Нещодавно Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького отримав прекрасний дарунок з Угорщини – об'ємне видання на 479 аркушах у кольоровій глянсовій палітурці з видом Ужгорода “Карой Мейсарош – історик рідного краю”. Йдеться про відомого журналіста, юриста, сучасника Лойоша Кошута і Шандора Петефі, першого історика Ужгорода Кароя Мейсароша.Зміст книги становлять перекладені на українську мову знані праці вченого “Автобіографія”, “Історія рутенів Угорщини” та “Історія Ужгорода з найдавніших часів до сьогодення”. Презентація даного видання відбулася влітку 2024 року у міській бібліотеці угорського міста Гойдудорог, яка носить імя Кароя Мейсароша з 1991 року.
Спадщина Кароя Мейсароша вагома, тому потрібно до неї звертатися, детально аналізувати її і опрацьовувати. Ще донедавна про життя і творчість Кароя Мейсароша знали тільки частково. Той факт, що вже на початку 1970-х років почали оприлюднювати його постать, в першгу чергу, є заслугою закарпатського журналіста Володимира Фединишинця. Пізніше Закарпатський краєзнавчий музей придбав декілька рукописів автора, першу книгу з історії Ужгорода, видану у 1861 році. З цими оригіналами та особистими речами можна було ознайомитись на спеціальній виставці у 2021 році, яку наукові співробітники відділу історії та краєзнавства підготували до 200-річчя від дня народження Мейсароша. До популяризації спадщини історика приєдналася і родина Панових, коли у 2022 році в Ужгородському замку ініціювала створення тимчасової експозиції “Кабінет Кароя Мейсароша – першого історика Ужгорода ХІХ ст.” У той же час завдячуємо і праправнуку вченого, журналісту Михайлу Мейсарошу, котрий свого часу для виставки не тільки надав меблі, картини, речі вжитку, але й подарував у 2023 році вартісний рукопис Кароя Мейсароша з 1858 року на конкурс імператорського королівського наукового університету у м. Пешт з написання наукових праць за темою про походження та різні типи земель в Угорщині.
Ми дякуємо великій родині Мейсарошів, котрі плекають доробок історика за кордоном, зокрема доктору Павлу Мейсарошу, за те, що ця книга побачила світ у перекладі на українську мову, і була подарована нашому музею. Бо пам'ять Кароя Мейсароша зберігає не тільки вже 5 покоління нащадків, але і наукові співробітники музею, які й надалі досліджуватимуть його спадщину.
Валерія Русин
завідувач відділу історії та краєзнавства
