Реалізм музейної інновації


Сорок перший рік 18 травня майже 30 000 музеїв у більш, ніж 120-ти країнах світу відзначають Міжнародний день музеїв. Громадяни багатьох країн світу активно прилучаються до процесу пізнання глибин історичних подій і явищ, відкривають для себе досі непізнані сторінки з історії краю, окремих галузей, особистостей, науки, духовності й культури. Святкові заходи акцентують увагу співгромадян на важливості музеїв у еволюції громадянського суспільства.


Саме таке розуміння місії музейних працівників продемонстровано сьогодні у каплиці Ужгородського замку, де на честь професійного свята працівникам і багаточисельним відвідувачам обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького представлено нову, щойно відкриту експозицію «З історії духовної культури Закарпаття XVII-початку XX століть». Урочистість події вдало доповнило місце – древня каплиця у розписах сакрального змісту.



Експозиція «З історії духовної культури Закарпаття ХVІІ-ХІХ століття» хронологічно охоплює трьохсотрічний період в історії Закарпаття, створена на базі оригінальних експонатів із фондів музею. На окрему увагу заслуговують книги та рукописи ХVІІІ-ХІХ ст., ікони та карти ХVІІІ ст., прижиттєві портрети єпископа Андрія Бачинського та Костянтина Матезонського та ін. Багато унікальних предметів експонуються вперше. Доповнюють експозицію майстерно виготовлені музейні інсталяції, манекени, художні полотна, портрети, фотоілюстрації та науково-допоміжний матеріал.


Більша частина експозиції присвячена історії Ужгородської духовної семінарії, яка розміщувалася у стінах замку протягом майже 170 років нинішнього року буде відзначати своє 240-річчя. Її історії присвячені 2 зали: перша – «Каплиця Трьох Святителів», другий – «Ужгородська греко-католицька духовна семінарія – перший вищий навчальний заклад Закарпаття». У 1857 році єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Василь Попович в честь того, що він був амністований цісарем Францом Йосипом за підтримку революції у 1848-49 роках видав наказ облаштувати каплицю у колишньому лицарському залі, пізніше – спальні семінаристів. Каплицю він висвятив 11 лютого 1858 року на честь покровителів семінарії Трьох Святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоуста.

У другій залі фрагментами показано діяльність семінарії з 1778 по 1944 роки. Окрема вітрина присвячена хоровому церковному мистецтву. Вперше виставлено оригінал портрета організатора хорового співу на Закарпатті Костянтина Матезонського. Він у 1831 році організував церковний хор у семінарії, який згодом став відомим далеко за межами Закарпаття. Славну традицію хору продовжили диригенти Е. Талапкович, Ю. Драгобецький, У. Сільвай, І. Бокшай та ін., а основу хору складали семінаристи.


Окрему залу відведено для висвітлення розвитку освіти. Впродовж тисячоліття освіта і культура були тісно пов'язані з церквою і знаходилися під її опікою. Поширення християнства на Закарпатті вимагало підготовки священиків, дяків, переписувачів книг і т. ін. Перші школи з'явилися при Мукачівському та Грушівському монастирях. Протягом століть монастирі були центрами духовного і культурного життя нашого краю. Навколо них гуртувалися освічені люди, тут переписувалися книги, формувалися бібліотеки, вони сприяли поширенню писемності. Існує гіпотеза, що при Грушівському монастирі у ХV ст. діяла кирилична друкарня.

Основну роль у розвитку народної освіти на Закарпатті у ХV-ХІХ ст. відіграли приходські парафіяльні школи. Перші школи з'явилися у містах: Ужгороді (1401 р.) та Мукачеві (1552 р.). У ХVІІІ ст. такі навчальні заклади масово поширювалися у краї і діяли у багатьох селах. Навчання велося переважно на церковно-слов'янській мові.


Важливим етапом у розвитку освіти стало відкриття Ужгородської гімназії. У 1640 році володар Ужгородського замку Янош Х Другет переніс в Ужгород із Гуменного єзуїтську колегію та школу, які були відкриті там у 1613 році. У 1645 році будівництво приміщень для них було завершено. Весь комплекс включав колегію, школу та церкву і розміщувався на місці сучасного Кафедрального собору та єпископської резиденції. Окрім Ужгорода у ХVІІІ-ХІХ ст. гімназії діяли у Мукачеві, Берегові та Мараморош-Сігеті. Перші кроки з відкриття вчительської семінарії зробив єпископ Андрій Бачинський (1732-1809). У 1794 році розпочався перший навчальний рік, що тривав півроку, а з 1844 року навчання стало дворічним. Для семінарії у 1845 році на території замку було зведено двокласне приміщення, а у 1884 побудована велика двоповерхова споруда навпроти замку. Із вчительською семінарією пов'язане життя і педагогічна діяльність цілої низки відомих діячів Закарпаття.


Реальне впровадження інноваційних підходів черговий раз продемонстрували музейники, швидкими темпами реалізувавши задум заступника директора установи з наукової роботи, презентувавши вперше в історії виставку «Нові находження комунального закладу «Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького» Закарпатської обласної ради у 2017 – 2018 рока». На виставці, зокрема, представлено більше сотні експонатів відділу «Історії Карпатської України, Меморіальної кімнати-музею А. Волошина, Меморіального комплексу «Красне Поле»», зібраних, науково опрацьованих і взятих на державне зберігання. Вперше відвідувачів музею знайомлять з рукописною копією архівної кримінальної справи № Н-17681 на Президента Карпатської України А. Волошина, оригінал якої зберігається у Центральному архіві КДБ у Москві. Переписав справу і передав її у дарунок музею кандидат історичних наук І. М. Чаварга. Ще одну копію передано Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області.

Особливо цінною є демонстрована у виставковій залі колекція поштових листівок і конвертів, присвячена історії Карпатської України, А. Волошину та іншим діячам визвольних змагань на Закарпатті. Колекцію (165 експонатів) було закуплено музеєм у колекціонера В. Й. Бубняка минулого року.

Привертає увагу окремий розділ виставки – барельєфи, медалі й плакети, передані в дарунок музею Заслуженим художником України М. О. Беленем. Серед них: п᾽ять барельєфів і шістнадцять медалей та плакетів, присвячених відомим діячам України й, зокрема, Закарпаття.

Представлено, отримані минулого року від Посольства Республіки Беларусь два (із 20) томи творів Франциска Скорини, що вийшли у світ з нагоди 500-річчя першого видання його Біблії в Празі.

Суттєво збагатилася установа культури фото, матеріалами й речами бійців АТО. Вперше представлено нещодавно отриману військову форму воїна 15-го гірсько-піхотного батальйону.

Сектором природи подано для ознайомлення відвідувачам експонати з усіх груп – мінерали, палеонтологічні експонати та експонати з групи «Ботаніка» й «Зоологія». Всього представлено 33 експонати природничого змісту, зокрема, мінерали з шахти Мужіївського рудника, характерні для вулканічних Карпат.

В групі «Зоологія» подано добірку з колекції метеликів, що водяться у нашому краї і які дають нам уяву про фауну Лускокрилих Закарпаття. Ця колекція, як і мінерали та інші експонати, були придбані музеєм у 2017 році за власні кошти та взяті на державний облік.


Привертають увагу також нові експонати (вишиванки з Міжгірщини) секторів етнографії та археології. Археологія представлена насамперед матеріалами розкопок Невицького замку.

На відкритті виступили з вільними словами та інформаційними повідомленнями виступили директор департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації О. Ю. Бабунич, директор музею В. С. Шеба, заступник директора музею з наукової роботи М. В. Делеган, ветеран музейної справи Л. І. Філіп та Заслужений художник України М. О. Белень. Кращим працівникам музею вручено нагороди обласної ради, департаменту культури ОДА та музею.

19 травня святкування Міжнародного дня музеїв наповнить велика й багата культурно-мистецька програма, що переросте у нове свято – «Ніч в музеї».