Коштовні артефакти - археологічні знахідки в Ужгородському замку

    За два польові сезони 2018 і 2019 року археологічною експедицією Ужгородського Національного Університету під керівництвом В. Мойжеса була розкопана площа апсиди і більша частина центрального нефу. Загалом досліджено площу біля 180 м².

    У ході проведених робіт зібрано чисельний речовий матеріал: уламки керамічних та скляних посудин, монети, зброя, елементи одягу та прикрас, культові предмети. Цікавими є знайдені коштовності датовані переважно 16 - 17 ст. Це унікальні артефакти того часу.

    Ви можете їх побачити на власні очі відвідавши наш краєзнавчий музей. А також інші численні експонати що свідчать про середньовічну історію нашого краю.

Міні алею лаванди висаджено у дворі Ужгородського замку

    21 листопада у дворі Ужгородського замку ентузіасти висадили міні алею лаванди, отриману з Перечинщини. Алея сприятиме зростанню привабливості замку та музею для відвідувачів.

Кандидат на посаду Ужгородського міського голови зустрівся з працівниками музею


    19 листопада у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулася зустріч працівників музею із кандидатом на посаду міського голови м. Ужгорода Віктором Щадейом. Пан Віктор чітко представив своє бачення розвитку міста на найближчі 5 років. Основними пунктами його програми є реконструкція Ужгородського водоканалу, транспорт та вирішення проблем у соціальній сфері. Обладнання водопостачання в Ужгороді вже давно застаріле і потребує заміни. Це впливає на ціну та якість води для жителів міста. «Оновлення водоканалу і забезпечення містян якісною водою – це першочергове завдання», – зауважив кандидат. Також він звернув увагу на підтримку закладів культури обласного підпорядкування, які знаходяться в Ужгороді. Краєзнавчий музей і, зокрема Ужгородський замок, є одним із основних туристичних об’єктів, тому місто має бути теж зацікавленим і підтримувати програми розвитку музею.

    Віктор Щадей озвучив не тільки основні проблеми Ужгорода, а й реальні можливості їх вирішення.

День української писемності та мови

    День української писемності  та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене воно 9 листопада 1997 року Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови для консолідації українського суспільства».


    Відомий український радянський педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».

    Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Тому що наш народ створював мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання. І ми, як свідомі громадяни нашої країни, повинні не тільки зберегти набуте, а й примножувати її багатства для прийдешніх поколінь.

    З нагоди відзначення Дня української писемності та мови в науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького представлено тематичну виставку «З рідним словом міцніє держава».

Підготувала бібліотекар І категорії Сачавська Н.Є.