Фонди музею поповнено цінним експонатом

     Фонди Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Т. Легоцького збагатилися новим цінним історичним експонатом. У рамках відзначення 80-ї річниці проголошення Карпатської України, 15 березня 2019 року, Президент України Петро Порошенко на Меморіальному комплексі “Красне поле” нагородив орденом Свободи (посмертно) відомого діяча періоду Карпатської України, Президента Гуцульської Республіки у 1919 році Степана Клочурака. Високу нагороду отримав із рук Президента України племінник Степана Клочурака, який пообіцяв передати її в музей. Указ Президента України “Про нагородження С. Клочурака орденом Свободи” департаментом культури облдержадміністрації передано в музей. Після наукового оформлення та взяття на облік він буде представлений в діючій експозиції “Карпатська Україна (1938-1939 р.р.).”

 Степан Клочурак - президент Гуцульської республіки

     Як відомо, Степан Клочурак належить до визначних громадських, політичних і культурних діячів Закарпаття першої половини ХХ століття.
     Народився 27 лютого 1895 року в с. Чорна Тиса Рахівського району в багатодітній родині. Навчався в Ужгородській та Мараморош-Сиготській гімназіях. Вищу юридичну освіту здобув у правничій академії в Сиготі (нині – Румунія) та у Братиславському університеті ім. Я. Коменського.
     У 1915 році С. Клочурак призваний в австро-угорську армію і відправлений на російський фронт. Після важкого поранення у чині підпоручика переведений на румунський фронт. У кінці війни - 28 жовтня 1918 року був свідком проголошення Чехословацької Республіки в Празі.


     З листопада 1918 року Степан Клочурак стає активістом громадсько-політичної руху в краї, бере участь в роботі народної ради в Ясінях, де делегати обирають його керівником - Президентом Гуцульської Республіки. Він був делегатом з'їзду Народних рад в Мараморош-Сігеті у 1918 році і делегатом Всенародного конгресу 21 січня 1919 року в Хусті.
     У 1920 році стає одним із засновників крайового товариства “Просвіта” в Ужгороді, а також членом Соціал-демократичної партії. Його обирають до президії партії і призначають відповідальним редактором її друкованого органу - газети “Народ”, перейменованої наступного року на “Вперед”.
     У 1926 році створив фірму із сплаву лісу, яка в роки економічної кризи збанкрутувала. У 1934 році організував українське крило Аграрної партії і став головою її української секції та головним редактором газети “Земля і воля” - друкованого органу партії.
     У часи автономного уряду “Підкарпатської Русі-Карпатської України працював у газеті “Нова Свобода”, був особистим секретарем прем'єр-міністра Августина Волошина, членом проводу УНО. На виборах 12 лютого 1939 року обраний послом Сойму Карпатської України, а на Першому з'їзді Сойму Карпатської України обраний міністром господарства та оборони.
     З 1939 по 1944 роки в Празі вів канцелярію уряду Карпатської України, був першим помічником Президента Карпатської України о. А. Волошина.
     У травні 1945 року заарештований радянською спецслужбою “Смерш” і вивезений до Москви, де особливою нарадою при МДБ СРСР 26 грудня 1945 року засуджений на 8 років виправних таборів за участь у так званій “українській націоналістичній організації”. Після звільнення у 1957 році виїхав до родини у Прагу. Написав першу частину спогадів під назвою “До волі”. У 1979 році в Празі на його квартирі працівники органів безпеки зробили обшук, де вилучили вже майже готові другу і третю частини спогадів, конфіскували всі письмові матеріали, виписки із преси, книжки, журнали тощо. Шокований всім цим Степан Клочурак важко захворів і 8 лютого 1980 року помер.

                                 Орос І.І. - завідуючий відділом історії Карпатської України,
                                                          Меморіальної кімнати-музею А. Волошина,
                                                          Меморіального комплексу “Красне поле.”