Міжнародний день музеїв, який у всьому світі щороку святкують 18 травня, в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького нинішнього року відзначили у адаптованих до карантину умовах - без глядачів, тільки за участі обмеженої кількості працівників установи та представників владних структур. Музейники і цьогоріч готувалися до свята з ентузіазмом і любов'ю, щоб показати відвідувачам щось нове й цікаве з історії замку та області. Для відвідувачів, насамперед, яких музей уже зачекався, журналістів та представників влади нашого краю на чолі з новопризначеним головою обласної державної адміністрації Олексієм Геннадійович Петровим, наукові співробітники презентували оновлену експозицію «Народні музичні інструменти Закарпаття» та нову виставку «Артефакти середньовічної церкви».
Відкрив експозицію й виствку та вручив нагороди працівникам музею його директор В. С. Шеба.
Керівник обласної державної адміністрації О.Г. Петров привітав колектив музею з професійним святом і пообіцяв музейникам конкретну підтримку в реалізації головних завдань установи. Найважливішим є те, що він запевнив у підтримці вирішення головної проблеми музею – капітального ремонту давно аварійного даху замку.
У відреставрованій залі, де представлено оновлену та збагачену постійно діючу експозицію «Народні музичні інструменти Закарпаття», її автор, знаний музикознавець краю, завідувач сектору етнографії відділу історії та краєзнавства Віктор Андрійович Шостак інформував, що на відвідувачів чекають більше 300 експонатів, серед яких багато унікальних, які систематизовані і розміщені у 4 тематичних розділах.
Народні музичні інструменти – яскраве свідчення мистецького життя трудового народу. Ті з них, що збереглися протягом віків і дійшли до наших днів, є живими свідками найдавніших і найглибших культурних зв’язків між народами. Багатонаціональність Закарпаття, сусідство з різними народами Європи сприяли формуванню музичного фольклору краю. В той же час кожна національність зберегла свої звичаї, обряди, пісенну й хореографічну народну творчість, самобутність в одязі, вишивці, говорах, архітектурі, в музиці.
Такі древні музичні інструменти, як флояри, дримби, трембіти, яким більше 500 років, виконували не тільки музичну, але і магічну функцю та у свій час були своєрідними засобами комунікації. Талановиті народні майстри створили інструменти різноманітні за формою, кількістю струн, звукодобуванням і тембром звучання.
Багатьма цікавими й унікальними експонатами представлена нинішня експозиція музичного інструментарію. Побудована згідно систематизації музінструментів Е. Хорнбостеля і К. Закса, вона несе у собі наукове призначення, поєднуючи у собі художній смак та віками відшліфовані традиції їх виготовлення.
Представлені пам’ятки свідчать, що звукові пристосування, які використовували люди у минулому, пройшли еволюцію свого розвитку, стали своєрідним звуковим еталоном формування духовного буття.
Чільне місце займають роботи професійних майстрів музичних інструментів – скрипки, альти, сопілки і цимбали В. Качали, Б. Гоздока, П. Вередюка, Ф. Керека, Р. Кленцея, Ф. Куліша, Д. Хвуста, О. Сабова.
Експозицію доповнено і новим цікавим і неповторним підрозділом, присвяченим історії дитячих народних інструментів та іграшок. Одночасно в них розглядається вплив «найпростіших» музичних інструментів на музично-естетичне формування у дитини перших слухових вражень, на становлення процесу музичного мислення і сприймання.
Вдалим доповненням виставки є зібраних фотоілюстративних матеріал, що дає змогу ширше і повніше уяснити виконавські можливості інструментів, їх виготовлення, специфіку видобування звука, манеру гри.
Матеріали експозиції дають можливість простежити шлях, який пройшов музичний інструментарій Закарпаття, заглянути в історію його розвитку від найдавніших часів до сьогодення.
Народними музичними інструментами, представленими в експозиції, постійно цікавляться дослідники музичної культури, фахівці-музейники не тільки в Європі, але і в Канаді та Північній Америці.
