Автентична весільна атрибутика 20-40-их років ХХ ст.


    Якщо ви ще не бачили автентичну весільну атрибутику нашого краю 20-40-их років ХХ ст., то маєте нагоду ознайомитися з оригінальними весільними вінками, прапорами, навіть деякими світлинами в експозиції нашого музею «Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття» на 2-му поверсі Ужгородського замку.


    Закарпаття завжди славилося яскравими весільними обрядами, які зберегли багато архаїчних елементів, пов'язаних із давніми народними звичаями. Велику роль відігравала весільна атрибутика, зокрема головні убори (у дівчат – вінки, «косиці», «корони», у чоловіків – весільні капелюхи - крисані), нашийні та нагрудні прикраси.

    Найстаріший, з 1920 року, весільний вінок молодої знайдено на Рахівщині, в селі Лазещина. Саме з цього часу весільні вінки («корони») на картонній основі побутували і в ясінянських гуцулок. Експонуються також два вінки, з обох боків яких за допомогою тоненьких дротиків звисають круглі декоровані «вушка». Датуються 30-ми роками ХХ ст. Декоровані вони дзеркальцями, різнокольоровим бісером, стеклярусом, фольгою, намистинами з дутого скла, дрібними пацьорками. Весільний вінок із с. Тереблі виготовлений із пластинок кори липи, обшитий білою стрічкою і оздоблений різнокольоровими квіточками.


    Нагрудні прикраси «богрийди» (в експозиції представлені чоловічі з сіл Ясіня і Лазещина) робили з барвінку або штучних квітів, кольорової стрічки, використовуючи дротики, фольгу, дуте скло. Вони прикріплювалися у день весілля молодим, а також дружкам і дружбам, із лівого боку біля серця.

    На Рахівщині у давнину весілля починалося із приготування весільного деревця. З ним молоді йшли до вінчання. Весільне деревце вбиралося у гуцульські китиці кольорово, яскраво, красиво. А курагов, так званий весільний прапор, є палицею з вінком на вершечку, прикрашеною кольоровими стрічками, китицями та дзвониками (у румун – хустками). Ці весільні атрибути використовувалися на весіллях у Рахові, Ясінях у 1930-их роках.


    Доповнюють автентичну весільну атрибутику краю і оригінальні світлини 1920-1930-их років, серед яких цікавим є святкування весілля у с. Люта Великоберезнянського району та інші.

    В окремій вітрині представлені прикраси нашийні, нагрудні та наручні бойків, лемків, долинян і гуцулів Закарпаття.


Валерія  Русин, завідувач відділу
історії та краєзнавства