29 серпня в День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність вся Україна вшановує пам’ять тих звитяжних людей, котрі встали на захист цивілізаційного права українського народу – права на самостійність та незалежність у своєму виборі.
Разом з тим в десяту річницю боїв за Іловайськ ми згадуємо і трагічні епізоди цього протистояння, які назавжди змінили розуміння російсько-української війни. В цих боях потом і кров’ю викарбовувалась репутація та образ нового українського військового, який гартував в собі мужність, стійкість та рішучість.
Протягом 6-7 серпня відбулась перша спроба захопити Іловайськ силами 40-го батальйону ‘Кривбас” за підтримки зведених частин інших підрозділів, яка провалилась. 10 серпня відбувся перший штурм міста із залученням більших сил (серед найбільш відомих були батальйони “Дніпро-1”, “Миротворець”, “Світязь”, “Херсон”, “Івано-Франківськ”, “Донбас”, “Сектор Б”, “Шахтарськ”, “Азов” та інші). Перший штурм виявився невдалим для українських сил через брак підтримки. 15 серпня було заплановано другий штурм на 17-18 серпня. Місто планували взяти з декількох боків із застосування димової завіси.
Протягом 18 серпня частина Іловайська була звільнена, 19 серпня сили батальйону “Донбас” захопили залізничне депо (ці події були екранізовані у 2019 році у фільмі “Іловайськ 2014. Батальйон Донбас” режисера Івана Тімченка), а 20 серпня дві третини міста були під контролем українських військових. Після 23 серпня ситуація на підконтрольній українським військам частині міста залишалась складною, в період з 23 по 28 серпня перерви між артилерійськими атаками складали від 15 до 30 хвилин.
24 серпня з боку проросійських воєнізованих утворень було оголошено про наступ на всіх напрямках. Того ж дня після обстрілу з боку ЗС РФ по позиціях 5-го батальйону територіальної оборони відбувся їхній відступ і простір на рубежі Кутейникове-Мокроєланчик залишився незахищеним. Російські війська перейшли державний кордон України і через стрімкий наступ протягом 24-26 серпня в оперативне оточення в Іловайську потрапили сили батальйонів “Дніпро-1”, “Миротворець”, “Світязь”, “Івано-Франківськ”, “Донбас” та сили сектору “Б”. В наступні дні паралельно відбувались спроби прориву та перемовини про вихід оточених сил в Іловайську.
28 серпня оточеним підрозділам поступила команда готуватися до виходу. В ході перемовин російська сторона надала “гарантії” безпечного виходу, а вже в день запланованого відступу українських сил о 6 ранку умови виходу були змінені в ході руху українських військових по запланованому маршруту (відхід мав відбуватись без зброї, боєприпасів та техніки по одному маршруту). О 8:15 почався організований відхід українських сил двома колонами, але вони потрапили в засідку на заздалегідь підготовлених позиціях ЗС РФ. За офіційними українськими даними в ході боїв з 6 по 31 серпня українських військових загинуло 366 осіб, поранені 429 осіб, полонені 300 осіб. Було втрачено близько 125 одиниць техніки.
Таким чином російська сторона в черговий раз довела вислів відомого німецького політика XIX ст. канцлера Німецької імперії Отто фон Бісмарка, що «договір із Росією не вартий того паперу, на якому написаний».
Текст підготував старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи та промоції Власюк Віктор.