Наукові доробки працівників краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького опубліковано у збірнику матеріалів міжнародної конференції

 Побачив світ збірник матеріалів Х-ї міжнародної науково-практичної конференції «Україна – Європейський Союз: формат розвитку відносин України та Європейського Союзу в контексті геополітичної турбулентності, російсько-української війни, електоральних практик і політичної участі міноритарних етнічних груп», яку було проведено 10 – 11 жовтня 2025 року на базі факультету суспільних наук Ужгородського національного університету.

Серед учасників цього наукового форуму в Ужгороді були й науковці Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького. Тому приємно, що на сторінках цього поважного щорічника опубліковано й праці наших колег. Тематика їхніх авторських матеріалів співзвучна з питаннями, які надзвичайно актуальні в сучасному українському музейному просторі.
Так, зокрема у матеріалі під назвою «Ревіталізація музейного простору як сучасна управлінська інновація» провідного наукового співробітника відділу історії та краєзнавства Маріана Токаря йдеться про те, що сучасний музей давно перестав бути лише місцем збереження історико-культурної спадщини, а дедалі більше трансформується у відкритий соціокультурний простір, що поєднує наукову, освітню, мистецьку та комунікативну функції. Ключовим чинником цих змін виступає ревіталізація музейного простору, яка розглядається не просто як орієнтир на оновлення експозиційних рішень, а й як пошук нових управлінських моделей діяльності, як управлінська інновація, спрямована на оновлення змісту та форм музейної діяльності відповідно до потреб сучасного суспільства. Особливо актуальним цей процес видніється крізь призму сучасних проблем, пов’язаних із російсько-українською війною, переміщенням населення в більш безпечні регіони України (зокрема, на Закарпаття), їх адаптації до регіональних особливостей розвитку, культури, історії та ефективної інтеграції в регіональне середовище.
У статті «Музей як платформа діалогу з військовослужбовцями та їх родинами: музейна комунікація та педагогіка» завідувачки сектором етнографії нашого музею Василини Палинчак-Кутузової наголошено на тому, що однією з проблем, з якою стикаються при реабілітації військовослужбовців, є їх інтеграція в суспільство. У цьому їм може допомогти сфера культури, зокрема музеї, які займають одне з провідних місць у ланці реабілітаційно-ресурсних заходів для військових та членів їх родин. Адже музейна робота з військовослужбовцями передбачає комплекс заходів, спрямованих на збереження та передачу історичної пам’яті про військові події, виховання патріотизму, формування духовно-моральних якостей та надання психологічної підтримки через культурну діяльність. Це включає створення і розвиток військово-історичних експозицій, проведення тематичних заходів, інтеграцію військовослужбовців у музейну спільноту. І все це успішно вже робить Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького. Тут є і експозиційна діяльність, культурно-освітня і патріотична робота, психологічна підтримка та соціальна адаптація, активна робота з громадськістю.
А старший науковий співробітник відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати Августина Волошина Ігор Шніцер у матеріалі під назвою «Шкільна громадянська освіта в умовах війни: виклики, зміст, значення» доводить, що громадянська освіта виконує не лише освітню, а й виховну, соціальну та націєтворчу функцію. Вона формує людей, здатних жити в умовах свободи, демократії та відповідальності, приймати виклики сучасності, активно брати участь у розбудові країни. В умовах війни громадянська освіта в Україні набула особливого змісту – вона вчить захищати не лише себе, а й цінності, на яких ґрунтується українська державність. Через історичну пам’ять, волонтерську практику, критичне мислення та медіаграмотність не просто засвоюються знання, а відбувається формування активних громадян, здатних діяти в інтересах суспільства. Саме тому громадянська освіта сьогодні є стратегічною потребою для збереження і розвитку демократичної України.
Тож дякуємо упорядникам збірника матеріалів Х-ї міжнародної науково-практичної конференції «Україна – Європейський Союз: формат розвитку відносин України та Європейського Союзу в контексті геополітичної турбулентності, російсько-української війни, електоральних практик і політичної участі міноритарних етнічних груп» за можливість публічно виказати авторські роздуми з приводу актуальних питань сучасності й представити наукову діяльність Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького на його сторінках.
Маріан Токар,
провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Про культуру історичної пам’яті та полеглих учасників Першої світової війни на Закарпатті: публічна лекція в музеї

