Лекція про археометалургійне дослідження меча Х ст. – до Дня археолога

 Археологія є однією з історичних дисциплін, яка вивчає наше минуле за численними артефактами, які отримані у тому числі і в ході проведених розкопок, різноманітних експертиз та досліджень. І як і кожна професія, ця теж має своє професійне свято. День археолога відзначається 15-го серпня. Про дату і походження цього цікавого професійного свята ходить багато легенд. Хтось говорить про те, що ще до Другої Світової війни, на якихось розкопках у хлопців-археологів душа просила свята та 15-го серпня вирішили відсвяткувати День народження Буцефала, жеребця Олександра Македонського, день, який потім неофіційно став у археологів їх професійним Днем. Хтось прив’язує цей день до початку деяких легендарних експедицій або археологічних відкриттів.

Але серпень відомий в археології не тільки професійним святом. Саме цей місяць вважається часом відкриття могильника епохи здобуття угорцями батьківщини біля с. Соломоново. До Дня археолога та з нагоди річниці відкриття знахідок в Соломонові відділ історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького запланував провести захід, метою якого було поєднати ці дві події. Тому напередодні професійного свята археологів у музеї було проведено цікаву й пізнавальну лекцію про предмети, знайдені в могильнику, зокрема меч, та його вивчення з використанням новітніх методів і технологій.
За даними Й. Гoмпела, що ґрунтуються на листі одного із дослідників могильника, колишнього директора Ужгородської королівської гімназії Еде Сібера, пам’ятка була відкрита у 1875 році під час будівництва залізниці Шаторолйоуйгей – Чоп (насправді будівництво було завершене у 1872 році). Дізнавшись про знахідку, Е. Сібер прибув до Соломонова і на захід від села, на невеликому підвищенні, де робітники знайшли кістки, провів розкопки. На підставі цих даних у літературі за фахом твердо вкоренилася думка, що соломонівські знахідки були знайдені у 1875 році. Однак Т. Легоцький писав, що дослідження могильника в Соломонові відбулося не в 1875 році, а в 1883 році. Причому він знає, що директор Ужгородської гімназії розкопав тут один курган. Йосип Кобаль вказує, що огляд тогочасної преси дав можливість встановити, що розкопки в Соломонові проводилися у серпні 1880 року Еде Сібером та викладачем ужгородської гімназії Іваном Зейканом. Ними було знайдено чимало предметів, серед яких кілька наконечників, дротиків, ніж, стремено, прикраси кінської збруї, пряжки, ґудзики та інше. Отже, соломонівський могильник можливо і був відкритий у 1872 році, але його розкопки проводилися у другій половині серпня 1880 року.
Більш детально про це відкриття розповів слухачам Бейло Балог, здобувач вищої освіти кафедри історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Він проводив археометалургійне дослідження меча 10 століття з с. Соломоново і ознайомив присутніх із метою та попередніми результатами проведеного обстеження. Увага доповідача була зосереджена на демонстрації особливостей соломонівського меча, визначенні його типу відповідно до прийнятих серед археологів типологій, порівнянні із найбільш наближеними аналогами того ж періоду, знайденими в Угорщині, Польщі та Чехії. Пан Бейло наголосив також на тому, що проведення археометалургійного дослідження дозволяє встановити склад і структуру меча, технологію його виготовлення та приблизно датувати час, коли було викувано предмет.
Після завершення лекції на доповідача посипався шквал питань від зацікавлених слухачів. Їх цікавило все – від того, чим відрізняються технології виготовлення цього меча від подібних до питань вузькоспеціалізованих, зокрема, як саме визначається ширина леза і що могло вплинути на її визначення.
Насамкінець виступила директорка музею Ольга Шумовська, яка від імені колективу музею та присутніх гостей подякувала Бейлу Балогу за цікаву й змістовну розповідь. Вона відзначила, що такі лекції, як і саме проведення дослідження із використанням новітніх технологій, є надзвичайно важливими і цікавими. Це дозволяє отримати нові знання про предмети, які знаходяться у музейних фондах, та відкрити їх як для науки, так і для відвідувачів, із нової, раніше прихованої сторони. Керівниця закладу також наголосила, що в скарбниці музею є чимало предметів, які чекають на свого дослідника, і запросила лектора до їх вивчення.
Варто сказати, що у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Т. Легоцького вперше було проведено рентгенівські дослідження археологічних знахідок та експозиційних предметів. У рамках археометалургійного дослідження було зроблено рентгенівські знімки меча та шаблі, з прямим опроміненням, з використанням різних режимів. Ми дякуємо пану Бейлі за новий цікавий досвід та знання, отримати які стало можливим завдяки такому методу.
Василина Палинчак-Кутузова,
провідний науковий співробітник
відділу історії та краєзнавства

