Казка в Ужгородському замку

 Сьогодні у виставковій залі Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького відбулося відкриття виставки театральної ляльки, декорацій, костюмів, присвяченої 45-річчю від дня заснування Закарпатського академічного обласного театру ляльок та в рамках святкування 80-річчя Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького. З вітальними словами виступили директор Департаменту культури Закарпатської ОВА-ОДА Євген Тищук, директорка Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького Ольга Шумовська та художній керівник Закарпатського академічного обласного театру ляльок Мирослав Петій. Вони у своїх промовах наголосили на важливості таких спільних культурних проектів. Директор театру передав у музейні зібрання з фонду театру три ляльки: лікар Марабу, жирафа та носоріг. Цей реквізит театрали використовували багато років тому у виставі «Жирафа і носоріг». Музей має гарне зібрання з історії театру на Закарпатті і цей подарунок буде чудовим доповненням колекції.

На відкриття завітали учні 4 А класу Ужгородського ліцею №5 імені Івана Чендея (класний керівник Дем’ян О. О.) та 2 класу «Бетел» Ужгородського ліцею «Теобенд» (вчитель Тетяна Демко). Для школярів артисти театру зіграли чудовий перформанс із трьох лялькових вистав, який викликав велике захоплення юних відвідувачів. Дітям було дуже цікаво оглянути виставку, адже вони звикли бачити готову виставу, але рідко замислюються, як вона створюється. Виставка дає їм унікальну можливість зазирнути за лаштунки. Це схоже на розкриття великого секрету.

На виставці представлено ляльки, декорації та костюми з із «золотого» фонду закарпатських лялькарів – «Тричі славний розбійник Пинтя», «Попелюшка. Спогад про нездійсненне», «Дерево – диво», «У нашім раї на землі», «Останнє туреня», «Лісова пісня», «Зоряний малюк», «Вечори на хуторі, або билиці про вічне…», «Нова сукня для принцеси» й «А де ж п’яте?». Поряд із ними – унікальні архівні ляльки з вистави «Чарівне кресало» й угорської балади «Про Скрипаля Ференца та його вірного друга Пішту». Експонати доповнені табличками з інформацією про кожну з постановок.

Виставка лялькового театру — це унікальна можливість зазирнути за лаштунки магії сцени та побачити світ, який зазвичай прихований від очей глядача. Це подорож у майстерню казки, де оживають герої, а звичайні предмети перетворюються на чарівні артефакти. Це не тільки освітній досвід, але й справжня насолода для очей та душі. Вона нагадує, що для створення великого мистецтва потрібна увага до найдрібніших деталей.

Всіх охочих запрошуємо відвідати наш музей та оглянути цю виставку присвячену діяльності першого професійного театру ляльок Закарпаття. Вона буде діяти протягом двох тижнів. Ця виставка – ідеальне місце для сімейного відпочинку, яке поєднує розвагу, естетичне задоволення та освіту. Вона стимулює дитячу уяву, розвиває художній смак та залишає яскраве враження чарівництва, створеного людськими руками.

Вітаємо всіх з Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва

Михайло Джахман – завідувач відділу новітньої історії,

Меморільного музею-кімнати А. Волошина

Презентація проєкту «Збережені мелодії: від тиші до звучання» до Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва (відео)

 

Презентація проєкту «Збережені мелодії: від тиші до звучання» до Дня працівників культури та майстрів народного мистецтв

 Сьогодні в стінах Ужгородського замку, де розташований Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, відбулась непересічна подія. До Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва було презентовано проєкт «Збережені мелодії: від тиші до звучання», підготовлений у рамках співпраці музею із Заслуженим академічним Закарпатським народним хором. Його метою було створити відеоконтент, у якому продемонстровано сам процес гри на народних музичних інструментах, їх звучання. Автором ідеї виступила завідувач сектору етнографії музею Василина Палинчак-Кутузова. Ініціатива була підтримана директором музею Ольгою Шумовською та директором-художнім керівником, головним диригентом Заслуженого академічного Закарпатського народного хору Наталією Петій-Потапчук. Концепцію проєкту та твори для виконання підібрав керівник оркестру Михайло Бровді. До участі в реалізації проєкту залучили артистів оркестру Закарпатського народного хору. Було створено відеоряд для таких інструментів: гуцульські і великі цимбали (Леонтій Ленарт), скрипка (Михайло Матола), кларнет, тарагот (Шандор Шрайнер), дримба (Михайло Бровді), трембіта (Віктор Орос), сопілка і тилинка (Іван Вархол), контрабас (Ондраш Рот), бубен (Юрій Свистун). Окремі відео демонструють гру троїстих музик та квінтету музикантів.