 До чергової річниці завершення найпершої глобальної трагедії людства в ХХ столітті – Першої світової війни – в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулася публічна лекція відомого медика-хірурга, громадського діяча, краєзнавця, доцента Ужгородського національного університету Юрія Фатули на тему «Військові цвинтарі Першої світової війни на території Закарпаття – наша спільна європейська історична традиція». Це дійство зібрало багатьох слухачів, серед яких були відомі історики, краєзнавці, музейники, архівісти, екскурсоводи, студенти, діячі культури, журналісти, меценати, громадські активісти й дослідники, державні службовці та інші.

На початку заходу зі вступним словом виступила завідувач відділу історії та краєзнавства Валерія Русин, яка нагадала про трагічні події тогочасної війни, величезні, небачені до того часу людські жертви, про те, наскільки ті часи перегукуються із сьогоднішніми емоціями, коли Україна відстоює свою державність у боротьбі проти російського агресора. Говорячи про участь закарпатців у Першій світовій війні, вона наголосила на необхідності враховувати трагічні уроки минулого й вшановувати пам’ять про загиблих у всіх війнах.
Врешті головний спікер публічного заходу Юрій Фатула розпочав свою бесіду з транслювання відеоролика про історичну пам'ять і сучасну культуру пам’яті про учасників тогочасної світової трагедії. Далі його презентація була насичена цікавими фактами, сенсаційною статистикою, унікальними фотографіями, архівними схемами і документами з архівів України, Чехії, Угорщини, інших країн. Чимало документів публіці було показано вченим уперше. Загалом йшлося про всі відомі на сьогоднішній день військові поховання на території сучасного Закарпаття, де завершили свій земний шлях воїни армійських частин Першої світової – австро-угорської, німецької та царської росії. Серед них представники десятків етнонаціональних спільнот, різних віросповідань. Подана масивна інформація, яка супроводжувалася детальними коментарями дослідника, підтверджувалася відео- і фотохронікою активної діяльності організації «Memento Bellum», учасники якої знаходять і відновлюють військові цвинтарі в регіоні, ідентифікують імена похованих, досліджують і складають їх списки, повертаючи із забуття пам’ять про кожного полеглого військового, медика та іншого учасника війни. Саме Центр військово-історичних досліджень «Мементо беллум» формує найповніший на сьогодні список полеглих у Першій світовій війні офіцерів і солдатів, упорядковує могили, відновлює пам’ятні знаки і меморіали, доповнює мартиролог, публікує інші цікаві факти про долі учасників тих подій. І їхня діяльність є доказом, що значна територія, яку сьогодні називають Закарпаттям, Карпатські хребти і перевали були ареною чисельних і жорстоких боїв Першої світової війни.
Юрій Фатула озвучив чимало цікавих даних із проведеного за декілька років військово-історичного дослідження, в якому зафіксована доля учасників Першої світової війни офіцерів і солдатів різних національностей, мобілізованих із території сучасного Закарпаття. І така цінна інформація дозволяє сучасникам вшанувати всіх тих, кому випала драматична доля того непростого й драматичного часу.
На завершення заходу виступила й директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольга Шумовська, яка подякувала Юрію Фатулі за його особистий безцінний внесок у заповнення «білих плям» минулого та його колегам з «Memento Bellum» за процес меморіалізації, який є прикладом європейськості, толерантності й цивілізованого ставлення, поваги до жертв воєнних трагедій.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства,
Маріан Токар,
провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства
Триває завантаження. Завантажено 262000 з 981111 Б.

Запрошуємо

 Запрошуємо Вас долучитися до урочистого відзначення 150-річчя культової постаті литовської літератури та мистецтва Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса.

Після виступів про видатну особистість литовського художника та композитора, відбудеться показ литовського фільму "На хмарному кораблі".

Дата і час: 20 листопада 2025 р., о 15.00 год.