Лекція про археометалургійне дослідження меча Х ст. – до Дня археолога (відео)

 


Працівники музею взяли участь в онлайн-заході в межах проєкту «Діалог влади та бізнесу»

 14 серпня 2025 року співробітники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького долучилися до онлайн-зустрічі, організованої в рамках реалізації проєкту «Діалог влади та бізнесу».

У ході заходу було розглянуто низку важливих питань, зокрема щодо забезпечення працівників засобами колективного захисту, а також впровадження ініціативи «Офіцер – рятувальник громади» за участі представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій та органів державної влади Закарпатської області.
Учасники зустрічі отримали інформаційні матеріали, практичні рекомендації та вичерпні відповіді на актуальні запитання, які надалі будуть використані для підвищення рівня безпеки працівників і відвідувачів музею.
Товтин Наталія,
провідний юрисконсульт


До 30-ї річниці прийняття Закону України «Про музеї та музейну справу», який набрав чинності 15 серпня 1995 року

 Музеї відіграють надзвичайно важливу роль у збереженні культурної спадщини, розвитку освіти та формуванні національної ідентичності. В Україні — країні з тисячолітньою історією та багатою культурою — музейна справа є невід'ємною частиною суспільного життя.

До основних напрямів діяльності музеїв належать: формування музейного фонду, збереження музейних предметів, наукове опрацювання фондів, експозиційна та виставкова діяльність, освітня й культурно-просвітницька робота, науково-дослідницька діяльність, популяризація спадщини. Ця робота не може бути довільною чи безсистемною — вона чітко регламентується законодавством України.
29 червня 1995 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про музеї та музейну справу» — нормативно-правовий акт, що визначає загальні засади створення та діяльності музеїв України, порядок наукового формування, обліку, зберігання, охорони й використання Музейного фонду України. Закон набрав чинності 15 серпня 1995 року. Він визначив правові засади функціонування музеїв, гарантував захист музейних колекцій і став основою для збереження, розвитку та популяризації національної культурної спадщини.
Музеї України — це не просто сховища артефактів та старожитностей, а й активно діючі установи, де зберігається історична пам’ять, осмислюється сучасність і формується майбутнє. Розвиток музейної справи свідчить про рівень культурної зрілості суспільства, підтримка та модернізація українських музеїв — це інвестиція в національну ідентичність, освіту і безпеку нашої держави. Водночас існує низка викликів і проблем, з якими стикаються українські музеї:
• недостатнє фінансування — обмежені можливості для реставрації, оновлення експозицій, впровадження сучасних технологій та забезпечення гідної оплати праці музейних працівників;
• збереження фонду — музейні колекції потребують дбайливого зберігання та реставрації, а також поступового впровадження сучасних стандартів безпеки й кліматичного контролю у приміщеннях.
• застарілі експозиції та методи роботи — деякі музеї потребують осучаснення подачі матеріалу та впровадження інтерактивних елементів, щоб зацікавити широку аудиторію, особливо молодь;
• цифровізація — процес оцифрування музейних колекцій відбувається повільно, що обмежує доступність інформації та можливості для наукових досліджень;
• кадрова проблема — низькі зарплати та відсутність престижу професії призводять до відтоку кваліфікованих фахівців;
• безпека в умовах війни — повномасштабна війна створила безпрецедентні загрози, включно з ризиком руйнування, необхідністю евакуації колекцій та забезпеченням безпеки персоналу й відвідувачів.
Попри труднощі, музейна справа в Україні має значний потенціал для розвитку. Серед ключових напрямів:
• збільшення фінансування та залучення інвестицій — розробка державних програм підтримки музеїв, залучення грантів від міжнародних фондів і приватного сектору;
• модернізація та цифровізація — впровадження сучасних технологій, створення інтерактивних експозицій, розробка віртуальних турів і оцифрування фондів для розширення аудиторії та підвищення доступності;
• освітня та культурна діяльність — музеї мають стати потужними освітніми центрами, що пропонують лекції, майстер-класи, дискусії та інші заходи;
• співпраця та партнерство — розвиток взаємодії між музеями, освітніми установами, туристичними компаніями та громадськими організаціями;
• інклюзивність та доступність — створення безбар’єрного середовища для людей з інвалідністю й програм для різних соціальних груп;
• міжнародна презентація культури — представлення української культурної спадщини за кордоном для зміцнення міжнародного іміджу країни.
Найважливішим напрямом роботи в умовах сучасної війни залишається розробка стратегій з охорони та евакуації колекцій, створення безпечних сховищ і забезпечення психологічної підтримки для працівників.
Анастасія Хома,
завідувачка відділу фондів,
Василина Палинчак-Кутузова,
провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Запрошуємо

