РОЗПОЧАТО РЕМОНТ АВАРІЙНОЇ ДІЛЯНКИ КРІВЛІ ЗАМКУ

В результаті багаторічних зусиль керівника установи нинішнього року виділено 2 млн. грн. на ремонт аварійної ділянки крівлі замку. Згідно чинного законодавства проведено тендерну процедуру. Ремонтні роботи розпочато минулого тижня.

Ремонт даху Ужгородського замку - вид на західну стіну
Ремонт даху Ужгородського замку - початок заміни конструкцій крівлі

     Дякуючи підтримці керівництва ОДА є надія, що до кінця 2020 р. будуть профінансовані всі роботи по ремонту північно-західної частини крівлі замку.

СВІТ, ЗАЧАРОВАНИЙ СТРУНОЮ – ДАРУНОК З НАГОДИ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

(Шостак В. А. Світ, зачарований струною: Музикознавчий нарис/Віктор Шостак.
– Ужгород: Карпати, 2020. – 200 с., іл.).

     Творчі особистості вміють не тільки самі радіти швидкоплиним, сповненим різнобарв‘ям рокам, годинам і хвилинам, а й щедро ділитися з інтелектуалами, краєзнавцями, шанувальниками музичного мистецтва й колегами своїми загальнозначимими здобутками. Безцінним дарунком з нагоди чергового дня народження ощасливив насамперед себе і численних шанувальників свого таланту завідувач сектору (довгі роки – відділу) народного мистецтва та етнографії Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Віктор Андрійович Шостак. Відлік його багаторічного досвіду на зазначеній посаді бере початок з 1980 року!


  Енциклопедичне видання розкриває історію і розвиток струнно-смичкового мистецтва в Закарпатті – тему, що до нині залишалася малодослідженою. Разом з тим це музичне мистецтво в краї чи не найбільш популярне після хорового співу.

  В книзі використано чимало архівних першоджерел, зокрема й таких, що вперше введені в науковий обіг. Збагачує видання й сприяє ліпшому розкриттю його змісту солідна добірка фотоілюстрацій.

  Етнограф, етномузиколог, поважний представник сучасної української органології, провідний вчений у галузі дослідження інструментальної музики Закарпаття, художній керівник народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород» зробив вагомий вклад у справу дослідження вищезазначеної теми.

  Доречно зазначити, що нинішнього року Віктор Андрійович підготував практично нову, осучаснену експозицію «Народні музичні інструменти Закарпаття», яка викликає постійний інтерес у відвідувачів музею. Експозиція приваблює не тільки перлинами народної творчості, а й виступає джерелом науково-дослідної роботи, зазначено у книзі.

  Колеги щиро вітають Віктора Андрійовича з подвійним святом – днем народження і виходом у світ цінного етномузикологічного дослідження та бажають міцного здоров‘я, довгих років спільної праці й нових творчих звершень.

Оголошення

З 1 серпня 2020 року для відвідувачів відкриті
основні експозиції та виставки музею.



Вхід відвідувачів на територію музею та виставки й експозиції – тільки в масках.

Групи відвідувачів можуть складатися з 10-15 чоловік за умови дотримання санітарно-епідемічних вимог.

Маски можна придбати у касі музею.

З повагою,
Адміністрація музею.

«Карпатська Україна. Історичні есе» доктора історичних наук, професора Романа Андрійовича Офіцинського прийшла до читача.


     Книга рекомендована до видання Національною спілкою краєзнавців України (Офіцинський Роман. Карпатська Україна: Історичні есе. Ужгород: TIMPANI, 2020. – 288 с.).

     Нова книга обʹєднує наукові, науково-популярні, публіцистичні статті й інтрвʹю вченого, який досліджує карпатоукраїнську тематику близько трьох десятиліть.

     Автор широко використав архівні документи й наполегливо відстоює свій погляд і розуміння подій, повʹязаних з проголошнням Карпатської України й політичної діяльності А. І. Волошина.

     Наукові консультанти книги - член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, голова Національної спілки краєзнавців України О. П. Реєнт та доктор юридичних наук, професор, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина, президент Міжнародної академії богословських наук В. Бедь.