Місце проведення: Каплиця Ужгородському замку.



ВІДКРИТТЯ ЕКСПОЗИЦІЇ «КОРІННЯ ТА ГІЛКИ» У МУЗЕЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ЦЕНТРУ ЕЛЕМИРА ОРТУТАЯ У БЕРЕГОВІ

 12 листопада 2025 року директор Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Ольга Шумовська разом із завідувачкою відділу історії та краєзнавства Валерією Русин брали участь у церемонії урочистого відкриття постійно діючої експозиції Греко-католицького музею імені Андрея Бачинського у Берегові. Дана експозиція за символічною назвою “Коріння та гілки” створена при Греко-католицькому центрі Елемира Ортутая. “Пізнати себе, представити іншим, пережити разом” - за таким девізом показано історію минулого і сучасного греко-католицької церкви як спільноти, що створює, зберігає та несе духовні цінності. Метою експозиції є представлення суті традицій греко-католицизму на Закарпатті у контексті Карпатського регіону. Експозиція демонструє оригінальні експонати з двомовною науковою атрибуцією, оснащена новітніми інтерактивними засобами. Сама будова музею, модерна архітектурно-художня концепція вражають: ніби з минулого переносимося у сьогодення, і навпаки. Тож не випадково церемонія відкриття експозиції об'єднала багато відомих церковних діячів, науковців, музейників, архітекторів, скульпторів, як вітчизняних, так і закордонних. Церемонію урочистостей розпочав єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Теодор Мацапула. Оплесками вітали присутні виступи Ольги Шумовської, директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, греко-католицького священника Іштвана Мароші, ініціатора створення постійної експозиції “Коріння та гілки”, Сільвестра Тердіка, провідного музеолога Музею прикладного мистецтва в Будапешті. Офіційні урочистості завершилися прекрасним виконанням пісноспівів у виконанні хору Ужгородської Греко-Католицької Богословсьоїа Академії імені блаженного Теодора Ромжі, після чого гостей запросили до ознайомлення з експозицією.

Дякуємо Magyarország Főkonzulátusa Ungvár та Греко-католицькому музею ім. Андрея Бачинського в особі о. Іштвана Мароші за запрошення та теплий і щирий прийом.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства


Студенти УжНУ ознайомилися зі специфікою екскурсійної роботи в ЗОКМ ім. Т. Легоцького

 Сьогодні до ЗОКМ ім. Т. Легоцького завітали студенти першого курсу Факультету туризму та міжнародних комунікацій ДВНЗ УжНУ, спеціальності «Туризм та рекреація», для яких завідувач відділу науково-освітньої роботи музею Михайло Лесів, організував спеціальний захід. В ході візиту студенти отримали нагоду послухати оповідь про специфіку екскурсійного обслуговування в нашому музеї, адже саме з таким запитом пані Марина Грабар - доцент кафедри туризму, заступник декана з виховної роботи, звернулася до нас. На наше особисте переконання можливість відвідування таких заходів, дає студентам чудову нагоду дізнатися більше про «мистецтво екскурсії» безпосередньо від тих, хто щодень їх організовує та проводить. Оскільки наш музей є найбільшим музеєм Закарпатської області, в якому, до прикладу, лише за минулий 2024 рік було проведено 1038 екскурсій, то очевидно що досвід наших співробітників в цьому питання є величезним і нам дуже приємно, що викладачі та студенти, раді переймати такий досвід.

