11 серпня 2021 року відзначає свій ювілей Іван Іванович Орос – невтомний музейник, історик, краєзнавець, прекрасний колега, чуйна і щира людина.
 |
| Іван Іванович Орос |
Народився Іван Іванович у 1956 році у гарному с. Лінці, що на Ужгородщині, у скромній працьовитій родині. Після закінчення середньої школи вступив на заочний відділ історичного факультету Ужгородського державного університету. У 1976 році прийнятий на посаду старшого наукового співробітника відділу історії радянського періоду Закарпатського краєзнавчого музею, згодом очолює його, а після реорганізації структурних підрозділів закладу стає завідувачем відділу ІСТОРІЇ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ, "МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ – КІМНАТА А. ВОЛОШИНА", МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС "КРАСНЕ ПОЛЕ". Проводячи значну пошуково-збиральницьку роботу в музеї, досліджуючи життя і діяльність Президента Карпатської України о. Августина Волошина, історію Карпатської України в архівах, у фондах, створив цікаві, науково обгрунтовані однойменні експозиції з використанням багатьох оригінальних експонатів. Оскільки перід 1939 – 1945 років є основним напрямком у науково-дослідницькій діяльності Івана Ороса, то й експозицію “Закарпаття у період Другої світової війни” музейник вважав за потрібне побудувати саме його відділу. Іван Іванович розробив наукову концепцію і тематичну структуру експозиції «INTER ARMA SILENT MUSAE», присвячену участі закарпатців у подіях Євромайдану та бойових діях у зоні АТО 2013 – 2015 рр., на відкриття якої 16 квітня 2015 року були запрошені безпосередні учасники подій Євромайдану у Києві та Ужгороді та бійці, які приймали участь у АТО. В одній залі вдалося представити понад 300 оригінальних експонатів цих подій.
Іван Іванович Орос активно співпрацює з республіканською і і місцевою періодикою, має цікаві науково-популярні і краєзнавчі публікації з питань історії краю, життєдіяльності відомих постатей минулого і сьогодення у Наукових збірниках Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, Національного музею у Львові ім. А. Шептицького, календарях “Просвіта” та інших фахових виданнях.
Досягнення нашого скромного колеги у музейній справі справді значні і ми бажаємо не зупинятись на досягнутому, а тому зичимо здоров'я, сил і наснаги, довголіття, подальшої плідної співпраці з нами!