Керівник області також ознайомився з щойно відкритою виставкою «Артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку», де завідувачка сектору археології Ольга Юріївна Шумовська, у світлій щойно відремонтованій за зароблені музеєм кошти залі, розповіла про представлені матеріали розкопок церкви на території Ужгородського замку. Починаючи з 2018 року, згідно Угоди між Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм ім. Т. Легоцького й Ужгородським національним університетом, укладеним на п‘ять років, розкопками середньовічної церкви Св. Юрія в Ужгородському замку керує кандидат історичних наук, археолог, доцент Ужгородського національного університету Володимир Мойжес.
Замкова церква – сакральна пам’ятка міста Ужгорода, що привертає увагу закарпатців та його гостей, зберігає багаті й складні та суперечливі, жертовні сторінки історії багатьох століть краю й продовжує залишатися недостатньо дослідженою.
Уперше руїни замкової церкви досліджувались у 1978 р., коли під час реставраційних робіт в Ужгородському замку, було виявлено п’ятигранну апсиду з контрфорсами. Розкопки проводила Закарпатська археологічна експедиція під керівництвом відомого археолога Степана Івановича Пеняка. Розчистка фундаменту церкви й наукові роботи здійснювалися із перервами до 1987 року: від завалів до рівня підлоги було очищено апсиду, сакристію, менше половини площі центрального й бокового нефу, та частково поховальну споруду – крипту, що прибудована до південної стіни нефу.
Польові дослідження відновлені лише у 2018 році: була розкопана площа апсиди. У 2019 році роботи здійснювалися на більшій частині центрального нефу. За два роки вдалося зробити розкопки на площі близько 180 м².
В результаті розкопок виявлено декілька крипт. Їх склепіння були зруйновані, ймовірно, ще у середині XVIII ст., під час пограбування австрійськими солдатами. Тоді ж було знищено й більшість наявних тут поховань. За межами крипт, у ґрунті, зафіксовано більше 70 поховань XV–XVIІ ст. Окремі з них зазнали пошкодження під час пізніших поховань або були перерізані стінами крипт чи іншими перебудовами.
За два роки археологічною експедицією музею передано багато унікальних артефактів, знайдених під час розкопок. Частина з них є унікальними і вперше експонуються на виставці «Артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку».За цей період віднайдено і досліджено кілька сотень артефактів. Серед знахідок – керамічні люльки ХVІІ -ХІХ ст.ст, глечики, чарки, декоративні закльопки для трун, уламки скляних посудин та кахлів. Особлива увага унікальним раритетам – шаблі угорсько-польського типу, персням-печаткам, брошкам, каблучкам, медальйонам, монетам ХVІ-ХVІІ ст., деталям чоловічого та жіночого одягу. Загалом, уже понад тисячу предметів старовини знайдено на місці церкви Святого Юрія. Усі вони набули експозиційного вигляду завдяки співпраці археологів, наукових співробітників і реставраторів музею. Усі експонати експонуються вперше. Колекція середньовічних артефактів вражає. Важливо зазанчити, що уже третій рік, як в музеї впроваджено практику експонування для відвідувачів нових експонатів, що надходять до установи.
Важливо, що за результатом відвідання музею на сайті Закарпатської обласної державної адміністрації її голова зазначив: «Олексій Петров:
«У Міжнародний день музеїв відвідав Ужгородський замок. Привітав працівників із професійним святом. Подякував їм за роботу. Вони продовжують організовувати нові виставки, чекають на завершення карантину і повернення відвідувачів.
Одна із останніх виставок - «Артефакти середньовічної церкви». Експонати знайшли під час розкопок, які проводили на території замку. Шаблі, перстні, брошки, каблучки, медальйони, монети ХVІ-ХVІІ ст, керамічні люльки, глечики, уламки скляних посудин та багато іншого.
Загалом колекції зібрані у замку – вражають. Рекомендую, після завершення карантину, обов’язково відвідати цю середньовічну фортецю. Наразі для гостей доступні замкові дворики на відкритому повітрі.
Музей у замку - це наша історія, яку ми маємо знати і пам’ятати. Бо, як те дерево без коріння, народ без історії приречений....»
У відкритті експозиції й виставки також взяли участь заступник голови Закарпатської обласної державної адміністраціїї О. В. Травіна та директор департаменту культури облдержадмінстрації О. Ю. Бабунич.
Працівники музею готові з радістю й новими експозиціями та виставками зустріти відвідувачів провідного закладу культури краю.