Під час заходу підвймався ряд важливих питань, що завжди супроводжують екскурсовода в його діяльності, зокрема проблематика розуміння того, як саме надавати якісні екскурсійні послуги, що передбачає розуміння запиту від потенційних клієнтів для задоволення їх потреби, що до слова, доволі важко, адже часто мета відвідування музеїв до кінця залишається не зрозумілою і для самих відвідувачів: вони йдуть в музей, щоб отримати знання? вони йдуть в музей щоб розважитися? вони йдуть в музей бо це їх обов’язок тощо? І ця обставина вимагає від екскурсовода вміння зберігати баланс між такими факторами, щоб люди водночас могли і дізнатися щось нове, трохи розважитися та відпочити, що особливо актуально в наш важкий час, а також отримати розуміння важливості такого досвіду. Окрім того ми говорили про те, що важливо вміти правильно працювати з різними категоріями людей, вміння розвивати в собі певні особистісні якості, виховувати в собі внутрішнього «дипломата» тощо.
Дуже порадувало, що студенти виявили щирий інтерес до розмови, а окремі з них навіть зацікавилися перспективою роботи в музеї, а тому вважаємо таку обставину показником того, що захід пройшов успішно і цілком виконав свою початкову мету. Тому щиро дякуємо пані Марині Грабар та всім її студентам за такий чудовий і теплий візит, а також сподіватимемося на подальшу співпрацю. Наш музей завжди радий ділитися досвідом з новими поколіннями працівників музейної та туристичної сфер!
Михайло Лесів,
завідувач відділу науково-освітньої роботи

Онлайн презентація світлин


 

Покрокове оновлення приміщень Ужгородського замку триває!

 На днях наша команда завершила ще один важливий етап оновлення — коридор біля експозиції літва та міщанська кімната на другому поверсі.

Тепер ці приміщення отримали новий, свіжий вигляд, який поєднує повагу до історії з сучасним комфортом.
Що зроблено:
• оновлено кольори інтер’єру коридору — білий, стриманий відтінок підкреслює автентичність стін замку;
• встановлено нові сучасні, але стилізовані світильники, що органічно вписуються в історичний простір і нагадують про минуле;
• змонтовано датчики руху, які роблять перебування у замку комфортнішим і водночас допомагають економити електроенергію відповідно до сучасних тенденцій;
• оновлено фарбування дверей, надано їм нового життя, зберігаючи історичну фактуру;
• підготовлено заготовки для майбутніх фотозон, які стануть ще однією привабливою деталлю для відвідувачів.
Усе це — за рекордні два тижні!
Роботи виконано силами господарчого корпусу нашого замку, без залучення сторонніх підрядників — з любов’ю, майстерністю та відповідальністю.
Солов’янов Дмитро,
завідувач господарського відділу

Трагедію Першої світової війни згадували у краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького в 107-у річницю її завершення

 Сьогодні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулася публічна бесіда «10 сенсацій Першої світової», присвячена дню завершення першої глобальної світової трагедії, яка приголомшила світ у 1914–1918 роках.

Події Першої світової війни шокували тогочасний світ як у військовому, так і в політичному, технологічному та культурному аспектах життя. Це були зміни, які торкнулися тодішніх уявлень про життя людей у новому столітті. Перша світова війна – стала новим типом збройного конфлікту в історії людства і її справедливо назвали «матір’ю всіх трагедій ХХ століття». Вона охопила понад 30 держав, мобілізувала понад 70 млн осіб на війну, у ній загинуло понад 10 мільйонів солдатів і близько 12 мільйонів мирних жителів (називають 25 млн загальних жертв).
Ведучий і лектор публічного заходу провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства музею Маріан Токар у своїй презентації виділив 10 ключових сенсаційних для тогочасного світу фактів, подій і явищ, які «відкрила» людству та війна. Серед них було актуалізовано на специфічних причинах початку війни (Сараєвське вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу) – локальному терористичному інциденті, який переріс у глобальну катастрофу, що тривала чотири роки й охопила майже всі континенти.
Далі було обговорено такі гучні явища як масштаб і руйнівність бойових дій, перше застосування хімічної зброї проти військових (під м. Іпр у 1925 р.), застосування нових технології війни (1915 – 1916 рр., коли вперше масово застосовувалися літаки, танки, підводні човни, кулемети, радіозв’язок, бронетехніка). Йшлося і про розпад 4-х великих імперій (Австро-Угорщина, Російська, Німецька, Османська) та появу десятків нових національних держав, що стало політичною сенсацією (карта Європи змінилася повністю), про російські революції, що спричинили раптову політичну та військову нестабільність, руйнували старі союзи і змусили всі сторони переглянути свої стратегії, про вступ США у війну в 1917 році, що змінювало баланс сил, про повоєнне формування нового світового порядку (Версальський договір, створення Ліги Націй, ідеї самовизначення народів), про роль пропаганди як нової «психологічної зброї» і масової культури, що зародили у соціумі емоційне ставлення до війни, про появу модерної культури масової комунікації, яка поєднала політику і мистецтво й породила такі феномени як маніпуляція та популізм.
У підсумку, втрати і приголомшливі масштаби жертв та руйнацій у війні стали невимовним моральним шоком для людства. А жахи війни спричинили злам у світогляді та культурі – митців, письменників, музикантів, які почали відображати абсурдність тогочасної реальності, безглуздість війни, моральну спустошеність і пошук сенсу життя у світі після глобальної катастрофи. Під час заходу присутні згадали й інші новації, крім зброї, породжені Першою світовою війною, які людство використовує і досі.
На завершення заходу, у формі дискусії, говорили про меморіалізацію, збереження символів і пам’яті людства про жертв війни (квітка маку, могила невідомого солдата, вічний вогонь, типові надгробки воїнам, меморіальні комплекси), а також про європейські й українські традиції культури колективної пам’яті, що залишається актуальним і в наші дні.
Маріан Токар,
провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Дружня зустріч музейників у Гуменному

