Покрокове оновлення приміщень Ужгородського замку триває!
На днях наша команда завершила ще один важливий етап оновлення — коридор біля експозиції літва та міщанська кімната на другому поверсі.
Тепер ці приміщення отримали новий, свіжий вигляд, який поєднує повагу до історії з сучасним комфортом.
Що зроблено:
• оновлено кольори інтер’єру коридору — білий, стриманий відтінок підкреслює автентичність стін замку;
• встановлено нові сучасні, але стилізовані світильники, що органічно вписуються в історичний простір і нагадують про минуле;
• змонтовано датчики руху, які роблять перебування у замку комфортнішим і водночас допомагають економити електроенергію відповідно до сучасних тенденцій;
• оновлено фарбування дверей, надано їм нового життя, зберігаючи історичну фактуру;
• підготовлено заготовки для майбутніх фотозон, які стануть ще однією привабливою деталлю для відвідувачів.
Усе це — за рекордні два тижні!
Роботи виконано силами господарчого корпусу нашого замку, без залучення сторонніх підрядників — з любов’ю, майстерністю та відповідальністю.
Солов’янов Дмитро,
завідувач господарського відділу
Трагедію Першої світової війни згадували у краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького в 107-у річницю її завершення
Сьогодні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулася публічна бесіда «10 сенсацій Першої світової», присвячена дню завершення першої глобальної світової трагедії, яка приголомшила світ у 1914–1918 роках.
Події Першої світової війни шокували тогочасний світ як у військовому, так і в політичному, технологічному та культурному аспектах життя. Це були зміни, які торкнулися тодішніх уявлень про життя людей у новому столітті. Перша світова війна – стала новим типом збройного конфлікту в історії людства і її справедливо назвали «матір’ю всіх трагедій ХХ століття». Вона охопила понад 30 держав, мобілізувала понад 70 млн осіб на війну, у ній загинуло понад 10 мільйонів солдатів і близько 12 мільйонів мирних жителів (називають 25 млн загальних жертв).
Ведучий і лектор публічного заходу провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства музею Маріан Токар у своїй презентації виділив 10 ключових сенсаційних для тогочасного світу фактів, подій і явищ, які «відкрила» людству та війна. Серед них було актуалізовано на специфічних причинах початку війни (Сараєвське вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу) – локальному терористичному інциденті, який переріс у глобальну катастрофу, що тривала чотири роки й охопила майже всі континенти.
Далі було обговорено такі гучні явища як масштаб і руйнівність бойових дій, перше застосування хімічної зброї проти військових (під м. Іпр у 1925 р.), застосування нових технології війни (1915 – 1916 рр., коли вперше масово застосовувалися літаки, танки, підводні човни, кулемети, радіозв’язок, бронетехніка). Йшлося і про розпад 4-х великих імперій (Австро-Угорщина, Російська, Німецька, Османська) та появу десятків нових національних держав, що стало політичною сенсацією (карта Європи змінилася повністю), про російські революції, що спричинили раптову політичну та військову нестабільність, руйнували старі союзи і змусили всі сторони переглянути свої стратегії, про вступ США у війну в 1917 році, що змінювало баланс сил, про повоєнне формування нового світового порядку (Версальський договір, створення Ліги Націй, ідеї самовизначення народів), про роль пропаганди як нової «психологічної зброї» і масової культури, що зародили у соціумі емоційне ставлення до війни, про появу модерної культури масової комунікації, яка поєднала політику і мистецтво й породила такі феномени як маніпуляція та популізм.
У підсумку, втрати і приголомшливі масштаби жертв та руйнацій у війні стали невимовним моральним шоком для людства. А жахи війни спричинили злам у світогляді та культурі – митців, письменників, музикантів, які почали відображати абсурдність тогочасної реальності, безглуздість війни, моральну спустошеність і пошук сенсу життя у світі після глобальної катастрофи. Під час заходу присутні згадали й інші новації, крім зброї, породжені Першою світовою війною, які людство використовує і досі.
На завершення заходу, у формі дискусії, говорили про меморіалізацію, збереження символів і пам’яті людства про жертв війни (квітка маку, могила невідомого солдата, вічний вогонь, типові надгробки воїнам, меморіальні комплекси), а також про європейські й українські традиції культури колективної пам’яті, що залишається актуальним і в наші дні.