Презентацію проєкту розпочали із Гімну України у виконанні Закарпатського народного хору. Також присутні вшанували хвилиною мовчання всіх, хто загинув у цій жорстокій війні. Після цього до слова запросили директора Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького Ольгу Шумовську. У своєму виступі вона наголосила, що в часи, коли культуру знищують, надзвичайно важливо об’єднуватися задля її збереження, популяризувати, поширювати, зберігати. Потрібно гордитися своїм надбанням, своїм спадком, шанувати матеріальне і нематеріальне. Музей, як заклад, де бережуть спадщину матеріальну, долучається і до збереження спадщини нематеріальної, живої. Тут знаходиться унікальна колекція музичних інструментів, єдина в нашій області. І те, що ці інструменти були озвучені за підтримки Закарпатського народного хору, є надзвичайно цінним, актуальним і вагомим не тільки для музею, а й загалом для нашого краю. Подібні заходи дозволять популяризувати нашу культуру, ознайомитися з нею ще більшій кількості бажаючих, адже музей відвідують не тільки внутрішні туристи, а й іноземні гості. Тому реалізація цього проєкту є важливим кроком для всіх нас. Із вітальним словом також виступила директор-художній керівник, головний диригент ЗАЗНХ Наталія Петій-Потапчук. Вона наголосила, що обидва заклади, залучені до проєкту, створені в 1945 р. і вже 80 років зберігають, примножують, популяризують історію та культурні надбання краю. Музичні інструменти, представлені в експозиції музею, є одним із найяскравіших свідчень того, що наша культура багатогранна, багатонаціональна і унікальна. Закарпатський народний хор буде намагатися в подальшому розширити перелік музичних інструментів, на яких гратиме, відшуковуватиме старовинні зразки та носіїв традицій гри на них.

Із майбутнім професійним святом привітала колективи Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького та ЗАЗНХ заступник директора департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації Галина Ломпарт. Вона акцентувала увагу на тому, що директори цих закладів, як справжні берегині, зберігають і примножують культурні надбання краю. І це є надзвичайно важливим зараз, адже ворог нищить нашу культуру, боїться її, намагається відібрати і применшити її роль для світової спільноти. А реалізація таких проектів дозволить зробити експозицію музею мультимедійною та доступною для всіх категорій населення.

Для присутніх також був підготовлений виступ від артистів оркестру ЗАЗНХ. Звучали мелодії – «Гуцульська фантазія» в обробці Володимира Короленка; в’язанка словацьких народних пісень для тарагота з оркестром в обробці Шандора Шрайдера, соло на тараготі Шандора Шрайнера; «Білківські співанки» в обробці Федора Копинця, оркестровка Михайла Бровді, виконало тріо ЗАЗНХ у складі Ольги Свиди, Ольги Міщенко та заслуженої артистки України Яни Садварій.

Про тонкощі реалізації проекту розповів керівник оркестру ЗАЗНХ Михайло Бровді. Він представив артистів, задіяних у підготовці культурно-мистецького проекту, та музичні інструменти, гра на яких була зафільмована. Завідувач сектору етнографії музею Василина Палинчак-Кутузова свій виступ закцентувала на тому, як загалом виникла ідея цього проекту, що підштовхнуло до його реалізації та які цікаві питання від гостей музею стосувалися саме народних музичних інструментів. Вона наголосила, що завдяки QR-кодам, які розташовані в експозиції, гості музею зможуть переглянути створені кліпи. Після цього присутні змогли насолодитися підготовленим відео та почути музику нашого регіону.

Щиро вдячні всім, хто долучився до підготовки проекту та проведення сьогоднішнього заходу, й сподіваємось на плідну співпрацю в майбутньому.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Участь у журі конкурсу «Таємничі володарі нічного неба»

 З 6 до 31 жовтня 2025 року на Закарпатті проходив екологічний конкурс «Таємничі володарі нічного неба», присвячений совам та кажанам. Метою конкурсу було покращити ставлення до цих унікальних тварин і показати їхню важливу роль у житті людини та довкілля, адже дуже часто через відсутність знань і поширені міфи їх просто знищують.

4 листопада журі, до складу якого входила й завідувачка сектору природи Руслана Джахман, підвели підсумки. На конкурс надіслали дуже багато робіт зі всієї України, тому обрати найкращі було нелегким завданням. Після тривалого засідання фахівці обрали призерів у таких номінаціях:

- Малюнок «Крилаті друзі»

- Виріб з природних чи вторинних матеріалів

- Екологічний проєкт «Нічні вартові» (відеоролик або презентація)

Конкурс організував Інститут еколого-релігійних студій та КЗПО „ПАДІЮН”. Незабаром на їхніх веб-ресурсах будуть оголошені переможці у всіх номінаціях.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

У гармонії з природою і ромським словом

  5 листопада відзначають Міжнародний день ромської мови, тож напередодні свята завідувачка сектору природи Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького Руслана Джахман провела пізнавальне заняття про природу рідного краю для учнів Ужгородської гімназії 13. Тут переважно навчаються діти ромської національності.

Під час заходу школярі здійснили віртуальну мандрівку по Закарпаттю та побачили, як виглядає восени Говерла, Синевирське озеро, водоспад Шипіт та інші цікаві куточки нашого краю.

Особливу увагу приділили збереженню природи: учасники обговорювали, як важливо берегти ліс, чисту воду й повітря. Це потрібно і людям і тваринам. Особливо великої шкоди нашому довкіллю завдає сміття, якого всюди вдосталь. Як правильно поводитися з відходами варто навчати дітей змалку. Тут дуже доречними є різні ігри та книги, зокрема й розмальовки. Руслана Василівна презентувала книжечки "Пригоди Степана в Квадратляндії" (авторка Іванна Трофименко), які видав Інститут еколого-релігійних студій різними мовами, в тому числі й ромською. Ми щиро дякуємо колегам з Інституту за надані розмальовки для дітей.

Захід став гарною нагодою не лише вшанувати ромську мову, а й нагадати, що природа об'єднує нас усіх, незалежно від мови чи культури.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

В Ужгороді презентували буклети про краєзнавчий музей і вшанували пам'ять фундатора крайової музейної справи Тиводара Легоцького

 

В Ужгороді презентували буклети про краєзнавчий музей і вшанували пам'ять фундатора крайової музейної справи Тиводара Легоцького

 4 листопада 2025 року в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Т. Легоцького відбулася презентація брошур трьома мовами (українською, угорською та англійською) під назвою «Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького: від середньовічної фортеці до сучасного культурного осередку», присвячених 80-літньому ювілею цього найбільшого в краї музейного закладу.

Захід, який модерував провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Маріан Токар, проходив у експозиційній залі музею, присвяченій унікальній історико-культурній спадщині Тиводара Легоцького. Презентовані видання стали результатом співпраці краєзнавчого музею з вищим навчальним закладом – Закарпатським угорським університетом імені Ференца Ракоці ІІ. Про це говорили головні ініціатори видань: директорка музею Ольга Шумовська та ректор університету Степан Черничко. Керівники інституцій високо оцінили рівень співробітництва на даному етапі, висловивши надію, що воно успішно продовжиться. Неодноразово було вказано й на важливість розвитку музею як освітньо-виховного й наукового центру на Закарпатті. Крім авторів брошур Адальберта Раца, Юрія Чотарі, Михайла Джахмана, Валерії Русин, Ольги Шумовської і Маріана Токаря в залі були присутні музейники, екскурсоводи, студенти та викладачі університету з Берегова та УжНУ, журналісти, інші гості, які схвально відгукнулися про видавничий продукт, який рекламуватиме музей та його скарби. А у виданні, до слова, коротко відображено історію Ужгородського замку й усього музейного комплексу, де зберігається історико-культурна спадщина регіону, поширюються культурно-просвітні, науково-дослідні й архівно-фондові цінності, реалізуються різноманітні соціальні, інноваційно-технологічні й патріотично-виховні ініціативи.

Другу частину презентаційного заходу присвятили постаті Тиводара Легоцького – зачинателя музейної справи на Закарпатті, відомого краєзнавця, археолога й етнографа, іменем якого названо й наш краєзнавчий музей. Про його життєвий і творчий шлях розповів професор Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ Юрій Чотарі, який подарував бібліотеці музею і декілька видань про відомого вченого. Його колега Адальберт Рац детально розповів про роботу над рукописами спогадів і каталогу експонатів, які збирав і описував Тиводар Легоцький, що сьогодні зберігаються у фондах музею. Своєю презентацією дослідник акцентував увагу присутніх на цікавих деталях опрацювання багатотомного рукописного археологічного щоденника вченого, специфіку розшифрування його записів, малюнків, інвентарних позначень та іншого. У цьому напрямку ведеться скрупульозна дослідницька робота колективу дослідників і в майбутньому можливі добрі результати для ще більшої популяризації унікальної краєзнавчої спадщини Тиводара Легоцького. Про історію створення і поповнення експозиційної зали «Тиводар Легоцький (1830 – 1915) – історик, археолог, музеєзнавець» розповіла завідувачка відділу історії та краєзнавства музею Валерія Русин, яка висловила подяку всім, хто причетний до концепції експозиції, її поповнення й популяризації музейного надбання, а також до проведення подальших наукових досліджень рукописних і матеріальних джерел ученого. Своїми думками з приводу внеску Тиводара Легоцького в історію Закарпаття поділився і професор Іван Мандрик, який високо оцінив ініціативу музею у співпраці з університетом вшанувати пам'ять відомого краєзнавця дослідженням і популяризацією його творчої спадщини.

На завершення урочистої події директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Т. Легоцького Ольга Шумовська висловила вдячність вченим із Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ за конструктивну співпрацю, в рамках якої належним чином відзначається безцінний внесок Тиводара Легоцького в розвиток науки та музейної справи в нашому краї.