  10 листопада 2025 року на запрошення директорки Вігорлатського музею у Гуменному пані Зузани Кошчової наукові співробітники Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Михайло Джахман, Валерія Русин, Руслана Джахман разом із директоркою Ольгою Шумовською провели змістовну зустріч із словацькими та угорськими колегами з Мішкольца та Будапешта.

Дружнє спілкування пройшло у розкішному палаці Другетів - головній пам’ятці Гуменного. Відомо, що від самого заснування Гуменне було у власності цієї знаменитої родини, деякі з якої володіли й Ужгородським замком. Гуменянський замок у 1610 році перебудували у ренесансний палац із парком. У 1684 році Другети вимерли, і Гуменне, почергово, належало різним власникам. У 1812 році Кароль Андраш перебудував палац у стилі необароко, для своєї дружини Етельки Шапарової. Навколо розбили англійський парк. Із 1971 року тут знаходиться Краєзнавчий музей. Музейним фахівцям було цікаво ознайомитися з палацом не тільки як із художньою історичною будовою, але й побачити незайманий інтер'єр, залишений у спадок новим поколінням. Зузанна Кошчова організувала для нас прекрасну оглядову екскурсію цими давніми залами, де ми мали змогу ознайомитися з оригінальними предметами та історичними реконструкціями. Ми із задоволенням занурилися в історію палацу із часів його заснування аж до сьогодення, дізналися про заможні родини, зокрема рід Другетів, Андраші, а також про роль палацу як культурного й освітнього осередку.
Присутніх об'єднала спільна історія, шана до свого народу, до його минулого, важливою метою чого є налагодження співпраці у збереженні та популяризації культурної спадщини. Були обговорені перспективи спільних музейних проєктів, можливості наукових досліджень. Ольга Шумовська на прикладі нашого музею поділилася своїми думками щодо покращення науково-експозиційної діяльності, застосування інновативних методів у музейній роботі, здійсненні культурно-просвітницької місії закладу. Музейники щиро ділилися набутим досвідом, обмінювалися фаховими виданнями, внесли ряд цікавих пропозицій для творчої співпраці між музеями. Як відзначив Михайло Джахман, такі зустрічі надзвичайно важливі для нас, спонукають до нових звершень на міжнародній музейній ниві!
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства

Запрошуємо

 

Запрошуємо

 


Запрошуємо

 


Дружній візит волонтерок до музею

 Сьогодні до нашого музею завітали справжні Героїні-Волонтерки з відомої громадської організації "Український штаб міжнародної дипломатії" Анжела Кондратюк, Аліна Сліпченко, Марина Федорова та Олександра Кедик. Ця спільнота відома своєю активною волонтерською діяльністю, давно займається допомогою ЗСУ та родинам військовим, іншою підтримкою українського війська, комунікує з міжнародними волонтерськими групами, проводить різноманітні патріотичні заходи і виставки.