 

Майстер-клас «Листівка для Воїна» (відео)

 


Майстер-клас «Листівка для Воїна»

 На подвір’ї Ужгородського замку відбувся творчий і зворушливий

майстер-клас «Листівка для Воїна». Захід організувала завідувачка сектору природи Руслана Джахман з метою об’єднати дорослих і дітей у створенні теплих і щирих привітань для наших мужніх Захисників з Днем Незалежності. Спочатку Руслана Джахман розповіла про природничі експонати, які зберігаються в музеї, зокрема про гербарій, а потім запропонувала кожному виготовити креативний гербарій-листівку із використанням засушених рослин. Для цього обрали колоски жита, ячменю, лаванду та пофарбований у жовтий і блакитний колір лагурус. Кожен втілював у роботі свою фантазію, додавав патріотичні символи та побажання.
Атмосфера була наповнена щирістю та добротою, з якою працювали учасники. Свої вироби вони могли забрати додому і привітати знайомих військових або залишити для поранених. Більшість листівок залишилася, тож музейні працівники передали їх волонтерці Вікторії Суліма, яка вже четвертий рік опікується пораненими воїнами в ужгородських лікарнях. В кінці заходу дітки склали карту-пазл України, яку розмалювали учні ужгородських закладів міста під час акції «Україна очима дітей», яку організувало Управління Освіти Ужгорода, і побажали перемоги, миру і процвітання нашій мальовничій і найкращій у світі Батьківщині. Щиро віримо, що такий маленький жест підтримки підніме настрій і добавить сил нашим Воїнам.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи

Американські волонтери відвідали Ужгородський замок

 Сьогодні, 13 серпня 2025 року Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького приймав у своїх стінах гостей із США — подружжя Джосема та Кейті Міллерів, волонтерів Корпусу Миру, які протягом двох років працювали на Закарпатті. Разом із ними музей відвідав і Олександр Сігетій — головний спеціаліст відділу роботи з громадськістю та технічного забезпечення Закарпатської обласної ради, а також засновник і керівник Виноградівської молодіжної громадської організації "Креатив".

Для гостей була організована оглядова екскурсія, яку провела провідна екскурсоводка науково-освітнього відділу музею — Неллі Гасинець. Волонтери ознайомилися з експозиціями, що охоплюють різні історичні періоди — від другої половини першого тисячоліття до сучасності, а також з природничими колекціями. Особливу увагу було приділено огляду Каплиці замку, де представлено частину історії колишньої духовної семінарії.
До екскурсії також долучилася директорка музею Ольга Шумовська. Вона запросила гостей оглянути інші тематичні зали, зокрема експозицію, присвячену Тиводару Легоцькому, та виставку "За Україну, за її волю", створену за підтримки військових і волонтерів. Ця експозиція справила особливе враження на відвідувачів.
Під час візиту гості зробили багато пам’ятних фотографій у музейних фотозонах. На завершення вони взяли участь у майстер-класі з виготовлення листівок для українських захисників.
Американські волонтери залишилися приємно вражені, відзначивши значний розвиток музею за останні роки, оскільки були у нас в гостях десять років тому.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей щиро дякує волонтерам за їхню важливу місію та інтерес до культурної спадщини нашого краю.
Неллі Гасинець,
провідна екскурсоводка науково-освітнього відділу

