Після нетривалої перерви до читачів повернувся оновлений науковий збірник, підготований колективом Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. У черговому випуску вміщено статті наукових співробітників музею і науковців та краєзнавців з актуальних питань музеєзнавства й краєзнавства, історії, етнографії, природознавства Закарпаття.
 |
| ХVІ–ХVІІ випуск "Наукового збірника Комунального закладу «Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького» Закарпатської обласної ради" |
Так, зокрема, читачі можуть ознайомитися з життєвою і творчою біографією чинного директора музею – Василя Шеби, історією наукових пошуків археолога, історика та краєзнавця Степана Пеняка, особливостями боротьби за збереження та реставрацію Ужгородського замку колишнім директором музею Юлієм Кондором, історією створення та функціонування експозиції Закарпатського обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая та неоціненний вклад у роботу першого директора Ужгородської картинної галереї – Ласло Шандора.
Надзвичайно цікавими та пізнавальними є публікація поважного етнографа та музиколога Віктора Шостака про дитячі музичні іграшки, а також наукова розвідка про традиції весільного обряду в с. Річка Міжгірського району у кінці ХІХ – 50-х роках ХХ ст. авторства відомого етнографа Іллі Грибанича.
Цінними для науковців-природознавців є наукові публікації, що розповідають про науково-публіцистичний спадок Іштвана Лаудона (підготовано завідувачем сектору природу Михайлом Біланечим) та гербарій рослин родини зонтичні (автор – Олена Бучмей). Також, надзвичайно кропіткою працею відзначилась підготовка публікації, що знайомить з частиною колекції музею – каталогом птахів Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького (автор – Руслана Джахман).
Інша стаття, написана на основі опрацювання фондових зібрань музею, знайомить читачів із унікальною колекцією годинників Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького (автор – Михайло Джахман).
Читачі також можуть ознайомитись з інформацією про поповнення фондів наукової бібліотеки музею, а також фондів музею експонатами про Августина Волошина та Карпатську Україну. Не обійшли увагою науковці й ювілеї відомих діячів сучасності. Звичайно, науковці краю не оминули увагою й вихід фахових видань, про що свідчить вміщені в науковому збірнику рецензії.
На завершення автори пропонують читачам цікавий сучасний літопис – хроніку діяльності музею, котра вміщує найважливіші події, що були зорганізовані працівниками музею, давніми та новими партнерами обласного краєзнавчого музею у стінах Ужгородського замку.