Лідерка організації пані Анжела Кондратюк, яка вперше відвідала Ужгород, розповіла про ідею проведення в нашому музеї міжнародної виставки "Об'єднаймось, щоб вистояти та перемогти". Це презентація живих історій, що мають свою душу, свій біль, свою надію. Це історії, які ми не вправі ніколи забувати!
Доречно сказати, що ця виставка вже побувала в Україні в містах Київ, Луцьк і Львів, а також закордоном - у містах Кишинів (Молдова) та Прага (Чехія).
На зустрічі з директоркою Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольгою Шумовською та провідним науковим співробітником відділу історії та краєзнавства Маріаном Токарем саме і йшлося про організацію такого заходу в стінах Ужгородського замку.
Наш музейний заклад завжди відкритий для людей доброї волі й волонтерів, військовослужбовців та членів їх родин. Ми підтримуємо всі подібні ініціативи. Тому, маємо за честь розгорнути й згадану міжнародну виставку невдовзі й у нашій виставковій залі.
Маріан Токар,
провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Релігійні та народні традиції: cобор святого архистратига Михаїла та інших безплотних сил

 День святого Михайла, або ж Собор святого Архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил, припадає на 8 листопада. Це християнське свято встановлене на честь усіх ангелів та Архістратига Михаїла, як головнокомандувача небесних сил. Свято вшановує всіх небесних духів, які були створені до матеріального світу і служать Богу.

У фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зберігається ікона «Архістратиг Михаїл з обраними святими» (дерево, темпера, левкас, живопис, розмір 31х27 см), яка датується ХІХ ст. До музею її передали в 1975 р.
Архістратиг Михаїл у іконографічній традиції постає у найрізноманітніших варіантах, але найчастіше в образі безстрашного воїна чи Божого посланця. На музейній іконі він зображений на повен зріст на хмарах, які символізують небесний світ. Під ногами Архістратига видно палаючу безодню, де серед полудня видно демонів і грішників – уособлення переможеного зла. Михаїл постає у вигляді воїна, на ньому воїнське вбрання: оздоблений золотом панцир, поверх нього плащ, в руці тримає спис, яким він знищує сили темряви. Замикають композицію великі крила золотистого кольору. Над Архангелом у верхній частині ікони зображено Христа у Славі, який благословляє, навколо нього сяйво та хмари, що символізують небесну присутність. З обох боків від Михаїла стоять святі: ліворуч – святий Артемій та святий Марой (Марон) у чернечому вбранні (монах-відлюдник), а праворуч – святий Архип і свята преподобномучениця Февронія. Кольори ікони насичені, домінують теплі вохристо-червоні, зелені, коричневі та золотисті тони. З тильної сторони ікони – дві торцеві врізані шпонки.
Іконографія святого Архістратига Михаїла є надзвичайно цікавою та різноманітною. Цей небесний заступник є одним із найбільш часто зображуваних святих на українських іконах, що свідчить про глибоку духовність нашої сакральної культури.
У християнстві Михаїл – головний архангел, який є одним із найшановніших біблійних персонажів. Архангел Михаїл – Архістратиг (грецькою – верховний воєначальник), полководець, воєвода вірних Богові ангелів, переможець зла. Він вважається покровителем воїнів, які борються за праведну справу. Саме ім’я Михаїл давньоєврейською означає «хто як Бог». Він високо шанується Святою Церквою. На іконах його зображують як грізного воєначальника небесного воїнства.
Архістратига шанують в народі, його сприймають як воїна, який бореться зі злом та нечистою силою. Через тиждень після дня святого Михаїла починається Різдвяний піст. Існує звичай на свято запрошувати багато гостей та пригощати їх м’ясними стравами. Предки вірили: чим більше гостей на Михайля, тим вдалішим буде наступний рік. Цього дня вважалося не соромним і побувати в гостях, і самому гостей прийняти. Частувалися зазвичай домашнім пивом, пирогами зі свіжого борошна, медом, м'ясом. Святкування часто затягувалися цілий тиждень – до суворого Пилипівського посту.
У цей день, за словами старожилів, розпочиналася справжня зима. По погоді на Михайла судили про майбутню зиму. Наші пращури помітили, якщо цього дня грім – весна буде холодною. Якщо Михайлів день починався з туману, готувалися до відлиги. Якщо в цей час уже випав сніг, то люди кажуть: «Михайло приїхав на білому коні».
Народні прикмети на Михайля:
• Якщо на Михаля день сніг буде мокрим, то до врожаю.
• На Михайля ніч ясна, то зима буде сніжна й красна.
• Якщо Михайло дощем служить — добру й суху весну ворожить.
• На Михайля вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.
• З Михайля зима морози кує.
У день святого Михаїла не слід сваритися чи тримати образи. Також не варто відмовляти тим, хто потребує допомоги. Не можна гніватися або підвищувати голос. У цей день особливо важливо звернутися з молитвою до архангела Михаїла та свого Ангела-Охоронця. За бажанням можна вдома прочитати акафіст святому Архангелу Михаїлу. Варто берегти у серці спокій і душевну гармонію.
Київські князі вважали святого Михайла своїм покровителем, зображуючи Архістратига на стародавніх гербах Києва. Його лик був присутній також на головній хоругві гетьмана Богдана Хмельницького та на багатьох козацьких знаменах. Лицарський обладунок та караючий меч в руках (або ж спис), войовничий вигляд Архангела – все це стало символом заступництва українського народу і сьогодні додає нам духовної сили і впевненості в майбутньому.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії
Лариса Ганусинець,
провідний науковий співробітник
відділу новітньої історії,
Меморіального музею-кімнати А. Волошина