Археологія як ключ до історії Закарпаття

 12 серпня 2025 року, напередодні Дня археолога, у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького відбулася тематична екскурсія «Археологія як ключ до історії Закарпаття». Ініціаторами та організаторами стали працівники відділу науково-освітньої роботи — Михайло Лесів, Надія Роуканич, Неллі Гасинець та Іванна Бабинець.

Маршрут екскурсії охопив три зали музею, присвячені археологічній тематиці. Першою зупинкою стала виставка «Артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку», що знайомить відвідувачів із результатами досліджень храму Святого Юрія, розташованого на території замку. У ході археологічних досліджень тут виявлено понад тисячу унікальних предметів старовини. Завдяки спільним зусиллям археологів, наукових співробітників і реставраторів ці знахідки набули завершеного експозиційного вигляду, що дає змогу відвідувачам побачити їх у збереженому та відреставрованому стані.Другою точкою став зал «Замки Закарпаття». Археологія в цьому контексті постає не лише як наука про минуле, але й як точний інструмент, що підтверджує дати та території, де людина залишила свій матеріальний слід. Саме археологічні дослідження допомагають встановлювати точне місце розташування стародавніх укріплень, вивчати їхню структуру та роль у розвитку регіону. Нині археологічна наука в краї перебуває на етапі відкриття ще одного, досі невідомого замку, що колись існував на території Закарпаття. Подібні дослідницькі виклики свого часу приймав і відомий вчений та музейник Тиводар Легоцький, чиє ім’я носить наш музей.Цей зал став своєрідним містком до фінальної локації екскурсії. Завершальним етапом став огляд зали, присвяченої постаті Тиводара Легоцького (1830–1915) — видатного історика, археолога та засновника музейної справи на Закарпатті. Його діяльність поєднувала польові археологічні розвідки, збір унікальних експонатів і формування першої музейної колекції краю. Саме археологічна колекція нині є найбільшою в музеї й налічує понад 33 тисячі одиниць зберігання. Легоцький стояв біля витоків системного дослідження історичних пам’яток, закладаючи підвалини для збереження культурної спадщини майбутніми поколіннями.
Таким чином, тематична екскурсія стала підсумком, що об’єднав у єдину історію археологічні відкриття, постаті дослідників, науковців та значення цієї науки для розуміння минулого Закарпаття.
Роуканич Надія,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Разом до Перемоги: музей передав зібрані кошти на підтримку ЗСУ

 Дорогі друзі, ми хочемо поділитися важливою новиною.

Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького завершив чергову благодійну ініціативу на підтримку Збройних Сил України. Завдяки вам – нашим відвідувачам, партнерам, колегам та всім небайдужим – вдалося зібрати 31 тисячу грн. Ці кошти було передано Володимиру Сурану, координатору проєкту «Рій» ГО «Рух підтримки закарпатських військових – Ужгород». На них інженерами-волонтерами було зібрано та укомплектовано 13 дюймовий оптоволоконний дрон з 15 км. котушкою. Цей дрон разом з кількома аналогічними поїде у 63 ОМБ у закарпатський батальйон аеророзвідки «Смайлик» під Лиман.
Дана ініціатива Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького стала можливою завдяки благодійним екскурсіям і подіям, де всі кошти йшли на ЗСУ, а також добровільним внескам у наші скриньки підтримки. Ми глибоко вдячні кожному з вас. Кожна гривня, кожен донат, кожен репост і добра справа – це реальна підтримка наших воїнів.
Ми пишаємося, що наш музей, місце пам’яті й культури, сьогодні є ще й місцем сили, солідарності та дії. У такий складний час ми всі об’єднані однією метою – перемогою.
Наша справа триває. Ми не зупиняємось – і плануємо наступні етапи допомоги. Слідкуйте за оновленнями, долучайтесь, і пам’ятайте: допомагаючи ЗСУ, ми не просто підтримуємо армію – ми захищаємо себе, своїх рідних і майбутнє України.
Ігор Шніцер,
ст. науковий співробітник відділу новітньої історії та Меморіального музею кімнати ім. А. Волошина