Отже, сьогоднішня презентація брошур до 80-річчя від часу створення музею в Ужгороді та огляд перспектив співпраці вчених і музейників задля збереження й примноження матеріальних і нематеріальних краєзнавчих скарбів стала важливою подією, що поєднала наукову спільноту, музейних працівників і представників громадськості навколо спільної мети – осмислення історії, популяризації культурної спадщини та формування нових підходів до досліджень, збереження й представлення незабутніх надбань минулого Закарпаття у сучасному культурному просторі.

Маріан Токар,

провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Запрошуємо

 

Запрошуємо

 

1 листопада – День народження Європейського Союзу

 Щороку 1 листопада Європа відзначає символічний день народження свого унікального об’єднання – Європейського Союзу, створеного з метою миру, єдності та співпраці між народами континенту. Саме цього дня 1993 року набув чинності Маастрихтський договір, який офіційно заснував Європейський Союз і став новим етапом розвитку європейської інтеграції.

Європа не завжди була об’єднана спільними цінностями. Протягом століть континент роздирали війни за території, ресурси та владу. Дві світові війни ХХ століття ледь не зруйнували Європу остаточно. Стало зрозуміло: щоб уникнути нових конфліктів, потрібно шукати шлях до співпраці.

Ключем до миру стала економічна інтеграція. Ідею висловив міністр закордонних справ Франції Робер Шуман, який 9 травня 1950 року запропонував створити спільне управління виробництвом вугілля і сталі – стратегічних ресурсів тих часів. Так з’явилася Європейська спільнота з вугілля і сталі (1951 р.), до якої увійшли Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Люксембург і Нідерланди. Вона стала основою майбутнього Європейського Союзу.

У 1957 році Римський договір започаткував Європейську економічну спільноту та Євроатом, що стали кроком до створення спільного ринку й чотирьох свобод ЄС – вільного руху товарів, послуг, людей і капіталів. З часом економічне об’єднання переросло у союз спільних цінностей – демократії, свободи, рівності та взаємоповаги.

Після кількох етапів розширення європейських спільнот у 1992 році в Маастрихті було підписано Договір про Європейський Союз. Через рік, у 1993 році, з’явився ЄС у тому вигляді, в якому ми знаємо його тепер.

ЄС став уособленням спільних цінностей: демократії, прав людини, свободи, рівності та солідарності. За понад три десятиліття існування Союз перетворився на потужну спільноту, яка об’єднує 27 держав, має власну валюту євро, єдиний внутрішній ринок та спільну політику у багатьох сферах. Населення Європейського Союзу становить близько 440 мільйонів осіб, а загальний номінальний внутрішній валовий продукт складає майже 17 трлн доларів США. Це третє і друге місце у світі відповідно.

Європейський Союз – це не лише економічний і політичний союз, а насамперед проєкт миру та взаєморозуміння, що об’єднав колишніх суперників навколо спільних ідеалів. Його історія – це доказ того, що діалог і співпраця можуть подолати будь-які розбіжності.

Сьогодні ЄС залишається прикладом стабільності, демократії та розвитку, а його гасло «Єдність у різноманітті» як ніколи актуальне для всієї Європи.

Для України День народження Європейського Союзу має особливе значення. ЄС – це не лише наш стратегічний партнер, а й орієнтир майбутнього, до якого прагне український народ. Під час війни з російською агресією підтримка Європейського Союзу стала доказом справжньої європейської солідарності. У червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС, що стало історичним кроком до нашого спільного європейського дому. Сьогодні шлях до повноправного членства в Європейському Союзі – це не просто політична мета, а частина української ідентичності та прагнення жити в спільноті, заснованій на свободі, справедливості й повазі до людської гідності.

З Днем народження, Європейський Союзе!

Хай твоє майбутнє буде таким же світлим і мирним, яким була твоя мрія, що народилася 1 листопада 1993 року.

Ігор Шніцер,

к.і.н., старший науковий співробітник відділу

новітньої історії, Меморіального музею-кімнати А. Волошина

Культура єднає: Україна на шляху до Європи

 Директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького- Ольга Шумовська взяла участь у конференції «Роль культури та науки в процесі інтеграції України із західною демократією», організованій Фондом ім. Костюшка.

Під час панельної дискусії “Від знань до цінностей: роль науки та культури в інтеграції” Ольга Шумовська виступила разом із видатними представниками культурного середовища —

Мареком Сулімовським (президент Фонду ім. Костюшка),

Віктором Кушніренком (директор БФ «Підгорецький замок»),

Олегом Денисенком (митцем)

та Соломією Дорош (PhD, старшою викладачкою ІПМТ НУЛП).

Модерував дискусію Яцек Кусмерчик, канцлер Польської гільдії лицарів Гутенберга.

У своєму виступі директорка наголосила, що культура є не лише відображенням цінностей суспільства, а й потужним інструментом єднання в час війни та шляхом до глибшої інтеграції України з європейською спільнотою.

Вона також підкреслила важливість партнерства бізнесу та культурних інституцій, адже без сталого фінансування та підтримки приватного сектору неможливо забезпечити розвиток сучасної української культури та зберегти її у часи випробувань.

Попри війну, наш музей продовжує активно працювати:

проводяться по 20 виставкових і освітніх подій за місяць,

прийняли понад 150 тисяч відвідувачів за 9 місяців поточного року,

реалізувуються 2 міжнародні проєкти, спрямованих на культурну дипломатію та популяризацію маркетингу музею.

«Культура — це наша мова сили. Саме через неї світ чує і розуміє Україну», — зазначила Ольга Шумовська.

Адміністрація музею

Лекція на тему: "Історія фотографічного (візуального) процесу на Закарпатті, початок XX століття"

 Сьогодні в стінах Ужгородського замку відбулася лекція до Всесвітнього дня аудіовізуальної спадщини. Ця подія нагадує нам про безцінну роль фото-, кіно-, теле- та звукових матеріалів у збереженні пам’яті людства, які дозволяють відчути атмосферу епох, що минули.

Запрошений лектор — Михайло Маркович, краєзнавець, популяризатор історії, дослідник старих фотографій Карпатського регіону. Доповідач поділився фотографіями з аудиторією, які зробили чеські і угорські фотографи на початку XX століття в різних куточках Закарпаття. Лектор розповідав як розвивалося фотографічне мистецтво на Закарпатті, яке відображало унікальний колорит нашого краю. Через об’єктив фотокамери наші гості змогли побачити, яким було повсякденне життя закарпатців, їхні традиції, побут, архітектуру, природу — усе те, що формувало їхню культурну ідентичність. Так як на Закарпатті перетиналися різні етнографічні групи: гуцули, бойки, лемки, а також сусідні народи — угорці, румуни, словаки, народний одяг тут увібрав у себе спільні українські риси, але водночас мав яскраві місцеві відмінності, що якраз добре видно на фотознімках.

Здивувало й те, що через фотографії можна вичислити хвороби, які розвивалися в той період, як до прикладу зоб через вживання надмірної кількості квашеної капусти в раціоні закарпатців.

Лекція виявилась цікавою і змістовною, не залишивши нікого байдужим: слухачі активно задавали питання лектору, що створювало пізнавальну атмосферу в залі. Ця лекція вкотре допомогла усвідомити, як важливо зберігати та популяризувати аудіовізуальну спадщину, адже саме вона створює міст між минулим і майбутнім.

Іванна Бабинець,

старша наукова співробітниця відділу науково-освітньої роботи

До Уваги відвідувачів

 

Діалог культур: польська делегація в Ужгородському замку

 31 жовтня до Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького завітали члени польсько-українського братства на чолі з Яцеком Кусмерчиком, канцлером польської гільдії лицарів Гутенберга, в межах міжнародної наукової конференції "Друковані об'єднання".

Для наших гостей було організовано оглядову екскурсію історичними залами, де вони мали змогу ознайомитися з оригінальними предметами та історичними реконструкціями. Гості занурилися в історію Ужгородського замку із часів його заснування аж до сьогодення, дізналися про роди, які володіли фортецею, зокрема рід Другетів, Берчені, а також про роль замку як культурного й освітнього осередку.

Директорка краєзнавчого музею Ольга Шумовська розповіла про зміни, які відбулися в музейному закладі напротязі останніх років: оновлення експозиційних залів, створення нових виставок та оцифровізація музейних об'єктів, що дає змогу представити багату історико-культурну спадщину краю у сучасному форматі.

Поважні гості особливо звернули увагу на польські монети, знайдені під час археологічних розкопок на території церкви св. Юрія, шаблю Стефана Баторі, яка оздоблена позолотою та дорогоцінними каменями, а також виставку просто неба "Знищена швидка", яка показує злочини росії на території України.

Наприкінці візиту делегація висловила вдячність адміністрації замку за теплий прийом, зауваживши, що Ужгородський замок має багато цікавого, тож буде привід повернутися сюди знову.

Ми цінуємо можливість обміну досвідом і сподіваємося на подальшу співпрацю у збереженні та популяризації культурної спадщини.

Іванна Бабинець,

старша наукова співробітниця відділу науково-освітньої роботи

Хелловін по-закарпатськи: або зв’язок між сучасними культурними трендами та історією Закарпаття

 Вже завтра, в ніч з 31 жовтня на 1 листопада в багатьох країнах світу відзначатиметься Хелловін

Назва свята походить від словосполучення All Hallows' evening — Вечір усіх святих — і є його спрощеною формою.

Традиція святкування Хеловіну сягає корінням часів древніх кельтів, які мешкали на території Британії, Ірландії та Франції близько 2 тис. років тому.

Кельти вірили, що у ніч з 31 жовтня на 1 листопада стирається кордон між світом живих і мертвих, а душі повертаються на землю. У ці дні вони відзначали свято Самайн. Кельти виголошували пророцтва, палили величезні багаття і приносили жертви богам. Під час таких церемоній вони носили костюми зі шкір та голів тварин.

У VІІІ столітті папа Григорій ІІІ назвав 1 листопада Днем вшанування усіх святих. Згодом він увібрав деякі традиції Самайну, а ірланді та британці привезли ці звичаї на територію США. З часом Гелловін набув розважального характеру і зараз є одним із найбільш яскравих свят за масштабами декорацій, костюмів та традицій.

Оскільки ця дата дедалі більше стає частиною і української масової культури, наш музей спробував також звернути свою увагу на ці наростаючі культурні тренди сьогодення. Відтак, продовжуючи відзначення також і року мистецького туризму на Закарпатті, в галереї Ужгородського замку, на другому поверсі, була відкрита виставка мистецьких робіт художників «Фокус-групи», котрі яскраво передають атмосферу цього містичного свята і в різний спосіб інтерпретують та репрезентують різні міфологічні уявлення людей, як спосіб їх переосмислення та повернення в русло подолання страхів та перетворення їх в емоції веселощів та щастя, адже саме таку мету переслідує і саме свято.

Але до чого ж тут все таки Закарпаття? Оскільки в Україні це свято історично ніколи не відзначалось, на сьогоднішній день є чимало різних думок з приводу того, чи варто українцям запозичувати такий культурний досвід? Давати свої однозначні відповіді на це, ми звісно ж не беремось, тут кожен в праві вирішувати це для себе особисто. Однак, раз цей тренд так активно поширюється в нашій країні, а особливо серед молоді, наш музей вирішив сьогодні пошукати деякі зв’язки цього свята з Закарпаттям. І вони все ж таки є, і головно пов’язані саме з містикою та народною міфологією, що дуже активно була розвинута на Закарпатті в минулому, а подекуди зберігає свої позиції і нині. Відтак, завідувач сектору етнографії нашого музею, Палинчак-Кутузова Василина, в ході заходу розповіла про історію самого свята та ті його ознаки, які в різні часи були і є притаманними для нашого краю. Особливо цікаво було почути про різні етнографічні розвідки істориків на теренах нашого краю, що фіксували народні вірування та міфологічні уявлення наших предків. Тут і босоркані, і упирі, і різні демони, і все на що тільки вистачало народної уяви (а можливо і не уяви). В ході цієї невеличкої лекції, всі присутні навіть мали нагоду почути покроковий «рецепт» того, як стати відьмою, або спосіб вивести для себе персонального демона-прислужника та ін. Або дізнатися, як до прикладу такі речі в своїй творчості фіксував Федір Потушняк та інші видатні краяни. Співробітники відділу науково-освітньої роботи в свою чергу також ділилися власними матеріалами, що вдалося зібрати в ході етнографічних розвідок по різним селам Закарпаття. Йшлося і про ворожіння на любов і на те, як її позбутися, про злих і добрих відьом, про способи їх розпізнати, про різні магічні практики, які допомагали людям, або навпаки шкодили їм та багато іншого. Словом, було що послухати!

Тому сьогодні, в такий спосіб наш музей намагається говорити з сучасністю, адже оминати культурні тренди сьогодення неможливо, оскільки вони поступово вкорінюється в масовій культурі і стають її частиною, а тому необхідно всі ці речі вивчати і активно знайомитися з ними, тим більше що, як ми сьогодні зрозуміли, тематика цього свята не є геть чужою для нашого краю, а тому можна віднайти чимало спільного, в намаганні прослідкувати мости між минулим і сьогодення в нашій культурі.

До слова трендів не оминули і деякі учасники нашого заходу, примірявши на себе різні міфічні образи з культури західних країн та Закарпаття. Тому дякуємо всім, хто до нас сьогодні доєднатися, нашим художникам за їх чудові роботи, та всім тим хто активно пізнає культуру України, як минулого, так і сьогодення!

Михайло Лесів,

завідувач відділу науково-освітньої роботи.

«Це не столітній експонат. Це зараз. Це стосується всіх нас» (відео)

 

«Це не столітній експонат. Це зараз. Це стосується всіх нас»

 Сьогодні у Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького відкрили нову виставку просто неба «Знищена швидка». Мета виставки — не лише показати масштаби російських звірств, але й зібрати кошти на придбання нових карет швидкої допомоги для України. Присутні вшанували хвилиною мовчання всіх хто віддав своє життя за Україну. На відкритті з промовами виступили директорка музею Ольга Шумовська, в. о. директора Департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА Віктор Кравчук та представник МЗС України в Ужгороді Михайло Дзихар. З відео зверненням виступив представник словацьких волонтерів Федор Блащук. Коротко про історію «Знищеної швидкої» розповів завідувач відділу новітньої історії Михайло Джахман.

Знищену карету швидкої допомоги до музею передав БФ «Все для України – підтримка України». Ідея реалізована в рамках кількох волонтерських міжнародних проєктів та за сприяння представника МЗС України в Ужгороді Михайла Дзихара. Автомобіль було передано ЗСУ в листопаді 2024 року в рамках ініціативи «Швидкі для України». Її особисто доставили словацькі жінки до міста Ізюм під час жіночої волонтерської експедиції «Листопад». Серед них була режисерка-документалістка Дорота Вльнова, яка разом з іншими волонтерками передала автомобіль медикам з 38-ї окремої бригади морської піхоти України. Автомобіль жартома назвали жіночим іменем «Оксана». Два місяці карета швидкої допомоги рятувала життя українським військовим і була знищена російським безпілотником у січні 2025 року поблизу населеного пункту Родинське. В результаті влучання загинули двоє українських військових.

Волонтерська словацька організація «Nadácia otvorenej spoločnosti» та інші благодійні волонтерські організації за підтримки мерії Братислави та посольства України в Словаччині вирішили тимчасово повернути спалений автомобіль швидкої допомоги до Словаччини, щоб показати всі жахи російсько-української війни і одночасно зібрати кошти на нові евакуаційні автомобілі для українських військових. Швидка була представлена 15 квітня 2025 р. в центрі Братислави. У відкритті виставки «Zničená sanitka» («Знищена швидка») взяли участь мер Матуш Валло та посол України в Словаччині Мирослав Кастран. «Швидка «Оксана» була символом надії та порятунку. Тепер вона є обвугленим нагадуванням про російську агресію» – сказав Мирослав Кастран. Після піврічного експонування у різних містах Словаччини та Чехії цей експонат знову повернувся в Україну

Перший автомобіль швидкої допомоги бойовики розстріляли на трасі Донецьк — Запоріжжя 13 жовтня 2014 року. Внаслідок цього нападу загинули троє людей: фельдшерка Ірина Доценко, водій Іван Канцедал і пацієнт. З того часу за даними відкритих джерел, російські війська знищили понад 400 машин швидкої допомоги. Обстріл медичних працівників під час виконання їхніх обов'язків є цинічним воєнним злочином.

До сьогоднішнього дня жодну з розстріляних російськими окупантами машин швидкої допомоги не було офіційно передано до постійної експозиції музею в Україні. Натомість такі понівечені автомобілі експонуються на тимчасових виставках у різних країнах, щоб привернути увагу світу до воєнних злочинів Росії. Найбільш відомий приклад – проєкт "Розстріляна швидка". Це пересувна виставка, на якій представлено автомобіль швидкої допомоги з Харківської області, що був обстріляний російською армією у 2022 році. Ця ініціатива зародилася завдяки українським медикам та асоціації "San Giuda Taddeo ODV". Автомобіль об'їздив багато європейських міст, зокрема в Італії (Тоді, Неаполь), Франції (Ніцца) та Німеччині (Бергіш-Гладбах). У лютому 2025 року в центрі Лондона українські медики виставили ще один понівечений автомобіль швидкої допомоги, щоб привернути увагу до злочинів росіян в Україні.

Війна триває, і цей експонат буде доступним для відвідувачів музею не тільки з України, а й з інших куточків світу. Спалений автомобіль швидкої допомоги є потужним символом, що свідчить про свідоме ігнорування ворогом всіх міжнародних правил ведення війни. «Знищена швидка» доповнена іншими предметами військового призначення, уламками російських ракет та авіаційних бомб. Вони також є свідченнями російської агресії, а через великі розміри не розміщені у постійній експозиції. Ця виставка є символом воєнних злочинів росіян в Україні та символом незламності українського народу.

Крім моральної та інформаційної цінності, такі виставки також мають практичну мету — збір коштів на допомогу. Біля автомобіля буде розміщено скриньку для збору коштів на ЗСУ.

Михайло Джахман,

завідувач відділу новітньої історії,

Меморільного музею-кімнати А. Волошина

«Прокляття Білої Діви ожило в стінах Ужгородського замку»

 У стінах Ужгородського замку імені Тиводара Легоцького ожила легенда! Музей перетворився на містичну арену квесту «Прокляття Білої Діви», де учасники розгадували загадки, шукали сліди минулого й намагались відродити пам’ять про славний рід графів Другетів.

Захід відбувся за партнерства Ужгородського замку та агенції свят «Playtime», а до організації долучились активні студенти ДВНЗ "УжНУ" — керівники студентського самоврядування фізичного, економічного, інженерно-технічного, філологічного факультету та навчально-наукового інституту хімії та екології спільно з громадською організацією СОМ.

Даний квест — справжній приклад того, як історію можна оживити через гру, театр і атмосферу. Події розгортаються у стінах замку — колишнього володіння могутнього роду Другетів, який відіграв ключову роль у формуванні історії міста.

Квест веде учасників шляхом легенд і тіней минулого:

Оповідач відкрив старовинну історію про доньку графа і трагічне кохання, що стало прокляттям.

