24 жовтня 2024 року в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбувся науковий семінар, присвячений темі "Історія та діяльність ООН: минуле і сьогодення" до міжнародного дня ООН і фактично дня заснування цієї організації. Проведення таких заходів є надзвичайно важливим для академічної спільноти та суспільства в цілому, оскільки вони сприяють поглибленому розумінню глобальних процесів, підтримці освітньо-наукового діалогу, а також підвищенню обізнаності про важливість міжнародних організацій.
Семінар відкрила Ольга Шумовська, директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, яка підкреслила значущість подібних заходів для популяризації наукових знань і просвіти молоді. Разом з тим звернула увагу і на важливість взаємовідносин між освітніми закладами та музеями в зрізі наукових досліджень, як таких і в площині краєзнавчих пошуків та вивчення різного стану проблем.
Свої вступні слова оголосили і представники викладацького складу факультету історії та міжнародних відносин, які заслуговують на назву окремих доповідей з ухилом в ту чи іншу проблематику.
Ігор Шніцер, кандидат історичних наук, доцент і завідувач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн, підтримав важливість таких обговорень, семінарів та конференцій, які мають широкий перелік переваг. Це в тому числі всебічний науковий розвиток, обговорення складних питань та можливість в співпраці з керівництвом музею розраховувати на місце в музеї з метою проведення заходів з науковцями по всій Україні.
Ігор Тодоров, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій, розповів про ключові моменти створення ООН після завершення Другої світової війни та її вплив на міжнародну політику та зосередивши увагу на ролі ООН у формуванні сучасних міжнародних відносин, в яких ООН місцями відстає.
Юрій Ісак, старший викладач тієї ж кафедри, доповнив дискусію, підкреслюючи значення обговорення не лише переваг та внесків ООН в цілому. Але й не боятись брати відповідальність і сміливість, щоб говорити й про моменти, які свідчать про ослаблення та потребу в реформування тих чи інших інституційних складових.
Віктор Власюк, старший науковий співробітник музею, зосередив увагу на важливості звертатись до широких дискусій та обговорення таких складних і важливих тем для визначення проблемних частин.
Після виступів науковців свої дослідження представили студенти факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету. Каріна Керечан і Руслана Суходольська розкрили історію створення ООН за підсумками Другої світової війни. Микола Маркович, Мирослава Могорита та Владислав Височанський присвятили свої доповіді основним цілям та принципам діяльності ООН у другій половині ХХ – на початку ХХІ століть. Галина Катрій розглянула роль ООН у підтримці миру та міжнародної безпеки в сучасному світі.
Віталія Мошкола, Маріанна Ковач і Іван Черепаня висвітлили миротворчу діяльність ООН у Югославії в першій половині 1990-х років. Максим Кравченко, Станіслава Кузьма та Іван Яковчук розповіли про створення та діяльність ЮНЕСКО у другій половині ХХ століття. Надія Роуканич, Андрій Шворак та Вікторія Ливдар зосередилися на діяльності ЮНІСЕФ щодо захисту дітей під час воєн і військових конфліктів. Катерина Шишканинець і Неля Райчинець акцентували увагу на ролі ООН у забезпеченні гендерної рівності та прав жінок у світі. На завершення Тетяна Мотрунич, Анастасія Мігалко та Андріана Крецул представили доповідь про діяльність України в ООН у період незалежності.
Після завершення семінару, його учасники наголосили на важливості проведення подібних заходів, що не обмежуються лише обміном інформацією, а спонукають до глибшого осмислення глобальних проблем. Викладачі та студенти висловили схвальні відгуки, підкреслюючи актуальність теми та важливість таких обговорень. Директорка музею Ольга Шумовська також відзначила, що такі семінари є необхідними для формування критичного мислення та глибшого розуміння міжнародних процесів. Була запропонована ідея формалізації таких заходів в якості укладання різного роду збірників, тез, тощо.
У підсумку, учасники обговорили можливості подальшої співпраці між науковими колами та музеєм для поглиблення знань та активної і продуктивної діяльності з різних тем та проблем, які багатосторонньою співпрацею дають можливість їх детально досліджувати.