Ужгород вшановує хранителів культурної спадщини Закарпаття

 Сьогодні, 7 листопада, в Ужгороді відбулися урочистості з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Перед початком заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто віддав життя за Україну — військових, цивільних, а також митців, які присвятили себе культурі й мистецтву, але не встигли втілити всі свої творчі задуми.
Міський голова Богдан Андріїв подякував культурним діячам за їхню відданість, збереження духовної спадщини та розвиток творчого потенціалу громади. Він підкреслив, що саме завдяки таким людям, як працівники культури, Ужгород і вся область можуть берегти та популяризувати історію, традиції й культурні надбання Закарпаття.
Разом із заступником міського голови Іваном Завидняком та начальницею Управління у справах культури, молоді та спорту Аллою Чернобук, міський голова вручив грамоти і подяки представникам культурної спільноти.
🏛️
За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм і вагомий внесок у збереження історико-культурної спадщини Закарпаття відзначено працівників Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького:
✨
Андріану Чубар
✨
Романа Мурника
✨
Наталію Товтин
✨
Анастасію Хому
✨
Ольгу Шумовську
Колектив музею щодня працює над тим, щоб зберігати безцінні історичні пам’ятки, відкривати для відвідувачів нові сторінки минулого та робити історію Закарпаття ближчою кожному
💛💙
Адміністрація музею

Вшанування працівників культури: Подяки та грамоти співробітникам Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького

  В Ужгороді, у мистецькому центрі «Галерея Ілько», відбулися урочистості з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, який щороку відзначають 9 листопада.

Захід розпочали хвилиною мовчання на честь Героїв і Героїнь, які віддали життя за свободу України.
🕯️
Після цього пролунав Державний гімн у виконанні хору Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора.
🔹
З вітальним словом до присутніх звернувся перший заступник голови Закарпатська обласна рада Andriy Sheketa, який підкреслив вагому роль працівників культури у збереженні української ідентичності, мови, традицій і духовних цінностей. Під час урочистостей він вручив грамоти та подяки представникам закладів культури області.
🔸
Директор Департамент культури Закарпатської ОДА, заслужений артист України Євген Тищук передав вітання від голови ОДА — начальника ОВА Мирослава Білецького та від його імені відзначив почесними грамотами працівників культурної сфери області.
📜
Серед нагороджених — працівники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького, які отримали грамоти та подяки за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток музейної справи та популяризацію культурної спадщини Закарпаття.
🏛️
Від музею були відзначені:
Михайло Джахман
Маріан Токар
Анастасія Хома
Руслана Джахман
Людмила Никитюк
Михайло Лесів
Дмитро Солов’янов
Щиро вітаємо наших колег із заслуженими відзнаками!
🌸
Бажаємо невичерпної енергії, творчих ідей, натхнення та нових звершень у благородній справі збереження історії і культури нашого краю.

