27 лютого 2020 року виповнюється 110 років з дня народження Федора Михайловича Потушняка, поета, письменника, етнографа, археолога, який вписав своє ім'я не тільки в літературу, але й археологічну науку України.
“...Смисл мого життя у праці, яка б принесла користь людям”.
Це кредо нашого видатного земляка супроводжувало все його плідне, але таке коротке (помер у віці 49 років), життя.
 |
| Федір Михайлович Потушняк |
Вихідець із селянської родини із с. Осій на Іршавщині, здібний юнак здобуває освіту спочатку в Берегівській гімназії, потім на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Серйозно захоплюється не тільки літературою, але і науковими дослідженнями, особливо в галузі етнографії, фольклору, філософії. Одна за одною в різних виданнях з'являються його розвідки, які стосуються народних вірувань українців Закарпаття, фольклору, мови, історії, філософії тощо. Це близько 100 публікацій. На початку 1940-х років, після вчителювання у Білках та Великому Бичкові, Федір Потушняк отримує посаду наукового співробітника “Подкарпатського общества наук”. З відкриттям Ужгородського державного університету після 1945 р. стає його викладачем, а згодом – доцентом кафедри загальної історії. Тут він викладає етнографію, археологію, чеську мову. Цей період у житті Потушняка назавжди зближує його з археологією. З 1946 року вчений розпочинає активні польові археологічні роботи. Перші експедиції він робить у своє рідне село Осій та його околиці. Протягом 1946-1959 рр. Ф.М. Потушняк провів археологічні дослідження у більш ніж 40 населених пунктах області і вивчив понад 80 різних пам'яток (поселень, могильників). У хронологічному аспекті вони охоплюють епоху неоліту, мідного, бронзового та залізного віків (понад 52), інші датуються римським часом та епохою середньовіччя.
Цінна археологічні колекція Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького налічує 110 предметів гальштатської, станівської, куштановицької культур, переданих до музею Федором Потушняком. Найперші з них, зафіксовані в наукових книгах за 1946 рік, є 6 керамічних предметів гальштатської культури з археологічних розкопок на Малій Горі. Пізніше фонди музею поповнилися знахідками з бронзового, неолітичного скарбів дослідника. Не менш цікавими і дуже важливими з наукової точки зору виявилися також археологічні матеріали з Берегівщини — 15 предметів. У м. Берегові в кар'єрі цегельного заводу № 2 дослідник зафіксував ще одну унікальну пам'ятку: колодязь-кадуб бронзового віку, який на основі знайдених в ньому чудової роботи глиняних посудин, датується XIV-ХІІІ ст. до н.е. (культура Станово).
Федір Потушняк був зарахований до наукового штату музею як фахівець з археології наприкінці 40-х років ХХ ст. У 1952 р. археологічні розкопки проводив спільно з експедицією Закарпатського краєзнавчого музею, очолюваною К.В. Берняковичем (Колодне, Дунковиця).
У 2014 році археологічна колекція Федора Михайловича Потушняка, якою володіє музей, поповнилася його рукописами і нотатками. Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького закупив від родини 230 примірників рукописів і машинопису, серед яких 83 становлять етнографічні матеріали, 75 — з питань літератури, 18 — по філософії, 44 — конспекти лекцій, 11 — різні.
До наукової бібліотеки музею закуплено 198 підшивок газет і журналів за 1930 — 1950 роки, якими користувався Федір Потушняк, та 92 літературні твори.
Історична, етнографічна та літературна спадщина Федора Потушняка надзвичайно велика і цінна та охоплює широкий спектр питань і аспектів. Вчений залишив по собі багатий матеріал для майбутніх дослідників, зберігши для науки цінні знання про культуру, побут, звичаї та вірування наших предків.
Ольга Шумовська,
завідувач сектору археології,
Василина Палинчак-Кутузова,
провідний н/с відділу історії та краєзнавства