5 жовтня 2022 року виповнюється 192 роки від дня народження Тиводара Легоцького, фундатора музейної справи у краї, знаного археолога, історика, етнографа. З цієї нагоди віднині експозицію Закарпатського обласного краєзнавчого музею «Тиводар Легоцький (1830-1915) – історик, археолог, музеєзнавець» доповнить нова знахідка з колекції дослідника – МАСКАРОН. Артефакт був вирізьблений із дерева невідомим майстром у XVIII ст. Покритий срібленням і золоченням. Знайдений у 1904 р. у старій римо-католицькій церкві св. Мартина м. Мукачево.
Тиводар Легоцький досліджував історію сакральних пам’яток, зокрема і римо-католицької церкви у Мукачеві, звідки походить експонат. В одній із вітрин можна побачити і рукопис «Історія римо-католицької церкви в Мукачеві» 1904 р.
В архітектурі маскарон або маска — це прикраса, що зазвичай представляє маску, людську фігуру, іноді страшну, з апотропейною функцією: її початкове завдання полягало в тому, щоб відганяти злих духів, щоб вони не проникли в будинок. Декоративні маскарони були запозичені з греко-латинської античності художниками епохи Відродження. Мода на маскарон вибухнула у XVIII ст. Жива і химерна прикраса маскарон дозволяє оживити геометричну строгість фасадів, інтегруючись в архітектурні декорації.
Враховуючи, що стара римо-католицька церква св. Мартина в Мукачеві протягом століть – 700 років – була мовчазним свідком буремних подій, боротьби, радощів і горя, і що від усієї церкви як пам'ятник залишилося лише прекрасне святилище, побудоване в готичному стилі, наприкінці ХІХ ст. виникла ідея збудувати тут нову церкву. Масштабний збір коштів розпочався вже у лютому 1899 року. Серед благодійників був і граф Ервін Шенборн, який, як відомо, 21 грудня 1903 р. виділив 70 000 крон на будівництво нової церкви.
6 квітня 1904 р., після Великодніх свят, розпочався внутрішній демонтаж і руйнування старого римо-католицького костелу в Мукачеві.
План нової римо-католицької церкви церкви розробив угорський архітектор Дьозо Ціглер, викладач Інституту прикладного мистецтва в Будапешті. Церковна рада доручила її будівництво Мартону Вагнеру, майстру-будівельнику з угорського міста Ясапаті, що на північному-сході Угорщини. Демонтаж церкви тривав 6 тижнів. Центральна нава, готичні північні бічна нава і вежа були демонтовані. Святилище старої церкви, де причащали хворих, проводили таїнства хрещення, вінчання, залишилося як архітектурна пам’ятка.
Нова церква, будівництво якої завершилося перед Першою світовою війною, була зведена в еклектичному стилі. У склепі церкви поховано і Тиводара Легоцького у листопаді 1915 року. Тиводар Легоцький описує історію римо-католицької церкви св. Мартина як у своїй монографії «Історія Березького комітату» від 1881 р., так і у рукописному дослідженні від 1904 р. Ця тема його також приваблювала, адже до його колекції потрапило більше 50 артефактів зі старої римо-католицької церкви, серед яких одним із найцікавіших є зображення Маскарона.
Валерія Русин,
завідувачка відділу
історії та краєзнавства.