На другу неділю жовтня припадає професійне свято тих, хто творить прекрасне за допомогою пензля, фарби й полотна – художників. Втім, це свято й для любителів живопису. Творчість зберігає в людині можливість радіти світу і любити його. Тому це свято – для всіх, хто любить прекрасне, насолоджується ним і цінує. На вшанування цього дня співробітники Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького підготували невелику камерну виставку.
Фонди музею містять чимало творів художників. Чільне місце серед них займають твори корифеїв закарпатської школи живопису. Вони є втіленням краси, багатства внутрішнього і навколишнього світу людини. І представлені на честь Дня художника експонати чудово це демонструють – прекрасне навколо нас, воно у нас самих. Картини закарпатських художників З. Шолтеса «Дерев’яна церква в селі Кострино», Г. Глюка «Село Кострина» та І. Шутєва «Старе село Негровець» відображають красу нашого краю, багатство його культурної та історичної спадщини, а саме сакральну архітектуру – дерев’яні церкви Карпатського регіону.
Зображені на картинах митців сюжети передають ту велич і глибину церковного будівництва, яке дійшло до нас крізь віки. Роздивляючись ці чудові зразки живопису, глядач ніби переноситься до самої церкви чи на вуличку старого села, яка веде до храму. Від творів ніби віє спокоєм і тією особливою атмосферою, притаманною для сакральних будівель. Майстри пензля передали не тільки красу старовинної споруди чи карпатського села, їм вдалося зобразити і те невидиме, той дух, що витає навколо.
Довідково:
Гаврило Глюк (1912-1983). Український пейзажист і портретист. Народився в Сигіті (Румунія). Навчався в Будапештському художньо-промисловому училищі (1928-1931), Будапештській Академії мистецтв (1931-1933), викладачі – Мано Вестроці (Mano Vesztroczy), Іштван Сьоні (Szonyi Istvan), Кишинівському художньому училищі (1940-1941). Член Спілки художників Молдовської РСР (1947). У 1947 році переїхав на Закарпаття, жив та працював в Ужгороді, крім живопису займався графікою. У 1958 році отримав велику срібну медаль на всесвітній виставці в Брюсселі. Класична постать закарпатського малярства ХХ сторіччя, його другої хвилі. Майстер реалістичного живопису, він розкішно володіє кольором, вибудовує його соковитими мазками. Його пейзажі й жанрові картини наповнені ліризмом. У психологічно вивірених портретах розкривається діяльність людини, у фігуральних композиціях на диво точний кожний жест.
Золтан Шолтес (1909-1990) – представник другого покоління нового закарпатського живопису, все життя залишався вірним пейзажному жанру. Учень і послідовник Йосипа Бокшая, він виробив свою стилістику образотворення. Це поетичний реалізм, у якому фарбами виявляється захоплення красою природи. Це імпресіонізм, але з експресивним мазком. Зрештою – це стиль саме карпатського пейзажу, достовірна його інтерпретація. Шолтес – один із найталановитіших послідовників реалістичної традиції закарпатської школи живопису.
Іван Шутєв (1933-2019) – український живописець. Закінчив Ужгородське художнє училище (1955), де навчався у А. Ерделі та Й. Бокшая. Учасник республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок (з 1957). Член НСХУ (1962). Заслужений художник УРСР (з 1975). Народний художник України (з 2004). Твори зберігаються в музеях України, приватних збірках та галереях за кордоном. Він яскравий представник закарпатської пейзажної традиції з тонким відчуттям кольору, ліричних станів природи. Він також майстер вишуканих натюрмортів і автор незвичних для закарпатського малярства марин. Відомі його серії полотен, присвячені старим хатам закарпатських сіл та околиць Ужгорода, а також дерев’яним церквам Закарпаття.
Василина Палинчак-Кутузова,
в.о.завідувача відділу
історії та краєзнавства