Екскурсія для закордонних гостей

 Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького відвідали дослідники природи з Німеччини та колеги з Інституту еколого-релігійних студій. Директорка музею Ольга Шумовська розповіла про основні напрямки роботи музею, а завідувачка сектору природи Руслана Джахман провела екскурсію по експозиції "Природа Закарпаття". Вона розповіла про принцип побудови експозиції та найцікавіші експонати, зокрема відбиток скелету тунця одинокого. Не оминули увагою й інтерактивні стенди, які були виготовлені у співпраці з Інститутом еколого-релігійних студій.

Ужгородський замок - це не тільки історична пам'ятка, а й цікаве місце для знайомства з рослинним і тваринним світом Закарпатської області.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи

«Кіно cусідів»: фільм із Чехії

 З 6 по 10 серпня в стінах Ужгородського замку відбувається 4-й щорічний міжнародний кінофестиваль «Кіно cусідів».

Сьогодні, 9 серпня, в Ужгородському замку відбувся показ фільму «DJ AHMET» про 15-річногопастуха у віддаленому селі в Північній Македонії, де панують релігійні догми та традиції. Після смерті матері його молодший брат перестає говорити, авторитарний батько стає ще суворішим і Ахмету доводиться щодня доглядати за вівцями.
Це щира та дотепна історія про дорослішання, пошук себе, музику як спосіб звільнення від нав'язаних очікувань. Фільм отримав спеціальну нагороду журі на кінофестивалі «Санденс». Акторський склад частково складається з непрофесійних акторів, що додало історії автентичності та переконливості. А крізь пейзажі Балканських гір легко уявити, як розгорталася б подібна історія в просторах наших рідних Карпат.
А вже завтра відбудеться показ останнього кінофільму в стінах Ужгородського замку. Щиро запрошуємо дорослих із дітьми, адже відбудеться демонстрація для молодшої аудиторії фестивалю –сімейний анімаційний фільм «Динозаврик».
Детальну програму та розклад можна переглянути на kinosusidiv.com та instagram.com/kinosusidiv.
Аліна ЦЕРКОВНЮК,
завідувачка канцелярії

Міжнародний день корінних народів світу: актуальність для України

 9 серпня щорічно по всьому світу відзначають день корінних народів. Затвердили його у 1994 р. резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, щоб віддати шану корінним народам, які суттєво примножують культурну світову спадщину.

Корінні народи світу – це етнічні спільноти, які сформувалися у межах певної держави, є носіями самобутньої мови та автентичних знань. У цей день ми не тільки наголошуємо на культурному різноманітті корінних народів, а також пам’ятаємо, скільки труднощів випало на їхньому шляху: від бідності до дискримінаційних процесів. 1 липня 2021 р. законом України «Про корінні народи України» корінними народами України визнано кримських татар, караїмів та кримчаків. Кримські татари є одним з найчисельніших корінних народів України, які проживають у Криму та степовій Україні починаючи з 11 ст. У середині 15 ст. було утворено Кримськотатарське ханство, яке тісно пов’язувалося не тільки з історією ісламського світу, а й Річчю Посполитою, Великим Князівством Литовським і козацькою Гетьманщиною. Щодо караїмів, є дві поширені версії їх походження: 1) послідовники караїмізму мігрували з Близького Сходу й Візантії й утворили у Криму окрему етнічну спільноту; 2) караїми були нащадками хозарів, половців та інших кочових тюрків, які прийняли юдаїзм, 3) караїми – це переважно євреї, які перебували в складі Золотої Орди і перейняли тюркську мову. Перші караїмські некрополі в Криму було зведено у 13 ст., один з відомих – Чуфут-Кале. Караїмські громади були і в Галичі, Луцьку, Харкові, в Києві сучасний Будинок актора колись був молитовним домом караїмів. Найменшим корінним народом Криму є кримчаки, які сформувалися як окремий народ в 14-16 ст. на основі єврейського населення.
Україна як демократична держава одним із важливих завдань ставить захист прав та свобод корінних народів, які впродовж всієї історії відстоювали свою ідентичність. Актуальність цієї теми важко заперечити, у міжнародному медіапросторі піднімають питання про утиски, депортації, знищення мов, що дає можливість вкотре наголосити на злочинах проти корінних народів України.
Три корінні народи України мають спільне трагічне минуле:
–Окупація Криму 1783 р. Внаслідок асиміляційних дій Російської імперії у XX ст. кількість караїмів суттєво зменшилася, становила лише 800 представників із етносу);
–окупація Криму 1941 р. Восени 1941 р. німецька влада розстріляла частину кримчаків, 80% населення народ втратив;
–депортація кримських татар 1944 р. За перші роки заслання кримськотатарський народ втратив 46,2% від всієї чисельності.
Батьківщиною цих трьох корінних народів є Крим, але через окупацію півострова Росією у 2014 р. корінні народи постійно зазнають тиску з боку окупаційної влади: системно переслідують тих, хто виступає проти співпраці та асиміляційних процесів з РФ. У жовтні 2020 р. у сфабрикованій справі «Хізбут-Тахрір» фігурувало 70 кримських татар, яких незаконно судили в різних містах: Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та ін. У 2022 р. з початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України, за повідомленнями кримської організації «КримSOS», російська влада розпочала переслідування кримських татар через їхню залученість до кримськотатарського підрозділу Сил оборони України – батальйону ім. Н. Челебіджіхана. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Р. Чубаров на брифінгу у національному інформаційному агентстві «Укрінформ» зауважив: «На жаль, наш окупований Крим став плацдармом для війни, саме з нього нині здійснюються ракетні обстріли України, злітають літаки-винищувачі, у наших прибережних водах ходять російські кораблі, які атакують українські землі. Це трагедія для нашого народу.» Російська пропаганда роками розповсюджує фейки про покращення рівня життя корінних народів після окупації Криму, покриваючи факти розшуків у їхніх будинках та масових викрадень людей. Російський ворог ставить за мету знищення культурних цінностей України, одним з ключових питань національної безпеки України є й збереження мови.
«Окупаційна адміністрація вживає заходів щодо нівелювання правового статусу української мови та мов корінних народів та асиміляції населення, одним із головних інструментів якої є освіта», – зазначив Уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь.
У 2023 р. до Дня корінних народів світу на платформах Суспільного Мовлення відбулася прем’єра документального просвітницького проєкту «Мій Крим» та за ініціативи Кримськотатарського ресурсного Центру провели благодійний концерт. Цьогоріч у Києві організовують фестиваль у Національному ботанічному саду ім. М. Гришка, який поєднає елементи творчості корінних народів. Також тут планують проведення панельної дискусії на тему: «Збереження пам’яті: спадок корінних народів України».
Отож, сьогодні ми повинні бути солідарними з представниками корінних народів, розповідати їхню багатовікову історію та героїчну боротьбу сьогодення. Корінні народи України вступають до лав ЗСУ, демонструють єдність з українським народом та відстоюють прагнення до перемоги над російськими окупантами. Віримо, що найближчим часом корінні народи України зможуть вільно жити на своїй землі, у мирі та безпеці, зберігаючи традиції і культуру.
Іванна Бабинець,
старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи.
Список використаних джерел та літератури:
1.Корінні народи України: важливість визнання на державному рівні, повернення в Крим і страх згадувати своє минуле.[Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.google.com/.../808831-korinni-narodi-ukraini.../ (Дата звернення:08.08.2025).
2. Міжнародний день корінних народів світу. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uinp.gov.ua/.../mizhnarodnyy-den-korinnyh-narodiv... (Дата звернення:08.08.2025).
3.Міжнародний день корінних народів світу: унікальність культур і наслідки агресії рф. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dess.gov.ua/korinni-narody-unikalnist-kultur-i.../ (Дата звернення:08.08.2025).
4.У Києві відбудеться захід до Міжнародного дня корінних народів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://voicecrimea.com.ua/.../51fe5a6f-1957-4085-a78f.../
Дата звернення: 08.08.2025).


