера-постановника різних культурно-мистецьких акцій, що проводилися в області.
Велику увагу приділяв збиранню, збереженню і пропаганді народної творчості краю. З ініціативи Василя Степановича на Закарпатті у 1984 р. було створено чи не єдину в Україні обласну хорову філармонію, якою понад 15 років керував талановитий народний артист України Михайло Кречко.
Василь Габорець – автор великої кількості книг і публікацій. Його творчий доробок з історії культури, етнографії, фольклору, професійної та самодіяльної художньої творчості Закарпаття вагомий не тільки за обсягом, але й за глибиною проникнення в тему, науковим та духовним значенням.
Дві його книжки публіцистичних і культурологічних статей («Талант», 2003 р, «Скарби духовності», 2006 р.) присвячені видатним постатям Срібної землі – композиторам, диригентам, режисерам, артистам, письменникам, культурно-освітнім працівникам. Солідним є розділ «Розвиток культури і мистецтва» (1946–1990 роки) в ІІІ томі «Нарисів історії Закарпаття», де узагальнено досвід культурно-мистецької роботи. На рахунку культуролога й краєзнавця багато інших творчих здобутків.
Після виходу на пенсію Василь Степанович працював викладачем культурології Ужгородського заочного факультету Київського національного університету культури і мистецтв.
За вагомий особистий внесок у розвиток культури Василю Степановичу присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України» та нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
В. С. Габорець – член правління Закарпатської обласної оргнаізації Національної спілки краєзнавців України. Має відзнаки НСКУ.
За згоди автора оприлюднюється його вірш, написаний у травні 2020 року, присвячений музею й працівникам цього важливого закладу культури.
М. В. Делеган, заступник директора
музею з наукової роботи, голова Закарпатської
обласної організації Національної спілки
краєзнавців України.