     Рецензенти видання: член-кореспондент Академії педагогічних наук НАН України, доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту історії України НАН України О. А. Удод, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Комунального закладу «Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького» Закарпатської обласної ради М. В. Делеган, кандидат історичних наук, доцент, директор Науково-дослідного інституту "Центр досліджень проблем державотворення" Карпатського університету ім. А. Волошина М. Токар.
     
Додатки: відгуки та коротку рецензії на книгу:

Прес-конференція голови Закарпатської обласної державної адміністрації Олексія Геннадійовича Петрова на фоні свідків древньої історії.


     30 липня 2020 рок голова Закарпатської обласної державної адміністрації О. Г. Петров провів прес-конференцію – звіт про свою діяльність за перші 100 днів на новій посаді. Зустріч з представниками змі відбулася, згідно вибору голови ОДА, у внутрішньому дворику Ужгородського замку – на території обласного краєзнавчого музею.


     Працівники музею сприйняли такий вибір О. Г. Петрова як прояв цивілізованого ставлення до історико-культурної спадщини Закарпаття і надію на належну увагу органів влади до гострих проблем установи.


     Користуючись нагодою директор музею В. С. Шеба обговорив з головою ОДА проблемні питання закладу. О. Г. Петров пообіцяв підтримку музею, зокрема щодо забезпечення фінансування ремонту аварійного даху і т. ін.

Інтерв‘ю директора музею Шеби В. С. про гострі проблеми:


Про аварійний стан даху ужгородського замку говорять вже давно, однак цьогоріч ситуація стала просто таки загрозливою: після нещодавніх дощів вода полилася по стінах другого поверху, загрожуючи цілісності експонатів Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Працівникам музею довелося терміново демонтувати виставку «Закарпаття між двома світовими війнами» та експозицію меморіальної кімнати-музею А. Волошина. Як планують рятувати замок – дізнавався «Про Захід».


Звичайний перехожий, стоячи перед стінами замку на вулиці Капітульній, навіть не помітить тих великих проблем, від яких нині потерпає символ Ужгорода. Минулоріч, у 2019-му, Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького прийняв близько 300 тисяч туристів, нині ж, починаючи з кінця березня, експозиції стоять порожні, поодинокі ж гості через карантинні заходи можуть хіба оглянути замкове подвір’я. Та навіть звідти вже видно плачевний стан покрівлі даху будівлі замку. Якби вхід у внутрішній дворик не обладнали захисною сіткою, когось із туристів чи працівників музею запросто могла би травмувати черепиця, яка на проблемних ділянках від вітру зсувається вниз.


У квадратному внутрішньому дворику з колодязем теж привертає увагу обмежувальна стрічка, натягнута вздовж двох стін. Все тому, що там обвалюється карниз і так само зсувається з даху важка черепиця. Однак найпроблемнішу ділянку споруди туристам та ужгородцям роздивитися важко, бо вона знаходиться з північно-західного боку і «виходить» на господарське подвір’я замку. У 2008 році північно-західну вежу, яка тоді також перебувала в аварійному стані, вдалося врятувати за кошти, виділені урядом країни. Тоді провели складні роботи з укріплення основи вежі, замінили на ній і покрівлю, тож нині ця ділянка даху – чи не єдина, яка перебуває у хорошому стані.


Директор краєзнавчого музею Василь Шеба розповідає, що загалом ремонт необхідно провести на 4 тис. кв. метрів даху. «Підприємство «Укрпроектреставрація» ще у 2018 році розробило проєкт, кошторис якого передбачав на ремонт даху 18 мільйонів гривень. Із цієї суми нам вдалося добитися цьогоріч виділення лише двох мільйонів гривень – мізеру у порівнянні з тим, що нам потрібно», – зазначає директор музею. За його словами, ситуація наразі склалася така, що чекати виділення всієї суми замок не може. Якщо не почати ремонтні роботи просто зараз, дощі зіпсують ремонт другого і навіть першого поверхів, а це призведе до нових витрат у майбутньому.


Минулого тижня у замку побувала комісія, яка визнала технічний стан споруди аварійним (IV категорія технічного стану, що несе загрозу життю та здоров’ю людей, які можуть перебувати у будівлі або біля неї під час можливих обвалів) і визначила, що для того, аби виконати першочергові протиаварійні реставраційні роботи покрівлі на площі 1400 кв.м, потрібно 5 мільйонів гривень. Як ми вже зазначали, з обласного бюджету на ці роботи були виділені лише 2 мільйони, які зараз починає освоювати музей. Його директор Василь Шеба розповів, що цієї суми вистачить на те, аби розібрати стару покрівлю, побудувати нову систему крокв та накрити усе спеціальною плівкою. Для того ж, аби закупити черепицю і покрити нею дах, грошей наразі немає.


«Ми дуже ризикуємо, розпочинаючи ці роботи, – зізнається Василь Шеба. – Але чекати далі не можемо. Працівники підрядної організації вже почали розбирати покрівлю. Огляд крокв показав, що серед старих дубових балок, яким хтозна скільки років, ще є такі, що збереглися в дуже хорошому стані. Їх ми хочемо залишити. Інші будівельники демонтують, потім змонтують нову систему крокв і тимчасово перекриють все плівкою. Головне, щоб це «тимчасово» не затягнулося до довший час, бо плівка не зможе надовго захистити дах замку, не витримає тривалих дощів чи снігопадів. Якщо ми швидко не знайдемо ще 3 мільйони гривень, аби встановити покрівлю на найпроблемнішій північно-західній ділянці, буде велика біда».


У Закарпатській ОДА про проблему, звісно, знають і теж шукають шляхи її вирішення. Перший заступник голови ОДА Олег Коцюба розповів «Про Заходу», що наразі виділити потрібні для ремонту кошти з обласного бюджету немає змоги, оскільки значне фінансування йде на заходи з подолання Covid-19. «Проте ми пішли іншими шляхом. Добре, що Міністерство культури і Президент відгукнулися на пропозицію представників культурної сфери щодо включення об’єктів культури до програми «Велике будівництво». Ми подали на участь у програмі два наших об’єкти: замок і філармонію. Наскільки нам відомо, замок був включений до переліку об’єктів, причому виділення коштів передбачене вже на цей рік. Таким чином ми сподіваємся, що цього року, до зими, проблемну ділянку даху вдасться відремонтувати», – зауважив Олег Коцюба.


Варто зазначити, що ремонти старовинного замку завжди завдавали його власникам великого клопоту, адже були справою непростою і дорогою. Ще на початку ХХ століття дах замку був покритий дерев’яним гонтом, який замінили на вогнетривку черепицю, коли місцева влада зобов’язала у рамках протипожежних заходів провести такі роботи на усіх будівлях міста. Під час цих масштабних робіт будівельники змінили геометрію даху, що критикувалося потім ще багато років, оскільки мешканці міста вважали, що вигляд замку слід було залишити таким, яким він був з часу великого ремонту, проведеного за Міклоша Берчені.


А стан північно-західного крила замку викликав занепокоєння ще на початку 1930-х років. Тоді зокрема загрожувала зсунутися на вулицю Підградську північно-західна вежа, яку укріпили не так давно, у 2008-му. В ті часи у цій вежі діяла кухня, на якій готували їжу для студентів духовної семінарії. Греко-католицька єпархія, якій належав замок, та влада міста були дуже занепокоєні тим, що 500 кубометрів каміння будь-якої миті можуть накрити вулицю Підградську з усіма її мешканцями. Однак грошей на ремонт не було, а вежа продовжувала стояти. Нині вона надійно укріплена, однак загалом північно-західна частина замку не була ремонтована вже дуже давно і нині потребує захисту. У краєзнавчому музеї кажуть, що зроблять усе, аби не допустити ситуації, коли через недоремонтовану стріху вода литиметься на експонати. Обіцяють не допустити цього і в ОДА, а між тим часу до зими залишається все менше.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»