Маріан Токар,
провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства
Дружня зустріч музейників у Гуменному
10 листопада 2025 року на запрошення директорки Вігорлатського музею у Гуменному пані Зузани Кошчової наукові співробітники Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Михайло Джахман, Валерія Русин, Руслана Джахман разом із директоркою Ольгою Шумовською провели змістовну зустріч із словацькими та угорськими колегами з Мішкольца та Будапешта.
Дружнє спілкування пройшло у розкішному палаці Другетів - головній пам’ятці Гуменного. Відомо, що від самого заснування Гуменне було у власності цієї знаменитої родини, деякі з якої володіли й Ужгородським замком. Гуменянський замок у 1610 році перебудували у ренесансний палац із парком. У 1684 році Другети вимерли, і Гуменне, почергово, належало різним власникам. У 1812 році Кароль Андраш перебудував палац у стилі необароко, для своєї дружини Етельки Шапарової. Навколо розбили англійський парк. Із 1971 року тут знаходиться Краєзнавчий музей. Музейним фахівцям було цікаво ознайомитися з палацом не тільки як із художньою історичною будовою, але й побачити незайманий інтер'єр, залишений у спадок новим поколінням. Зузанна Кошчова організувала для нас прекрасну оглядову екскурсію цими давніми залами, де ми мали змогу ознайомитися з оригінальними предметами та історичними реконструкціями. Ми із задоволенням занурилися в історію палацу із часів його заснування аж до сьогодення, дізналися про заможні родини, зокрема рід Другетів, Андраші, а також про роль палацу як культурного й освітнього осередку.
Присутніх об'єднала спільна історія, шана до свого народу, до його минулого, важливою метою чого є налагодження співпраці у збереженні та популяризації культурної спадщини. Були обговорені перспективи спільних музейних проєктів, можливості наукових досліджень. Ольга Шумовська на прикладі нашого музею поділилася своїми думками щодо покращення науково-експозиційної діяльності, застосування інновативних методів у музейній роботі, здійсненні культурно-просвітницької місії закладу. Музейники щиро ділилися набутим досвідом, обмінювалися фаховими виданнями, внесли ряд цікавих пропозицій для творчої співпраці між музеями. Як відзначив Михайло Джахман, такі зустрічі надзвичайно важливі для нас, спонукають до нових звершень на міжнародній музейній ниві!
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства
Дружній візит волонтерок до музею
Сьогодні до нашого музею завітали справжні Героїні-Волонтерки з відомої громадської організації "Український штаб міжнародної дипломатії" Анжела Кондратюк, Аліна Сліпченко, Марина Федорова та Олександра Кедик. Ця спільнота відома своєю активною волонтерською діяльністю, давно займається допомогою ЗСУ та родинам військовим, іншою підтримкою українського війська, комунікує з міжнародними волонтерськими групами, проводить різноманітні патріотичні заходи і виставки.
Лідерка організації пані Анжела Кондратюк, яка вперше відвідала Ужгород, розповіла про ідею проведення в нашому музеї міжнародної виставки "Об'єднаймось, щоб вистояти та перемогти". Це презентація живих історій, що мають свою душу, свій біль, свою надію. Це історії, які ми не вправі ніколи забувати!
Доречно сказати, що ця виставка вже побувала в Україні в містах Київ, Луцьк і Львів, а також закордоном - у містах Кишинів (Молдова) та Прага (Чехія).
На зустрічі з директоркою Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольгою Шумовською та провідним науковим співробітником відділу історії та краєзнавства Маріаном Токарем саме і йшлося про організацію такого заходу в стінах Ужгородського замку.
Наш музейний заклад завжди відкритий для людей доброї волі й волонтерів, військовослужбовців та членів їх родин. Ми підтримуємо всі подібні ініціативи. Тому, маємо за честь розгорнути й згадану міжнародну виставку невдовзі й у нашій виставковій залі.
Маріан Токар,
провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства
Релігійні та народні традиції: cобор святого архистратига Михаїла та інших безплотних сил
День святого Михайла, або ж Собор святого Архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил, припадає на 8 листопада. Це християнське свято встановлене на честь усіх ангелів та Архістратига Михаїла, як головнокомандувача небесних сил. Свято вшановує всіх небесних духів, які були створені до матеріального світу і служать Богу.
У фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зберігається ікона «Архістратиг Михаїл з обраними святими» (дерево, темпера, левкас, живопис, розмір 31х27 см), яка датується ХІХ ст. До музею її передали в 1975 р.
Архістратиг Михаїл у іконографічній традиції постає у найрізноманітніших варіантах, але найчастіше в образі безстрашного воїна чи Божого посланця. На музейній іконі він зображений на повен зріст на хмарах, які символізують небесний світ. Під ногами Архістратига видно палаючу безодню, де серед полудня видно демонів і грішників – уособлення переможеного зла. Михаїл постає у вигляді воїна, на ньому воїнське вбрання: оздоблений золотом панцир, поверх нього плащ, в руці тримає спис, яким він знищує сили темряви. Замикають композицію великі крила золотистого кольору. Над Архангелом у верхній частині ікони зображено Христа у Славі, який благословляє, навколо нього сяйво та хмари, що символізують небесну присутність. З обох боків від Михаїла стоять святі: ліворуч – святий Артемій та святий Марой (Марон) у чернечому вбранні (монах-відлюдник), а праворуч – святий Архип і свята преподобномучениця Февронія. Кольори ікони насичені, домінують теплі вохристо-червоні, зелені, коричневі та золотисті тони. З тильної сторони ікони – дві торцеві врізані шпонки.
Іконографія святого Архістратига Михаїла є надзвичайно цікавою та різноманітною. Цей небесний заступник є одним із найбільш часто зображуваних святих на українських іконах, що свідчить про глибоку духовність нашої сакральної культури.
У християнстві Михаїл – головний архангел, який є одним із найшановніших біблійних персонажів. Архангел Михаїл – Архістратиг (грецькою – верховний воєначальник), полководець, воєвода вірних Богові ангелів, переможець зла. Він вважається покровителем воїнів, які борються за праведну справу. Саме ім’я Михаїл давньоєврейською означає «хто як Бог». Він високо шанується Святою Церквою. На іконах його зображують як грізного воєначальника небесного воїнства.
Архістратига шанують в народі, його сприймають як воїна, який бореться зі злом та нечистою силою. Через тиждень після дня святого Михаїла починається Різдвяний піст. Існує звичай на свято запрошувати багато гостей та пригощати їх м’ясними стравами. Предки вірили: чим більше гостей на Михайля, тим вдалішим буде наступний рік. Цього дня вважалося не соромним і побувати в гостях, і самому гостей прийняти. Частувалися зазвичай домашнім пивом, пирогами зі свіжого борошна, медом, м'ясом. Святкування часто затягувалися цілий тиждень – до суворого Пилипівського посту.
У цей день, за словами старожилів, розпочиналася справжня зима. По погоді на Михайла судили про майбутню зиму. Наші пращури помітили, якщо цього дня грім – весна буде холодною. Якщо Михайлів день починався з туману, готувалися до відлиги. Якщо в цей час уже випав сніг, то люди кажуть: «Михайло приїхав на білому коні».
Народні прикмети на Михайля:
• Якщо на Михаля день сніг буде мокрим, то до врожаю.
• На Михайля ніч ясна, то зима буде сніжна й красна.
• Якщо Михайло дощем служить — добру й суху весну ворожить.
• На Михайля вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.
• З Михайля зима морози кує.
У день святого Михаїла не слід сваритися чи тримати образи. Також не варто відмовляти тим, хто потребує допомоги. Не можна гніватися або підвищувати голос. У цей день особливо важливо звернутися з молитвою до архангела Михаїла та свого Ангела-Охоронця. За бажанням можна вдома прочитати акафіст святому Архангелу Михаїлу. Варто берегти у серці спокій і душевну гармонію.
Київські князі вважали святого Михайла своїм покровителем, зображуючи Архістратига на стародавніх гербах Києва. Його лик був присутній також на головній хоругві гетьмана Богдана Хмельницького та на багатьох козацьких знаменах. Лицарський обладунок та караючий меч в руках (або ж спис), войовничий вигляд Архангела – все це стало символом заступництва українського народу і сьогодні додає нам духовної сили і впевненості в майбутньому.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії
Лариса Ганусинець,
провідний науковий співробітник
відділу новітньої історії,
Меморіального музею-кімнати А. Волошина
Ужгород вшановує хранителів культурної спадщини Закарпаття
Сьогодні, 7 листопада, в Ужгороді відбулися урочистості з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.
Перед початком заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто віддав життя за Україну — військових, цивільних, а також митців, які присвятили себе культурі й мистецтву, але не встигли втілити всі свої творчі задуми.
Міський голова Богдан Андріїв подякував культурним діячам за їхню відданість, збереження духовної спадщини та розвиток творчого потенціалу громади. Він підкреслив, що саме завдяки таким людям, як працівники культури, Ужгород і вся область можуть берегти та популяризувати історію, традиції й культурні надбання Закарпаття.
Разом із заступником міського голови Іваном Завидняком та начальницею Управління у справах культури, молоді та спорту Аллою Чернобук, міський голова вручив грамоти і подяки представникам культурної спільноти.
За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм і вагомий внесок у збереження історико-культурної спадщини Закарпаття відзначено працівників Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького:
Андріану Чубар
Романа Мурника
Наталію Товтин
Анастасію Хому
Ольгу Шумовську
Колектив музею щодня працює над тим, щоб зберігати безцінні історичні пам’ятки, відкривати для відвідувачів нові сторінки минулого та робити історію Закарпаття ближчою кожному
Дякуємо Ужгородська міська рада
Адміністрація музею
Вшанування працівників культури: Подяки та грамоти співробітникам Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького
В Ужгороді, у мистецькому центрі «Галерея Ілько», відбулися урочистості з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, який щороку відзначають 9 листопада.
Захід розпочали хвилиною мовчання на честь Героїв і Героїнь, які віддали життя за свободу України.
Після цього пролунав Державний гімн у виконанні хору Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора.
З вітальним словом до присутніх звернувся перший заступник голови Закарпатська обласна рада Andriy Sheketa, який підкреслив вагому роль працівників культури у збереженні української ідентичності, мови, традицій і духовних цінностей. Під час урочистостей він вручив грамоти та подяки представникам закладів культури області.
Директор Департамент культури Закарпатської ОДА, заслужений артист України Євген Тищук передав вітання від голови ОДА — начальника ОВА Мирослава Білецького та від його імені відзначив почесними грамотами працівників культурної сфери області.
Серед нагороджених — працівники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького, які отримали грамоти та подяки за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток музейної справи та популяризацію культурної спадщини Закарпаття.
Від музею були відзначені:
Михайло Джахман
Маріан Токар
Анастасія Хома
Руслана Джахман
Людмила Никитюк
Михайло Лесів
Дмитро Солов’янов
Щиро вітаємо наших колег із заслуженими відзнаками!
Бажаємо невичерпної енергії, творчих ідей, натхнення та нових звершень у благородній справі збереження історії і культури нашого краю.
Виставка «Дерев’яна різьба Закарпаття: від архаїчного до сучасного» - про традиції художньої обробки дерева в краї
У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького продовжують святкувати Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Сьогодні на честь цього свята відкрили нову виставку – «Дерев’яна різьба Закарпаття: від архаїчного до сучасного». Її мета – показати дерев’яну різьбу Закарпаття у процесі її розвитку, тобто від простих довбаних виробів до трансформації як виду мистецтва. Автор виставки – завідувач сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова – привітала присутніх із святом та розповіла про саму виставку і її мету. Вона наголосила, що цей вид мистецтва є притаманним для нашого краю, але на превеликий жаль, інтерес до нього поступово згасає і майстрів-різьбярів стає все менше. Тому важливим є за допомогою подібних заходів привертати увагу громадськості до цього напряму, берегти і шанувати свій спадок, популяризувати його.
Із вітальним словом до присутніх звернулася і директор музею Ольга Шумовська. Вона підкреслила, що музей активно долучився до святкування Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва. Культура є важливою і теперішні часи це активно підтверджують. Представлена сьогодні виставка є нагадуванням і свідченням того, що наша культура багата, різноманітна і яскрава.
Для Закарпаття дерев'яне різьблення – це багатовікова народна мистецька традиція, що виражається у виготовленні унікальних виробів, від декоративних архітектурних елементів до побутових предметів. Представлені на виставці експонати ілюструють ті технології деревообробки, які використовували наші предки – від видовбування і різьблення до трансформації у вид декоративно-ужиткового мистецтва. Демонструються деякі інструменти, які застосовували для різьби та виготовлення тих чи інших виробів. Карпатські ліси багаті на породи дерев, які використовують у виготовленні сільськогосподарського реманенту, транспортних засобів, меблів (дуб, бук, граб, ясен), для будівництва (ялина, ялиця), дитячих іграшок і посуду (липа, вільха, осика, верба). Зруби деяких дерев, які використовують для різьби, представлені на виставці.
Показано і навчальні таблички, на яких учні тренувалися вирізьблювати орнаменти. Тут представлені як різьблені, орнаментовані предмети побуту (ложки, тарілки, ковші, міри, баклаги, сідло, бондарні вироби), так і роботи майстрів-різьбярів (В. Свида, І. Барна, В. Ясінко, К. Ковган). Захопливими є дерев’яні декоративні топірці та тростини, які багато орнаментовані, а їх навершя виконані чи у вигляді голови орла, чи як гілка дерева. Деякі з них є цікавими з історичної точки зору – виготовлені в 1918-1920 рр. в с. Ясіня або ж датуються 1908 р. Привертають увагу й горіхоколки зі спадщини Тиводара Легоцького з ініціалами «L.T.» та написом угорською мовою: «Beregmegyei verhovinai. 1850» («Верховина, Березький комітат. 1850») або ж баклажка подвійна на горілку, яка потрапила до музею зі збірки Сергія Маковського. Представлені тут й бондарні вироби, зокрема ділетка, бербениця й боклаг, виготовлені бондарем Ільком Кочержуком з с. Чорна Тиса Рахівського району. Вони були передані музею нещодавно. Крім предметів побуту, демонструються й музичні інструменти, зокрема гуцульські цимбали. Адже музичні інструменти теж виготовляли з деревини й прикрашали різьбою. Загалом на виставці зібрано близько 90 експонатів, які представляють дерев’яну різьбу на території нашого краю.
Запрошуємо відвідати наш музей та ознайомитись із виставкою!
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії
Казка в Ужгородському замку
Сьогодні у виставковій залі Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького відбулося відкриття виставки театральної ляльки, декорацій, костюмів, присвяченої 45-річчю від дня заснування Закарпатського академічного обласного театру ляльок та в рамках святкування 80-річчя Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького. З вітальними словами виступили директор Департаменту культури Закарпатської ОВА-ОДА Євген Тищук, директорка Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького Ольга Шумовська та художній керівник Закарпатського академічного обласного театру ляльок Мирослав Петій. Вони у своїх промовах наголосили на важливості таких спільних культурних проектів. Директор театру передав у музейні зібрання з фонду театру три ляльки: лікар Марабу, жирафа та носоріг. Цей реквізит театрали використовували багато років тому у виставі «Жирафа і носоріг». Музей має гарне зібрання з історії театру на Закарпатті і цей подарунок буде чудовим доповненням колекції.
На відкриття завітали учні 4 А класу Ужгородського ліцею №5 імені Івана Чендея (класний керівник Дем’ян О. О.) та 2 класу «Бетел» Ужгородського ліцею «Теобенд» (вчитель Тетяна Демко). Для школярів артисти театру зіграли чудовий перформанс із трьох лялькових вистав, який викликав велике захоплення юних відвідувачів. Дітям було дуже цікаво оглянути виставку, адже вони звикли бачити готову виставу, але рідко замислюються, як вона створюється. Виставка дає їм унікальну можливість зазирнути за лаштунки. Це схоже на розкриття великого секрету.
На виставці представлено ляльки, декорації та костюми з із «золотого» фонду закарпатських лялькарів – «Тричі славний розбійник Пинтя», «Попелюшка. Спогад про нездійсненне», «Дерево – диво», «У нашім раї на землі», «Останнє туреня», «Лісова пісня», «Зоряний малюк», «Вечори на хуторі, або билиці про вічне…», «Нова сукня для принцеси» й «А де ж п’яте?». Поряд із ними – унікальні архівні ляльки з вистави «Чарівне кресало» й угорської балади «Про Скрипаля Ференца та його вірного друга Пішту». Експонати доповнені табличками з інформацією про кожну з постановок.
Виставка лялькового театру — це унікальна можливість зазирнути за лаштунки магії сцени та побачити світ, який зазвичай прихований від очей глядача. Це подорож у майстерню казки, де оживають герої, а звичайні предмети перетворюються на чарівні артефакти. Це не тільки освітній досвід, але й справжня насолода для очей та душі. Вона нагадує, що для створення великого мистецтва потрібна увага до найдрібніших деталей.
Всіх охочих запрошуємо відвідати наш музей та оглянути цю виставку присвячену діяльності першого професійного театру ляльок Закарпаття. Вона буде діяти протягом двох тижнів. Ця виставка – ідеальне місце для сімейного відпочинку, яке поєднує розвагу, естетичне задоволення та освіту. Вона стимулює дитячу уяву, розвиває художній смак та залишає яскраве враження чарівництва, створеного людськими руками.
Вітаємо всіх з Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва
Михайло Джахман – завідувач відділу новітньої історії,
Меморільного музею-кімнати А. Волошина
Презентація проєкту «Збережені мелодії: від тиші до звучання» до Дня працівників культури та майстрів народного мистецтв
Сьогодні в стінах Ужгородського замку, де розташований Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, відбулась непересічна подія. До Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва було презентовано проєкт «Збережені мелодії: від тиші до звучання», підготовлений у рамках співпраці музею із Заслуженим академічним Закарпатським народним хором. Його метою було створити відеоконтент, у якому продемонстровано сам процес гри на народних музичних інструментах, їх звучання. Автором ідеї виступила завідувач сектору етнографії музею Василина Палинчак-Кутузова. Ініціатива була підтримана директором музею Ольгою Шумовською та директором-художнім керівником, головним диригентом Заслуженого академічного Закарпатського народного хору Наталією Петій-Потапчук. Концепцію проєкту та твори для виконання підібрав керівник оркестру Михайло Бровді. До участі в реалізації проєкту залучили артистів оркестру Закарпатського народного хору. Було створено відеоряд для таких інструментів: гуцульські і великі цимбали (Леонтій Ленарт), скрипка (Михайло Матола), кларнет, тарагот (Шандор Шрайнер), дримба (Михайло Бровді), трембіта (Віктор Орос), сопілка і тилинка (Іван Вархол), контрабас (Ондраш Рот), бубен (Юрій Свистун). Окремі відео демонструють гру троїстих музик та квінтету музикантів.
Презентацію проєкту розпочали із Гімну України у виконанні Закарпатського народного хору. Також присутні вшанували хвилиною мовчання всіх, хто загинув у цій жорстокій війні. Після цього до слова запросили директора Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького Ольгу Шумовську. У своєму виступі вона наголосила, що в часи, коли культуру знищують, надзвичайно важливо об’єднуватися задля її збереження, популяризувати, поширювати, зберігати. Потрібно гордитися своїм надбанням, своїм спадком, шанувати матеріальне і нематеріальне. Музей, як заклад, де бережуть спадщину матеріальну, долучається і до збереження спадщини нематеріальної, живої. Тут знаходиться унікальна колекція музичних інструментів, єдина в нашій області. І те, що ці інструменти були озвучені за підтримки Закарпатського народного хору, є надзвичайно цінним, актуальним і вагомим не тільки для музею, а й загалом для нашого краю. Подібні заходи дозволять популяризувати нашу культуру, ознайомитися з нею ще більшій кількості бажаючих, адже музей відвідують не тільки внутрішні туристи, а й іноземні гості. Тому реалізація цього проєкту є важливим кроком для всіх нас. Із вітальним словом також виступила директор-художній керівник, головний диригент ЗАЗНХ Наталія Петій-Потапчук. Вона наголосила, що обидва заклади, залучені до проєкту, створені в 1945 р. і вже 80 років зберігають, примножують, популяризують історію та культурні надбання краю. Музичні інструменти, представлені в експозиції музею, є одним із найяскравіших свідчень того, що наша культура багатогранна, багатонаціональна і унікальна. Закарпатський народний хор буде намагатися в подальшому розширити перелік музичних інструментів, на яких гратиме, відшуковуватиме старовинні зразки та носіїв традицій гри на них.
