28 серпня в Україні відзначають День лелек. Це символічний день прощання з величними птахами до наступного року. Деякі птахи уже долетіли до Африки, а деякі ще лише вирушають. Вони збираються у зграї й довго кружляють, ніби прощаються з рідною домівкою. Нещодавно велике скупчення білих лелек ми спостерігали й над Ужгородським замком.
З нагоди свята завідувачка сектору природи Руслана Джахман провела тематичну екскурсію, присвячену перелітним птахам. Кожного року птахи долають тисячі кілометрів, щоб долетіти до місця зимівлі, а весною повернутися назад до місця гніздування. Більшість птахів Закарпатської області відлітають в теплі краї у пошуку їжі. Людство довго не могло розгадати таємницю, куди діваються птахи взимку. Існували різні припущення про те, що вони впадають в сплячку, відлітають до місяця чи зимують на дні річок. Лише коли у 1822 році в Німеччині виявили мертвого лелеку з африканською стрілою, тоді вчені зрозуміли, що птахи відлітають в інше місце.
Під час екскурсії слухачі довідалися про основні природні та людські фактори, які впливають на міграцію птахів, методи вивчення та багато цікавих фактів про перелітних птахів.
Руслана Василівна зачитала уривок зі статті Олександра Грабаря про переліт птахів («Підкарпатська Русь», 1932). «За допомогою кільцювання можна точно дізнатися куди летить наш бузьок. Відлітає від нас в кінці серпня на південний схід до Болгарії, через Малу Азію до Палестини, звідси повертає на південь до долини Ніла і зимує в Південній Африці, куди прилітає в листопаді. В лютому тією ж дорогою повертається і прибуде до нас в середині березня. Куди летять наші ластівки невідомо, бо із тисячі закільцьованих ластівок при перельоті ще жодна не повернулася. Англійські ластівки зимують в південній Африці», – писав Олександр Грабар. Зараз багато інформації ми можемо дізнатися завдяки GPS-передавачам, які надівають на птахів. Таким чином можна простежити весь шлях та час перельоту.
В експозиції «Природа Закарпаття» представлено багате пташине різноманіття нашого краю. Деякі види (синиці, горобці, сойки, чорні дрозди, повзики) не відлітають на зимівлю, а вивільги, горихвістки чорні, сиворакші, бджолоїдки мігрують аж до Африки.
На завершення Руслана Василівна закликала всіх до спостереження за птахами. Це дуже цікаве заняття, яке допомагає зменшити напруження та відволіктися від буденних справ. До того ж ще й корисне для науки. Свої дані можна відсилати орнітологам і допомагати їм відстежувати чисельність та процеси міграції птахів.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи
