Сьогодні, 18 квітня, на всесвітньому рівні відзначається Міжнародний день пам'ятки та історичних місць. В Україні його знають як День пам'ятки історії та культури. Це свято має важливе значення для збереження та вшанування багатьох культурної та історичної спадщини країни. Особливо актуальним це є в наш час, коли відворожих дій постраждали всі культурних, історичних та архітектурних пам'яток нашої держави.
Це свято є місцем і для музейних співробітників як для хранителів артефактів минулого, історичного, культурного, мистецького спадку. Захист історико-культурного надбання народу у всіх його формах і проявах є головним завданням працівників цих закладів.
До Дня пам'яток історії та культури у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького провели чудовий захід. Розпочався він із привітанням усіх причетних до цього свята. Заступник директора департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА Віктор Кравчук передав вітальні слова від імені голови Закарпатської ОДА-ОВА Мирослава Білецького, який надав оцінку важливості збереження культурних багатств народу. На нинішній момент ворогом знищено тисячі пам’яток національного та місцевого значення. Тому сьогоднішнє свято – не лише про вшанування, а й про збереження. Адже знищуючи наше культурне надбання, ворог намагається знищити і нас. Від імені керівництва обласної адміністрації та департаменту культури Віктор Кравчук вручив грамоти краєзнавцям і науковцям з надання відзначення їх заслуг у благородній справі збереження та популяризації пам'яток історії та мистецтва. Нагород удостоїлися Михайло Приймич, доктор мистецтвознавства, в.о. ректора Закарпатської академії мистецтв, Михайло Сирохман, доцент Закарпатської академії мистецтв, Володимир Мойжес, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри археології, етнології та культурології факультету історії та міжнародних відносин УжНУ, Ігор Прохненко, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та культурології факультету історії та міжнародних відносин УжНУ, Марія Жиленко, лектор-екскурсовод Археологічного музею ім. проф. Е. Балагурі, Юрій Фатула, кандидат медичних наук, голова Центру військово-історичних досліджень «Memento bellum», Тетяна Літераті, заслужений журналіст України.
Після приємних вітань перейшли до основної частини заходу. Мова йде про представлення проекту «Горянська ротонда. Цифровий вимір», результатом якого стало створення цифрового варіанту унікальних фресок Горянської ротонді, яка має пам’ятку архітектури національного значення та розташована в Ужгороді в мікрорайоні Горяни. Автори проекту брати Леонід та Іван Ілько представили результати свого кількарічного дослідження в жовтні минулого року. Тепер же їх продукт був представлений у нашій музеї, що знаходиться в Ужгородському замку, яка також є пам’яткою архітектури національного значення. Як зазначають самі брати, призначення проекту було створення продукту, який слугуватиме в тому числі і як цифровий музейний експонат. Розповідаючи про результати напрацювання, Леонід Ілько, менеджер з комунікацій, проєктний менеджер, розповів про мету, яку досліджували автори та підготовку до виконання досліджень. Іван Ілько, керівник проекту дизайнера, 3-D, відвідав присутніх з історією створення цифрового образу Горянської ротонді, використаними технологіями та продемонстрував на практиці, які діджитал-продукти були отримані в результаті виконаних робіт. Усі вони представлені на сайті проєкту та дають чіткі прояви про саму ротонду, її екстер’єр та інтер’єр, зокрема унікальні розписи, кількість і збереженість яких ставлять пам’ятку на 3 місце в Україні після Софії Київської та Кирилівської церков у Києві. Кожну фреску можна роздивитися до найменшої деталі, хоча всі вони виконані у надвисокому розширенні.
Михайло Приймич, один із експертів, які були додані до роботи над проектом, провів мистецтвознавчу екскурсію по фресках ротонді, наголосивши на їх наближенні до західноєвропейської художньої традиції. Він також акцентував увагу на тому, що частина сюжетів, які зустрічаються у розписах, опосередковано вказує на рід Другетів, володарів цих земель. Багато з них були суддями, тому серед фресок виконані саме на цю тематику в біблійному контексті. Особливості розписів, техніки, манери виконання вказують на те, що до створення зображення у Горянській ротонді долучився італійський майстер пензля.
До експертної групи входів і Михайло Сирохман. Виступаючи перед присутніми, знавець розповів про спроби врятувати ротонду, спроби її реставрації та проблеми, з якими стикалися в ході чи після рятувальних робіт. Він усі, що збереження пам’ятки такого рівня, якою є ротонда, є одним із нагальних та важливих завдань громадськості й влади.
Використання цифрових технологій є одним із викликів сьогодення, з яким стикаються всі сфери суспільства. А їх застосування для збереження історичної й культурної спадщини – не стільки данини часу, скільки один із способів збереження надбань для прийдешніх поколінь.
Василина Палинчак-Кутузова,
провідний науковий співробітник
відділу історії та краєзнавства