Із майбутнім професійним святом привітала колективи Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького та ЗАЗНХ заступник директора департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації Галина Ломпарт. Вона акцентувала увагу на тому, що директори цих закладів, як справжні берегині, зберігають і примножують культурні надбання краю. І це є надзвичайно важливим зараз, адже ворог нищить нашу культуру, боїться її, намагається відібрати і применшити її роль для світової спільноти. А реалізація таких проектів дозволить зробити експозицію музею мультимедійною та доступною для всіх категорій населення.
Для присутніх також був підготовлений виступ від артистів оркестру ЗАЗНХ. Звучали мелодії – «Гуцульська фантазія» в обробці Володимира Короленка; в’язанка словацьких народних пісень для тарагота з оркестром в обробці Шандора Шрайдера, соло на тараготі Шандора Шрайнера; «Білківські співанки» в обробці Федора Копинця, оркестровка Михайла Бровді, виконало тріо ЗАЗНХ у складі Ольги Свиди, Ольги Міщенко та заслуженої артистки України Яни Садварій.
Про тонкощі реалізації проекту розповів керівник оркестру ЗАЗНХ Михайло Бровді. Він представив артистів, задіяних у підготовці культурно-мистецького проекту, та музичні інструменти, гра на яких була зафільмована. Завідувач сектору етнографії музею Василина Палинчак-Кутузова свій виступ закцентувала на тому, як загалом виникла ідея цього проекту, що підштовхнуло до його реалізації та які цікаві питання від гостей музею стосувалися саме народних музичних інструментів. Вона наголосила, що завдяки QR-кодам, які розташовані в експозиції, гості музею зможуть переглянути створені кліпи. Після цього присутні змогли насолодитися підготовленим відео та почути музику нашого регіону.
Щиро вдячні всім, хто долучився до підготовки проекту та проведення сьогоднішнього заходу, й сподіваємось на плідну співпрацю в майбутньому.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії
Участь у журі конкурсу «Таємничі володарі нічного неба»
З 6 до 31 жовтня 2025 року на Закарпатті проходив екологічний конкурс «Таємничі володарі нічного неба», присвячений совам та кажанам. Метою конкурсу було покращити ставлення до цих унікальних тварин і показати їхню важливу роль у житті людини та довкілля, адже дуже часто через відсутність знань і поширені міфи їх просто знищують.
4 листопада журі, до складу якого входила й завідувачка сектору природи Руслана Джахман, підвели підсумки. На конкурс надіслали дуже багато робіт зі всієї України, тому обрати найкращі було нелегким завданням. Після тривалого засідання фахівці обрали призерів у таких номінаціях:
- Малюнок «Крилаті друзі»
- Виріб з природних чи вторинних матеріалів
- Екологічний проєкт «Нічні вартові» (відеоролик або презентація)
Конкурс організував Інститут еколого-релігійних студій та КЗПО „ПАДІЮН”. Незабаром на їхніх веб-ресурсах будуть оголошені переможці у всіх номінаціях.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи
У гармонії з природою і ромським словом
5 листопада відзначають Міжнародний день ромської мови, тож напередодні свята завідувачка сектору природи Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького Руслана Джахман провела пізнавальне заняття про природу рідного краю для учнів Ужгородської гімназії 13. Тут переважно навчаються діти ромської національності.
Під час заходу школярі здійснили віртуальну мандрівку по Закарпаттю та побачили, як виглядає восени Говерла, Синевирське озеро, водоспад Шипіт та інші цікаві куточки нашого краю.
Особливу увагу приділили збереженню природи: учасники обговорювали, як важливо берегти ліс, чисту воду й повітря. Це потрібно і людям і тваринам. Особливо великої шкоди нашому довкіллю завдає сміття, якого всюди вдосталь. Як правильно поводитися з відходами варто навчати дітей змалку. Тут дуже доречними є різні ігри та книги, зокрема й розмальовки. Руслана Василівна презентувала книжечки "Пригоди Степана в Квадратляндії" (авторка Іванна Трофименко), які видав Інститут еколого-релігійних студій різними мовами, в тому числі й ромською. Ми щиро дякуємо колегам з Інституту за надані розмальовки для дітей.
Захід став гарною нагодою не лише вшанувати ромську мову, а й нагадати, що природа об'єднує нас усіх, незалежно від мови чи культури.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи
Підписатися на:
Коментарі (Atom)