Виставка «Дерев’яна різьба Закарпаття: від архаїчного до сучасного» - про традиції художньої обробки дерева в краї (відео)


 

Виставка «Дерев’яна різьба Закарпаття: від архаїчного до сучасного» - про традиції художньої обробки дерева в краї

 У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького продовжують святкувати Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Сьогодні на честь цього свята відкрили нову виставку – «Дерев’яна різьба Закарпаття: від архаїчного до сучасного». Її мета – показати дерев’яну різьбу Закарпаття у процесі її розвитку, тобто від простих довбаних виробів до трансформації як виду мистецтва. Автор виставки – завідувач сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова – привітала присутніх із святом та розповіла про саму виставку і її мету. Вона наголосила, що цей вид мистецтва є притаманним для нашого краю, але на превеликий жаль, інтерес до нього поступово згасає і майстрів-різьбярів стає все менше. Тому важливим є за допомогою подібних заходів привертати увагу громадськості до цього напряму, берегти і шанувати свій спадок, популяризувати його.

Із вітальним словом до присутніх звернулася і директор музею Ольга Шумовська. Вона підкреслила, що музей активно долучився до святкування Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва. Культура є важливою і теперішні часи це активно підтверджують. Представлена сьогодні виставка є нагадуванням і свідченням того, що наша культура багата, різноманітна і яскрава.
Для Закарпаття дерев'яне різьблення – це багатовікова народна мистецька традиція, що виражається у виготовленні унікальних виробів, від декоративних архітектурних елементів до побутових предметів. Представлені на виставці експонати ілюструють ті технології деревообробки, які використовували наші предки – від видовбування і різьблення до трансформації у вид декоративно-ужиткового мистецтва. Демонструються деякі інструменти, які застосовували для різьби та виготовлення тих чи інших виробів. Карпатські ліси багаті на породи дерев, які використовують у виготовленні сільськогосподарського реманенту, транспортних засобів, меблів (дуб, бук, граб, ясен), для будівництва (ялина, ялиця), дитячих іграшок і посуду (липа, вільха, осика, верба). Зруби деяких дерев, які використовують для різьби, представлені на виставці.
Показано і навчальні таблички, на яких учні тренувалися вирізьблювати орнаменти. Тут представлені як різьблені, орнаментовані предмети побуту (ложки, тарілки, ковші, міри, баклаги, сідло, бондарні вироби), так і роботи майстрів-різьбярів (В. Свида, І. Барна, В. Ясінко, К. Ковган). Захопливими є дерев’яні декоративні топірці та тростини, які багато орнаментовані, а їх навершя виконані чи у вигляді голови орла, чи як гілка дерева. Деякі з них є цікавими з історичної точки зору – виготовлені в 1918-1920 рр. в с. Ясіня або ж датуються 1908 р. Привертають увагу й горіхоколки зі спадщини Тиводара Легоцького з ініціалами «L.T.» та написом угорською мовою: «Beregmegyei verhovinai. 1850» («Верховина, Березький комітат. 1850») або ж баклажка подвійна на горілку, яка потрапила до музею зі збірки Сергія Маковського. Представлені тут й бондарні вироби, зокрема ділетка, бербениця й боклаг, виготовлені бондарем Ільком Кочержуком з с. Чорна Тиса Рахівського району. Вони були передані музею нещодавно. Крім предметів побуту, демонструються й музичні інструменти, зокрема гуцульські цимбали. Адже музичні інструменти теж виготовляли з деревини й прикрашали різьбою. Загалом на виставці зібрано близько 90 експонатів, які представляють дерев’яну різьбу на території нашого краю.
Запрошуємо відвідати наш музей та ознайомитись із виставкою!
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії