Експозиції Закарпатського краєзнавчого музею


"Природа Закарпаття"

    

Експозиція Природа Закарпаття розташована у чотирьох залах, тут висвітлюється географічне положення, геологічна будова, корисні копалини, мінерали краю та ін.

Серед мінералів привертають увагу марамороські діаманти, кристали гранату, родоніт, унгварит та ін.

У розділі експозиції, присвяченому давнім геологічним епохам, представлено відбиток риби-тунця, вік якого перевищує 30 млн. років, кістки та зуби мамонта, печерного ведмедя, відбитки листків деревних порід.

Окремі зали присвячені тваринному й рослинному світу рівнинної, передгірської та гірської зон Закарпаття.

Привертають увагу відвідувачів зрізи дерев, зокрема платана західного віком 360 років, гербарії лікарських та інших рослин, вологі препарати риб, земноводних і плазунів, багата колекція опудал тварин та птахів.

 




  

 

"Закарпаття у період VIII - початку ХХ століть"

 

Експозиція «Закарпаття у період VIII - початку ХХ століть» розміщена у чотирьох залах та складається з 11 розділів про найбільш важливі віхи в історії краю.

Хронологічно охоплює більше ніж тисячолітній період в історії нашого краю i створена на базі оригінальних експонатів із фондів музею. 

На окрему увагу заслуговують грамоти та рукописи ХVІ-ХVІІ ст., взірці холодної та вогнепальної зброї ХІІ-ХVІІІ ст., захисні обладунки воїнівцінні археологічні знахідки, предмети побуту, знаряддя праці та ін. Багато унікальних речей експонуються вперше.

Значне місце тут відведено історії Ужгородського замку та його володарям. Доповнюють експозицію майстерно виготовлені музейні інсталяції, манекени, макетихудожні полотна, портрети, фотоілюстрації та науково-допоміжний матеріал.

 


 
 
 "З історії духовної культури Закарпаття XVII-початку XX століть"
 

Експозиція З історії духовної культури Закарпаття XVII-початку XX століть розміщена в каплиці Каплиця Трьох Святителівзамкового палацу й суміжних трьох залах, хронологічно охоплює трьохсотрічний період в історії краю й створена на базі оригінальних експонатів з фондів музею.

В експозиції представлені книги й рукописи ХVІІІ-ХІХ ст., ікони і карти ХVІІІ ст., портрет єпископа Андрія Бачинського та ін.

Дві зали експозиції присвячені історії Ужгородської духовної семінарії, котра розміщувалася у замку в 1776-1945 роках.

Каплиця прикрашена високохудожніми розписами на релігійну тематику, виконаними у 1856-1857 рр. художником Фердинандом Видрою та його учнями.

У 1857 році єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Василь Попович облаштував каплицю у колишній лицарській залі замку. Він освятив каплицю 11 лютого 1858 року на честь Трьох Святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоуста, покровителів семінарії.

Більша частина експозиції присвячена історії Ужгородської духовної семінарії, яка розміщувалася у стінах Ужгородського замку протягом майже 170 років.

Третій зал відведено для висвітлення розвитку освіти у нашому краї. Протягом тисячоліття освіта і культура були тісно пов'язані з церквою і знаходилися під її опікою. Поширення християнства на Закарпатті вимагало підготовки священиків, дяків, переписувачів книг і т. д.

Перші школи з'явилися при Мукачівському та Грушівському монастирях. Основну роль у розвитку народної освіти на Закарпатті у ХV-ХІХ ст. відіграли приходські парафіяльні школи.

Перші школи з'явилися у містах: Ужгороді (1401 р.) та Мукачеві (1552 р.). У ХVІІІ ст. такі навчальні заклади масово поширюються у краї. Важливим етапом стало відкриття Ужгородської гімназії.

У 1640 році володар Ужгородського замку Янош Х Другет переніс в Ужгород із Гуменного єзуїтську колегію та школу, відкриті там у 1613 році. У 1645 році будівництво приміщень для них було завершено. Весь комплекс включав колегію, школу та церкву і розміщувався на місці сучасного Кафедрального собору та єпископської резиденції.

У четвертому залі відтворено інтер’єр кімнати відпочинку ректора Ужгородської духовної семінарії, де, в основному, представлені меблі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 

 















"Холодна і вогнепальна зброя XVI – поч. XX ст."

Експозиція Холодна і вогнепальна зброя XVI – поч. XX ст. з фондових колекцій музею - представлені 60 зразків зброї у хронологічній послідовності від XVI ст. до початку XX ст. за видами та місцем виготовлення.

Найширше представлена холодна зброя: кинджали, ножі, мечі, шпаги, шаблі, списи, алебарди, сокири, булави, перначі та інші. Її доповнюють зразки захисного озброєння стародавніх воїнівкіраси, шоломи.

Найціннішим її експонатом є парадна шабля польського короля й трансільванського князя Стефана Баторі 1576 р.

З вогнепальної зброї показані мисливські рушниці, пістолети, карабіни, тромблони, а також порохівниці.












 
"Закарпаття між двома світовими війнами"

Експозиція «Закарпаття між двома світовими війнами» охоплює період від 1914 по 1938 роки. Тут представлено розпад Австро-Угорщини, наслідки Першої світової війни і економічний стан в нашому краї, що привело до визвольних змагань 1918-1919 рр. Демонструється процес виникнення нової Чехословацької держави, до якої входило Закарпаття на правах автономії. Показано економічний, політичний, культурний розвиток краю у цей період





 

"Карпатська Україна"

Меморіальна кімната президента Карпатської України Августина Волошина.

Експозиція «Карпатська Україна»: документи і світлини 20-х – 30-х років ХХ ст. висвітлюють діяльність українських громадських, культурних і політичних організацій тодішньої Підкарпатської Русі по національно-культурному і політичному відродженню закарпатців, формуванню національної свідомості.

Меморіальна кімната президента Карпатської України Августина Волошина. Перший розділ експозиції знайомить з родиною А.Волошина, його дитячими та юнацькими роками.

У другому розділі експонуються оригінальні матеріали про його педагогічну, наукову, публіцистичну, видавничу, письменницьку діяльність.

Третій розділ розповідає про громадсько-культурну, благодійну і священицьку діяльність А. Волошина. Центральне місце в експозиції займає висвітлення його як громадсько-політичного і державного діяча, прем’єра уряду і президента Карпатської України.









"Тиводар Легоцький (1830 – 1915) – історик,
археолог, музеєзнавець
"

Особливий інтерес у відвідувачів викликає пізнавальна експозиція, присвячена одному із засновників музейної справи на Закарпатті – археологу, історику й краєзнавцю Тиводару Легоцькому (1830-1915), чиє ім‘я у 2015 році присвоєно нашому музею. В експозиції представлені, зібрані  Легоцьким, археологічні, етнографічні та історичні пам’ятки краю. Складовими його інтересів були археологія, генеалогія, етнографія, історія, краєзнавство, мовознавство, нумізматика та фольклор. Спадщиною аматора-музеєзнавця є не тільки цінні опубліковані та рукописні дослідження, але й велика колекція старожитностей, що стала основою для створення у кінці 1940–х – на початку 1950-х років Закарпатського краєзнавчого музею.

Археологічна колекція Т. Легоцького, що складається з кількох тисяч предметів, була однією з найбільших у той час в Австро-Угорщині. Найціннішими в колекції є бронзові вироби, кельтські старожитності, знайдені на території сучасного Закарпаття, Угорщини, Словаччини та Румунії. Знахідка 1860 р. у селі Клячаново скарбу бронзового віку стала основою майбутньої збірки. Добре збережені великі глиняні посудини з могильника бронзового віку, який вчений дослідив у селі Едек в Угорщині. В експозиції є й кельтські залізні вироби, знайдені в одному з найбільших в Європі ремісничих центрів кельтських племен ІІІ-початку І ст. до н.е. в околицях Мукачева (урочище Галліш-Ловачка). Поряд - глиняні урни з курганного поховання в с. Куштановиці VI ст. до н.е.












"Кава на жорнах століть"
 
  Із кавою закарпатців познайомили турки ще в ті часи, коли наш край входив до Угорського королівства. Споживання цього незвичного для нашого регіону напою стало синонімом багатства та розкоші, а тому кавувати першими почали члени знатних родин Другетів, Берчені, Перені і т. д. Можливість смакувати кавою довгий час була привілеєм заможних родин, і тільки у другій половині 19 ст. в Ужгороді з’являються перші кав’ярні на зразок європейських «будинків кави». Так на рубежі століть у приміщенні «Корони» діяв магазин-кав’ярня «KAVÉHÁZ», а вже у 1925 р. у місті діяло 6 кав’ярень: «Берчені», «Корона», «Орієнт», «Прага», «Славія», «Спорт». З другої половини 1930 рр. все більшої популярності набуває кав’ярня та кондитерська майстерня так звана «Пурма» (від прізвища власника Богуміла Пурми), яка розміщувалася у будинку «Легіо». На вул. Рашиновій у 1930 рр. діяв магазин всесвітньо відомої торгової марки Юліус Майнл, які торгували переважно кавою та чаєм. Покуштувати та купити каву: у зернах, мелену — можна було і в багатьох магазинчиках, які торгували так званим колоніальним товаром. Прикладом може бути крамниця К. Фунданича, з якої на виставці представлені понад 30 експонатів. 

     У фондових зібраннях Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького помітне місце займає колекція млинків для помолу кави та інших продуктів кінця 19 - початку 20 століття. Зібрання нараховує 29 кавомолок. Колекція формувалася шляхом закупки експонатів від приватних осіб. Її основою стало власне зібрання Крамського В. М., яке музей закупив у 1981 році. Тут представлені пристрої виключно європейського виробництва. З них 8 млинків чехословацького виробництва марок «Aero», «Sphinx», «B. O.», «Java», 7 – австрійських виробників «Leinbrocks-Reform», «F. O.», «Ideal», «Goldenberg» та 3 – німецьких «M. G. St. Garantirt». Також є кавомолки, виготовлені ремісниками у нашому краї. Зокрема, по одному екземпляру із сіл Буштино та Кобилецька Поляна. Всі млинки належать до європейського типу з характерним квадратним, переважно дерев’яним ящиком, внизу якого знаходилася висувна шухлядка для меленої кави. До верхньої частини кріпився металевий механізм для перемелювання.









        "Фрагменти кам'яної готичної різьби замкової церкви св. Юрія"
 
       Виставка сектору археології «Фрагменти кам'яної готичної різьби замкової церкви св. Юрія” унікальна тим, що тут уперше показано мистецтво середньовічного будівництва, зокрема у нашому краї. Представлено цікаві артефакти XIV-XVII ст., які передають оригінальність найдавнішої церкви міста Ужгород, а саме – замкової. Під час проведення розкопок даної церкви влітку 2018 р. було виявлено багато цікавих архітектурних елементів та деталей. Даний археологічний матеріал якраз і передає цінність готичного будівельного мистецтва. 
 

 
 
 
 
"Артефакти середньовічної церкви
Ужгородського замку"
     

Виставка «Артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку» розповідає про цікаві матеріали розкопок церкви на території Ужгородського замку.

Руїни замкової церкви досліджувались з перервами у 1978 -1987 рр., коли під час реставраційних робіт в Ужгородському замку було виявлено п’ятигранну апсиду з контрфорсами і т. ін. Розкопки проводила археологічна експедиція під керівництвом археолога С. І. Пеняка.

Польові дослідження відновлені лише у 2018 й продовжені у 2019, 2023 роках. В результаті виявлено декілька крипт, склепіння яких були зруйновані, ймовірно, ще у середині XVIII ст. під час пограбування австрійськими солдатами. На виставці експонуються кілька сотень артефактів.

Серед знахідоккерамічні люльки ХVІІ-ХІХ ст., глечики, чарки, уламки скляних посудин та кахлів і т. ін. Особлива увага до унікальних раритетівшаблі угорсько-польського зразка, перстнів-печаток, брошок, каблучок, медальйонів, монет ХVІ-ХVІІ ст., деталей чоловічого та жіночого одягу.

Загалом, на місці церкви Святого Юрія знайдено уже більше тисячі предметів старовини. Усі віднайдені предмети експонуються вперше.

Усі вони набули експозиційного вигляду завдяки співпраці археологів, наукових співробітників і реставраторів музею.

 












 

"Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття"

 

Експозиція «Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття»: репрезентує народні музичні інструменти Закарпаття 19-20 ст.: ідіофони, мембранофони, хордофони і аерофони (ударні, мембранні, струнні, духові).

Досить повно показано і дитячі музичні інструменти. Доповненням є струнні музичні інструменти 17–20 століть та механічні музичні інструменти і апарати.

Цікаву інформацію почерпне відвідувач і про майстрів народних музичних інструментів Закарпаття, і про типи народних інструментальних ансамблів, які побутували і досі побутують у краї, зокрема так звані троїсті музики.

Також тут представлено багатство і розмаїтість вбрання локально етнографічних груп населення Закарпаття, високі художні смаки і талант угорців та румунів краю.

Найбільш повно репрезентований комплекс барвистого вбрання закарпатських гуцулів (Рахівський район). Інший яскравий комплекс народного вбрання краю – це одяг долин річок Боржави, Ріки, Тереблі і Тересви.

Бойківський одяг представлений в основному зразками Міжгірського і Воловецького районів. Південно-західна частина Закарпаття представлена зразками з Перечинщини, півдня Ужгородського, Мукачівського, Свалявського районів.

 





 

 "Художнє і побутове литво Закарпаття кінця ХІХ – початку ХХ століть" 


Постійно діюча виставкаХудожнє і побутове литво Закарпаття кінця ХІХ – початку ХХ століть: представлено 80 оригінальних експонатів, що демонструють не тільки високий рівень майстерності ливарників краю того періоду, але й важливу роль залізоливарного виробництва й мистецтва у житті регіону.

За рівнем розвитку художнього литва Закарпаття посідало провідне місце в усьому Дунайському басейні. Завдяки скульпторам і модельєрам, зокрема добре знаним Валентину Віллашеку і Ондрашу Шосселу, високо- художні вироби яких представлені в експозиції (підсвічники, статуетки, декоративні ажурні тарілки, фрагменти надмогильних пам'яток), добра слава про залізоливарну справу ширилася далеко за межами краю.

У кінці XVIII – на початку ХІХ ст. в Закарпатті виникають залізообробні заводи у селах, що працювали на місцевій руді. Але найбільшу славу закарпатському художньому і декоративно-прикладному литву принесли Шелестівський і Фрідєшівський (1807) залізоливарні заводи. На цих підприємствах поряд з побутовими предметами й знаряддями праці також виготовляли перші вироби художнього литвазалізні й чавунні грубки, прикрашені ажурним рельєфним орнаментом. 9 оригінальних грубок, відлитих на Довжанському, Кобилецько-Полянському і Фрідєшівському заводах у кінці ХІХ – на початку ХХ ст., експонуються на виставці.

 
 


 
"Коли гримлять гармати, музи мовчать"
 

Експозиція «Коли гримлять гармати, музи мовчать», яка присвячена бойовим діям, які розв’язала росія на території нашої країни.

В ній представлені більше декількох сотень оригінальних експонатів, особистих речей воїнів АТО, ООС, російсько-української війни. Десятки портретів захисників України, які віддали за неї все найкращесвоє життя.

Передані нам експонати: зразки озброєння Української Армії, розбита ворожа техніка, вогнепальна зброя, особисті речі воїнів знайшли гідне місце в діючій експозиції музею.

На стінах шість прапорів учасників Євромайдану, воїнів – визволителів Української Армії. Один із прапорів значно пошкоджений, обгорілий, якого бійці знайшли всередині знищеного ворогом танка.

Виставка «Страшні реалії війни» - нова атракція музею, її створено на дворі Ужгородського замку із зразківрешток великої вогнепальної та реактивної зброї.

Здебільшого тут представлені розбита рашистська воєнна техніка: уламки ракети зенітно-ракетної системи середнього радіусу дії С-300, головка та стартовий двигун від ракети ТРК «Точка У», частини боєприпасів «Смерч», частини касетних боєприпасів від системи «Ураган», хвостовик від розривної міни, гранатомет РПГ-30 «Тандем», уламки системи «Град», мінні розтяжки.