Винороб Янош запрошує до пошуків чарівних келихів, які зберігають спогади роду.

Чернець і Біла Діва проводять крізь тишу замкових коридорів, де оживає дух легенди.

Коваль і В’язень нагадують, що пам’ять — як меч: її потрібно тримати міцно.

Лучник на бастіоні вчить цілитись точно — у минуле й майбутнє.

Вічний Охоронець допомагає віднайти шлях до скрині роду Другетів і викликати дух графа, щоб повернути йому спокій.

Кожна точка — це поєднання міфу, історії та символізму, що спонукає не просто грати, а замислитись над тим, яку спадщину залишили Другети, і чому саме замок став серцем історичної пам’яті краю.

Цей квест ідеально вписався в тематику Хеловіну — містика, легенди, темрява і світло душі поєдналися тут природно та з повагою до минулого.

Респект молоді за ініціативу, креатив і любов до рідного міста! Такі ідеї показують, що історію можна не лише вивчати — її можна відчувати.

Щира подяка адміністрації Ужгородського замку за підтримку, співпрацю та партнерство з Молодіжною радою. Завдяки відкритості та довірі до молоді вдалося реалізувати даний квест, який поєднав історію, мистецтво й сучасний формат дозвілля.

Надія Роуканич,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Налагодження міжнародних наукових зв’язків у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького

 28 жовтня 2025 року до Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького відбувся візит румунського історика Раду Флоріана Бруя з Сучавського університету. Дослідник займається вивченням історії народів Центральної Європи напередодні та в роки Другої світової війни, зокрема питаннями міжетнічних взаємин, політичних процесів та формування національних ідентичностей у прикордонних регіонах.

Під час зустрічі іноземного науковця із співробітниками відділу новітньої історії, «Меморіальна кімната-музей ім. А. Волошина» Михайлом Джахманом та Ігорем Шніцером було обговорено можливості наукової співпраці, обмін дослідницьким досвідом та перспективи спільних проєктів, присвячених вивченню історії Карпатського регіону у ХХ столітті. Візит став важливим кроком у зміцненні міжнародних наукових зв’язків і розвитку професійного діалогу між українськими та румунськими істориками.

Для гостя було проведено тематичну екскурсію експозиціями музею, що висвітлюють ключові етапи історії Закарпаття ХХ століття. Особливу зацікавленість Раду Флоріана Бруя викликали документи, фотографії та матеріали, які відображають суспільно-політичні процеси 1930-х років та участь представників краю, зокрема А. Волошина, у подіях передвоєнного періоду. Дослідник відзначив наукову цінність експозицій Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького як джерела для порівняльних студій із історії Центральної Європи.

Наукові співробітники відділу новітньої історії, «Меморіальна кімната-музей ім. А. Волошина» підкреслили, що подібні міжнародні візити є надзвичайно важливими для розвитку наукових контактів, обміну знаннями та популяризації історико-культурної спадщини Закарпаття на міжнародному рівні. Вони сприяють інтеграції української історичної науки у європейський дослідницький простір і відкривають нові можливості для міжінституційної співпраці.

Ігор Шніцер,

к.і.н., старший науковий співробітник

відділу новітньої історії, «Меморіальний музей-кімната ім. А. Волошина»

Запрошуємо всіх на чудову подію

30 жовтня (четвер)

14:00

2-й поверх палацу Ужгородського замку

Що буде?

⁃ Відкриття виставки мистецького об’єднання «Фокус Група» до Хеловіну

⁃ Науково-популярна лекція від співробітників музею про народні міфологічні уявлвлення на Закарпатті та демонології і містику нашого краю

Захід має на меті поєднати

сучасне мистецтво, нові культурні тренди та наукове

осмислення традицій, відкриваючи нові горизонти сприйняття народної культури Закарпаття.

Обов’язково приходьте, буде цікаво та захопливо! Вхід вільний!

Про кажанів у музеї

 Щороку останній тиждень жовтня присвячений кажанам. У багатьох країнах Європи проводять різні заходи з метою популяризації знань про цих таємничих тварин. Сьогодні завідувачка сектору природи Руслана Джахман в експозиції "Природа Закарпаття" розповідала маленьким відвідувачам музею цікаві факти з життя рукокрилих. Разом розвіяли й основні міфи про них і з'ясували, що наші кажанчики не п'ють кров і не плутаються у волоссі.

Всі види кажанів, які є в природі України, занесені до Червоної книги України і є рідкісними. Часто вони не можуть знайти собі безпечне місце для проживання, тому важливо ставити для них будиночки. Руслана Василівна продемонструвала всім охочим бет-бокс, який для музею передав Інститут еколого-релігійних студій.

Захід у музеї став чудовою нагодою нагадати, що кажани не є символами страху, як їх показують під час Геловіну, а, навпаки - дуже корисні тварини, які потребують уваги і захисту.

Руслана Джахман,

Завідувач сектору природи