«Кіно cусідів»: короткометражки з Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини

 З 6 по 10 серпня в стінах Ужгородського замку відбувається 4-й щорічний міжнародний кінофестиваль «Кіно cусідів».

Сьогодні, 8 серпня, в Ужгородському замку відбувся показ фільмів – запрошення до пригоди, в якій магія природи стане вашим головним супутником. У шумі трави, плескоті води, шелесті вітру – ми шукаємо спокою, рівноваги та самих себе. Ці кінофільми переносять нас у знайомі, але не очевидні місця – туди, де магія не вигадана, а живе поруч із нами.
Перший фільм Пауліна Якліка під назвою «Ага» розповідає про історію життєвої подорожі, де радісний біг закінчується падінням, а підйом призводить до чергового спотикання. Життя – це пазл із садів та «ага».
Другий фільм Вероніка під назвою «Подорожній» розповідає про Альберта, старого робітника емалевої фабрики, який завжди хотів подорожувати, але ще не мав можливості. Сьогодні він вирішив вийти на пенсію. І саме сьогодні той день, коли все має статися – він нарешті побачить СВІТ. Але події починають розвиватися не так як гадалося і приймають неочікувані повороти.
Третій фільм Джулі Черна – «Камінь Долі» –розповідає про подорож антропоморфізованого Каменя Долі. На шляху, сповненому таємничих зустрічей та прихованих символів, його рухає прагнення до свободи. Співаючий Камінь супроводжує не лише новознайдена свобода, а й страх невдачі.
Четвертий фільм Даніеля Фюзеса під назвою «Остання душа належить Дияволу» розповідає про синів бідняка, які повертаються додому до батька після десятирічної відсутності. Але добросердечний пастух, безжальний злочинець та нещодавно звільнений офіцер й гадки не мають, яка жахлива небезпека очікує на них у місці їхнього дитинства.
Дякуємо всім, хто долучився до події сьогодні, а також будемо з нетерпінням чекати Вас завтра на перегляді кінофільму з Чехії!
Детальну програму та розклад на наступні дні можна переглянути на kinosusidiv.com та instagram.com/kinosusidiv.
Аліна ЦЕРКОВНЮК,
завідувачка канцелярії

«Кіно cусідів»: короткометражки з Польщі

 З 6 по 10 серпня в стінах Ужгородського замку відбувається 4-й щорічний міжнародний кінофестиваль «Кіно cусідів».

Сьогодні, 7 серпня, в Ужгородському замку відбувся показ п'яти короткометражних фільмів, створених талановитими студентами з України.
Перші три обрані кінострічки фіксують суворі реалії російського вторгнення в Україну:
• «Подорожник» (Марина Сусловець, 2024) описує історію двох дітей, які намагаються вижити в охопленій війною місцевості.
• «Це я» (Анастасія Сусловець, 2024) розповідає про батька, який намагається відновити зв'язок зі своєю донькою посеред хаосу війни.
• «Смак металу» (Іван Крупеніков, 2023) досліджує психологічні наслідки вбивства з метою самозахисту.
Інші ж два фільми обирають більш інтимний та інтроспективний напрямок:
• «Ці кляті півонії» (Поліня Біляєва, 2023) – це смілива та ніжна історія дорослішання, зосереджена на жіночому бажанні та самопізнанні.
• «Райський дім» (Аделіна Борець, 2021) обирає за головного героя юнака, якого заманили в релігійний реабілітаційний центр для людей із наркозалежністю, порушуючи питання віри, контролю та ідентичності.
Сьогодні Україна стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а такожпотужній міжнародній допомозі. Тому показ таких кінострічок є важливим у сучасних умовах для демонстрації реальної історії, яка відбувається нанаших очах. Фільми демонструють наслідки війни для всього населення.
Віримо в перемогу і дякуємо кожному захисникута захисниці України за можливість проведення кінофестивалю!
Детальну програму та розклад на наступні дні можна переглянути на kinosusidiv.com та instagram.com/kinosusidiv.
Аліна ЦЕРКОВНЮК,
завідувачка канцелярії

Запрошуємо